6-А клас Виховна година

2023-2024 н. р.

Щоранку загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії рф проти України

 

31.05.2024

Бесіда: Правила безпечної поведінки під час літніх канікул

24.05.2024

Бесіда: Безпека дорожнього руху. Попередження ДТП

 

Бесіда: Блискавка. Безпека під час грози

Блискавка являє собою гігантський електричний розряд, який виникає внаслідок сильної електризації атмосфери під час грози. Спостерігаються найчастіше лінійні блискавки, які рухаються зі швидкістю, яка досягає сотні тисяч кілометрів за секунду, переносячи електричні напруги силою в сотні і тисячі ампер. Температура в електричному розряді може перевищувати 25000ОС.
Від удару блискавки нерідко руйнуються будівлі, виникають пожежі, гинуть люди і тварини. Ще в давнину було помічено, що часто блискавка, смертельно уражаючи людей, не залишає на їх тілі ніяких слідів. Описані випадки, коли уражені блискавкою довго зберігали ту позу, у якій їх застало паралізуюче дійство, котре визвало миттєве трупне заціпеніння. Бувало, що блискавка буквально попелила людей, залишивши в цілості одяг, або “роздягала” свої жертви, розшвирюючи їх одяг на десятки метрів навкруги, а людина при цьому залишалася живою. Інколи, потрапивши до приміщення, блискавка зовсім не роблячи нічого поганого людям, знімає позолоту з картинних рам, шпалер і переносить її на інші предмети.
Особливо загадково веде себе кульова блискавка. Вона може вибухнути, крушачи стіни, димоходи, а інколи веде себе по відношенню до людей порівняно мирно. Попередити поведінку блискавки практично неможливо.
Найбільша кількість нещасних випадків у грозу (90%) відбувається у сільській місцевості. Найчастіше блискавка уражає людину на відкритих місцях, рідше – в приміщенні і найрідше – в лісі під деревами.
Тому треба пам’ятати про основні правила поведінки під час грози.
Перш за все стережіться відкритих місць! Якщо ж ви все ж опинилися під час грози поза приміщенням, то постарайтесь заховатися у невеликих заглибленнях, у підніжжя високих схилів, у лісі. Дуже небезпечно знаходитися на підвищеній місцевості (наприклад, на вершині схилу), біля металічних конструкцій (наприклад, біля залізничної загорожі), ховатися під одиноко стоячими деревами і під навісами! Дуже небезпечно знаходитися на тракторі у відкритому полі.
Люди, котрі знаходяться в автомобілі, краще захищені від ураження блискавкою.
Для захисту будівель та інших споруд служать блискавковідводи (їх невірно називають громовідводами), які являють собою тонкий загострений металевий стержень, який встановлюється на найвищій точці будівлі і надійно заземлюється.
Щоб захистити невеликі будівлі з металевою кришкою, в тому числі жилі будинки, треба добре заземлити кришу, ставні, водостічні труби. Будівлі мають центральне опалення і водопровід, практично захищені від ударів блискавки.
Навіть знаходячись під час грози в захищеному приміщенні, дотримуйтеся додаткових мір перестороги: вимкніть із мережі телевізори, радіоприймачі та інші електроприбори, не користуйтесь телефоном, не доторкайтесь до водопровідних кранів, не знаходьтеся біля димоходів і печей.
Проходження заряду блискавки через людину закінчується найчастіше миттєвою смертю в зв’язку з термічними пошкодженнями головного і спинного мозку, серця, легень і інших внутрішніх органів. В деяких випадках можлива глухість, тимчасове припинення дихання, картина сумнівної смерті. Тільки швидким проведенням реанімаційних заходів вдається врятувати життя потерпілому.
Пам'ятка:

Під час грози, якщо ви перебуваєте вдома, зачиніть всі вікна та двері, у приміщенні не повинно бути протягу: притягує кульову блискавку.

Найкраще ховатись у автомобілі або в будинку із громовідводом. Автомобіль ні в якому разі не можна паркувати під деревами або високими конструкціями, потрібно зачинити вікна авто, бажано опустити/зняти антену, зупинитися і перечекати негоду.
Не можна ховатися від зливи під деревом: воно притягує блискавки. Крім того, є небезпека падіння важких гілок, які можуть зламатись під натиском вітру.
Уникайте металевих парканів, стін, біля яких ростуть дерева, вуличних ліхтарів, металевих веж, опор електропередач.
Якщо ви опинилися в лісі, не ховайтеся від грози на підвищенні. Тримайтеся місця, де низькі дерева. Ні в якому разі не бігайте. Дуб, тополя, сосна та ялина найбільш проводять розряд електрики, найменше – верба, клен та кущі.
Якщо ви опинилися в полі, знайдіть заглиблення в землі. Бажано, щоб місце було сухим, адже волога земля сильніше проводить електрику. Не лягайте, краще присісти, щоб мати якомога менше площі прилягання до землі.
Якщо у вас із собою є парасолька, ні в якому разі не розкривайте її, адже металеві прути притягують розряди.
Всі електричні прилади є своєрідними приймачами для блискавок. Тому ні в якому разі не користуйтеся ними під час грози, краще їх вимкнути з мережі.
Не можна купатися у водоймах під час грози. Якщо ви на човні і бачите, що наближається негода, намагайтеся якнайшвидше дістатись до берега.
Не телефонуйте з мобільного телефону, навіть якщо страшно і хочеться підтримки близьких. Пам’ятайте, що єдиний правильний вчинок – негайно вимкнути телефон, адже є велика загроза влучання блискавки.

Надавати першу допомогу треба тут же, на місці події. Якщо потерпілий без свідомості, але дихання у нього збережено, треба перш за все розстебнути його одяг, покласти на спину, підклавши валик із одягу під шию, щоб створити кращу проходимість дихальних шляхів. За тим слід очистити порожнину рота від крові, слини, блювотини з допомогою бинта або чистого носовичка, намотаного на вказівний палець.
Відсутність дихання при добре прослуховуючому пульсі свідчать про те, що ураження блискавкою відбулося недавно. В цьому випадку слід негайно розпочати штучне дихання способом “рот у рот” або “рот у ніс”. Встановити, чи є дихання, можна по наявності дихальних рухів груднини або запотіванню дзеркальця, піднесеного до рота. Якщо дихання поверхневе, обов’язково приступайте до штучного. Продовжуйте його до появи самостійних дихаючих рухів або до прибуття лікаря.
Удар блискавки може призвести до зупинки серця. Про це свідчать наступні прикмети: непорушні, найчастіше розширені зрачки не реагують на світло, не прослуховується пульс на судинах, в тому числі сонної артерії, відсутні свідомість і дихання. В цьому випадку негайно починайте одночасно робити закритий масаж серця і штучне дихання і терміново викличте “Швидку допомогу”. Повне відновлення серцевої діяльності можливе лише в лікувальному закладі при наявності спеціальних препаратів.

Година спілкування 

 «А над світом українська вишивка цвіте»

             Ми знаємо з вами народне прислів’я :  «Без верби і калини нема України». До сказаного слід додати: «І без вишивки». Тому, що вишитий рушник і вишита сорочка давно стали українськими народними символами – оберегами краси, здоров’я, щасливої долі,  родової пам’яті, святості та любові. Українська вишивка –  це «молитва без слів», а сама вишиванка – це є оберіг  людини.

Вонa завжди булa нашим національним символом, оберегом, гордістю.  Проте сьогодні вишиванка є однією з модних тенденцій, навіть голлівудські зірки одягають українські вишиванки, тим самим маючи змогу не лише виглядати по-особливому, а й відчути себе частинкою України.

   «Народитися в сорочці» – значить, бути щасливим у житті. Тому сорочка – це не лише частина нашого  гардеробу, а певна закодована сукупність сорока божественних енергій, що творять довершену та гармонійну долю людини.

 

Свято вишиванки було запроваджене не так давно, лише у 2006 році, тому багато хто не знає деталей. А починалося все дуже цікаво: ідею проведення акції «Всесвітній день вишиванки» запропонувала Леся Воронюк, на той час студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Однокурсники дівчини часто приходили на пари в гарних вишитих сорочках, тож вона і запропонувала вибрати один день та вбратися в національний одяг разом.     Спочатку ідею підтримала лише частина студентів, але вже 2008 – 2009 року вона набула поширення не лише у Чернівцях, а й в інших містах. А вже 2010 року до свята долучилися і держслужбовці.

Насправді День вишиванки не вимагає якихось особливих акцій чи заходів, достатньо лише відповідно вбратися і ви вже стаєте частиною святкування. Це свято не привязане ні до державних, ні до релігійних свят.

Історія вишиванки.

          Вишивання – один з найдавніших видів декоративно-ужиткового мистецтва слов’ян. Народні вишивки захоплюють нас досконалою композицією, різнобарвним колористичним вирішенням.

 Історія народної вишивки на Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Дані археологічних розкопок та свідчення мандрівників і літописців доводять, що вишивання як вид мистецтва на Україні існує з незапам’ятних часів. Вишивкою, за свідченням Геродота,  був прикрашений одяг скіфів.

Перші вишивки на території слов’янських країн мали більш релігійний зміст і оберігали їхніх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі. Існували особливі вишиванки для релігійних ритуалів та святкових подій. А діткам при народженні дарували вишиту сорочку, аби та оберігала їх від злих духів.

Існують безліч різновидів орнаментів, що утворювались протягом століть на теренах України. Не знайдеться, мабуть, жодної країни, яка б мала таку багатогранну культуру вишитого одягу.

Вишиванка - символ Батьківщини,

Дзеркало народної душі,

В колисанці купані хвилини,

Світло і тривоги у вірші.

 

Вишиванка - писанка чудова,

Звізда ясна, співи та вертеп.

Вишита сльозою рідна мова,

Думами дорога через степ.

 

Вишиванка - біль на п`ядесталі,

Слава, воля, єдність, віра - ми.                                                                     Журавлем курличе, кличе далі,                                                                              Стелить вирій взорами-крильми.

      Про вишивку згадується в Біблії та “Ілліаді” Гомера. Арабський мандрівник Х століття у своїх розповідях свідчить, що руси теж носили вишитий одяг. Разом прослухаємо «Легенда про вишиванку».

 

                             Легенда про те, як з’явилась вишиванка

       Легенд про появу вишитої сорочки чимало. Всіх їх об’єднує один мотив: лютувала хвороба. Легенда розповідає, що саме вишиті символи на білому полотні врятували. У такій формі (у вигляді легенди) українці закріпили основне значення, функції вишиванки — сакральну місію, захист від лихого ока, хвороби, біди.

      Одна легенда розповідає, що в українське село 13 чортів принесли 13 хвороб, від яких помирали усі. Пошесть викошувала цілі родини. Так, із колись велелюдного роду місцевого коваля залишилась мати й найменша дочка. Дитина все слабшала, танучи на очах. Мати билась у молитвах, закликаючи Небесну Матір зглянутися над матір’ю земною. За легендою одного ранку на світанку панна у білому сяйві наказала удовиці вишити на своїй та дитячій сорочці 40 хрестів червоними й чорними нитками довкола горловини, аби хвороба не прийшла через голову, довкола низу рукавів (аби напасть не прийшла через руки), по вирізу на грудях (аби не хворіла душа), по низу вишиванки, аби захистити ноги. Хрести мали бути великими, яскравими, щоб чорти побачили їх. За легендою, вдовиця швидко кинулась вишивати. Дитина була вже присмерті, коли жінка зробила останній стібок хрестику, накинула вишиванку на голову. Щічки дочки відразу порожевіли, а дихання стало рівнішим. На радощах вдовиця кинулась розповідати спосіб порятунку вцілілим односельцям. Але ніхто їй не повірив, бо вважали, що та від горя збожеволіла. Лише пару сиріток довірились жінці, кинувшись вишивати хрестики. Тільки тоді, коли із сиріт ніхто не захворів, недовірливі односельці поспіхом вишивали хрести на вишиванках рідних.

-         Чому почали вишивати одяг?

-         На якому одязі вишивали?

-         Яка техніка вишивання за легендою?

-         Якими кольорами вишивали, чому?

-         Яке цілюще значення мала вишиванка для людей?

 

       Народне мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління століттями, завжди було і є ґрунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури, звідти ідуть витоки творчості.

       Серед жіночих народних промислів значнене місце в історії нашого народу займає вишивання. Вишиванням споконвіків займалися жінки. Майже кожна область, кожний район, а часто й окремі села з покоління в покоління, від матері до дочки передавали таємниці цього виду мистецтва.

        Тому за кольором, орнаментом, фактурою вишивки завжди можна було визначити місце її виготовлення. Народні майстрині старанно зберігають свої традиції.

        Зараз – особливий час. Ми звертаємося до джерел народної творчості, до народних традицій. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо їх знати, тим життя наше буде радіснішим, духовно багатшим

Кольори вишиванки.

            В українському орнаменті, його плавних лініях, в улюблених мотивах промовляє душа народу, його історія, природа, в оточенні якої він живе. З орнаментом пов’язані образи добра, краси, оберегу. Він опоетизований народною свідомістю, теплом людських рук. За ним стоїть тисячолітня історія українського народу. (Перегляд презентації)

 

Червоно  -  чорні  всі  узори, 

мережив  ряд  на  полотні.

Традицій  пласт,  легенди    роду,

духовний  символ,  оберіг,

калини  кущ,  дівочу  вроду,

на  полотні  все  хтось  зберіг.

 

 Прості  орнаменти,  народні, 

 Тягучі,  як  пісні    степів.

 Все  актуально  і  сьогодні,

 хоча  й  прийшли  з  далеких  днів.

           Рідними серцю візе­рунками прикрашали українки свій одяг і своїх рідних. Як то було гарно, мило, коли наші люди йшли у свято до церкви у вишиванках. При цьому кожна жінка, дівчина пишалася своїм виробом. Вишиванки були чарівно барвисті, промовисті своїм орнамен­том та кольорами, де кожна ниточка мала своє значення.

         Шануймо світлу пам'ять наших предків, молімося за їхні душі, шануй­мо їхню любов до народного одягу.

В них страждання і ко­хання битва,

Чорні і червоні кольори.

І барви ті —не просто ті  при­краси,

І візерунки — квітнуть не для   скринь.

І їх ні час, ні простір не пору­шать,

Нехай на порох зітруться роки!

У них живуть людські, безсмерт­ні душі

І добрі чари з легкої руки.

 

Українська рідна хата,                                                             Рушників у ній багато.                                                              На столі там хліб лежить,                                                             І цим родина дорожить.

       Хліб і рушник — одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушникові — то висо­ка ознака гостинності українського народу. Кожному, хто приходить із чистими помислами, підносили цю давню слов'янську святиню.

       Від сивої давнини і до наших днів у радості і в горі руш­ники — невід'ємна частина побуту українців.

       Видовжені прямокутники  руш­ників формою нагадують поля, до­роги. Засіяні зерном орнаментів, вони певною мірою є символом долі, життєвої стежки.

        Рушники на стіні. Не було, здається, жодної оселі в Украї­ні, котру б вони не прикрашали. Хоч би яке убоге судилося господарям життя, а все ж усюди ці витвори на­родного мистецтва палахкотіли ба­гатством кольорів, були своєрідною візиткою, а якщо точніше — облич­чям оселі, а відтак і господині.

        За рушниками ство­рювалася думка про жінку та її до­чок. Ніщо, здається, так предметно і наочно не характеризувало жіночу вправність, майстерність, зрештою, охайність і працьовитість, ніж ці ви­мережані дива.

         Стверджують, що саме слово «рушник» походить від слова «рушати.»Мати, проводжаючи сина в дорогу, в армію, замотувала хлібину у рушник, промовляла: «Рушай щасливо, хай благословить тебе Бог!» Той рушник оберігав сина від зла, від нещастя, нагадував про тепло рідної домівки.

-         А що ж вишивали на рушниках?

       Кожен птах, кожна квітка, що прикрашає вишиванку, має своє символічне значення, спрямоване на добре та щасливе життя. Важливими є також правильно підібрані кольори: червоний, зелений, чорний. Створена руками, така вишиванка всотує не тільки частинку душі того, хто її зробив, а ще є ланкою між минулим, його традиціями і цінностями, та сучасністю.

             Народне мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління століттями, завжди було і є ґрунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури, звідти ідуть витоки творчості. Традиційні пісня і танок, легенда і казка, малюнок і художнє ремесло стали основою сучасного народного мистецтва, пов’язаного виготовленням речей, практично необхідних, зручних у користуванні й ошатних за формою та оздобленням.

          Вишиванням споконвіків займалися жінки. В Україні вишивають  у всіх регіонах. Майже кожна область, кожний район, а часто й окремі села з покоління в покоління, від матері до дочки передавали таємниці цього виду мистецтва. Тому за кольором, орнаментом, фактурою вишивки завжди можна було визначити місце її виготовлення. Народні майстрині старанно зберігають свої традиції.

        Із далекого минулого прийшло до нас і рукоділля – рук діло – шиття, плетіння, в’язання, вишивання, різьблення, ткацтво. І виникло воно з любові до рідної землі і батьківської оселі, зі спілкування з навколишнім світом та потреби не стільки бачити красу, а й творити її власними руками. Вишивання як вид мистецтва існує з незапам’ятних часів.

         Зараз – особливий час. Ми звертаємося до джерел народної творчості, до народних традицій. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо їх знати, тим життя наше буде радіснішим, духовно багатшим

12 фактів про українську вишиванку

    Цікаві факти про вишиванку: чому український національний одяг полюбився цілому світу

Щороку в Україні у третій четвер травня відзначають День вишиванки. Цей день не передбачає особливої помпезності, хоча має надзвичайно глибокий контекст. 

60 країн світу – під знаком вишиванки

    Всесвітній день вишиванки, як наголошують його організатори, цьогоріч відзначається більш, ніж у 60 країнах світу. Там уже підхопили флеш-моб "Вишиванка єднає українців", акцію "Народжені у вишиванці" та інші, влаштовують покази мод на зразках українського автентичного народного одягу, організовують концерти, ходи, виставки, ярмарки.

     У Києві, серед інших святкових заходів, триває показ фільму "Спадок нації" – першого документального повнометражного фільму про вишиті сорочки.

   Красива вишита українська сорочка з льону з давніх-давен вважається символом здоров'я та краси, щасливої долі й родової пам'яті, любові та святковості; оберіг і захист відзлого ока і слова. 

   Нині вишиванка переживає піднесення і  відродження, адже українці згуртувалися так, як ніколи, з любов'ю підтримуючи власні традиції. Елементи української вишивки все частіше використовуються в дизайні одягу, і не лише українці – навіть голлівудські красуні залюбки одягають ніжну вишиту вдяганку.  Тепер носити вишиванку стало не тільки патріотично, а й модно та ексклюзивно.

     Чим же насамперед є вишиванка для українця – оберегом, святинею, місточком між поколіннями чи красивим елементом одягу? Звернемося до історії вишиванки – основних її етапів, кожен з яких – цікавий факт, який, можливо, відомий не всім.

1. Скіфи – прародителі вишивки                                                                             Вишивкою, за свідченням Геродота, свій одяг оздоблювали ще скіфи. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VІ ст., при дослідженні показали ідентичність з вишивкою українського народного костюма XVІІІ-XІX ст

2. Найсильніший оберіг

Перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, як, за повір'ями, оберігали їх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі так, щоб малюнок торкався тіла. Для кожного ритуалу була особлива вишиванка. Дітям при народженні дарували вишиту сорочу, аби та оберігала їх від злих духів.

3. Перша школа вишивки

Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. У ній опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.

4. Символ кохання

Сорочка (особливо чоловіча) - символ кохання й вірності. У давньому замовлянні говорилося: "Якою білою є сорочка на тілі, таким щоб і чоловік до жінки був".    Кожна дівчина повинна була вишити сорочку своєму майбутньому чоловікові. І не просто так, а для того, щоб знати — вірний він їй чи ні.

    Вишиваючи сорочку, дівчата нашіптували старовинне заклинання. Вважалося, якщо сорочка втратить свою білизну після чергового прання, отже, як кажуть в народі: "скочив чоловік у гречку". А ще розповідають, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній дівчині. Інші жінки до такого сакрального ритуалу не допускалися. Так чумак підтверджував вірність своїй коханій.

5. Перший модник у вишиванці

Ним був Іван Франко, який поєднав вишиванку з буденним одягом, а саме з піджаком. У такому вигляді письменник зображений на 20-гривневій купюрі.

6. Безмежний простір для творчості

В Україні є близько сотні "вишивальних технік"!                                                                   - Які ви знаєте традиційні способи вишивання сорочок? (Мережка, гладь, хрестик, бісер, вирізування, заволоч, низь, лиштва, бігунець, плетіння кольоровий шовк).

7. Вишиванка кожного регіону - унікальна

Кожен регіон України має свої особливості вишиванок. Про їх розмаїттся може свідчити лише перелік типових узорів волинського краю: цвіткі, хміль, лапатий хміль, хмелик, лапатий хмелик, виноград, ягідний хміль, хміль ягідки, хрести гречкою, хрести, безконечник, хрести повії, купчаті, кукурузка, огірочки на дві половинки, звізди, кошички, сокирки, копита, копитка, розбиті хрести, хрести, сливочки, дубове листя, полоничник на дві половинки, полоничник хрещатий, полоничник тощо! І так – у кожній області.

    Тому можна сказати, що кожен регіон України може похвалитися своїм унікальними вишиванками. Вони відрізняються фасонами, кольором, способом вишивання, орнаментом і візерунками.

8. Орнаменти - "списані" з природи

Орнамент вишивок ділиться на три основні групи: абстрактний, рослинний і тваринний. Цікаво, що рослинний орнамент тепер можна зустріти не тільки в вишиванках, а і в колекціях іменитих дизайнерів, натхнених культурою і традиційним костюмом українського народу. 

9. Найоригінальніша вишиванка

Одна з найоригінальніших вишиванок - борщівська. Така сорочка розшита чорними нитками. Є легенда, що коли турки і татари знищили практично всіх чоловіків у Борщеві, жінки цього і сусідських поселень протягом декількох поколінь одягали саме такі чорно-білі сорочки в знак скорботи та печалі.

    На противагу цьому стилю, є і вишивка «білим по білому». Це художній прийом, в якому рельєфний візерунок вишивки створює гру світла. На виході майстри отримують дуже тонку унікальну роботу.

10. Першим ведучим, який з’явився  у прямому ефірі у вишиванці, став Андрій Шевченко. У вишиванці він відкрив телемарафон "Ніч виборів" на "5 каналі" ще у 2004 році. Згодом таку тенденцію підтримали й інші.

11. Що пропонують українські дизайнери

На українських модних подіумах тема вишивки подається в найрізноманітніших варіантах. Багато відомих українських дизайнерів дуже вдало обігрують наш традиційний одяг, презентуючи і на батьківщині, і всьому світові чудові зразки своєї творчості.

12. Українська вишиванка - модна в усьому світі

Наш національний етно-колорит продовжує надихати і закордонних дизайнерів, які створюють все нові й нові варіанти інтерпретацій традиційних українських візерунків.  

   Приміром, у круїзній колекції «Resort 2017» від модного дому «Valentino» чітко прослідковуються українські мотиви – традиційні елементи нашого національного одягу були помітні у багатьох варіантах вбрання. Вишивка, мережки і стильні етно-аксесуари виглядали на подіумі дуже оригінально

   Американський модний журнал про моду Vogue назвав українську вишиванку модною. Її успіх видання пояснює появою модельєра Віти Кін, яка почала активно використовувати традиційні українські візерунки в оформленні своїх уборів.

Як бачимо, вишиванка підкорює світ. Будьмо в тренді!

17.05.2024

Бесіда: Способи захисту від кліщів та комах

З різноманітними комахами, тобто жуками, мухами, бджолами, метеликами ми стикаємося повсякчас. І це не дивно, адже цих тварин на нашій планеті найбільше — близько 8 мільйонів видів. Комахи живуть усюди, за винятком морських глибин. Подекуди таке сусідство окрім користі для людини, приносить ще загрозу її здоров'ю та життю. Як убезпечити себе від укусу комах? Як надати першу допомогу?

 

 Година спілкування «Вікно у світ європейської культури» 

Україна – європейська країна. Ми завжди тяжіли до співпраці з іншими європейськими країнами, переймаючи їхній досвід та віддаючи власні надбання. І сьогодні під час нашого уроку, присвяченого Дню Європи, хотілося б ще раз згадати про красу Європи та її взаємозв’язок з Україною.

Гасло Європейського союзу – «In varietate concordia», що означає «Єдність у багатоманітності». Такі різні країни Європи об’єдналися під одним прапором. Мета України та українців – також одного разу приєднатися до європейської спільноти на рівних правах. І на те є низка причин. Назвіть їх, будь ласка.

(Очікувані відповіді учнів)

Сьогодні ми поговоримо про місце України в Європі, необхідність дотримуватися європейських норм співіснування і цінностей. Додатково доведемо, що кожна європейська країна унікальна, і в цьому її цінність.

Напевно, кожен з вас здійснив подорож до Європи – літаком, автобусом, або ж за допомогою книг чи телебачення. Щоб відчути красу Європи, інколи достатньо і якісних інтернет-ресурсів. Багато що про країни Європи та Європейського союзу ви вже вивчили на уроках, давайте перевіримо, чи можете ви продемонструвати свою обізнаність у цьому питанні.

Робота з мультимедійною дошкою, смартфонами чи комп’ютером

Зараз у режимі реального часу ви зможете перевірити свої знання. Пропоную кожному самостійно надати відповіді на запитання:

Що ж ви знаєте про Європу?

Тест: https://naurok.com.ua/test/onlayn-test-do-dnya-vropi-7237.html

Чи складним для вас виявився тест? Про що ви дізналися вперше? (аналіз роботи).

 «Що значить бути європейцем?»

1.     Робота із флеш картками.

Ми поговорили про дуже серйозні речі, але культурна спадщина – не менш цінна. Саме зараз ми перевіримо з вами, наскільки добре ви знайомі з цікавинками Європи та України.

Робота з флеш-картками:

«Тест на знання цікавинок Європи https://naurok.com.ua/test/test-na-znannya-viznachnih-mist-vropi-7251.html

Де знаходиться Стоунхендж? (Великобританія. За місцевою легендою, гігантські блакитні камені мають цілющу силу, вони з'явилися на цій землі завдяки чарівнику Мерліну, чародію при дворі короля Артура, який переніс їх з Ірландії. Походження величезного П'яткового каменя пов'язане вже з іншою легендою. Говорять, одного разу диявол побачив серед каменів ченця, що ховається. Перш ніж нещасний встиг сховатися, диявол кинув в нього величезним валуном, який придавив йому п'яту. Довгий час руїни Стоунхенджа асоціювалися з жрецьким культом стародавніх кельтів-друїдів, хоча фахівці цей зв'язок заперечують.)

1.     Де ви можете побачити Колізей? (Італія, Рим. (раніше Амфітеатр Флавіїв (лат. Amphitheatrum Flavium)) — найбільший амфітеатр Стародавнього Риму, символ імператорської могутності.Розташований у Римі, в улоговині між Есквілінським, Палатинським і Целійським пагорбами, на тому місці, де колись був ставок, що належав до «Золотого Будинку» Нерона. Вміщав близько 50000 глядачів.)

2.     У якій країні знаходиться Палац Потоцьких? (Україна, Львів. Будівля виконана в стилі французького класицизму, цегляна, обштукатурена, Н-подібна у плані, з розвинутим центральним ризалітом та боковими крилами. Триповерхова, з мансардами. Фасади декоровані фігурними обрамленнями вікон та рустикацією, ліпними консолями балконів та балюстрадами. Парадний вхід оформлений арочним портиком з ліпниною та іонічними колонами. Ліпний декор авторства Петра Гарасимовича та, ймовірно, Леонарда Марконі).

3.     Ейфелева вежа знаходиться у...? (Париж. Архітектурна пам'ятка Парижа, розміщена на Марсовому полі, символ сучасної Франції. Вежу названо на честь її конструктора Густава Ейфеля. Сам Ейфель називав її «300-метровою вежею» (фр. tour de 300 mètres), інша, народна назва — «Залізна леді» (фр. La dame de fer))

4.     Де знаходиться найбільший стадіон Європи? («Еста́діо Сантья́го Бернабе́у», відоміший як «Сантья́го Бернабе́у» (ісп. Estadio Santiago Bernabéu) до 1955 року — «Нуе́во Чамарти́н» або просто «Чамартин» (ісп. Estadio Chamartín) — футбольний стадіон у Мадриді, другий за місткістю стадіон Іспанії, домашня арена футбольного клубу «Реал» Мадрид.).

5.     У якому місті знаходиться найвища будівля Європи The Shard? (The Shard ("Скалка", попередні назви — Shard London Bridge, London Bridge Tower, the Shard of Glass, 32 London Bridge) — хмарочос в Лондоні, Англія. Висота 72-поверхового хмарочосу становить 309 метрів. Будівництво було розпочато в 2009 і завершене в 2012 році.).

6.     Яка країна Європи - найбільш густонаселена? (Саме Німеччина славиться чисельністю населення: тут проживає 82 мільйони 162 тисячі осіб.

Німеччина ― одна з найбільш густонаселених країн. На один квадратний кілометр тут припадає приблизно 229 осіб. По сусідству з Німеччиною перебуває Польща, територія якої приблизно така ж, однак населення в два рази менше).

7.     Столиця якої країни вважається найчистішою у Європі та світі? (Лондонська фірма William M. Mercer виклала рейтинг екологічного стану міст. За його результатами, найчистішим містом є Гельсінкі, столиці Фінляндії).

8.     А який острів Європи найбільший? (Гренландія — автономна установча країна в складі Королівства Данія, розташована між Північно-Льодовитим та Атлантичним океаном, на схід від Канадського Арктичного архіпелагу. Цей острів і найбільший у світі).

9.     Президент Франції є одночасно монархом іншої країни. Якої? (Андорри. У Князівстві Андорра завжди два голови держави, одним з яких є діючий президент Франції, а другий - єпископ Урхельский. Завдяки чому Андорра є єдиною європейською країною, в якій голова країни (монарх) обирається в регулярних виборах (кожні 5 років)).

Слово вчителя.  Наша Україна має багату історію та культуру, не меншу ніж деякі європейські країни. Безліч туристів з усього світу приїздять до нашої Батьківщини, аби відвідати наші історичні пам’ятки. І ми маємо нагоду перевірити, як сильно пов’язані між собою Україна та Європа:

Тест: «Вплив України на Європу»

https://naurok.com.ua/test/test-vpliv-ukra-ni-na-vropu-do-dnya-vropi-7273.html

10.05.2024

Бесіда: Вогнище. Як не допустити пожежі на відкритій ділянці

Під час ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕЧНОГО ПЕРІОДУ потрібно дотримуватися таких правил:

• не розводьте відкритий вогонь біля лісової зони, в полях;
• не залишайте недопалки та сірники на сухій трав’янистій підстилці;
• категорично заборонено випалювати сміття та рослинні залишки;
• організовуйте протипожежні розриви між очеретом та садовими ділянками;
• не організовуйте складання легкозаймистих матеріалів поблизу очерету;
• очищайте місце, призначене для вогнища, від сухої трави, листя, гілля та не розводьте багаття у безпосередній близькості до будинків чи господарських споруд;
• не залишайте без нагляду розпалені багаття та не дозволяйте дітям розводити вогнища;
• не розпалюйте вогнище при сильних поривах вітру;
• залишаючи місце відпочинку, обов’язково загасіть вогнище водою чи піском до повного припинення горіння або тління

Година спілкування до Дня пам'яті та примирення

8 та 9 травня ми відзначаємо День пам’яті та примирення. Завдяки Указу Президента виданий у 2015 році Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію №A/RES/59/26, в якій проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення. Нею державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, рекомендовано також щороку відзначати один або два дні як данину пам’яті всім жертвам Другої світової війни. У Великій Британії та країнах Співдружності відзначається «День Перемоги в Європі»; у Вірменії – «День Миру»; у Норвегії – «День визволення»; у Словаччині – «День перемоги над нацизмом»; у США – «День Пам’яті»; у Франції – «День Перемоги»; у Чехії – «Національний День». 

Символ – червоний мак. Мак як символ пам'яті у світі Появу цього символу пов'язують з віршам двох людей: канадського військового лікаря Джона МакКрея та працівниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 р. написав твір «На полях Фландрії», що починався словами: «На полях Фландрії розквітли маки/Між хрестами ряд за рядом». Друга 1918 р. написала вірша «Ми збережемо віру», в якому обіцяла носити червоний мак в пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл в листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто.Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році.

День пам’яті жертв фашизму – це День пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в Другій світовій війні: мільйонів солдатів, яких фашистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще більше – мирних жителів, які гинули під бомбами, від хвороб та від голоду.
Дорогою ціною заплатив український народ за участь у війні 1941-1945 рр. Не зникає в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Наша пам’ять про ті часи – це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим.

 

03.05.2024

Бесіда: Поведінка в громадських місцях та в транспорті в умовах воєнного стану

Якщо ви в транспорті чи на вулиці під час обстрілу, то негайно дійте так:

• падайте на землю, закрийте голову руками або предметами, закрийте долонями вуха та відкрийте рот (це врятує від контузії). Перечекайте перший обстріл лежачи, а далі ховайтеся в безпечному заглибленому приміщенні;
• не залишайтеся у під'їздах під арками та у підвалах панельних будинків або під стінами будинків із легких конструкцій. У жодному разі не ховайтесь біля всього, що може вибухнути чи впасти на вас;
• для укриття підійдуть підземні переходи, метро, укриття, канава, траншея, яма, широка труба водостоку під дорогою, високий бордюр, каналізаційний люк, траншея чи канава (подібна до окопу) завглибшки 1-2 м, на відкритому місці;
• якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі, трамваї, авто – слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в напрямку «від будівель та споруд і залягти на землю.

Після закінчення обстрілу (бомбардування):

Не поспішайте покидати укриття. Можливі поодинокі постріли. Залишаючи місце укриття, не поспішайте розслаблятися.

Година спілкування. Чесність і правдивість.

- Сьогодні наша виховна година тісно пов'язана з реальним життям. Брехня або неправда - підступна особа, яка здатна замаскуватися під правду, переконати людину, що в даний момент саме вона, брехня є найкращим варіантом поведінки, і тільки вона веде до виходу з якоїсь кризової ситуації. Тобто поводиться як підступний ворог. Ми з вами, маємо виробити звичку й навичку боротися з цим ворогом . А найкращий спосіб боротьби із брехнею - це побачити, зрозуміти і викрити.

-Як ви розумієте значення слова «правда»?

-Тлумачний словник дає таке визначення: «Правда - це те, що відповідає дійсності, істина».

 

-         Скажіть, чи буває так, що вам дуже важко сказати правду? Часом, коли ми відчуваємо провину за який-небудь поганий вчинок, нам так і хочеться звалити цю вину на когось іншого. У такому випадку неправдивість іде поряд із боягузтвом, малодушністю.

Трапляється, ви соромитеся сказати правду товаришеві, тому що не хочете образити його або засмутити. Але недаремно кажуть: «Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже».

Іноді люди говорять неправду, щоб виправдати власні лінощі. Наприклад, не хочеться робити домашнє завдання — і ви говорите мамі чи татові: «А нам сьогодні додому нічого не задавали». Або спізнилися у школу через те, що проспали, а пояснили своє запізнення несправним будильником.

Навіть сказавши один раз неправду, людина втрачає частку довiри серед оточуючих, втрачає моральне право вимагати правдивого ставлення до себе.

-Уявіть собі, що фея правди доторкнулась до вас всіх чарівною паличкою і ви розучились обдурювати, і на далі будете говорити лише саму правду (вчитель кожному учневі дає «сердечко правди»).

-Це сердечко буде допомагати вам говорити лише саму правду. 

Опрацювання казки «Канікули у бабусі»

- Діти, послухайте, будь ласка, першу казку і дайте відповідь на питання: Як почувався Олежко, дізнавшись про намір бабусі зварити з півня холодець? 

Маленький Олежко приїхав на канікули до бабусі в село. Цікаво хлопчику на бабусиному подвір’ї! Тут і качки походжають перевальцем, і кури бігають, і маленькі курчатка. Та особливо Олежку сподобався півник — от вже що красень, то красень: увесь строкатий, яскравий, а хвіст аж перламутровий, різними барвами виграє! А жвавий який, як дзвінко співає!

Одного разу пішла бабуся до магазину, а внукові наказала посидіти тихенько вдома та не робити шкоди. Олежко спочатку гуляв по двору, але потім йому це набридло. Він зайшов до хати, забувши прикрити за собою двері, і почав нишпорити по кухонних шафках. «Так, ось сіль, ось крупи якісь, макарони... А це що?» — увагу хлопчика привернула велика скляна банка. «Здається, тут варення!» — подумав хлопчик. Він вирішив відкрити банку і скуштувати смачного бабусиного вареннячка. Витягнув банку із шафи, аж тут у сіни забіг голосистий півник та як закукурікає! Олежко з переляку і впустив банку на підлогу. Банка з тріскотом розбилася, розлетілася на дрібні скалки, варення розповзлося по доріжці липкою червоною калюжею.

Аж тут входить до хати бабуся. «Оце так! — розпачливо мовила.— Навіщо ж ти, внучку, наше варення розбив? Адже я саме збиралася спекти з ним пирога, ось борошна купила!»

Олежку стало лячно й ніяково. І він вирішив сказати неправду: «А це не я, бабусю! Це все півник... Він забіг до хати, відкрив крилами шафу та й звалив на підлогу банку...»

«Справді?» — здивувалася бабуся. «Так, так»,— розохотився Олежко.

І хлопчик став із запалом розповідати, як неслухняний півень влетів в оселю, як він пустував, розмахуючи крильми, а потім зробив-таки шкоду.

«Ну, якщо так,— сказала бабуся,— піде завтра наш півень на холодець». І стала мовчки прибирати. А Олежку раптом стало так неприємно на душі: і соромно, і ніяково, і прикро... А вже півника як шкода! «Це ж із моєї вини півника заріжуть!» — подумав Олежко.

Він набрався сміливості, підійшов до бабусі і тихо сказав: «А це не півник, бабусю... Це я розбив банку... А півник просто в сіни зайшов, бо я двері забув закрити. Він крикнув — от я зненацька банку і впустив... Пробач мені, бабусю... І не ріж, будь ласка, півника...»

Бабуся суворо поглянула на онука. «Добре, що хоч зараз зізнався,— сказала вона,— не знаю, як би ти почувався, якби за твій вчинок відповів півник».

Олежко поглянув у двір, де гребенястий півник безтурботно дзьобав пшеничку. Він розумів, що бабуся сердиться. Але тепер хлопчикові стало значно легше на душі.

Запитання до тексту:

ü Як би ви вчинили на місці Олежка?

ü Як ви вважаєте, чому хлопчик сказав бабусі неправду?

ü Чи повірила бабуся онуку?

ü Чи подумав Олежко про те, як можуть покарати півника?

ü Як почувався Олежко, дізнавшись про намір бабусі зварити

ü з півня холодець?

ü Чому хлопчик все ж таки вирішив зізнатися у тому, що це він

ü зробив шкоду?

ü Чи відчув хлопчик полегшення, сказавши нарешті правду? Чому?

3.  Гра «Мозковий штурм»

-Діти , нам потрібно з вами закінчити  речення,тож слухайте  уважно.

v 1.Коли я говорю неправду, я відчуваю ...

v 2.Коли мені говорять неправду, я відчуваю ...

v 3.Людина, яка обманює ...

Таким чином робимо висновки, що:

v 1.Коли мене обманюють і коли я обманюю, то я переживаю погані відчуття;

v 2.Людина, яка обманює, компрометує себе в очах інших, утрачає їхню довіру, хороше ставлення.

Відомий французький письменник Еміль Золя сказав: „Якщо ви приховаєте правду і закопаєте її в землю, вона неодмінно виросте і набере такої сили, що одного разу, коли вона вирветься, то знесе все на своєму шляху".

Підтвердження цієї думки можна знайти і в українському фольклорі, зокрема у прислів'ях і приказках.

                  Запитання до тексту:

ü Що неправильно зробив молодший брат?

ü Що б ви йому порадили пiд час зустрiчi з ним?

4.Гра «Чесно – нечесно».

- Я ставитиму вам питання. Якщо ваша відповідь " так" - ви повинні сидітимете, а якщо " немає" - підвестися.

Чи чесно кидати друга у біді?

Чи чесно визнавати свою провину?

Чи чесно обговорювати вчинки інших?

Чи чесно признатися батькам, що ти отримав двійку?

Чи чесно без попиту брати чужі речі?

Чи чесно користуватися підказками?

Чи чесно повернути знайдену річ хазяїну?

Чи чесно коли ти вчинив нечесний вчинок, а підозрюють в цьому іншу людину?

Чи чесно повернути гроші в магазин, якщо продавець дав більше здачі, ніж потрібно було?

5.  Гра «Дайте вiдповiдь»

-         Як ви вчините, коли:

ü знаєте, що товарищ завинив, а карають iншого?(2-3уч.)

ü соромно сказати правду?(2-3уч.)

6. Опрацювання оповідання  Г.М. Кирпи «Маленька брехня»

-         Послухайте оповідання про дiвчинку Наталку, яка вважала, що маленька брехня — це i не брехня зовсiм,і після оповідання відповісте на питання.

Ганнуся впала i зламала ногу. Довелося в гiпсi лежати вдома. Вона дуже переживала, що багато в школi пропустить, а тодi зовсiм вiдстане вiд однокласникiв.

Друзi вирiшили виручити однокласницю: домовилися щодня носити їй уроки i пояснювати, коли вона щось не зрозумiє.

Коли настала черга Наталки провiдувати Ганнусю, вона не пішла до однокласницi. В класi збрехала, що у неї, мовляв, бабуся захворiла.

— Як тобi не соромно! — обурилася Надiйка. Та ти ж учора цiлий день через скакалку на вулицi стрибала.

— Подумаєш, злочин великий,— трохи зашарiлася Наталка.— Я зовсiм трiшечки збрехала.

-         Мала брехня спричиняє таку саму шкоду, що i велика. Адже i мала брехня - це неправда, i пiв брехнi — теж неправда 

Запитання до тексту:

-         Як ви думаєте: брехня може бути малою чи великою?

Чи поважають людину, яка каже неправду? Чому?

Чи хочемо ми, щоб нас поважали? Чому?

26.04.2024

Бесіда  "Способи захисту від звірів"

Свідомий напад тварин на людину зустрічається дуже рідко. Найчастіше напад провокується несподіваною зустріччю людини і звіра. Тому, рухаючись у лісі, особливо по звіриній стежці, треба намагатись більше створювати шуму: періодично кричати, свистіти, співати, вдаряти ложкою чи палицею по відрі тощо. Тоді завчасно попереджений звір встигне заховатись в глибині лісу.

Дуже небезпечні звірі, поранені з вогнепальної зброї або ті що вирвались з капканів. В подібному стані вони здатні відважитись на атаку навіть озброєної людини. Відомі випадки, коли недобиті ведмеді, кабани, здійснивши обхідний маневр, виходили на власні сліди і влаштовували засідку на мисливця, який їх переслідував. У цьому випадку нападають миттєво, часто ззаду, не залишаючи жертві ніякого шансу на порятунок.

Якщо все ж таки зустріч зі звіром відбулась, найкраще завмерти на місці або повільно відступити назад. При цьому не можна повертатись до звіра спиною, намагаючись втекти, або робити різкі рухи, тим більше кидати в його сторону каміння, дрючки. Очевидці твердять, що іноді звіра заспокоює рівний, негучний голос людини. В усіх випадках не можна показувати свій страх, лякати звіра.

Відлякати звіра може яскраве вогнище, запалена гілка у вигляді смолоскипу.

Найнадійніший спосіб вберегтися від нападу звіра – це залізти на найближче дерево. Бажано швидко і вище.

Про поведінку “в обіймах” нападаючого звіра що-небудь сказати конкретно складно. Тут існують дві діаметрально протилежні рекомендації.

Перша – завмерти, удати з себе трупа, після чого деякі тварини втрачають інтерес до такої жертви.

Інша порада пропонує потенціальним жертвам битися. До останньої можливості, руками, ногами, зубами і нігтями. У звірів досить добре розвинутий інстинкт самозбереження, і тому тих, хто не здається, вони часто відпускають. При відкритому опорі краще бити звіра відкритою долонею в очі, хапати за вуха або штовхати у вушні раковини пальці, засовувати в розкриту пащу міцно стиснутий кулак. На початку ХХ століття в Африці один мисливець, потрапивши в пащу до лева, у відчаї схопив його зубами за ніс, від чого цар звірів дуже сильно перелякався і, відпустивши жертву та втік.

Однак, слід і турбуватися про збереження популяції рідкісних тварин та продумувати свої дії так, щоб не нашкодити диким звірам. 

Що робити, якщо на вас напала собака?

Причини нападу безпритульних собак на людину:
1. Коли ви вторгаєтеся на територію проживання зграї.2. Коли людина спробує наблизитися до цуценят (радіус зони, яку охороняє мати становить понад 20-30 м).
3. Можливі напади, коли людина має при собі продукти харчування.
4. Класичний випадок — собака заражена вірусом сказу.
Щоб уникнути нападу собак, необхідно дотримуватися наступних правил:
1. На вулиці намагайтеся не заходити до місця скупчення безпритульних собак.
2. Якщо ви бачите на вулиці маленьких симпатичних цуценят — не намагайтеся гратися з ними та брати їх на руки — пам'ятайте про те, що десь поблизу буде їхня мати, яка може вирішити, що її дітям загрожує небезпека і напасти на вас.
3. Ставтеся до тварин з повагою й не доторкайтеся до них під час відсутності хазяїна.
4. Не чіпай тварин під час сну або їжі.
5. Не відбирайте те, із чим собака грає, щоб уникнути його захисної реакції.
6. Не годуйте чужих собак.
7. Не наближайтеся до собаки, що перебуває на прив'язі.
8. Не грайтеся з хазяїном собаки, роблячи рухи, які можуть бути сприйняті твариною як агресивні.
9. Не робіть різких рухів і не наближайтеся до незнайомого собаки. Не можна тягти руки до чужого собаки, гладити його, командувати ним.
10. Не показуйте страху або хвилювання перед вороже настроєним собакою.
12. Не можна самому провокувати напад собаки, кричати на неї й хазяїна, махати руками, підходити зненацька ззаду.
13. Особливо обережним слід бути із собаками в намордниках і (або) на коротких мотузках: просто так їх ніхто не надягне.
14. Коли собака нападає з гавкотом, небезпека, як правило, невелика. Він вас просто лякає, проганяючи з території (місця), де ви перебуваєте.

Година спілкування:  «Чорнобиль…Трагедія…Пам’ять…» 

                                                               

                                                  Чорних дат у людства є немало.

Кожна з них — це міна під прогрес.

Найстрашніше, що усіх спіткало, —

Вибух на Чорнобильській АЕС.

·        Чорно́бильська катастро́фа — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції.

Радіація – це вид випромінення.   

     26 квітня виповниться 38 років з дня найстрашнішої за наслідками катастрофи минулого тисячоліття. Чотири букви – ЧАЕС – стали символом трагедії, яка доторкнулася до мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації, перетворюючи свої жертви в безпомічних людей.

 Передісторія катастрофи

 Смертоносна пилюка з ядерної печі покриває білі хати, квітучі сади, зелені ліси, засіяні поля. І чверть століття  цвітом скорботи і суму зацвітають чорнобильські сади і хворіє серце, тому що знає – не на добро це, не на життя.

  Чорнобиль – це назва невеличкого районного центру, що знаходиться за 130 кілометрів від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, яка почала будуватися на території біля красуні річки Прип’яті. Невдовзі біля атомної виникло ціле місто енергетиків – Прип’ять,  в якому середній вік жителів у 1986 році становив 26 років. Місто швидко розбудовувалось: відкривалися школи, дитячі садочки, лікарні, магазини... Це було місто-сад. Які широкі вулиці! А яких тільки квітів не було у скверах, алеях, парках! Улюбленим місцем відпочинку залишалася річка. Ніщо не віщувало біди. Квітень завершував свою вахту в природі і мав передати її травню.

В 1986 на Чорнобильській атомній електростанції працювало вже чотири енергоблоки, добудовували шостий, а п'ятий збиралися пускати в дію. Це була найпотужніша на той час атомна електростанція в Європі.

Стояла тиха весняна ніч. Квітень завершував свою вахту в природі і мав передати її травню. Саме в таку з ночей, 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном над четвертим реактором Чорнобильської електростанції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву.

 Майже одразу до місця вибуху прибули пожежні. Першим до ЧАЕС прибув загін під командуванням лейтенанта Володимира Правика (він один з перших помер від гострої променевої хвороби). Пожежних не попередили про небезпеку радіоактивного диму і уламків, вони не знали, що це була незвичайна пожежа. За караулом Правика прибув караул його бойового побратима лейтенанта В.Кибенка.

      Вогонь гасили до 5-ї години ранку.

Шестеро із 20 чоловіків двох караулів невдовзі померли.

-Лейтенант Володимир Павлович Правик;

-Лейтенант Віктор Миколайович Кібенок;

-Сержант  Микола Васильович Ващук;

-Сержант Володимир Іванович Тищура;

-Старший сержант  Микола Іванович Тітенок. 

Наслідки Чорнобиля

           Понад 400 тисяч жителів змушені були залишити свої домівки, які опинилися у зоні сильного радіоактивного забруднення, з них більше 200 тисяч – в Україні. 

Вплив аварії на здоров'я людей

Ґрінпіс і міжнародна організація «Лікарі проти ядерної війни» стверджують, що через аварію лише серед ліквідаторів, померли десятки тисяч осіб, в Європі зафіксовано

10 000 випадків вроджених патологій  у новонароджених, 10 000 випадків раку щитоподібної залози й очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10 % померло а 165 000 стало інвалідами.

    Від того страшного дня минуло 36 роки. Чорнобиль змінився. У зону відчуження повернулись поодинокі старожили. На сьогоднішній день тут проводять короткотривалі екскурсії, у яких розкриваються таємниці Чорнобиля – події та зони, де можна побачити і зрозуміти невидиму і підступну радіацію, і, більш того, навчитися її перемагати. Прип'ять      і Чорнобиль стали мертвими містами. А Україну оголошено зоною екологічного лиха. 

Пам´ятник ліквідаторам аварії на ЧАЕС

 

Зелена аптека

Є й рослини, які допомагають виводити радіонукліди з організму людей.

 Гарбуз — маленька аптека. У ньому багато цукрози, клітковини. Є кальцій, залізо, мідь, фосфор, що так необхідні для розвитку дитячого організму. Багатий він і вітамінами. Вітамін С зміцнює імунну систему. Вітамін РР виводить з організму радіонукліди. А вітаміни групи В врівноважують нерви. Наші вчені дійшли висновку: найцінніша, найцілюща дієта для дітей, які живуть на забруднених  Чорнобильською катастрофою територіях, — гарбузова.

А вживання відвару дубової кори лікує зоб, цю підступну хворобу, яку зараз провокує Чорнобиль. Дві столові ложки молодої кори треба кип'ятити у склянці води 30 хвилин на водяній бані. І столову ложку відвару розбавити у 1/2 склянці перевареної води і пити тричі на день перед їдою.

 Ми з вами говорили про одну з найстрашніших сторінок в історії України, нашого краю. Я впевнена, що бесіда з даної теми, залишила в ваших серцях та пам’яті відчутний слід.  Після аварії на ЧАЕС, на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.

Багато молодих людей віддали своє життя, захищаючи нас. Багато померли від значної дози опромінення. Пам’ятайте цих людей, ніколи не забувайте, адже вони – це наша історія, наші герої. 

Нашій планеті вистачить одного Чорнобиля.

      За днями дні, мина повільно рік,

      За днями дні, і другого не має.

      Нехай же лихо наше проминає.

      І в світі не повториться повік.

      Хай стане мир міцнішим у сто крат,

      Хай над землею чисте небо буде.

      Чорнобиль – попередження, набат.

      Його уроків людство не забуде.

  

19.04.2024 

Бесіда «Проблема забезпечення їжею в автономній  ситуації».

Серед багатьох грибів і ягід, які зустрічаються у наших лісах і степах, є чимало отруйних.

Відгадайте загадку і ви зрозумієте, про що ми з вами будемо говорити.

Стоїть при дорозі на одній нозі,

Капелюха має та нікого не вітає.

(гриб)

Серед лісу полянка,

На ній в червонім платтячку Тетянка,

В біленьких крапочках…

(мухомор)

Давайте спочатку поговоримо про гриби.

Світ грибів дуже різноманітний. За поживністю і смаковими якостями вони умовно поділяються на чотири категорії:

1.     Цінні і смачні види: рижики, грузді, білий гриб.

2.     Добрі і доволі цінні гриби: підберезники, підосичники та ін.

3.     Не дуже погані, але і не дуже добрі на смак: болотний, моховик…

4.     Гриби з невисокими смаковими якостями: лисички, грузді перцеві.

Гриби усіх чотирьох категорій поділяються на їстівні і умовно їстівні.

Їстівні гриби не містять гіркоти, шкідливих речовин, не мають неприємного запаху. Їх можна варити, смажити і їсти відразу після збору, очистки, промивки, тобто без попередньої обробки.

Умовно їстівними грибами вважаються такі, які містять гіркі або шкідливі речовини, мають неприємний запах і т. д. Вживати їх у їжу можна лише після тривалого вимочування, відварювання, обов’язкового видалення відвару або після засолки.

Гриби – цінний харчовий продукт, смачні, ароматні і поживні. Вони містять білки, жири, вуглеводи, різні мінеральні солі і вітаміни, необхідні людині, і за поживністю прирівнюються до добре випеченого хліба, овочів і фруктів.

Однак гриби в їжу треба вживати дуже обережно, бо отруєння грибами особливо небезпечне! Вживати гриби не рекомендують навіть в екстремальних умовах.

Щоб збирати гриби, досвідчені грибники радять навчитися розрізняти не лише їстівні гриби, а й 20-25  видів отруйних і неїстівних, які зустрічаються в даній місцевості.

А тепер ми з вами поговоримо про дари лісів і степів: про рослини та ягоди лісів та степів.

Ожина. Росте в лісах, ярах, на берегах річок. Плоди містять багато вітамінів. Листя використовується для приготування напоїв.

Малина. Росте в лісі, лісостепу, по чагарниках. Плоди малини смачні, містять багато вітамінів і мікроелементів. З листя готують напої.

Ліщина. Росте в листяних і мішаних лісах, на узліссі. Плоди ліщини (горіхи) – корисна і поживна їжа, багата на білки і жири.

Подорожник. Росте біля доріг, у вологих місцях по всій території України. Подорожник загоює рани, з молодого листя готують супи.

Пирій. Росте вздовж доріг, на луках, на степових схилах. Свіжі кореневища використовують для приготування салатів.

М’ята. Росте на берегах водойм, на луках, у заплавних лісах. З листя м’яти  готують запашний чай.

Але з всього цього ви повинні запам’ятати, що ягоди і листя їстівних рослин – не надто калорійна їжа, а вжиті у великих кількостях, вони можуть спричинити розлади шлунка. А от лісові горіхи – справжня знахідка для мандрівника.

Послухайте, будь ласка, загадку:

Вона без кольору і смаку,

Однак, стоїть, а чи біжить,

Дає життя і радість всяку,

А от без неї не прожити..

(вода)

Молодці, ви мабуть зрозуміли, що ми будемо говорити про воду.

Вода є скрізь: у ґрунті, повітрі, рослинах, тваринах, людях. Але відшукати придатну для пиття не просто. Добре, якщо неподалік є річка, озеро. А якщо немає?

Відомо, що вода накопичується у низинах (рівчаках, канавах тощо) , куди стікає з найближчих пагорбів. Зазвичай у таких місцях ростуть темніші і крупніші рослини. Якщо вирити невелику ямку, застелити її поліетиленом чи листям, то через деякий час можна отримати кілька ковтків води.

Інший спосіб – зібрати росу або дощову воду. Наприклад, можна причепити до пояса шматки тканини (для чого порвати якусь чисту одежину ) і рано-вранці пройтись по високій траві. Тканина вбере в себе росу, яку можна зцідити в посуд.

Перебуваючи в човні, можна розстелити поліетиленову плівку. Вранці вона вкриється росою. Штучну росу можна отримати, якщо спекотного дня обгорнути невелику рослину поліетиленовою плівкою. Через деякий час на ній з’являться краплі води. Знявши плівку, їх можна злизати або зібрати губкою і зцідити в окремий посуд.

Спостерігаючи за тваринами, можна знайти водойми. Птахи, особливо водоплавні, летять у напрямку до води. Туди ведуть і звірині сліди і стежки. Але перед питтям воду з річки чи з озера треба знезаразити або профільтрувати.

Діти, а які способи знезараження та фільтрування води ви знаєте?

Найпростіший (проте не найгірший) спосіб профільтрувати воду – це пропустити її через земляний фільтр. На  відстані 0,5 – 1,0м від водоймища вирий ямку глибиною не менше 50см. через деякий час там з’явиться вода. Вичерпуй її, поки вона не стане прозорою. Потім прокип’яти її і можеш пити.

Воду можна закип’ятити в казанку, якщо взяти його з собою. Вкинувши до казанка жменю листя м’яти чи суниці, малини, ожини, можна приготувати запашний напій.

За відсутності казанка можна кип’ятити у бляшанці, попередньо обпаливши її.

Запам’ятайте! Небезпечно пити морську воду. Людина, яка п’є морську воду, гине раніше, ніж та, що не п’є зовсім.

А що можна їсти біля води? Так, ряска, аїр, водорості, раки, мідії, краби, рапани.

Ряска. Росте в стоячих водоймах, на болотах. Ряска досить смачна. З неї можна приготувати салат, тільки слід попередньо добре помити.

Аїр. Росте на берегах річок, озер, на болотах і болотистих луках. В їжу вживають молоді соковиті частини рослин. Аїр (татарське зілля) широко відомий в Україні як рослина, якою прикрашають оселю на Трійцю (зелені свята ).

Водорості. Всі морські водорості вважаються їстівними. Серед річкових зустрічаються і отруйні, наприклад. синьо-зелені. Не можна збирати водорості, забруднені нафтопродуктами або ті, що довго лежали на сонці.

Раки. Зустрічаються в річках, озерах, ставках. Можна ловити на міцний шнур. До якого прив’язано шматочок риби чи жаби і грузило. Шнур час від часу витягують, щоб перевірити, чи не піймалася здобич.

Мідії. Широко розповсюджені на морському узбережжі. Вони обліплюють каміння, скелі, причали. Варять або запікають.

Краби. Більшість крабів водиться на мілині і легко доступні. Крабів можна приготувати, зваривши навіть у морській воді.

Рапани. На узбережжі Чорного моря зустрічаються рапани, яких легко розпізнати по чудових мушлях. Вони смачні і поживні, якщо їх зварити або запекти.

Запам’ятайте, не можна їсти мертвих молюсків. Перевірити мертвий він чи живий, не важко. Доторкнись до нього, якщо він поворухнеться то він живий.

Риба – чудова їжа для тих, хто заблукав поблизу водойми або опинився в човні. Щоб її впіймати, потрібні вудлище, жилка, гачок. У разі потреби їх можна виготовити з підручних матеріалів.

Для вудлища виламай довгу гнучку гілку. Жилку може замінити міцна нитка з одягу. Гачок спробуй виготовити  зі звичайної англійської шпильки або сталевого дроту.

Замість поплавця згодиться шматок пінопласту, пір’їна, маленька пластикова пляшка.

А на завершення давайте з вами пограємо в гру “Можна – не можна”.

Уявіть, що ви знаходитися в лісі. Потрібно пригадати, як слід поводитися і чого не можна робити.

                       МОЖНА                                       НЕ МОЖНА

Саджати квіти, рослини                                    ламати гілок дерев

Охороняти рідкісні рослини                             обдирати кору дерев

Берегти молоді рослини                                    рвати багато квітів

Обгороджувати мурашники                              збивати гриби ногами

Спостерігати за жабами                                    руйнувати мурашники

Милуватися красою природи                           руйнувати павутиння

Підгодовувати птахів                                         ловити метеликів

Прибирати місце відпочинку                            ловити         жаб                                                                                                                                  

 Година спілкування"Дисципліна – свобода чи необхідність?

Вправа 1.  Скласти за допомогою спеціальних аркушів визначення: 

Дисципліна – певний порядок поведінки людини відповідно до норм і правил моралі.

Свобо́да — можливість чинити вибір відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання  дійсності.

Оголошення теми і визначення разом з учнями мети заняття

   У кожного з нас в класі, сім’ї, родині встановлені певні правила. І декому вони подобаються, а дехто є проти них.

Вправа 2. Заповнити діаграму Вена

    Записати в одній половині діаграми правила школи, в іншій сімї. По середині записати головні завдання цих правил.

Бесіда

• Чи вважаєте ви ці правила справедливими, правильними?
• Яких правил саме ви дотримуєтеся?
• Скажіть, яких правил ми повинні дотримуватися у повсякденному житті? (Правил дорожнього руху, правил поведінки у громадських місцях).

Вправа 3. Запишіть асоціації до слова свобода.

• Бесіда  наслідки некерованої свободи.

Вправа 4. “Коли ти порушив правило...”
1.    Розкажи правду. 
2.    Вибачся. 
3.    Змирися з наслідками. 
Скажи, який із цих трьох пунктів тобі дається найважче? 
Як по-твоєму: 
- Чому батьки інколи надмірно тебе опікують? 
- Чому ти деколи гостро реагуєш на їх заборони? 
- Як тобі налагодити спілкування з батьками?

Підсумок

Сенкан до теми години спілкування  

 

 

12.04.2024

Бесіда "Ти заблукав. Як діяти на невідомій місцевості " 

Перегляньте навчальне відео:   

05.04.2024

Бесіда "Правила безпечної поведінки школярів під час освітнього процесу під час воєнного стану"

Перегляньте навчальне відео:

 Вимоги безпеки життєдіяльності учнів, які перебувають на очній формі навчання

   1. Учні та їх батьки мають заздалегідь знати місця розташування захисних споруд або найпростіших укриттів по ходу маршруту руху до закладу освіти та короткий шлях до укриттів, які знаходяться на території закладу освіти.

   2.  Під час занять учні не повинні покидати територію закладу.

   3.  Під час перерви учні мають знаходитися поруч з кабінетом, у полі зору вчителя.

   4. Учні мають знати правила поведінки під час евакуації та перебування в захисній споруді (найпростішому укритті). З ними їх знайомлять вчителі щодня перед початком першого уроку, а батьки - повторюють вдома.

 А саме, під час евакуації:

слухай дорослих, виконуй всі розпорядження, знай свою пару, не біжи, не штовхайся, не повертайся, не порушуй стрій, не забувай свої найнеобхідніші речі, тримай їх при собі. Заходити до укриття  організовано, без паніки, слідувати вказівкам відповідальних осіб або вчителів.

В укритті:

займи організовано своє місце, не говори голосно, слухай всі розпорядження дорослих, повідомляй про зміни у самопочутті та про свої потреби працівникам закладу. Покидати укриття після сигналу “Відбій повітряної тривоги” можна тільки разом з вчителем.

5. Учням бажано мати при собі пам`ятку з наступними даними: 1. Прізвище, ім`я. 2. Домашня адреса. 3.Прізвище, імя, по батькові батьків та їх номери телефонів. 4.Номер телефона классного керівника.

6 .Батькам учнів слід дбати про ресурсний заряд мобільних телефонів дітей.

7. Учням дозволяється мати при собі певний запас їжі довготривалого терміну зберігання.

  8.  Почувши сигнал «Повітряна тривога» в класі учитель:

- оцінює обстановку навколо будівлі (на предмет вибухів, руйнувань, тощо),

- припиняє освітній процес,

- організовує одягання дітей (молодша школа),

- закриває вікна, дає команду учням, взяти тільки рюкзаки, вишикуватись парами.

- бере із собою журнал класу або список учнів;

- пересвідчується в тому, що ніхто не заховався в класі, у шафах, тощо;

 - розпочинає рух до основного виходу, заздалегідь зазначеними маршрутами         або через евакуаційний вихід.

 

   9. Почувши сигнал «Повітряна тривога» на подвір’ї закладу (під час організованого заходу) присутній вчитель:

 - дає команду учням, взяти речі, вишикуватись парами;

-  перераховує учнів, згідно журналу або списку.

   10. Під час перерви між уроками, почувши сигнал «Повітряна тривога» на подвір’ї закладу, учні самостійно організовуються  в пари та направляються до укриття.

   11. У разі запізнення або при підході до закладу, у час, коли звучать сирени щодо повітряної тривоги, старші школярі та батьки з молодшими школярами повинні пройти до найближчого укриття, яке є на шляху їх руху або безпосередньо до укриття закладу освіти.

  12. Заходити до укриття  організовано, без паніки, слідувати вказівкам відповідальних осіб або вчителів.

   13. Діти із поганим самопочуттям розміщуються біля огорожувальних конструкцій  і ближче до повітроводів.

  14. Почувши сигнал «Відбій повітряної тривоги!» слід затриматись в укритті ще близько 10 хвилин і тільки потім організовано вийти з укриття.

  15. Покидати укриття можна лише з дозволу відповідальної особи(чергового адміністратора) після отримання сигналу, або у разі аварійного стану, що створює загрозу життю і здоров’ю людей.

    16. До закінчення «Повітряної тривоги» учнів з укриття батьки забирати не можуть до отримання сигналу «Відбій повітряної тривоги!».

  17. Евакуацію з укриття потрібно виконувати в такій послідовності: спочатку на поверхню виходить декілька людей, для того щоб надати допомогу тим, хто не може вийти самостійно, а потім евакуюються потерпілі, діти, а після них – усі інші.

  18. Якщо основні виходи не можна використовувати евакуація відбувається через аварійні виходи.

  19. Після евакуації з укриття учасники освітнього процесу  повертаються до будівлі закладу та навчаються в звичайному режимі.

 

ІІ. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів, які перебувають на дистанційному навчанні

     Дії у випадку, коли лунає сигнал «Повітряна тривога»

§  увімкнути радіоприймач або телевізор, щоб своєчасно чути розпорядження місцевої влади або інших офіційних джерел;

§  підготувати засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри, медичну аптечку, документи (паспорт, свідоцтво про народження тощо), гроші, засоби зв’язку, запас їжі та води, предмети особистої гігієни;

§  вимкнути в будинку/квартирі газ, водопостачання, електрику;

§  зачинити вікна в помешканні та ущільнити їх;

§  далі слід прямувати до найближчого укриття;

§  в укритті увімкніть телебачення або радіо на будь -якому носі або відкривайте сторінки офіційних державних каналів, з яких ви можете отримати інформацію про те, що трапилося та отримати інструкції;

§  залишайтеся в укритті щонайменше 10 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги»

Година спілкування  «Життя людини – найвища цінність»

Тема нашої розмови дуже цікава: “Життя людини – найвища цінність”.

§  Скажіть, будь ласка, а що таке життя ?

§  Як ви думаєте, чому ми сьогодні будемо говорити про життя?

Висновок: – життя людині дається один раз;

– життя не можна купити;

– кожна людина повинна залишити після себе якийсь слід на землі;

– людина відповідальна за кожний свій крок на землі;

– життя прожити потрібно так, щоб не було соромно за прожиті роки.

“Що на світі найдорожче?” – таке запитання поставив героєві-богатирю страшний змій в одній з народних казок. Богатир вигукнув: “Моя кохана!” Регочучи, змій схопив його за горло. “Життя! Життя за все дорожче” – задихаючись вимовив тоді богатир. Змій відпустив його і віддав царівну, бо то була правильна відповідь.

Це запитання зустрічається в багатьох казках різних народів. Отже, народ здавна замислювався над ним. Замислимося й ми. Чому життя – найвища цінність?

У дуже давній і мудрій книзі – Біблії сказано, що Бог створив людину за своїм образом та подобою. Отже, людське життя – це божий дар, і ніхто не має права посягати на нього. “Не вбивай!” – одна з Біблійних заповідей. Убивство й самогубство завжди засуджувалися народом., вважалися найбільшими злочинами.

На сторожі інтересів людини, людського життя стоять закони нашого суспільства, уряд, органи правопорядку. Прочитаємо, що сказано про цінність людського життя у Конституції України.

Розділ І. Стаття 3: “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека  визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю”.

Розділ ІІ. Стаття 27: “Кожна людина має невід’ємне право на життя”.

Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини.

Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань”

Бесіда.

– Як наша держава виконує ці конституційні закони?  Які державні організації, служби дбають про збереження життя людей? (Органи правопорядку, медичні заклади, рятівні служби.)

-А що є ворогом людського життя? (Війни, злочинність, наркотики, різні зловживання тощо.)

– Яким чином людина повинна дбати про безпеку свого життя? ( Піклуватися про своє здоров’я, дотримуватися правил безпечної поведінки, виконувати закони і дотримуватися моральних норм суспільного життя, не ризикувати без потреби.)

– Які з наведених прислів’їв можна використати як пораду?

§  Життя прожити – не поле перейти.

§  Життя прожити – не яблука вкусити.

§  Життя – як стерня: не пройдеш, ноги не вколовши.

§  Живи не минулим, а прийдешнім.

§  Не той живе більше, хто довше

§  Жити – значить творити..

§  Жити – Батьківщині служити.

§  Без діла жить, тільки небо коптить.

§  Життя без праці – часник без хліба.

§  Горе тому, хто життям не дорожить.

§  Хто потопає, той і соломинку хапає.

§  Береженого й Бог береже.

§  Не спитавши броду, не лізь у воду.

§  За Батьківщину стій до загину.

§  На віку, як на довгій ниві – всього буває.

§  Життя любить того, хто з ним бореться, а нищить того, хто йому піддається.

§  Життя закоротке для щастя, а задовге на терпіння.

§  Ніхто не знає, що його вжитті чекає.

§  Де є життя, там є надія.

– В одному з прислів’їв зазначено: “Життя прожити – не поле перейти”. Як людина має розпорядитися своїм життям? Як прожити життя, щоб і самому не було соромно за свої вчинки, і людям було краще від того, що ти жив на землі?  Поміркуймо над призначенням людини, сенсом її життя на Землі. Які ваші думки?

– Послухайте оповідання Василя Сухомлинського “Який слід повинна залишити людина на землі?”.

В. Сухомлинський

Який слід повинна залишити людина на землі?

Старий Майстер звів кам’яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться лю­ди», — думає з гордістю.

А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї малень­кої ніжки на цементі, який ще не затвердів.

— Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з до­кором Майстер.

Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі.

Минуло багато років. Хлопчик став дорослим Чо­ловіком.

Життя його склалося так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся — ні руками, ні душею.

Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рід­не село на березі Дніпра. Захотілося йому побувати там.

Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми називає своє прізвище, але всі знизують плечима   – ніхто не пам’ятає такого.

— Що ж ти лишив після себе? — питає    старого Чоловіка  один дід. — Є в тебе син чи дочка?

§  Немає у мене ні сина, ні дочки.

§  Може, ти дуба посадив?

§  Ні, не посадив я дуба…

§  Може, ти поле випестував?

§  Ні, не випестував я поля…

§  То, мабуть, ти пісню склав?

§  Ні, й пісні я не склав.

§  То хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє жит­тя? — здивувався дід.

Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалася йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пі­шов до будинку. Стоїть той, наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці — закам’янілий відбиток хлопчикової ніжки.

§  Ось і все, що залишиться після мене на землі, – з болем подумав старий Чоловік.

§  Але цього ж мало, дуже мало… Не так треба жити…

– Які роздуми викликало у вас це оповідання?

– Як на вашу думку, про який слід йдеться в назві оповідання?

– Я пропоную вам удома намалювати або написати, який слід ви хотіли б залишити на землі, яким уявляєте своє майбутнє життя.

– Я хочу ознайомити вас з одним твором – притчею.

В одного батька було двоє синів.   І ось настав час ,коли кожен з них мав піти власною дорогою. Покликав їх батько до себе і каже: «Віддаю я вам все своє багатство. Кожному даю коштовності, землі та все, що є на цих землях. Розпоряджайтеся ними, примно­жуйте та пам’ятайте мою настанову: найвища цін­ність — це життя людини. Обіцяйте мені, що будете берегти життя, як найдорожчий скарб». Сини пообі­цяли і розійшлися своїми дорогами.

Старший син, прийшовши у свої землі, одразу найняв собі найкращу охорону та велику кількість прислуги. Звелів побудувати найміцніший палац і не зводити з нього очей ні вдень, ні вночі, щоб його дорогоцінному життю нічого не загрожувало. Слуги приносили йому найкращу їжу та напої, виконували всі його забаганки. Відокремився він від усього світу, щоб ніяка хвороба чи тривожна звістка не турбували його життя: батькові ж обіцяв.

Молодший син тим часом обходив свої землі. Однак невдовзі побачив велике скупчення людей, що збиралися воювати між собою. Він запитав у них: «Навіщо ви вирі­шуєте свої проблеми насиллям? Ви ж маєте змогу все об­говорити і домовитись». «А ми про це ніколи не думали, бійкою все вирішували наші батьки, діди і прадіди, тому й ми так робимо. А й справді, чому б не домовитися». Війна скінчилася, навіть не розпочавшись, а вдячні ма­тері та жінки кинулися до ніг молодшого сина, дякуючи за збережене життя їхніх синів та чоловіків.

Попрямував він далі. Незабаром його очам відкрилася жахлива  картина. Змарнілі, обідрані люди жебракували на дорозі, ведучи за собою малих, немічних, голодних дітей. «Що змусило вас так жити?» — запитав їх. І люди розпо­віли, як жили вони колись у прекрасному місті, поряд з яким була повновода ріка, зеленів чудовий ліс, повний різ­номанітної живності. Та сталося так, що для своїх потреб люди вирубали всі дерева. Кудись зникла вся живність, мисливці вже нічого не приносили з полювання. Згодом пересохла і річка, що витікала десь із лісу. На місто весь час обрушувався буревій, родючі землі перетворилися на пустирі. Не стало ні їжі, ні води. Прекрасне місто почало перетворюватися на пустелю, в якій люди не змогли б жити. «Спробуймо всі разом відродити ліс і річку, і все місто!» — вигукнув молодший син. За його прикладом люди почали насаджувати дерева, пізніше туди повернулися тварини і птахи. Десь у глибині лісу задзюрчав струмок, поступово перетворюючись  у річку, переповнену рибою. Ожила природа навколо міста, щедро обдаровуючи всіх своїми плодами.  Повернулося до людей життя, не боялися вони вже  за майбутнє своїх дітей.

З того часу в цих землях усі живуть у мирі, любові, достатку, бо молодший син й інших на­вчив батьківської мудрості.

Докотилася звістка про долю синів до самого батька. «Лише один з моїх синочків правильно зрозумів мою настанову», — з жалем промовив він.

А люди й досі в тих землях пам’ятають про  життя одного з синів, ще й   своїм дітям переказують, а    про життя іншого й згадки не лиши­лося.

– Про кого йшлося в притчі? (Про двох синів та їхнього батька.)

—  Кого ж із синів люди й досі пам’ятають, а про кого і згадки не лишилось? Чому?

(Пам’ятають мо­лодшого, бо він присвятив своє життя іншим людям.)

—  Як ви вважаєте, чиє життя можна назвати найціннішим скарбом?

—   А яку цінність має життя старшого сина? Чому?

—  На кого ви б хотіли бути схожими?

—  Що для цього необхідно?

§  Наведіть приклади життя таких людей — на­ших сучасників.

Твори добро

Ти добро лиш твори повсюди,

Хай тепло твої повнить груди.

Ти посій і доглянь пшеницю,

Ти вкопай і почисть криницю.

Волю дай, нагодуй пташину,

Приласкай і навчи дитину.

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити! 

– До чого закликає автор вірша?

– Якою має бути людина?

– Яким має бути її життя?

— Назвіть відомі вам імена українців,  чиє життя  стало  національним надбанням, ким ми всі  пишаємося. (Використати портрети видатних діячів  України)

 Підсумовуючи бесіду, робимо висновки: треба жити гідно, чесно, служити ідеалам добра, приносити  суспіль­ству користь своєю працею, вчинками.

— Але бувають ситуації, коли людина  свідомо від­дає своє життя, цю найвищу цінність, найдорожче, що в неї є. Конституція України проголошує: «За­хист Вітчизни, незалежності та територіальної ці­лісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України». (Розділ ІІ,  стат­тя 65.)

Віддати життя за Батьківщину, за велику справу в ім’я життя своїх співвітчизників — це подвиг, священ­ний обов’язок. Під час Другої світової війни Украї­на втратила  понад 5 мільйонів чоловік. Вічна слава тим, хто    віддав своє безцінне життя заради життя на землі, заради  Батьківщини! Вічна слава героям-чорнобильцям, які ціною власного життя врятували жит­тя мільйонів інших людей. «Не той живе більше, хто довше»,     говорить прислів’я. Життя цих героїв було коротким, але яскравим, а пам’ять про них назавжди залишиться в наших серцях.

Не випадково в народі кажуть: “Нема нічого ціннішого, як життя людини”.

§  Як ви думаєте, чому одні люди живуть довго, а інші – ні, від чого це залежить?

(Вчитель записує на дошці всі думки дітей, не критикуючи їх, далі йде аналіз поданих ідей).

Наприклад, можуть бути  такі варіанти: хвороби; СНІД; здоров’я; нещасні випадки; наркотики; пияцтво; злочинці; небезпечні знайомства тощо.

Висновок:

життя людини може і повинно бути довгим, цікавим, насиченим. Але іноді буває, що людина сама не цінує свого життя, не піклується про нього, не береже його.

Діти! Ви повинні усвідомити, що ваше майбутнє залежить від того вибору, який ви зробите вже сьогодні в кожну хвилину свого життя ( пити – не пити, курити – не курити, займатися фізичною культурою – не займатися, вчитися – не вчитися, з ким дружити – з ким ні, вживати наркотики – не вживати тощо ).

Діти ! А чи задумувались ви над тим, яка найвища мета і найбільша мрія ваших мами і тата? (Міркування учнів.) Загалом ви правильно визначили: найбільша мрія батьків — щастя і добробут їх дітей. Вони подарували вам цей світ із блакитним небом і ясним сонечком, хлібними полями і прекрасними містами, ріками і горами, пташиним співом і чудовими квітами, — світ, у якому вас чекає так багато цікавого, незвіданого. Життя прекрасне, незважаючи на труднощі. І коли воно обривається в юному віці — це велика трагедія, а для батьків—рана, яка вже ніколи не загоїться. Такі випадки, на жаль, трапляються, і найбільше їх — через нерозважливість і неслухняність дітей. Ось послухайте одну історію, не вигадану, а взяту з життя.

 

Підсумок. У народі кажуть: “На все воля Божа”, “Без Бога ні до порога”. Все це так, але не забуваймо: на те Бог дав нам розум і волю, щоб ми чинили правильно. Нагадаю вам ще одне прислів’я: “Береженого Бог береже”. Тож будьте мудрими, обачними.

Пам’ятайте, і дорослому не зашкодить послухати розумної поради, а тим паче вам, ще не дуже досвідченим. А мати, батько, дідусь чи бабуся, вчителі думають про ваше життя, хочуть, щоб воно було довгим і щасливим, застерігають від лихого. Завжди дійте так, щоб не зашкодити тому, що є у вас найціннішого, що дається лише один – єдиний раз, – своєму життю. Будьте завжди здоровими!

Висновок: Життя людині дається один раз, це – безцінний дар. І від людини залежить, буде воно довгим і цікавим або може трагічно обірватися. Бажаю вам, щоб ваша лінія життя була довгою і щоб ви думали про те, як змістовно прожити своє життя, як зберегти його на довше.

Послухайте слова знаменитої матері Терези:

Життя – це можливість. Скористайся нею.

Життя – це краса. Захопися нею

Життя – це мрія. Здійсни її.

Життя – це виклик. Прийми його.

Життя – це обов’язок твій насущний. Виконай його.

Життя – це гра. Стань гравцем.

Життя – це багатство. Не розтринькай його.

Життя – це надбання. Борони його.

Життя – це кохання. Насолодися ним сповна.

Життя – це таємниця. Пізнай її.

Життя – долина сліз. Здолай усе!

Життя – це пісня. Доспівай її до кінця.

Життя – це боротьба. Стань борцем.

Життя – безодня невідомого. Ступи в неї без страху.

Життя – це удача. Шукай цю мить.

Життя таке чудове – не змарнуй його!

Це твоє життя. Виборюй його!

22.03.2024

Бесіда.Правила безпечної поведінки під час весняних канікул.

Година спілкування  «Бути толерантним – це…»

Перегляд мультфільму:

-           Про що мультфільм, чого вчить?

-           Сьогоднішнє наше заняття ми присвятимо такому поняттю як толерантність. Ви зустрічалися з ним на уроках етики, основ здоров’я. Наше завдання сьогодні є навчитися розрізняти толерантні та нетолерантні вчинки, виявляти толерантне ставлення один до одного, а також  визначати рівень власної толерантності кожного за допомогою тесту.

-           На нашій планеті існує дуже велика кількість різних людей. Всі ми несхожі один на одного і щоб мирно співіснувати, нам треба миритися з цим розмаїттям.

      Проведемо дослід, який показує, що ми дуже різні.

-            Візьміть однакові аркуші паперу. Потім усі одночасно виконайте наступні дії:

 1. Складіть аркуш навпіл.

 2. Відірвіть верхній правий кут.

 3. Знову складіть навпіл.

 4. Відірвіть правий верхній кут.

 5. Знову складіть.

 6. Знову відірвіть верхній правий кут.

 7. складіть аркуш надвоє.

 8. Якщо можна, відірвіть правий кут.

 9. Розгорніть аркуш і покажіть іншим.

 - Чи можна сказати, що хтось виконав роботу неправильно? Чому аркуші відірвані по- різному?

 - Чи можемо ми сказати, що всі ви хто відірвав аркуші інакше, є гіршими за вас?

 - Чого навчає ця вправа?

- А як же нам, таким різним, жити, навчатися й працювати разом, та  й не сперечатись одне з одним?

Вправа « Асоціативний ряд»
         Давайте спробуємо на кожну літеру слова толерантність назвати рису характе-ру, притаманну толерантній людині.

  Т – товариський

  О – об’єктивний, особливий, оригінальний

  Л – лояльний, лагідний

  Е – енергійний, елегантний

  Р – розсудливий, рівний

  Н - надійний, найдорожчий

  Т – терплячий

  Н – незалежний, найдорожчий

   І – інтелігентний, ідейний

  С – співчутливий

  Т – тактовний

  Ь

Вправа «Як проявляти толерантність»

Проаналізуйте ситуацію, дайте свій варіант відповіді й поясніть його.
Ситуація1.
Дмитро має нетипову для хлопця зачіску – занадто довге волосся. Як поводитися тим, кому такий стиль  не подобається.
Ситуація 2.

Юрко постійно виявляє неповагу, брутальний щодо своїх однокласників. Що робити?

                          Розповідь-притча «Лебеді»    
     Чи багато знаємо про лебедів? Вони голосно кричать і боляче щипаються. А ще вони клином летять на південь.  А чи знаєте, що лебідь вибирає собі пару на все життя? І якщо одна половинка гине, інша ніколи не створить собі нову пару і незабаром теж вмирає. Летючи клином, вони здатні долати відстань в 1,7 раз більше, ніж поодинці, оскільки зменшується опір повітря, і найскладніше тому, хто летить попереду. Якщо перший втомився, він вирушає в кінець зграї, і його негайно підміняють. І кожен з лебедів буває  в цій ролі. Якщо один з лебедів захворів або втомився і опускається нижче, ще двоє опускаються з ним і залишаються до тих пір, поки той не набереться досить сил.

Ви чули, як кричать лебеді, коли клин пливе по горизонту? Це вони підбадьорюють того, що летить попереду, і точно знають, що їх також підбадьорюватимуть, коли вони опиняться на його місці.

Головна думка–узагальнення: життя лебедів– це метафора стосунків в сім’ї, колективі.
Питання дітям:

1.                 Чи часто нас, якщо ми « летимо попереду» підтримують?

2.                 Чи не забувають про нас, коли ми втомилися і « відстаємо»? Для того, щоб була можливість « летіти» вперед, важливо мати надійний « тил».

3.                 Як ми поводимося, коли хтось помиляється?

4.                 Чи « спускаємося з ним вниз», щоб підтримати? Або нам легко вигнати його із «зграї»?

Дуже важливо в сім’ї і в будь-якому колективі дотримувати правила толерантного спілкування:2

1.                 Бути завжди уважним.

2.                 Бути терпимим в спорі і аргументувати свою думку.

3.                 Бути гуманним і милосердним.

4.                 Не ображати співбесідника.

Отже, бути толерантною людиною значить поважати людей.

А чи можна вас вважати володарем  цієї якості? Відповісти на це питання  нам допоможе відділ досліджень.

Виконання тесту « Чи проявляєте ви толерантність?»

Тест  «Чи толерантна я людина?»

(Вибери ту відповідь, яку ти вважаєш вірною)

1.  Для того, щоб не було війни.

а)  нічого не можливо зробити, тому що війни будуть завжди

б)  треба зрозуміти, з якої причини вони відбуваються

2.  В ліцеї розповідають про героїв, які проявили толерантність.

а)  тобі це не цікаво

б)  ти бажаєш більше дізнатись про них

3.  Ти протистоїш насильству.

а)   насильством

б)  приєднуєшся до інших людей, щоб сказати «Ні»

4.  Тебе зрадив товариш.

а)  ти йому помстишся

б)  ти будеш намагатися налагодити з ним відносини

5.  Коли говорять про дітей, що постраждали від війни.

а)  ти почув і забув

б)  співчуваєш і хотів би чимось допомогти

6.  Ти не згоден з кимсь.

а)  ти не даси йому договорити

б)  ти його дослухаєш

7.  На уроці ти вже відповідав

а)  ти хочеш відповідати ще

б)  ти даси змогу відповідати іншим

8.  Тобі пропонують листуватися з іноземцями

а)  тобі це не цікаво, ти не хочеш ділитися з ними своїми мріями, своїми думками

б)  тобі цікаво з ними листуватися, пізнавати про їх життя, їх мрії, ділитися своїми мріями

 

Якщо в тебе майже одні «б».

Ти проявляєш високу толерантність. Ти в майбутньому будеш громадянином мира, відповідальним, активним провідником миру у всьому світі. Розкажи друзям, як тобі це вдається.

    Якщо в тебе від 3 до 7 «б».

Ти не дуже толерантний. Ти намагаєшся завжди нав’язати свої ідеї. Але ти допитливий, в тебе добра уява. Використовуй ці якості для боротьби з нетерпимістю.

Якщо в тебе менше ніж 3 «б».

Ти зовсім не толерантний. Якби ти був більшим оптимістом і тобі би подобалось вести дискусії, ти би став більш щасливим. Намагайся прикладати для цього більше зусиль.

Підсумок  заняття 

Кросенс  «Толерантність»

Ø будьте готові до того, що всі люди різні — не кращі й не гірші, а просто різні;

Ø  навчіться сприймати людей такими, якими вони є, не намагайтесь змінити в них те, що нам не подобається;

Ø  цінуйте в кожній людині особистість і поважайте її думки, почуття, переконання, незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;

Ø  зберігайте «своє обличчя», знайдіть себе і за будь-яких обставин залишайтеся самим собою.

Толерантне ставлення людини

 Збереже планету від негод,

 Розрубає мотлох павутини,

 Переріже нитку перешкод.

 Толерантне ставлення до всього

 Збереже, врятує і спасе,

 Допоможе вгледіть перемогу,

 Допоможе витримати все.

 Будь завжди нестримним вільнодумцем,

 Свої мрії пензлем намалюй.

 Освіти життя яскравим сонцем,

 Толерантний всесвіт побудуй!

Отож,  діти,  толерантність - це «відстань» між людьми в переносному значенні. Це та межа, яка стримує від втручання у думки, почуття, переживання, смаки іншої людини.

15.03.2024

Бесіда. Конструктивні особливості сучасних будинків. Що потрібно знати про укриття. Способи евакуації із заваленого сховища

 

Виховна година «Ні  булінгу!»

І. Організаційний момент

Створимо гарний настрій. 

Знайдіть мовчки очима сусіда і посміхніться йому так, щоб стало приємно і йому, і тобі. Спасибі за позитивний настрій.

ІІ. Інтерактивна вправа«Чим ми схожі?»

       Діти стоять у колі. Вчитель запрошує в коло одного з учнів на основі якої-небудь  схожої риси. Наприклад: «Марічко, вийди, будь ласка, до мене, тому що у нас з тобою однаковий колір волосся ». Марічка виходить в коло і запрошує наступного учня,  називаючи його по імені. Гра продовжується до тих пір, поки всі не опиняться в колі.

 Вихователь:

Обговорення:

-         Всі учасники вправи по черзі опинилися в центрі кола. Які емоції ви відчували, коли зверталися саме до вас?

-         Чи хвилювалися ви, коли кожного наступного разу вас не обирали?

-         Чи важко було тому хто стояв у центрі кола знайти схожу рису в іншому?

Інформаційне повідомлення "Що таке булінг"

Усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри, інші – чорний або жовтий. Одні люди високі, інші – невисокі. Одні стрункі, інші – повні. Люди звертають увагу на відмінності, але це не означає, що хтось є кращим за інших. Хоча в історії були випадки, коли люди лише через колір шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх гіршими за себе.

Мотивацією до булінгу, або цькування стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.

Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними:

•    систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);

•    задирство;

•    фізичні і психічні приниження;

•    різного виду знущання;

•    бойкот та ігнорування;

•    псування особистих речей та ін.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються. Хулігани (булі) надзвичайно винахідливі. Новітній їхній "винахід" — кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації.

IІ. Інтерактивна вправа на перевірку розуміння поняття булінгу “Так” -Ні!”

Зачитується ситуація  та з\пропонуйться підняти червону картку, якщо йдеться про негативний вплив однолітків, або зелену, якщо — про позитивний

Однокласники разом сміються з жарту, який розповів їх товариш.

•      Однокласники сміються зі свого друга, тому що він забудькуватий.

•      Дівчата грають на перерві в командну гру і не беруть свою однокласницю

•      Однокласниця принесла цукерки і ділиться ними зі своїми друзями

•      На змаганнях капітан команди вибирає учасників

•      Однокласниця поширила неправдивий допис в соцмережах про їх товаришку.

ІІI. Інформаційне повідомлення “Як впоратись самостійно, коли тебе цькують”.

Діти, зараз ми з вами зачитаємо поради, які можуть допомогти нам впоратися з ситуаціями, коли ми зазнаємо тиску або цькування. Щоб у складних ситуаціях ми почували себе безпечно ми збережемо ці поради і почіпимо їх на “куточок допомоги”. Він стане нам у нагоді, коли ми будемо розгублені чи через емоції забудемо,  як правильно вчинити.

Як впоратися з ситуацією самостійно

•    Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.

•    Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.

•    Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.

•    Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров'я ситуації.

•    Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

ІV. Вправа "Я зможу допомогти" 

Мета: вироблення навичок безпечної поведінки у конкретній ситуації, пошук шляхів захисту у ситуації булінгу.

(Попередньо потрібно поділити учнів на 3 підгрупи)

Кожна підгрупа отримає певну ситуацію, де здійснюється насильство. Ваше завдання полягає у тому, щоб допомогти жертві та знайти для неї шляхи захисту та безпечної поведінки. Допомогою вам можуть бути рекомендації, про які ми говорили у попередній вправі з нашого “куточка допомоги”.

   Питання для обговорення:

1. Чи були труднощі при виконанні завдання? Якщо так, то у чому саме?

2. Які емоції чи переживання ви відчували до дітей, які опинилися у складних ситуаціях?

3. Які б поради ви би радили застосувати героям?

 

VПідсумок:

 Ви, напевно, знаєте дітей, яким подобається демонструвати

свою силу. Вони обирають когось слабшого і починають кривдити: дражнити, розпускати про нього плітки чи навіть штовхати, бити, псувати його речі.

Ви маєте знати, що все це — не забавки, а ганебні прояви насилля, яке є дуже небезпечним для всіх його учасників. Діти, які стають жертвами насилля, почуваються жахливо. Вони починають гірше вчитися, часто хворіють, відмовляються ходити до школи. Однак і ті, хто їх ображає (агресори),

даремно вважають себе героями. Насправді їх ніхто не любить. У них немає справжніх друзів, а є лише підлабузники, які бояться стати наступними жертвами. Ті, хто мовчки спостерігає і не втручається у конфлікт, звикають миритися з несправедливістю і коритися злу. Якщо ви стали жертвою або свідком насилля, ніколи не терпіть цього! Розкажіть про все дорослим, яким довіряєте: батькам, учителеві, шкільному психологові.

ВИСНОВОК: Відмінності доповнюють і збагачують суспільство. Щоб жити в світі, людям треба навчитися жити, вирішуючи проблеми і завдання на основі взаєморозуміння.

 І пам’ятайте одну і заповідей Божих : “Люби ближнього свого як самого себе”.

 

08.03.2024

Бесіда: Електричний струм. Надзвичайні ситуації метеорологічного походження

ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ

(Правила рятування потерпілого та надання долікарської допомоги)

 Де підстерігає нас небезпека? Найкраще на це питання можуть відповісти лікарі опікових центрів. Саме їм припадає доводиться  ліквідовувати наслідки батьківської безтурботності.

Коли дитина тільки пізнає світ, її увагу притягають і такі предмети, як розетка, вилка, проводка. Намагаючись “дійти” до фізичної суті електрики, діти засовують у розетки цвяхи, дріт. Або граючи з ввімкненим приладом, можуть ушкодити ізоляцію та одержати найтяжкі опіки. Звичайно дорослі, побачивши це, або ціпеніють, або відразу кидаються на допомогу, ризикуючи теж стати постраждалими.  Тоді допомога знадобитися вже обом.
Що робити у разі небезпечної ситуації?
· Відключити струм.
· Рятувати ураженого можна тільки одною рукою. Інакше ви ризикуєте стати “частиною” електричного ланцюга та одержати найтяжкі опіки.
· Якщо хтось схопився за оголений дріт - висмикнути дріт із розетки, відключити рубильник, викрутити запобіжні електропробки. Припустимо, це зробити не можна. Тоді треба відкинути дріт. Але не руками, а сухою дерев'яною палицею чи  іншим предметом з доброю ізоляцією.
· Якщо постраждалий тримає дріт у зажатій долоні, необхідно дріт перерубати. Для цього підійде інструмент з ізольованими рукоятками: сокира чи лопата з дерев’яним сухим держаком , плоскогубці чи кусачки з ізоляцією.
·  Дроти, що зайнялися, небезпечно гасити водою. Їх краще накрити гумовим покриттям або засипати піском.
· Якщо людина лежить на землі поруч з обірваним дротом, до нього треба підходити, кинувши собі під ноги “ізоляцію” - наприклад, суху дошку, гумову ковдру, книги або стопку газет. На руки краще всього  одягти гумові шкіряні сухі рукавички. На крайній випадок обмотати руки сухою тканиною.
·  Відтягніть постраждалого від місця, де поширюється струм та перенесіть на безпечну ділянку. Для цього потрібно взяти його за полу одягу, попередньо обмотав будь якою сухою тканиною і свої руки. Діяти одною рукою, а другу опустити униз. Пам’ятайте неможна торкатися відкритих частин тіла руками – це небезпечно, електричний струм проходить крізь тіло постраждалого.
· Негайно викличте швидку медичну допомогу (телефон 103).
Як надати першу медичну допомогу постраждалому при електротравмуваннях ?
·     Насамперед треба знизити температуру в місці опіку, приклавши лід із холодильника ( можна і будь-які заморожені продукти, попередньо обернувши їх чистою тканиною).  Підійде і холодна вода.
·   Якщо людина не непритомна, будь то дитина або дорослий, дайте знеболюючого типу анальгетик і заспокійливе (валеріанку, краплі Зеленіна, валокордин, корвалол). Ця травма впливає, насамперед, на центральну нервову і серцеву - судинну системи.
·   На місце опіку накладають стерильну пов'язку, бажано так називану волого-висихаючу - із фурациліном. Але ні в якому разі не змащують це місце жиром або маззю на жировій основі.
· Якщо постраждалий непритомний,  його кладуть на бік. При порушенні дихання, порушенні серцебиття роблять закритий масаж серця і штучне дихання “рот у рот” або “рот у ніс”  до приїзду бригади лікарів.
·     Потерпілий повинен лежати, ні в якому разі не дозволяйте йому ні сідати, ні вставати. Це може призвести до тяжких наслідків, тому що у організмі виникають серйозні внутрішні розлади. Як і що робити далі повинен визначити тільки лікар.
·     Велика помилка, якщо електричний опік пробують лікувати вдома або амбулаторно. При сильних опіках пальців, долоней в перші два-три дня їх ще можна врятувати від некрозу ( відмирання). Але не пізніше  цього строку!
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно від електротравм гине до 25 тисяч чоловік. Ще більше залишаються інвалідами. Але ці травмування трапляються не тільки в квартирі. Трапляються вони і на виробництві.
Заходи електробезпеки:
·     Не ремонтуйте включені у електромережу прилади та не працюйте з дротами під напругою.
·     Найголовніша особливість - ніколи голими руками не робіть спробу виявити наявність електричного струму у дротах. Для цього є спеціальні пристрої, найпростіший із них - пробник.
·     Якщо ви працюєте з оголеними дротами, ремонтуєте електричну мережу – обов’язково треба повісити табличку “Не вмикати! Іде ремонт.”
Той, хто не знає таких прийомів, може сам стати жертвою.
Щоб нещастя не застало вас несподівано - ці поради треба пам'ятати

Надзвичайні ситуації метеорологічного походження

                                       Як поводитисяпід час повені?

               Отримавши попередження про затоплення, необхідно терміново:

·         вийти в безпечне місце – на височину (попередньо відключивши воду, газ, електроприлади);

·         якщо повінь розвивається повільно, необхідно перевести майно в безпечне місце, а самому зайняти верхні поверхи (горища, дахи будівель), в крайньому   разі забратись навіть на  дерево;

·         для того, щоб залишити місця затоплення, можна скористатися човнами, катерами та всім тим, що здатне утримати людину на воді (колоди, бочки, автомобільні камери тощо);

·         коли людина опинилася у воді, їй необхідно скинути важкий одяг та взуття, скористатись плаваючими поблизу  засобами й чекати допомоги.

   Після повені повертатись в будинки слід обережно, остерігаючись розірваних електричних проводів. Користуватися газом, електроенергією тощо можливо лише після отримання дозволу у комунальних службах. До електричних розеток краще не наближатися до їх повного висихання.

З метою запобігання отруєнь не можна вживати продукти харчування, підмочені водою. Не можна також використовувати для життя воду без санітарної перевірки.

Правила поведінки під час сходження снігової  лавини:

    Якщо ви помітили лавину, яка вас наздоганяє, потрібно зробити спробу швидко зійти з її дороги. Якщо це не вдалося, необхідно встигнути скинути з себе рюкзак, відкинути лижні палки і по можливості лижі – все це, притиснуте снігом, не дозволить вам навіть ворухнутися. Необхідно викинути на поверхню лавинний шнур, звичайно яскравого кольору, щоб по цьому могли вас відшукати.

Як захиститись під час ураганних вітрів?

• Отримавши повідомлення про ураган, необхідно щільно зачинити двері, вікна;

• підготувати запас води, їжі, медикаменти, мати при собі документи;
• загасити вогонь в печах, грубках, вимкнути електроенергію, закрутити газові крани.

   Найкраще перечекати ураганні вітри в укритті. Але якщо це не вдалося, і вам доводиться зустрічати стихійне лихо в будівлі, потрібно вибрати безпечніше місце – в середній частині будинку, в коридорах, на першому поверсі. Необхідно стати щільно до стіни, сховатися в шафі або захиститись матрацом.

   Якщо ураганний вітер застав вас на відкритій місцевості, краще всього сховатися в кюветі дороги, ямі, рові, яру і щільно притиснутися до землі. Ураган може супроводжуватись грозою, а тому необхідно уникати ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою.

Як  поводитись під час хуртовини?

• У цей час виходити на вулицю рекомендується тільки у виняткових випадках і не самому;
• сповістіть сусідів, куди ви ідете і коли повернетеся;
• якщо хуртовина застала вас в дорозі, рухаючись в автомобілі, то краще перечекати якийсь час, бажано в населеному пункті. Можна періодично зігріватися, включаючи двигун. Але при цьому слід систематично провітрювати салон, щоб не отруїтися відпрацьованими газами.

Правила поведінки під час ожеледиці.

          Не можна знаходитись під лініями електропередач.

Ступати на всю підошву, не поспішати, ноги мають бути трохи розслаблені в колінах. Руки повинні бути не зайняті сумками. Якщо немає термінових справ, то краще з дому не виходити.

Для того, щоб зменшити можливість отримання травми, потрібно навчитися  падати:

• треба трохи присісти, щоб знизити висоту падіння;
• в момент падіння потрібно напружити м’язи, а доторкнувшись землі,

обов’язково перекотитися. Таким чином удар, направлений на вас,  

розтягнеться і витратить свою силу на крутіння;

• небезпека посковзнутися при ожеледиці стане менша, якщо до підошви та каблуків взуття приклеїти широкі полоси лейкопластиру або шматочки   водостійкого наждачного паперу на тканинній основі.

Поради для учнів

1.     Пам'ятайте про правила: не говори. Не біжи. Не штовхайся. Не повертайся.

2.     Виконуйте вказівки працівників закладу освіти.

3.     Зберігайте спокій та тишу.

4.     Якщо є потреба, допоможіть заблокувати двері меблями.

5.     Головне: сховатися, впасти та накритися.

Година спілкуання «Цінність людини – в її унікальності!»

Ти знаєш, що ти – людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.

В.Симоненко

Людина. Таке близьке і зрозуміле всім слово. І разом з тим які різні відтінки ми вкладаємо в його значення…

Щойно народжене дитя – уже людина. І малюк, і підліток, і юнак – людина. Один, виправдовуючи свої помилки, промовляє: «Я ж тільки людина». Про іншого, захоплюючись силою чи розумом, умілістю, величчю чи благородством, говорять: «Ото людина».

І я певна, що в кожному з вас є щось цінне, особливе, унікальне, цікаве й дивне. Тільки важко в собі це побачити.

А для чого нам потрібно побачити в собі щось унікальне, ми зрозуміємо із розповіді .

Жив колись хлопчик Абихто. Прокидався будь-коли, умивався абияк, знехотя, щоб ніхто не сварив, снідав і йшов куди-небудь, гуляв аби з ким, аж доки не обридало. Повертавсь додому думаючи: «Будь -що -будь, будь- як -небудь…» Якось хлопчину запитали: «Ким ти хочеш  бути?» Він неохоче відповів : «А мені все одно. Ким-небудь.» Так і виріс хлопчик  Абихто. Виріс та так ніким і не став. І прозвали його – Ніхто.

-           Яким був цей хлопчик? Чи хотіли б бути схожими на нього?

-           Чому його звали Ніхто?

-           Яку пораду ви дали б хлопчикові?

 

Ось послухайте притчу про вільну людину

Одна людина не мала, що втрачати, тож цим пишалась і вважа­ла себе вільною.

«Мені нічого утрачати, — говорила вона. —- Мені нічого втрача­ти!»

Якось вона захотіла побачити себе. Поглянувши на чисту по­верхню озера, вона дуже здивувалася, тому що вода відображала тільки небо і хмари.

«А де ж я?» — розлютилася людина.

«А тебе немає», — відповіло озеро.

-                Як ви розумієте цю притчу?

Отже, ми побачили, що як у першій розповіді, так і в притчі, хлопчик не міг  побачити свою унікальність і розвивати її, працювати над собою. Так і в притчі чоловік не побачив себе. Чом? Тому що він нічим не займався і не мав що втрачати.

Ці історії нас підводять до головного поняття. Що ж таке «унікальність»?

 Унікальність  людини – означає єдиний у свому роді, той що розвивається, самоутверджується у правильному напрямку і головне - бачить результати своєї роботи.

Чи знаєте ви, що особистість кожного з нас характеризується п’ятьма складовими.

Фізичний аспект-це наше тіло: шкіра і все, що під нею, а також наші фізичні характеристики і дії,наприклад, сила м’язів, витривалість, гнучкість.

Емоційний аспект - це наші почуття: гнів, любов, сум.

Соціальний аспект – це наша взаємодія з іншими людьми. Здатність співчувати, поважати, відстоювати свою точку зору.

Розумовий аспект - це наше мислення,здатність розуміти, розмірковувати, і розв’язувати проблеми,творчість і кмітливість.

Духовний аспект – це уявлення про віру, про сенс життя, моральні цінності людини.

 Хоча особистість кожного з нас характеризується названими п’ятьма складниками, зрозуміло, що ми відрізняємось один від одного. У кожному з п’яти аспектів ми маємо унікальні риси. Саме ці риси роблять нас такими, якими ми є.

Щоб краще зрозуміти унікальність кожного з вас, я пропоную вам дістати зі своєї сумки якусь річ, яка вам найбільше до вподоби.

1.           Розділіться на пари і покажіть свої речі один одному. А тепер спробуйте охарактеризувати свого сусіда за цим предметом.

   Зараз ми проведемо кілька вправ, які допоможуть вам знайти в собі задатки, до якихось видів діяльності, про які раніше ви не здогадувались. 

Сьогодні ми з’ясували,наскільки особлива та унікальна природа людини. Ваша особистість є цінною перш за все тому,що не існує нікого в світі, хто б повторював вас до дрібниць Вам ніколи не знайти людини, яка мала би ті самі відбитки пальців, як і ви. Генетична інформація в ДНК ваших клітин є унікальною і неповторною. Не буває людей з абсолютно однаковими почуттями і думками. Саме це робить кожну людину унікальною і особливою.

На завершення послухайте притчу.

   Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди», — думає з гордістю.
   А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.
— Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з докором Майстер. Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі.
   Минуло багато років. Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся — ні руками, ні душею.
   Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі здвигують плечима — ніхто його не пам'ятає.
— Що ж ти залишив після себе? - питає у старого Чоловіка один дід. - Є в тебе син чи дочка?
— Немає у мене ні сина, ні дочки.
— Може, ти дуба посадив?
— Ні, не посадив я дуба...
— Може, ти поле випестував?
— Ні, не випестував я поля...
— Так, мабуть, ти пісню склав?
— Ні, й пісні я не склав.
- Що ж ти робив усе своє життя? - здивувався дід. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на
сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той, наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці - - закам'янілий відбиток хлопчикової ніжки.
- Ось і все, що залишиться після мене на землі, - з болем подумав старий Чоловік. - Але цього ж мало, дуже мало... Не так треба було жити...
За Василем Сухомлинським

Отже, з цієї притчі ми можемо зробити висновок що кожна людина повинна працювати протягом життя знайти себе пізнати свою унікальність і залишити шось після себе цінне для нашої країни, внуків та прануків.

 

01.03.2024

Бесіда: Елементи безпекових конструкцій велосипеда

А чи знаєте ви, що у Європі першим відомим винахідником велосипеда був німецький лісник Дрез? У 1813 році він приробив до самоката руль. Наступним винахідником став робітник Дальзель. У результаті тривалих пошуків він винайшов педалі.

У 1865 році французи Мішо та Лальман сконструювали перший металевий велосипед. Він важив у два рази більше, ніж сучасний, але найбільшим його недоліком було те, що велосипед трусило на вибоїнах. Через те він отримав назву “кісткотряс”. І коли ветеринар із Шотландії – Данлоп – здогадався прикріпити навколо колеса гумовий садовий шланг, їздити стало набагато легше.

Спочатку з велосипедистів сміялися. Був час, коли поліція намагалася взагалі заборонити велосипеди, вважаючи, що вони заважають дорожньому руху. Але нині цей легкий, маневрений, дешевий і екологічно чистий вид транспорту набуває все більшої популярності у всякому світі.

Слово велосипед походить від латинських слів «велокс» - швидкий та «педіс» - нога. Дослівно це слово перекладається «швидконіг».

Велосипед – прадідусь дуже відрізнявся від сучасних своїх родичів. Педалі в нього кріпилися до великого переднього колеса. Ні спиць, ні ланцюга, ні гумових шин не було. Швидкість велосипед розвивав зовсім маленьку. Їздити на ньому було тряско, незручно і правду сказати, не так уже й безпечно. Поступово велосипед удосконалювали й поліпшували. Зараз у світі існує понад п’ятнадцять тисяч різних його моделей. Є велосипеди чоловічі, жіночі, дитячі, спортивні, циркові, вантажні.

Перевірка справності велосипеда.
Машина повинна мати надійні гальма
Кермо має бути добре закріплене
Перевір чи працює звуковий сигнал-дзвоник
Оглянь світловідбивачі та ліхтар
Перевір висоту та зручність сидіння, натяг ланцюга, стан коліс, тиск у шинах, затягнення різьбових з’єднань на осях передніх та задніх коліс та в інших місцях закріплення педалей.
В умовах недостатньої видимості треба мати справний ліхтар (фару)
Перевір кріплення та нахил дзеркала заднього обзору
Спеціальний щиток над ланцюговою передачею має бути закріпленим
Завжди треба мати ручний насос і набір інструментів до велосипеда.
Світловідбивачі: спереду – білий, ззаду – червоний, з боків – оранжевий.
Щоб їзда на велосипеді була безпечною, треба дотримуватись таких правил:
1. Велосипедисти, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.
2. Велосипедисти можуть перевозити такі вантажі, які не заважають керувати велосипедом і не створюють перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
3. Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу за перехрестям, то велосипедисти зобов’язані дати дорогу іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.
Велосипедистам забороняється:
а) керувати велосипедом з несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення в темний час доби та в умовах недостатньої видимості;
б) рухатись по проїзній частині, якщо поруч є велосипедна доріжка;
в) рухатись по тротуарах та пішохідних доріжках;
г) під час руху триматись за інший транспортний засіб;
д) їздити не тримаючись за руль, і знімати ноги з педалей;
е) перевозити пасажирів, за винятком дітей у віці до 7 років, на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками; ж) буксирувати велосипеди.

Перевірте свої знання за покликанням

Година спілкування "Кола вибору: як вирішити певну конфліктну ситуацію".

Тема нашої години спілкування — конфлікти. Які емоції та асоціації викликає у вас це слово? (Лайка, сльози, бійки, синяки, кулаки, сварки, образи, вбивства, руйнування сім'ї, втрата роботи, в'язниця тощо.)

Як бачимо, переважають негативні емоції та асоціації. Невже нічого позитивного немає в конфліктах? (Пошуки істини, відкриття, самоствердження тощо.)

Конфлікти. Які їх наслідки? Чи можуть люди обходитися без конфліктів?

У тлумачному словнику слово «конфлікт» означає «зіткнення, серйозна розбіжність, суперечка.

Для виникнення конфлікту потрібна конфліктна ситуація. Але далеко не кожна ситуація веде до конфлікту. Має бути інцидент.

Слово «конфлікт» викликає у багатьох відверто негативні асоціації. Є кілька пояснень, чому ми намагаємося за будь-яку ціну не конфліктувати.

Конфліктувати страшно. Можна зовсім зруйнувати стосунки і втратити близьку і рідну людину.

Конфліктувати погано. Ми боїмося дістати ярлик «сварливого», «істеричного», «незлагідного».

Минулий досвід підказує, що конфлікт - це боляче, неприємно.

Конфлікт є тільки виявленням накопиченого невдоволення та напруження, сигналом, що далі так жити неможливо. І замість того, аби тікати від нього, варто прислухатися і придивитися до цього сигналу. Проблема в тому, що дехто з нас не припускає навіть і думки про те, що з конфлікту може вийти щось добре, так само як і про те, що свої негативні почуття (гнів, роздратування, невдоволення) можна обговорювати та виявляти без шкоди для людей, які живуть поруч.

Насправді життя без конфліктів — це ілюзія.

Слід зрозуміти, що конфлікт — це нормально. Усі люди різні, і відмінності сприймати дуже важко. Негативні почуття — це такі самі почуття, як і позитивні, які потрібно виявляти та обговорювати.

Якщо ми не виявляємо відкрито своїх почуттів і потреби або робимо вигляд, що не помічаємо їх, це ще не означає, що вони кудись зникають. Вони залишаються «всередині» і «починають виявлятися» іншими способами.

Конфлікт — це зіткнення інтересів. І, як будь-яке зіткнення, конфлікт може принести і радість перемоги, і гіркоту поразки.

Перегляд та обговорення відео:

Кола вибору:

Конфлікти часто отруюють людині життя, порушують звичний ритм, знижують самооцінку. Багато хто прагне знайти мирний спосіб врегулювання конфлікту.

Як бачите, шляхів виходу з конфлікту багато. Отже, якщо ви не помітили, як потрапили в складну ситуацію, що загрожує вийти з-під контролю, вам доведеться застосувати інтелект і вміння спілкуватися, щоб вийти з конфлікту з найменшими втратами. Тут ви можете виявити творчість і придумати нові способи нейтралізації конфліктів.

Не уникайте конфліктів (вони неминучі!), а намагайтеся їх... (розв'язати або уникнути негативних наслідків).

Пам'ятайте, що безвихідних ситуацій... (не буває).Життя не прожити без конфліктів, але розумна, культурна людина завжди зможе ефективно вирішити суперечки й розбіжності, гнучко використовуючи різні стратегії: в одних випадках жорстко наполяже на своєму, в інших — поступиться, у третіх — знайде компроміс.

І щоб не помилитися у виборі стратегії поведінки, потрібні життєвий досвід, мудрість і знання. Сподіваюся, дещицю цих знань ви отримали в ході сьогоднішньої години спілкування.

23.02.2024

Бесіда: Вода – необхідна складова життя людини. Харчування. Гігієна здорового харчування

          

Перегляньте навчальне відео з теми

Режим харчування:

1.     НЕОББХІДНО їсти 5 разів у день (перший сніданок, другий сніданок, обід, підвечірок, вечеря)

2.     Споживати їжу у призначеному для цього місці – на кухні за столом

3.     Після активних ігор не варто одразу споживати їжу, а почекати 15 хв

4.     НЕ розмовляйте і НЕ грайтесь під час прийому їжі

5.     НЕ ставте перед собою солодкий десерт

6.     Повністю з’їдайте порцію, а не годуйте домашніх улюбленців

7.     Вечеряти потрібно не менше ніж за 2 години до сну

Лікарі радять!

До першого сніданку  віднести : молочні каші, рибні або м’ясні страви, круп’яні вироби із овочами, чай, молоко, какао.                                        

Другий сніданок: фрукти, чай із бутербродом, кефір або молоко з булочкою.                                                                                                  

Обід – 1, 2 та 3  страви. Сюди відносять супи, риба, м’ясо, соки, фрукти                                                                                                          

  Підвечірок – молочний напій, булочка, фрукти.                                        

Вечеря – каші, сир, молоко, яєчні страв 

21.02.2024

Година-реквієм "Небесна Сотня Білих Журавлів"

 

Тема нашої виховної години «Небесна Сотня Білих Журавлів», на якій ми будемо говорити про Небесну Сотню, тому що 20 лютого День Героїв Небесної Сотні.

Ми з вами вшановуємо пам’ять героїв різних історичних подій: Битви під Крутами, Голодомору 1932-33рр, Бабиного Яру. Тепер ми стали свіджками ще однієї масової трагедії нашої країни.

За  3 місяці Україна прожила цілу історичну епоху. 21 листопада 2013р. розпочалася Революція гідності. Народ України виступив за свої права. На майдан Незалежності вийшли спочатку десятки, сотні, а потім  тисячі звичайних українців, для того, щоб відстоювати свободи незалежної держави.  Після двох місяців протестів опір українського народу не слабшав.

Майдан не вдалося розігнати. Оскільки не можна розігнати – можна розстріляти. 19-20 лютого 2014р. пролунали перші постріли.

День 20 лютого 2014 року став найчорнішим днем в історії незалежної України. А сто загиблих назавжди увійшли в історію, як Небесна сотня.

Чому Небесна Сотня? На Майдані був прийнятий розподіл на сотні, аналогічно розподілу на військові загони часів Запорізької Січі. Сотні мали свої назви від регіонів, звідки приїхали люди, наприклад: Львівська сотня, Сумська сотня, Чернігівська сотня та ін.

Загиблих назвали НЕБЕСНОЮ СОТНЕЮ. Вважають, що їхні душі потрапили до раю, і з неба Сотня продовжує охороняти Україну. Сотні історій, сотні людських життів, сотні героїв!  Сьогодні ми їх згадуємо, бо не маємо права забути!

Небесна сотня

Небесна сотня – це Господні діти
Послало небо в допомогу нам.
Це дуже важко – ніде правду діти
Протистояти нашим ворогам.

Небесна сотня – це посланці Бога
За нас віддали всі своє життя.
І в них була лише одна дорога –
Пішли навіки в майбуття!

Постріл, другий, розірвалася тиша і нестерпний біль… Кров, вогонь, стрілянина… Знову смерті, поранені. Це були страшні події. Їх назвали Небесною сотнею-українців, які загинули у Києві на Майдані, вул. Грушевського та Інституцькій. Герої Небесної сотні мають стати прикладом для кожного свідомого українця. Власне заради оновлення країни та нас усіх і віддали свої життя герої, котрих вшановує Україна.

А хто ж був перший із Небесної сотні…

Борітеся-поборете!

Вам бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

Ці слова, які пролунали із вуст молодого хлопця вірменської зовнішності водночас облетіли весь світ. Щира українська мова, палаючий погляд, незвичайна зовнішність викликали ряд запитань.

-         Хто він цей хлопець?

-         Звідки так добре знає українську мову?

-         Що відстоює на барикадах київського Майдану?

Та на жаль, ніхто не отримає відповіді на ці запитання від самого активіста Євромайдану, адже він став першим із Небесної сотні – Сергій Нігоян.

Ті події розділили українців по обидва боки барикад: з одного –мітингувальники, з іншого спецпідрозділ «Беркут», внутрішні війська.

В один день тисячі мирних людей стали солдатами свого народу.
Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Ця Небесна Сотня своїм життям викупила свободу для мільйонів українців. Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами, мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами.

Небесна Сотня-

То в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

Віднині тихим співом заспокой

Ти,земле рідная,

Свою дитину. 

Пташиним співом,

 Шелестом трави.

Блакитним небом,

Золотим колоссям.

Останній раз,

Як мати, пригорни

Чоло високе

В обрамку волосся.

 

Небесній Сотні

Шана й молитви,

За чисті душі,

Що злетіли в небо.

Їм шлях високий

Боже, освяти.

 І в мирі, господи,

 Прийми до себе. 

Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр.І сьогодні ми повинні свято вірити, що на нашу землю скоро прийде мир, бо такий народ, як наш - добрий, щирий, відвертий, заслуговує на мир, злагоду, процвітання.

16.02.2024

Відповідно до листа департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної  військової адміністрації       від 13 лютого 2024 року No 35-12/370/0.35 «Про проведення профілактично-роз’яснювальної роботи»

Профілактично-роз’яснювальна бесіда про ризик прихованого використання супротивником неповнолітніх осіб на шкоду державній безпеці України, можливі негативні наслідки для обороноздатності держави і безпеки пасажирських перевезень через виконання «завдань» з пошкодження обладнання залізниці, кваліфікацію пошкоджень обладнання залізниці та тяжкість кримінальної відповідальності за вчинення таких діянь. 

      До Міністерства освіти і науки України надійшов лист від Служби безпеки України щодо непоодиноких фактів причетності неповнолітніх громадян віком 14-16 років до вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних із підпалом обладнання, що забезпечує безпеку руху залізничного транспорту.

     Так, зокрема, Службою безпеки у столичному регіоні зафіксовано випадки підпалу неповнолітніми особами релейних шаф сигнальних установок, розташованих вздовж залізничних колій Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця». 

Релейна шафа сигнальної установки є елементом устаткування сигналізації, блокування на залізничному транспорті, що відповідають за регулювання руху рухомого складу по залізничних коліях (робота світлофорів, перемикання стрілочних переводів, фіксація зайнятості залізничної колії та ін.). Їх пошкодження чи руйнування може призвести до збоїв у русі рухомого складу й виникнення надзвичайних ситуацій на залізниці.    

     Встановлено, що зловмисники отримують «завдання» на підпал зазначеного обладнання через анонімні групи в соціальних мережах, за що, як правило, пропонується грошова винагорода. Виконавці повинні попередньо здійснити відео фіксацію місця розташування релейної шафи. У подальшому, у темну пору доби, вчиняється її підпал з використанням побутових легкозаймистих речовин. Для гарантованого пошкодження обладнання шафа може відчинятися за допомогою домашніх слюсарних інструментів. З метою отримання грошової винагороди увесь процес підготовки до підпалу та його результати фіксуються на відео, що є обов’язковою умовою замовника.

     Не виключається, що анонімними замовниками наведених «завдань» є представники спецслужб країни-агресора, які переслідують мету руйнування або пошкодження об’єктів залізниці, яка має оборонне значення.

     Аналогічні випадки пошкодження обладнання залізниці виявлено у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській областях.

     Неповнолітні виконавці у повній мірі не усвідомлюють наслідки своїх діянь, що можуть бути кваліфіковані як злочин проти основ національної безпеки України за статтею 113 «Диверсія» Кримінального кодексу України. Відповідальність за вчинення таких діянь настає з 14 років та в умовах воєнного стану карається до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

     Ураховуючи викладене, з метою запобігання несвідомому втягуванню неповнолітніх у протиправну діяльність на шкоду національній безпеці України, можливим особливо тяжким наслідкам на залізничному транспорті просимо терміново провести в закладах освіти профілактично-роз’яснювальну роботу з доведенням до учасників освітнього процесу інформації про:

-         ризик прихованого використання супротивником неповнолітніх осіб на шкоду державній безпеці України;

-         можливі негативні наслідки для обороноздатності держави і безпеки пасажирських перевезень через виконання «завдань» з пошкодження обладнання залізниці;

-         кваліфікацію пошкоджень обладнання залізниці та тяжкість кримінальної відповідальності за вчинення таких діянь, що передбачена статтями 113 «Диверсія», 258 «Терористичний акт», 277 «Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів» Кримінального кодексу України тощо.

Бесіда.Тютюнопаління, електронні сигарети, алкоголь, енергетики - до чого призводять шкідливі звички

Паління, вживання наркотиків і алкоголю назвали шкідливими звичками тому, що вони дуже небезпечні для здоров'я. Проте, є чимало інших шкідливих звичок, які також ідуть не на користь людині: наприклад, однією з найпоширеніших є звичка горбитись. Вона призводить до викривлення хребта, що погіршує роботу органів кровообігу, дихання, травлення. Узагалі здавна вважали, що коріння всіх хвороб криється у неправильній поставі.

Та все ж найбільше зашкоджують здоров'ю людей паління, вживання алкогольних напоїв та наркотиків. Принцип звикання організму до тютюну, спиртного й наркотиків той самий. Речовини, що входять до їхнього складу, включаються у ланцюжок обміну речовин людського організму. Людина опиняється у так званій нікотиновій (алкогольній, наркотичній) залежності і вже не може обходитися без регулярного вживання цих отрут. Тому так складно позбутися подібних звичок, що найчастіше переходять у хворобу (алкоголізм і наркоманію).

Не секрет, що чимало підлітків хоча б раз пробували курити. Здавалося б, що тут такого: багато дорослих курять... Але варто батькам знайти у кишені сина чи доньки пачку цигарок, і серйозної розмови не уникнути, адже тато й мама розуміють, що паління — дуже шкідлива звичка, а підлітки не сприймають її всерйоз, і даремно.

Чадний газ, що утворюється під час горіння, у крові вступає в хімічну взаємодію з гемоглобіном, що, як ви знаєте, переносить кисень. Вміст кисню в крові курця різко падає, а значить, погіршується кровопостачання головного мозку. Саме тому в курців-початківців наморочиться голова. Після «набуття досвіду» неприємні відчуття слабшають і згодом зникають, але негативний вплив тютюнового диму залишається. Нікотин руйнує діяльність нервової системи, серця, легень, печінки, органів травлення, знижує гостроту зору та слуху. Тютюн — убивця вітамінів в організмі.

Одна викурена цигарка нейтралізує в ньому двадцять п'ять міліграмів вітамінів (стільки їх міститься в одному апельсині). За даними англійської королівської спілки лікарів, кожна викурена цигарка коштує курцям від 5 до 15 хвилин життя. У середньому ж курці живуть менше, ніж люди, які не курять, на 6—8 років.

Зовсім непитущі люди трапляються набагато рідше, ніж некурящі. Можливо, тому що паління не приносить явного задоволення, а от алкоголь допомагає розслабитись, відчути себе вільніше. Але коли людина починає пити, вона потроху п'яніє, утрачає над собою контроль і може «перебрати норму». Що таке «норма»? Простіше кажучи, це та кількість алкоголю, від якої тобі ще добре. Але варто продовжити пити і можна тяжко отруїтися.

Відомо, що в алкогольну залежність потрапити легко, але навряд чи ви задумувались, наскільки невинно це починається. Подумаєш, келих пива! Але згодом дозування будуть збільшуватися, потім пиво видасться недостатньо міцним... Найнебезпечнішими за все є слабкоалкогольні напої з додаванням соку: на смак вони майже як лимонад, але набагато міцніші від пива. До речі, алкоголізм у підлітків розвивається в чотири рази швидше, ніж у дорослих.

Уявіть собі: ви розмовляєте з другом або робите домашнє завдання. І раптом вам захотілося пити, та так сильно, що в очах темніє, усе тіло ломить і в голові наморочиться. Ви відчуваєте: якщо не вип'єте склянки води — просто помрете....

Щось схоже, тільки в сотні разів сильніше, відчуває наркоман, позбавлений звичайної дози. Сучасна людина в середньому живе близько сімдесяти років, а наркоман, що почав «колотися», вживати «колеса» або курити «травичку» ще у підлітковому віці, навряд чи доживе до тридцяти років.

Навіть невеликі, але регулярні дози наркотиків змушують мозок сидіти на голодному пайку, позбавляючи його кисню. Людині стає важко зосереджуватися, погіршується пам'ять. Але найжахливіший стан, До якого може призвести людину наркоманія, — приступи жорстокої ломоти у м'язах, судоми, страшні галюцинації.

У наш час наркоманія — страшна загроза для молодого покоління. Що ж робити, щоб уберегтися від цієї біди? Як не потрапити в кут, із якого мало хто може знайти вихід?

По-перше, не пробуйте наркотиків із цікавості або «за компанію». Більша частина їх викликає звикання вже з першої дози.

По-друге, ніколи не піддавайтесь на підбивання : «Несила спробувати? Хіба ти боягуз?».

І завжди пам'ятайте про те, що будь-які наркотики коштують дорого і, роздаючи перші безкоштовні або дуже дешеві порції, їхні розповсюджувачі «чіпляють на гачок» нові жертви.

       Година спілкування: "Роби добро не лише тоді, коли тебе бачать люди, але й коли тебе ніхто не бачить".

                                                                                                                         Добро спішіть творити, люди,

                                      Воно, як сонце, серце зігріва,

 В добрі нам всім зручніше буде,

 Без нього затишку нема.

Живіть, добро звершайте!

Та нагород за це не вимагайте!

Хай оживає істина стара:

 Людина починається з добра.

Діти, кожна хвилина нашого життя — це вибір. Вибір поведінки, вибір вчинку, вибір життєвого шляху.

Людяність, милосердя, добро. Такі знайомі нам ці слова. Все частіше ми говоримо про них, а чи кожна душа відкрита для добра? Чомусь сьогодні наше суспільство заражене вірусом егоїзму, зла і жорстокості. Зачерствіли людські серця, заросли ряскою байдужості до чужого горя, чужої біди, яких у нашому житті дуже багато. З давніх-давен закономірно вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитись шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувавши хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого, розрадити самотніх. Хотілося б, щоб ви, діти, збагатили свої серця любов'ю до людей, своїх рідних, природи, щоб назавжди викоренили зі своїх душ зло, жорстокість, ненависть, бо тільки у світі добра панує любов і повага, мир і спокій. Отже, сьогодні ми поговоримо про добро. Для початку створимо собі гарний настрій. Усміхніться і скажіть добрі слова одне одному. Давайте згадаємо гарні, добрі слова на літеру «Д». (Добрий, дорогий, добродушний, дужий, дружній, доброзичливий, добропорядний...)

-доброчесний: високоморальний, що проявляє чесноту, повний чесноти;

- добродушний: добрий і м'який по характеру, незлобивий;

- доброзичливий: бажаючий добра, готовий сприяти благополуччю інших;

- добронравний: одмінний гарною поведінкою, гарною вдачею;

- добропорядний: пристойний, гідний схвалення, порядний;

- добросердий: той, хто володіє добрим серцем, ласкавий, співчутливий.  Як ви думаєте, якими якостями з перерахованих володіє по-справжньому добра людина? (Відповіді дітей)

Поряд із радістю і щастям у житті йдуть хвороба, сум, скорбота, смерть. Який колір символізує радісні хвилини в житті людини? А сумні? (Білий, чорний). Прослухайте ситуацію, запропонуйте вихід з неї.

Оповідання В. Сухомлинського  «НА КЛАДЦІ»

На вузенькій кладці через річку розминутися ніяк. З одного берега по кладці йде чоловік у білій сорочці. Йде і весело співає. З протилежного берега на кладці йде чоловік у чорній сорочці. Йде, схиливши голову,— сумний, невеселий. Зійшлися на середині річки. Чоловік у чорній сорочці каже:
- Я дуже поспішаю, дай мені дорогу, повернись на берег, а потім перейди річку.
- Куди ж ти поспішаєш?— запитав чоловік у білій сорочці.
- У мене вдома велике горе. Син помер.
- Я теж поспішаю, сказав чоловік у білій сорочці.
- Куди ж ти поспішаєш?
- У мене вдома велика радість. Син народився.

Довго стояли мовчки на кладці обидва чоловіки, дивилися в очі один одному.
(Звучать відповіді дітей про те, як вчинити чоловікам у цій ситуації. Тільки після цього вчитель зачитує кінцівку.)

Потім чоловік у білій сорочці тихо і сумно сказав:
- Тобі треба бути вдома швидше.

Сказавши це, чоловік у білій сорочці повернувся назад і пішов на берег, туди, куди треба йти чоловікові в чорній сорочці.

Кожна людина повинна вміти розділити людську радість і біль. Бо як говорить народна мудрість: «Чужого горя не буває». І сьогодні ми з вами доторкнемося до великого таїнства людської душі — милосердя і дізнаємося у чому воно виявляється.

З-поміж різноманітних проявів добра чи не найпереконливішим є милосердя. Словник української мови витлумачує цю чесноту як співчутливе ставлення до когось. Милосердною людиною називають людину, готову прийти на допомогу іншим, сповнену доброти та чуйності. У цьому значенні слова «милосердний» та «добрий» є синонімами. Отже, милосердя — це діяльне добро, тобто таке, яке виявляється у наших вчинках. Воно є втіленням високої любові до ближніх. Приміром, у християнському віровченні обов'язком кожної людини визначено такі милосердні вчинки: голодного нагодувати; спраглого напоїти; голого, роздягнутого одягнути; подорожнього прийняти й нагодувати; недужого та ув'язненого відвідати; померлого поховати. Вияв духовного милосердя — це добра порада, слова втіхи та розради. Милосердними є й ті, хто діляться знаннями, досвідом, терпеливо зносить кривду, прощає і не тримає зла.

Милосердя ґрунтується на таких якостях, як чуйність, уважність, доброзичливість і несумісне з пихою, байдужістю, брутальністю. Тільки той учинок є милосердним, який засвідчує повагу до людини.

Прикладом милосердя було життя Католицької черниці – Матері Терези.

Презентація «Заповіді доброти», підготовлена учнями. 

Мозаїка народних приказок (знайти продовження ):

1. Світ не без	1. стежка протоптана.
2. Доброму	2. продовж, Боже, віку.
3. До доброї криниці	3. добрих людей.
4. Не жаль з доброго коня	4. а зло гримить і гуркоче.
5. Доброму чоловіку,	5. і впасти.
6. Добро ходить тихо,	6. всюди добре.

 

Вчитель. Продовжити ці приказки можуть вислови видатних людей:

Учні. 

Слова із Шевченкового « Кобзаря », які стали крилатими:

- Раз добром нагріте серце – ввік не прохолоне.

- Доброта – це те, що ніколи не старіє. (Г. Торо)

- Пригорща добрих справ коштує більше діжки знань. (Дж. Герберт)

- Добро – це прекрасне в дії. (Ж.Ж.Руссо)

- Добро – це мова, на якій німі можуть говорити, і яку глухі можуть чути. (П.Бові)

- Тому, хто не пізнав науки добра, всяка інша наука приносить лише шкоду. (М.Монтень)

- Чим людина розумніша і добріша, тим більше вона помічає добра в людях. (Блез Паскаль)

- Добро, яке ти робиш від серця, ти робиш завжди для себе.

(Л. Толстой)

- Ти повинен робити добро зі зла, тому що його більше ні з чого зробити. (Уоррен)

- Найкраще в добрих справах – це бажання їх приховати.

(Блез Паскаль)

 Робота в парах

Учитель. Поміркуйте над заповідями Володимира Мономаха, доведіть їхню актуальність у наш час.
1) Не забувайте убогих, а як можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам.
2) Старих шануйте, як батька, а молодих, як братів.
3) Хоч би куди прийшли. Хоч би де зупинилися, напійте і нагодуйте нужденного.
4) Найбільше шануйте гостя, звідки б до вас не прийшов: простий, чи знатний, чи посол; якщо не можете вшанувати його дарунком, то пригостіть його їжею і питвом, бо він, мандруючи далі, прославить вас у всіх землях доброю чи злою людиною.
5) Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовте.

  Складання правил семи мудреців:

«Всяка добра справа є милосердя.

Дати води спраглому — це милосердя.

Прибрати каміння з дороги — це милосердя.

Переконувати ближніх, щоб мої і н були доброчесні, - милосердя.

Указати мандрівникові його шлях — теж милосердя.

 Посміхнутися, дивлячись в обличчя ближнього,— милосердя».

Робота в малих групах

Учитель. Оберіть одну із ситуацій та складіть таке її продовження, щоб персонажі засвідчили милосердне ставлення один до одного.
Ситуація 1. Учителька природознавства Олена Іванівна перший рік працювала в школі. Шестикласники ставилися до неї непогано, проте не завжди дотримувалися порядку. Одного разу під час уроку в неї через застуду пропав голос. Учні...

Ситуація 2. Даринка чергувала в класі. У кабінеті біології їй потрібно було полити квіти. Коли дівчинка заходила в приміщення з повною лійкою, вона перечепилася за чийсь рюкзак, упала, розхлюпавши воду, розбила коліно. Ще й скинула найбільший вазон — розкішна лілея з поламаним листям навряд чи додала б настрою вчительці. Шестикласники, які розважалися на перерві...

Ситуація З. Євген, Максим та Андрій поверталися додому після тренування. Хлопці почувалися втомленими, тож зраділи, коли в вагоні метро звільнилося місце. Євген й Максим, умостившись, витягли з наплічників підручники історії й поринули в читання, а Андрій вирішив погратися на мобільному телефоні. Хлопці й не помітили, коли до вагона зайшла мама з маленьким сином...

Ситуація 4. Олексій та Ігор дуже любили свого собаку — ротвейлера Марса, якого братам подарували батьки. Пес був справжнім героєм. Жоден голуб не почувався безпечно, коли Марса виводили погуляти. Нещодавно у дворі з'явився ще один мешканець — Яринчин пухнастий кіт Тишко. Одного разу під час прогулянки з собакою хлопці помітили кота, який ніжився на сонечку під липою. Вони...

Ситуація 5. Василь та Микита — вигадливі на розваги. Одного разу Микиті спало на думку пожартувати з мешканцями буднику, полякавши їх іграшковим пістолетом. Саме тоді сусідка Орися Миколаївна поверталася з магазину. Микита причаївся за дверима...

  Представники груп озвучують ситуації та їх продовження. 

V. Вихід на моральний вибір
1. «Мікрофон»

- Чи доводилося вам виявляти милосердя?
- Чи здатне милосердя зробити світ кращим?
- До кого ми можемо проявляти милосердя?
- Чому милосердя є загальнолюдською цінністю?
- Сьогодні в Україні проживає 2 мільйони одиноких людей, 15 тисяч у будинках престарілих, у злиднях живе 1 мільйон 150 тисяч, багато на вулиці безпритульних, немічних. Усі вони потребують нашої уваги, теплого слова, пінної допомоги, підтримки. Будьмо ж милосердними до тих, хто плаче і страждає, хто потребує нашої уваги.

7. Вправа «Крила добра» 

Обведіть на аркушах паперу контур власної долоні та виріжте  її. Подивіться, на що схожі наші долоні? Так, на голубів - білих та надзвичайно красивих. Ось такими красивими повинні бути і людські вчинки, справи. Від добрих справ ми почуваємося щасливими.

Зараз у кожного з нас є можливість подумати лише про одну хорошу справу, яку в силах зробити найближчим часом, щоб комусь стало легше, було приємно, щоб світ став трішечки кращим. Це наше певне зусилля, дія. Можливо, ця людина або людство ніколи не дізнаються, що це саме ваша справа. Подумайте, що ви в силах змінити, кому і як допомогти.

А зараз запишіть цю справу на крилі вашої голубки.

Об'єднайтесь у пари. Ми маємо можливість запустити наших голубів у політ. Але для цього нам знадобляться два крила. Візьміть клей та ниточку, з'єднайте тулуб голубів, прикріпіть ниточку, а «крила добра» розправте.

У цей час педагог на дошці кріпить великий відрізок нитки та натягує його, а далі пропонує учням прикріпити голубків, що утворилися, ниточками, символічно запустивши їх у політ.

На наступному етапі педагог зачитує вголос «крила добра» та підводить до висновку про велику силу таких справ, про їх значущість.

Підсумок уроку

Учні. Усний журнал. Презентація “ Що значить бути доброю людиною ”        

    ( індивідуальне завдання, підготовлене завчасно).

09.02.2024 

Бесіда. Служби охорони громадського порядку

У діяльності нашої держави особливе місце посідають органи держави спеціального призначення. Їх можна розглядати як окрему ланку механізму держави, “винесену за дужки” вже звичного поділу на законодавчу (прийняття законів), виконавчу (реалізація прийнятих законів), та судову розв’язання правових конфліктів) влади. Здебільшого ці органи вважають належними до сфери виконавчої влади або, в основному, до виконавчої і частково до судової влади.

Серед органів спеціального призначення юридична наука приділяє особливу увагу так званим правоохоронним органам.

Зазвичай у дослівному розумінні “правоохоронну діяльність” мають вести буквально всі – громадяни, юридичні особи, органи законодавчої, виконавчої і судової влади тощо. Але для переважної більшості суб’єктів суспільних відносин подібна діяльність не є основною.

Правоохоронними органами слід вважати державні органи, основною (спеціальною) функцією яких є забезпечення законності та охорона правопорядку, боротьба з правопорушеннями, охорона законних прав та інтересів громадян, юридичних осіб, суспільства і держави в цілому.

Традиційно до числа правоохоронних органів відносять суд, прокуратуру, внутрішніх справ, служби безпеки, органи охорони державного кордону, митні органи та інші органи, що здійснюють правозастосовні та правоохоронні функції. До системи правоохоронних органів прилягають деякі інші державні установи і громадські організації, які відповідно до законодавства наділені значними повноваженнями у сфері правоохоронної діяльності, хоча в цілому їхні функції не зводяться до останньої, а також не забезпечуються можливістю застосування державного примусу. Серед таких установ і організацій слід звернути особливу увагу на органи юстиції та адвокатури.

Правосуддя – це специфічна діяльність спеціальних державних органів – судів з розгляду та вирішення судових справ.

Правосуддя в Україні здійснюється у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Суди є правозастосовчими органами. Вирішення судом справи означає, що суд застосував норми матеріального права до конкретного правовідношення, яке відбувалося в житті і було предметом розгляду в судовому засіданні.

Згідно з Конституцією України та Законом України “Про судоустрій України” правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Прокуратура – це єдина централізована система органів, яка здійснює нагляд за органами, що ведуть боротьбу зі злочинністю, проводять оперативну, розшукову діяльність, за адміністраціями місць позбавлення волі, а також виконує інші функції, передбачені Конституцією нашої держави.

Згідно Конституції України та Закону “Про прокуратуру” на органи прокуратури покладаються такі повноваження:

·         підтримання державного обвинувачення в суді;

·         представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом;

·         нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

·         нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також у разі вжиття інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Поліція в Україні – це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.

Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, службі безпеки, державного управління. Адвокатам не може бути особа, яка має судимість.

Адвокати займаються такими видами діяльності:

·         дають консультації та роз’яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства;

·         складають заяви, скарги та інші документи правового характеру;

·         посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть;

·         здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами;

·         подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям;

·         здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб;

·         виконують свої обов’язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства.

Адвокат може здійснювати й інші види юридичної допомоги, передбачені законодавством.

Адвокат має право:

·         збирати відомості про факти, що можуть бути використані як свідчення у суді;

·         запитувати й отримувати документи та їх копії від установ і організацій (від громадян – за їх згодою);

·         отримувати офіційні висновки від фахівців з питань, що потребують спеціальних знань;

·         звертатися з клопотаннями і скаргами до посадових осіб і одержувати письмові мотивовані відповіді на них;

·         бути присутні на розгляді своїх клопотань і скарг, давати пояснення щодо них;

·         на адвокатську таємницю.

При виконанні своїх професійних обов’язків адвокат зобов’язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Боротьба із злочинністю є одним з найдавніших завдань держави. Для того щоб така боротьба здійснювалась на правових засадах, держава встановлює межі між дозволеним та забороненим шляхом, зокрема виданням законів, які забороняють певну поведінку під загрозою застосування до порушників жорстких каральних заходів - кримінального покарання. В Україні такі закони зведені у систематизований законодавчий акт - Кримінальний кодекс (КК).

Слово "кримінальний", застосоване до назви Кримінальний кодекс, походить від терміна "crimen", який вживався у римському праві і згодом посів своє місце у багатьох європейських мовах (зокрема, в українській мові й досі вживається слово "кримінал"). Оскільки "crimen" у перекладі означає "злочин", то, відповідно, і назву "Кримінальний кодекс" можна перефразувати як "кодекс про злочини".

КК є систематизованим нормативно-правовим актом, який охоплює всі питання кримінального права і здійснює їх вичерпне регулювання. Незважаючи на свою специфічну назву - "кодекс", цей акт є законом, приймається та змінюється у такому ж порядку, що й інші закони України, і має відповідну юридичну силу.

Кримінальний кодекс України набрав чинності з 1 вересня 2001 року. Кримінальний кодекс - це закон, який, виходячи із його особливого місця в системі законодавства, специфіки засобів впливу на поведінку осіб, що порушують веління закону, потребує абсолютно точного застосування. Однією з необхідних умов такого застосування, що є запорукою дотримання на практиці принципу законності, є правильне розуміння змісту КК. Останнє має також важливе профілактичне значення - воно дає змогу громадянам чітко визначитися в рамках своєї правомірної поведінки і не виходити за них у повсякденному житті.

Згідно ст. 1 ККУ "1. Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам."

09.02.2024

 Година спілкування. «Як стати моральною людиною»

https://docs.google.com/presentation/d/14g3xmRDsIHWU-6T-tiWVTliHrjUSAM0-/edit?usp=sharing&ouid=103837819158627985728&rtpof=true&sd=true

-Колись давно на Землі був острів, на якому жили всі духовні цінності. Але одного разу вони помітили, як острів почав іти під воду. Усі цінності сіли на свої кораблі й попливли. На острові залишилася лише Любов. Вона чекала до останнього, але коли чекати вже стало нічого, вона теж захотіла попливти з острова. Тоді вона покликала Багатство і просилася до нього на корабель, але Багатство відповіло:

— На моєму кораблі багато коштовностей і золото, для тебе тут немає місця.

Коли мимо пропливав корабель Туги, вона просилася до неї, але та їй відповіла:

— Вибач, Любове, я настільки сумна, що мені треба завжди залишатися одинокою.

Поряд пропливала Радість, але та так була зайнята веселістю, що навіть не почула прохання Любові. Тоді Любов зовсім зневірилася. Але раптом вона почула голос десь позаду:

— Ходімо, Любове, я візьму тебе із собою.

Любов обернулася й побачила старого. Він довіз її до суходолу, а коли старий поплив, Любов схаменулася, адже вона забула запитати його ім’я. Тоді вона звернулася до Пізнання:

— Скажи, Пізнання, хто врятував мене? Хто був цей старий?

Пізнання подивилося на Любов:

— Це був Час.

— Час? — перепитала Любов. — Але чому він урятував мене?

Пізнання ще раз поглянуло на Любов, потім удалину, куди поплив

старий:

— Тому що тільки Час знає, якою важливою в житті є Любов.

-Про яку загальнолюдську цінність розповідає легенда? (про любов)

-Ви вже знаєте, що любов — це і любов до рідної землі, і любов до батьків, і любов до людей. Яким поняттям ми визначаємо любов до людей? (гуманізм)

-Чи належить гуманізм до загальнолюдських цінностей? (відповіді дітей)

Тема нашої виховної години: Як стати моральною людиною.

Ми спробуємо визначити, яку ж людину можна назвати моральною, поговоримо про те, як зберегти етичні цінності суспільства і як мораль регулює стосунки між людьми.

-Як ви думаєте, яку людину ми можемо назвати моральною?

(Ту, яка у своєму житті великого значення надає загальнолюдським цінностям, живе відповідно до моральних правил.)

Наші пращури слов’яни дуже багато уваги приділяли вшануванню предків. По всій території, де жили слов’янські народи, зустрічаються могильники й кургани. Слово «рай» у слов’ян означало прекрасний сад, в українського народу існувала віра в те, що безсмертна душа, після смерті фізичного тіла, відлітає у «вирій», де знаходить місце вічного спокою. Померлих спалювали, вірячи в очисну силу вогню, виконували обряд тризни з плачами й голосіннями. Попіл ховали в урнах (судинах).  І досі українці й росіяни поминають предків у певні дні року: перед Масницею, перед Трійцею, на післяпасхальному тижні. Білоруські селяни, наприклад, відзначали кілька разів на рік свято «дзядов» (дідів, померлих). У сербів і болгар до нашого часу відзначають «задушницы — поминовения». З часів індоєвропейської спільноти існував родинний культ. Вогонь на родовому вогнищі здавна був головною святинею дому й усіх членів сім’ї. Піч стала річчю ритуальною, оскільки це родинний вівтар, де живуть боги родового вогнища. Звідси і призначення жінки берегти його, берегти свою сім’ю. Світогляд предків спирався на космічно-цілісне розуміння природи, її єдності з людиною. У свідомості давніх слов’ян всі явища навколишнього світу походять від світової стихії: Зірок, Сонця, Місяця, земного і небесного Вогню. У народній свідомості світло завжди перемагало, несло багатство, щастя. Таким було слово Бог — у перекладі із санскриту «щастя, багатство». Світлі божества, «природа», «урожай», «родичі» ведуть свій початок від Роду. Перший бог слов’ян — Триглав (він же Троян) — є разом із тим поєднанням Сварога (бога неба), Перуна (бога грому і блискавки), Світовида. Світло у свідомості народу було єдино-початком. Поняття «космос» означає «порядок», який виник із Хаосу — безладу. Космос регулюється вічними космічними законами. У міфах діяли й інші боги — Яв, Нав, Прав — уособлення єдності світів, явного і потойбічного. Слов’яни завжди вірили в те, що життя кожної людини продовжується після смерті. Душа має своє самостійне життя. Поняття про пекло не існувало, тільки про рай. У язичництві давніх слов’ян існувало багато богів: Даждьбог (бог Сонця); Хорст (бог Світило); Велес (бог тваринництва); Стрибог (бог вітрів); Лада (покровителька дому); Лель (бог любові); Ярило (бог продовження роду); Купайло (бог родючості) та ін. Слов’яни особливо шанували води, річки, колодязі (дух водної стихії — водяник, польський і чеський «водник» — викликав страх, пов’язаний із небезпекою потонути у вирі; існувала віра в русалок). З острахом слов’яни-землероби ставилися до дрімучого лісу, що відбилося в образах «лісовика» (білоруського «лишука», «пущевика», російського «лєшего»), мавок; існували духи полів (польовики) та ін. Виконавців релігійно-магічних обрядів називали теж по-різному: «чародій», «ведун», «веший», «баяльник», «мольфар», «волхв» тощо. Вся земля вважалася освяченою божествами, і це пов’язувало людину з отчим домом, батьківщиною.

Виникають такі напрями морального виховання, як любов до рідної землі; відповідальність батьків за виховання дітей; виховання пошани до батьків, до сім’ї; любов до природи і вшанування її. Близькість до природи давала людині гармонійний погляд на світ. Так, зведення дому розумілося як відтворення космічного всесвіту й відновлення всесвітньої гармонії. Людина була впевнена, що без її щоденних сакрально-практичних дій світ утратить свою цілісність і красу, сили темряви переможуть сонячного героя (Купальські свята). Слов’яни жили в природі, вважали себе її частиною, їх релігія була сонячною.

Метою виховання хлопців була підготовка до роботи землероба, мисливця, мужнього воїна. У ведичній традиції Перуну відповідає Індра, у німецькій — Тор. Головною функцією громовержців було коректування вогняної стихії Сонця. І Індра, і Перун повертали літню спеку до молодої осені. Перунів знак — один з основних символів-оберегів, захищав найвідповідальнішу з погляду окультизму частину тіла — сонячне сплетіння (про це свідчить візерунчаста вишивка на сорочках, символіка амулетів, що прикривають сонячне сплетіння). Одна з головних слов’янських духовних традицій зберігає знання в трьох перевтіленнях Сонця (це уявлення відроджується потім у християнській Трійці).

Язичницькі обряди були тісно пов’язані з природою і хліборобською працею. Ці свята, які звеличували Сонце й сонячних богів, присвячувалися боротьбі літа із зимою, сприяли розвитку різних форм народної творчості: зародженню музичного, драматичного, танцювального мистецтва. Під час обрядових свят співали пісні, виголошували замовляння і заклинання, виконували обрядові танці, хороводи, влаштовували драматичні дійства за участю ряджених. Пісні й танці часто супроводжувалися грою на музичних інструментах. Так, візантійський історик VII сторіччя писав про взяття в полон візантійцями трьох слов’янських гуслярів. Календарно-обрядові пісні, пов’язані з річним циклом (колядки, щедрівки, веснянки, гаївки, купальські, русальні пісні та ін.) живуть у народах, які пішли від слов’ян, і донині.

-Наведіть приклади казок, легенд, творів художньої літератури, у яких втілені моральні цінності. (відповіді дітей)

Мистецтво — щедре джерело етичного досвіду. Етичні цінності споконвіку втілювалися у звичаях і традиціях, релігійних заповідях. Які українські народні календарно-обрядові пісні ви пам’ятаєте? (Українська народна пісня «Добрій вечір тобі, пане господарю» (колядка); «Щедрик» (щедрівка); «Щебетала пташечка» (веснянка); «Подоляночка» (веснянка); «Вийшли в поле косарі» (жниварська) тощо.)

Етичні цінності людства здавна були основою законів.

Моральні цінності лежать в основі законів. Сучасні закони як найвищу цінність виділяють життя, вони ґрунтуються на таких цінностях, як свобода, рівність, справедливість. Сучасні закони визначають як злочин вбивство, крадіжку, приниження честі й гідності людини та безліч інших виявів порушення моральних норм.

-У книзі Біблії є 10 моральних заповідей, які має знати й виконувати кожна хрещена людина. А які біблейські заповіді ви знаєте? («Люби ближнього свого, як самого себе»; «Не вбивай»; «Шануй батька твого і матір твою»; «Не свідчи неправдиво на ближнього твого»; «Не бажай дому ближнього твого» (не заздри) тощо.)

- Загальнолюдські цінності — це цінності, які вироблені людством і збереглися впродовж багатьох століть. А які загальнолюдські цінності ви візьмете з собою в життя? Подумайте над цим!

 

02.02.2024

Бесіда "Правила поведінки в умовах низьких температур, попередження випадків переохолодження та обморожень"

Перегляньте начальне відео:

1. Скоротити перебування на морозі і без необхідності не виходити на вулицю.

2. Не одягати тісний одяг та взуття, бо це сприяє зменшенню обсягу кровообігу та швидкому замерзанню.

3. Не носити важких предметів (сумок, кошиків тощо), які здавлюють судини, зокрема рук, що сприяє замерзанню.

4. Не вживати алкоголь, який сприяє розширенню судин, що призводить до втрати тепла та швидкого замерзання.

5. Не користуватися зволожуючим кремом для обличчя та рук.

6. Особливо треба берегтись від обмороження кінцівок хворим на судинні захворювання та цукровий діабет.

Ознаки переохолодження

1. Озноб .

2. Тремтіння.

3. Блідість.

4. Посиніння шкіри та губ.

5. Біль у пальцях рук та ніг.

Заходи при виявленні ознак обмороження

1. При легкому переохолодженні достатньо тепло вдягнутися, випити гарячий солодкий чай або каву.

2. При тривалому переохолодженні розвивається обмороження (пошкодження тканин у результаті дії низьких температур). Обмороження може виникнути не тільки при сильному морозі, а й при достатньо теплій зимовій погоді. Його розвитку сприяє вологе повітря та вітер. Причиною обмороження можуть стати мокре та тісне взуття; тривале перебування у нерухомому стані на вітрі, в снігу; хвороби, алкогольне отруєння. Також обмороження може виникнути, якщо на морозі торкатися до металу голими руками.

3. До обмороження більш схильні пальці, кисті, стопи, вуха і ніс. При першому ступені обмороження шкіра блідніє, знижується чутливість уражених ділянок, а після зігрівання спостерігається почервоніння та набряк.

4. При другому ступені ураження шкіра набуває синьо-багрового відтінку і на її поверхні з’являються пухирі з прозорою рідиною. При цьому людину знобить, підвищується температура тіла. Третя і четверта стадії супроводжуються відмиранням тканини, ризиком розвитку гангрени.

5. Якщо побіліли щоки, ніс, вуха, достатньо розтерти їх чистою рукою до почервоніння і появи поколювання. Можна використовувати для розтирань суху вовняну тканину та розчин спирту або горілки. Не можна розтирати снігом, тому що сніг не зігріває, а прохолоджує відморожені ділянки та ушкоджує шкіру. Неприпустимо швидко зігрівати ділянки тіла (наприклад, поливати гарячою водою). Якщо з’явилося напухання відмороженого місця або пухирі, то розтирання робити не можна. Потрібно покласти на відморожене місце пов’язку з товстим прошарком вати і доставити постраждалого до лікарні. Постраждалого з будь-яким видом відмороження необхідно помістити в тепле приміщення. Потрібно дати йому гарячий чай або каву. 

Профілактика переохолодження та обмороження

 

 

1.Перед виходом на мороз бажано поїсти – вам необхідна додаткова енергія.

2. Не вживайте алкогольних напоїв – алкогольне сп’яніння сприяє високій утраті тепла, в той же час викликає ілюзію тепла. Додатковим негативним фактором є неможливість сконцентруватися на перших ознаках обмороження.3. Не паліть на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду; носіть просторий одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові.

4. Носіть просторий одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся так, щоб між шарами одягу залишався прошарок повітря, який утримує тепло. Верхній одяг бажано носити непромокаючий.

5. Тісне взуття, відсутність устілки, брудні шкарпетки можуть створювати передумови обмороження. Особливу увагу до взуття необхідно приділяти особам, в яких сильно пітніють ноги. У взуття необхідно вкладати теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток одягати вовняні – вони поглинають вологу та залишають ноги сухими.

6. Не виходьте на мороз без рукавичок та шарфу. Найкращий варіант – рукавички з водовідштовхуючої тканини, яка не пропускає повітря, з хутром всередині. Рукавички зі штучних матеріалів погано захищають від морозу.

7. Якщо замерзли руки – спробуйте відігріти їх під пахвою.

8. За 20 хвилин до виходу на вулицю змажте обличчя і руки спеціальним поживним кремом, який не містить воду.

9. Не носіть на морозі металевих (у тому числі золотих та срібних) прикрас. По-перше: метал охолоджується до низьких температур швидше ніж тіло, внаслідок чого можливе „прилипання” цих предметів до шкіри з виникненням почуття болю та холодових травм. По-друге, перстенці на пальцях затрудняють циркуляцію крові та сприяють обмороженню кінцівок.

10. Використовуйте допомогу друзів. Слідкуйте за обличчям друзів, особливо за носом, вухами та щоками, звертайте увагу на зміну їх кольору, а друзі повинні слідкувати за станом вашого обличчя.

11. Не дозволяйте обмороженому місцю знов замерзнути, це може призвести до більш значних пошкоджень. Не знімайте на морозі взуття з обморожених ніг – вони розпухнути і ви не взмозі будете знов взутися. Необхідно найшвидше потрапити до теплого приміщення.

12. Повернувшись додому після довготривалої прогулянки по морозу, обов’язково впевніться у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух та носа. В разі необхідності своєчасно розпочинайте лікування обмороження. Несвоєчасне надання допомоги може призвести до гангрени та втрати кінцівки. Якщо під час перебування на відкритому повітрі ви відчуваєте початок переохолодження, негайно зайдіть до теплого приміщення – магазину, кафе, під’їзду – для зігрівання та огляду місць потенційного обмороження.

13. Якщо у вас зламалася машина на значній відстані від населеного пункту або в незнайомій місцевості, краще залишатися в ній та викликати допомогу по телефону або чекати іншого автомобіля. Ховайтеся від вітру. На вітрі вірогідність обмороження зростає.

14. Не мочіть шкіру – вода проводить тепло швидше ніж повітря. Не виходьте на мороз із вологим волоссям. Вологий одяг і взуття (наприклад, людина впала у воду) необхідно зняти, витерти людину, при можливості переодягнути її в сухий одяг та якнайшвидше доставити до теплого приміщення.

15. У лісі необхідно розпалити багаття, роздягнутися і висушити одяг. Під час сушіння одягу енергійно робіть фізичні вправи та обігрівайтесь біля вогню. Доцільно взяти з собою на довготривалу прогулянку змінні шкарпетки, рукавички та термос із гарячим чаєм.

16. Слід враховувати, що у дітей терморегуляція ще не налагоджена, а в осіб похилого віку при деяких хворобах порушена. Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню, тому враховуйте це під час планування прогулянок узимку. Пам’ятайте, що перебування дитини на морозі не повинно перевищувати 15-20 хвилин, потім потрібно зігріти її в теплому приміщенні.

 

26.01.2024

Бесіда "Правила безпечної поведінки школярів під час освітнього процесу під час воєнного стану"

Перегляньте навчальне відео:

 Вимоги безпеки життєдіяльності учнів, які перебувають на очній формі навчання

   1. Учні та їх батьки мають заздалегідь знати місця розташування захисних споруд або найпростіших укриттів по ходу маршруту руху до закладу освіти та короткий шлях до укриттів, які знаходяться на території закладу освіти.

   2.  Під час занять учні не повинні покидати територію закладу.

   3.  Під час перерви учні мають знаходитися поруч з кабінетом, у полі зору вчителя.

   4. Учні мають знати правила поведінки під час евакуації та перебування в захисній споруді (найпростішому укритті). З ними їх знайомлять вчителі щодня перед початком першого уроку, а батьки - повторюють вдома.

 А саме, під час евакуації:

слухай дорослих, виконуй всі розпорядження, знай свою пару, не біжи, не штовхайся, не повертайся, не порушуй стрій, не забувай свої найнеобхідніші речі, тримай їх при собі. Заходити до укриття  організовано, без паніки, слідувати вказівкам відповідальних осіб або вчителів.

В укритті:

займи організовано своє місце, не говори голосно, слухай всі розпорядження дорослих, повідомляй про зміни у самопочутті та про свої потреби працівникам закладу. Покидати укриття після сигналу “Відбій повітряної тривоги” можна тільки разом з вчителем.

5. Учням бажано мати при собі пам`ятку з наступними даними: 1. Прізвище, ім`я. 2. Домашня адреса. 3.Прізвище, імя, по батькові батьків та їх номери телефонів. 4.Номер телефона классного керівника.

6 .Батькам учнів слід дбати про ресурсний заряд мобільних телефонів дітей.

7. Учням дозволяється мати при собі певний запас їжі довготривалого терміну зберігання.

  8.  Почувши сигнал «Повітряна тривога» в класі учитель:

- оцінює обстановку навколо будівлі (на предмет вибухів, руйнувань, тощо),

- припиняє освітній процес,

- організовує одягання дітей (молодша школа),

- закриває вікна, дає команду учням, взяти тільки рюкзаки, вишикуватись парами.

- бере із собою журнал класу або список учнів;

- пересвідчується в тому, що ніхто не заховався в класі, у шафах, тощо;

 - розпочинає рух до основного виходу, заздалегідь зазначеними маршрутами         або через евакуаційний вихід.

 

   9. Почувши сигнал «Повітряна тривога» на подвір’ї закладу (під час організованого заходу) присутній вчитель:

 - дає команду учням, взяти речі, вишикуватись парами;

-  перераховує учнів, згідно журналу або списку.

   10. Під час перерви між уроками, почувши сигнал «Повітряна тривога» на подвір’ї закладу, учні самостійно організовуються  в пари та направляються до укриття.

   11. У разі запізнення або при підході до закладу, у час, коли звучать сирени щодо повітряної тривоги, старші школярі та батьки з молодшими школярами повинні пройти до найближчого укриття, яке є на шляху їх руху або безпосередньо до укриття закладу освіти.

 12. Заходити до укриття  організовано, без паніки, слідувати вказівкам відповідальних осіб або вчителів.

   13. Діти із поганим самопочуттям розміщуються біля огорожувальних конструкцій  і ближче до повітроводів.

  14. Почувши сигнал «Відбій повітряної тривоги!» слід затриматись в укритті ще близько 10 хвилин і тільки потім організовано вийти з укриття.

  15. Покидати укриття можна лише з дозволу відповідальної особи(чергового адміністратора) після отримання сигналу, або у разі аварійного стану, що створює загрозу життю і здоров’ю людей.

    16. До закінчення «Повітряної тривоги» учнів з укриття батьки забирати не можуть до отримання сигналу «Відбій повітряної тривоги!».

  17. Евакуацію з укриття потрібно виконувати в такій послідовності: спочатку на поверхню виходить декілька людей, для того щоб надати допомогу тим, хто не може вийти самостійно, а потім евакуюються потерпілі, діти, а після них – усі інші.

  18. Якщо основні виходи не можна використовувати евакуація відбувається через аварійні виходи.

  19. Після евакуації з укриття учасники освітнього процесу  повертаються до будівлі закладу та навчаються в звичайному режимі.

ІІ. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів, які перебувають на дистанційному навчанні

     Дії у випадку, коли лунає сигнал «Повітряна тривога»

§  увімкнути радіоприймач або телевізор, щоб своєчасно чути розпорядження місцевої влади або інших офіційних джерел;

§  підготувати засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри, медичну аптечку, документи (паспорт, свідоцтво про народження тощо), гроші, засоби зв’язку, запас їжі та води, предмети особистої гігієни;

§  вимкнути в будинку/квартирі газ, водопостачання, електрику;

§  зачинити вікна в помешканні та ущільнити їх;

§  далі слід прямувати до найближчого укриття;

§  в укритті увімкніть телебачення або радіо на будь -якому носі або відкривайте сторінки офіційних державних каналів, з яких ви можете отримати інформацію про те, що трапилося та отримати інструкції;

§  залишайтеся в укритті щонайменше 10 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги»

26.01.2024

Виховна година до Дня Соборності України

«Мій сонячний дім - мояУкраїна»

Україна... Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися й живуть!

У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорозьку Січ, славетну Києво-Могилянську академію. Україна виколисала велетнів сили і духу — таких, як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський... Цей перелік можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини. І сьогодні ми святкуємо річницю проголошення Соборності нашої держави.

Історія свята

У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.

Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

 Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об’єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. Західноукраїнські землі входили до складу Австро-Угорщини, але, на відміну від східних земель, тут українці мали ряд політичних свобод і всебічно розвивали культурне та громадсько-політичне життя.

День Собо́рності — свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.У цей день також прийнято згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. - прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.

Ідея соборності бере свій початок від об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик.

22 січня 1939-го було вперше за 20 років урочисто відзначено на офіційному рівні свято Соборності. Відбулось це у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час - автономній республіці Чехословаччині. Це був чудовий привід нагадати закарпатцям про волю, висловлену на з’їзді Всенародних зборів українців у Хусті 21 січня 1919-го про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки зі столицею у Києві.

   Акція «Живий ланцюг» стала однією з найяскравіших подій під час руху за відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. Патріотичні сили в передчутті розпаду СРСР згуртувалися й 21 січня 1990 р. організували «живий ланцюг» між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України, як запорука існування єдиної, соборної України. Від 1 до 3 мільйонів людей, узявшись за руки, створили на дорогах і шосе безперервний ланцюг від Києва до Львова.

   Століттями розірваний український народ визволився з неволі — Наддніпрянщина вийшла з Російської, а Західна Україна — з Австро-Угорської імперій — і возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.

Вікторина

https://learningapps.org/watch?v=p7aj3tsdj18

22.12.2023

Бесіда : Правила безпечної поведінки під час зимових канікул. 

Зимові канікули — пора відпочинку, свят та розваг. Але для того, щоб канікули були веселими й корисними, необхідно пам 'ятати про безпечну поведінку.

Правила поведінки на вулицях і дорогах у зимовий період

• Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.
• Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб не виїхати на проїжджу частину, бо це дуже небезпечно.
• Не ходіть близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування
• При переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машини. Або тоді, коли транспортні засоби вже зупинилися.
• Ніколи не перебігайте дорогу навіть коли немає транспортних засобів, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.
• Не катайтеся на ковзанах по тротуару чи дорозі - це небезпечно.
• Ніколи не чіпляйтеся до транспортних засобів, щоб прокататися з «вітерцем». Це приведе до тяжких трагічних наслідків.
• Ніколи не спускайтеся з гірки на санчатах або лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.
• Залізниці взимку також небезпечні, адже скрізь слизько. Якщо виникає потреба перейти залізничну колію, то будьте уважні.
• Не грайтеся в рухливі ігри поблизу проїжджої частини. Не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса автомобіля.
• Коли чекаєте на зупинці громадський транспорт, ніколи не ставайте на край тротуару, тому що можете посковзнутися самі або ненароком хтось може штовхнути вас, і ви потрапите під колеса.
• Поводьтеся на вулиці та зупинці культурно, чемно, адже соромно бути невихованим.
• Обходьте транспортні засоби дуже уважно, коли обмежена чи недостатня видимість. 

• Зимова дорога криє в собі небезпеку, тому зосередьте на ній всю увагу.

Вибухонебезпечні предмети

• До виявлених вибухонебезпечних предметiв нi в якому разi не можна торкатись, перекладати, розряджати, зберiгати;
• забороняється використовувати снаряди для розведення вогню;
• не можна збирати, здавати снаряди в металобрухт;
• виявивши вибухонебезпечнi предмети, необхiдно термiново повiдомити мiлiцiю, школу, вiйськкомат.

Правила поведінки на водоймах, вкритих кригою.

• Не можна з'їжджати на лижах із крутого берега на кригу: у разі різкого навантаження він може провалитися.
• Категорично забороняється дітям грати на тонкій кризі.
• Небезпечно бути біля берегів, де найчастіше виникають промоїни, тріщини й розриви льоду.
• На льоду краще мати при собі знаряддя безпеки (лижі, мотузку, палицю).
• Обходь місця, вкриті товстим шаром снігу: під снігом лід завжди тонший; тонкий лід і там, де розливаються джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку.
• Переходь річку тільки у встановлених місцях, товщина льоду має бути не менше за 15—20 см.
• Катайся на ковзанах лише в перевірених та обладнаних для цього місцях.
• Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини, негайно повертайся на берег. Не біжи, відходь повільно, не відриваючи ніг від льоду.

Обережно: бурульки!

• Нестійкі погодні умови — відлига вдень і заморозки вночі — сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків із похилим дахом) та великих деревах.
• Будь особливо уважним, проходячи біля будинків або високих дерев. Спершу впевнись у відсутності загрози падіння льодових наростів.
• Якщо це можливо, тримайся на відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху.
• У жодному разі не заходь за спеціальні огорожі поблизу будинків або дерев.

Правила поведінки під час ожеледиці

• Ходи не поспішаючи, ноги злегка розслаб у колінах, ступай на всю підошву. Руки мають бути вільні. Пам'ятай, що поспіх збільшує небезпеку під час ожеледиці, тому виходь із будинку заздалегідь.
• У разі порушення рівноваги швидко присядь — це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.
• Падай із мінімальною шкодою для свого здоров'я. Відразу присядь, щоб знизити висоту. У момент падіння зберись, напруж м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотися — удар, спрямований на тебе, зменшиться.
• Не тримай руки в кишенях: це збільшує можливість не тільки падіння, а й важких травм, особливо переломів.
• Обходь люки: як правило, вони покриті льодом. Крім того, люки можуть бути погано закріплені, що збільшує ризик травмування.
• Ідучи тротуаром, не проходь близько до проїжджої частини дороги. Це небезпечно, адже є ризик підковзнутися і впасти по, колеса автомобіля, що проїжджає.
• Не перебігай проїжджу частину дороги під час снігопаду та ожеледиці. Пам'ятай, що через ожеледицю значно збільшаться відстань гальмівного шляху.
• Якщо ти впадеш і через деякий час відчуєш біль у голові й суглобах, нудоту - терміново звернися до лікаря.

Правила пожежної безпеки під час святкування Нового року

Щоб свято не затьмарилось пожежею, необхідно дотримуватись таких правил:
• Ялинка має стояти на стійкій основі.
• При виявленні несправності святкової ілюмінації (блимання лампочок, іскріння) слід одразу її вимкнути.
• Не можна прикрашати ялинку целулоїдними іграшками.
• Дітям забороняється купувати та використовувати піротехнічні засоби: феєрверки, петарди, ракети!
• Пам'ятай! Щороку збільшується кількість людей, які отримали травми через недотримання правил користування піротехнікою.

Правила використання піротехнічних предметів:

• використання піротехнічних предметів біля ялинки суворо заборонено;
• запалювання бенгальських вогнів біля хвої ялинки категорично заборонено;
• хлопавки у великому скупченні людей використовувати заборонено;
• якщо хлопавки використовують, то запалюють у напрямку від людей і вгору;
• петардами всіх видів дітям користуватися заборонено;
• у місцях святкування новорічних свят петардами користуватися заборонено.

Правила протипожежної безпеки

• Не грайся із сірниками та запальничками.
• Не запалюй свічки та бенгальські вогні без нагляду.
• Не залишай іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів.
• Не суши речі над газовою плитою.
• Не пали багать у сараях, підвалах, на горищах.
• Не вмикай багато електроприладів одночасно: електромережа може згоріти.
• Обов'язково вимикай електроприлади, коли виходиш із дому. Не тягни за дріт руками, обережно вийми штепсель із розетки.
• На дачі або в селі не відкривай грубку: від маленької вуглинки, що випаде з неї, може статися пожежа.

Правила поведiнки при користуванні електричними приладами

При користуванні електричними приладами не можна:
- залишати без догляду ввімкнені прилади;
- ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;
- вмикати у розетку декілька приладів одночасно;
- торкатися оголених місць при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки;
- вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;
- стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути; телевізор необхідно негайно вимкнути.

При користуванні нагрівальними приладами не можна:

- вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;
- накривати, адже прилад перегрівається;- використовувати у тривалому режимі.

Правила безпечного користування побутовими газовими приладами.

Гази, і особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрювати приміщення, де є газові прилади.
Забороняється:

-- користуватися газовими колонками при відсутності тяги;
-- відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани газової плити;
-- стукати по кранах, пальниках твердими предметами;
-- сушити речі над газовою плитою.
Почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 04.
Дії при виявленні запаху газу.

Якщо ви виявили запах газу в приміщенні, то дотримуйтесь наступних правил:
-- не вмикайте електрику;
-- не запалюйте сірники;
-- не паліть;
-- провітріть приміщення;
-- перекрийте крани газоподачі;
-- викличте аварійну бригаду за номером 104.

 

15.12.2023

Бесіда: Як поводитися у випадку нападу на вулиці, вдома, в школі, в громадських місцях

Якщо є можливість бігти – біжіть негайно. У даній ситуації ця дія не оцінюється як боягузтво. На думку психологів, хоробрість – це розумне оцінювання своїх можливостей. Іноді необхідно мати мужність, щоб сказати собі: я повинен відступити.

Щоб швидше і надійніше відірватися від переслідувачів, необхідно враховувати такі правила:

1. Обирайте для відступу складний для хуліганів маршрут. Зрозуміло, щоб ви самі змогли його подолати (до триметрового паркана не біжить і з висоти третього поверху не стрибайте), щоб він не став для вас складнішим, ніж для переслідувачів (через глибокий сніг не біжіть, тому що по слідах вас доганяти легше).

2. Вибирайте шлях з легкими для вас і неприємними для переслідувачів перешкодами (бруд, калюжа, кущі). Якщо переслідувачі і не припинять бігти за вами, вони на мить уповільнять біг перед неприємною перешкодою, може, оббіжать її, втративши ще декілька цінних для вас секунд. Часто переслідування припиняється, якщо перед цим не було принципової сутички і супротивники не оскаженіли до того, щоб перестати турбуватися про свій одяг.

3. Якщо перед вами невисоке провалля, стрімкий схил, високий ґанок, можна і треба стрибати. Якщо на вашому шляху опинилася річка, ставок, сміливо забігайте (стрибайте) у воду, зрозуміло, якщо ви вмієте плавати і це не зима. Це така неприємна перешкода, що навіть хулігани, які вміють плавати, найвірогідніше зупиняться, а якщо ні, то у воді їм значно важче буде реалізувати свою кількісну перевагу та бойові навички.

Якщо зустріч із злочинцем усе ж сталася, як поводитися – покірно чи агресивно – вам доведеться вирішувати самому на темній вулиці або у безлюдному місці, де ви так необдумано опинилися.

Безпечніше:

на першу вимогу вуличного грабіжника віддати гроші (для цього невелику суму завжди носіть у кишені або сумочці);

не тягти до себе сумку, якщо її виривають;

не сперечатися, не відповідати на провокативну поведінку. Говорити спокійно і повільно, впевнено. Ваша мета: виплутатися із біди, а не перемогти у сутичці.

Одне із золотих правил виживання – прогнозування у ситуації підвищеного ризику хоча б на 2-3хв. наперед. Для цього необхідно оцінити передбачувані наміри нападників, їх кількість, боєздатність, озброєність і ступінь агресії кожного або хоча б одного-двох найближчих; можливість негайної втечі. Усе це ви повинні зробити швидко, доки вас ще не б'ють, може, навіть не погрожують, але наміри нападників уже визначилися.

Ні в якому разі не чекайте моменту, коли вас почнуть бити! У подібних умовах необхідно атакувати з випередженням, щоб вибратися із небезпечної ситуації.

Починайте свої дії, раптово облишивши образ дружньо-спокійного співбесідника. Намагайтеся пригнітити противника психологічно. Говоріть із ним сміливо, агресивно, підхоплюючи його лексику. Не розгублюйтеся, не давайте себе залякати.

Така різка зміна образу доречна, якщо хулігани, пригнічуючи вас, перейшли до відвертого залякування. Вони, напевне, думають, що ви зламані. Вам же перед рішучою атакою рекомендується про­вести дії щодо відволікання уваги: щось упустити або розсипати, зобразити радість із приводу допомоги, яка нібито з'явилася за спинами хуліганів або ж, навпаки, показати великий переляк, покликати собаку, запитати: «А хто це йде?» Тільки раптовість Допоможе вам прорвати оборону. Якщо на вас вчинив замах один хуліган і вам пощастило збити його з ніг, все одно негайно тікайте із місця сутички, доки він не з'ясував і не усвідомив реальне співвідношення сил.

Кого атакувати першим? Як правило – того, хто почав напад (він звичайно найбільш небезпечний). На його долю припаде найбільш повноцінна атака, і, якщо він виявиться хоча б тимчасово виведеним із ладу, це створить ефект «розгрому». Пам'ятайте, перед вами зграя, яка сильна своєю монолітністю. І вона може розсипатися, якщо лідер опиниться на землі.

Іноді буває, що зручніше спочатку кинутися на того, хто озброєний або, навпаки, без зброї або штовхнути того, хто на вид слабкіший і нерішучий, на того, що загороджує найбільш зручний шлях відступу...

Як саме атакувати? Переважно ударами, навіть якщо ви володієте технікою кидків і больових прийомів. У бійці кидки можуть знадобитися головним чином для вивільнення від захоплень. Із багатьох больових прийомів найчастіше за інші ефективні прийоми, спрямовані на кисть і пальці. Але й тут потрібні не класично пра­вильні заломи і вивертання, а швидкий прихват (бажано однією рукою) і миттєве травмуюче «скручування» будь-якої частини одного або кількох пальців супротивника. Бити кулаком рекомендується тільки тим, у кого вже поставлений різкий нокаутуючий удар і хто знає, як це робити. Адже саме в цій ситуації (або схожій) дуже важливі ваша фізична підготовка і психологічний настрій.

Вулична бійка – це боротьба за себе без правил. Тут доречні будь-які удари і прийоми. Головне – рішучість, швидкість, натиск. Дуже важливо бути внутрішньо сильнішим від супротивника: впертішим і сміливішим. Той, хто сильніший духом, і на вулиці перемагає значно частіше, ніж прийнято думати. І ще, не стійте на одному місці, змінюйте положення, стрибайте, бігайте, ухиляйтеся від ударів.

Користуйтеся будь-якими допоміжними засобами. Стане в нагоді і дошка від найближчого паркана, і власні ключі. Як і до будь-якої діяльності до самозахисту необхідно підходити творчо. Відомий випадок, коли немолодій жінці вдалося збентежити грабіжника, виливши на нього літр молока із паперового пакета.

Якщо у вас немає ніякого допоміжного засобу, спробуйте дуже вдарити ногою по гомілці або по пальцях ніг нападника (такий удар спричинить різкий біль). Якщо він схопить вас ззаду, спробуйте з силою вдарити його по підборіддю потилицею. Якщо обхопив вас спереду – головою в обличчя.

Що робити, якщо ви одні? Ось як пропонує діяти майстер спорту із боротьби Валерій Лебедєв:

«Якщо з вами подруга, нехай біжить на освітлене місце, де багато людей, телефонує в міліцію, усіма способами привертає увагу оточуючих. Якщо ваші супутники – чоловіки, то головне завдання – зайняти кругову оборону і дуже швидко організувати взаємодію».

Усе це необхідно для того, щоб зуміти скористатися «сто першим правилом самбо» – якомога швидше втекти з місця пригоди. Гострих відчуттів і моральної переваги у бійці шукають невпевнені в собі і незадоволені люди. Нормальний чоловік віддає перевагу мирному вирішенню проблем.

Криміногенна обстановка дуже складна, варіантів поведінки дуже багато. Але, як стверджують психологи, кращий варіант, який придатний у будь-якій ситуації – ваша нестандартна поведінка. Скажімо, якщо на вас нападуть, то ніколи не кричіть: «Допоможіть, убивають!» Краще крикнути щось нейтральне, наприклад: «Німці!» або «Гей, на поромі!», «Пожежа!» Це дещо ускладнить здійснення , намірів зловмисників.

Крик повинен бути голосним, пронизливим і раптовим. Допоможе він, звичайно, там, де вас можуть почути.

Злякати бандита іноді може і розмова на підвищених тонах, особливо поряд із житловими будинками. Слід покликати брата, батька, сусіда: «Вікторе, швидше сюди, поклич сусідів!» тощо.

При збройному нападі крик може іноді спрацювати у зворотному напрямку. Якщо ви не бачите іншого виходу, краще підкоритися вимогам нападника або, у крайньому разі, показати йому, що ви зробите саме так, хоча свій шанс шукайте безперервно. Спробуйте вплинути на його жалість, скажіть, що вдома на вас чекає хвора мати або батько (бабуся, дідусь). Або що ви тяжко хворі, перебуваєте на обліку у вендиспансері, туберкульозному диспансері. Вимовте Це переконливо, викликаючи або жалість або огиду.

Вимушено віддавши грабіжнику те, що він від вас вимагав, негайно повідомте про те, що сталося, у міліцію, спробуйте якомога Детальніше змалювати зовнішність злочинця, прикмети, манери. Це підвищить шанси його затримати.

При загрозі вимагання, шантажу пам'ятайте:

ніколи і ні за яких обставин не проводьте переговорів;

усе таємне з часом стає відомим; краще вчасно припинити шантаж, ніж позбавитися здоров'я та життя;

не роздумуючи, повідомте про те, що сталося, у міліцію.

08.12.2023

Бесіда: Служби охорони громадського порядку.

Поведінка у разі виникнення ситуацій які загрожують безпеці.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з їх означення, огородження і охороні знайдених предметів на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном "101" та "102".

01.12.2023

Бесіда: Право людини на життя, свободу, недоторканність
Давайте з вами проведемо оцінку рівня ваших знань щодо законодавства України по правам дитини, Конвенції ООН та відповідальності неповнолітніх.
1.      Як називається міжнародний договір, що встановлює права і обов’язки держав у певній сфері діяльності?
а) Декларація
б) Конвенція   
в) Хартія
2.      Як називається затвердження міжнародної угоди вищими державними органами України?
а) Санкціонування
б) Ратифікація 
в) Узаконення
3.      В якому році ратифікована в Україні  Конвенція ООН про права 
дитини?
а) 1989 р.
б) 1991 р. 
в) 1995 р.
4.      Коли було прийнято Конвенцію ООН про права дитини?
а) 1950 р.
б) 1989 р.  
в) 1977 р.
5.      З якого віку допускається прийняття на роботу підлітків?
а) з 12 років
б) з 13 років
в) з 14 років        
6.      До якого віку, згідно з Конвенцією, особа вважається дитиною?
а) 16 років
б) 18 років     
в) 14 років
7.      Який з перерахованих нормативних актів є головним для України у вирішенні питань з прав дитини?
а) Конвенція ООН про права дитини
б) Конституція України
в) Закон України «Про охорону дитинства»       
8.      З якого віку настає адміністративна відповідальність?
а) з 14 років
б) з 16 років
в) від 16 до 18 років     
9.      З якого віку настає кримінальна відповідальність?
а) з 14 років, у виняткових випадках з 12 років  
б) з 16 років, у виняткових випадках з 14 років   
в) з 18 років,  у виняткових випадках  з 16 років 
10.  У яких випадках неповнолітній несе матеріальну відповідальність за свої вчинки?
а) в усіх випадках
б) не несе відповідальності, а за нього відповідають батьки    
в) коли працює і має свій заробіток 
 Україна - на шляху розбудови правової держави, пріоритет права в які має бути першочерговим. Тому, якщо ви сьогодні виховаєте в собі повагу до права з тим, щоб його вимоги стали вашими переконаннями, а повсякденне додержання юридичних норм – звичкою, вам гарантовано комфортне місце у суспільстві.
Зараз надзвичайно важливо є здобуття всім нашим народом високого рівня правової культури, отримання знань життєво необхідних законів і вміння використовувати ці закони у повсякденному житті.
Ви не повинні бути осторонь зазначених процесів, оскільки молодь – це та сила, яка взмозі здійснити перетворення на краще і забезпечити справедливіше майбутнє держави. 
З метою покращення становища з охорони прав дитини і приведення національного законодавства у відповідність до положень «Конвенції про права дитини» 26 квітня 2001 року Президент України підписав Закон «Про охорону дитинства». Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згоди на обов’язковість, яких надана Верховною Радою України, і складається з цього закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
Виконання Конвенції ООН про права дитини контролюється ст.9 Конституції України. В Україні реалізується Національна програма «Діти України».
Способи захисту прав дитини значно збагатилися з прийняттям Законів України «Про органи та служби у справах неповнолітніх і спеціальні установи для неповнолітніх», «Про сприяння спеціальному ставленню та розвитку молоді в Україні», Кодексу про шлюб та сім’ю України, Національної програми планування сім’ї, Указу президента України “Про додаткові заходи забезпечення виконання Національної програми «Діти України» на період до 2005 року».
Україна, застосовуючи міжнародно-правові стандарти активно і послідовно розбудовує національну систему захисту прав і свобод людини. 14 квітня 1998 року  Верховна Рада обрала першого в історії України уповноваженого з прав людини (Омбудсмана). Інститут Омбудсмана давно став невід’ємною частиною механізму захисту демократії в розвинутих державах. Головне завдання народного захисника - здійснювати контроль за дотриманням державними органами прав і свобод людини та громадянина, ефективно захищати ці права у разі їхнього порушення. Важливо, що ст.55 Конституції України, крім судового захисту, гарантує кожному право звернення щодо захисту своїх прав до Уповноваженого з прав людини, що піднімає на конституційний рівень інститут Омбудсмана забезпеченні прав людини та запобіганні будь-яким формам дискримінації цих прав.

24.11.2023

Бесіда:Пошкодження водопостачання та газопостачання.

На випадок відсутності газопостачання міністерство рекомендує закупити сухий спирт, туристичні примуси та балони з газом для них, створити запаси продуктів швидкого приготування та довгого зберігання. Варто також підготувати туристичний паяльник для швидкого приготування їжі та спланувати варіант переїзду на зими в будинок із пічним опаленням.

У разі аварійної ситуації в газовій мережі слід перекрити газовий вентель у своєму будинку, допомогти це зробити сусідам літнього віку. Для приготування їжі в дворах використовувати можна мангали, печі та буржуйки. Категорично заборонено здійснювати опалення квартир дров'яними котлами чи буржуйками.

Якщо зникло водопостачання, першочергово необхідно перекрити всі крани. Також важливо підготувати запаси питної води з бюветів, колодязів, шахтних колодязів чи пунктів розливу питної води. Вживати та використовувати для приготування їжі рекомендується бутильовану питну воду, що продається в магазинах.

Наголошується, що в жодному разі не можна вживати воду з відкритих водойм. Використовувати її слід винятково для технічних цілей.

17.11.2023

Бесіда: Якщо пожежа застала вас у приміщенні. Правила поведінки та дії під час пожежі

Якщо пожежа застала вас у приміщенні

Не панікуйте! Відомо, що паніка серед людей навіть під час невеличкої пожежі є причиною значних жертв.

У всіх випадках, якщо ви в змозі, зателефонуйте  «101» і викличте пожежну команду.

Ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього прямо на підлогу; повзіть по підлозі під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу; обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте; якщо двері гарячі - не відчиняйте їх, дим та полум’я не дозволять вам вийти; щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальше проникнення диму та повертайтесь поповзом у глибину приміщення  і приймайте заходи до порятунку;

Присядьте, глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та кричіть «Допоможіть, пожежа!».

Ви не в змозі розкрити вікно - розбийте віконне скло твердим предметом та зверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;

Ви вибрались через двері, зачиняйте їх за собою і поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення;

Під час пожежі у будинках заборонено користуватися ліфтами;

Якщо ви знаходитесь у висотному будинку, не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі.

Перша допомога при опіках

При отриманні опіків потрібно:

посадіть або покласти постраждалого;

обливати місця опіків великою кількістю води (15хв. і більше). При цьому треба бути обережним, щоб не допустити переохолодження постраждалого (особливо взимку);

якщо є можливість, потрібно зняти з уражених місць каблучки, годинники, паски, взуття до того, доки ці місця не почали набрякати;

зняти предмети одягу, які згоріли або ще тліють. Однак це можливо лише у тому випадку, якщо вони не пристали до уражених місць постраждалого;

всі опіки необхідно захистити від інфекції, прикриваючи їх чистою тканиною без ворсу.
Пам’ятайте про «Не»:

Не чіпайте нічого, що пристало до місця опіку!

Не змащуйте опіки ніякими кремами, лосьйонами, оліями або маслами! Жир закриває пори не дає охолоджуватися!

Не проколюйте пухирі!

10.11.2023

Бесіда: Що означає бути справедливим
1. Вправа “Хто чим славиться?”
- Поміркуйте і доберіть слова за змістом.
Соловейко — … 
Сонце — … 
Джерельце — … 
Квітка — … 
Колосок — … 
Собака — … 
Людина — … 
- Чи можна продовжити цей ряд?
- Чим же ще людина відрізняється від інших істот?
2. Повідомлення теми уроку
- Протягом уроку ми будемо говорити про людські чесноти, а саме про таке поняття як “справедливість”.
3. Робота над змістом поняття “справедливість”
А) Асоціативний кущ
- Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово “справедливість”?
- Чи замислювалися ви, що означає поняття “справедливість”?
- Опишіть декількома словами власне розуміння цього поняття.
Б) Словничок.
Справедливість — правильне, об’єктивне, неупереджене ставлення до кого-, чого-небудь. Людські стосунки, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам.
- Чи знаєте ви, що…
Слово “справедливо” ніколи не змінювало свого значення. Як і у давні часи, воно означає “правильно, слушно, правдиво”.
Кожна людина у світі прагне, щоб до неї ставилися справедливо. Ми хочемо, щоб наші здібності цінували, щоб наші дії та старання винагороджувалися. І ми усвідомлюємо, що за погані вчинки нас хвалити ніхто не буде. У свідомості кожної людини є розуміння того, що за добро варто платити добром, а зло має бути покараним.
Справедливість найближче до “золотого правила” — ставитися до інших так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе.
В) Синоніми до слова “справедливість”.
- Доберіть близькі за значенням слова до слова “справедливість” 
- Складіть речення зі словом “справедливість”.
4. Вправа “Поясни”
Розгляньте малюнки. Поміркуйте і поясніть, якому малюнку відповідає слово “рівність”, а якому - “справедливість”?

5. Вправа “Збери і прочитай”
- Зберіть прислів’я і розтлумачте їх зміст

6. Дослід “Чародійне зникнення”
- Уявіть собі, що банка з водою це — ваша душа. Чиста, незаплямована ні обманом, ні нечесними вчинками. Але з вами щось трапилося, і ви одного разу сказали неправду , потім знову — і потягнувся ланцюжок. Душа ваша помутніла, їй важко, вона страждає, болить. Ви не винесли цих душевних мук і в усьому зізналися 
- Якою знову стала вода? 
- Чого нас може навчити цей дослід? 
7. Читання з передбаченням
- Прочитайте афганську казку “Справедливий суддя”.
- Як ви думаєте, що сказав суддя скнарі?
- Дочитайте казку і перевірте, чи справдилися ваші передбачення.

Справедливий суддя

В одного скнари пропав гаманець, у якому було сто золотих. Згаявши чимало часу на марні пошуки, він пообіцяв винагороду - десять золотих тому, хто знайде гаманець і поверне гроші. Незабаром у дім скнари прийшов чоловік.
- Візьми свій гаманець, - звернувся він до господаря, - а мені віддай обіцяне.
- У цьому гаманці було 110 золотих, а тепер тільки сто. Десять монет ти вже взяв собі. Що тобі ще треба?
Пішов тоді чоловік до судді й розказав, як було.
- Чому ти не віддаси чоловікові належне? - спитав суддя у скнари.
- Таж він уже взяв своє з цього гаманця, - вдавано обурився скнара.
Тоді суддя оглянув ще раз гаманець, зав'язав його і сказав скнарі:
***
- Якщо у твоєму гаманці було сто десять золотих, а тут лише сто, то це не твій гаманець. Йди та пошукай ретельніше свого, а цей віддай чоловікові. Коли знайдеться господар гаманця, він сам поверне його.
- Чи справедливим було рішення судді?
- Чи можна досягти справедливості, якщо не дотримуватися правди? Чому?
- Пригадайте ситуації, коли ви почувалися скривдженими самі або спостерігали, як кривдили інших.

Притча про царя Соломона (з третьої книги Царств)

Невдовзі після того як Соломон став царем, прийшли до нього на суд дві жінки. Вони жили в однім домі, і в кожної було по немовляті. Одна з них уві сні  випадково задавила своє немовля і підклала його іншій жінці, а в тієї взяла собі. Вранці жінки стали сперечатися: «Жива дитина моя, а мертва твоя», - казала кожна. Так сперечалися вони і перед царем. Вислухавши їх, Соломон наказав: «Принесіть меч». І принесли меч цареві. Соломон сказав: «Розрубайте живу дитину навпіл і віддайте половину одній і половину іншій».
***
Одна з жінок при цих словах вигукнула: «Віддайте їй дитину, але не вбивайте її!». Інша ж, навпаки, казала: «Рубайте, хай не дістанеться не мені, не їй». Тоді Соломон сказав: «Не вбивайте дитини, а віддайте її першій жінці: вона її мати».
- Поміркуйте над ситуаціями, коли почувалися скривдженими самі або спостерігали, як кривдили інших.
Погодьмося, що справедливо ставитися до інших досить складно: адже з позицій моралі ми перші маємо вибачити іншій людині, навіть якщо кривда проти нас з її боку була очевидною. Не чинімо іншим того, чого не бажаємо собі, будьмо добрими й милосердними до інших, любімо їх - і лише тоді ми зможемо бути справедливими. Зрозуміло, що досягти цього у відносинах з іншими непросто. Адже ми зазвичай спочатку хочемо, щоб справедливими були до нас, а вже тоді самі ладні відповідати справедливістю на справедливість. Натомість з позицій моралі все добро (любов, милосердя, справедливість) має ініціювати сама людина. Саме цього навчає золоте правило моралі. «Тож досягти справедливості у відносинах між людьми майже неможливо?» - розчаровано спитає хтось із вас. Не впадайте у відчай! Насправді відчуття справедливості, яке передусім виявляється у спротиві будь-якій кривді, властиве кожній людині. Пошукам правди й справедливості присвячено чи не найбільше творів у фольклорі та художній літературі. Згадайте казки, де на кривдника-лиходія обов'язково падає кара. Моральний досвід людства навчає, що для того, аби бути справедливим, потрібно: по-перше, бути чесним, правдивим; по-друге, не зосереджуватися на власній вигоді, користі; по-третє, бути щирим; по-четверте, бути великодушним. Сучасні філософи зауважують, що справедливість та великодушність - це два боки однієї медалі, тож одна цінність не може існувати без іншої.
Завдання: Почитаємо ще одну притчу та поміркуємо, у чому виявилася великодушність у ставленні братів один до одного. Кому легше досягти справедливості у відносинах - добрим, великодушним людям чи тим, хто дбає лише про себе? Чому?

Поле

Один батько залишив своїм синам у спадок поле. Брати його справедливо поділили - навпіл. Один брат був багатий і нежонатий, а другий - бідний і мав купу дітей.
Настали жнива. Не йде сон на очі багатому братові, думки в голову лізуть: «Я багатий, навіщо мені стільки збіжжя? А мій брат бідний, йому треба годувати сім'ю». Устав з ліжка старший брат, пішов на своє поле, взяв кілька снопів і переніс на братове.
Тієї ж ночі бідний брат міркував собі так: «Мій брат не має ні жінки, ні дітей. Єдине, що може його бодай трохи втішити - це багатство. Допоможу йому примножити багатство». Він устав, пішов на своє поле, взяв кілька снопів і переніс на братове.
Вранці обидва брати потайки дуже дивувалися, що снопів на їхніх полях не поменшало.
Те саме діялося наступними ночами.
Кожен переносив своє збіжжя на братове поле, і обидва щоранку дивувалися, що його не меншає.
Але однієї ночі, переносячи снопи, брати зустрілися на межі. Вони все зрозуміли, засміялися і радісно обійняли один одного.
 8. Вправа “Добери слова”
Доберіть слова у схему, поясніть свій вибір.

 

Довідка: ставиться до всіх однаково, ставиться добре лише до себе, добрий, щирий, люблячий, мудрий, великодушний, жадібний, чесний, брехливий, розсудливий, непідкупний, ділить порівну між усіма, ділить нечесно, діє за власною вигодою, злий, діє за правилами, чемний, жадібний, бере хабарі, дружелюбний.
- Які якості допоможуть нам бути справедливими?
9. Вправа “Допиши”
- Закінчіть прислів’я та допишіть відповідні слова.
За праве діло стій _______________!
Що крикнеш — те й _______________.
Справи роби, а за справедливість не _______________.
Не шукай правди, коли в собі її не _______________.
Довідка: виплекав, забувай, почуєш, сміло.
10. Підсумок
Рефлексія.
- З яким настроєм ви закінчуєте урок?
- Яке “золоте” правило ви запам’ятали?
- Чим корисний був для вас урок?

03.11.2023

Бесіда: Правила поведінки та дії в зоні радіоактивного забруднення 

Радіоактивно зараженою може виявитися місцевість не тільки після ядерного вибуху, а й внаслідок аварії на атомній електростанції, на інших об'єктах, що виробляють або використовують розщеплені матеріали.

Характерна особливість радіоактивного зараження місцевості після ядерного вибуху - швидкий спад рівнів радіації через безперервний розпад радіоактивних речовин. Так, через 7 год. після вибуху рівень радіації на місцевості зменшується у 10 разів, через добу - приблизно у 40 разів, через 49 годин - у 100 разів. Найдужче спадають рівні радіації у першу добу, яка становить найбільшу небезпеку для людей.

У тих населених пунктах і районах, де виявлено радіоактивне зараження, усі мешканці повинні надягнути респіратори, протипилові тканинні маски, ватно-марлеві пов'язки або протигази, взяти документи, запас їжі і води, медикаменти, предмети першої необхідності й піти до захисної споруди. (Цього не було зроблено у Прип'яті, Чорнобилі та в навколишніх населених пунктах після аварії на ЧАЕС у 1986 р.) Якщо обставини змусили когось сховатись у квартирі або виробничому приміщенні, потрібно, не гаючи часу, зачинити вікна і двері, завісити їх цупкою тканиною, затулити всі щілини.

Якщо ж люди опинилися в зоні зараження або їм потрібно залишити її, кожна людина повинна прийняти радіозахисний засіб. Складною і дуже відповідальною проблемою в таких умовах є харчування. Готувати їжу найкраще на незараженій території. В разі крайньої потреби можна готувати на відкритій місцевості з рівнем радіації не вищим 1Р/год., а якщо рівень радіації - до 5Р/год., то у наметах. Коли радіація вища за 5Р/год. - лише у закритих герметичних і дезактивованих приміщеннях або у захисних спорудах.

Слід пам'ятати, що і після зняття обмежень треба додержувати заходів перестороги, оскільки частина радіоактивних речовин (в основному ізотопи цезію-137 і стронцію-90) надовго залишається на ґрунті, рослинності, у воді, на поверхні будівель. Вони можуть потрапити до організму з їжею і водою. Тому для приготування їжі придатні тільки ті продукти, що зберігалися у погребах, підстіллях, холодильниках, кухонних столах, шафах, закритому скляному посуді, були загорнуті в пилонепроникні матеріали.

Щоб запобігти масовому радіаційному опроміненню (чи хоча б знизити його дози до допустимих норм), штаби ЦО у цих зонах запроваджують режими радіаційного захисту, тобто визначають час безперервного перебування людей у захисних спорудах, тривалість перебування у будинках і на відкритій місцевості. Якщо підприємство і в цих умовах продовжує свою діяльність, то для кожного цеху встановлюється час роботи, час відпочинку в захисних спорудах або житлових приміщеннях. Вибір режиму залежить від рівнів радіації, захисних властивостей сховищ, наявності протирадіаційних укриттів та інших умов.

Нині розроблено і рекомендовано вісім типових режимів захисту для різних категорій населення: режими 1-3 - для непрацюючого населення, режими 4-7 - для робітників і службовців, режим 8 - для особового складу невоєнізованих формувань.

Кожний режим радіаційного захисту ділиться на три етапи:

· перший - перебування у захисних спорудах;

· другий - перебування у захисних спорудах і будинках;

· третій - перебування у приміщеннях та обмежений час перебування на відкритій місцевості.

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) використовуються для захисту людини від отруйних речовин, сильнодіючих отрут, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів і за своїм призначенням діляться на засоби захисту органів дихання та засоби захисту шкіри.

Засоби захисту органів дихання

Найпростіші засоби захисту органів дихання - протипилова тканинна маска і ватно-марлева пов'язка. Вони захищають органи дихання від радіоактивного пилу і деяких видів бактеріологічних засобів, а для захисту від отруйних речовин непридатні.

Протипилова тканинна маска складається з двох частин - корпусу і кріплення. Корпус маски шиють з 4-5 шарів тканини. Зовнішні шари роблять з тканини без ворсу, а внутрішні - для кращої фільтрації - з ворсом. Кріпленням служать смужки тканини, пришиті збоку корпуса. Маски виготовляються семи розмірів, відповідно до висоти обличчя: до 80 мм - перший розмір, 80-90 мм - другий, 91-100 мм - третій, 101-110 мм - четвертий, 111-120 мм - п'ятий, 121-130 мм - шостий, 131 мм і більше - сьомий розмір.

Ватно-марлева пов'язка виготовляється із шматка марлі розміром 100x50 см. Його розстеляють на столі, посередині на площі 30x20 см кладуть шар вати завтовшки 1-2 см (якщо немає вати, то її замінюють марлею в 5-6 шарів). Вільний край марлі по довжині загинають з обох боків на вату, а на кінцях роблять розрізи (30-35 см).

Респіратори застосовують для захисту органів дихання від радіоактивного і ґрунтового пилу. Найбільш поширені респіратори Р-2 і ШБ-1 ("Пелюсток").

Фільтрувальний протигаз призначений для захисту органів дихання, очей, шкіри обличчя від впливу ОР, РР, БЗ і деяких СДОР, а також від різних шкідливих домішок, що є у повітрі.

Камера захисна дитяча (КЗД) призначена для захисту дітей у віці до 1,5 року від ОР, РР, БЗ в інтервалі температур від +30°С до -30°С.

Медичні засоби індивідуального захисту - це аптечка індивідуальна (АІ-2), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) і пакет перев'язувальний індивідуальний.

Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 призначений для знезараження краплиннорідких ОР, що потрапили на відкриті ділянки шкіри та одяг.

Засоби захисту шкіри

Звичайні засоби захисту шкіри - це предмети одягу та взуття, що можуть бути у кожної людини. Найпростішим засобом захисту шкіри є робочий одяг (спецівка). До ізолюючих засобів захисту шкіри належать: захисний комбінезон (костюм), легкий захисний костюм Л-1 і загальновійськовий захисний комплект.

27.10.2023

Бесіда: Умови виникнення пожеж. Способи гасіння пожеж.

Виконайте вправи та перевірте свої знання з теми

20.10.2023

Бесіда : Правила поведінки учнів в школі на перерві.

Час перерви - особистий час кожного учня. Він може його проводити його вільно, проте, не повинен заважати іншим.
Під час перерви учні зобов’язані:
- навести чистоту та порядок на своєму робочому місці;
- вийти з класу;
- рухаючись коридорами, сходами, триматися правої сторони;
- підкорятися вимогам працівників школи, черговим учням;
- допомагати підготовляти клас на прохання вчителя до наступного уроку.
Під час перерви учні можуть вільно переміщатися по школі, окрім тих місць, де їм заборонено знаходитися в цілях безпеки (горище, підвал, кухня, фізична і хімічна лабораторії, майстерня, спортзал).
Під час перерв учням забороняється:
- бігати сходами, коридорами та в класних приміщеннях, кататися на перилах, поблизу вікон і в інших місцях, не пристосованих для ігор;
- штовхати один одного, кидатися предметами і застосовувати фізичну силу для вирішення будь-якої проблеми, грати у м’яча у приміщеннях не пристосованих для цього;
- сваритися між собою та зі сторонніми людьми, з’ясовувати стосунки за допомогою сили, битися;
- вживати непристойні вирази і жести на адресу будь-яких осіб, шуміти, заважати відпочивати іншим;
- палити в будівлі і на території школи.
- категорично заборонено самовільно розкривати вікна, сидіти на підвіконнях чи виглядати у відкриті вікна.
Під час воєнного стану на перерві учні:
- повинні знаходитися у полі зору чергового вчителя або вчителя-предметника;
- повинні повідомляти про всі свої маршрути пересування закладом;
- у разі повітряної тривоги повернутися до кабінету, взяти особисті речі, рюкзак, вишикуватися парами з товаришем по парті. Забрати речі відсутніх дітей. У супроводі вчителя спуститися в укриття.

13.10.2023

Бесіда: Підприємства нашого міста. Як діяти при можливих аварійних ситуаціях на цих підприємствах
Серед хімічно небезпечних об'єктів нашого міста є відомі та не дуже відомі підприємства:
·         ПАТ ТД "Мясокомбінат Ятрань" 
·         Фірма "Ласка"
·         ПрАТ "Гідросила АПМ" 
·         Маслениківська насосна станція Кіровоградського водоканалізаційного господарства ОКВП "Дніпро-Кіровоград" 
·         ТОВ НВФ "Екоцентр"
Під хімічною аварією розуміється порушення технологічних процесів на виробництві, пошкодження трубопроводів, ємностей, сховищ, транспортних засобів при здійсненні перевезень і т.п., що призводять до викиду або протоки аварійно-хімічно небезпечних речовин (АХОВ) в атмосферу в кількостях, що становлять небезпеку масового ураження людей та тварин.
Підприємства харчової промисловості небезпечні тим, що використовують у своїх холодильних установках аміак. Під час експлуатації обладнання може трапитись аварія.
При вдиханні аміаку у високих концентраціях може настати смерть людини. З'являється сильний кашель, задуха, а дотик до аміаку викликає обмороження шкіри. До того ж аміак може вибухнути при нагріванні. Щоб зменшити ядучу концентрацію, аміак поливають водою. Під час аварійного витоку аміаку його пари вітром може віднести на значну відстань. 
При відчутті у повітрі різкого запаху цього газу (схожий на нашатирний спирт та пари свіжого навозу) люди мають закрити двері та вікна власних домівок. Також повинні затулити органи дихання мокрою хусткою або марлевою пов'язкою (волога частково нейтралізує аміак). А щілини вікон та дверей слід затулити вологою тканиною. І звісно ж, зателефонувати у службу порятунку - 101.
На ПрАт "Гідросила" АПМ" небезпеку становлять відходи гальванічного виробництва та покриття виробів фарбою. А на Кіровоградському водоканалізаційному господарстві ОКВП Дніпро-Кіровоград" є запаси речовин, що містять хлор, котрі використовуються для знезараження води. Під час хлорування можуть статися аварійні витоки цієї речовини. У разі вдихання парів хлору високої концентрації виникає набряк легень. Під час кашлю альвеоли легень можуть розірватися з виділенням мокроти та крові. Внаслідок цього людина гине від нестачі кисню.
Об'єкти, які можуть вибухнути під час нагрівання ємностей нафтобаз, де зберігаються ПММ(паливно мастильні матеріали), відбувається підвищене випаровування пального. Навіть порівняно низька концентрація цих парів у повітрі може призвести до вибуху та наступних пожеж. Тобто, до тяжких уражень людей, які опинилися у небезпечній зоні. Тому на таких підприємствах мають бути передбачені достатні запаси води та піноутворюючих матеріалів, щоб загасити пожежу.
На кожній АЗС мають бути справні газоаналізатори, які фіксують збільшення парів бензину. Сигнал про це надходить на пульт підрозділів ДСНС, після чого приїжджають рятувальники та ліквідовують аварійну ситуацію.
На елеваторах та хлібоприймальних пунктах є небезпека від вибухів пилу. Адже під час сушіння зерна або насіння соняшнику у повітрі накопичується пил рослин. При досягненні небезпечної концентрації пилу може статися вибух або самозапалення пилу. Зокрема, внаслідок цього раніше траплялися пожежі на олієжиркомбінаті під час додаткового сушіння насіння соняшнику та зернових культур.
Якщо ви дізналися про якусь аварію, слід негайно зачинити усі вікна і двері. Не завадить навіть затулити щільною тканиною вентиляційні продихи у ванній кімнаті та на кухні. Водночас збирайте в одному місці усіх членів своєї сім'ї, попередивши їх про можливу загрозу. Якщо маєте власний транспорт, то варто якомога швидше вибиратися з ураженої зони. А в повсякденні радимо ніколи не купатися у водоймах, розташованих поблизу промислових об'єктів, та не їсти овочів і фруктів, вирощених поряд з ними.
Ознаки отруєння хлором
Спостерігається різкий біль у грудях, різь в очах, сльозотеча, задишка, сухий кашель, блювання, порушення координації рухів та поява бульбашок на шкірі.
Ознаки отруєння аміаком
Почастішання серцебиття і пульсу, збудження, можливі судоми, ядуха, різь в очах, сльозотеча, нежить, кашель, почервоніння і свербіж шкіри. У певних умовах за отруєння можливий смертельний результат
ЦЕ ПОТРІБНО ПАМ'ЯТАТИ:
При небезпеці отруєння АОХВ необхідно:
• швидко вийти з району зараження поперек повітряного потоку (вітру) отруєння;
• у разі ураження аміаком сховатися на нижніх поверхах захищеної споруди;
• у разі ураження хлором піднятися на верхні поверхи будівель;
• вийшовши із зони ураження в чисте приміщення герметизуйте його;
• використовуйте протигази всіх типів, за їх відсутності - ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або краще 2-5% розчинами питної соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком).
За небезпеки отруєння на вулиці необхідно швидко вийти з району зараження, використовувати змочені водою матеріали, а при можливості - сховатися в захисних спорудах.
Якщо Ви знаходитесь вдома, потрібно щільно закрити вікна і двері, вимкнути нагрівальні прилади, газ. Шматками матерії, змоченим содовим розчином, провести герметизацію вікон та дверей, відійти та чекати повідомлень про подальші дії.
ЦЕ ПОТРІБНО ВМІТИ
Надання першої медичної допомоги при отруєнні хлором
Постраждалого необхідно негайно вивести на свіже повітря, щільніше вкрити і дати подихати парами води або аерозолем 0,5% розчину питної соди протягом 15 хвилин. Не дозволяйте потерпілому пересуватися самостійно.
Транспортувати постраждалого можна лише у лежачому положенні. У разі необхідності - зробити штучне дихання способом «рот в рот».
Основним засобом боротьби з хлором є вода.

06.10.2023

Бесіда: "Пам’ятка про гриби. Домедична допомога при отруєнні грибами"

 

Перша допомога у разі отруєння грибами
·  терміново телефонуйте до «швидкої» - загальний номер 103;
·  промийте шлунок простою водою;
·  дотримуйтеся постільного режиму;
·  пийте багато рідини (вода, підсолена вода чи прохолодний чай) - це допоможе відновити водно-сольовий баланс та вивести токсини;
·  прийміть сорбенти.

29.09.2023

Година спілкування «Рідна земле моя! Ти козацькою славою щедра!»

1 жовтня українці святкують одразу три свята: Свято Покрови Божої Матері,  День українського козацтва та дуже молоде –День захисників і захисниць України. Це велике державне свято, яке покликане вшанувати всіх тих героїв та героїнь, які мужньо захищають нашу рідну Батьківщину від ворогів.

Тож учні 6-А класу ознайомилися з історією цього свята, зі звичаями козаків ,їхньою вдачею, переглянувши презентацію,  а також  вшанували наших героїв-захисників,які  боронять нашу Україну від російських агресорів.

Діти, пригадавши особливості життя, побуту козаків, їхні моральні якості, відчули себе справжніми нащадками козацького роду, тому із легкістю впоралися із онлайн-вікториною, присвяченою козацтву.

Тож у такий знаменний день учні 6-А класу вітають всіх чоловіків, хлопців, жінок та дівчат, всіх тих, хто стоїть на захисті кордонів нашої Батьківщини. Ви сильні, стійкі, сміливі і хоробрі. Нехай служба буде спокійною, мирною, а життя - яскравим, довгим, а в домі панує тепло, затишок і любов. Шана і слава захисникам і захисницям Вітчизни, слава Україні!

29.09.2023

Бесіда."У лісі. Обережно небезпечні предмети. Сучасні звичайні засоби ураження: осколкові, кулькові, фугасні боєприпаси"

При виявленні небезпечних речовин і предметів (снарядів, бомб, мін то­що), а також хімічних речовин у вигляді аерозолю, пилу, в крапельно-рідинній формі з неприємним запахом необхідно:

·         не доторкатися до небезпечних речовин і предметів;

·         припинити доступ до виявлених небезпечних речовин і предметів;

·         повідомити службу оперативного реагування району, міста, районну чи мі­ську санітарно-епідемічну службу, управління (відділ) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, відділ внутрішніх справ.

·         негайно вийти за межі зони зараження (забруднення);

·         при попаданні отруйних речовин на шкіру, одяг, взуття негайно видалити їх ватним тампоном, папером або іншими підручними засобами;

·         після виходу із зони зараження необхідно провести часткову обробку від­критих частин тіла водою, бажано з милом, полоскання рота, гортані, носа, очей;

·         відчувши ознаки ураження, негайно звернутися до лікарні.

Красива і багата земля України. Рясніє вона широколистими лісами, ставками та річками, садами. Але вона ще таїть неждану небезпеку. Шістдесят п’ять років минуло з тих пір, як закінчилася Велика Вітчизняна війна, а земля все ще не перестає воювати.

На жаль, в Україні в цілому ніколи не публікували повні статистичні дані про загибель людей (особливо дітей), які підірвалися на ржавому металі Великої Вітчизняної війни. Але факт, залишається фактом – декілька загиблих у рік – трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку в пункт прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

Доречі, знайти сьогодні “небезпечну іграшку” можна практично скрізь: в лісі, в старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі і навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобні вибухівки, що можуть з’явитися на вулицях міст і селищ визначити набагато складніше.

До вибухонебезпечних предметів відносяться:

·         вибухові речовини – хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що само розповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів;

·         боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для поразки живої сили супротивника;

·         піротехнічні засоби;

·         ракети (освітлювальні, сигнальні);

·         саморобні вибухові пристрої – це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення.

Саме тому необхідно жорстко дотримуватись правил поведінки при виявленні таких предметів.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

·         наближатися до предмету;

·         пересувати його або брати в руки;

·         розряджати, кидати, ударяти по ньому;

·         розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

·         приносити предмет до дому, у табір, школу.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

·         Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.

·         Перед розведенням багаття в радіусі п’яти метрів перевірте ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою обережно зніміть верхній шар ґрунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см).

·         Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові “трофеї” або такі, що не вибухнули.

·         У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

При виявленні ВНП

При виявленні вибухового пристрою або підозрілої речі необхідно:

·         зберігати спокій;

·         негайно повідомити про знахідку представників пожежно-рятувальної служби та міліції за номерами телефонів 101 та 102;

·         не палити;

·         не користуватись запальничками, іншими джерелами відкритого вогню, а також предметами, що можуть його утворювати;

·         не торкатись до підозрілої речі руками або іншими речами;

·         у жодному разі не намагатися переміщувати вибуховий пристрій (підозрілий предмет) або змінювати його положення;

·         залишити місце, де виявлено підозрілий предмет, при можливості організувати охорону на безпечній відстані, як зазначено нижче.

Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

·         обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

·         негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

·         з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомите про своє місцезнаходження, самопочуття;

·         перевірте, як йдуть справи у сусідів – їм може знадобитися допомога;

·         якщо Ви опинилися поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб подивитись або допомогти рятівникам.
Найкраще, що Ви можете зробити – залишити небезпечне місце.

·         у разі отримання повідомлення від представників влади (правоохоронних органів, аварійно-рятувальних служб) про евакуацію із будинку необхідно зберігати спокій та чітко виконувати отримані інструкції.

Правила поводження з вибухонебезпечними знахідками

При виявленні вибухонебезпечних та вогненебезпечних предметів категорично забороняється :

1.      Торкатися снарядів, мін та інших вибухонебезпечних предметів і засобів імітації, які не розірвалися.

2.      Про кожен снаряд, гранату, імітаційний заряд, що не розірвався, слід доповісти у військовий комісаріат в установленому порядку.

3.      Заходити (заїжджати) на території де є снаряди, міни, бомби, запали та інші вибухонебезпечні предмети.

4.      Ці ділянки мають бути позначені покажчиками і знаками з відповідними попереджувальними написами.

5.      Проводити стрільбу різного виду патронами з навчальної і саморобної зброї.

6.      Використовувати петарди без відповідної інструкції.

Необхідно бути особливо обережним в роботі з бензином, антифризом та іншими речовинами, які легко займаються чи є отруйними речовинами. Не допускати миття рук, деталей та одягу вогненебезпечними рідинами. У разі нещасного випадку слід обов’язк3ово звернутися до медичної служби (за телефоном 103) або до доросли

22.09.2023

Бесіда."Воєнний стан.Надзвичайна ситуація. Тривожна валіза"

Як діяти в разі надзвичайної ситуації або опинившись у зоні бойових дій 

Якщо починаються бойові дії у твоєму місті чи селищі, треба насамперед зрозуміти, що ти будеш робити: чи ти будеш вступати до територіальної оборони, ти будеш захищатися, чи ти приймаєш рішення їхати, чи приймаєш рішення залишатися у себе вдома. Від цього насправді залежить дуже багато, і дуже важливо приймати це рішення зважено, тому що, на жаль, на Донбасі були ситуації, коли люди до останнього трималися, думали, що перечекають і все закінчиться, але гинули. 

Якщо починаються бойові дії і ви знаходитесь у будинку, то перше, що потрібно зробити, — це відійти від вікон, тому що вибуховою хвилею може розбивати вікна, під час обстрілів уламки дуже легко розбивають вікна, і ви можете отримати поранення. Тому зайдіть у кімнату, де немає вікон. 

Якщо це приватний будинок, то можна сховатися в погріб, якщо він укріплений і витримає якісь мінімальні навантаження. Тому що чим нижче людина знаходиться, тим вищі її шанси вижити. 

Якщо ви знаходитесь багатоповерхівці, то потрібно орієнтуватися по ситуації і намагатися спуститися у сховище, в підвал, в найближче укриття, яке знаходиться нижче рівня землі. Тобто підвали багатоповерхівок — хороший варіант, аби пересидіти там обстріли. 

Крім того, завжди має бути запас життєво необхідних речей. У випадку початку бойових дій варто мати насамперед запас питної води та їжі. Бутель питної води має бути завжди, тому що на Донбасі були випадки, коли у містах зникала питна вода, і люди чекали, поки її підвезуть. Або вода була недостатньої якості, і її не можна було пити. 

Де має стояти "тривожна валіза" і що потрібно в неї покласти 

Також потрібно мати якусь "тривожну валізу", розуміти, як вона збирається, і у випадку, якщо вам терміново треба покинути свій будинок, то її потрібно мати з собою. Наприклад, моя валіза стоїть у коридорі, неподалік від дверей. У мене є дуже багато знайомих на Донеччині, у яких багато років поспіль у підвалах та погребах вже все облаштовано для того, щоб там можна було пересидіти тиждень. Там є розкладушки, каремати, ковдри, запас теплого одягу, світчи, консервація, галети тощо. Тобто у випадку якогось загострення люди просто спускаються, і їм вже немає нічого такого особливого з собою нести.

Щодо того, що людина має обов’язково покласти в "тривожну валізу", то це запас ліків, якщо вона має якісь хронічні захворювання. Тому що були випадки, коли люди не могли вийти з підвалів, і їм було складно пересидіти обстріли без ліків. Крім того, зробіть собі міні-аптечку: нестероїдні протизапальні, анальгетики, кровоспинні, протидіарейні, бинти тощо. Важливо мати запас питної води та мінімальний запас їжі, яка дуже легка для перенесення і не псується швидко. Оптимальний варіант — це сублімована їжа. Також необхідно мати документи: паспорти, коди, свідоцтва про народження та шлюб, право власності на нерухомість. Бажано у файлах, вакуумних пакетах, у чомусь, що не мокне. Покладіть також ​​пауер-банки, трійник, ліхтарик і батарейки, теплі шкарпетки .

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики визначив перелік найнеобхідніших речей, які насамперед потрібно покласти до своєї "тривожної валізи".

Заздалегідь підготуйте найважливіше: 

— паспорт і копії всіх необхідних документів (свідоцтво про народження, військовий квиток, документ про освіту, трудову книжку або пенсійне посвідчення, документи на власність);  

— гроші (готівку і банківські картки);  

— зарядні пристрої для мобільних телефонів;  

— радіоприймач, ліхтарик, сигнальні пристрої, компас, годинник, компактний набір інструментів (мультитул), ніж, пакети для сміття, блокнот, олівець, нитки, голки, сірники, запальнички; 

— теплий одяг (якщо є така можливість, підготуйте також термоковдру), нижню білизну, надійне зручне взуття; 

— гігієнічні засоби; 

— аптечку, включно медичними препаратами, які вживаєте щодня, а також рецепти на медикаменти;  

— посуд, в якому зможете приготувати, розігріти і зберігати їжу;  

воду і продукти харчування на 3 доби, які довго зберігаються і не потребують додаткового приготування.

Складіть речі у місткий, зручний рюкзак і тримайте його напоготові, адже у разі надзвичайної ситуації це скоротить час на збори.

 15.09.2023

Бесіда."Види дорожніх знаків та дорожня розмітка. Безпека руху велосипедистів.Безпечна дорога до школи, додому".

Діти, перегляньте навчальне відео:

08.09.2023

Бесіда "Безпечна поведінка учнів під час дистанційного навчання в умовах воєнного стану"

Діти, перегляньте навчальне відео:

Правила поведінки на онлайн – уроці:

1.Навчаємось за розкладом.

2.Приєднуємось на уроки вчасно.

3.На аватарці фото учня, нік – його ім'я та прізвище. 

4.Вмикаємо мікрофон і камеру.

5.Коли вчитель пояснює,  мікрофон учня вимкнутий. Почнеться обговорення – і вчитель запропонує ввімкнути мікрофони.

6.Беремо участь в діяльності уроку.

7.Виконуємо завдання онлайн-уроку.

8.В чаті вести спілкування відповідно до теми, задавати запитання по суті уроку, дотримуватись культури спілкування.

9. Виконані роботи та завдання  приймаються до  встановленого часу (до наступного уроку, окрім випадків пов’язаних з форс-мажорними обставинами як  відсутність світла, інтернету тощо). Роботи, що надіслані із запізненням, можуть не прийматись вчителем. Якщо обов'язкова робота виконувалась на онлайн-уроці, а учень був відсутній, учень не може претендувати на оцінку високого рівня за цю роботу.

10.Коли звучить сигнал повітряної тривоги, вчителі припиняють урок, повідомляють дітей про тривогу та необхідність сховатися в  безпечному  місці.               

01.09.2023

 Запрошую вас на 1 урок

Час: 1 .09. 2023 08:55 AM Київ

Підключитися до конференції Zoom

https://us05web.zoom.us/j/88255881531?pwd=XQDsW7ocoWljaEPBGMEU6a9DF4Pl6q.1

Ідентифікатор конференції: 882 5588 1531

Код доступу: 123

Тема. Ти як? Повертаємося до школи

01.09.2023

Бесіда. Правила безпечної повєінки школярів під час освітнього процесу  в умовах воєнного стану

Інструкція № 1.20

з безпеки життєдіяльності здобувачів освіти

в умовах  воєнного стану

 

І. Загальні положення.

1.Інструкція поширюється  на всіх учасників освітнього процесу на  період воєнного стану. 

 2. Перед початком занять  класним керівником (або особою, яка його заміщує) згідно діючого «Порядку проведення та реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності» проводиться первинний, у разі необхідності позаплановий, інструктаж учнів класу з записом у журналі реєстрації   інструктажів. У випадку початку освітнього процесу онлайн, інструктаж проводиться в телефонному режимі або з використанням Інтернету.

ІІ. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів, які перебувають на очній формі навчання

   1. Учні та їх батьки мають заздалегідь знати місця розташування захисних споруд або найпростіших укриттів по ходу маршруту руху до закладу освіти та короткий шлях до укриттів, які знаходяться на території закладу освіти.

   2.  Під час занять учні не повинні покидати територію закладу.

   3.  Під час перерви учні мають знаходитися поруч з кабінетом, у полі зору вчителя.

   4. Учні мають знати правила поведінки під час евакуації та перебування в захисній споруді (найпростішому укритті). З ними їх знайомлять вчителі щодня перед початком першого уроку, а батьки - повторюють вдома.

 А саме, під час евакуації:

слухай дорослих, виконуй всі розпорядження, знай свою пару, не біжи, не штовхайся, не повертайся, не порушуй стрій, не забувай свої найнеобхідніші речі, тримай їх при собі. Заходити до укриття  організовано, без паніки, слідувати вказівкам відповідальних осіб або вчителів.

В укритті:

займи організовано своє місце, не говори голосно, слухай всі розпорядження дорослих, повідомляй про зміни у самопочутті та про свої потреби працівникам закладу. Покидати укриття після сигналу “Відбій повітряної тривоги” можна тільки разом з вчителем.

 

5. Учням бажано мати при собі пам`ятку з наступними даними: 1. Прізвище, ім`я. 2. Домашня адреса. 3.Прізвище, імя, по батькові батьків та їх номери телефонів. 4.Номер телефона классного керівника.

6 .Батькам учнів слід дбати про ресурсний заряд мобільних телефонів дітей.

7. Учням дозволяється мати при собі певний запас їжі довготривалого терміну зберігання.

 

  8.  Почувши сигнал «Повітряна тривога» в класі учитель:

- оцінює обстановку навколо будівлі (на предмет вибухів, руйнувань, тощо),

- припиняє освітній процес,

- організовує одягання дітей (молодша школа),

- закриває вікна, дає команду учням, взяти тільки рюкзаки, вишикуватись парами.

- бере із собою журнал класу або список учнів;

- пересвідчується в тому, що ніхто не заховався в класі, у шафах, тощо;

 - розпочинає рух до основного виходу, заздалегідь зазначеними маршрутами         або через евакуаційний вихід.

 

   9. Почувши сигнал «Повітряна тривога» на подвір’ї закладу (під час організованого заходу) присутній вчитель:

 - дає команду учням, взяти речі, вишикуватись парами;

-  перераховує учнів, згідно журналу або списку.

   10. Під час перерви між уроками, почувши сигнал «Повітряна тривога» на подвір’ї закладу, учні самостійно організовуються  в пари та направляються до укриття.

   11. У разі запізнення або при підході до закладу, у час, коли звучать сирени щодо повітряної тривоги, старші школярі та батьки з молодшими школярами повинні пройти до найближчого укриття, яке є на шляху їх руху або безпосередньо до укриття закладу освіти.

  12. Заходити до укриття  організовано, без паніки, слідувати вказівкам відповідальних осіб або вчителів.

   13. Діти із поганим самопочуттям розміщуються біля огорожувальних конструкцій  і ближче до повітроводів.

  14. Почувши сигнал «Відбій повітряної тривоги!» слід затриматись в укритті ще близько 10 хвилин і тільки потім організовано вийти з укриття.

  15. Покидати укриття можна лише з дозволу відповідальної особи(чергового адміністратора) після отримання сигналу, або у разі аварійного стану, що створює загрозу життю і здоров’ю людей.

    16. До закінчення «Повітряної тривоги» учнів з укриття батьки забирати не можуть до отримання сигналу «Відбій повітряної тривоги!».

  17. Евакуацію з укриття потрібно виконувати в такій послідовності: спочатку на поверхню виходить декілька людей, для того щоб надати допомогу тим, хто не може вийти самостійно, а потім евакуюються потерпілі, діти, а після них – усі інші.

  18. Якщо основні виходи не можна використовувати евакуація відбувається через аварійні виходи.

  19. Після евакуації з укриття учасники освітнього процесу  повертаються до будівлі закладу та навчаються в звичайному режимі.

 

ІІ. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів, які перебувають на дистанційному навчанні

 

1.     Дії у випадку, коли лунає сигнал «Повітряна тривога»

§  увімкнути радіоприймач або телевізор, щоб своєчасно чути розпорядження місцевої влади або інших офіційних джерел;

§  підготувати засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри, медичну аптечку, документи (паспорт, свідоцтво про народження тощо), гроші, засоби зв’язку, запас їжі та води, предмети особистої гігієни;

§  вимкнути в будинку/квартирі газ, водопостачання, електрику;

§  зачинити вікна в помешканні та ущільнити їх;

§  далі слід прямувати до найближчого укриття;

§  в укритті увімкніть телебачення або радіо на будь -якому носі або відкривайте сторінки офіційних державних каналів, з яких ви можете отримати інформацію про те, що трапилося та отримати інструкції;

§  залишайтеся в укритті щонайменше 10 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги»

2.       Дії під час артобстрілів

§  Під час артобстрілу, мінометного обстрілу або авіаційного нальоту не залишатися в під'їздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно ховатися у підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, АЗС і під стінками будинків з легких конструкцій.

§  Якщо вогонь артилерії або мінометний обстріл, авіаційне бомбардування застигли на шляху, негайно лягати на землю, туди, де є виступ або хоч невелике заглиблення. Захистом можуть служити бетонні конструкції (крім тих, які можуть обвалитися або загорітися, траншеї, невеликі підземні колодязі, широкі труби водостоку і канаві.

§  Закривайте долонями вуха та відкривайте рот — це врятує від контузії та баротравми.

§  Не приступати до розбору завалів самостійно. Чекати фахівців з розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.

3.     Дії під час обстрілів системами залпового вогню

§  Залп реактивної установки добре видно. Вночі це яскравий спалах на обрії, вдень – димні сліди ракет;

§  Організувати постійне спостереження, постійно тримати у полі зору будівлі та споруди, які знаходяться поруч і які можна використати як укриття. Після сигналу спостерігача є кілька секунд, щоб сховатись.

§  Ховатися у підвалі або іншому заглибленому приміщенні. Вибирати місце у кутку між несучими стінами та недалеко від вікон і дверей, щоб миттєво покинути будинок у випадку потрапляння снаряду.

§  Не виходити з укриття, не почекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, адже після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів і коригування вогню або зміна позиції.

4.     Дії під час обстрілу стрілецькою зброєю

§  Під час обстрілу найкраще сховатися у захищеному приміщенні, наприклад у ванній кімнаті. Коли це неможливо, варто лягти, прикрившись предметами, які здатні захистити від уламків і куль.

§  Якщо ви потрапили під обстріл на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками.

§  Де б ви не знаходилися, тіло повинно бути в максимально безпечному положенні. Згрупуватися, лягти в позу ембріона. Розвернутися ногами в бік стрільби, закривши руками голову і відкривши рот, щоб близький вибух не заподіяв шкоди барабанним перетинкам. Чекати, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде хоча б 5 хвилин.

§  Якщо ваше житло знаходиться в зоні регулярних бойових зіткнень, потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою стрічкою) – це допоможе уникнути розльоту осколків скла. Бажано закрити вікна, наприклад, мішками з піском або масивними меблями.

5.      Дії для збереження життя і здоров’я у разі можливої вибухової хвилі у приміщенні, де є вікна.

§  Заклеїти вікна скотчем, щоб мінімізувати уламки, які можуть розлетітися в різні боки.

§  Якщо в будинку є жорсткий щит, встановити його на вікно, щоб воно було прикрите.

§  Тримати під рукою аптечку з усіма необхідними медикаментами і документи.

§  Організувати навколо себе безпечний простір, зберігати спокій.

6.     У випадку запровадження комендантської години, неухильно дотримуватися визначених правил

§  У період обмеження часу заборонено перебування на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток.

§  Якщо виникла нагальна потреба в період комендантської години знаходитися на вулиці, учні зобов’язані мати з собою документи, що посвідчують особу.

7.     Поведінка, якщо опинилися у зоні бойових дій.

§  Носить із собою документ, що посвідчує особу.

§  Тримати в кишені одягу записи про групу крові й про можливі проблеми зі здоров’ям.

§  Намагатися якнайменше перебувати поза житлом, уникати місць скупчення людей.

§  За можливості уникайте демонстрації патріотичної атрибутики: це може спровокувати агресора.

§  Пам’ятати, де розташовані найближчі від оселі чи місць, які ви часто відвідуєте, сховища та укриття.

31/05/2023

Правила безпечної поведінки під час літніх канікул

24/05/2023

Бесіда.

Тема.Безпека дорожнього руху. Попередження ДТП.

Організація дорожнього руху. Правила безпеки при переході

вулиці

Існує правосторонній, лівосторонній, односторонній і двосторонній дорожній рух. У нашій країні транспорт рухається з правого боку або в одному напрямку. Пішоходи, щоб не створювати аварійної ситуації на дорогах, мають переходити проїзну частину по переходах -- підземних, надземних або наземних. При наземному переході необхідно подивитися ліворуч, а дійшовши до середини дороги,--праворуч.

Типи перехресть. Правила переходу дороги на перехрестях

Перехрестям називається місце перетину вулиць. Воно є регульованим і нерегульованим. На регульованому перехресті рух транспорту упорядковується за допомогою регулювальника або світлофора. Переходити дорогу необхідно тільки на зелене світло світлофора. Якщо перехрестя регулюється регулювальником, то слід підкорятися його сигналам. Пішоходи не повинні затримуватися чи зупинятися на дорозі, переходити перехрестя по діагоналі. За відсутності і світлофора, і регулювальника перехрестя є нерегульованим. Переходити його слід біля знаку «Пішохідний перехід» або по дорожній розмітці «зебра».

Правила переходу вулиці після висадки з міського транспорту

Після висадки з транспорту автобус і тролейбус обходять позаду, а трамвай попереду.

Дорожні знаки

Існує кілька груп дорожніх знаків: попереджуючі, пріоритетні, забороняючі, наказові, інформаційно-вказівні та знаки сервісу. За допомогою дорожніх знаків учасники дорожнього руху розуміють одне одного.

Безпека руху велосипедиста

Велосипед є транспортним засобом пересування, і на нього також поширюються правила дорожнього руху.

Правила користування велосипедом:

— кататися на дитячому велосипеді може навіть малюк, але тільки на закритих для руху машин майданчиках, стадіонах та інших безпечних місцях;

— їздити на велосипеді по дорогах дозволяється з 14 років;

— велосипед має бути обладнаний світловідбивачами -- спереду білого кольору, з боків -- оранжевого, ззаду -- червоного;

Велосипедистові забороняється:

— рухатися по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка;

— рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);

— під час руху триматися за інший транспортний засіб;

— буксирувати велосипед;

— їздити, не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей;

— керувати велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.

Кращим засобом самозахисту від ДТП є виконання правил дорожнього руху.

-- не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів;

-- не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;

-- ходити лише тротуарами, а якщо вони відсутні -- по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається,-- тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід -- водія;

-- зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини,-- праворуч;

-- на дорозі відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається, отже, навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли -- близько; при цьому пам'ятайте, що навіть при швидкості 60 км/год гальмовий шлях автомобіля буде довшим за 15 метрів.

Пам'ятайте, що причиною ДТП може стати не тільки наїзд автомобіля або мотоцикла, але й велосипеда. Нерідко саме велосипедисти є джерелом напруженості на вулицях, у дворах. Чітко визначте для себе межі території для прогулянок, вулиці переходьте тільки в групі з іншими пішоходами.

17/05/2023

Бесіда

Тема.Блискавка. Безпека під час грози

1. Під час грози, якщо ви перебуваєте вдома, зачиніть всі вікна та двері, у приміщенні не повинно бути протягу: притягує кульову блискавку.
2. Найкраще ховатись у автомобілі або в будинку із громовідводом. Автомобіль ні в якому разі не можна паркувати під деревами або високими конструкціями, потрібно зачинити вікна авто, бажано опустити/зняти антену, зупинитися і перечекати негоду.
3. Не можна ховатися від зливи під деревом: воно притягує блискавки. Крім того, є небезпека падіння важких гілок, які можуть зламатись під натиском вітру.
4. Уникайте металевих парканів, стін, біля яких ростуть дерева, вуличних ліхтарів, металевих веж, опор електропередач.
5. Якщо ви опинилися в лісі, не ховайтеся від грози на підвищенні. Тримайтеся місця, де низькі дерева. Ні в якому разі не бігайте. Дуб, тополя, сосна та ялина найбільш проводять розряд електрики, найменше – верба, клен та кущі.
6. Якщо ви опинилися в полі, знайдіть заглиблення в землі. Бажано, щоб місце було сухим, адже волога земля сильніше проводить електрику. Не лягайте, краще присісти, щоб мати якомога менше площі прилягання до землі.
7. Якщо у вас із собою є парасолька, ні в якому разі не розкривайте її, адже металеві прути притягують розряди.
8. Всі електричні прилади є своєрідними приймачами для блискавок. Тому ні в якому разі не користуйтеся ними під час грози, краще їх вимкнути з мережі.
9. Не можна купатися у водоймах під час грози. Якщо ви на човні і бачите, що наближається негода, намагайтеся якнайшвидше дістатись до берега.
10. Не телефонуйте з мобільного телефону, навіть якщо страшно і хочеться підтримки близьких. Пам’ятайте, що єдиний правильний вчинок – негайно вимкнути телефон, адже є велика загроза влучання блискавки.

10/05/2023

Бесіда

Тема Способи захисту від кліщів та комах

З настанням тепла активізувалися комахи і кліщі.

Небезпечний не стільки сам кліщ, скільки ті хвороби, які він може переносити і передавати людині при укусі. Це кліщовий енцефаліт, бореліоз (хвороба Лайма) та інші. При даних захворюваннях уражається центральна і периферична нервова система, серце, суглоби. При відсутності лікування ці захворювання можуть призвести до неврологічних і інших ускладнень.

Як захистити себе від кліщів?

·         Під час перебування в місцях, де можуть знаходитись кліщі, надягайте світлий одяг з довгими рукавами, що щільно прилягає до тіла (у цьому випадку легше помітити кліщів, що рухаються).

·         Не слід носити короткі брюки.

·         Використовуйте головний убір.

·         Обходьте кущі. Зазвичай, людину, що гуляє лісом, кліщі атакують на рівні стегон, колін і гомілок.

·         Під час прогулянки, кожні 30 хвилин - 2 години і по її завершенню, необхідно проводити само- і взаємоогляди. Особливо ретельно треба обстежити ділянки тіла, що вкриті волоссям.

·         Після прогулянки слід одразу ж змінити одяг, ретельно його оглянути, бажано випрати і пропрасувати (витрушування одягу не позбавляє від кліщів). Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому.

Що робити при виявленні кліща, що присмоктався?

·         Для безпечного та правильного видалення кліща необхідно звернутися в медичний заклад до хірурга або травматолога. Лікар спробує видалити комаху цілком, тому що це важливо для подальшого вивчення кліща санітарно-епідеміологічною службою з метою виключення його інфікованості.

·         Якщо ж такої можливості немає, то видалення слід провести самостійно, дотримуючись наступних правил:

·         Не знімайте кліща голими руками.

·         Видалити комаху можна, зачепивши головку петлею міцної нитки. Шляхом послідовних, плавних потягувань нитки то вправо, то вліво досягають повного звільнення хоботка кліща зі шкіри.

·         Кліща можна витягнути також за допомогою пінцета з широкими кінцями, акуратно видаляючи круговими рухами (викручуючи) його за ходом годинникової стрілки, а не витягаючи. При цьому шипи хоботка згорнуться до осі повороту і головка кліща НЕ відірветься.

·         Після видалення кліща місце присмоктування слід протерти 3%-м розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його необхідно видалити стерильною голкою.

·         Після видалення кліща необхідно ретельно вимити руки з милом , а самого кліща краще спалити.

·         Категорично не слід розчавлювати кліща, що присмоктався, щоб не занести в ранку захворювання, що може знаходитися в організмі кліща.

·         Всім особам, що зазнали атаки кліща, рекомендовано протягом 30 днів ретельно оглядати шкірні покриви.

·         Не слід видаляти кліща за допомогою вазеліну, підігрівати його за допомогою сірників, намащувати подразнюючими засобами.

Якщо у вас все ж з'явилося почервоніння на шкірі, імовірно пов'язане з укусом кліща, слід звернутися до лікаря і чітко виконати його рекомендації. Своєчасна діагностика і лікування дозволяють попередити прогресування захворювання і розвиток його ускладнень.

Що не можна робити при укусі кліща:

§  прикладати до місця укусу  компреси,  рідини (спирт, олію та інші);

§  припікати кліща;

§  тиснути кліща пальцями;

брати кліща голими пальцями.

08/05/2023

8 травня, у День памʼяті та примирення, українці вшановують тих, хто у Другій світовій війні боровся з нацизмом та переміг його, а також усіх жертв тієї війни.

Друга світова війна, яка тривала з 1939 до 1945 року, була одним із найкривавіших та найбільших збройних конфліктів в історії людства.Війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР.  У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат. 

Участь у ній брали понад 60 держав.  Загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Україна була одним з основних полів битв Другої світової війни, і простором, де тоталітарні режими – нацистський і радянський – вчиняли масові злочини.

Другий рік поспіль українці проводять цю памʼятну дату в умовах сучасної повномасштабної війни Росії проти України, яку називають найбільшою війною в Європі з часів Другої світової. Чимало жахіть війни, які раніше асоціювалися з останнім глобальним конфліктом, стали реальністю в Україні внаслідок воєнних злочинів російської армії та керівництва РФ.

Наша боротьба триває щоденно від 2014 року, і ми неодмінно переможемо, бо захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини. 

Відеоурок-реквієм"«Не загасити пам’яті вогонь»

03/05/2023

Бесіда

Тема.Вогнище. Як не допустити пожежі на відкритій ділянці.

Разом із потеплінням приходять пожежі в екосистемах. Люди розкладають багаття без дотримання правил безпеки чи спалюють суху рослинність під час прибирання на городі – і не задумуються про шкоду своєї поведінки.

Під час загорання сухої трави полум’я може перекинутися на житлові будинки та інші споруди, завдавши при цьому значних матеріальних збитків. Разом із тим, такі пожежі завдають непоправної шкоди довкіллю, знищуючи родючий шар ґрунту, рослинному та тваринному світу велика кількість тварин не може врятуватись від пожеж!

 Страждають у подібних ситуаціях і люди,  адже дим при горінні екосистем - їдкий, темний, густий. При спалюванні трави у місті, вздовж автодоріг у повітря потрапляють солі важких металів, які осіли на траві та листі. Такий дим, зазначають фахівці, просто отруйний. Люди  змушені вдихати токсичний дим, що містить сполуки свинцю, ртуті та інших важких металів.

 

За статистикою, найбільше пожеж у лісових масивах виникає в суботу, неділю й понеділок (до 40% загорань). Вогонь може знищити величезні площі лісу, степову рослинність, середовище існування птахів і звірів. Унаслідок природних пожеж змінюється клімат, пересихають русла річок, порушується екологічний баланс.

Що потрібно знати 

Дотримуватися на природі правил пожежної безпеки й не допускати загорань в екосистемах. У лісах і парках багаття слід розкладати тільки на спеціально відведених ділянках, ні в якому разі не залишати його без нагляду й обов’язково гасити перед поверненням додому. Якщо ви розпалюєте вогнище у себе на подвір’ї, робити це треба у безвітряну погоду на відстані мінімум 15 м від будівель і споруд. Забороняється розпалювати багаття у вітряну погоду.

Якщо ви опинилися в осередку пожежі на відкритій місцевості:

не панікуйте та не тікайте від полум’я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;

з небезпечної зони, до якої наближається полум’я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;

якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість або галявину, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі – повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;

гасити полум’я невеликих низових пожеж можна, забиваючи полум’я гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;

під час гасіння пожежі, не відходьте далеко від доріг та просік, не втрачайте з виду інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв’язок за допомогою голосу;

будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;

після виходу з осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

НЕ ДОПУСКАЙТЕ ЖАРТІВ У ВИКЛИКАХ ПОЖЕЖНОЇ СЛУЖБИ!

ПАМ'ЯТАЙ: помилковий виклик може відвернути увагу пожежників від справжньої пожежі, і тоді може згоріти чийсь будинок або навіть загинуть люди.

В Україні встановлена кримінальна відповідальність як за навмисний підпал (позбавлення волі терміном до 10 років), так і за виникнення пожежі через необережне поводження. Крім того, відшкодування матеріальних збитків постраждалим від пожежі здійснюється людиною, яка спричинила пожежу, в повному обсязі!

                                     ПАМ'ЯТКА

26/04/2023

Тема.Радіаційна  небезпека

Радіаційне забруднення -  забруднення поверхні землі, атмосфери, води, продуктів харчування, харчової сировини, кормів та різних предметів радіоактивними речовинами у кількості, що перевищує рівень, встановлений стандартами, нормами і правилами радіаційної безпеки.  Виникнення аварій (катастроф) на транспорті, підприємствах та енергетичних установках з викидом радіоактивних речовин являє серйозну небезпеку.

Наслідками  викиду (розливу) радіоактивних речовин є забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, зараження посівів та ін.),  крім того, внаслідок можливого атомного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.

 

Радіаційна аварія – це порушення правил безпечної експлуатації ядерно-енергетичної установки, обладнання або пристрою, що спричинило вихід радіоактивних продуктів або іонізуючого випромінювання за межі безпеки.

Вона може супроводжуватися вибухами та пожежами. Основними наслідками таких аварій є радіаційний вплив та радіоактивне забруднення. 

Через радіаційний вплив у людини можуть порушуватися життєві функції різних органів (органи кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту тощо), може розвиватися променева хвороба.

Що робити при радіаційній аварії?

·         Найперше – слухайте вказівки органів влади та інших державних органів, які координуватимуть дії на місцях. 

·         Залишатись у приміщенні або негайно зайти до нього, якщо ви перебуваєте на вулиці (в укриття, підвал або в середину будівлі). Триматися якомога далі від стін і даху будівлі, оскільки радіоактивний матеріал осідає на зовнішній поверхні будівель.

·         Заберіть всередину домашніх тварин.

·         Закрийте всі вікна та двері в приміщенні, вентиляційні отвори, димоходи, не підходьте до них без нагальної потреби.

·         Зробіть кількаденний запас води у герметичних ємностях. 

·         Загорніть продукти у герметичні упаковки і покладіть в холодильник або шафу.

·         Підготуйте для захисту органів дихання маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку, засоби захисту шкіри.

·         Часто робити вологе прибирання помешкання (забруднений одяг і розхідні матеріали помістити у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримати його подалі від людей і домашніх тварини). Не користуватися порохотягом.

·          Слідкуйте за повідомленнями від місцевої влади, рятувальників ДСНС, поліції.

Як діяти, якщо вам необхідно вийти з укриття

·         Виходьте лише у разі нагальної потреби. 

·         Користуйтеся респіратором, одягніть плащ та гумові чоботи й рукавички. 

·         НЕ роздягайтеся на вулиці.

·         НЕ сідайте на землю.

·         НЕ купайтеся у відкритих водоймах.

·         НЕ збирайте гриби або лісові ягоди.

·         Після повернення додому зніміть верхній шар одягу. 

Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. 

·         Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його подалі від людей і домашніх тварини.

·         Помийтеся. Якщо є можливість, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. 

·         НЕ використовуйте кондиціонери для волосся. Вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на ньому.

·         НЕ тріть і НЕ дряпайте шкіру, щоб радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани. 

·         Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла з милом під проточною водою.

·         Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною.

·         Зверніть особливу увагу на ваші руки й обличчя, протріть повіки, вії, вуха.

·         Одягніть чистий одяг. 

Як безпечно харчуватися та пити воду

·         Вживайте воду лише з перевірених джерел. 

·         Поки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою. 

·         Майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Вона буде захищена від радіоактивних речовин.

·         Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє її від радіоактивних речовин. 

·         Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.

·         Вода в інших ємностях у вашому домі, таких як бачок унітазу або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин. 

·         Водопровідну або колодязну воду можна використовувати для технічних потреб, миття себе та упаковок їжі і води.

Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для проведення знезараження. 

Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу.

Їжа

·         Безпечною для вживання є їжа, що зберігалась в герметичних контейнерах (консерви, банки, пляшки, коробки тощо), продукти, які зберігались у холодильнику чи в морозильній камері.

·         Перед використанням протріть харчові контейнери, кухонне приладдя, посуд, столові прибори вологою тканиною або чистим рушником.

Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин

Відеопояснення

19/04/2023

Бесіда

Тема.Способи захисту від звірів

У людей і тварин ( олень, лисиця) близько 150 спільних хвороб.

 Тварини нападають на людину, якщо вони поранені, перелякані

несподіванкою або захищають своє потомство. При явно агресивному поводженні тварин можна використовувати як засіб захисту вогонь або стукати палицею об дерево.

Небезпека від комах, кліщів, змій.

Загрозу для здоров’я дітей, особливо для тих, хто потерпає від алергії, становлять оси (шершень,звичайна оса) і бджоли, змії, кліщі.

При їх жаленні під шкіру вприскується отрута, від якої може виникнути

місцева або загальна реакція.       

Ступінь отруєння після укусів бджіл залежить від кількості одночасних укусів, місця ураження та індивідуальної реакції організму до бджолиної отрути.

Найнебезпечнішими є укуси ротової порожнини.

Місцева реакція добре відома кожному, кого хоч раз ужалила бджола або оса: сильний біль, сверблячка і печіння, почервоніння і набряк.

Що слід робити ( при укусах комах):видалити по можливості жало разом з отруйним мішечком, підчепивши нігтем, пінцетом, голкою;промити ранку етиловим чи нашатирним спиртом;прикласти до цього місця шматочок цукру, що сприяє витяганню отрути з ранки і перешкоджає розвитку набряку або льоду для зменшення болю;дати випити міцного і солодкого чаю.

Кліщі. Ці приставучі і кусючі носії кліщового енцефаліту найбільш активні у весняно-літній період. Для попередження цього захворювання при лісових прогулянках, зборів ягід, грибів, необхідно дотримуватись найпростіших запобіжних правил.

Що слід робити ( для захисту):

одяг повинен надійно закривати тіло.

штани – заправлені у шкарпетки, на ногах – чоботи або щільно зав‘язані черевики,куртку наглухо закривають і заправляють у штани, обшлаги повинні щільно облягати кисті рук.

Комір і манжети можна змастити камфорною олією.

вуха і волосся потрібно закрити косинкою або беретом.

можна застосовувати засоби відлякування комах, так звані репеленти: крем, лосьйон, аерозоль.

Після повернення з лісу необхідно уважно оглянути одяг і тіло.

Особливо уважно потрібно оглянути голову, шию, відкриті ділянки шкіри.

Кліщі, які присмоктались, мають вигляд малопомітних чорних плямок, їх

 важко відрізнити від природних утворень на шкірі.

Що слід робити ( при укусах кліщів):

кліщів, що присмокталися, треба видалити( для того шкіру навколо кліща змащують ефіром, бензином, після цього паразит виходить самостійно);

ранку потрібно змазати розчином йоду;

вилучених кліщів потрібно  направити в санепідемстанцію, для визначення на зараженість хворобою кліща;

якщо при видаленні кліща голівка його відірвалась і залишилась в товщі

шкіри, потрібно звернутися в медичну установу для видалення голівки та введення гамма-глобіну і подальшого спостереження протягом трьох тижнів.

Що слід робити ( при укусах змій):

слід створити всі умови для негайного введення сироватки;

забезпечити потерпілому нерухомість, оскільки надмірні рухи сприяють

 швидкому проникненню отрути в кров;

звільнити кінцівки від взуття, шкарпеток, браслетів для попередження

набряків;не перетягувати гумовим джгутом кінцівку вище місця укусу, бо це

 може призвести до порушення обміну речовин в ураженій ділянці;

не надрізати краї рани, не відсмоктувати з неї кров, бо через пошкодження слизової оболонки ротової порожнини отрута може швидко потрапити у кров;

дати випити значну кількість рідини (води, кави, чаю).

Причини нападу безпритульних собак на людину:

1. Коли ви вторгаєтеся на територію проживання зграї.

2. Коли людина спробує наблизитися до цуценят (радіус зони, яку охороняє мати становить понад 20-30 м).
3. Можливі напади, коли людина має при собі продукти харчування.
4. Класичний випадок — собака заражена вірусом сказу.

Щоб уникнути нападу собак, необхідно дотримуватися наступних правил:
1. На вулиці намагайтеся не заходити до місця скупчення безпритульних собак.
2. Якщо ви бачите на вулиці маленьких симпатичних цуценят — не намагайтеся гратися з ними та брати їх на руки — пам'ятайте про те, що десь поблизу буде їхня мати, яка може вирішити, що її дітям загрожує небезпека і напасти на вас.
3. Ставтеся до тварин з повагою й не доторкайтеся до них під час відсутності хазяїна.
4. Не чіпай тварин під час сну або їжі.
5. Не відбирайте те, із чим собака грає, щоб уникнути його захисної реакції.
6. Не годуйте чужих собак.

7. Не наближайтеся до собаки, що перебуває на прив'язі.
8. Не грайтеся з хазяїном собаки, роблячи рухи, які можуть бути сприйняті твариною як агресивні.
9. Не робіть різких рухів і не наближайтеся до незнайомого собаки. Не можна тягти руки до чужого собаки, гладити його, командувати ним.
10. Не показуйте страху або хвилювання перед вороже настроєним собакою.
12. Не можна самому провокувати напад собаки, кричати на неї й хазяїна, махати руками, підходити зненацька ззаду.
13. Особливо обережним слід бути із собаками в намордниках і (або) на коротких мотузках: просто так їх ніхто не надягне.
14. Коли собака нападає з гавкотом, небезпека, як правило, невелика. Він вас просто лякає, проганяючи з території (місця), де ви перебуваєте

12/04/2023

Бесіда .

Тема.Проблеми забезпечення їжею в автономній ситуації

 Тобі вже відомо до кого можна звернутися по допомогу , або як викликати необхідні рятувальні служби, якщо тобі щось загрожує. Якщо ж поблизу нікого немає, і ти залишився/залишилась наодинці з небезпекою, то таку ситуацію називають автономною.

Автономна ситуація (від грецького слова αυτονομία, що означає «самоуправління», «незалежність») — це ситуація, у якій людина (або група людей) залишається наодинці й має вирішувати проблему виживання самостійно.

. Які найчастіше бувають автономні ситуації?

Якщо хтось потрапляє в автономну ситуацію, то його/її може охопити тривога, страх, паніка або зневіра й розпач. Хоча виявляється, що в певних ситуаціях повсякденного життя невелика порція страху може бути навіть корисною: вона спонукає до обережності й уникнення небезпек. Утім, коли страх і невпевненість «заступають» здоровий глузд, це може завадити критично оцінити обстановку та миттєво прийняти правильне рішення для свого порятунку.

Дії при винекнені автономної ситуації

І.У крижаній пастці

Якщо ти провалився/провалилася під лід:

• намагайся пересуватися до того краю ополонки, звідки йде течія. Це гарантія того, що тебе не затягне під лід;
• діставшись до краю ополонки, постарайся якомога більше висунутися з води, щоб налягти грудьми на закраїну й закинути ногу на край льоду;
• якщо лід витримав, обережно перевертайся на спину й повільно повзи до берега;
• діставшись до берега, поспіши в тепле приміщення, щоб зігрітися.

 ІІ. У лісі

Якщо ти заблукав/заблукала в лісі, негайно зупинися, зосередься і не панікуй. Думай тільки про те, як вибратися до того місця, звідки починається знайомий шлях. Для цього:

• згадай останню прикмету на твоєму шляху й постарайся дійти до неї;
• пригадай, де розташовуються знайомі тобі орієнтири: шосе, залізниця, річка, споруди;
• прислухайся, можливо, ти почуєш звуки працюючого двигуна, гавкіт собаки, рух поїзда;
• за відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходь «на воду» — униз за течією; струмок виведе до річки, річка — до людей; якщо орієнтирів немає, залізь на найвище дерево — погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися;
• пригадай правила орієнтування — способи визначення сторін горизонту, адже це допоможе тобі знайти правильний напрямок. Наприклад, якщо ліс розташовується на північ від твого будинку, то йти треба буде на південь.

Зібравшись до лісу, попередь про це родичів і ніколи не змінюй наміченого маршруту. Якщо з тобою щось трапиться, рятувальникам легше буде тебе відшукати. В екстрених ситуаціях телефонуй «112»!

 

ІІІ.У відкритому морі

Іноді буває, що човен, катер або матрац з людиною заносить у відкрите море або трапляється аварія на водному судні.

У холодному пору року тримайся ближче до інших постраждалих для заощадження тепла. Якщо це відбулося влітку, тоді необхідно захищатися від сонячних променів — охолоджувати голову мокрою тканиною. Запаси питної води та їжі (якщо вони в тебе є) слід витрачати економно. Запам’ятай: морська вода не придатна для пиття, її вживання шкідливе для здоров’я. Зберігай рідину в організмі, не роблячи даремних рухів.

У разі виявленні вибухонебезпечних предметів необхідно:

• відійти на безпечну відстань (230-250 метрів);
• негайно повідомити про знахідку за телефонами «102» або «101»;
• попередити перехожих про небезпеку;
• дочекатися прибуття фахівців, щоб вказати місце знахідки.

У разі виявленні вибухонебезпечних предметів заборонено:

• наближатися до вибухонебезпечного предмета;
• пересувати його, брати в руки або розбирати;
• користуватися поряд із предметом мобільними телефонами, оскільки вони можуть спровокувати вибух;
• розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
• користуватися запальничками, іншими джерелами відкритого вогню.

ІІІ. Під завалами будинку

Під час військових дій, аварій на виробництві, вибухів газу в помешканні людина може опинитися під завалом. У разі тілесних ушкоджень, якщо це можливо, надай собі першу медичну допомогу. Спробуй пристосуватися до обставин і шукати можливий вихід. Постарайся визначити, де ти перебуваєш, чи немає поруч інших людей: прислухайся, подай голос у хвилини тиші. Запам’ятай: людина здатна витримати спрагу й особливо голод протягом тривалого часу, якщо не буде марно витрачати сили. Не впадай у відчай. Людей рятують навіть через 10-14 діб після завалу. Пошукай у кишенях або поруч предмети, які могли б допомогти подати світлові або звукові сигнали. Наприклад, мобільний телефон, ліхтарик, камінь, а також металеві предмети, якими можна постукати по трубі або стіні й цим привернути увагу рятівників.

IV. У ЛІФТІ

Інколи ліфт несподівано виходить із ладу. Якщо ліфт зупинився між поверхами, діяти треба так:

* У жодному разі не намагатися вийти з нього самотужки.

* Зв’язатися з диспетчером по переговорному пристаю. Наполегливо просити допомоги.

* Якщо переговорний пристрій відсутній або не працює, стукати і кликати на допомогу мешканців будинку. Вони зателефонують у ремонтну службу ліфтів та повідомлять твоїх батьків.

Ліфт – не місце для розваг. Не забувай, що ліфт – це технічний пристрій! Користуйся ним тільки за потреби. Дотримуйтесь правил користування ліфтом.

 

Добування їжі та води при виникнені автономної ситуації

Людині, яка опинилася в умовах автономного існування, треба вживати найенергійніших заходів для забезпечення себе харчуванням за допомогою збору їстівних дикорослих рослин, риболовлі, мисливства, тобто. використати все, що дає природа.

На території нашої країни росте понад 2000 рослин, частково або повністю придатних для харчування.

При зборі рослинних дарів треба бути обережними. Близько 2% рослин можуть спричинити важкі і навіть смертельні отруєння. Для попередження отруєння необхідно розрізняти такі отруйні рослини, як вороняче око, вовче лико, віх отруйний (цикута), білена гірка та ін.

Харчові отруєння викликають отруйні речовини, що містяться в деяких грибах: блідій поганці, мухоморі, несправжньому опінку, помилковій лисичці та ін.

Від вживання незнайомих рослин, ягід, грибів краще утриматися. При вимушеному використанні їх у їжу рекомендується з'їсти за один раз не більше 1-2 г харчової маси, при можливості запиваючи великою кількістю води (рослинна отрута, що міститься в такій пропорції, не завдасть організму серйозної шкоди). Зачекати 1-2 години. Якщо немає ознак отруєння (нудоти, блювання, біль у животі, запаморочення, розлади кишечника), можна з'їсти додатково 10 -15г. Через добу можна їсти без обмежень.

Непрямою ознакою їстівності рослини можуть бути: плоди, подзьобані птахами; безліч кісточок, уривки шкірки біля підніжжя плодових дерев; пташиний послід на гілках, стовбурах; рослини, обгризені тваринами; плоди, виявлені у гніздах та норах. Незнайомі плоди, цибулини, бульби тощо. бажано проварити. Варіння знищує багато органічних отрут.

У разі автономного існування рибалка, мабуть, найдоступніший спосіб забезпечити себе харчуванням. Риба має більшу енергетичну цінність, ніж рослинні плоди, і риболовля менш трудомістка, ніж полювання.

Рибальську снасть можна виготовити з підручних матеріалів: волосінь - з розпущених шнурків черевиків, нитки, витягнутої з одягу, розплетеної мотузки, гачки - з шпильок, сережок, шпильок від значків, «невидимок», а блешні - з металевих і перламутрових гудзиків, т.п.

М'ясо риби допустимо їсти сирим, але краще нарізати його на вузькі смужки, висушити їх на сонці, так воно стане смачнішим і довше збережеться. Щоб уникнути отруєння рибою, треба дотримуватися певних правил. Не можна їсти риб, покритих колючками, шипами, гострими наростами, шкірними виразками, риб, не покритих лускою, позбавлених бічних плавників, що мають незвичайний вигляд і яскраве забарвлення, крововиливи та пухлини внутрішніх органів. Не можна їсти несвіжу рибу - з зябрами, покритими слизом, з очима, що провалилися, в'ялою шкірою, з неприємним запахом, з брудною і легко відокремлюваною лускою, з м'ясом, що легко відстає від кісток і особливо від хребта. Незнайому та сумнівну рибу краще не їсти. Не слід також вживати риб'ячу ікру, молоко, печінку, т.к. вони часто бувають отруйними.

Полювання - найбільш переважний, зимовий час єдиний спосіб забезпечити себе харчуванням. Але на відміну від риболовлі, полювання вимагає від людини достатнього вміння, навичок, великих трудовитрат. Дрібних тварин та птицю добувати порівняно не важко. Для цього можна використовувати пастки, силки, петлі та інші пристосування. Добуте м'ясо звірка, птахи підсмажують на примітивному рожні. Дрібних тварин, птахів смажать на рожні, не знімаючи шкірки і не обскубуючи. Після приготування обкурена шкірка видаляється, і тушка очищається від начинки. М'ясо більшої дичини доцільно після потрошення та очищення обпалити на сильному вогні, а потім досмажувати на вугіллі.

Річки, озера, струмки, болота, скупчення води на окремих ділянках ґрунту забезпечують людей необхідною кількістю рідини для пиття та приготування їжі. Воду з ключів та джерел, гірських та лісових річок та струмків можна пити сирою.

Але перш ніж вгамувати спрагу водою зі стоячих або слабопроточних водойм, її слід очистити від домішок і знезаразити. Для очищення легко виготовити найпростіші фільтри з декількох шарів тканини або з порожньої консервної банки, пробивши в денці 3-4 невеликі отвори, а потім заповнивши піском. Можна викопати неглибоку ямку за півметра від краю водойми, і вона через деякий час наповниться чистою, прозорою водою.

Найнадійніший спосіб знезараження води – кип'ятіння. У разі відсутності посуду для кип'ятіння підійде примітивний короб із шматка березової кори за умови, що полум'я стосуватиметься лише тієї частини, що наповнена водою. Можна закип'ятити воду, опустивши дерев'яними щипцями в берестяний короб нагріте каміння.

05/04/2023

Бесіда.

Тема.Ти заблукав. Як діяти на невідомій місцевості

Пошуково-Рятувальна  Волонтерська Асоціація "SARVA"

 підготувала правила, які допоможуть зорієнтуватись ,якщо заблукав.

Правила СОС

СТІЙ – Як тільки зрозумів, що загубився (не бачиш дорослих з якими був, або не впізнаєш місцевість) – негайно зупиняйся!*

* – Чим далі від місця зникнення дитина відійде тим важче буде її знайти.

* – Чим далі від місця зникнення дитина відійде тим важче буде її знайти.

ОЗИРНИСЬ – Озирнись навкруги, можливо ти побачиш їх.

СМІЛИВО ЗАКРИЧИ – Не бійся кричати та не бійся свого голосу.* В даному випадку це твоя зброя- використай її. Поклич маму або тата, можливо вони тебе почують. Якщо цього не трапилось – залишайся на місці!

* – Більшість дітей соромляться кричати, чи кликати на допомогу. Але , якщо ти  відчуваєш небезпеку, не треба боятись та соромитись кричати.

Запам’ятай, правило трьох “Н”

Ніколи

Ні з ким

Не йди

Важко розрізнити хороших чи поганих людей. Знайомі та незнайомі люди поняття теж відносне. Тому дуже важливо пояснити це правило. Придумай з батьками  кодове слово, по якому можна розрізнити ,це дійсно мама чи тато послали знайомого/незнайомого забрати тебе.

Безпечні дорослі, до яких можна звернутись по допомогу:

Поліцейські, медики, пожежні, охорона, продавці у аптеці та крамниці,  мами з маленькими дітьми.

Деякі конкретні ситуації:

Вулиця, багатолюдні місця, торгівельні центри, вокзали, аеропорти:

1. Пам’ятай “СОС”  : Стій, Озирнись, Сміливо закричи
2. Звернись за допомогою до безпечних дорослих. Безпечні дорослі – це поліцейські, охорона, продавці у аптеці та крамниці або мама з маленькими дітьми!
3. Попроси про допомогу, скажи, що загубився та шукаєш батьків, назви ім’я та прізвища батьків та їх номера телефону, поліції можеш назвати адресу, де живеш. Ти маєш пам’ятати їх на пам’ять, або носити з собою записку, де це записано.
 І пам’ятай Ніколи Ні з ким Не йди! Чекай!*

*- Пам’ятай , що відійти від місця де ти загубився можна тільки з поліцейським!Дорога додому:

1. Завжди повертайся вчасно, або попереджай батьків, що запізнюєшся

2. Ніколи не розмовляй та нікуди не йди з незнайомими людьми (пам’ятай Ніколи Ні з ким Не йди)! Навіть, якщо дорослий обіцяє тобі щось подарувати. Або, якщо просить про допомогу: доросла людина ніколи не проситиме допомоги у дитини.

3. Намагаються кудись відвести – голосно кричи! «Я вас не знаю! Це не мій тато/мама»

4. Ходи додому завжди одним і тим самим шляхом по освітлених вулицях.

Транспорт:
1. Якщо залишився на зупинці, а дорослий поїхав – стій на місці! За тобою обов’язково повернуться. Домовся про це з батьками заздалегідь.
2. Якщо дорослий вийшов на зупинці, а ти поїхав далі, вийди на наступній зупинці і чекай, за тобою приїдуть. Домовся про це з батьками заздалегідь.
3. Поїхав далеко? Звернись за допомогою до водія або контролера, вони тобі допоможуть!

Ліс:
Перед тим, як йти до лісу, запам’ятай:
1. Не ходи у ліс без батьків!
2. Вдягни яскравий одяг
3. Візьми з собою свисток, пляшку води, трохи їжі та повністю заряджений телефон!

Що робити якщо ти заблукав у лісі:
1. Пам’ятай “СОС”  : Стій, Озирнись, Сміливо закричи
2. Відповідай шумом на шум: використовуй свисток, бий палкою по дереву або, якщо можеш, кричи!
3. Не сиди на землі! Побудуй собі лежанку, або шалаш з гілок.
4. Запам’ятай Ніколи не підходь до водойм, навіть якщо дуже хочеш пити!
5. Не їж гриби та ягоди!

Ці прості правила допоможуть тобі у скрутній ситуації!

ПОРАДИ

24/03/2023

Правила поведінки під час  весняних канікул

Бесіда. Тема.Електричний струм

Правила електробезпеки:

• Не торкайтеся оголених дротів і кабелів. Запам’ятайте, що електричний струм не має ані запаху, ані кольору.
• Завжди тримайте електровилку за корпус, коли виймаєте її з розетки. У жодному разі не тягніть за шнур і не беріться за неї мокрими руками.
• Перевірте, чи вимкнуті електроприлади з розетки перед їхньою чисткою або мийкою.
• Не наближайтеся до розподільчих щитків, трансформаторів та інших енергетичних об’єктів. Зазвичай вони позначені спеціальним знаком у вигляді трикутника з блискавкою на жовтому тлі. 
• Тримайтеся на безпечній відстані від ліній електропередач. Не грайтеся під ними та не підіймайтеся по конструкціях електроопор.
• Не торкайтеся дерев, гілки яких контактують з лініями електропередач. Не рвіть з них плоди та не розгойдуйте гілля.
• Не наближайтеся самі та не пускайте інших до обірваних дротів ближче ніж на 8 метрів. Якнайшвидше повідомте про таку аварію енергетиків.
• Якщо ви опинилися у 8-метровій зоні крокової напруги біля обірваного дроту, виходьте з неї переміщуючи ступні ніг по землі, не відриваючи одну від іншої.

   НЕ МОЖНА бавитись з електроприладами, встромляти пальці або будь–які предмети в розетку;

   НЕ МОЖНА наливати воду у ввімкненні в електромережу чайники, праски, кавоварки; 

   НЕ МОЖНА витирати електричні прилади та проводи, штепсельні розетки та вимикачі мокрою ганчіркою;

   НЕ МОЖНА затискати електропроводи дверима, віконними рамами;

   НЕ МОЖНА підвішувати речі на проводи, вимикачі та розетки;

   НЕ МОЖНА доторкатися до кабелів або проводів, ізоляція яких пошкоджена;

   НЕ МОЖНА користуватись електроприладами, проводи живлення яких мають пошкоджену ізоляцію;

   НЕ МОЖНА витягати за шнур вилку з розетки;

   НЕ МОЖНА самостійно розбирати чи ремонтувати електроприлади.

   ОБОВЯЗКОВО слідкувати за тим, щоб після використання електроприладу, він був вимкнутий з розетки.

15/03/2023

Тема.Конструктивні особливості сучасних будинків.

             Що потрібно знати про укриття. 

             Способи евакуації із заваленого сховища

09/03/2023

До Дня народження Тараса Григоровича Шевченка "ЖИТТЯ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ"

Тарас Григорович Шевченко — визначна постать української історії. Він залишив по собі величезну творчу спадщину. А вірші, написані понад століття тому, актуальні й досі. 

У березні Україна вшановує пам’ять визначного поета, художника та мислителя. 

День народження Тараса Шевченка:

У 1814 році 9 березня народився Тарас Шевченко. Його ми знаємо як визначного поета, класика української літератури, мислителя та художника. У 2023 році весь світ відзначає 209-річчя від дня народження письменника.

Інформаційний матеріал:                                                                          

Біографія Тараса Шевченка

Тарас Шевченко. Вікторина.

Тарас Шевченко "Думка"

Тарас Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.

Народився в сім'ї селянина 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 року в селі Моринці на Черкащині. Рано залишився сиротою. Грамоти навчився у дяка. У 14 років його взяли "козачком" до двору поміщика П.Енгельгарда, з яким переїхав спочатку до Вільно, а потім - до Петербурга. У 1832 р. Шевченка віддали "у науку" до художника В.Ширяєва. У 1838 році за пiдтримки К. Брюллова, В. Жуковського, О. Венеціанова, М. Вєльгорського, Є. Гребінки, І. Сошенка та інших Шевченка викупили з кріпацтва.

Того ж року його прийнято до Академії мистецтв, яку він закінчив у 1844 році. У 1843 та 1845 рр. Шевченко приїжджав на Україну i працював художником у Київській тимчасовій комісії з питань розгляду старих актів. У лютому 1847 року Т. Шевченка затверджено на посаду викладача малювання Київського університету. 24 березня 1847 р. за участь в діяльності Кирило-Мефодіївського товариства та за антисамодержавницькі поезії Т.Шевченка заарештовано та заслано до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу з царською резолюцією про заборону писати i малювати. Під час заслання Шевченко як художник увійшов до складу експедиції, завданням якої було дослідження Аральського моря.

У 1857 році зусиллями друзів Т. Шевченка повернули з заслання й у 1858 році він прибув до Москви, потім до Петербурга. У 1859 році приїхав в Україну, але перебував під наглядом поліції. Йому заборонили постійно проживати в Україні і зобов'язали переїхати до столиці. Десятирічне заслання, хвороби призвели до передчасної смерті Т. Шевченка 26 лютого (за новим стилем 10 березня) 1861 року. Поховали його спочатку на Смоленському цвинтарі у Петербурзi, у травні 1861 року прах перевезли на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева.

Т. Шевченко почав писати вірші у другій половині 30-х років. У 1840 році в Петербурзі вийшла його перша збірка поезій "Кобзар", у 1845 році - героїчно-романтична поема "Гайдамаки". В 1843-45 роках він написав цикл поезій "Три літа" (центральним твором якого є "Сон"), поему "Кавказ", послання "І мертвим і живим…", поезії "Чигирине, Чигирине", "Великий льох", "Стоїть в селі Суботові" та ін., в яких гостро виступив проти соціально-національного гноблення українського народу. Під час ув'язнення писав вірші, які згодом об'єднав у цикл"В казематі". У 1854-1858 роках написав російською мовою повісті "Музикант", "Художник", "Нещасний", "Капітанша", "Близнята". Останніми прозовими творами Т. Шевченка є повість "Прогулянка з задоволенням і не без моралі" (1856-1858) та щоденникові записи "Журнал". В Україні у 1858 році Т. Шевченко написав низку високих зразків інтимної та пейзажної лірики. Кілька творів Т. Шевченка цього періоду опубліковано в журналі "Основа" та альманасі "Хата".

Т. Шевченко є одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Він є автором понад тисячі мистецьких творів (втрачено бiльше 160). У 1859-1860 роках виконав офорти з творів зарубіжних та російських художників, за які отримав звання академіка гравірування.

Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам'ятники, його твори перекладені майж е на всі мови світу, його ім'ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу - Тараса Шевченка.

08/03/2023

Тема. Надзвичайні ситуації метеорологічного походження 

Надзвичайні ситуації природного характеру, або стихійні лиха.

Події природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об’єкти економіки та довкілля, називають небезпечними природними явищами або стихійним лихом.

Стихійне лихо — природне явище, що діє з великою руйнівною силою, заподіює значної шкоди території, на якій відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, завдає матеріальних збитків.

Щорічно в Україні виникає до трьохсот НС, спричинених метеорологічними, гідрологічними та геологічними явищами. Найбільша їх кількість

зумовлена метеорологічними явищами , як під час теплого (сильна

спека, пилові бурі, суховії, надзвичайна пожежонебезпека), так і під час холодного (сильні морози, ожеледь, снігопади) періодів року , сильні зливові дощі (які зумовлюють селеві-водно-грязеві — потоки, зсуви землі та паводки, часті сходження снігових лавин), град,сильний вітер, тумани, хуртовини, сильні снігопади.

Повені— тимчасове затоплення значної частини суші водою в результаті розливу річок унаслідок великої кількості опадів, інтенсивного танення снігу, утворення заторів льоду під час весняного паводка, вітрового нагону води в річки з моря. Причиною повені можуть бути і завали на річках через землетруси, гірські зсуви, руйнування дамб, гребель, гідровузлів,виникнення цунамі або гравітаційних хвиль від підводних ядерних вибухів. Повені характеризуються підйомом рівня води й затопленням територій.

Селевий потік — потік суміші ґрунту й води, у якому багато каміння і уламків зруйнованих гірських порід і дерев. Селеві потоки утворюються в гірських і передгірських районах за великої кількості дощів, швидкого танення льоду, гірського снігу, землетрусів. Зазвичай селі подібні до бурхливого паводка, який несе велику кількість бруду, гальки і каміння. Селі стрімко або уривчасто переміщують великі предмети (камені, автомобілі тощо). Об’єм виносів складає сотні тисяч, а іноді мільйони кубічних метрів; розміри уламків досягають 3—4 м в поперечнику, масою 100-200 т. Маючи значну масу і швидкість, селі руйнують дороги, сільгоспоб’єкти, населені пункти і все інше на шляху просування.

Зсуви — ковзне зміщення мас гірських порід схилом під дією сили тяжіння внаслідок повені, землетрусу, послаблення міцності порід через сільськогосподарську діяльність або будівництво, які здійснюють, не враховуючи геологічних умов місцевості.

Площі зсувонебезпечних зон на теренах України збільшуються. Зони зсуву захоплюють

райони забудови, створюючи таким чином загрозу надзвичайних ситуацій з непередбаченими наслідками.

З групи метеорологічних явищ природного походження вкрай небезпечними стихійними  лихами є бурі, урагани та смерчі. Основна причина їх виникнення — циклонічна діяльність атмосфери.

Циклони Атлантичного океану зазвичай називають ураганами, а тропічні

циклони західної частини Тихого океану — тайфунами.

Буря (шторм) — дуже потужний, зі швидкістю понад 20 м/с, постійний вітер, що спричиняє значні руйнування на суші та хвилювання на морі (шторми). Для бур характерна менша, порівняно з ураганами, швидкість вітру.

Найважливіша характеристика урагану — швидкість вітру (29-50 м/с). Для зручності контролю за напрямком ураганів та з метою зменшення помилок під час передачі інформації синоптики надають їм короткі жіночі й чоловічі імена, що легко запам’ятовуються, або використовують чотирицифрову нумерацію.

В Україні ураганні вітри виникають будь-якої пори року, але переважна більшість — у липні—вересні. Вони мають циклічність, і це сприяє їхньому прогнозуванню. Урагани супроводжують зливи, снігопади, гради, блискавки, курні й снігові бурі.

Ураган ламає і вириває з коренями дерева, зриває дахи й руйнує будинки, лінії

електропередачі та зв’язку, будинки і споруди, виводить з ладу різноманітну техніку Люди можуть потрапити під уламки зруйнованих будинків і споруд. Уламки, що летять з великою швидкістю, та інші предмети завдають людям важких травм.

Смерч (торнадо) — атмосферний вихор, що виникає в грозовій хмарі й поширюється аж до поверхні землі. Він має вигляд стовпа, іноді з вигнутою віссю обертання, діаметром до десятків і сотень метрів з лійкоподібними розширеннями догори і донизу Повітря в смерчі обертається гроти ходу годинникової стрілки зі швидкістю до 100 м/с й одночасно підіймається спірально, утягуючи в себе різноманітні предмети. Смерч майже завжди добре помітний; його чути за оглушливим завиванням. Середня швидкість переміщення смерчу сягає 50-150 км/год. Тривають смерчі недовго: від кількох хвилин до кількох годин, проходячи за цей час шлях від сотень метрів до десятків кілометрів.

Смерч, рухаючись над поверхнею землі, завдає шкоди того ж рівня, що й сильні ураганні вітри, але на менших площах. Ці руйнації пов’язані з потужною дією обертової сили повітря та різким підйомом повітряних мас догори. При цьому певні об’єкти (автомобілі, легкі будівлі, дахи будинків, люди і тварини) можуть відриватися від землі й переноситися на сотні метрів. Урагани, бурі й смерчі — одні з найпотужніших сил стихії, а за руйнівним впливом їх часто порівнюють із землетрусом.

Землетруси — це могутні та грізні прояви внутрішніх сил Землі, які спричинені підземними поштовхами та коливаннями земної поверхні та супроводжуються інтенсивними зсувами земної кори. Осередок підземного поштовху зумовлює пружні коливання (сейсмічні хвилі), що поширюються землею за всіма напрямками. При цьому вивільнюється величезна кількість енергії. Руйнування, що спостерігаються під час землетрусів, можна порівнювати з наслідками ядерних вибухів . Ділянку Землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називають центром, а відповідне місце, розташоване на поверхні, — епіцентром землетрусу. Землетруси також виникають у результаті руху мас земної кори під впливом горотворчих процесів (40 % площі суші нашої планети охоплюють саме горотворчі території). Щорічно у світі реєструють понад 1 млн сейсмічних поштовхів. Землетруси відбуваються як на суші, так і на дні океанів та морів (тоді їх називають моретрусами, або моремото). Під час землетрусів під водою утворюються гігантські хвилі — цунамі. Чимало землетрусів супроводжується активізацією вулканічної діяльності.

Для визначення сили землетрусу використовують 12-бальну шкалу Ріхтера (за іменем американського сейсмолога; запропонована в 1935 р.). Земна поверхня під час землетрусу в 12 балів нагадує море за штормової погоди.

Землетрус може тривати від кількох секунд до кількох діб (підземні поштовхи періодично повторюються). Кількість поштовхів та проміжки часу між ними можуть бути різними й непередбачуваними.Наслідки землетрусів надзвичайно небезпечні й різноманітні. Землетруси спричиняють травмування та загибель людей, ушкодження і руйнування будинків, пожежі, вибухи, викиди шкідливих речовин, транспортні аварії, вихід із ладу систем життєзабезпечення і завдають великої шкоди. За кількістю жертв, розмірами збитків та площею понівечених територій, за труднощами прогнозу та малоймовірністю завчасного захисту від них ці природні катастрофи не мають аналогів. Найскладніша ситуація виникає в результаті землетрусу у великих містах, коли в результаті руйнації будинків, споруд, комунікацій, систем газо- та водопостачання, каналізації діяльність міста порушується, виникають пожежі, з’являється значна кількість

постраждалих з травмами, опіками, компресійно-роздавлювальною травмою.

Цунамі — морські хвилі, що виникають здебільшого в результаті зсуву догори або донизу ділянок морського дна під час підводних та прибережних землетрусів. Висота хвилі в океані, безпосередньо над осередком цунамі, складає 0,1-5 м. Під час наближення до мілководдя вона збільшується, сягаючи біля узбережжя від 10 до 50 м. Швидкість поширення цунамі становить 50-1000 км/год. Що глибше океан, то з більшою швидкістю поширюється хвиля. Під час наближення до берега швидкість цунамі знижується і складає (за глибини 100 м) близько 100 км/год. Інтенсивність цунамі оцінюється (як результат впливу на узбережжя) за умовною шестибальною шкалою. Цунамі здебільшого траплялися на Тихоокеанському узбережжі. Унаслідок землетрусів людство щорічно втрачає в середньому 100 тис. життів, що складає майже половину від кількості жертв унаслідок усіх інших природних катастроф, разом узятих, а також зазнає матеріальних збитків в обсязі близько 400 млн доларів.

Снігові замети-інтенсивне випадання снігу може призводити до утворення снігових заметів, які супроводжуються різкими змінами температури й спричиняють зледеніння доріг, ліній електропередачі; паралізують роботу авто та залізничного транспорту, порушують нормальне життя населених пунктів і навіть великих міст .

Небезпечними є снігові лавини в горах: вони мають велику руйнівну силу, заподіюють великих матеріальних збитків і спричиняють людські жертви. Боротьба зі сніговими лавинами має тривалий характер, її організовують протилавинні служби.

Засуха-специфічне стихійне лихо є засуха, коли тривалий час не випадають опади. Це призводить до зникнення вологи в ґрунті й відповідно — до масової загибелі рослинності.Різка втрата врожаю спричиняє голод.

Варто знати про такі небезпеки природного характеру:

• епідемія — масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу;

• епізоотія — широке поширення заразної хвороби тварин за короткий проміжок часу, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території;

• епіфітотія — широке поширення на території однієї або кількох адміністративно територіальних одиниць заразної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території. Однак слід чітко розуміти що епідемії, епізоотія та епіфітопія можуть носити як природничий так і техногенний і навіть військовий характер. Техногенний це створення людиною нових збудників хвороб та їх випадкові поширення,а військовий це застосування біологічної зброї.

Причини виникнення природних надзвичайних ситуацій та небезпечних явищ:

Закономірні природні процеси, негативний антропогенний вплив на розвиток природних процесів, Випадковість у розвитку природних процесів

За причиною виникнення вони поділяються на :

1. Тектонічні — пов'язані з процесами, що виникають з змінами предметів і явищ Землі.

2. Топологічні — причиною їх є процеси, що виникають на поверхні Землі.

3. Метеорологічні — пов'язані з процесами в атмосфері. Але в більшості випадків основною першопричиною виникнення цих стихійних лих є процеси, які відбуваються в Космосі.

Але все частіше причинами природних надзвичайних ситуацій виступає людська діяльність. Техногенний розвиток досяг такого рівня, що можна штучно викликати великі природні надзвичайні ситуації будь-якого характеру, наприклад, землетруси, цунамі, засухи, епідемії тощо.

 

01.03.2023

Бесіда 

Тема.Елементи безпекових конструкцій велосипеда 

Велосипед завжди був і залишається одним із улюблених  засобів пересування, захоплюючим видом спорту і туризму. Він міцно увійшов у побуту людей, особливо молоді. Але, разом з тим, саме він - винуватець безлічі серйозних травм. 

22/02/2023

Бесіда

Тема.Харчування. Гігієна здорового харчування

ЩО ТАКЕ ХАРЧОВА ГІГІЄНА?

Харчова гігієна – це сукупність правил та звичок, які позитивно впливають на фізичне та ментальне здоров’я. Харчова гігієна складається з двох компонентів: якість їжі та процес її споживання.

Важливим є те, які продукти ми вибираємо і як термічно їх обробляємо. Спосіб приготування відіграє роль. Щоправда, вживати корисну їжу на ходу, наносячи макіяж, або ж за столом – зовсім різні процеси. Річ у тім, що організм повинен концентруватися на одному яскравому процесі. Якщо ми їмо під візуальний супровід, то відволікаємося, не насичуємося, не задовольняємося і споживаємо більше.

Естетика теж має значення: вибір красивого посуду, столових приладів, сервірування столу. Такі ритуали приносять задоволення від прийомів їжі.

 Здоров'я людини дуже сильно залежить від того, наскільки правильно вона харчується. Харчування має бути різноманітним, містити необхідні людині білки, жири, вуглеводи, вітаміни і мінеральні солі (щоб задовольняти всі потреби людини).

Повноцінне харчування передбачає відповідність енергетичних витрат їх поповненню. Середня добова потреба у білках приблизно становить 100 - 150 г, у вуглеводах — 400 - 500 г, а у жирах — близько 80 г.

 

Важливою умовою нормального травлення є помірність в їжі.
Сигнали насичення, що свідчать про заповнення шлунку їжею, надходять у головний мозок із запізненням приблизно на 20 хвилин, тому якщо їсти дуже швидко, виникає небезпека переїдання. До того ж занадто велика кількість їжі — це велике навантаження на органи травлення. Ось чому їсти потрібно декілька разів на день, неквапливо і потроху. Найкраще їсти чотири рази на день, причому більшу частину їжі вживати у першій половині дня (за сніданком і обідом). Сніданок повинен містити приблизно 25 % усього денного обсягу їжі, обід — близько 50 %, полуденок — 15 %, вечеря — 10 %.

Якщо їжа смачна, має приємний запах і привабливо виглядає, у шлунково-кишковому тракті виділяється більше травних соків, і їжа краще і швидше перетравлюється і всмоктується.
Краще, щоб їжа була теплою (але не гарячою, оскільки температура вище 50 °C може пошкодити слизові оболонки рота і стравоходу). Різке чергування гарячої і холодної їжі призводить до мікротріщин на емалі зубів та її руйнування з часом.
Деякі продукти не можна вживати у великих кількостях. Це жирна їжа, гострі приправи, чіпси, оцет, алкоголь, тощо.
Суху їжу краще запивати, оскільки перетравлення такої їжі є утруднене і може бути пошкоджена слизова оболонка стравоходу і шлунку

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ХАРЧОВОЇ Гігієни

виконуйте правила санітарії при приготуванні їжі;

руки і кухонне приладдя повинні бути чистими;

їжа повинна бути свіжою, не протермінованою;

фрукти і овочі потрібно вимити чистою водою і обполоснути кип'яченою водою.

Не дивитись телевізор, Youtube, не скролити соцмережі під час прийому їжі. Ваша увага має бути зосереджена на їжі та смакових відчуттях.

20/02/2023

18-20 лютого 9 років тому відбулися масові розстріли протестувальників під час Революції Гідності. Відтоді 20 лютого Україна вшановує пам'ять українців, які змінили перебіг історії нашої держави. Цьогоріч пам'ятні заходи триватимуть з 15 по 20 лютого і пройдуть під гаслом: Небесна Сотня — перші герої російсько-української війни.

Події зими 2014 року, коли протистояння між українським народом і тодішнім режимом досягло максимального прояву, стали трагічною сторінкою нашої історії. 18-20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули близько ста осіб, кілька десятків людей зникли безвісти, більше тисячі дістали поранення, а сотні — були заарештовані та піддані тортурам. Найбільше активістів Майдану — 48 осіб загинуло 20 лютого 2014 року. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013-2014 років і п'ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні. 

Герої Небесної Сотні стали для України символом жертовності, героїзму та патріотизму. Прикладом та джерелом натхнення для наших воїнів, які, щоб захистити свою країну, взяли у руки зброю. Наша боротьба за свободу та незалежність триває. Маємо лише один шлях — підтримка та зміцнення ЗСУ, звільнення від російського агресора всієї окупованої території, включно з Донбасом та Кримом, а далі розбудова вільної, демократичної, сильної та квітучої України.

15.02.2023

Бесіда.

Тема.Вода – необхідна складова життя людини

10/02/2023

Бесіда.

Тютюнопаління, електронні сигарети, алкоголь, енергетики - до чого призводять шкідливі звички

03/02/2023

час: 3 .02. 2023 10:30

Підключиться

https://us04web.zoom.us/j/76242684847?pwd=g3xqbVuNSQfKjmtDaiauSZNIDwzVjf.1

Ідентифікатор конференції: 762 4268 4847 Код доступу: 4

Бесіда.  Обережно ожеледиця

Переглянь відео

Обережно, ожеледиця!

Ожеледиця утворюється у вигляді склоподібного льоду або інею, якщо температура землі, дорожнього покриття, елементів дорожніх споруд, окремих предметів нижча, ніж -3 C, а температура повітря різко збільшується з переходом від +3 до -5 C за умов підвищеної (понад 90%) відносної вологості повітря (туман, мряка) або слабких дощових опадів. Ожеледиця з'являється першочергово, як правило, на ділянках (мостах, покритті ділянок доріг та вулиць), що проходять поблизу рік, каналів, боліт, озер та інших водойм).

Ожеледиця на дорогах заважає рухові транспорту, внаслідок неї значно погіршується зчеплення коліс з поверхнею доріг, що різко збільшує кількість аварій та змушує їздити з меншою швидкістю. У таку погоду не варто їздити на велосипедах, бо такий спосіб пересування може стати причиною аварії на дорогах.

Необережне падіння під час ожеледиці може спричинити травмування людини. Щороку внаслідок падіння травмується 97,5 тисяч українців – повідомляє Центр громадського здоров’я МОЗ України. У нещасного випадку можуть бути різні причини, але найчастіше це необережність. Зимою люди часто травмуються через ожеледицю: на ковзанках, припорошених снігом, під час дитячих зимових ігор, при катанні з крижаної гірки на санчатах, лижах, ковзанах. Уберегтися від травм під час ожеледиці можна, якщо дотримуватися простих правил поведінки і тому варто поговорити про те, як вести себе під час ожеледиці, щоб не потрапити до травмпункту.

Щоб зменшити ризик травм в ожеледицю дотримуйтесь таких порад:
-перед виходом із будинку натріть наждачним папером підошву або наклейте на неї лейкопластир. Пам'ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м'якої основи та без високих підборів
-ходіть по тротуарах, посипаних піском або сіллю, а якщо вони не посипані, ходіть по не притоптаному снігу, який зазвичай залишається на внутрішньому краї тротуару
-при ступанні по льоду максимальне навантаження на стопу повинно приходитися не на п’яту, а на носок
ходіть неквапливо, ноги злегка розслабте в колінах
не тримайте руки в кишенях – це збільшує ймовірність не тільки падіння, але й отримання тяжких травм, -особливо переломів
-бережіться ковзанок, припорошених снігом, ходіть по освітленій частині тротуару, не перебігайте проїжджу частину дороги
-при порушенні рівноваги - швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах
обходьте металеві кришки люків, як правило, вони вкриті льодом, а крім того, вони можуть бути погано закріплені, що додає травмувань
не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте, поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар
-падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння сконцентруйтеся, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов`язково перекотіться - удар, спрямований на вас, розтягнеться і втратить свою силу при обертанні.

-Дві третини травм люди старші 60 років одержують при падінні. Тому людям похилого віку краще під час ожеледиці взагалі не виходити з будинку. Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводу небезпечні для здоров`я.

-Дуже небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп’яніння травми частіше за все важкі, всупереч переконанню, що п`яний падає завжди вдало. Напідпитку люди не такі чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткових проблем та неприємностей.

-Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль у суглобах, якщо утворилися пухлини, терміново зверніться до травмпункту, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.

27.01.2023

Правила безпечної поведінки під час освітнього процесу 

      при очному та дистанційному навчанні .

27.01.2023

“Людської пам’яті свічу яскраву запалім ”

Україна 29 січня вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами 104 роки тому. 

 

     Історія не повторюється, але деякі її події мають щось спільне.

◄  480 рік до н.е. Грецькі поліси вели війну з персами-завойовниками, яких привів  цар Ксеркс. 300 спартанців, яких очолював цар Леонід, тримали оборону біля Фермопільської ущелини. І тільки зрада грека, який вночі провів ворога гірською стежиною в табір спартанців, не дала їм можливості перемогти. Всі вони загинули, захищаючи свою державу….

◄   Мечем і вогнем випалювали наш корінь польські пани, втоптували у гній рідну мову, спотворювали українську  пісню. Запроторювали на Сибірську каторгу російські царі наймудріших і наймужніших синів і дочок. Морили лютим голодом у 20-30 роках, якого ще не знала людська цивілізація.  Спопеляли  український народ  в концтаборах німецькі фашисти. За вільну Україну помирали студенти в 1918 році.

Події 29 січня 1918 року, які живуть в душі українського народу, і сьогодні ятрять його  серце. То ж давайте зазирнемо в ті дні, відкриємо ще одну сторінку нашої історії, усвідомимо суть трагедії, ім’я якої Крути. 

У грізному полум’ї громадської війни поставав 1918 рік. Окуповано Харків, Полтаву, Чернігів.

Вояки-українці, розкидані по всіх фронтах, свідомо віддали себе в розпорядження Центральної Ради, готові були йти на великі жертви заради визволення своєї поневоленої Батьківщини. Але саме цих патріотичних прагнень Центральна Рада не врахувала. І це було однією з трагічних помилок.

Що ближче було до Києва, то жорстокішою була боротьба. Зупинити ці сили було нікому. Саме тому на станцію Крути, яка була воротами до Києва, прибув нашвидкуруч зібраний загін юнаків під командуванням сотника Омельченка. Загін складався із гімназистів 6, 7, 8 класів. 27 січня ці, майже не знайомі з військовою справою, юнаки виїхали на фронт, відбуло 250 курсантів старшинської школи. Саме вони і спробували  перепинити шлях радянським військам. Разом з ними 28 січня о 4-й годині ранку поїзд зупинився на станції Крути, що між Ніжином і Бахмачем. Тут до них приєдналось близько 40 гайдамаків. Увесь день готувались до бою. Старшина Лощенко пристосував вагон під бронепоїзд і з одним козаком, невеликою гарматою і кулеметом відважно пускався в бік ворога.

Настав холодний похмурий ранок 29 січня. О 9-й годині розвідка донесла, що більшовики наступають….

У глибокому снігу, при морозі – 15 С , у своїх гімназистських шинелях залягли вони в сніг. Більшовики не зупинялися, хоч по них і був відкритий вогонь, вони відчували свою перевагу, бо їх було до 6-и тисяч бійців…

Бій розпочався о 12 годині дня , фактично безперервно тривав до пізнього вечора . Юнаки мужньо відбивали атаку ворога , не залишаючи своїх позицій . Протягом п’яти годин українські підрозділи стримували ворожі напади . Проте незабаром , скориставшись кількісною перевагою , наступаючі зламали оборону і почали оточувати українські частини . Розуміючи безвихідність свого становища , бійці Студентського куреня пішли в атаку і були майже всі знищені. 27 студентів і гімназистів були захоплені в полон . Усіх їх було піддано нелюдським катуванням і по-звірячому замордовано.

Безжальні кати навіть заборонили селянам поховати безстрашних захисників . Після підписання Брестського миру , який замінив владу більшовиків на австрійців та німців , 19 березня 1918року в Києві відбувся урочистий похорон на Аскольдовій горі 28 полеглих бійців у бою під Крутами.

День помирав , як недобитий лебідь ,
Ніч перейняла невимовний біль.
Здригнулись зорі в сполотнілім небі
І тихо падали в криваву заметіль.
Стогнали Крути і молився вітер ,
Цілуючи скривавлені сліди:
Вас мало , діти , вас так мало , діти ,
Супроти п’яної московської орди.
В пекучий сніг… Навзнак. Не на коліна.
Заплакав місяць в зоряну блакить.
Всі – як один… Кріпися Україно ,
Хоч їхня смерть вовік не відболить.

Під Крутами впали студенти: Олександр Попович, Володимир Шульгін, Божко Божинський, Андрій Дмитерко, Сидір Пурік, Олександр Шерстюк, Борзенко-Конончук, Кирило Головащук, Чижов, Сірук…….

Гімназисти: Андрій Соколовський, Євген Тарнавський, Ганкевич, Ігнаткевич, Пінський, сотник Омельченко та багато інших. 

 Вшануємо їх пам’ять хвилиною мовчання

Скрипів мороз, ревіли хуртовини,
Ви йшли на смерть, гарячі, молоді,
За те, щоб жити в вільній Україні
Життя своє поклали ви тоді…

Вас 28 світлих і незламних
Боролися до самого кінця
Та доля, доля була невблаганна
Полинули у небо до Отця…

Та ми вас не забудемо ніколи
Тих хлопців, що стояли до загину,
Що мужньо, самовіддано боролись,
Ви – янголи, герої України!

© Автор Британ Галина Ярославівна

Українські січові стрільці – перші добровольці на захисті України

В історію українського народу Українські Січові Стрільці вписали нев’янучої слави сторінки. Дві з них вікопомні. Перша полягає в тому, що січові стрільці стали заключним акордом епохи галицько-українського відродження. Друга – своїми невтомними військовими змаганнями вони возвели величну споруду: незалежну державу, ім’я якої Західноукраїнська Народна Республіка.

У серпні 1914 року, у Львові було створено легіон Українських січових стрільців. Це добровольче воєнне формування стало основою для української національної армії та відродило самобутню українську військову традицію. Роки імперського поневолення не загасили бажання до волі, тому на заклик до захисту рідної землі під час Першої світової війни відгукнулися 28000 небайдужих українців, з яких австрійська влада дозволила відібрати лише 2500 стрільців.

Українські Січові Стрільці воювали на Карпатському фронті проти російської армії. Одну з найвідоміших перемог над ворогом стрільці здобули у травні 1915-ого у бою на горі Маківці, де зазнали великих втрат. Згодом ще не раз український легіон відзначався героїзмом у боях, зокрема під Болеховом, Галичем, Завадовом і під час Брусилівського прориву. Причиною цьому у певній мірі було й те, що ядро Українських січових стрільців складали люди, що проходили військовий вишкіл ще задовго до війни в українських молодіжних організаціях: “Січ”, “Сокіл” і “Пласт

Легіон Українських січових стрільців — воістину легендарний, адже виразив, приглушене багаторічним гнітом, прагнення волі і масовий прояв національної свідомості, який направляв українських борців ще не один десяток років. Стрільці складали присягу не лише Австро-Угорщині, а й Україні, тому й не дарма на стрілецьких могилах біля прізвища викарбовували: “Впав за волю України”.

«Верхів’я гір, верхів’я слави,

Шумить, шумить, шепоче ліс:
По битві на полях Полтави
Тут вперше український кріс
Спиняв московських полчищ лави,
І вперше по літах недолі
Слова упали тут стрільцеві:
«Ми не поклонимось цареві!
Ми прагнем волі!»

Пісня  Українських Січових Стрільців

26.01.2023

День Соборності України

Щороку 22 січня в день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлене Указом Президента України «Про День Соборності України» від 13 листопада 2014 року № 871.

Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі.

Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це – основоположна віха українського державотворення.

24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991-го. Втім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня відбулося відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті її проголосила Українська Центральна Рада 22 січня 1918 року IV Універсалом. А за рік, 22 січня 1919-го, на Софійському майдані в Києві відбулося об’єднання в одну державу Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. 

Через невдачу Української революції 1917–1921 років державність зберегти не вдалося. Тому у XX столітті українці змушені були продовжувати боротьбу за неї, аж до відновлення незалежності в 1991-му.

Ключові тези

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагомістю події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. 

105 років тому – 22 січня 1918 року – Українська Народна Республіка проголосила незалежність і боролася за право бути «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Цей факт руйнує твердження російської пропаганди, буцімто Української держави не існувало, її вигадали більшовики.

22 січня 1918 року вперше у XX столітті українці проголосили незалежність власної держави – Української Народної Республіки. 24 серпня 1991-го відбулося її відновлення.

Проголошення соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі, що увінчав соборницькі прагнення українців, розділених кордонами тогочасних імперій. На початку ХХ століття після падіння імперій українці об’єдналися у власній державі. Сьогодні, через трохи більше століття після проголошення Акта Злуки, ми обʼєднані у відстоюванні своєї незалежності і держави. А після перемоги над російським агресором Україна відновить свою соборність.

Термін «соборність» має кілька значень. Це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території. І духовна консолідація всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Соборність – це також територіальна цілісність держави. Тому звільнення від російського окупанта українських земель є нашою спільною метою.

Соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності народу, які є фундаментом для побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.

Ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. А нині вона є передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії. 

Сьогодні соборність для України означає деокупацію всіх територій, захоплених ворогом, відновлення єдності з Донеччиною, Луганщиною та Кримом.

Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього. Коли ми, люди з різних регіонів країни, разом працюємо, створюємо знакове й важливе, боремося з окупантами.

Радянська та російська пропаганди завжди нав’язували переконання, що українці діляться на «східняків»  і «западенців». Проте в сучасному спротиві російській агресії ми довели свою згуртованість і спільне прагнення жити у вільній державі, яка сама визначає своє майбутнє. Ця пропаганда зазнала краху.

Українська незалежність понад 100 років тому зазнала поразки від більшовиків, зокрема, через використанням ними методів гібридної війни: невизнання своїх військ на території УНР, створення маріонеткових псевдореспублік, підтримку антиукраїнських рухів. Але також – через періодичний брак згуртованості в діях, попри спільне бажання українців жити в обʼєднаній державі. Сьогодні Російська Федерація знову прагне знищити українську державність і окупувати нашу землю. Тож так важливо залишатися монолітними в боротьбі проти ворога.

Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність держави буде цілковито відновлена тільки після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом.  Соборність – мета Перемоги.

23.01.2023

20 січня
Відповідно до наказу міністра оборони та Головнокомандувача ЗСУ, 20 січня в Україні – День вшанування захисників Донецького аеропорту.

Оборонці Донецького аеропорту – незламні та відважні кіборги, які понад 242 дні захищали стратегічний об'єкт, зовсім не пристосований для оборони. Вони вистояли, не вистояв бетон. У цей день 8 років тому окупанти підірвали новий термінал аеропорту.
«Вічна пам'ять усім, хто захищав Донецький аеропорт до кінця! Пам'ятаємо сміливість, завзятість та стійкість наших КІБОРГІВ! Дякуємо за жертовність та незламність. Сьогодні наші мужні воїни на всіх фронтах продовжують вашу справу. Україна вистоїть і переможе!»

27/12/2022

Правила безпечної поведінки під час зимових канікул. 

Формула безпечної життєдіяльності

Правила поведінки пішохода за сигналами регулювання дорожнього руху

Патрульні поліцейські регулюють дорожній рух, щоб допомогти водіям безпечно проїхати, а пішоходам — перейти перехрестя

Рекомендуємо освіжити знання про сигнали регулювальника й для цього повторити пункт 8.8 ПДР:

Регулювальник дорожнього руху стоїть обличчям або спиною до вас. Руки його розведені вбік, опущені донизу, або зігнута перед грудьми права рука з жезлом (червоним диском) вліво:

Рух заборонено в усі сторони. Це положення регулювальника прирівнюється до червоного сигналу світлофора (пункт 8.8 (а) ПДР).

Регулювальник стоїть обличчям до вас. Його права рука, що тримає жезл (червоний диск), витягнута вперед, тобто до вас:

Рух заборонено прямо, а направо — рух дозволено. Це положення регулювальника означає червоний сигнал світлофора із зеленою стрілкою праворуч (пункт 8.8 (б) ПДР).

Рука регулювальника з жезлом піднята вгору. Він стоїть до вас будь-яким боком:

Цей жест означає, що зараз зміниться рух на перехресті. Таке положення означає “Увага!” і жовтий сигнал світлофора. Автомобілі та пішоходи мають покинути перехрестя, рух транспорту заборонено (пункт 8.8 (в)).

Регулювальник стоїть до вас лівим боком з витягнутою вперед рукою з жезлом:

Дозволяється їхати у будь-якому напрямку: направо, наліво, прямо, а також розвертатися. Цей сигнал регулювальника означає зелене світло світлофора (пункт 8.8 (б) ПДР).

Якщо регулювальник стоїть лівим боком до вашої машини, а його руки опущені донизу, витягнуті по сторонах або зігнуті і притиснуті до грудей:

Можна їхати прямо або направо, спочатку пропустивши пішоходів. Такий сигнал означає зелене світло світлофора, але із забороною лівого повороту (пункт 8.8 (а) ПДР).

Коли регулювальник регулює дорожній рух на перехресті, його жести мають пріоритет над сигналами світлофора та відповідними дорожніми знаками.

Регулювальник може подавати інші сигнали, зрозумілі водіям і пішоходам.

Регулювальник на перехресті — ваш помічник

Дуже часто наслідки нещасних випадків стають плачевними в результаті необачності дітей, при користуванні побутовими предметами під час канікул, коли учні залишаються вдома без нагляду дорослих. Часто результатом трав­ми може бути порушення поведінки під час гри на подвір’ї. Тому для запобі­гання небажаних травм та нещасних випадків пропоную вам запам’ятати прави­ла поведінки під час канікул:

1. Не бери в рот гвіздки, монети, ґудзики та інші неїстівні предмети. Ти
можеш кашлянути або чхнути і тоді несподівано проковтнеш те, що тримаєш в
роті. Я знала одного хлопчика, який бігав по всій хаті за своїм молодшим
братом, не випускаючи з рота зубної щітки, несподівано він оступився, впав,
зробив ковтальний рух і - ви не повірите! - проковтнув зубну щітку.

2.  Не засовуй пальці куди попало: в пральну машину, в міксер, навіть у вузьке горло пляшки з газованою водою. Один мій знайомий хлопчик ухитрив­ся засунути пальця в пляшку і його прийшлося вести в лікарню і під нар­козом виймати пальця з пляшки.

3. Ліки можна приймати тільки ті, які тобі дають батьки або лікар. Ніколи не ковтай пігулок, які тобі сподобались, навіть якщо вони на вигляд і на смак схожі на цукерки, і не пий сам мікстур, навіть солодких. Навіть без­винні ліки, такі як аспірин, можуть зашкодити, якщо приймати їх без необ­хідності.

4.  Ножі зовсім не придатні в якості іграшок. Ніж - це дуже корисна річ, але з ним треба правильно поводитись, а дитину цьому навчити практично неможливо. Старші діти також не повинні бешкетувати з ножами, особливо якщо поруч знаходиться інша дитина. Дуже часто діти отримують серйозні по­різи із-за необачного поводження з ножем.

5.  Якщо ти відчуваєш, що в око щось потрапило, скажи про це батькам. Іноді в око потрапляє вія, частинка сміття і щоб від нього звільнитися треба промити око водою, або охайно витягнути смітинку із ока шматочком вогкої вати (але це повинен зробити хтось із дорослих). Іноді потрібна допомога лікаря.

6. Ніколи не слід сильно терти очі, особливо брудними руками. Коли ти це робиш, в очі може потрапити сміття з рук. А на руках після ігор на вулиці знаходиться багато мікробів, які так і хочуть потрапити на твої вії і тоді там може з'явитися ячмінь (це дуже болючий прищик).

7. Не ковиряйся нічим у вусі, бо можеш пошкодити барабанну перетинку. У вухо дозволяється засовувати тільки один предмет - свій власний лікоть. Подивись, як це у тебе вийде!

8.  По можливості оберігай вуха від дуже гучних звуків, шуму.

9. Дуже часто діти отримують травми рук, коли прищеплюють їх дверима. Палець можна прищемити дверцятами машини, дверима кімнати чи квартири. Відкривай і закривай двері тримаючись за дверну ручку.

10.  Час від часу звертай увагу на те, як розташовані меблі у квартирі, чи не було перестановок. Деякі діти впевнені, що меблі завжди знаходяться на одному місці. Не звернувши уваги на перестановку, ти можеш налетіти на що-небудь і боляче вдаритись.

11. Стільці, лавки для ніг можуть знаходитись в самому несподіваному місці. Тому треба слідкувати, щоб вони не потрапили тобі під ноги, особливо
у темряві.

12. На килимках і доріжках можна послизнутися. Будь обережним, коли стаєш на них, особливо коли біжиш.

13. Перед тим як ляжеш спати, збери на місце іграшки. Я знала одну дівчин­ку, яка впала і зламала собі руку, коли перечепилася через свою ляльку. Ця дівчинка вночі пішла в туалет, аж в темряві їй під ноги потрапила ляль­ка, яку вона кинула, і - дівчинка опинилася на підлозі.

14. Щоб було менше нещасних випадків у ванній кімнаті, добре було б, щоб на дно ванни покласти спеціальний гумовий килимок. Коли ти знаходишся у ванній дуже легко послизнутися і впасти, тому що від води і мила дно і стінки ван­ни бувають дуже слизькі.

15. Добре запам’ятай: ні в якому разі не можна торкатися мокрими руками до електроприладів і дротів.

16. Не висовуйся із відкритого вікна: зовсім несподівано в тебе може закру­титися голова і ти впадеш вниз. Не сиди на підвіконні коли вікно відчинене. В цьому положенні легко втратити рівновагу і впасти вниз.

17. Коли швидко біжиш, не забувай дивитись під ноги, інакше ти не побачиш який-небудь предмет, через який можна перечипитися і впасти.

18. Ніколи не стрибай з великої висоти - це дуже небезпечно. В кінці кінців у нас не чотири ноги, як у кішок, а тільки дві. Крім того, коти вміють при­землятися на лапи, а людям, на жаль, рідко вдається приземлитися на ноги.

19.  Коли збігаєш вниз по сходах, тримайся за поручні: якщо ти зісковзнеш зі сходинки, поручні не дадуть тобі впасти.

20.  Не ходи високими вузькими парапетами, карнизами, якби тобі не хотілося показати свою спритність. Із-за несподіваного шуму чи пориву вітру ти можеш втратити рівновагу і впасти.

21. Не бігай у темряві: ти ризикуєш налетіти на який-небудь предмет, або спіткнутися і впасти.

22. Ніколи не бігай з льодяником або чимось подібним в роті. Несподівано спіткнувшись ти можеш поранити собі горло чи язик.

23. Розмовляти на вулиці із сторонніми людьми можна тільки в тому разі, якщо тебе супроводжують батьки, старший брат чи сестра, вчителька, або ще хтось із дорослих, кого ти добре знаєш. Якщо ти ідеш один, то вступати в розмову з чужим не можна. Цілком можливо що незнайомець, який до тебе звернувся - чудова, добра людина, але він може мати лихі наміри.

24. Не погоджуйся нікуди йти з незнайомцем, не сідай до нього в машину, на­віть тоді, коли він обіцяє відвести тебе до батьків. Не довіряй йому ні в якому разі: мати або батько ніколи не пошлють за тобою незнайому людину.

25. Не бери у чужої людини цукерки, гроші та інші гостинці. Можливо, вона пропонує від щирого серця, можливо і ні. Про всяк випадок відмовся.

26. Якщо стороння людина візьме тебе за руку і намагатиметься силою повести за собою, треба вирватись і втекти додому, або звернутися за допомогою до кого-небудь із перехожих. При необхідності кричи з усієї сили.

І взагалі, якщо ти бачиш людину вперше, звідки тобі знати, хороша вона чи ні? Краще не ризикувати.

23/12/2022

Бесіда 

"Як поводитися на випадок нападу на вулиці, вдома, в школі, в громадських містах ."

Телефони допомоги:

Пожежна охорона 101

Міліція 102

Швидка допомога 103

Служба газу 104

Екстрена служба 112 

БЕЗПЕЧНА ПОВЕДІНКА ВДОМА

I.   ВИБІР МІСЦЯ І ПРЕДМЕТІВ ДЛЯ ГРИ

1.    Грайся краще в дитячій кімнаті. Не можна гратися на підвіконні, балконі, кухні.

2.     Гратися із сірниками, гострими предметами (шилом, ножем, ножицями) не можна.

3.     Небезпечно гратися зламаними іграшками - гострими краями можна поранитися.

4.     Користуватися комп’ютером можна тільки під наглядом дорослих і недовго.

II.    СПІЛКУВАННЯ З ЧУЖИМИ ЛЮДЬМИ

Ти повинен знати, що спілкуватися з чужими людьми треба обережно, стримано, чемно. У незнайомих людей можуть бути й погані наміри.

Правила поведінки при спробі сторонніх пробратися до вашого дому:

1.    Перевір, чи замкнені двері на замок.

2.     Ніколи не відкривай дверей, не довідавшись, хто знаходиться за ними.

3.     Не розмовляй з незнайомцем через двері.

4.     Ніколи не говори незнайомцю, що дорослих немає вдома.

III.   ПОВОДЖЕННЯ З ЕЛЕКТРОПРИЛАДАМИ

Електроприлади при неправильному поводженні можуть заподіяти лихо - пожежа, ураження струмом.

Правила поводження з електроприладами:

1.    Ніколи не торкайся електроприладів мокрими руками.

2.     Якщо помітиш неполадки з електрикою - повідом дорослих.

3.     Коли ідеш з дому, обов’язково виключай світло та електроприлади.

4.     Якщо електроприлад зайнявся, то треба обмотати руку сухою ганчіркою і висмикнути вилку з розетки, а палаючий предмет накрити ковдрою.

5.     Потрібно повідомити дорослих про пожежу.

V ГАЗ

Газ - невидима небезпека в домі. Він може вибухнути, ним можна отруїтися.

1.    Відчувши запах газу, відкрий вікна, двері і перекрий газові крани; не запалюй сірники, не вмикай світло; повідом дорослих.

2.     Якщо запах газу не зникає, викликай службу газу за телефоном - 04, а сам вийди на вулицю.

3.     Якщо хтось отруївся газом, його треба винести на вулицю і розстебнути одяг на грудях. На голову покласти холодний компрес, а до ніг - грілку, оббризкати обличчя холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт, напоїти міцним чаєм або кавою.

БЕЗПЕКА НА ВУЛИЦІ

І. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВУЛИЦІ

На вулиці теж можна зустрітися з небезпекою.

1.    Ніколи не ходи гуляти без відома дорослих.

2.     Якщо ти загубив батьків у незнайомому місці, стій там, де ти загубився. Якщо їх довго немає, звернися по допомогу: на вулиці - до міліціонера, у магазині - до продавця, у метро - до чергового.

3.     Не грайся на вулиці допізна.

4.     Не погоджуйся йти з незнайомими людьми до чужого під’їзду, підвалу, на пустир або до інших безлюдних місць.

5.     Ніколи не розмовляй на вулиці з незнайомими людьми.

6.     Не приймай від незнайомих людей ласощі, подарунки.

7.     Ніколи не сідай у машину до незнайомих людей, щоб вони тобі не пропонували.

8.     Якщо ти побачиш на вулиці, у транспорті невідому сумку, коробку, згорток, пакет - не чіпай їх.

II.   НЕБЕЗПЕЧНІ ЗУСТРІЧІ В ЛІФТІ, ПІД’ЇЗДІ

1.    Перед тим, як увійти до ліфта, під’їзду , треба добре оглядітися навколо - чи немає невідомих підозрілих людей.

2.     Не можна сідати у ліфт із незнайомими - краще почекати або піти пішки.

3.     Якщо в ліфті вже є незнайома людина, то не слід повертатися до неї спиною, треба стежити за її діями.

4.     Якщо незнайомець увійшов до ліфта після вас, можна натиснути кнопку „Стоп” і вийти з ліфту.

5.     Якщо під час руху ліфта ви відчули небезпеку, треба натиснути кнопку „Виклик диспетчера” - миттєвий телефонний зв’язок нагадає незнайомцю, що ви не один.

6.     Якщо на вас напали в ліфті, треба голосно кричати, кликати на допомогу, дряпатися, кусатися.

III.   НЕБЕЗПЕЧНІ ПРЕДМЕТИ

До небезпечних предметів належать:

•         легкозаймисті речовини (бензин, газ, нафта, ацетон);

•         горючі (солома, папір, дерево);

•         вибухові (порох, динаміт, гранати, бомби, міни);

•         предмети побутової хімії (фарби, аерозолі, клей).

Небезпечним можна вважати будь-який предмет, про вміст якого ти не знаєш: сумка, валіза, пакет, згорток, залишені невідомими людьми. В них можуть виявитися вибухівка, отрута, наркотики.

Ніколи не чіпай невідомі тобі предмети. Якщо знайшов щось підозріле - повідом дорослих.

БЕЗПЕКА НА ВІДПОЧИНКУ

У лісі тебе теж може підстерігати небезпека: отруйні рослини, гриби, тварини, лісова пожежа.

І. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В ЛІСІ

1.    Не зривай, не нюхай, не пробуй на смак незнайомі гриби, ягоди.

2.     Якщо зустрів лісового звіра - не кричи, не тікай, дай йому можливість піти.

3.     Якщо помітив агресивну поведінку тварини, то кричи, стукай палицею об дерево.

4.     При зустрічі із собакою не можна тікати, дивитися їй в очі і посміхатися, поводитися насторожено.

5.     Йдучи до лісу, краще взувати чоботи. При зустрічі із змією не заступай їй дорогу - змії самі сховаються в укриття.

6.     Не розводь багаття без дорослих, не грайся з вогнем.

7.     Після повернення з лісу уважно оглянь свій одяг і тіло - укуси отруйних комах і кліщів можуть призвести до тяжких захворювань.

8.     Якщо кліщ упився в шкіру, то його треба швидко витягти. Для цього необхідно капнути на місце, де сидить кліщ, олії, захопити тіло кліща пінцетом і акуратно витягти його. Місце укусу промити водою з милом і змазати йодом.

II.   ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ

1.    Не ходи до водойми сам.

2.     Купайся в спеціально відведених місцях, не запливай за буйки.

3.     Не купайся під час грози.

4.     Не заходь відразу у воду, якщо довго перебував на сонці.

5.     Не перегрівайся, носи головний убір.

III.   ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ЛЬОДУ

1.    Не ходи по льоду без супроводу дорослих.

2.     Йти по льоду краще у тому місці, де є свіжі сліди.

3.     Не можна збиратися групами на одному місці.

4.     Якщо лід почав тріщати, негайно повертайся назад.

5.     Катайся на ковзанах в спеціально обладнаних місцях.

6.     Не ходи по льоду під час відлиги, там, де росте очерет, кущі.

ІV. ПРАВИЛА ПОРЯТУНКУ НА ЛЬОДУ

1.    На лід слід наповзати, широко розкинувши руки.

2.     Вибравшись на лід, треба відкотитися від ополонки.

3.     Щоб допомогти потерпілому, треба підповзти до нього на відстань 3-5 м, простягнути йому лижу, палицю, шарф, ремінь.

4.     Витягати потерпілого треба лежачи і поповзом вибиратися з небезпечної зони. БЕЗПЕКА ШКОЛЯРА

У школі потрібно пам’ятати про правила особистої безпеки. Більша частина травм, отриманих у школі, пов’язана з витівками на перервах. Будь дисциплінованим у школі.

I.   ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У ШКОЛІ

1.     У школу не запізнюйся, після уроків не затримуйся.

2.     На заняття приходь чистим, охайним, акуратним.

3.     Шкільну форму, спортивну форму, взуття тримай в чистоті і використовуй за призначенням.

4.     Своє робоче місце тримай у порядку.

5.     До шкільного майна стався дбайливо.

6.     На перерві не кричи, у приміщенні не бігай, краще пограйся на свіжому повітрі.

7.     Не принось до школи сторонніх предметів.

8.     У школі забороняється грати в азартні ігри.

Небезпечна подія, що загрожує здоров’ю і життю людей, називається екстремальною ситуацією. Під час таких ситуацій виникає масова паніка.

II.       ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ВИНИКНЕННЯ МАСОВОЇ ПАНІКИ

1.     Виконуй вказівки організаторів заходів.

2.     Якщо ти потрапив у натовп, постарайся не впасти.

3.      Якщо натовп затягнув тебе, не пручайся, не намагайся йти проти натовпу.

4.      Допомагай молодшим за тебе.

5.     Звільни руки від речей, захищайся ліктями.

ІІІ .  ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ В КЛАСНОМУ ПРИМІЩЕННІ

1.     Дотримуйтесь правил поведінки для учнів.

2.     Під час навчання в класі утримуйте порядок і чистоту на робочому місці.

3.     Не використовуйте указку для ігор.

4.     Не бігайте між рядами парт, щоб не поранитися об їхні гострі кути.

5.     Не грайтеся біля вікон.

6.     Не включайте магнітофон, комп’ютер без дозволу учителя.

7.     Не приносьте до школи зайвих речей.

16/12/2022
Бесіда  "Служби охорони громадського порядку.

       Поведінка у разі виникнення ситуацій   які загрожують безпеці."




15/12/2022 

« Проблема насилля та жорстокості стосується кожного»
У рамках  Всеукраїнської  акції"16 днів проти насилля" 15.12.2022 року   з метою усвідомлення фактів насильства щодо себе та інших членів учнівської молоді; небайдужого відношення до проблем жорстокості та насилля у шкільному колективі, вміння сформованості не боятися говорити про проблему та вчасного запобігти прояву насилля та  жорстокого відношення між однолітками   з учнями  

6 А класу було проведено тренінг

« Проблема насилля та жорстокості стосується кожного»

Було визначено поняття що таке «насильство», види і причини його виникнення, обговорено різновиди насилля. В ході засідання тренінгу було продемонстровано мультимедійну відео « Як розпізнати булінг, причини, наслідки, ознаки виникнення». Для визначення рівня агресивності в учнів психологом  було проведено анкетування . Під час проходження вправи «Я зможу допомогти» учні виробили навички безпечної поведінки у конкретній ситуації, які були їм запропоновані та знайшли пошук шляхів захисту від булінгу.

Узагальнення тренінгу стало  формування дерева –«протидія насиллю»

" МИ  ПРОТИ  НАСИЛЛЯ"

---

---

09/12/2022

Збройні сили України —

Слава, гордість, міць країни!

Захищають мир, свободу

Служать рідному народу!

Щира шана і подяка

Хлопцям, молодим солдатам,

Що строкову службу чесно

Сприйняли, як борг почесний!

Матері й батьки шановні

Вихованням послідовним

Відчуття патріотизму

І повагу до Вітчизни

У серцях дітей зростили —

Вартувати відпустили

Мирну, вільну і єдину

Незалежну Україну!

Тож вшануймо в день святковий

Всіх без винятку військових!

Завдяки їх чесній службі

Живемо у мирі, дружбі!

Адже мир тоді панує,

Коли армія чату

Хай горять свічки, як болючий щем про наших героїв, які навічно стали

журавлями…

Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали.

Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі.

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали.

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки.

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою.

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні.

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

Я знаю: ми відродимось, народе,

Повернемо і мову, й рушники.

Я вірю: Українонька заплаче

Від пісні щастя, що на всі роки.

Я знаю: розцвітуть сади зелені,

Заграють ріки на струні степів,

І білі вишні, ніби наречені,

Під вітром розіллють бентежний спів.

Я вірю: колись буде в Україні

Соборність і духовна чистота,

«Згинуть вороженьки, як роса на сонці» ,

Сяйне крилом веселка золота.

Рожево спалахнуть духмяні весни

І полетять лелеки й журавлі.

В любові кожне серденько воскресне

На світлій, мирній, радісній землі!

09/12/2022

Бесіда.Тема"Право людини на життя, свободу, недоторканість"

Основні права людини — гарантована законом міра свободи (можливості) особи, яка відповідно до досягнутого рівня еволюції людства в змозі забезпечити її існування і розвиток та закріплена у вигляді міжнародного стандарту як загальна і рівна для усіх людей.

Ознаки основних прав людини:

1)    можливості (свободи) людини діяти певним чином або утримуватися від певних дій, спрямовані на задоволення потреб, без яких вона не в змозі нормально існувати і розвиватися;

2)    можливості, що обумовлені біосоціальною сутністю людини, належать їй від народження і не потребують «дозволу» з боку кого б там не було, у тому числі держави.

3)   можливості, які не обмежені територією держави (поза територіальні ) і не залежать від національної належності людини (наднаціональні): вони належать їй вже в силу того, що вона є людиною. Ці можливості походять від природи людини і покликані формувати та підтримувати в людині почуття власної гідності, її індивідуальність;

4)       можливості, що є залежними (у плані здійснення) від можливостей суспільства — рівня його економічного, політико-соціального, духовно­культурного розвитку. Зрозуміло, що рівень розвитку суспільства не залишається незмінним, так само, як і потреби самої людини;

5)       можливості, що мають правовий характер, оскільки вони внесені до законодавчих актів, які створені в межах держави і на міжнародному рівні. Визнання, дотримання, охорона і захист державами (у результаті угод) основних прав людини, закріплених на міжнародному рівні, є свідченням того, що вони стали не лише об’єктом міжнародного регулювання, але й міжнародними стандартами.

Положення про права людини, що містяться у статтях Статуту ООН (1945), стали основою становлення нового інституту права — міжнародного захисту прав людини і основних свобод. 10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН затвердила Загальну декларацію прав людини, яка проголосила центральний пункт концепції прав людини — визнання людської гідності кожної особи. З 1948 р. 10 грудня відзначається в усьому світі як День прав людини.Загальна декларація прав людини складається з преамбули та 30 статей, що містять основні права й свободи людини, які можна розділити на: громадянські, політичні, економічні; соціальні; культурні, і.т.

Громадянські права

-         Ця група прав відображена у таких статтях конституції: ст. 21, згідно з якою усі люди є вільними і рівними у своїй гідності і правах; ст. 23 — кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості; ст. 29 — кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; ст. 32 — ніхто не може втручатися в особисте і сімейне життя; ст. 34 — кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх почуттів і переконань; ст. 35 — кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.

Політичні права

—     Ця група дає можливості (свободи) громадянина активно брати участь в управлінні державою та у громадському житті, впливати на діяльність різних державних органів, а також громадських організацій політичної спрямованості. Це — право обирати і бути обраним до представницьких органів державної влади і місцевого самоврядування, право створювати громадські об'єднання і брати участь у їх діяльності, свобода демонстрацій і зборів, право на інформацію, свобода слова, думок, у тому числі свобода преси, радіо, телебачення та ін. (у Конституції України ст..38

Економічні права і свободи

-        можливості (свободи) людини і громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися предметами споживання і основними чинниками господарської діяльності: власністю (право на власність) і своєю робочою силою (право вибору роду занять), використовувати її самостійно або за трудовим договором (право на працю), виявляти підприємливість та ініціативу в реалізації своїх здібностей і придбанні засобів для існування, беручи участь у виробництві матеріальних та інших благ (свобода підприємництва).

Соціальні права і свободи

-     можливості (свободи) людини і громадянина бути соціально захищеним державою: право на отримання належної зарплати (стипендії); право на соціальне забезпечення у разі хвороби, каліцтва, втрати годувальника; право на охорону здоров'я та медичну допомогу; право на захист материнства й дитинства; право на соціальне страхування; право на відпочинок, право на гідний рівень життя; право на страйк та ін.

Права людини набули цінності, яка належить усьому міжнародному співтовариству, і отримали обґрунтування в міжнародному праві як правовий стандарт, до якого повинні прагнути всі народи і держави. З моменту визнання цих прав кожна людина набувала певного правового статусу відповідно до міжнародного гуманітарного і, разом із ним, національного права.

Комплекс міжнародних документів (Загальна декларація прав людини 1948 р., Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, прийняті ООН у 1966 р., складають Хартію прав людини. Міжнародні пакти про права людини поклали на держави обов’язок забезпечити поступове здійснення в них прав усіма необхідними засобами, включаючи законодавчі. До сучасних міжнародно-правових актів належать:

1.    Головний закон нашої країни — Конституція. У статтях Конституції сформульовані права й обов'язки громадян України. Розділ про права людини — один із найважливіших у Конституції нашої країни.

2.    Угоди, спрямовані на запобігання і покарання злочинів, що призводять до грубих масових порушень прав людини (Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства від 26 жовтня 1968 р., Конвенція про запобігання злочину геноциду і покарання за нього від 9 грудня 1948 р.);

3.  Конвенція про права дитини, Декларація прав дитини, Кодекс про шлюб та сім’ю, Закон України «Про охорону дитинства», Укази Президента України.

Кожна країна світу, що взяла на себе зобов’язання виконувати міжнародні конвенції, у тому числі про права людини, повинна керуватися принципами і нормами цих угод у своєму внутрішньому законодавстві. Держави, що взяли на себе зобов’язання виконувати міжнародні документи про права людини, зобов’язані створити умови для здійснення і захисту прав кожної людини. Практично всі сучасні конституції демократичних держав мають норми, які у загальній формі гарантують непорушність основних прав людини.

Україна учасницею практично всіх багатосторонніх конвенцій ООН в галузі прав людини. Однак у зв’язку з теперішніми соціально-економічними умовами вона не в змозі забезпечити виконання низки міжнародних норм. Зміст і обсяг основних прав людини визначаються сукупністю таких соціальних чинників:

•         інтерес людини, справедливо збалансований з інтересами, суспільства;

•         мораль суспільства, що переважає у даний період;

•         мета прав людини і відповідність цим правам засобів, використовуваних державою (реалізація, забезпечення та обмеження прав).

Права людини і права громадянина є тісно взаємозалежними, однак не тотожними поняттями :

Права людини	Права громадянина
Позатериторіальні -­існують незалежно від державного визнання, закріплення в законі і поза зв'язком їх носія з конкретною державою	Територіальні — передбачають наявність громадянства, то-то особливий зв'язок людини і держави
Загальносоціальні — належать людині через факт народження як природні, невідчужувані права, то-то не завжди виступають як юридичні категорії (апатриди, біженці не мають статусу громадянства, але мають права людини)	Спеціально-соціальні (юридичні) - закріплюються в законодавстві і перебувають під захистом держави, громадянином якої є дана особа
— реалізація здійснюється у сфері будь-якого громадянського суспільства, де 6 не знаходилася людина	- реалізація охоплює сферу відносин індивіда з певною де

 

Громадянин — людина, яка законом визнається юридичне належною даній державі. Якщо права людини закріплені в міжнародне-правових актах, то права громадянина — у конституції певної держави.

Взаємозв’язок прав людини і прав громадянина підкреслюється тим, що вони у ряді випадків закріплювалися в одному нормативно-правовому акті, наприклад, у Декларації прав людини і громадянина 1789 р., що входить до складу конституційного законодавства сучасної Франції, або в розділі II «Права, свободи і обов’язки людини і громадянина» Конституції України 1996 р.

Розгляд прав людини разом із правами громадянина — підстава для:

•         визначення її законних, юридичних можливостей (свобод) у державі;

•         встановлення відповідності законодавства країни правам людини.

У дійсності збіг прав людини і громадянина має місце далеко не скрізь.

Як би там не було, кожна людина має можливість захистити свої права. Ми з вами не зупинятимусь на загальному праві на захист. Хотілось би наголосити саме на тому, як ви особисто можете захистити свої права.

Функцію захисту конституційних прав та свобод громадян, у т. ч. і дітей, покладено на судову владу. Приміром, батьки, які ухиляються від виконання своїх обов’язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою, чи є хронічними алкоголіками або наркоманами, за рішенням суду можуть бути позбавлені батьківських прав. Крім вищезазначених судових, існують ще й позасудові методи захисту прав дитини через звернення (у т. ч. й самих дітей) до опікунських рад при місцевих держадміністраціях, органів і службах у справах дітей з усіх питань захисту прав та інтересів, до відділів освіти - у випадках порушення права дитини на освіту. Відповідно до ст. 10 Закону України "Про охорону дитинства" дитина має право особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сімї, дітей та молоді, інших уповноважених органів за захисту своїх прав, свобод і законних інтересів.

02/12/2022

Бесіда .Тема. "Як діяти  Пошкодження водопостачання та газопостачання."

Алгоритм дій при пошкодженні газопроводів чи електромереж

Якщо в електромережі перепади струму або електрика взагалі зникла, слід відключити від мережі електроприлади, повідомити про проблему диспетчера житлово-комунальної контори або зателефонувати 101.

Якщо неподалік обірвало дроти електромереж, то:

• не наближайтеся до обірваних або провислих дротів ближче, ніж на 5 – 8 метрів;
• якщо дріт упав поблизу, відійдіть від небезпечної зони дрібними кроками або стрибками (тримаючи ступні ніг разом).

Якщо ви відчули в приміщенні запах газу, слід негайно перекрити газовий кран і викликати аварійну службу за номером 104. При цьому не можна запалювати вогонь (запальнички, сірники тощо), вмикати електроприлади. Краще взагалі знеструмити все житло. Після потрібно вчинити наступне:

• провітрити не тільки загазоване приміщення, а й усе житло;
• покинути приміщення і не заходити, поки працівники газової служби не підтвердять усунення аварії.

Що робити при відключенні тепла чи водопостачання

Якщо зникло водопостачання, то необхідно закрити всі відкриті до пошкодження крани. Вживати та використовувати для приготування їжі краще питну воду в пляшках, які продаються в магазинах. При цьому слід утриматися від вживання води з відкритих водойм.

У випадку відключення централізованого опалення:

• для обігріву житла використовуйте пристрої тільки заводського виготовлення: опалення за допомогою газової або електричної плити може призвести до трагедії;
• для збереження тепла в приміщенні заклейте щілини у вікнах і балконних дверях, закрийте їх ковдрами;
• всім мешканцям житла краще розміститися в одній кімнаті для зберігання тепла, тимчасово закривши інші приміщення.

01/12/2022

“Жнива скорботи” ( до Дня пам`яті жертв Голодомору)

Один за одним йшли у небуття
Старі,дорослі,і маленькі діти.
І не було тоді життя,
І не цвіли у полі квіти,
І сонце землю вже не гріло,
А лиш світило…
Лиш світило над селом…
А потім сльози,плач,молитва
“Не забирайте,в мене ж діти!
Облиште,нелюди,благаю!!!”
Та згинь,стара,ти нам мішаєш
У нас приказ,у нас приказ!!!»
Забилось серце швидше враз…
Ковтнула ще разок повітря
і впала мертва…
Бідні діти залишились одні…
Як вижити у цьому світі,
вони ж іще такі малі…
Блукали люди по землі.
А вражий син лише сміявся.
І звідки нелюд цей узявся
що люд наш у могилу звів
хто ж на престол його привів?
Хто підказав забрати зерна,
хто захотів щоб ми померли,
для чого все це,Боже мій?
А скільки полягло голів,
а скільки ще не народилось?
Лиш ти все бачив що робилось,
лиш ти…О,Боже мій!!!
Спустіли села,полягли мільйони
Гнила земля…Опухлі,одинокі
Ходили люди по селі.
Шукали щось у забутті.
І не знаходивши нічого,
під тином падали голодні,
їх всіх вивозили у яри.
Там в яму кидали усіх

Пів мертвих,мертвих і живих.
Хто в силі був-
той з смертю ще змагався
Та хоч би як він не старався
Смерть як завжди,перемогла.
Ах скільки душ тоді забрала!
А на скількох іще чекала!
Таке творилось на землі.
Батьки дітей своїх варили
Що би набратись трохи сили.
А в результаті всі злягли.
Минув той час, пройшли роки.
І у могилі давно ворог.
Змінився світ, і всі тверд
Що не було голодомору,
Що це чума,не геноцид,
Що нас мільйони не злягли!

Запалимо свічки, хвилиною мовчання

Пом’янемо всіх жертв отих страшних часів,

Коли кремлівський кат удався до знущання

Щоб знищити народ із українських сіл.

Подумай і згадай, заплющ на хвильку очі,

Побач слабких дітей, що ловлять ховрахів,

Бо немічні батьки не піднялися з ночі,

І нікому спекти оладки без муки.

Відчуй їх біль і страх… І холод у будинках,

Як їх крихкі тіла зігрітись не могли,

Який то був їм скарб – знайти якусь морквинку,

Що дивом збереглась, залишившись в землі.

О, мій святий народ, понівечений катом,

Зазнавши руйнувань всіх воєн, що були,

Ти витримав Сибір, і табори, і страти,

І цей Голодомор…і ти іще живий?

Ми зараз живемо хоч бідно, хоч у скруті,

Рятуючи свій дім від нових зазіхань,

Та не Дай Боже нам часи безбожні, люті,

Коли окрім їди – нема других бажань.

Свобода – вищий дар, за неї платять кров’ю,

І чи ми власний борг сплатили до кінця?

Згадай сьогодні всіх, хто заплатив здоров’ям

Або в жертовник той поклав свої серця.

Запалимо свічки, помолимось в скорботі,

За тих невинних жертв Голодомору днів,

Шануймо рідний край і хліб , що кров’ю – потом

Вирощує народ, щоб кожен ситно жив.

 

18/11/2022

 "Небесна сотня,герої які змінили хід історії"

День Гі́дності та Свобо́ди —   відмічається щороку 21 листопада.

встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року — лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…»
Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, релігійними й навіть політичними переконаннями. Найстаршому — Іванові Наконечному — тоді виповнилося 82 роки, а наймолодшому — Назарові Войтовичу — лише 17.
«Небесною сотнею» називають загиблих учасників Революції Гідності  — масових акцій протесту протягом зими 2013 – 2014 років.

 Чому Небесна Сотня ? На Євромайдані був прийнятий розподіл на сотні, аналогічно розподілу на військові загони часів Запорізької Січі. Сотні мали свої назви від регіонів, звідки приїхали, наприклад Чернігівська, Львівська тощо. Були також Афганська сотня, яка складалася з представників воїнів-інтернаціоналістів, і Жіноча сотня. Загиблих назвали Небесною Сотнею. Вважають, що їхні душі потрапили до раю і з неба Сотня продовжує охороняти Україну.

Революція Гідності кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства, згуртувала свідомих, зрілих громадян – справжніх патріотів Батьківщини. Але шанс на зміни дістався нам дорогою ціною – ціною людських втрат. Вічною раною на серці кожного українця буде пам’ять про героїв Небесної Сотні, кожен з яких віддав за свої переконання найвищу ціну – власне життя. Ми вшановуємо всіх, хто загинув, захищаючи незалежність та свободу України. Ми віримо в перемогу наших військових, які з почуттям гідності, патріотизму нині воюють за майбутнє України, захищаючи її територіальну цілісність, відстоюючи ідеали свободи і демократії як найвищої цінності сучасного цивілізованого суспільства.

Забути кров святу не маєм права! –

Лишила слід безсмертний і терпкий…

Героям України – Слава! Слава! Слава!!!

І наша пам’ять – на усі віки!

18/11/2022

Бесіда "Якщо пожежа застала вас у приміщенні Правила поведінки і дії під час пожежі"

Дії у разі виникнення пожежі

Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується. Щорічно від пожеж стається безліч нещасних випадків, завдаються значні матеріальні втрати.

Будь-яка пожежа починається із загорання, яке інколи може ліквідувати одна людина, якщо має відповідні навички та знає правила поведінки під час пожежі. Тому, у разі виникнення пожежі необхідно заздалегідь знати: де і які засоби пожежогасіння розміщуються та як ними користуватися.

Ні в якому разі не слід панікувати.

Під час пожежі необхідно остерігатися високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев, а також провалів. Небезпечно входити в зону задимлення.

Якщо пожежа застала вас у приміщенні, слід дотримуватись наступних правил:

• якщо ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього прямо на підлогу;
• до дверей приміщення слід повзти підлогою під хмарою диму, але не відчиняти двері відразу;
• обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то відчиніть їх та швидко виходьте;
• якщо двері гарячі, не відчиняйте їх – дим та полум’я не дозволять вам вийти;
• щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму. Повертайтесь поповзом у глибину приміщення і приймайте заходи до порятунку;
• присядьте та глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та спробуйте покликати за допомогою;
• якщо ви не в змозі розкрити вікно, розбийте віконне скло твердим предметом та зверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;
• якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх та поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення;
• обов’язково зачиняйте за собою всі двері;
• зверніть увагу, що під час пожежі заборонено користуватися ліфтами;
• якщо ви знаходитесь у висотному будинку, не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі.

Запам’ятайте: у всіх випадках, якщо ви в змозі, зателефонуйте «101» і викличте пожежну команду.

Пожежі часто виникають у лісах, степах та на торфовищах. Масові пожежі можуть виникати в спеку та під час посух від ударів блискавки або від очищення поверхні землі випалюванням сухої трави та необережного поводження з вогнем. Такі пожежі можуть спричинити спалах дерев’яних мостів, дерев’яних стовпів ліній електромереж та зв’язку, складів нафтопродуктів та інших матеріалів, що горять, будівель в населених пунктах. Від таких пожеж може постраждати значна кількість людей та тварин.

Якщо ви опинилися в осередку пожежі:

• не панікуйте та не приймайте поспішних, необдуманих рішень;
• не тікайте від полум’я, що швидко наближається у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;
• з небезпечної зони, до якої наближається полум’я виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;
• якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість або галявину, ввійдіть у водойму. Слід накритись мокрим одягом і дихати повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі – повітря тут менш задимлене. Рот і ніс необхідно прикривати одягом чи шматком будь-якої тканини;
• для того, аби погасити полум’я невеликих низових пожеж, можна гілками листяних порід дерев забити полум’я, залити водою, закидати вологим ґрунтом та затоптати ногами;
• під час гасіння пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не упускайте з виду інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв’язок за допомогою голосу;
• будьте обережні у місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;
• особливо обережними слід бути у місцях торф’яних пожеж, адже там можуть утворюватися глибокі вирви. За можливості, треба перевіряти палицею глибину слою, що вигорів;
• після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

Якщо людина знає правила безпеки під час пожежі, вона в змозі не лише врятувати своє життя, а й надати допомогу іншим людям та врятувати матеріальні цінності від вогню.

Перша допомога при опіках:

• посадіть або покладіть постраждалого;
• обливайте місця опіків великою кількістю води (15 хвилин і більше, будьте обережні, щоб уникнути переохолодження постраждалого, особливо взимку);
• якщо є можливість, то зніміть з уражених місць каблучки, годинники, паски, взуття до того, як утворились набряки;
• зняти предмети одягу, які згоріли або ще тліють, можна лише у тому випадку, якщо вони не пристали до уражених місць постраждалого;
• всі опіки необхідно захистити, прикриваючи їх чистою тканиною без ворсу (простирадло або наволока);
• викликати швидку медичну допомогу за телефоном «103»;

Запам’ятайте! Не чіпайте нічого, що пристало до місця опіку!

Не змащуйте опіки ніякими кремами, лосьйонами, оліями або маслами! Не проколюйте пухирі!

11.11.2022

Бесіда  "Що означає бути справедливим "

На сьогодні одним з важливих принципів моральної свідомості етики є справедливість. Майбутнє людства як втілення доброти не може існувати без справедливості, а саме віра в справедливість є невід'ємною частиною буття людини.

Що таке справедливість?

      Ще  у  Стародавній Греції богиню правосуддя Феміду зображували із зав`язаними очима й із вагами у руці. Чому?

Феміду зображують з пов’язкою на очах як символ неупередженості. А ваги – символ міри та справедливості. На вагах правосуддя зважуються добро і зло, вчинки. Доля людей залежала від того, яка чаша переважить.

      ̶  Чи завжди ми можемо сказати, що це справедливо по відношенню до нас? (Не завжди.)

Пригадайте ситуації, коли вам доводилося вибирати між «хочу» і «треба». У багатьох випадках ви себе почували ображеними, вважали, що порушується справедливість стосовно вас.

 Слово «справедливість» споріднене зі словом «правда». Справедливість – ставлення до кого-небудь, яке відповідає моральним правилам. Справедливість – це якість, якою вимірюємо, тобто оцінюємо, людські взаємини.

Поняття «справедливість» можна визначити так:   

Справедливість – правильне, неупереджене ставлення до кого-небудь або чого-небудь.

Справедливість – це те, чого ми часто прагнемо у своєму житті, особливо, коли почуваємось покривдженими чи незаслужено зневаженими.

Які риси характеру людини заважають справедливості?

-         злість, наклеп, лестощі, лукавство, хитрість, святенництво, заздрість.

Справді, ми згадуємо про цю категорію лише у випадку, коли хочемо застосувати її до когось, до себе ж ми б хотіли більше поблажливості, співчуття. Інколи бажання помсти помилково називаємо прагненням справедливості.

Формула справедливості           

Якщо ми спробуємо скласти формулу справедливості, то вона звучатиме так: кожен отримує те, чого заслуговує.

А як же охарактеризувати справедливу й несправедливу людину? 

Справедлива людина високоморальна; здатна піднятися над собою та власними інтересами; завжди робить правильний вибір; у вчинках спирається на загальнолюдські чесноти, зокрема чесність і правильність. 

Несправедлива людина також має певні особистісні якості, проте зі знаком мінус — не вміє чинити сумлінно та слушно; коли чогось хоче, то швидко забуває про чесність; хитрує й керується лише особистими інтересами та меркантильними міркуваннями.

     

                      Казка В.Сухомлинського

                     ЯК НАТАЛЯ У ЛИСИЦІ ХИТРИНКУ КУПИЛА

Прийшла Лисиця на базар, принесла повну торбу якогось краму, прикритого білим рушничком.
Діло було зимою. Стала Лисиця в ряд, підняла пухнастий комір, поставила кошик на стіл, відкрила, й побачили люди: у кошику хитринки.
Ішла повз базар Наталочка. Побачила — Лисиця хитринки продає. Підійшла і вибрала собі таку хитринку: маленька дерев'яна дівчинка приклала руку до голови, скривилася й жалібно пищить: «Ой, голова болить».
Купила Наталя хитринку, принесла додому.
Треба готувати уроки, але ж не хочеться.
— У мене голова болить, — скаржиться
Наталя мамі, — не буду уроків вчити.
—    Добре, полеж, Наталочко.
Лягла дівчинка в ліжко й одразу ж забула про головний біль, каже мамі:
—    Мамо, я піду покатаюсь на ковзанах.
—    Але ж у тебе голова болить, — здивувалась мама.
Наталочка почервоніла від сорому.
«Віднесу на базар хитринку, віддам Лисиці, не треба мені її хитрощі»,— подумала вона. Пішла на базар. Засунула руку у кишеню, а маленької дерев'яної дівчинки нема.
«Де ж вона поділася?» — дивується Наталя.
Так і не зрозуміла дівчинка, куди поділася хитринка. Розповіла про все мамі.
Мама й каже:
— Злякалася тебе хитринка. Хитрощі не люблять совісті.
— А де ж моя совість? У чому вона?
— У тому, що тобі стало соромно.

Поміркуй  :

«А як би ти вчинив у цьому випадку?», «Чому?»

 «Чи згодний ти з такими діями Наталки? Чому?»,

«Як ти вважаєш, чи правильно вчинила дівчинка?»,

«Куди зникла хитринка?».

 Народні прислів'я про  справедливість

• Не шукай правди, коли в собі її не виростив — є особи, яким хочеться домогтися нереальних висот, використовуючи будь-які прийоми, граючи на справедливості і добродушности людей. Однак здійснити задумане у них не вийде. Адже брехня завжди розкривається.
• Де справедливість, там і правда — якщо справедливість однакова для всіх, то значить в цьому краю мешкають тільки чесні люди.
• Справи роби, а про справедливість не забувай — тільки чесною працею можна збудувати собі добробут і не боятися дивитися людям в очі.
• Справедливе слово краще брехні — брехуни ніколи не користувалися повагою серед народу.
• Справедливість без добра – порожні слова — можна багато говорити про чесність, справедливість, і разом з тим не робити нічого в ім'я добра. Природно, що така балаканина нічого не має спільного з почуттям справедливості.
• Справедливого немає покарання — коли людина живе по совісті, то й карати його не за що.

Отже ,запорука справедливості:

• правила одні для всіх
• усі несуть однакову відповідальність за порушення правил
• ніхто не змінює правила на свою користь

9 ЛИСТОПАДА – ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ 

ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ

 

   День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначають в Україні. Встановлене воно 9 листопада 1997 р. Указом Президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

   За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

 Преподобний Нестор Літописець

   Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст.

   Усесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ».

   Колись цього дня, 9 листопада, віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».

 

   Традиційно, у День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси тощо; стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика – конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів (щорічна кількість учасників понад 5 млн із 20 країн світу).

   У День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано з 2000 р. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

 

ВИСЛОВИ ВІДОМИХ ЛЮДЕЙ ПРО МОВУ ТА ПИСЕМНІСТЬ

«Мов поганих не існує в світі, є лише погані язики»

Анатолій Бортняк

«Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації»

Ігор Лосєв

   «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу»

Ліна Костенко

«Мова росте елементарно, разом з душею народу»

Іван Франко

«Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу»

Олександр Олесь

«Мова – втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови…»

Максим Рильський

«Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості»

Іван Огієнко

«Поки живе мова – житиме й народ, як національність ... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань»

Іван Огієнко‎

«Мова – це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я...»

Іван Огієнко‎

«Мова вдосконалює серце і розум народу, розвиває їх»

Олесь Гончар

 «Доля нашої мови залежить і від того, як відгукнеться на рідне слово наша душа, як рідне слово бринітиме в цій душі, як воно житиме в ній»

Василь Сухомлинський

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

Політь бур’ян.

Чистіша від сльози

Вона хай буде.

Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям

Максим Рильський

«Засвоюючи рідну мову, дитина засвоює не самі тільки слова, їх сполучення та видозміни, але безліч понять, поглядів на речі, велику кількість думок, почуттів, художніх образів, логіку і філософію мови...»

Костянтин Ушинський

В землі віки лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О мово, ночі колискова!

Прийми мій радісний привіт

Олександр Олесь

«Відчуваю й усвідомлюю, яка це красива й легка мова»

Народні прислів’я:

Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається

Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш

Слово до слова – зложиться мова

 

Любімо свою рідну мову, мову наших батьків, мову нашої країни!

04/11/2022

Тема. Правила поведінки і дії в зоні радіоактивного забруднення (зараження)

Радіоактивно зараженою може виявитися місцевість не тільки після ядерного вибуху, а й внаслідок аварії на атомній електростанції, на інших об'єктах, що виробляють або використовують розщеплені матеріали.

Характерна особливість радіоактивного зараження місцевості після ядерного вибуху - швидкий спад рівнів радіації через безперервний розпад радіоактивних речовин. Так, через 7 год. після вибуху рівень радіації на місцевості зменшується у 10 разів, через добу - приблизно у 40 разів, через 49 годин - у 100 разів. Найдужче спадають рівні радіації у першу добу, яка становить найбільшу небезпеку для людей.

У тих населених пунктах і районах, де виявлено радіоактивне зараження, усі мешканці повинні надягнути респіратори, протипилові тканинні маски, ватно-марлеві пов'язки або протигази, взяти документи, запас їжі і води, медикаменти, предмети першої необхідності й піти до захисної споруди. (Цього не було зроблено у Прип'яті, Чорнобилі та в навколишніх населених пунктах після аварії на ЧАЕС у 1986 р.) Якщо обставини змусили когось сховатись у квартирі або виробничому приміщенні, потрібно, не гаючи часу, зачинити вікна і двері, завісити їх цупкою тканиною, затулити всі щілини.

Якщо ж люди опинилися в зоні зараження або їм потрібно залишити її, кожна людина повинна прийняти радіозахисний засіб. Складною і дуже відповідальною проблемою в таких умовах є харчування. Готувати їжу найкраще на незараженій території. В разі крайньої потреби можна готувати на відкритій місцевості з рівнем радіації не вищим 1Р/год., а якщо рівень радіації - до 5Р/год., то у наметах. Коли радіація вища за 5Р/год. - лише у закритих герметичних і дезактивованих приміщеннях або у захисних спорудах.

Слід пам'ятати, що і після зняття обмежень треба додержувати заходів перестороги, оскільки частина радіоактивних речовин (в основному ізотопи цезію-137 і стронцію-90) надовго залишається на ґрунті, рослинності, у воді, на поверхні будівель. Вони можуть потрапити до організму з їжею і водою. Тому для приготування їжі придатні тільки ті продукти, що зберігалися у погребах, підстіллях, холодильниках, кухонних столах, шафах, закритому скляному посуді, були загорнуті в пилонепроникні матеріали.

Щоб запобігти масовому радіаційному опроміненню (чи хоча б знизити його дози до допустимих норм), штаби ЦО у цих зонах запроваджують режими радіаційного захисту, тобто визначають час безперервного перебування людей у захисних спорудах, тривалість перебування у будинках і на відкритій місцевості. Якщо підприємство і в цих умовах продовжує свою діяльність, то для кожного цеху встановлюється час роботи, час відпочинку в захисних спорудах або житлових приміщеннях. Вибір режиму залежить від рівнів радіації, захисних властивостей сховищ, наявності протирадіаційних укриттів та інших умов.

Нині розроблено і рекомендовано вісім типових режимів захисту для різних категорій населення: режими 1-3 - для непрацюючого населення, режими 4-7 - для робітників і службовців, режим 8 - для особового складу невоєнізованих формувань.

Кожний режим радіаційного захисту ділиться на три етапи:

·         перший - перебування у захисних спорудах;

·         другий - перебування у захисних спорудах і будинках;

·         третій - перебування у приміщеннях та обмежений час перебування на відкритій місцевості.

Засоби індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) використовуються для захисту людини від отруйних речовин, сильнодіючих отрут, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів і за своїм призначенням діляться на засоби захисту органів дихання та засоби захисту шкіри.

Засоби захисту органів дихання

Найпростіші засоби захисту органів дихання - протипилова тканинна маска і ватно-марлева пов'язка. Вони захищають органи дихання від радіоактивного пилу і деяких видів бактеріологічних засобів, а для захисту від отруйних речовин непридатні.

Протипилова тканинна маска складається з двох частин - корпусу і кріплення. Корпус маски шиють з 4-5 шарів тканини. Зовнішні шари роблять з тканини без ворсу, а внутрішні - для кращої фільтрації - з ворсом. Кріпленням служать смужки тканини, пришиті збоку корпуса. Маски виготовляються семи розмірів, відповідно до висоти обличчя: до 80 мм - перший розмір, 80-90 мм - другий, 91-100 мм - третій, 101-110 мм - четвертий, 111-120 мм - п'ятий, 121-130 мм - шостий, 131 мм і більше - сьомий розмір.

Ватно-марлева пов'язка виготовляється із шматка марлі розміром 100x50 см. Його розстеляють на столі, посередині на площі 30x20 см кладуть шар вати завтовшки 1-2 см (якщо немає вати, то її замінюють марлею в 5-6 шарів). Вільний край марлі по довжині загинають з обох боків на вату, а на кінцях роблять розрізи (30-35 см).

Респіратори застосовують для захисту органів дихання від радіоактивного і ґрунтового пилу. Найбільш поширені респіратори Р-2 і ШБ-1 ("Пелюсток").

Фільтрувальний протигаз призначений для захисту органів дихання, очей, шкіри обличчя від впливу ОР, РР, БЗ і деяких СДОР, а також від різних шкідливих домішок, що є у повітрі.

Камера захисна дитяча (КЗД) призначена для захисту дітей у віці до 1,5 року від ОР, РР, БЗ в інтервалі температур від +30°С до -30°С.

Медичні засоби індивідуального захисту - це аптечка індивідуальна (АІ-2), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) і пакет перев'язувальний індивідуальний.

Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 призначений для знезараження краплиннорідких ОР, що потрапили на відкриті ділянки шкіри та одяг.

Засоби захисту шкіри

Звичайні засоби захисту шкіри - це предмети одягу та взуття, що можуть бути у кожної людини. Найпростішим засобом захисту шкіри є робочий одяг (спецівка). До ізолюючих засобів захисту шкіри належать: захисний комбінезон (костюм), легкий захисний костюм Л-1 і загальновійськовий захисний комплект.

28/10/2022

Посилання на онлайн  класну годину  відповідно до розкладу

Ідентифікатор конференції: 720 1513 3803    Код доступу: 1

Бесіда 

Тема.Умови виникнення пожеж. Способи гасіння пожеж

Причини виникнення та способи гасіння невеликих пожеж. Особливості гасіння електроприладів. Захист органів дихання під час пожежі.

Останнім часом щороку у світі стається близько 5 мільйонів пожеж. Щогодини у вогні гине одна людина, 2—3 особи одержують травми й опіки, кожен третій загиблий — ди­тина. В Україні пожежі приносять багато біди. Щодня виникає до 120 пожеж, у яких гине в середньому 7 чоловік. З року в рік ці цифри збільшуються. У різних областях кількість пожеж на добу сягає від 15 до 20. 

- Що таке пожежа?

Пожежа — це стихійне лихо, під час якого вогонь виходить із-під контролю людей і призводить до великої матеріальної шкоди, часто й до загибелі людей.

Термін «трикутник вогню» запропонував французький хімік Лавуазьє, щоб легше було запам’ятати три умови виникнення горіння. Горіння виникає за наявності горючих матеріалів, джерела запалювання і кисню.

 Першою умовою виникнення горіння є наявність джерела запалювання. Усе, що породжує вогонь, іскри або високу температуру, може призвести до загоряння.

Другою умовою виникнення горіння є наявність горючих речовин. Усі речовини за ознакою горючості поділяють на горючі, важкогорючі і негорючі.

Горючі — ті, що загоряються від джерела запалювання і продовжують горіти, коли це джерело зникає. Найнебезпечнішими серед них є легкозаймисті рідини і гази. Вони можуть спалахнути чи вибухнути від найменшої іскри, як, наприклад, бензин або природний газ.

Важкогорючі — ті, що загоряються, тліють чи обвуглюються під дією вогню, проте без джерела запалювання їхнє горіння припиняється (як, наприклад, деякі пластмаси, гума). Однак під час пожежі вони небезпечні, тому що виділяють отруйні гази.

Негорючі — ті, що не горять за будь-яких умов. До них належать вода, пісок, каміння, цегла. Їх застосовують для гасіння пожеж.

Третьою умовою горіння є наявність кисню — газу, що міститься в повітрі. Якщо вогонь виникає у замкненому приміщенні, вміст кисню у повітрі зменшується, і горіння може припинитися само собою. А найшвидше вогонь розгоряється там, де необмежена кількість кисню і горючих матеріалів, наприклад у лісі.

3. Принципи запобігання пожеж.

У більшості випадків пожежу можна загасити на стадії загоряння, доки вона ще не набрала сили. Для цього буває достатньо затоптати вогонь ногами чи вилПричини виникнення пожеж.

Першоюити на нього склянку води. Можна накрити вогонь пальтом, килимом, ковдрою, засипати його землею чи піском або скористатися вогнегасником.

Виділяють чотири принципи припинення горіння:

1. Ізоляція вогнища горіння від повітря чи зниження вмісту кисню в повітрі;

2. Охолодження зони горіння чи горючої  речовини;

3. Інтенсивне гальмування швидкості хімічної реакції в полум’ї;

4. Припинення горіння в результаті впливу на нього силь­ного струменя газу та води.

     4. Засоби гасіння невеликих пожеж.

При пожежі потрібно діяти дуже швидко. Якщо гаяти час, вогонь буде поширюватися. А якщо вчасно і правильно зреагувати, можна ліквідувати пожежу за лічені хвилини. Діяти треба надзвичайно обережно. Слід пам’ятати, що на електроприлади, увімкнені в розетку, лити воду дуже небезпечно. Можна отримати ураження електричним струмом. Тому треба обгорнути руку неодмінно сухою тканиною (одягом, рушником чи серветкою) і висмикнути вилку з розетки  або вимкнути електрику на щитку.

Лише знеструмивши електроприлад, його можна гасити як звичайний осередок вогню. Найкраще накрити електроприлад ковдрою, щоб припинити доступ кисню, і залити водою.

Захист органів дихання в зоні пожежі

Під час пожежі люди гинуть не так від вогню чи високої температури, як від диму й газів, що виділяються у процесі горіння.

Щоб не отруїтися цими газами, треба насамперед захистити органи дихання. Закрити рот і ніс тканиною, бажано вологою. Можна використати носовичок, шарф, рушник, рукав сорочки, футболки.

Якщо пожежа сталася, коли людина перебувала в ліжку, підводитися не можна, тому що чадний газ піднімається вгору. Треба закрити ніс і рот тканиною і сповзти на підлогу. Вибиратися з кімнати поповзом, не піднімаючи голови.

Якщо під час пожежі загорівся одяг, бігти не можна — це тільки посилить горіння. Слід зупинитися, спробувати якомога швидше зняти одяг. Якщо це не вдалося, упасти на землю або підлогу та покачатися, щоб збити полум’я. При цьому треба захищати очі та обличчя руками.

Якщо одяг загорівся на іншій людині, спробувати допомогти їй зняти одяг, збити полум’я цупкою тканиною або своїм верхнім одягом. Якщо не вдалося, повалити постраждалого на землю або підлогу і в будь-який спосіб збити полум’я: залити водою, закидати піском, землею, взимку — снігом. Накинути цупку тканину (брезент, ковдру, пальто) і щільно притиснути її до одягу постраждалого. Голова має залишатися відкритою, щоб постраждала людина не отруїлася продуктами горіння. 

Отже, у приміщенні, де багато диму, треба рухатись пригнувшись або повзком. Для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину. Не можно користуватися ліфтом. Для виходу з дому через вогонь треба накритися ковдрою (краще вологою). Якщо виходу не має виходити треба через вікно. Якщо це не перший поверх то треба вийти на балкон, закрити двері і кликати на допомогу

21.10.2022
Бесіда: Правила поведінки учнів в школі на перерві в умовах воєнного стану
Час перерви - особистий час кожного учня. Він може його проводити його вільно, проте, не повинен заважати іншим.
Під час перерви учні зобов’язані:
- навести чистоту та порядок на своєму робочому місці;
- вийти з класу;
- рухаючись коридорами, сходами, триматися правої сторони;
- підкорятися вимогам працівників школи, черговим учням;
- допомагати підготовляти клас на прохання вчителя до наступного уроку.
Під час перерви учні можуть вільно переміщатися по школі, окрім тих місць, де їм заборонено знаходитися в цілях безпеки (горище, підвал, кухня, фізична і хімічна лабораторії, майстерня, спортзал).
Під час перерв учням забороняється:
- бігати сходами, коридорами та в класних приміщеннях, кататися на перилах, поблизу вікон і в інших місцях, не пристосованих для ігор;
- штовхати один одного, кидатися предметами і застосовувати фізичну силу для вирішення будь-якої проблеми, грати у м’яча у приміщеннях не пристосованих для цього;
- сваритися між собою та зі сторонніми людьми, з’ясовувати стосунки за допомогою сили, битися;
- вживати непристойні вирази і жести на адресу будь-яких осіб, шуміти, заважати відпочивати іншим;
- палити в будівлі і на території школи.
- категорично заборонено самовільно розкривати вікна, сидіти на підвіконнях чи виглядати у відкриті вікна.
Під час воєнного стану на перерві учні:
- повинні знаходитися у полі зору чергового вчителя або вчителя-предметника;
- повинні повідомляти про всі свої маршрути пересування закладом;
- у разі повітряної тривоги повернутися до кабінету, взяти особисті речі, рюкзак, вишикуватися парами з товаришем по парті. Забрати речі відсутніх дітей. У супроводі вчителя спуститися в укриття.

14/10/2022

14 жовтня – День захисника України

«З вірою у Перемогу»

Сьогодні Україна святкує славне свято,

Це свято - чоловіче, твоє це свято, брате!

Це свято тих, хто ладен в будь-яку хвилину

Батьківщину захищати і рідну Україну!

Хай мир панує завжди і спокій навкруги,

Будь-що тобі хай буде, мій брате, до снаги,

Хай множаться здобутки, життя хай процвітає,

Покровом Божа Матір тобі хай огортає!

Наша Україна – чудовий куточок планети, де ніколи не буває ні міцних морозів, ні страшної спеки, злив та інших природних катаклізмів. У нас м’який, помірний клімат, родючі землі, великі ліси, могутні ріки й моря. Широкі лани прикрашають нашу привільну країну.

 І тому-то на наш край, на наші любі «тихі води, ясні зорі» неодноразово зазіхали вороги.

Вони хотіли підкорити собі нашу Батьківщину, володіти її безмежними просторами. Вони руйнували і руйнують , палили і спопеляють  села і міста, забирали в полон красивих українських дівчат, які славились на весь світ своєю вродою; міцних хлопців, яких потім продавали на невільницьких ринках, а старих людей просто безжалісно вбивали. Плач і стогін стояли над рідною землею.

 Але український народ не корився лихим нападникам, мужньо боровся проти них. У цій боротьбі особливо відзначилось козацтво.

14 жовтня українці святкують одразу три свята.

Перше – Свято Покрови Божої Матері,

друге – День українського козацтва, 

третє – День захисника України.

Усі ці свята дуже взаємопов’язані  і виникали послідовно

14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці.

Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. 

З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці.Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.

Козацтву належить особливе місце в історії України та в історичній пам’яті українського народу. Саме козацтво було тією силою, що активно впливала на історію України XVII–XVIII ст. Його історичне значення важко переоцінити.

Козак означає вільний чоловік. Козаки об’єднувалися в курені (загони), кожен курінь обирав собі отамана (ватажка). Побутове життя було дуже простим, жінки з ними не жили. Чоловіки повністю обслуговували себе самі: готували їжу, лагодили одяг тощо. Козаки суворо дотримували дисципліни, успішно розвивали власну військову вправність, створили свій флот, що складався з легких і швидких човнів — чайок.

Запорозька Січ — військовий і адміністративний центр запорозького козацтва, що існував за порогами Дніпра із середини XVI ст. до 1775 року. Утворення Запорозької Січі пов’язане з процесом формування українського козацтва, освоєння ним раніше спустошених татарами українських земель між Дніпром і Південним Бугом.

Козак — це передовсім воїн за духом, який воюватиме тільки за честь і свободу. Шляхетність, мудрість, відвага — три основні ознаки козака: шляхетного не підкупиш, мудрого не обдуриш, мужнього не залякаєш!

Історія  козацтва

Онлайн козацька вікторина

У 2022 році День захисників і захисниць України наші воїни зустрічають на полі бою через збройну агресію росії проти України. У цей нелегкий час вони є уособленням незламності українського духу. Кожного дня воїни борються за цілісність України та показують свою вірність їй до останнього подиху. Вони сьогодні стоять у проломі за нашу свободу та мирне небо. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою..

Героям країни,

Воїнам світла –

Захисникам України,

Що мужньо боронять нас

Від супостата,

Ні танком, ні градом

Вас не залякати.

Всім тим, що життя

Не шкодують віддати –

Низький вам уклін,

         І велика подяка!

Бесіда.

Підприємства нашого міста. Як діяти при можливих аварійних ситуаціях на цих підприємствах

Серед хімічно небезпечних об'єктів нашого міста є відомі та не дуже відомі підприємства:

ПАТ ТД "Мясокомбінат Ятрань" 

 фірма "Ласка"

 ПрАТ "Гідросила АПМ" 

Маслениківська насосна станція Кіровоградського водоканалізаційного господарства ОКВП "Дніпро-Кіровоград" 

ТОВ НВФ "Екоцентр"

Під хімічною аварією розуміється порушення технологічних процесів на виробництві, пошкодження трубопроводів, ємностей, сховищ, транспортних засобів при здійсненні перевезень і т.п., що призводять до викиду або протоки аварійно-хімічно небезпечних речовин (АХОВ) в атмосферу в кількостях, що становлять небезпеку масового ураження людей та тварин.

Підприємства харчової промисловості небезпечні тим, що використовують у своїх холодильних установках аміак. Під час експлуатації обладнання може трапитись аварія.

При вдиханні аміаку у високих концентраціях може настати смерть людини. З'являється сильний кашель, задуха, а дотик до аміаку викликає обмороження шкіри. До того ж аміак може вибухнути при нагріванні. Щоб зменшити ядучу концентрацію, аміак поливають водою. Під час аварійного витоку аміаку його пари вітром може віднести на значну відстань. 

При відчутті у повітрі різкого запаху цього газу (схожий на нашатирний спирт та пари свіжого навозу) люди мають закрити двері та вікна власних домівок. Також повинні затулити органи дихання мокрою хусткою або марлевою пов'язкою (волога частково нейтралізує аміак). А щілини вікон та дверей слід затулити вологою тканиною. І звісно ж, зателефонувати у службу порятунку - 101.

На ПрАт "Гідросила" АПМ" небезпеку становлять відходи гальванічного виробництва та покриття виробів фарбою.

 А на Кіровоградському водоканалізаційному господарстві ОКВП Дніпро-Кіровоград" є запаси речовин, що містять хлор, котрі використовуються для знезараження води. Під час хлорування можуть статися аварійні витоки цієї речовини. У разі вдихання парів хлору високої концентрації виникає набряк легень. Під час кашлю альвеоли легень можуть розірватися з виділенням мокроти та крові. Внаслідок цього людина гине від нестачі кисню.

Об'єкти, які можуть вибухнути
Під час нагрівання ємностей нафтобаз, де зберігаються ПММ(паливно мастильні матеріали), відбувається підвищене випаровування пального. Навіть порівняно низька концентрація цих парів у повітрі може призвести до вибуху та наступних пожеж. Тобто, до тяжких уражень людей, які опинилися у небезпечній зоні. Тому на таких підприємствах мають бути передбачені достатні запаси води та піноутворюючих матеріалів, щоб загасити пожежу.

На кожній АЗС мають бути справні газоаналізатори, які фіксують збільшення парів бензину. Сигнал про це надходить на пульт підрозділів ДСНС, після чого приїжджають рятувальники та ліквідовують аварійну ситуацію.

На елеваторах та хлібоприймальних пунктах є небезпека від вибухів пилу. Адже під час сушіння зерна або насіння соняшнику у повітрі накопичується пил рослин. При досягненні небезпечної концентрації пилу може статися вибух або самозапалення пилу. Зокрема, внаслідок цього раніше траплялися пожежі на олієжиркомбінаті під час додаткового сушіння насіння соняшнику та зернових культур.

Якщо ви дізналися про якусь аварію, слід негайно зачинити усі вікна і двері. Не завадить навіть затулити щільною тканиною вентиляційні продихи у ванній кімнаті та на кухні. Водночас збирайте в одному місці усіх членів своєї сім'ї, попередивши їх про можливу загрозу. Якщо маєте власний транспорт, то варто якомога швидше вибиратися з ураженої зони. А в повсякденні радимо ніколи не купатися у водоймах, розташованих поблизу промислових об'єктів, та не їсти овочів і фруктів, вирощених поряд з ними.

 

Ознаки отруєння хлором

Спостерігається різкий біль у грудях, різь в очах, сльозотеча, задишка, сухий кашель, блювання, порушення координації рухів та поява бульбашок на шкірі.

Ознаки отруєння аміаком

Почастішання серцебиття і пульсу, збудження, можливі судоми, ядуха, різь в очах, сльозотеча, нежить, кашель, почервоніння і свербіж шкіри. У певних умовах за отруєння можливий смертельний результат

ЦЕ ПОТРІБНО ПАМ'ЯТАТИ

При небезпеці отруєння АОХВ необхідно:

• швидко вийти з району зараження поперек повітряного потоку (вітру) отруєння;

• у разі ураження аміаком сховатися на нижніх поверхах захищеної споруди;

• у разі ураження хлором піднятися на верхні поверхи будівель;

• вийшовши із зони ураження в чисте приміщення герметизуйте його;

• використовуйте протигази всіх типів, за їх відсутності - ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або краще 2-5% розчинами питної соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком).

За небезпеки отруєння на вулиці необхідно швидко вийти з району зараження, використовувати змочені водою матеріали, а при можливості - сховатися в захисних спорудах.

Якщо Ви знаходитесь вдома, потрібно щільно закрити вікна і двері, вимкнути нагрівальні прилади, газ. Шматками матерії, змоченим содовим розчином, провести герметизацію вікон та дверей, відійти та чекати повідомлень про подальші дії.

ЦЕ ПОТРІБНО ВМІТИ

Надання першої медичної допомоги при отруєнні хлором

Постраждалого необхідно негайно вивести на свіже повітря, щільніше вкрити і дати подихати парами води або аерозолем 0,5% розчину питної соди протягом 15 хвилин. Не дозволяйте потерпілому пересуватися самостійно.

Транспортувати постраждалого можна лише у лежачому положенні. У разі необхідності - зробити штучне дихання способом «рот в рот».

Основним засобом боротьби з хлором є вода.

07.10.2022

Всеукраїнський урок доброти 

«Гуманне та відповідальне ставлення до тварин»

       В сучасному світі людина все далі відходить від природи. Спілкування з нею поступово заміщується соціальними мережами, комп’ютерними іграми, віртуальним світом. Дуже часто ми забуваємо, що поряд з нами живуть вірні друзі – тварини. Вони відданими очима дивляться на нас, очікуючи уваги і любові. Наші домашні улюбленці так багато роблять для нас: охороняють, дарують радість спілкування, а іноді навіть рятують життя, чекаючи від нас лише уваги. Вони для нас лише сторінка життя, а ми для них і є все життя.

     У всьому світі створено громадські організації борців за права тварин. Вони проводять акції, спрямовані на захист тварин від знущань та жорстокого ставлення.

25 червня, у світі відзначають Міжнародний день з собаками на роботі.

1 березня – Міжнародний день кота

16 серпня – Міжнародний день безпритульних тварин

4 жовтня, відзначається Всесвітній день тварин.

Він був запроваджений Міжнародним конгрессом прихильників руху за захист природи, що проходив у Флоренції в 1931 році. Це рішення підтримали організації, створені з метою захисту тварин у різних країнахсв іту.

Дата 4 жовтня вибрана не випадково. Це день католицького святого Франциска Ассизського, який вважається покровителем тварин.

Жорстокість — поняття моральне і правове — останнім часом привертає увагу не тільки правоохоронців, а й психологів. Інтелектуально слабка людина самостверджується, знущаючись над тваринами. Поступово вона стає байдужою до чужого болю, безжалісною до чужих страждань. Більшість правопорушників починали свій злочинний шлях з вбивства тварин. Тому, дуже важливо з дитинства плекати любов до тварин, повагу до іншого життя. Людина відповідає за приручених тварин. Кожна покинута тварина на совісті свого господаря. Жорстокість до тварин в дитинстві може перерости у жорстокість до людей.

То ж сьогоднішній Урок доброти приурочений саме Всесвітньому дню тварин.

Перегляд та обговорення ролика «Пісня про собаку».

-   Які емоції і переживання відчували ви, переглядаючи ролик?

-         Що вас найбільше вразило? засмутило?

-         Чому, на вашу думку, собака опинився у такій ситуації?

-         Хто б зміг допомогти собаці?

-         Що б зробили ви, коли б побачили таку ситуацію?

Вікторина «Домашні улюбленці»

1) Ця тварина вже від ранку

Нам співає колисанку,

Нявкає, муркоче,

Бо сметанки хоче.

Що це, діти, за воркотик?

Це пухнастий сірий…(котик).

2) Він стояв хвостом махав.

– Хто такий? – питаю.

– Гав!

І відтоді, всім скажу,

Я із ГАВОМ тим дружу!(Собака)

3)Як веселка кольорова,
Має здібності до мови.
Слово пташці цій скажіть –
Повторить вона його вмить.(Папуга)

4) Народилось їх багато,

    Є в них мама, є в них тато.

    Менші, ніж заморські свинки,

    Ці пухкі, малі тваринки. (Хом’яки)

5) Свинка, але не з хліва,

    Мишка, та не польова.

    Їсти просить і вночі

    Булку, хлібчик, калачі. (Морська свинка)

6) Дивний крихітний автобус
    По піску кудись поліз.
    А він ходить так повільно,
    Через те, що без коліс.(Черепаха)

Вправа «Я маю домашнього улюбленця».

Діти представляють  фотографії своїх домашніх улюбленців та коротко розповідають про них .

Ознайомлення з правилами утримання домашніх тварин.

Всі ми маєте домашніх тварин. Хтось має котика, хтось собачку, чи папугу, чи іншу якусь тварину. А чи знаєте ви, що утримуючи тварину потрібно знати певні правила. Отож зараз ми і ознайомимося з ними.

Людина, яка утримує домашню тварину зобов’язана:

·            дбати про домашнюю тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води;

·            надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними;

·            забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання;

·            забезпечити наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками;

·            забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо);

·            негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров’ю людині або іншим тваринам;

·            негайно доставляти домашнюю тварину, яка вчинила дії, передбачені абзацом сьомим цієї статті, у ветеринарну установу для огляду;

·            запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин. Гра «Правильно чи хибно»

1) Домашня тварина повинна здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними ?).

2) Господар зобов’язаний забезпечити наявність на домашній тварині нашийника з реєстраційними позначками ?.

3) Дозволяється утримувати домашніх тварин у під’їздах, підвальних і горищних підсобних приміщеннях багатоквартирних житлових будинків ?.

4) Господар зобов’язаний запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин ?

5). При утриманні тварини не обов’язково дотримуватись санітарно-гігієнічних норм і норм співжиття ?

6) Ветеринарним клінікам забороняється приймати на лікування тварин, які не мають щеплення від сказу ?.

7) Заборонено виводити без коротких повідків і намордників собак потенційно небезпечних порід ?.

8) Знущання над тваринами тягнуть за собою штраф від 300 до 500 гривень із конфіскацією тварини, якщо її життю є загроза ?

Любові, співчуттю, милосердю людина також вчиться в дитинстві. З любов'ю до тварин в її душу приходить повага до іншого життя, неприйняття насильства. Люди бувають дуже жорстокі, але завжди є милосердні, співчутливі люди з добрим серцем і їх значно більше.  ! Ніколи не кидайте на життєвій дорозі своїх друзів і пам’ятайте: ми на завжди відповідаємо за тих, кого приручили.

Пропоную переглянути невеличке відео

Що вас найбільше вразило при перегляді відео.?

А закінчити наш «Урок доброти» я пропоную колективним виконанням пісні «Добрим будь!»

Бесіда: Обережно, гриби! 

Гриби людина споживає у їжу з давніх часів. До їстівних відносяться бiлi гриби, маслюки, опеньки, грузді та iн. На жаль, не всі знають, які гриби можна їсти, а які – нi. Отруєння грибами виникають при вживанні не тільки неїстівних, але й їстівних грибів при неправильній їх обробці та консервуванні. Отруєння грибами досить часто закінчуються летальними випадками.

Щоб запобігти отруєнню, необхідно дотримуватися таких правил:

·                     Збирати гриби тільки з дорослими;

·                     Збирати потрібно тільки тi гриби, які ви добре знаєте;

·                     Ніколи не збирайте i не вживайте гриби, у яких біля основи ніжки є стовщення (як, наприклад, у червоного мухомора);

·                     Намагайтеся брати гриби тільки з ніжкою, особливо це стосується сироїжок, тільки так можна запобігти зустрiчi з блідою поганкою;

·                     Не збирайте «печериці», у яких на нижній поверхні капелюшка є пластинки білого кольору;

·                     Пам’ятайте про несправжні опеньки: не беріть гриби з яскраво пофарбованим капелюшком;

·                     Ніколи не вживайте сирі, червиві, ослизлі, в’ялi й зiпсованi гриби; будьте також уважними при збиранні ягід i рослин, не збирайте й не вживайте рослини та ягоди, які вам не вiдомi.

·                     Здоров’я i навіть життя людини, що отруїлася грибами, залежить від того, наскільки своєчасно їй нададуть медичну допомогу.

При будь-якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд нетяжкому, слід негайно звернутися до лікаря. Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, проноси, судоми, посилене потовиділення, мимовільне сечовиділення. До приходу лікаря необхідно перш за все постаратися вивести отруйну речовину з організму. Для цього необхідно звернутися до дорослих, щоб допомогли промити шлунок i спорожнити кишківник. Шлунок промивають теплою водою, содовим розчином або слабким розчином марганцевокислого калiю.

Постраждалому не можна самому йти в лікарню, а також бігти або їхати на велосипеді. Це може сприяти швидкій дії отрути. Тому хворий до госпіталізації i в період перебування у лiкарнi повинен дотримуватися постільного режиму.

 Щорічний аналіз отруєння грибами свідчить, що їх пік припадає на липень-жовтень. Однією з основних причин отруєння грибами є зневажливе ставлення окремих людей до санітарно-просвітницької інформації та попереджувальних заходів, що здійснюються в цьому напрямку.

До смертельно отруйних грибів відносяться:

– бліда поганка (мухомор зелений);

– опеньок сірчано-жовтий;

– волоконниця Патуйяра, плютка.

До дуже отруйних грибів відносяться:

–        мухомор  білий;

–        мухомор червоний;

–        мухомор пантерний.

До просто отруйних грибів відносяться:

–        опеньок цегляно-червоний, несправжній;

–         печериця рудіюча.

Ці види отруйних грибів поширені на всій території України.

 

ОСНОВНІ  ПРАВИЛА,  ЯКИХ  НЕОБХІДНО ДОТРИМУВАТИСЯ ПРИ

ЗБИРАННІ   ТА   ПРИГОТУВАННІ  ГРИБІВ:

–        збирати гриби треба тільки під контролем досвідчених грибників;

–        гриби, в яких ви сумніваєтесь, ніколи не кладіть до кошика;

–        якщо ви знайшли їстівні гриби, а поруч з ними ростуть отруйні або невідомі вам, не збирайте ці гриби (можлива їх мутація чи запилення отруйними спорами);

–        краще збирати гриби рано-вранці, вони свіжі,міцні, добре зберігаються;

–        вдома ще раз перегляньте всі зібрані гриби. Якщо помітите отруйний або невідомий вам гриб – одразу ж викиньте його;

–        ніколи не пробуйте сирих грибів, в яких ви сумніваєтесь;

–        зібрані гриби необхідно добре промити – не менше трьох разів аби відмити весь бруд. І в цей же день  приготувати гриби, тобто відварити або посмажити чи законсервувати;

–        варити всі гриби треба як мінімум у двох водах. Не стільки важливий час варіння, скільки кількість зміненої води;

–   при консервуванні грибів треба використовувати оцет, щоб не допустити інших харчових отруєнь, наприклад ботулізму, який характерний для всіх загерметизованих консервів;

–        при вживанні грибів чи страв із них слід їх їсти у невеликій кількості, якщо за ніч чи день ніяких неприємних симптомів не виникло, тоді можна вживати далі. Дітям їсти гриби не рекомендується.

Що ж спричинює отруєння?

–        вживання отруйних грибів;

–        неправильне приготування умовно їстівних грибів;

–        вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;

–        вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби та підберезники мають своїх небезпечних двійників).

Ознаки отруєння грибами:

Нудота, блювання, розлади зору (подвоєння в очах), розлади мови, прискорене серцебиття, психічне та рухове збудження, марення, підвищене потовиділення, біль у животі, пронос, задуха, судоми, втрата свідомості.

Перша медична допомога при отруєнні грибами.

До приїзду невідкладної медичної допомоги у потерпілого треба  викликати блювання,  дати  випити якомога більше води та повторно викликати блювання до повного очищення шлунка або промити шлунок

ПАМ’ЯТАЙТЕ:

Гриби – не тільки смачний, але й небезпечний продукт харчування, який може призвести до отруєння, а іноді й до смерті.

30.09.2022

Тема. У лісі. Обережно небезпечні предмети. Сучасні звичайні засоби ураження: осколкові, кулькові, фугасні боєприпаси

При виявленні небезпечних речовин і предметів (снарядів, бомб, мін тощо), а також хімічних речовин у вигляді аерозолю, пилу, в крапельно-рідинній формі з неприємним запахом необхідно:

·не доторкатися до небезпечних речовин і предметів;
·рипинити доступ до виявлених небезпечних речовин і предметів;
·повідомити службу оперативного реагування району, міста, районну чи мі­ську санітарно-епідемічну службу, управління (відділ) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, відділ внутрішніх справ.
·негайно вийти за межі зони зараження (забруднення);
·при попаданні отруйних речовин на шкіру, одяг, взуття негайно видалити їх ватним тампоном, папером або іншими підручними засобами;
·після виходу із зони зараження необхідно провести часткову обробку відкритих частин тіла водою, бажано з милом, полоскання рота, гортані, носа, очей;
·відчувши ознаки ураження, негайно звернутися до лікарні.
Красива і багата земля України. Рясніє вона широколистими лісами, ставками та річками, садами. Але вона ще таїть неждану небезпеку. Шістдесят п’ять років минуло з тих пір, як закінчилася Велика Вітчизняна війна, а земля все ще не перестає воювати.
На жаль, в Україні в цілому ніколи не публікували повні статистичні дані про загибель людей (особливо дітей), які підірвалися на ржавому металі Великої Вітчизняної війни. Але факт, залишається фактом – декілька загиблих у рік – трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку в пункт прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.
Доречі, знайти сьогодні “небезпечну іграшку” можна практично скрізь: в лісі, в старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі і навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобні вибухівки, що можуть з’явитися на вулицях міст і селищ визначити набагато складніше.
До вибухонебезпечних предметів відносяться:
·вибухові речовини – хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що само розповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів;
·боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для поразки живої сили супротивника;
·піротехнічні засоби;
·ракети (освітлювальні, сигнальні);
·саморобні вибухові пристрої – це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення.
Саме тому необхідно жорстко дотримуватись правил поведінки при виявленні таких предметів.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
·наближатися до предмету;
·пересувати його або брати в руки;
·розряджати, кидати, ударяти по ньому;
·розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
·приносити предмет до дому, у табір, школу.
Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:
·Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.
·Перед розведенням багаття в радіусі п’яти метрів перевірте ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою обережно зніміть верхній шар ґрунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см).
·Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові “трофеї” або такі, що не вибухнули.
·У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

23.09.2022

Правила дорожнього руху. Обов’язки пішоходів.

Всі люди протягом свого життя є пішоходами і пасажирами різного транспорту. Наша розмова сьогодні буде про безпеку на дорогах, яку мають створити пішохід і пасажир. Зайшовши у транспорт – ми стаємо пасажирами. Вийшли з нього – і є пішоходами. І одні, і другі створюють аварійні ситуації на дорогах і в транспорті, які називаються дорожньо-транспортною пригодою – ДТП.

Дорогами України рухаються різноманітні автомобілі. Налічується їх більше 10 млн. Їдуть вони з великою швидкістю і з невеликими інтервалами та створюють щільні потоки.

Під колеса автомобілів на наших дорогах потрапляють дорослі люди та діти. Постраждалі часто нехтують важливими правилами.

І наше завдання сьогодні пригадати Правила дорожнього руху.

.

 Смугаста конячка,

Її зеброю звуть.

Але не та, що у зоопарку –

Нею люди всі йдуть ( пішохідний перехід)

2) Доріжкою у дворі

Мчить Коля на коні.

Чи не машина, не мопед,

А простий ( велосипед)

3) З краю міста до іншого

Ходить будиночок під дугою (Трамвай)

4) Не жива, а йде.

Нерухлива, а веде (дорога)

5) Я очима граю

День і ніч,

Я машинам допомагаю

І тобі хочу допомогти (світлофор)

6) Будинок вулицею йде,

На роботу нас щастить.

Не на курячих ніжках,

А в гумових чобітках (автобус))

7) …… світло – попередження.

Чекай сигналу для руху (жовтий)

8) По узбіччі дороги

Як солдатики стоять.

Усі ми дружно виконуємо

Все, що нам вони наказують (знаки)

9) Мчать вулицями машини,

Там господарюють шини.

Ми спустилися в перехід,

Там господар… ( пішохід)

10) Щоб тобі допомогти

Шлях пройти небезпечний.

Горить і день, і ніч

Зелений, жовтий, … (червоний)

16.09.2022

У стародавні далекі часи

Біля священного підніжжя Олімпу,

Де славнозвісні всемогутні боги

Із Зевсом на чолі творили раду,

У тихім місті, вздовж ріки Алфей,

Олімпія знайшла притулочок собі.

І саме тут, свято миру, сили і краси

На Зевса честь славетно відбувалось.

 Олімпійські ігри зародились у Стародавній Греції ще у УПІ ст. до н.е. і регулярно проводились понад тисячу років. Безпосередньо зародження Олімпійських ігор пов’язують із іменами легендарного грецького героя Геракла, царя Пелопса, спартанського законодавця Лікурга та еллінського царя Іфіта. Вважають, що Олімпійські ігри Стародавньої Греції почали свій відлік у 776 р. до н.е., коли офіційно було зафіксовано ім’я першого переможця Ігор Коройба, який за професією був пекарем.Ігри у Стародавній Греції проводились кожні чотири роки на честь батька богів і людей Зевса. Всі змагання та конкурси проходили у давньогрецькому поселенні Олімпія, що було розташоване у північно-західній частині півострова Пелопоннес на півдні Еллади.Під час Ігор дотримувались священного миру. Будь-які військові конфлікти та сутички в регіоні, де відбувались Олімпійські ігри, заборонялись.

Учасниками Ігор могли бути вільні греки – чоловіки та юнаки. Для жінок у Греції проводились Герії – Ігри на честь богині Гери.Перші Олімпійські ігри тривали один день, а програма включала лише один вид спорту – біг. Із розквітом і зростанням популярності Ігор їх програма змагань поступово розширювалась. У період розквіту вони проходили протягом п’яти днів. Програма змагань включала біг на різні дистанції, панкратіон (поєднання боротьби з кулачним боєм), пентатлон (п’ятиборство, до нього входили стрибки у довжину, біг, метання диска, метання списа і боротьба), кулачний бій, перегони на колісницях.

 Нагородження переможців відбувалося у п’ятий день мпійських святкувань. Переможців Олімпійських ігор увінчували вінком з гілок оливи, а також пов’язували вовняними стрічками навколо голови, рук.

На світ олімпіоніки являлись

І перемогами своїми прославлялись,

Оливи гілку на чолі несли.

Проіснували Ігри декілька віків,

А потім римський імператор Феодосій

Заборонив їх існування, а роки,

І варвари й стихії

Знесли, прибрали з пам’яті людської

Славетне місто ритуалів і споруд.

І ось людина – П’єр де Кубертен,

Французький педагог, барон, спортсмен,

З палким натхненням взявся за роботу,

Щоб відродити славу давніх днів,

Щоб олімпійське гасло засіяло всім.

 У червні 1894 р. П’єр де Кубертен скликав у Парижі жнародний конгрес для вирішення питання про відновлення Олімпійських р. Це був історичний Конгрес, тому що на ньому було ухвалено рішення про введення Ігор І Олімпіади сучасності та створення Міжнародного мпійського комітету на чолі з Деметріусом Вікеласом, представником Греції, П’єром де Кубертеном як секретарем.Ігри І Олімпіади сучасності відбулись в Афінах 1896 року. В них взяли участь 245 спортсменів із 14 країн світу, які змагались у 9 видах спорту.

І сталося диво!

Вже друге століття

Священний вогонь олімпійський палає.

Мільйони атлетів з усіх континентів

На форум спортивний всіх разом збирає.

Щоб мірятись силою, знать, хто найшвидший,

Хто вищу за інших планку здолав.

 Олімпійські ігри проходять кожні чотири роки, щоразу у них містах світу. Зимові Олімпійські ігри також проводяться кожні чотири роки. На них представлені види спорту, для яких потрібен сніг або лід. Перші офіційні зимові Олімпійські ігри відбулися у французькому містечку Шамоні 1924 року. В них узяли участь 258 спортсменів із 16 країн світу. З 1994 року зимові Олімпійські ігри та Ігри Олімпіад проводяться з інтервалом у два роки.

 До олімпійської символіки належать олімпійська емблема, олімпійський прапор, олімпійське гасло, олімпійський гімн, олімпійський вогонь та олімпійський смолоскип.

Символом Олімпійських ігор є п’ять переплетених кілець, що символізують толерантність і дружбу між усіма, хто бере участь в Олімпійських іграх, з п’яти континентів нашої планети.

Гаслом Олімпійських ігор є слова «Citius. Altius. Fortius», що означає «Швидше. Вище. Сильніше». Олімпійська емблема визначена Олімпійською Хартією, правовим документом олімпійського руху. Основним елементом емблеми є п’ять кілець у поєднанні з іншими елементами. П’ять кольорових кілець – синє, чорне, червоне, жовте, зелене на білому полотнищі – це олімпійський прапор. Він урочисто піднімається на головній спортивній арені міста-організатора на церемонії відкриття Олімпійських ігор.Олімпійський вогонь запалюють в Олімпії. За допомогою естафети олімпійського вогню він закінчує свою подорож у великій чаші олімпійського стадіону, в якій палає протягом усіх олімпійських змагань. Під час церемонії відкриття Олімпійських ігор атлет, представник країни-організатора Ігор, підходить до щогли, бере краєчок Олімпійського прапора, здіймає праву руку і виголошує Олімпійську присягу: «Від імені всіх учасників я обіцяю, що ми будемо брати участь у цих Олімпійських іграх, поважаючи та дотримуючись правил, за якими вони проводяться, в істинно спортивному дусі, в ім’я слави спорту та честі наших команд».Спортивні арбітри також складають присягу про повагу до спортсменів та об’єктивне суддівство.

Щоб у дійсності спорт був таким, як у «Оді»,Натхненно яку Кубертен написав.

Про те, що спорт – чесність,

Про те, що спорт – сила,

Про те, що спорт – миру посол на Землі,

Про те, що він – радість і справедливість,

І плідність, і виклик, й могутній прогрес.

Що він – благородство,

Що він – будівничий,

Що він – насолода для тіла й душі!

До спорту і ти приєднатись спіши!

Дорогі друзі! От і закінчився наш олімпійський урок. Сподіваємось, що ви отримали нові знання, дізнались про те, скільки необхідно докласти сил, здійснити важкої щоденної роботи для того, щоб завоювати медаль, особливо – олімпійську. Пам’ятайте, у кожного є своя олімпійська сходинка, своя олімпійська висота, і щоб її досягти потрібно мати велике бажання, віру у свої сили і щоденно докладати зусиль для здійснення своєї мрії. Бажаємо кожному із вас обов’язково її досягти! До нових зустрічей.

 

09.09.2022

 Безпечна поведінка учнів під час дистанційного навчання в умовах воєнного стану

- Діти, на випало жити у складні часи і 2022-2023 навчальний рік є особливим. Нам доводиться жити та здобувати знання в умовах воєнного стану. Поміркуйте, яких правил безпечної поведінки в умовах воєнного стану слід дотримуватися під час дистанційного навчання.
- Перегляньте відео-інструктажі. Та дайте відповідь на питання:
- Що нового ви дізналися? Що для вас було невідомими?
- Чи зміните щось у власній поведінці під час дистанційного навчання в умовах воєнного стану?
- Яка інформація була для вас корисною?

01.09.2022

Інструкція № 1.20

з безпеки життєдіяльності здобувачів освіти

в умовах  воєнного стану

 

І. Загальні положення.

1.Інструкція поширюється  на всіх учасників освітнього процесу на  період воєнного стану. 

 2. Перед початком занять  класним керівником (або особою, яка його заміщує) згідно діючого «Порядку проведення та реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності» проводиться первинний, у разі необхідності позаплановий, інструктаж учнів класу з записом у журналі реєстрації   інструктажів. У випадку початку освітнього процесу онлайн, інструктаж проводиться в телефонному режимі або з використанням Інтернету.

ІІ. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів, які перебувають на очній формі навчання

   1. Учні та їх батьки мають заздалегідь знати місця розташування захисних споруд або найпростіших укриттів по ходу маршруту руху до закладу освіти та короткий шлях до укриттів, які знаходяться на території закладу освіти.

   2.  Під час занять учні не повинні покидати територію закладу.

   3.  Під час перерви учні мають знаходитися поруч з кабінетом, у полі зору вчителя.

   4. Учні мають знати правила поведінки під час евакуації та перебування в захисній споруді (найпростішому укритті). З ними їх знайомлять вчителі щодня перед початком першого уроку, а батьки - повторюють вдома.

 А саме, під час евакуації:

слухай дорослих, виконуй всі розпорядження, знай свою пару, не біжи, не штовхайся, не повертайся, не порушуй стрій, не забувай свої найнеобхідніші речі, тримай їх при собі. Заходити до укриття  організовано, без паніки, слідувати вказівкам відповідальних осіб або вчителів.

В укритті:

займи організовано своє місце, не говори голосно, слухай всі розпорядження дорослих, повідомляй про зміни у самопочутті та про свої потреби працівникам закладу. Покидати укриття після сигналу “Відбій повітряної тривоги” можна тільки разом з вчителем.

 

5. Учням бажано мати при собі пам`ятку з наступними даними: 1. Прізвище, ім`я. 2. Домашня адреса. 3.Прізвище, імя, по батькові батьків та їх номери телефонів. 4.Номер телефона классного керівника.

6 .Батькам учнів слід дбати про ресурсний заряд мобільних телефонів дітей.

7. Учням дозволяється мати при собі певний запас їжі довготривалого терміну зберігання.

 

  8.  Почувши сигнал «Повітряна тривога» в класі учитель:

- оцінює обстановку навколо будівлі (на предмет вибухів, руйнувань, тощо),

- припиняє освітній процес,

- організовує одягання дітей (молодша школа),

- закриває вікна, дає команду учням, взяти тільки рюкзаки, вишикуватись парами.

- бере із собою журнал класу або список учнів;

- пересвідчується в тому, що ніхто не заховався в класі, у шафах, тощо;

 - розпочинає рух до основного виходу, заздалегідь зазначеними маршрутами         або через евакуаційний вихід.

 

   9. Почувши сигнал «Повітряна тривога» на подвір’ї закладу (під час організованого заходу) присутній вчитель:

 - дає команду учням, взяти речі, вишикуватись парами;

-  перераховує учнів, згідно журналу або списку.

   10. Під час перерви між уроками, почувши сигнал «Повітряна тривога» на подвір’ї закладу, учні самостійно організовуються  в пари та направляються до укриття.

   11. У разі запізнення або при підході до закладу, у час, коли звучать сирени щодо повітряної тривоги, старші школярі та батьки з молодшими школярами повинні пройти до найближчого укриття, яке є на шляху їх руху або безпосередньо до укриття закладу освіти.

  12. Заходити до укриття  організовано, без паніки, слідувати вказівкам відповідальних осіб або вчителів.

   13. Діти із поганим самопочуттям розміщуються біля огорожувальних конструкцій  і ближче до повітроводів.

  14. Почувши сигнал «Відбій повітряної тривоги!» слід затриматись в укритті ще близько 10 хвилин і тільки потім організовано вийти з укриття.

  15. Покидати укриття можна лише з дозволу відповідальної особи(чергового адміністратора) після отримання сигналу, або у разі аварійного стану, що створює загрозу життю і здоров’ю людей.

    16. До закінчення «Повітряної тривоги» учнів з укриття батьки забирати не можуть до отримання сигналу «Відбій повітряної тривоги!».

  17. Евакуацію з укриття потрібно виконувати в такій послідовності: спочатку на поверхню виходить декілька людей, для того щоб надати допомогу тим, хто не може вийти самостійно, а потім евакуюються потерпілі, діти, а після них – усі інші.

  18. Якщо основні виходи не можна використовувати евакуація відбувається через аварійні виходи.

  19. Після евакуації з укриття учасники освітнього процесу  повертаються до будівлі закладу та навчаються в звичайному режимі.

 

ІІ. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів, які перебувають на дистанційному навчанні

 

1.     Дії у випадку, коли лунає сигнал «Повітряна тривога»

-  увімкнути радіоприймач або телевізор, щоб своєчасно чути розпорядження місцевої влади або інших офіційних джерел;

-  підготувати засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри, медичну аптечку, документи (паспорт, свідоцтво про народження тощо), гроші, засоби зв’язку, запас їжі та води, предмети особистої гігієни;

-  вимкнути в будинку/квартирі газ, водопостачання, електрику;

-  зачинити вікна в помешканні та ущільнити їх;

-  далі слід прямувати до найближчого укриття;

-  в укритті увімкніть телебачення або радіо на будь -якому носі або відкривайте сторінки офіційних державних каналів, з яких ви можете отримати інформацію про те, що трапилося та отримати інструкції;

-  залишайтеся в укритті щонайменше 10 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги»

2.       Дії під час артобстрілів

-  Під час артобстрілу, мінометного обстрілу або авіаційного нальоту не залишатися в під'їздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно ховатися у підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, АЗС і під стінками будинків з легких конструкцій.

-  Якщо вогонь артилерії або мінометний обстріл, авіаційне бомбардування застигли на шляху, негайно лягати на землю, туди, де є виступ або хоч невелике заглиблення. Захистом можуть служити бетонні конструкції (крім тих, які можуть обвалитися або загорітися, траншеї, невеликі підземні колодязі, широкі труби водостоку і канаві.

§  Закривайте долонями вуха та відкривайте рот — це врятує від контузії та баротравми.

-  Не приступати до розбору завалів самостійно. Чекати фахівців з розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.

3.     Дії під час обстрілів системами залпового вогню

-  Залп реактивної установки добре видно. Вночі це яскравий спалах на обрії, вдень – димні сліди ракет;

-  Організувати постійне спостереження, постійно тримати у полі зору будівлі та споруди, які знаходяться поруч і які можна використати як укриття. Після сигналу спостерігача є кілька секунд, щоб сховатись.

-  Ховатися у підвалі або іншому заглибленому приміщенні. Вибирати місце у кутку між несучими стінами та недалеко від вікон і дверей, щоб миттєво покинути будинок у випадку потрапляння снаряду.

-  Не виходити з укриття, не почекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, адже після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів і коригування вогню або зміна позиції.

4.     Дії під час обстрілу стрілецькою зброєю

-Під час обстрілу найкраще сховатися у захищеному приміщенні, наприклад у ванній кімнаті. Коли це неможливо, варто лягти, прикрившись предметами, які здатні захистити від уламків і куль.

-  Якщо ви потрапили під обстріл на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками.

-  Де б ви не знаходилися, тіло повинно бути в максимально безпечному положенні. Згрупуватися, лягти в позу ембріона. Розвернутися ногами в бік стрільби, закривши руками голову і відкривши рот, щоб близький вибух не заподіяв шкоди барабанним перетинкам. Чекати, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде хоча б 5 хвилин.

-  Якщо ваше житло знаходиться в зоні регулярних бойових зіткнень, потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою стрічкою) – це допоможе уникнути розльоту осколків скла. Бажано закрити вікна, наприклад, мішками з піском або масивними меблями.

5.      Дії для збереження життя і здоров’я у разі можливої вибухової хвилі у приміщенні, де є вікна.

-  Заклеїти вікна скотчем, щоб мінімізувати уламки, які можуть розлетітися в різні боки.

-  Якщо в будинку є жорсткий щит, встановити його на вікно, щоб воно було прикрите.

-  Тримати під рукою аптечку з усіма необхідними медикаментами і документи.

-  Організувати навколо себе безпечний простір, зберігати спокій.

6.     У випадку запровадження комендантської години, неухильно дотримуватися визначених правил

-  У період обмеження часу заборонено перебування на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток.

-  Якщо виникла нагальна потреба в період комендантської години знаходитися на вулиці, учні зобов’язані мати з собою документи, що посвідчують особу.

7.     Поведінка, якщо опинилися у зоні бойових дій.

- Носить із собою документ, що посвідчує особу.

-  Тримати в кишені одягу записи про групу крові й про можливі проблеми зі здоров’ям.

-  Намагатися якнайменше перебувати поза житлом, уникати місць скупчення людей.

-  За можливості уникайте демонстрації патріотичної атрибутики: це може спровокувати агресора.

-  Пам’ятати, де розташовані найближчі від оселі чи місць, які ви часто відвідуєте, сховища та укриття.

Пам'ятка 

Ми українці честь і слава незламним

▬ Я за мир, мир на світі усьому
Я не хочу жалю і страждань.

Я за мир. Я не хочу розлому  -
Ось одне із дитячих бажань.
Я за мир  хочу миру в країні.
Хочу сонця барвисті стрічки.
Я за мир! Щоб збувалися мрії!
Я не хочу щоб була війна...

1. Завдання. –  створити асоціативні кущі до слів «мир» та «війна», дібравши якомога більше асоціацій.

 - З чим асоціюється слово «МИР»

Мир

 -  З чим асоціюється слово «Війна»

Війна

Півроку тому з повномасштабним вторгненням російської армії розпочався новий етап російсько-української війни, яка триває з 2014 року.

Вже півроку Україна живе в умовах найжорстокішої війни, яка була розв’язана росією в Європі після Другої світової війни. Для нашої країни вона стала народною війною за незалежність і суверенітет, за цивілізаційний вибір і приналежність до європейської цивілізації, її засадничі цінності, права і свободи, що лежать в основі Західного світу.

Війна, як ніколи, згуртувала українську націю, мобілізувавши весь її потенціал на відсіч ворогу. Вона торкнулася кожної української родини, стала частиною нашого життя, а Кожний українець має свій рахунок війні та свою історію боротьби, що у сукупності складають нашу спільну історію спротиву. Перемога у цій війні стала спільною метою всього українського народу.

Війна внесла свої корективи у наше буденне життя. У нашому спілкуванні з’явились слова :рашизм, рашисти, колабораціонізм.

Рашизм — це різновид тоталітарної фашистської ідеології   що ґрунтується на  основні  фашизму і сталінізму.

Це варварська  геополітика росії , спрямована на окупацію та анексію територій інших держав, часто-густо позначається штампом «збирання земель російських» і спирається на місцевий колабораціонізм (співпраця населення або громадян держави з ворогом в інтересах ворога-загарбника на шкоду самій державі чи її союзників)  та підтримку російської п'ятої колони (групи осіб, які ведуть відкриту або приховану підривну діяльність усередині іншої групи осіб чи країни у спосіб, вигідний зовнішньому ворогу. Термін виник в Іспанії у 1936 році за часів громадянської війни).

Раши́зм – термін, який використовується науковцями, політиками і публіцистами для позначення політичної ідеології та соціальної практики владного режиму Росії кінця XX – початку XXI століття, що базується на ідеях «особливої цивілізаційної місії» росіян, «старшості братнього народу», 3 нетерпимості до елементів культури інших народів; на тоталітаризмі й імперіалізмі радянського типу, використанні російського православ'я як моральної доктрини, на геополітичних інструментах впливу, насамперед енергоносіях для європейських країн, військовій силі, стосовно країн, що входять до сфери впливу Російської Федерації).

Згідно з цією ідеологією українці мають бути «денацифіковані», тобто знищені або розпорошені у «русскому мірі». Саме це і спонукало російських військових до військових злочинів і звірств. Це було визнано Верховною Радою України актами геноциду українського народу

23 квітня 2022 року президент України Володимир Зеленський заявив, що «те, що робить Росія, це не просто нацизм, а рашизм, це нове поняття буде в підручниках з історії»

Поняття «рашисти» — це  прибічники, ті хто підтримує дії «рашизму»

Україна вистояла завдяки героїзму. Це героїзм Збройних сил України, Національної гвардії, прикордонників, формувань територіальної оборони, добровольчих формувань, які з перших хвилин ціною власних життів стримували натиск ворога

 Єдність і здатність до згуртованості всього українського суспільства виявляється в кількох площинах: волонтерський рух (технічна, фінансова, медична, гуманітарна допомога військовим і цивільним); єдність політичних сил (здатність поставити загальнодержавні інтереси вище партійних, позбавлення політичного впливу проросійських сил); допомога і надання прихистку мешканцям з окупованих територій та місць бойових дій.

волонтери – люди, які добровільно та безкоштовно займаються громадсько-корисною діяльністю. 

Волонтерство – це діяльність, яка здійснюється добровільно для суспільства чи окремих соціальних груп, без розрахунку на винагороду. Французьке слово volontaire («волонтер») походить від латинського voluntarius («добровільний»). Волонтер – це людина, яка добровільно надає безоплатну допомогу людям, які потребують особливої підтримки та соціального захисту, або державі, некомерційній чи громадській організації. Таким чином, волонтерами стають не з фінансових спонукань, а заради добровільної допомоги іншим та набуття безцінного життєвого досвіду. Адже регулярно та усвідомлено допомагаючи іншим людина дарує їм свій час, вміння та ресурси. І натомість отримує щось значуще: знання, навички, досвід, коло соратників, нові знайомства.  

Незалежно від того, що спонукає людину стати волонтерами, вона може приносити користь іншим без шкоди для себе.  

Види волонтерства  

• підтримку людей, які опинилися у складних життєвих обставинах – малозабезпечених, безпритульних, безробітних; 

• створення умов для розкриття творчого потенціалу людей з обмеженими можливостями (проведення виставок, концертів, майстер-класів);  

• пошук зниклих людей; 
• розвиток освіти та науки; 
• охорону навколишнього середовища: екологічні марші, боротьба із браконьєрами, благоустрій заповідних територій; 
• реконструкцію історичних та культурних пам'яток; 
• організацію спортивних, культурних, релігійних заходів.  

 

 З вірою у Перемогу

 

 

 

 

                                        

Щоранку о 9.00 хвилина мовчання

1 червня

Добрий день. Сьогодні День захисту дітей. В умовах війни дуже важливо подбати про свою безпеку. Перегляньте відео, підготовлене для вас.

https://mon.gov.ua/ua/news/navchannya-bez-mezh-20212022-navchalnij-rik-zavershuyut-onlajn-urokom-iz-minnoyi-bezpeki

31 травня

Добрий день, діти. Добіг кінця навчальний рік.  Попереду канікули, вони повинні додати сил та енергії. Як правильно проводити літні канікули й уникнути небезпеки, розповість відео. Перегляньте, будь ласка.

20 травня

Добрий день!

Закінчуємо опановувати курс "ЗНАЙ!  УМІЙ!  ВРЯТУЙ!" 

Сьогодні останнє відеозаняття, після перегляду якого ви зможете пройти тестування і отримати сертифікат про успішне засвоєння курсу.Доступ до тестових завдань буде надано 20 травня 2022 року в період з 15.00 год. до 17.00. на сторінці "Тестування" сайту "ЗНАЙ!  УМІЙ!  ВРЯТУЙ!" .https://sites.google.com/view/zuv/%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

Після проходження тестування ви отримаєте сертифікати. Інформацію про результати тестування та можливість роздрукувати сертифікат буде надано з 24 травня 2022 року на сторінці "Сертифікати" 

https://sites.google.com/view/zuv/%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8

Урок 8: Судоми. Опіки. Інсульт

Тема: Правила дорожнього руху. Обов’язки пішохода.

У найбільшій безпеці перебуває той, хто завжди напоготові,
 навіть якщо немає небезпеки. 

(В. Сайрус)

Світлофор дає сигнал: 

Вирушати час настав. 

Привітайтесь, посміхніться  

І до справи всі беріться. 

Уявимо, що клас - це автобус. Всі ви , пасажири, я водій, наш гість – контролер. Щоб вирушити в подорож, кожен пасажир повинен мати квиток.  А щоб отримати його, учень повинен відповісти на запитання, вірна відповідь – квиток. Коли всі отримають свій квиток, ми вирушимо в подорож.

1) Хто такий пішохід?        

2) Місце перетенання доріг.       

3) Назвіть «кращих друзів» пішоходів.   

4) Де мешкає «зебра»?      

5) Чи можна переходити  вулицю  навскіс?     

6) Як може представник ДАІ покарати пішохода за порушення правил?    

7) Чому не можна переходити вулицю на жовтий сигнал світлофора?    

8) Яку назву має паличка, за допомогою якої регулюють рух?    

9) Що таке «острівець безпеки»? Де він розташований?

10) Чому не можна перебігати дорогу перед транспортом, який рухається?

11) Пристрій для регулювання руху транспорту і пішоходів.

12) Якщо дорога не регулюється світлофором , як перейти дорогу?  

13) Хто повинен поступитися рухом на пішохідному переході: пішохід чи автомобіль?

14) На який сигнал світлофора можна переходити дорогу.

15) Яким машинам можна проїжджати на червоне світло?

16)Чим різняться знаки між собою? 

17)Частина вулиці для переходу пішоходів.

Дорогою рухаються машини, автобуси, мотоцикли всі вони повинні дотримуватися правил дорожнього руху. А що буде якщо водії не будуть дотримуватися цих правил?    (учні відповідають)

На дорозі може виникнути  ДТП

    З кожним роком на вулицях міст і сіл зростає інтенсивність руху. Ми звикли до розмаїття транспорту і часто не звертаємо уваги на це, безтурботно перетинаючи вулицю. І тоді з вірних помічників людини, транспортні засоби часто стають їхніми ворогами, чудовиськами на чотирьох колесах. 

                                                             ФАКТИ

Перша аварія на механічному транспорті сталася в Парижі. Паровий автомобіль виїхав у пробний рейс на дорогу. Французький винахідник Куньо не впорався з керуванням важкої машини, і вона врізалася в кам’яний паркан. Котел парової машини вибухнув з «гуркотом на весь Париж», як про це писав очевидець. Водій потрапив до лікарні.

Коли з’явився швидкохідний автомобіль з двигуном, що працює на бензині, зросла кількість дорожньо-транспортних пригод.

 Мозковий штурм 

- Чому так багато нещасних випадків трапляється на дорозі? 

- Які причини виникнення ДТП? 

Гра «Так чи ні» 

-Переходити дорогу треба на червоне світло світлофора

- Пішоходам треба дотримуватись правила дорожнього руху

- У Правилах дорожнього руху визначено права й обов’язки водіїв та пішоходів  

- ДТП – це підрозділ поліції , який відповідає за безпеку руху на дорогах

- Основна причина ДТП – це порушення водіями та пішоходами Правил дорожнього руху  

          - Чи можуть погодні умови спричинити ДТП?

          - При  ДТП пасажир повинен кричати, плакати, звинувачувати водія

- Пасажир громадського транспорту повинен пройти всередину салону, триматися міцно за поручень, поводитися чемно (так)

         Отож на вулиці пильнуй! 

Дорожні правила шануй! 

Виконуй всюди і завжди! Та й не трапиться біди! 

13 травня

Добрий день!

Урок 7: Кровотечі. Травми кінцівок

Добрий день!

Продовжуємо вивчати  курс "ЗНАЙ!  УМІЙ!  ВРЯТУЙ!"

Перегляньте урок 7: Кровотечі. Травми кінцівок

06.05.22

Добрий день!Перегляньте урок 6 курсу  «Знай!Умій!Врятуй!»

Втрата свідомості. Чужорідні тіла в органах дихання.

Підготуйтеся до обговорення. 

29 квітня

Добрий день! 

Чи знаєте ви, як діяти в ситуації, коли від вас може залежати чуже життя? Пропоную переглянути навчальну відеолекцію. 

 Тема:   Небезпека довжиною в один день.

                                                            « Запобігати , уникати, діяти»

Щоб відгадати ключеве слово теми виховної години  пропоную вам відгадати анаграму:

Б е з н е а к е п    

Це слово- НЕБЕЗПЕКА. Спробуємо сьогодні прослідкувати, які види небезпек, оточують кожну людину, втому числі і вас кожного дня. Чи готові ви свідомо впоратись з цими ситуаціями.

З чим асоціюється у вас слово небезпека? Які небепечні ситуації вам знайомі, або доводилось пережити  ?

Розглянемо окремі небезпечні ситуації , які вас можуть оточувати протягом дня., і відшукаємо шляхи їх уникнення. Розглянемо , як діяти в кожній з них , якщо дана ситуація все ж таки сталася.

Почнемо наш маршрут стежками небезпек.

Щоранку ви готуєте собі сніданок. Користуєтесь електроприладами. Яка небезпека може статися?

ПОЖЕЖА- один із видів НС- техногенного походження.

Звернемося до статистики. http://mk.dsns.gov.ua

Згідно з даними статистики ГУ ДСНС України у нашій області протягом минулої доби сталося  40   пожеж. Отже, це питання актуальне.

Ми розглянемо пожежу у побуті.

Пригадайте, як треба діяти в таких ситуаціях:

1.    у будинку пожежа. Хтось благає про допомогу, але нікого не видно, бо в коридорі багато диму. Ваші дії

2.    Жінка просить врятувати її п’ятирічного сина . Але дитини не видно. Де її треба шукати?

3.    Ти знайшов хлопчика і хочеш винести його надвір. Для цього треба знову пройти через задимлений коридор. Як діяти?

4.    Коли ти вибирався, на тобі і на хлопчику загорівся одяг. Що робитимеш?

Підведемо підсумок. Про що ще треба пам’ятати при пожежі? (продовжи речення)

При знаходженні в епіцентрі вогню      треба накритися мокрою ковдрою   

При знаходженні у задимленому приміщенні треба     дихати скрізь вологу тканину, рухатись      повзком( знизу менше отруйних газів)

Не чіпати ручку,    вона може бути гарячою( за дверима вогонь)

Не відчиняти різко двері   (приплив свіжого повітря посилить вогонь)

Потерпілого треба виносити       накривши вологою ковдрою

Якщо загорівся одяг, треба       зупинитись, упасти на землю, перекочуватись.

Якщо загорівся одяг на людині, то треба      обмежити доступ повітря

     Брати гарячий чайник не можна, тому що...

Вмикати електроприлади без нагляду дорослих не можна, тому що...

 

Далі на вас чекає дорога до школи . Які небезпеки можуть очікувати вас на дорозі?

Статистика вказує, що ДТП сьогодні входить в 10 причин смертності населенняна відміну від 2000 року. http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs310/ru/

Рубрика «Школа молодого водія»

Мотоцикл і безпека

ПДР для мотоциклістів

 Інтерактивна вправа «Виявивши вибуховий пристрій» .Складіть алгоритм дій

https://learningapps.org/display?v=phjo9vnxn17

Після школи ви вирішили піти в кінотеатр,

Виходити треба склавши лікті,  зняти коштовності, зняти шарф,  маленьку дитину притиснути до грудей, хто впав, перекотитися, закрити голову руками, перевірити чи всі вийшли.

Або вас запросили до піцерії

https://www.youtube.com/watch?v=uuElUeNBxj0(відео (відео–інструкція)

Повертаючись додому може трапитись стихійне лихо, яке також може приховувати небезпеку.

Внаслідок всіх вищеперерахованих небезпек, людина може отримати травми, або загинути. Відомо, що лише 20 тих, хто загинув від травм, опіків, занурень у воду, мали ушкодження не сумісні з життям. Решту потерпілих можна було б врятувати, вчасно надавши їм допомогу.

26.04.22

Чорнобиль. Уроки на довгі віки.

https://www.youtube.com/watch?v=i2gSH_-Euhc

22 .04.22

Добрий день!                                                                                       

Урок 4 Перегляньте навчальне відео! 

15 .04.22

Добрий день!                                                                                       

Урок 3  Сьогодні мова піде про поведінку під час дій воєнного зарактеру.

08.04.22

Добрий день!Сьогодні ми продовжуємо вивчати курс «Знай! Умій!Врятуй!»

Як діяти під час надзвичайних ситуацій?

Перегляньте навчальне відео!

01.04.2022

Запрошую вас на інформаційно-теоретичний курс з

 практичним аспектом "ЗНАЙ! УМІЙ! ВРЯТУЙ!"

Діти ! Перегляньте відео.

 

Психологічна хвилинка 

Час: 8.50-9.00

15 березня: Нейропсихологічна гра "Майстерні руки"

                     Відео

16 березня: Гімнастика для мозку

                      УРОК 1

17 березня:  Гімнастика для мозку

                      УРОК 2

18 березня: Гімнастика для мозку

                      УРОК 3

Джерело: : https://mon.gov.ua/ua/vseukrayinskij-rozklad25.02.2022

11.02.2022

  Виховна година"Безпечний інтернет"

11 лютого о 14.15 на класній  годині  в рамках Тижня Безпечного інтернету для всіх учнів  відбудеться вебінар з питань кібербезпеки. Спікер: старший інспектор відділу протидії кіберзлочинам кіберполіції в Кіровоградській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Ляпун Олександр Васильович.

Онлайн зустрічі у  Zoom за посиланням https://us04web.zoom.us/j/77620126086?pwd=oV7VcWcRHgMik7N-I45v3gKD_YiSHz.1

Ідентифікатор конференції: 776 2012 6086

Код доступу: Xb339i

Пригадайте за допомогою відео, як не заплутатися в павутині світової мережі.

https://www.youtube.com/watch?v=gn7ts37TUTU

Бесіда

Вода ̶ необхідна складова життя людини.

Водна оболонка землі називається гідросферою. До неї входять всі океани, моря, річки, ставки, водосховища, струмки, підземні води, льодовики і сніговий покрив.

На землі запасів прісної води, яка необхідна нам для життя, лише 5%. Розподілені вони нерівномірно, прісною вважають воду з вмістом солі до 1 г/л. Найменше солей в атмосферних опадах і прісних озерах (10 – 100 мг/л). Близько третини населення Землі відчуває нестачу чистої прісної води. Особливо країни з розвиненою промисловістю (Японія, США, Німеччина). На превеликий жаль, Україна від них не відстає. Саме із-за  нераціонального використання і забруднення.

Вода – основний компонент життя. Вона необхідна для життєдіяльності рослин, тварин, людини. За її допомогою транспортуються всі речовини в організмі. Навіть п’ятнадцятивідсоткове зневоднення небезпечне для організму людини.

Людина постійно використовує воду: для пиття, прання, приготування їжі, відпочинку, спорту і розваг. А також для транспортного сполучення.

Вода – основний фактор, що визначає клімат (діти пригадують кругообіг води в природі). Маючи високу питому теплоємність, вона повільно нагрівається і охолоджується, що суттєво впливає на пом’якшення клімату.

Вода – джерело всього живого. Склад крові – 90%, взагалі організму – 70%.

Показники якості питної води у нас надзвичайно низькі. Це пов’язано з її забрудненням:

§  промисловими стоками;

§  побутовими стоками;

§  стоками сільського господарства;

§  атомною промисловістю;

§  мінеральними добривами;

§  отрутохімікатами.

 

На сьогоднішній день у воді значно перевищують норму концентрації різних солей, радіонуклідів, бактеріологічні частини.

Ми користуємося водою з Дніпра. Колись у Дніпрі була чиста, прозора вода. Тепер через хиби у природокористуванні його екосистему порушено. У Дніпро щорічно потрапляє величезна кількість забруднювачів, приблизно:

q 500 тис. т азотних сполук;

q 40 тис. т фосфорних сполук;

q 1 тис. т заліза;

q 40 т нікелю;

q 2 т цинку;

q 1 т міді;

q 0,5 т хрому.

 

Побутові відходи та стоки сільськогосподарських комплексів нерідко є джерелом багатьох інфекційних хвороб: дизентерії, холери, вірусного гепатиту.

Внаслідок цього воду піддають надлишковому хлоруванню, отже, втримується і великий вміст хлору. Вода нам постачається практично технічна, непридатна до споживання. Постачання її відбувається по водопроводу з водозабору. Фільтри, через які вона повинна проходити до водопроводу, давно вийшли з терміну експлуатації. Їх потрібно міняти через 3 – 5 років, а вони стоять більше 15 – 20 років. Труби також вкриті іржею. В результаті вода подається надзвичайно забрудненою. Це призводить до розвитку найрізноманітніших хвороб.

 

За своїм впливом на організм людини і мешканців водойм отрутні речовини поділяють на три групи:

1)      змінюють колір;

2)      змінюють смак і запах;

3)      впливають на загальносанітарний стан.

 

Проблема питної води стала однією з найактуальніших. Вчені працюють над проблемою використання води із запасів світового океану, льодовиків Арктики та Антарктиди, можливості транспортування айсбергів із Гренландії і США.

Методи очищення стічних вод, які застосовують нині в нашій країні та за кордоном, поділяють на дві групи:

–           Природні умови (на землеробських полях);

–           Штучні умови (на спеціально створених спорудах):

§   Механічне очищення;

§   Хімічне очищення;

§   Фізико-хімічне очищення;

§   Біологічне очищення.

Механічне очищення – вилучення нерозчинних речовин за допомогою сіток, фільтрів, центрифуг.

Хімічне очищення – до стічних вод додають різні домішки на нерозчинний осад.

Біохімічне очищення ґрунтується на здатності деяких видів мікроорганізмів використовувати для свого живлення органічні речовини.

В природних умовах вода очищується крізь грунт, проходячи через декілька шарів глини, піску, каміння – вона стає придатною для споживання.

 

В побутових умовах ми використовуємо фільтр “Струмок”, де вода очищується через активоване вугілля, що знаходиться в середині апарату. Через певний час його потрібно міняти.

 Іншим способом очищення води може бути відстоювання, кип’ятіння. Але при кип’ятінні знищуються корисні для нашого організму солі. При використанні неякісної води розвиваються інфекційні захворювання, захворювання шлунково-кишкового тракту.

 

В нашому регіоні річку Інгул практично знищили. Спочатку промислові відходи, далі – скидання сміття, замулення. І на превеликий жаль, керівництво це не цікавить. Збанкрутілі організації, що займаються очищенням води.

Тому ми повинні бережно використовувати воду, оберігати водойми від забруднення.

А чи знаєте ви, що на берегах річок, над криницями, струмочками садять вербу для очищення води?

А роблять це тому, що у верби дуже велике  і міцне коріння, яке не дає замулитись воді. Люди це помітили і склали народне прислів’я: “Там, де верба росте, житиме джерельце”, “Де срібліє вербиця, там здорова водиця”.

Наші предки спостерігали ще одну характерну здатність води – бути природнім фільтром усіляких домішок, що містяться у водах річок та озер. Ось чому люди брали (й сьогодні беруть) воду для пиття у річці під вербою. Та й не один завзятий рибалка ловив добрячого сома або щупака в заглибинах під вербовим корінням, риба також любить чисту, оздоровлену воду.

Цікаво й таке: у селах, де копають колодязі на куток, тобто на 10 – 15 дворів, люди у відра із набраною водою завжди кладуть вербову дощечку завбільшки з долоню. Такий вербовий кусник дезинфікує воду, поліпшує її смакові якості, надаючи їй “вербного духу”, що його утворюють смолисті речовини.

 04.02.2022

 "Мов град із неба сипалися кулі, косили молодь - український цвіт!"

І слава їх встає не вмерши,

Ятрить крізь відстані і час.

Було їх триста.Триста перший –

І ти,

І я,

І кожен з нас.

Петро Шкрабюк

У пам’яті кількох народів зберігається історія про 300 героїв, що загинули, захищаючи свою землю від нападників. У давніх греків це були 300 спартанців при Фермопілах, у грузинів – 300 арагвійців на підступах до Тбілісі, а в українців – 300 козаків під Берестечком та 300 юнаків під Крутами.

У бою під Крутами полягли київські студенти й учні, що 1918-го стали на захист незалежності своєї Вітчизни.

29 січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва  розпочався  бій між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва.

Перегляньте відео «Крути. Урок історії»

https://www.youtube.com/watch?v=MjRDMv2jEdU

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Вже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 27 вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей вчинок київської молоді героїчним. Протягом десятиліть існували різні суперечливі трактування перебігу подій і кількості загиблих — від декількох до декількох сотень.

До нашого часу збереглися тільки імена тих, хто був похований на Аскольдовій могилі

Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі...

Вони - студенти, курсанти, школярі - виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу.

В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це - символ нескореного духу нашої нації.

Любіть Україну, як вірні сини,

Віддати життя їй готові,

Як юні сини, що життя віддали

Під Крутами всі, як Герої…

                Василь Криволап

Січові Стрільці – оборонці України

 Історія України.... Забуті імена, викреслені з пам'яті цілі сторінки, зруйновані могили, поламані хрести, понищені церкви. Сьогодні ми хочемо воскресити в пам'яті одну із забутих сторінок нашої історії — про українських січових стрільців — проголошення 1 листопада 1919р ЗУНР та її збройних сил УГА, зародком, яких були УСС.

Створені в розпал першої світової війни легіони січових стріль­ців — це була армія справжніх інтелігентів, носіїв високих ідей і благород­них ідеалів                                    

Пісня «Гей там на горі січ іде»

https://www.youtube.com/watch?v=ZjsxWy09otg

Стрільці — це наша гордість, наша честь, наша слава.

Так гордо, так пишно рядом виступають,

Чола їх завзяті скрасили вінці,

Як орли до сонця свій зір направляють —

Се наші кохані січові стрільці.

Чи може, не правда, що грудь зі сталі?

Що серце в грудях молотом б'є,

Що в бою, як горде козацтво вмирали.

УСС — єдина армія того жорстокого часу, якій ні тодішні, ні піз­ніше противники ніколи не закинули жодного факту звірств, мародерства, насильництва щодо полонених чи населення

 Восени і взимку 1914 р. навесні 1915 р, легіон успішно вів воєн­ні дії в Карпатах проти царських військ, зокрема на горах Ключ, Маківка, в боях за Тухопьку, Самбір, Стрий, де стрільці вкрили себе невмирущою славою.

Густо падали жертви під час боїв, густо росли білі березові хрести на стрілецьких могилах, однак на зміну полеглим вли валися свіжі сили із числа добровольців. Ніщо не могло зупинити бажання вибороти кращу долю для свого народу.

У 1915-1917 роках Українські січові стрільці вели кровопролитні бої на подільській землі, щедро скроплюючи її своєю кров'ю.

Незважаючи на заборону крізь довгі роки поневірянь і забуття своєї історії, народ на забув стрільців, наділив їх любов'ю, пошаною і ве­личною зворушливою піснею.

За волю Вкраїни давали життя?

       Добудете волю, хоч кат скаженіє,

Хоч рад би сточити геть всю нашу кров,

І в бою за волю рука не зомліє,

Бо в бій сей веде до Вкраїни любов.

Здобувши гарт у горнилі першої світової війни легіони українсь­ких січових стрільців стали ядром майбутньої Української Галицької Армії, яка на цей раз захищала справжню незалежність і волю рідного і відро­дженого краю.

Скільки їх за два дні оттуди перейшло Всі померкли, як зіроньки ранні!

Перебігти б спитать... Гей, не попросить води.

Тільки коні храплять з непокою.

А за ними пожар зацвітає, мов мак,

Хтось іде вогняними ногами.

Задрижало село і заплакав байрак,

Заридали вітри над лугами.

Переїхали вже Гей, постійте на мить!

Хто ж цей смуток у радість оберне?

Не говорять... Ідуть... Тільки зброя дзвенить.

 

7 травня 2021 рік

 

Не загасити пам’яті вогонь….

     Доброго дня, діти.

      На теренах нашої рідної неньки України 8 та 9 травня святкуються грандіозні та величні свята – День пам’яті та примирення і День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

      8 травня – це данина пам’яті загиблих, коли ми низько схиляємо голови перед ними. А 9 травня – це день вшанування живих. Нашим обов’язком є вшанування ветеранів, які віддавали все, що є, для Перемоги.

     Відзначення 76-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні проходить під гаслом “1939–1945. Пам’ятаємо! Перемагаємо!”. Символами цього дня стали неперевершено красиві та водночас прості квіти – маки. Мак як кривавий слід від кулі, що символізує пам’ять і скорботу та нагадує про тяжкі роки протистояння.

 

Весна іде, і переможним кроком

В тюльпановому вічному вогні

Йде травень крізь хвилини, дні і роки,

Несе нащадкам спогади свої.

 

    Друга Світова війна почалася 1 вересня 1939 р. з попередньої злочинної змови керівництва двох країн-агресорів - фашистської Німеччини та більшовицько-комуністичного Радянського Союзу. Того вікопомного вересневого дня гітлерівська Німеччина напала на мирну Польщу. Ця іскра швидко перетворювалася у світову пожежу. У вогняному смерчі Другої Світової війни запала вся Україна...

       Сотні тисяч матерів проводжали своїх синів на фронт. Ішли поети, талановита молодь, вчорашні школярі й школярки, але не всім судилося повернутися до рідної оселі.                           

      На українських землях війна тривала 1225 днів і ночей, з 22 червня 1941 року по 28 жовтня 1944 року. За роки війни представники України одержали 2,5 млн. орденів та медалей, 2072 українці отримали звання Героя Радянського Союзу.  Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України  в руїни і згарища було перетворено 714 міст і 28 тисяч сіл.   334 населені пункти в Україні були спалені фашистами разом зі всіма мешканцями. Найбільшим містечком, знищеним під час війни, стала Корюківка Чернігівської області. За 2 дні із 1300 будинків були спалені 1290, вбито і спалено – 7 тисяч мешканців містечка.  Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами.

    У війни не жіноче обличчя… адже скільки жінок, юних дівчат виносили на своїх тендітних плечах поранених, збивали ворожі літаки, були снайперами, виконували чоловічу роботу в тилу ворога.  В різні періоди на фронті зі зброєю в руках воювало від 600 тисяч до 1 мільйона жінок.  З них 80 тисяч  були офіцерами. 87 жінок отримали звання «Герой Радянського Союзу».

Дівчина в сірій шинелі,

В куцих, простих чобітках

Йшла, де взривались шрапнелі,

Йшла з автоматом в руках.

Дівчата в бої йшли крізь ночі,

З калюж умивались дощем,

Їм бачились коси дівочі

Під грізним гарматним вогнем.

Недобрії очі лякали,

І танків боялись в бою.

Але, як мужчини, вмирали,

Землю обнявши свою.

    А скільки їх було в партизанських загонах. Вони ходили в розвідку, лікували поранених, забезпечували зв'язок з Великою землею і часто гинули, не проронивши ні слова в руках фашистських катів.

    А скільки матерів, сестер, коханих чекали і не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків. У народі недаремно кажуть, що час не владний над материнським горем. І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово «війна», вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче – життя у боротьбі з фашистськими загарбниками.

    8 травня 1945 року представники німецького верховного командування підписали в  передмісті Берліна акт про капітуляцію збройних сил фашистської Німеччини. Ворог здався. Переможне завершення ІІ Світової війни значило крах гітлерівського "нового порядку", звільнення поневолених народів Європи, врятування світової культури і цивілізації від фашизму.

        День 9 травня став Днем Перемоги, великим святом всього людства.

1418 днів і ночей йшли радянські воїни вогненними дорогами війни. Кожен день, як рік, кожен рік, як століття. Все витримали і перемогли. Перемогли тому, що вели війну вітчизняну, справедливу. Перемогли тому, що відстоювали свою Батьківщину, право на щастя, на життя.

             Страшні сліди залишила Друга Світова війна. За ці роки в Україні загинув кожен шостий громадянин. Хто візьметься підрахувати, скільки вони могли б зробити, скільки б могли пізнати радісних хвилин..

             У вогнище війни було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих  б років. Вона пронеслася над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопила простори всіх океанів. У цій війні загинуло близько 60 млн. осіб Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні. Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони святиня нашої пам’яті.

(Хвилина мовчання)

 

 

30 квітня 2021 рік 

Інтерактивна бесіда "Що робити, щоб безпечно жити"

 Доброго дня, діти. Сьогодні ми поговоримо про важливість дотримання правил дорожнього руху, про  безпечну та відповідальну поведінку на дорозі задля збереження нашого життя.

Інтерактивна бесіда «Безпека на дорозі» 

- І наша ШКОЛА,  і будинки, в яких ми живемо, розташовані біля дороги. По проїжджій частині рухається транспорт. Які транспортні засоби можуть там рухатись?

- А вздовж проїжджої частини – тротуар. Для чого він необхідний?

- Ані транспорт, ані пішоходи не заважають одне одному. Це тому, що є чіткі правила, для всіх учасників дорожнього руху. Порушуючи ці правила, ми наражаємо себе на смертельну небезпеку. Якою ж має бути наша поведінка на дорозі? (Безпечною.)

- Діти, давайте поміркуємо, що ж таке безпека?

Безпека – це стан, при якому ніщо кому -  або чому-небудь не загрожує.

- Від кого або від чого залежить безпека на дорозі?

Вислухавши відповіді дітей, педагог малює на дошці «Трикутник безпеки» та на його прикладі наголошує на тому, що на безпеку на дорозі впливають стан доріг (вони мають бути безпечними), стан транспортних засобів (автомобілі мають бути безпечними) та поведінка людей (вона має бути безпечною та відповідальною).

Інтерактивна гра «Подорож»        

- Діти запрошую вас у цікаву подорож. Для того, щоб вирушити в путь, нам необхідно обрати транспорт. Називайте, хто на якому транспорті буде подорожувати?

- Що необхідно нам знати, вирушаючи у дорогу! (Правила дорожнього руху)

- А навіщо нам їх знати? (Щоби подорож була безпечною)

- Зараз я прошу вас підвестися, тому що ми будемо грати. Я буду називати певні дії, і ми всі разом будемо їх виконувати. Всі готові? Рушаймо!

- По автомобілях! (діти сідають на стільці)

- Плавно, спокійно, але надійно закриваємо двері! (діти демонструють, як вони закривають дверцята)

- Обов’язково, пристебаємо ремінь безпеки! (діти роблять руками відповідні рухи)

- Оглядаємось навколо! (діти озираються на всі сторони)

Заводимо мотор! (діти озвучують і показують, як вони заводять мотори)

- Натискаємо на газ! (діти демонструють відповідні рухи)

- Поїхали!

- Будьте уважними. Пильно слідкуйте за дорогою. Ми рухаємося по трасі, поряд багато різних автомобілів. Звертайте увагу на перехрестя, транспортні зупинки, пішохідні переходи, тротуари.

- Прошу всі транспортні засоби «припаркувати» на спеціально обладнаних місцях. Зараз потрібна Ваша допомога одному хлопчику, який вирушив до школи. І, на мою думку його поведінку не можна назвати безпечною. Аби з ним нічого лихого не сталося, давайте йому допоможемо. Слухайте уважно, я розказуватиму вам історію про Данилка, як тільки ви почуєте, що він робить щось правильно плескайте у долоні, а якщо неправильно – тупайте ногами, тобто попереджайте його.

Історія про шлях до школи

 

Данилко взяв ранець і вирушив до школи. Всі люди йшли по тротуару, він теж. (Діти мають відреагувати оплесками).

Пішоходи зупинилися, підійшовши до проїжджої частини. На невеликій відстані, повільно рухалася вантажівка і Данилко вирішив, що встигне перебігти. (Діти мають відреагувати тупотом ніг)

- Діти, а чому ви попереджаєте, Данилка?

Рухаючись далі Данилко вирішив читати назви на всіх вивісках, які йому зустрінуться. Та йому не дуже це вдавалося, бо він весь час на когось або на щось натикався.

- Чому так відбувалося? (Вислуховую відповіді і нагадує правила, як необхідно рухатися по тротуару).

Часу до початку уроків залишалось мало і Данилко вирішив поспішати. А попереду ще одна дорога. Хлопець стрімко направився до пішохідного переходу.

Світлофор привітно всім моргав своїм червоним оком. Данилко оглянув дорогу – машин не було видно. Побіжу, – вирішив хлопець. (Діти мають відреагувати тупотом ніг)

- А зараз, що неправильно робив Данилко?

А ось і школа

З вашою допомогою Данилко безпечно добрався до школи. А могла би статися і біда. Сьогодні ми часто чуємо, що діти потрапляють у ДТП.

Інформаційне повідомлення «Чи знаєш ти?»

Повідомляю про чинники, через які діти найчастіше потрапляють у ДТП.

Підведення підсумків       

Діти вже час повертатися до дому і пропоную вам зайняти місця в автомобілях. Повторюється гра, яка спрямована на розвиток навичок користування ременем безпеки, а також бути уважними і обережними на дорозі. Гра вам  вже знайома тому на даному етапі виконується в прискореному темпі.

- Сідаємо в автомобілі (діти відповідними рухами демонструють, всі дії, які я називаю. (Плавно, спокійно, але надійно зачиняємо двері! Обов’язково пристебаємо ремені безпеки! Оглядаємось навколо! Заводимо мотор! Натискаємо на газ! Поїхали!) Звучить весела музика. Діти керують своїми авто. Музика зупиняється.

- А тепер зменшуємо швидкість, натискаємо на гальма. Спокійно, плавно, повністю зупиняємо автомобілі. Відстебаємо ремені безпеки і повільно виходимо.

- Що ви придбали корисного для себе у цій подорожі?

- Як ви будете діяти на дорозі?

     1. Зупинятися, перш ніж зробити крок на проїжджу частину;

    2. Перетинати дорогу тільки в зазначених місцях (біля світлофора, пішохідним переходом);

   3.  Не переходити вулицю, почувши сигнал машин екстреної допомоги або спецмашин; 

    4.  Під час переходу вулиці подивитися ліворуч, праворуч і знову ліворуч; переконатися, що немає машин, і тільки після цього переходити вулицю;

    5.  Триматися подалі від машин, що виїжджають заднім ходом;

   6.  Ніколи не грати навіть на тихій проїжджій вулиці або дороз

 Не бігти через дорогу.

Важливо не лише знати правила дорожнього руху, а й обов’язково їх виконувати і якщо ви завжди будите відповідальними, уважними, обережними то збережете своє життя і здоров’я. 

 

 29 квітня 2021 рік

Тиждень безпеки життєдіяльності

Тема. Твоє здоров'я в твоїх руках

Мета: ознайомити учнів із визначенням понять «здоров'я», «здоровий спосіб життя»; визначити фактори, що сприяють здоров'ю і фактори, що шкодять здоров'ю; виховувати прагнення берегти своє здоров'я як найдорожчий скарб; вести здоровий спосіб життя.

Хід години спілкування

                                                Бережи здоров’я змалку

                                                Бо хазяїн тіла - ти.     

                                                Щоб життя прожити довге,

                                                Себе треба берегти.

                                                                  В.Стебенєв

Наше життя мінливе, швидкоплинне, повне несподіванок, але в ньому існують найважливіші речі, які люди цінують понад усе, називаючи їх безцінними, тому що придбати ці речі не можна ні за які гроші.

Що ж це за речі? Я пропоную вам разом зі мною дізнатись про що йде мова.

Перед вами конверт у якому захований «чарівний лист».

Дайте відповідь на сім запитань і, взявши з кожного слова вказану літеру, складіть слово – пароль до теми нашої години спілкування.

Запитання:

1. Повен хлівець білих овець ( перша  літера відповіді ) ( Зуби ).

2. Один із чинників, що впливає на здоров'я ( четверта літера відповіді ) (Спадковість ).

3. Інфекціцйне захворювання людини, що передається повітряно-крапельним шляхом? (десята літера відповіді) (туберкульоз)

4. Що дістає зубами потилицю? (Друга літера відповіді) (гребінець)

5. У якому овочі найбільше вітаміну А? (друга буква відповіді) (морква)

6. Пристрій для гасіння пожежі? (перша літера відповіді) (Вогнегасник)

7. Знижена рухова активність (перша буква відповіді) (Гіподинамія)

Слово-пароль  «здоров'я» (поступово відкриваю слова теми – спочатку «здоров’я», потім діти повинні здогадатися «Твоє здоров’я в твоїх руках»).

2. Повідомлення теми та мети заняття.

Отже тема нашої години спілкування «Твоє  здоров'я в твоїх  руках». Під час нашого уроку ми ознайомимося з поняттями «здоров'я», «здоровий спосіб життя», визначимо фактори, що сприяють здоров'ю і фактори, що шкодять здоров'ю, будемо намагатися вести здоровий спосіб життя.

Із сивої давнини, й до сьогодні звичайні люди, учні, філософи, лікарі з’ясовують питання:«Що таке життя?», «Що таке хвороба?», «Чому одні люди здорові, а інші хворіють?»

Наші предки вважали, що хвороби людям приносять злі духи або чорні сили (відьми, чаклуни). Ще хвороби пов'язували з карою небесною, рятуючись від якої, люди намагалися задобрити богів дарами й жертвоприношеннями.

3. Український фольклор про здоров'я.

- Ми знаємо, що усна народна творчість відображає мудрість і життєвий досвід народу. Давайте пригадаємо прислів’я та приказки про здоров'я. (Діти зачитують прислів’я та приказки,пояснюючи їх значення).

Здоров'я не купиш – його розум дарує.

Як немає  сили, то й світ немилий.

Здоровому все добре.

Подивися на вид, та й не питай здоров'я.

Бережи одяг, доки новий, а здоров'я -  доки молодий.

Без здоров'я немає щастя.

Весела думка – половина здоров'я.

У здоровому тілі – здоровий дух.

Хвороб безліч, а здоров'я одне.

Бережи голову в холоді, а ноги в теплі – будеш вік жити на землі.  

4. Вправа «Коло здоров'я», термінологічна робота.

 - У процесі мисленнєвих дій людина встановлює певні асоціації. З чим для Вас асоціюється здоров'я (рослини, тварини, казкові герої, …)

- Давайте порівняємо наше здоров'я із Сонцем. Чому? Тому що сонце зігріває своїм теплом усе живе на землі. Ще сонце нагадує нам коло. А коло – це одна з назв Сонця  в українській міфології.    

-  Давайте спробуємо дати визначення поняттю «здоров'я». (Після обговорення вчитель ознайомлює дітей із визначенням, даним ВООЗ:

 «Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного й соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб чи фізичних вад».

5. Визначення факторів, що шкодять здоров’ю.

Багато людей втрачають своє здоров'я задарма, не замислюючись про наслідки. Здоров'я — це ще не все, але без здоров'я все інше — ніщо.

Прикро, але ситуація зі станом здоров'я населення в Україні дедалі гіршає. Країна перебуває в економічно-політичній кризі водночас з екологічною. Через це прогресує деградація здоров'я населення, особливо — дитячого. Негативним стале відтворення населення, зменшується тривалість життя, зростає смертність, збільшується кількість хронічних інфекційних захворювань, серцево-судинних, онкологічних, ендокринних, хвороб органів дихання.

Серед чинників, від яких залежить здоров'я людини, приблизно 20% припадає на економічні та екологічні умови (залежить від стану довкілля); 20% - на спадковість і генетичні порушення, 10% - на розвиток медицини та якість медичного обслуговування, а близько 50% припадає на спосіб життя людини, її ставлення до власного життя.

 (Дітям повинні визначити, що може завдавати шкоди здоров'ю і написати варіанти своїх відповідей; потім обговорюємо варіанти дітей.)

 

Прочитайте поради для збереження та зміцнення здоров’я, позначте значком «+» ті з них, які ви використовуєте або використовуватимете у майбутньому.

1. Формувати в собі настанову на здоровий спосіб життя без нікотину, алкоголю й наркотиків.

2. Вивчати особливості власної психіки, вчитися керувати своїми почуттями та емоціями, виробляти індивідуальні способи вдосконалення своєї особистості.

3. Утримувати своє тіло в чистоті.

4. Формувати особисті позитивні якості, поведінку і зовнішній вигляд за допомогою фізичних і психологічних вправ.

5. Поліпшувати своє психічне благополуччя шляхом успіхів у навчанні, творчості, спорті, мистецтві, різних суспільно-корисних справах.

6. Своєчасно попереджувати та лікувати хвороби.

7. Добре вивчити і знати свою спадкову схильність до захворювань, щоб запобігати їх виникненню.

8. Уникати виникненню негативних стресових ситуацій, конфліктів для забезпечення успішного розвитку особистості.

9. Не вступати у статеву близькість до повноліття.

10. Чергувати розумову та фізичну працю з відпочинком.

11. Тренувати і розвивати інтелектуальні та фізичні особливості й здібності.

12. Формувати духовні цінності та моральні принципи.

Будьте здорові!!!

В кінці заняття всім учням пропоную  написати побажання людям. Потім по черзі їх  зачитувати.

 

 

31 березня 2021 рік

ПАМ’ЯТКА З БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ДЛЯ УЧНІВ ПІД ЧАС ВЕСНЯНИХ КАНІКУЛ

     Ось і весняні канікули. Немає домашніх завдань, є багато вільного часу. Кожний з вас планує по-різному провести весняний вікенд. Діти, бажаю вам гарного відпочинку, яскравих вражень, незабутніх зустрічей, захоплюючих мандрівок!

1.    Пам’ятайте і виконуйте правила переходу вулиць і доріг.

2.    Не грайтесь на тротуарі, біля доріг.

3.    Дотримуйтесь правил посадки в трамвай, тролейбус, автобус.

4.    На зупинці не стійте близько біля дороги.

5.    Не беріть в руки вибухонебезпечні предмети, а у випадку їх виявлення, необхідно повідомити дорослих.

6.    Не можна розпалювати вогнища і кидати в вогонь карбід, солярку, бензин тощо.

7.    Не підходьте до ліній електромереж. Якщо провід обірваний, повідомте дорослих.

8.    Не грайтесь біля залізничного полотна, не кладіть на рейки предмети, не кидайте нічого у вікна потягу.

9.    Не лазьте по ярках і на будівельних майданчиках.

10.  Обережно користуйтесь побутовими електричними приладами: телевізором, праскою, холодильником.

11.  Не відходьте далеко від будинку і не впускайте в квартиру незнайомих людей у відсутності дорослих.

12.  Не грайтеся з бродячими собаками і кішками. Мийте руки після ігор перед обідом.

13.  У вільний час грайтесь у дворі на дитячому майданчику.

14.  Дотримуйтесь відповідних правил поведінки в громадських місцях.

15.  Не використовуй піротехнічні засоби  - це небезпечно!

16.  Не використовуй відкритий вогонь (свічки, бенгальські вогні тощо) у приміщеннях біля новорічної ялинки – це може призвести до пожежі!

17.  Для прогулянки вдягайся зручно і тепло, щоб не застудитися

 

29 січня 2021 рік

 

Виховна година: 

     «Здоров’я – це життя !»                

 Мета :  формувати уяву про здоров’я та здоровий спосіб життя;допомогти усвідомити дітям, що здоров’я – це великий дар, не тільки для людини, а й для всього суспільства, сім’я – осередок збереження та зміцнення здоров’я, вміння піклуватися про всіх членів сім’ї; вчити учнів самостійно здобувати знання, розвивати вміння презентувати результати особистої та спільної діяльності; виховувати бажання підтримувати традиції здорового способу життя

Хід заходу

- У давнину казали: «Здоров’я – це нічого, але все без здоров’я – ніщо.

- Вітаючись, ми , зазвичай, кажемо: «Здраствуйте!», «Доброго здоров’я!».

Таким чином ми бажаємо одне одному здоров’я.

I. Емоційне налаштування учнів.

Доброго здоров’я діти, доброго вам дня

II. «Мозковий штурм».

    - Діти, уявіть собі, що ви заблукали в густому непрохідному лісі. І ось перед вами з’явилось три дороги, кожна може вивести з лісу за певних умов.

      Першою дорогою підеш — багатство знайдеш, а здоров’я втратиш.

      Другою дорогою підеш — половину багатства знайдеш, а половину здоров’я в   втратиш.

       Третьою дорогою підеш — багатства не знайдеш, проте здоров’я збережеш.

   - Зробіть свій вибір? Обґрунтуйте свою думку.

Висновок. Найкраще піти третьою дорогою, оскільки здоров’я — головне багатство людини.

Тож тема нашої виховної години :  «Здоров’я – це життя!»

    3.  Асоціативний кущ

- Діти, а що означає бути здоровим? Яку людину можна назвати здоровою?

(Бути здоровим - значить бути веселим, життєрадісним, з надією зустрічати новий день, відчувати себе по-справжньому щасливим, нічого не болить, добре працює, вчиться, грає в різні ігри …)

- Діти, підніміть руку, хто жодного разу не хворів. Нажаль таких серед нас немає.

        Сьогодні ми попробуємо зясувати:

- Чи можна надалі уникати захворювань?

- Що для цього потрібно робити ?

- Як зберегти здоров’я, дотримуючись правил культури поведінки?

- Чому треба захищатися від «шкідливих звичок»?

Саме про це ми будемо вести розмову. Щоб зберегти здоров’я  змалку…

                  ( На дошці написані слова: поведінка, здоров’я).

1.Бесіда. Що , на вашу думку, означає слово ,,поведінка’’?

 (Гарно поводитися, завжди виконувати правила, що існують у школі, громадських місцях, транспорті, не ображати нікого).

          Поведінка – це правила поводження людини в певних ситуаціях.

          Здоров’я – це стан фізичної та духовної рівноваги, відсутність хвороб.

- Чи можна пов’язати між собою ці два поняття: ,,поведінка’’ і ,,здоров’я’’?

 (Так. Від того, як людина виконує правила культури поведінки, залежить її здоров’я).

         - Найціннішим для кожної людини є її здоров’я.

Купити здоров’я неможливо, тому його потрібно зберігати й зміцнювати.

      Висновок. Здоров’я буде добре й збережене тоді, коли людина гарно поводиться. Їй приємно, що до неї ставляться добре товариші, рідні й у неї є багато друзів.

2. Раціональне харчування - є важливим чинником збереження здоров’я .

      Важливо їсти не тільки вдосталь, а й правильно. Наш організм повинен отримувати різноманітну їжу, насичену білками , жирами, вуглеводами, а також вітамінами і мінеральними речовинами.

а) Бесіда про вітаміни

         Осінь , літо і весна багаті на фрукти та овочі, які потрібно споживати. У них є багато корисних для організму речовин, особливо вітамінів.

Так як під час гарячої обробки вітаміни розкладаються фрукти і овочі краще їсти сирими. Але їх треба добре мити, щоб запобігти кишковим захворюванням.

    Вітаміни потрібні для росту і розвитку організму, а якщо їх не вистачає, людина тяжко хворіє.

( Учні розповідають про вітаміни).

   б) Гра «Корисно - шкідливо»

   Якщо це корисно кажемо- «Тік так,це так», а якщо ні - «Тік так,це не так»

1. Можна переїдати. –

2. Їсти треба 1 раз на день. -

3. Під час вживання їжі можна відволікатися . –

4. Їжа повинна бути різноманітною .+

5. Їсти треба швидко, не пережовуючи їжу . –

6. Сіль потрібна людині у великій кількості. –

      3. Шкідливі звички!

     Нам потрібно зясувати ,що таке звичка? Коли людина виконує якісь дії постійно, підсвідомо у неї виникає бажання або необхідність робити їх знову і знову – це і є звичка.

     Давайте пригадаємо які бувають звички? Шкідливі і корисні.

Найбільшу шкоду організму людини приносять такі звички: алкоголь, куріння, наркотики, токсикоманія.

         а) Легенда про тютюн        

Летів якось чорт. Та кудись задивився

Й на вербу суху животом настромився.

Помер. Може, правда, а може брехня –

Посипалася з чорта того порохня.

Ішли мужики. Порохню найшли:

Вони недалечко там поле орали.

Кишені діряві були, як на зло,

Тож, чортове зілля повсюди зійшло.

Понюхали – листя духмяним здалося.

Комусь до смаку воно дуже прийшлося.

«Ти ба!» - мовив хтось, і від цього «ти ба»

З’явилася назва у зілля – ТАБАК.

Багато з тих пір табаку розвелося.

Пізніше курити його повелося.

А хтось, кажуть, сплюнув і вигукнув: «Тю!»

З’явилась у зілля ще й назва «ТЮТЮН»

       Є ще інші шкідливі звички.Назвіть їх (дивитися довго телевізор, грати в комп’ютерні ігри, на мобільних телефонах, гризти нігті, читати лежачи та інші).

           Висновки.

-- Мати або не мати шкідливої звички - справа особиста. Але якщо ви хочете гордо заявити про себе як про людину без шкідливих звичок, або якщо здоров'я вже не дозволяє ці самі звички, то ваш вибір - здоровий спосіб життя!

     -  Навчися казати ,,Ні’’!

З кожним роком ти стаєш самостійнішим та незалежним. Усе більше часу перебуваєш в компаніях однолітків або старших друзів. Можуть виникнути ситуації, коли можуть  тобі запропонують закурити цигарку, можливо, навіть з наркотичною травою, випити пива чи вина. Ти мусиш навчитися казати ,,Ні !

       Вправа-руханка.   «Щоб бути здоровим  робим так…»   

Щоб ніколи не хворіти,

Треба вправи нам робити.

Із –за парт швиденько встали,

Спинки гарно розрівняли,

На носочки піднялись

І до сонця потяглись.

Руки разом опустили

І швидесенько присіли.

Потім встали,руки в боки,

Всі красиво робим кроки

Назад – вперед прогнулись добре.

Не будем мати ми хвороби…

А тепер мерщій до справ,

Кожен вченим з нас щоб став

Прошу я усіх сідати,

Будем далі працювати.

                   Вправа "Коло ідей"

   Кожна група обговорює питання вибору здорового способу життя і зображує на папері свої кроки (дії та приклади поведінки) й по колу висловлються думки, ідеї (свої «10 кроків до здорового способу життя»).

             Вправа «Кулька здоров’я»

    Кожен учень на повітряній кульці пише маркером позитивні слова, які асоціюються зі здоров’ям, побажання, малює радісне личко. Потім кульки з’єднуємо і стають вони однією великою кулею, символом здоров’я.

   -  Результатом нашої роботи є куля - символ здоров’я, яка допоможе нам у довгому щасливому житті. І я пропоную всім вам зіграти в гру .  

 а )Гра «Рима».

    1. Щоб було усе в порядку,

        Вранці робимо ...(зарядку).

    2.Свою ти силу покажи,

        З водою кожен день ... (дружи ).

3. Потрібні організмові продукти,

Дуже корисні овочі та ... (фрукти).

4. Дітям, дорослим дуже потрібно

Дихати часто свіжим ... (повітрям).

– Молодці! Скільки правил вам відомо! Тепер вже ніхто й ніколи не заважатиме

вам бути здоровими.

          V. Узагальнення матеріалу.

1.Рефлексія.

    Кожна людина повинна берегти і зміцнювати своє здоров’я. Іграшку, книжку,

одяг можна купити за гроші, але здоров’я не купиш. Саме тому з раннього дитинства треба дотримуватися здорового способу життя.

2.Робота в парах ,,Склади прислів’я’’

-Було б здоров’я, все інше наживеться;

- Як немає сили, то й світ не милий;

- Здоров’я маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо;

- Здоров’я за гроші не купиш;

- Хворому і мед гіркий;

- Бережи одяг доки новий, а здоров’я - доки молодий;

- Здоровому - завжди здорово;

- Вартість здоров’я знає той, хто його втратив;

- У здоровому тілі – здоровий дух;

- Дух і воля основа здоров’я ;

Вчитель. Молодці,всі справились із завданням

          VI.Підсумок

             На дошці прикріплено плакат з малюнком Сонечко (Палацу Здоров’я).

Візьміть промінці.Напишіть на них те, що , як ви вважаєте, приведе вас до «Палацу Здоров’я». Прикріпіть промінці  на «шлях  Здоров’я».

І - промінець. Раціональне харчування

 ІІ - промінець. Заняття спортом

ІІІ - промінець. Школа здоров’я

ІV - промінець. Шкідливі звички

V  - промінець. Краса і здоров’я

VI - промінець. Екологія і людина

VII - промінець. Безпека пішохода

VIII - промінець. Ми за здоровий спосіб життя.

 

Виконання учнями інтерактивних вправ.

 

 

 

 

 

 

22 січня 2021 рік

Бесіда: "Увага! Ожеледиця"

 

 

Класна година

"До Дня соборності України"

 

 

Мета: закріпити знання учнів про Україну, соборність країни,її символи, традиції, впроваджувати елементи естетичного виховання, культури спілкування;

розвивати українське мовлення, культуру поведінки; виховувати любов і повагу до своєї Батьківщини України,її символів, традицій, обрядів.

Учень 1:    

    Так трапилось, що протягом багатьох століть  розвитку Україна не мала власної державності і єдиної території. Українські землі в різні періоди належали багатьом державам: найбільше Росії, Литві, Речі Посполитій, а потім Польщі, Австро-Угорщині, а згодом Румунії та Чехословаччині.

 Учень 2:   

      У  1917 р. У Наддніпрянській Україні розпочалася національна революція. В результаті неї було  проголошено створення Української Народної Республіки (УНР) та обрано першого президента Михайла Грушевського.    

    Подібні процеси відбувалися і в Галичині.  Згодом, у жовтні 1918 року, була  проголошена Західно - Українська народна Держава на території Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Головою Ради став Євген Петрушевич.

Учень 3:    

    А  вже через рік ,22 січня 1919 р., у Києві відбулось урочисте проголошення злуки  Західно-Української Народної Республіки в єдину соборну Українську Народну Республіку.

Перегляд  відероліка  «Соборність України»  

https://www.youtube.com/watch?v=6RTN8HzYmQ8

 

Вікторина

1.  Назвіть один із найдавніших знаків, який є гербом України. (Тризуб)

2.  Коли було прийнято постанову про Державний прапор України і якого він кольору?
(28 січня 1992 р., жовто-блакитний)

3.  Як називається Гімн України? («Ще не вмерла Україна»)

4.  Хто є автором слів Гімну України? (Павло Чубинський)

5.  Назвіть український Національний герб. (Тризуб)

6.  Назвіть найбільшу святиню українського народу в музичній символіці. (Гімн)

7.  Назвіть композитора, який вірш П. Чубинського поклав на музику, цей твір невдовзі
став гімном. (Михайло Вербицький)

 

Конкурс « Закінчити прислів"я чи приказку»

Не кажи: «Не вмію!», а кажи … ( навчусь)

Хочеш їсти калачі - ….( не сиди на печі)

Правда і в морі не втоне, і в вогні( не згорить)

Зробив діло – …( гуляй сміло)

З ручаїв – ріки, з книжок …( знання)

Брехуна впізнаєш по очах, а осла ( по вухах)

У страху … ( очі великі)

Не хвались, а …( вчись)

Без охоти, нема … ( роботи)

Розум без книги, як птах…( без крил)

Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У нас це верба, калина, барвінок та ін. Про це говорить прислів'я: "Без верби і калини нема України".

Учень 1:

    Калина - символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим цвітом, а
восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай,
оселю; нею лікуються. Про калину складено багато пісень, легенд, приказок.

 

Учень 2:

     А зараз послухайте легенду ще про один символ України.
Легенда про барвінок

Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у великій шані серед людей. І тоді вона звернулася до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Але богиня не була всесильна - не могла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй назву "вінка", що означає "перемога". І відтоді люди почали вбачати в барвінкові цілющу силу, яка перемагає тяжкі недуги. За це люди подарували рослині свою любов.

Вчитель:

Ось уже і перегорнута остання сторінка . Цікаво ж вона!

Красивий ,щедрий рідний край
І мова наша солов’їна .
Люби, шануй, оберігай
Усе що зветься Україна!.

 

 

15 січня 2021 рік

 Бесіда з безпеки життєдіяльності

Рекомендовані умови для роботи за комп'ютером

1. Сидіть глибоко на твердому стільці з високою спинкою, що має вигин для попереку, - це вирівняє спину і дасть підтримку шиї. Край стільця не повинен тиснути на судини під колінами.

2.Відстань до монітора повинна бути 50-70см.

3.Використовуйте мишку відповідних розмірів, зручної форми.

4.Робіть перерву в сидячій роботі, вставайте і ходіть 15-20 хвилин кожні 1-2 години.

5.Правильно організуйте освітлення робочого місця. При слабкому світлі очі напружуються і болять. Стримайте яскравість екрану. Літери і цифри на екрані це маленькі світлові промені, які йдуть прямо в очі. Потрібно відрегулювати їх контрастність, щоб світло не був дуже яскравим.

6.Закривайте очі для відпочинку. Час від часу відводите очі вбік, щоб дати відпочити своєму зору.

7.Переміщайте погляд по всій площі екрану, намагайтеся не дивитися напружено в одну точку. Нехай поперемінно працюють всі м'язи очей, а не окремі групи, на які в цьому випадку буде падати максимальне навантаження.

8. Використовуйте спеціальний очний гель (Визин, Видисик), який запобігає «обсушування» рогівки ока. Запобігти захворювання можуть окуляри для роботи за комп'ютером, які має особливе покриття.

 

Комплекс вправ для профілактики захворювань опорно-рухового апарату

1.Нахиліть голову, дістаючи підборіддям груди. Нахиливши голову вперед, повільно повертайте її вправо і вліво кілька разів.

2. Переміщайте голову назад, притискаючи до грудей підборіддя.

3.Тримаючи руки на стегнах, зводите і розводите лопатки.

4.Покладіть ногу на ногу й ліктем протилежної руки зіпріться про зовнішню поверхню стегна. Ведіть плече вперед, до упору скручуючи хребет. Помінявши ногу, виконуйте той же рух в інший бік.

1. Рух очей по вертикалі вгору - вниз
2. Рух очей по горизонталі вліво - вправо.
3. Рух очей по діагоналі лівий нижній кут - правий верхній кут.
4. Рух очей по діагоналі лівий верхній кут - правий нижній кут.
5. Обертання очей за годинниковою стрілкою (уявіть перед собою великі годинники і переміщайтеся очима у слід за стрілкою).
6. Обертання очей проти годинникової стрілки (уявіть перед собою великі годинники і переміщайтеся очима у слід за стрілкою).
7. Піднесіть палець до носа і подивіться на нього протягом декількох секунд.
8. Уявіть перед собою «змійку» (/ \ / \ / \) і переміщайтеся по ній очима, як зліва направо, так і справа наліво.
9. Швидко моргайте очима протягом декількох (3-5) секунд. Як варіант можна виконувати цю вправу по разу між попередніми.
10. Стисніть очі з усіх сил. Розслабте. Допомагає при сухості в очах.
11. Тріть долонями один про одного наскільки можна сильніше і швидше, щоб вони стали максимально теплими.
12. Прикладіть долоні до очей так, щоб пальці рук перетиналися на лобі. При цьому перевірте, щоб не було видно світла.
13. Закрийте очі і подумайте про щось хороше. Перебуваєте в такому положенні як можна більше (не менше 10-15 секунд, можете і 2 години сидіти).
14. Відкрийте очі. Можете швидко поморгати. Ви відчуєте, що ваші очі розслабилися.

Головна умова продуктивної роботи - правильне чергування праці та відпочинку. Особливо це стосується роботи за комп'ютером. Проведення більшої частини робочого дня за цим приладом пов'язано з шкідливим впливом на організм багатьох факторів. Дорослій людині рекомендується проводити за комп'ютером не більше 2 годин поспіль, після чого потрібно зробити перерву на 15-20 хвилин, супроводжуваний ходьбою, невеликий розминкою, виходом на свіже повітря. Для дітей час безперервної гри або навчання за цим корпусом має становити 10-20 хвилин з перервами. Якщо ваша робота пов'язана з постійним нерухомим працею за комп'ютером, бажано у вільний час частіше бувати на природі, займатися активними видами спорту.

Вставши з-за комп'ютера, обов'язково вимийте руки з милом. Дослідження показали, що офісні клавіатури можуть містити стільки ж бактерій, скільки і поверхні громадських туалетів. Вже через 4 місяці після початку роботи на клавіатурі, під її клавішами і на мишці скупчується людський піт, сальні виділення і ороговіла шкіра - відмінне місце для життя багатьох хвороботворних організмів. Тому частіше протирайте клавіатуру свого комп'ютера і пару раз на рік очищайте простір під клавішами. Якщо доводиться працювати за чужим комп'ютером або відвідувати комп'ютерні клуби, не забувайте мити руки після закінчення роботи (навряд чи працівники клубу дуже часто і ретельно роблять збирання робочих місць).

Комп'ютер шкідливий також і для органів дихання, оскільки ця побутова техніка притягує велика кількість пилу. Такий ефект є наслідком виникнення електричного поля, що оточує монітор, системний блок, сабвуфер. Крім того, електричне поле викликає іонізацію повітря в приміщенні і зниження його вологості, що також згубно впливає на якість роботи легенів людини. Нові комп'ютери при нагріванні окремих робочих частин виділяють в повітря шкідливі речовини, які знову ж таки вдихаются користувачем. Для зниження дії всіх цих факторів намагайтеся частіше робити вологе прибирання свого робочого столу, провітрюйте приміщення. У кімнаті також можна поставити прилад, зволожуючий і іонізуючий повітря або просто відкритий акваріум з рибками.

Дотримуватися цих правил досить просто.
Сподіваємося вони допоможуть зберегти Ваше здоров'я!