Підручник: https://pidruchnyk.com.ua/1685-5_ukrlit_avramenko.html
2022-2023 навчальний рік
Архів дистанційного навчання 2019-2021 н.р.
Архів 2021-2022
Архів дистанційного навчання 2019-2021 н.р.
Сьогодні на уроці нас очікує цікава робота-дослідження тексту оповідання Григора Тютюнника «Дивак». спостереження за світом природи і світом людей. Розглянемо також особливості функціювання художнього слова у творі.
https://naurok.com.ua/test/start/3307
Уміймо розгледіти дивовижну красу і неповторність оточуючого світу, уміймо радіти і захоплюватися!
Опрацюй таблицю "Паспорт твору"
1 жовтня 1963 року в газеті «Літературна Україна» було надруковано перший твір Григора Тютюнника українською мовою – «Дивак» | |
ТЕМА | розповідь про допитливого, чуйного, вразливого, доброго хлопчика Олеся, його жагу до пізнання загадкового світу природи |
ІДЕЯ | возвеличення єдності людини і краси природи, гідної поведінки Олеся. |
ПРОБЛЕМАТИКА |
1) з таких дивацтв люди бувають чесні, милосердні, чисті душею і помислами; 2) бережи все навколо себе, примножуй на благо собі та людям. 3) людина й природа - невід′ємні складові на землі. |
2. Робота в зошиті. Випиши з хмари слів головних героїв твору. Охарактеризуй кожного ( усно).
Анкета-характеристика Олеся
Ім’я. Олесь
Герой якого твору. Головний герой оповідання Гр. Тютюнника «Дивак»
Вік. Молодший шкільний
Родина. Мати Наталка та дід Прокіп
Де і як навчається .У школі, відмінник
Портрет. «Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ»
Захоплення. Добре малює, любить природу, вивчає її, оберігає
Ставлення до товаришів і товаришів до нього. Товариші ставляться до нього непогано, але часто не розуміють його й зачіпляють, підсміюються
Риси характеру: доброта, допитливість, спостережливість, мрійливість, сміливість, самостійність, любов до природи
Знайдіть приклади різних описів в оповіданні «Дивак». Результат роботи оформіть у вигляді таблиці.
Художні засоби | Приклади |
ПЕЙЗАЖ | |
ЕПІТЕТИ | |
ПОРІВНЯННЯ | |
МЕТАФОРИ | |
ПРОСТОРІЧНІ СЛОВА ЕМОЦІЙНО-ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА ЗВУКОВІ ОБРАЗИ | |
- Описи короткі, точні і разом з тим незвичайні, неповторні, оригінальні; вони збуджують уяву і залишаються в пам'яті. Ці описи допомагають краще зрозуміти хлопчика Олеся.
Домашнє завдання: дайте письмову розгорнуту відповідь на запитання "Чи легко бути диваком у ХХІ столітті?"https://vseosvita.ua/test/start/ytz138- виконати тест
Тема. Літературні казки. Галина Малик – сучасна дитяча письменниця. Повість-казка «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Особливості літературної казки
.jpg)
Діти, сьогодні ми знову познайомимося із письменником – казкарем.
У дитячих письменників частенько так буває у житті: не думав – не думав, що щось писатимеш, а потім –написалася якась повість – казка! Здебільшого це трапляється тоді, коли у письменника чи письменниці з'являються свої діти, які щовечора просять нову захоплюючу, цікаву, неповторну пригодницьку казку. І тоді письменнику чи письменниці нічого не залишається, як сідати і писати нові казки. Приблизно так і сталося у нашої авторки - Галини Миколаївни Малик, яка свого часу почала писати для своєї доньки. Спочатку це були вірші, а потім і казки. Хто ж така Галина Малик?
.jpg)
Перегляньте навчальне відео:
- Як називається твір, де описані незвичайні події? (фантастичний)
- Які є казки, хто їх склав? (народні, авторські)
- Як називається казка, написана однією людиною? (літературна) Назвіть українських письменників, що писали казки. (І. Франко, Олена Пчілка, Леся Українка…)
Отже, літературна казка – це…
Літературний макродиктант «Особливості літературної казки» 1.Це конкретна особа, авторство особисте? (творець)
2.Яку форму має казка? (писемну)
3.Яким є образ героя? ( максимально індивідуалізований)
4.Скільки варіантів сюжету може бути? (число необмежене)
5.Чи відомі час і місце створення казки? (так або визначаються досить точно за ознаками, прикметами часу в тексті).
Бесіда за прочитаним.
- Де жила Аля?
- Як вона виконувала те, що її просили зробити? Чому так? Зачитайте.
- Що хотіла Аля подарувати бабусі на день народження?
- Яким вийшов той рушничок? Чому?
- Кого побачила Аля у власній кімнаті? Зачитайте опис цього чоловічка.
- Що сталося далі з Алею? Чому?
- Де опинилася дівчинка? Зачитайте. Що це виявилося?
- Діти, а хто з вас хотів би потрапити до такої чарівної країни?
- Із ким зустрілася Аля?
- Який зовні був цей хлопчик? Чому, як ви гадаєте?
- А хто, на вашу думку, зробив Недоладька саме таким?
- Чи захотіла Аля залишитися в цій країні Недоладії?
Бліц-диктант
1. Який за жанром твір «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»?
2. Що подарувала Аля бабусі?
3. Якого кольору були черевики у Недочеревика?
4. Скільки справ не доробила Аля?
5. Хто ховався під парасольками?
6. Які були очі у Недоладька?
7. Які були вулички в Недограді?
8. Якої стрілки не було на старовинному годиннику?
9. До кого направив Алю Недороль Десятий?
10. Хто винен у тому, що існує така країна Недоладія? У чому вина? Що треба зробити, щоб не страждали мешканці Недограда
Домашнє завдання. Дочитати казку, підготувати до переказу уривок, який найбільше сподобався. Творче завдання (за бажанням): створити кросворд (чи вікторину) на 6 слів за змістом казки «Пригоди Алі в країні Недоладії» або намалювати якогось персонажа із казки.
Тема. Григір Тютюнник. Коротко про письменника. « Дивак». Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Світ людини і природи. Точність і лаконізм описів природи
Сьогодні на уроці ми познайомимося із творчістю українського прозаїка Григора Тютюнника. Більшість його творів про дітей і для дітей, яких він любив по - особливому . Природа рідного краю, яку тонко відчував, любив Тютюнник, майже завжди виступає як одна з дійових осіб його оповідань, казок, новел. Його твори про прекрасних людей, чудовий світ довкола, невичерпні дива природи….
Повторення понять «оповідання», «оповідач», «пейзаж»
Оповідання – невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа.
Оповідач – різновид літературного суб’єкта, особа, вимислена автором, від її імені в художньому творі автор оповідає про події та людей. Оповідач провадить оповідь від першої особи.
Пейзаж – художній опис природи.
Сьогодні ми розпочнемо знайомство з твором Григора Тютюнника «Дивак». Самого письменника, якому доля не відміряла довгих років життя, часто називали диваком, бо бачив життя не таким, яким воно видавалось іншим. Він помічав навіть те, на що більшість просто не звертали уваги. Умів слухати і чув те, чого інші теж не чули.
Словничок невідомих слів ( записати до зошита слова)
Дивак− це той, хто своєю поведінкою та вчинками викликає здивування.
Зазимки – заморозки
Клямка – пластинка з важелем,якою замикають і відчиняють двері.
Протопти – сліди на снігу
Бовдур – димар
Пороша – перший сніг
Вздріватися – здаватися
Цівка – тонкий безперервний струмінь води або якоїсь рідини
Гирунчик – горщечок
Ринка – невисока глиняна миска
Кімях – клубок, купка
Верчик – щось скручене, згорнуте
Фармазони – вільнодумці
Навильник – солома, сіно, підібрані на вила
Черінь – площина на печі, що добре прогрівається.
- Які асоціації виникають у вас, коли чуєте слово «дивак»?
диво
химерність дивак самотність
Незвичність
Аналіз оповідання «Дивак»
Тема твору: розповідь про ставлення Олеся до природи, власне світосприйняття, яке відмінне від діда Прокопа.
Ідея твору: оспівування краси природи та гідне ставлення до неї крізь призму розуміння маленького хлопчика Олеся.
Проблематика твору:
- єдність людини та природи;
- бережливе ставлення до природи;
- добро та зло.
Композиція твору:
Експозиція: дорога Олеся до школи.
Зав'язка: непорозуміння на уроці малювання між учителькою та учнем.
Розвиток дій: втеча з уроку, блукання верболозами, примирення з Федьком, зустріч із дідом.
Кульмінація: розмова з дідом, непорозуміння та образа.
Розв'язка: вечеря без Олеся, сон хлопця, народження нового дня.
Жанр твору: оповідання
Важливу інформацію занотовуємо у таблицю:
Вчинок | Дивний | Звичний для дитини |
Олесь любить зиму, любить робити перші протопти в заметах. | ||
Ще любить малювати всяку всячину на снігу. | ||
Любить блукати в бору. | ||
Милується крізь лід річковим дном. |
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Дати відповіді на питання за твором Григора Тютюнника «Дивак», перейшовши за посиланням:
Домашнє завдання: поділіть оповідання на 4 частини, доберіть до кожної з них заголовки й запишіть їх у зошит.
Перегляньте презентацію та усно дайте відповіді на питання п’ятого слайду: https://drive.google.com/file/d/1Q9GID93QObLBDTo04bnYfiVZKElsXrHM/view?usp=sharing
Сьогодні на уроці нас очікує цікава робота-дослідження тексту оповідання Григора Тютюнника «Дивак». спостереження за світом природи і світом людей. Розглянемо також особливості функціювання художнього слова у творі.
https://naurok.com.ua/test/start/3307
Уміймо розгледіти дивовижну красу і неповторність оточуючого світу, уміймо радіти і захоплюватися!
Опрацюй таблицю "Паспорт твору"
1 жовтня 1963 року в газеті «Літературна Україна» було надруковано перший твір Григора Тютюнника українською мовою – «Дивак» | |
ТЕМА | розповідь про допитливого, чуйного, вразливого, доброго хлопчика Олеся, його жагу до пізнання загадкового світу природи |
ІДЕЯ | возвеличення єдності людини і краси природи, гідної поведінки Олеся. |
ПРОБЛЕМАТИКА |
1) з таких дивацтв люди бувають чесні, милосердні, чисті душею і помислами; 2) бережи все навколо себе, примножуй на благо собі та людям. 3) людина й природа - невід′ємні складові на землі. |
2. Робота в зошиті. Випиши з хмари слів головних героїв твору. Охарактеризуй кожного ( усно).
Анкета-характеристика Олеся
Ім’я. Олесь
Герой якого твору. Головний герой оповідання Гр. Тютюнника «Дивак»
Вік. Молодший шкільний
Родина. Мати Наталка та дід Прокіп
Де і як навчається .У школі, відмінник
Портрет. «Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ»
Захоплення. Добре малює, любить природу, вивчає її, оберігає
Ставлення до товаришів і товаришів до нього. Товариші ставляться до нього непогано, але часто не розуміють його й зачіпляють, підсміюються
Риси характеру: доброта, допитливість, спостережливість, мрійливість, сміливість, самостійність, любов до природи
Знайдіть приклади різних описів в оповіданні «Дивак». Результат роботи оформіть у вигляді таблиці.
Художні засоби | Приклади |
ПЕЙЗАЖ | |
ЕПІТЕТИ | |
ПОРІВНЯННЯ | |
МЕТАФОРИ | |
ПРОСТОРІЧНІ СЛОВА ЕМОЦІЙНО-ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА ЗВУКОВІ ОБРАЗИ | |
- Описи короткі, точні і разом з тим незвичайні, неповторні, оригінальні; вони збуджують уяву і залишаються в пам'яті. Ці описи допомагають краще зрозуміти хлопчика Олеся.
Домашнє завдання: дайте письмову розгорнуту відповідь на запитання "Чи легко бути диваком у ХХІ столітті?"
Тема. Володимир Винниченко. „Федько-халамидник”. Цікава історія з життя письменника. Художня розповідь про дивовижного хлопчика Федька, його життя і пригоди, стосунки з однолітками
Діти, сьогодні на уроці ми з вами познайомимося з дивовижною постаттю української літератури, нашим земляком — Володимиром Винниченком. Розглянемо цікаві епізоди його біографії, а потім уже розглядатимемо його оповідання „ Федько-халамидник ”.
Серед когорти українських митців яскравою зіркою світить творчість Володимира Винниченка – письменника, художника, драматурга, відомого політика та патріота.
Народився Володимир Кирилович Винниченко 14 (26) липня 1880 року в Єлисаветграді (Кропивницький), Херсонської губернії в селянській родині. Помер 6 березня 1951 року.
Як свідчать рідні та близькі, Володимир Винниченко в дитинстві дуже нагадував свого ж таки літературного героя – Федька-халамидника з однойменного оповідання. Він змалку звик чинити наперекір загальноприйнятому, домагатися свого всупереч усіляким обставинам.
„Наче біс який сидів у хлопцеві! Спокій був його ворогом…”, – ця авторська характеристика Федька-халамидника цілком стосується й самого автора.
У спогадах матері письменника є чимало деталей, які повторюють історію Федька-халамидника. „ Сусідських дітей тримав трохи… в терорі, бо був дуже сильний для свого віку й вольовий, упертий… Надзвичайно любив волю, повітря, рух. Був гордим, незалежним у вчинках і рішеннях правдолюбцем.
Цікавим є і те, що автор довгий час був за межами України, а саме у Франції. Там і помер. Пропоную переглянути фрагмент відео про нелегке життя письменника та його сім’ї.
Чи часто ми задумуємося над своїми вчинками? Чи не ображаємо когось необачними словами? Чи завжди творимо добро?. Мабуть, не завжди. Кожному з нас потрібно працювати над собою, щоб стати людиною, яку поважатимуть інші. Самовдосконаленню людини немає меж.
Сьогодні ви познайомитися з вашими ровесниками, які жили значно раніше. У них теж було безліч проблем. Вони теж намагалися оцінити свої вчинки і вчинки інших людей. Саме про взаємини між дітьми розповідає В. Винниченко у своєму оповіданні «Федько-халамидник».. Ми поринемо у вир життя дітей того часу, познайомимося з героями, поділимося своїми враженнями від прочитаного.
Словникова робота.
Тлумачення невідомих слів.
Халамидник — бешкетник, пустун, урвитель.
Незабрукована — вулиця, не вимощена камінням.
Розсотувати — розмочувати, розкручувати.
Набакир — набік.
Ринва — труба або жолоб для стікання води.
Пацати — ляскати по воді.
Випещені — доглянуті.
Шворка — тонкий мотузок.
Бесіда за змістом прочитаного фрагмента твору.
— Де відбуваються події, зображені в оповіданні — в селі чи місті?
— Чим займаються хлопчики?
— Які картини постали у вашій уяві? Які виникли почуття?
— Чим вражає манера розповіді письменника?
— Яке враження справляє на вас Федько на початку оповідання?
— Як ви оцінюєте його вчинки?
— Розкажіть про взаємовідносини Федька і батьків.
— Де жив Федько? А Толя?
— Ким були їхні батьки?
— Яким було життя цих сімей?
— Чи відобразилося це на вдачі дітей і їхніх батьків?
Вивчення теорії літератури.
«Федько-халамидник» — оповідання.
— А чи знаєте ви, до якого роду літератури належить оповідання? Епосу, лірики чи до драми?
Епічним називається твір, у якому про щось розповідається, описується побут, історія життя, пригоди та вчинки героїв. У такому творі використовуються портрети, пейзажі, діалоги, монологи.
Головний герой — образ-персонаж, довкола якого відбувається основна дія у творі, найглибше розкривається його характер.
Другорядний герой — образ-персонаж, який допомагає розкрити характер головного героя, основний конфлікт у творі.
Складання схеми «Герої оповідання».
Отже, Федько є головним героєм твору.
Тема: показ люблячого, ніжного, відкритого серця дитини (Федько), яке протиставляється жорстокості дорослих, потворному і злочинному суспільству, яке калічить маленькі життя і маленькі душі.
Ідея: возвеличення чесності, незрадливості, почуття власної гідності, винахідливості (Федько) і водночас засудження бешкетливості, схильності до нерозважливих вчинків, показної вихованості, манірності, лицемірства, егоїзму (Толя).
Жанр: соціально-побутове оповідання.
Проблематика твору:
• любов і ненависть;
• порядність і лицемірство;
• добро і зло;
• моральний вибір (між цілісним благородним моральним світом бідняцької дитини і підступною, хитрою, егоїстично-дворушницькою поведінкою малолітнього «панича-негідника»).
Герої твору: Федько, Толя, Стьопка, Льонька, Спірка, Гаврик, Іван (батько Федька), Іваниха (мати Федька).
Домашнє завдання: виписати цитатні характеристика Федька і Толі, написати листа Толі чи Федькові.
Тема. Володимир Винниченко «Федько-халамидник». Федько як особистість. Щедрий на добро внутрішній світ героя. Добро і зло, благородство і підлість у творі
На сьогоднішньому уроці ми продовжимо вивчати твір Володимира Винниченка «Федько-халамидник». Оповідання, з яким ми познайомились, закінчилось трагічно. Чому так сталось? Чи можна було б запобігти трагедії? І що ж таки потрібно цінувати в житті? Про це ми поговоримо сьогодні на уроці.
Розглянемо Федька як особистість. Дізнаємося про щедрий на добро внутрішній світ героя. Спробуємо розрізнити добро і зло, благородство і підлість у творі.
Гра «Упізнай персонажа»
«…там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму «закадишному» другові; там перекинув діжку з дощовою водою, яку збирали з таким клопотом»
«…чистенький, ніжний, зі щічками, як проскура»
«Наче біс який сидів у хлопцеві!»
«Битись з ним і не пробуй, - перший по силі на всю вулицю. Враз тобі дасть підніжку, зімне, насяде…»
«…жінка чула і теж делікатна…»
«…Сидить у себе на воротях, як Соловей-Розбійник на дереві, й дивиться»
«Це була дитина ніжна, делікатна, смирна. Він завжди виходив надвір трошки боязко»
«Він не плаче, не проситься, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться й сидить»
«Він стомлений і сердитий. Руки сиві од олова літер, які він складає в друкарні»
«...холодно і страшно, але він не хоче, щоб його звали бабою»
«…всіма силами старались помагати йому»
Пригодницька гра «Стежками Федька-халамидника»
Розташуй епізоди твору у правильній хронологічній послідовності.
1.Покарання Федька батьками.
2.Пригода з повітряним змієм.
3.Смерть Федька.
4.Атмосфера у Толиному будинку.
5.Толя хоче повторити «подвиг» Федька.
6.Поведінка хлопців під час дощу.
7. Суперечка між Федьком та Толею.
8. Порятунок Толі.
9. Байдужість Толі до чужого горя.
10. Події на льодоході.
Заповнити таблицю «Поведінка головного героя оповідання Федька»
Поведінка Федька | |
Під час гри в піску | Грається з усіма дітьми, потім повалить усе – і своє, й чуже; хто розсердиться чи заплаче, поб’є
|
Під час запуску змія дітьми | Федько кричить – попереджає про напад – і йде віднімати іграшку; поборе всіх, хто захищається; потім може повернути змія, ще й своїх ниток віддасть
|
Коли батьки карають за провину | Ставиться з розумінням, терпляче зносить побиття, не плаче й не просить, товаришів не видає |
Заповнити таблицю «Ставлення інших героїв до Федька»
Батько | Матір | Товариші |
Суворо карає | Незадоволена сином, | Бояться його і поважають, |
за провину, але й дає | батьковим покаранням | бо «не любить також Федько |
гроші як винагороду | втомлюється від прикрощів, | товаришів видавати»; полюбляє |
за правду й тhttps://vseosvita.ua/test/start/lpg218ерплячість | які завдає син, | пригоди, вміє їх вигадувати |
| принижує хлопця |
|
Заповнити таблицю «Порівняльна характеристика Федька і Толі».
Спільні риси
Однолітки, живуть в одному дворі, цікаві, люблять пригоди….
|
Відмінні риси
Федько Син робітника, сміливий, і спра- ведливий, сильний, вправний, благородний… |
Толя Син пана, боягузливий, звалює вину на інших, слабенький фізично, підлий, незграбний… |
Складання характеристики образу Федька і Толі
План-характеристика образу
1. «Анкетна» характеристика героя (Хто? Звідки? Якого роду? Чим займається?)
2. Персонаж епізодичний, другорядний чи головний?
3. Чи є в нього прототип?
4. Портрет героя (відповідність чи невідповідність його внутрішньому світу).
5. Соціальний статус.
6. Характер персонажа (духовне багатство, моральна краса чи потворність у вчинках і поведінці).
7. Мова персонажа.
8. Які стосунки з другорядними персонажами?
9. Ставлення головного героя до інших дійових осіб.
10. Ставлення автора до свого героя.
11. Актуальність твору.
12. Моє сприймання героя.
- Розкажіть, що ви довідалися про Федька?
- Федько - це головний герой оповідання? Доведіть, що він головний герой.
- Чи є в нього прототип? (Прототип - конкретна особа, факти життя або риси характеру якої покладені в основу образу літературного персонажа)
- Хто є прототипом Федька? (Автор – Володимир Винниченко)
- Опишіть зовнішність Федька. Знайдіть і зачитайте цитати. («Сибіряка» і «люципер». «...Чуб йому стирчком виліз з-під картуза, очі хутко бігають», «руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає»)
- Хто були батьки Федька? (Батько Іван — «типографщик», мати Іваниха — домогосподарка). Отже, Федько — син бідного робітника друкарні.
- Як їх характеризує В. Винниченко?
- Які риси характеру мав Федько? Підтвердіть свої слова цитатами з твору.
«Асоціативний кущ»до образу Федька
· непосидючий(«...неодмінно щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці»)
· сильний(«...першій по силі на всю вулицю, враз тобі дасть підніжку, зімне, насяде...»)
· відкритий(«Він міг би підійти тихенько так, щоб не почув би ніхто, — але Федько того не любив»)
· упертий («...не як всі діти поводиться. Він не плаче, не проситься, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться й сидить. Мати лає, грозиться, а він хоч би слово з уст, сидить і мовчить»)
· стійкий («камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь...»)
· правдолюб(«Якби не схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить»)
· непримиренний до зрадництва(«Не любить також Федько й товаришів видавати»)
· спокусник(«...Федько знову спокушає Толю. І спокушає якраз у такий момент, коли ні одному чоловікові в голову б того не могло прийти»)
· шанобливий до батька(«...якби зачепили його тата, зразу б грубості почав говорити, а то й битись поліз би»)
· спритний(«Ловкий хлопчак», «жилаве, чортове хлопча. Стриба, як кішка»)
Вікторина «Народна мудрість»
Про кого з персонажів оповідання ці прислів’я ?
1. У тихому болоті чорти водяться.
2. Святе та боже – на чорта схоже.
3. Аби душа чиста, а постоли нічого.
4. У лиху годину узнаєш вірну людину.
5. Тихий-тихий, а у вухо лізе.
6. Сила та розум – краса людини.
- Народна мудрість завжди вдало підкреслює риси характеру людини. Оберіть з-поміж наведених прислів’їв ті, що стосуються головного героя, тобто Федька. З’ясуйте, кого характеризують інші прислів’я?
1. Не одежа красить людину, а добрі діла.
2. Уміє він з чорного біле зробити, а з білого – чорне.
3. Сміливому море по коліна.
4. Лякливий, як заєць, а шкодливий, як кішка.
5. Коли бажаєш пізнати ціну людини, підведи її до чужої біди або до чужої радості.
6. Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує.
Гра «Упіймай якість»
Підкресліть риси характеру, притаманні Федькові.
Богобоязливий, відважний, брехливий, відвертий, справедливий, байдужий до чужого горя, веселий, підступний, товариський, добродушний, заздрісний, недоброзичливий, сміливий.
Отже, головний герой Федько хоча й має вади, недоліки, що проявлялися в його поведінці, але в нього є чому повчитися. Письменник добре знав особливості дитячих характерів, поведінки, тому достовірно зображував маленьких героїв. Таким чином, Федько змальований реально. Автор дуже майстерно зумів показати честь, совість, велич душі хлопчика й багатство його внутрішнього світу. Тому ми маємо виховувати в собі такі риси характеру.
Домашнє завдання: характеризувати образи Федька та Толі, питання 10 на с.206 електронного підручника-письмово. Виконати тест за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/lpg218
Тема. Людина і природа в оповіданні Є. Гуцала «Лось».
Діти, пригадайте, хто із письменників, творчість яких ми вивчали на попередніх уроках, оспівував красу та велич природи, закликав берегти її?
(Тарас Шевченко «За сонцем хмаронька пливе», «Садок вишневий коло хати», Павло Тичина «Гаї шумлять», «Не бував ти у наших краях», Євген Гуцало «Зірка», «Чарівники» та «Журавлі високі пролітають»).
-Скажіть, будь ласка, чи любите ви тварин?
-А чи доводилося вам коли – небудь рятувати їх?
Протягом усього періоду вивчення літератури у 5 класі ми читали твори, у яких зовнішній світ постає красивим, безмежно чарівним і загадковим. Але чи завжди це так у реальному житті? Адже і казки, і твори на історичні теми розповідали про вічну боротьбу добра і зла, але там усе закінчувалося щасливо. Пригадайте, які твори ми читали про перемогу добра?
Сьогодні ми будемо опрацьовувати твір «Лось». Він розкриває розмаїття зовнішнього світу, болючі суперечності чорного й білого, правди і кривди. Це оповідання вчить співпереживати, бути чутливим до чужої біди, спонукає боротися зі злом, формувати свій характер. Перед нами непростий твір, завершується він зовсім не так, як би нам хотілося. Але природа беззахисна перед жорстокістю людини, і ми маємо не просто знати про це, а й відчувати і пам΄ятати.
https://learningapps.org/3389617
Гра «Вірю – не вірю»
1.Євген Гуцало автор казки «Фарбований Лис» (не вірю)
2. Літературне життя Євгена Гуцала розпочалося ще з дитячих років.(Вірю)
3.Трір Євгена Гуцала «Лось» – оповідання (вірю)
4.До ополонки провалився собака (не вірю)
5. В оповіданні «Лось» розповідається про те ,як троє хлопчиків поїхали до лісу. (не вірю)
6.Дядько Шпичак мав гвинтівку.(вірю)
7.Лось потрапив в ополонку. (вірю)
8.Дядько Шпичак хотів врятувати лося. (не вірю)
9.Підберезники сокирою прорубували лід.(вірю)
10.Рятувати лося разом з дітьми допомагав їх батько (не вірю)
11.За мовчання дядько Шпичак пообіцяв дітям роги та м΄ясо тварини.(вірю)
12.Після порятунку лось повернувся до заповідника.(не вірю)
-Які проблемні питання піднято у творі?
1.Взаємозв΄язок людини і природи
2. Боротьба добра і зла
Усі події в творі крутяться навколо взаємозв΄язку між людиною і природою в особі лося. Для того, щоб краще зрозуміти деякі моменти сюжету, спробуємо за допомогою інформаційного грона пригадати якою постає перед нами ця тварина зі сторінок оповідання та узагальнити її образ.
Складання асоціативного куща
Лось (красень з тайги, обережний, чутливий, наполегливий, цілеспрямований, вдячний людям…)
1.Опишіть природу в оповіданні (всохлі дерева у лісі; похмура, сувора рання весна; на галявині багато трухлявих пнів; тріщать старі гілки на дубі, погодабула вітряною…….)
2.Проаналізуйте ,чому автор зобразив природу в оповіданні похмурою?(природу порівнюють зі станом лося; автор натякає нам на трагічний кінець твору)
Друга проблема порушена в оповіданні «Лось» це боротьба добра і зла.
-Хто з героїв оповідання, на вашу думку, є Добром та поясніть чому? Знайдіть підтвердження у тексті.
-Хто з героїв оповідання, на вашу думку, є Злом та поясніть чому? Знайдіть підтвердження у тексті.
Брати підберезники | Дядько Шпичак |
Спільне | |
Родичі | |
Відмінне | |
Доро, милосердя, співчуття, чесність, порядність. | Злість, жорстокість, боягузливість, підступність. |
Висновок: у кровних родичів дуже мало спільного, і дорослим є чого повчитися у дітей.
Отже, погодьтесь: збереження природи залежить вiд людини, ïï совiстi. Ставлення людини до неї – це показник людяності. Справжня любов до рiдноï землi повинна бути не лише споглядальною, а й активною, дiєвою, спрямованою на захист i примноження багатства рiдного краю.
Теорія літератури
Тема: показ взаємозв’язку між людиною і природою (зокрема твариною), боротьби добра і зла.
Ідея: гармонія світу людини та природи; уславлення чесності та справедливості, гуманного ставлення до природи; засудження жорстокості, підступності.
https://naurok.com.ua/test/5-klas-vgen-gucalo-los-907597.html
Діти, велике щастя для людини – користуватися благами природи, насолоджуватися ïï красою. Здавалося б, життя скрiзь прекрасне. Але звiдки ж тодi береться жорстокiсть, бездушнiсть, пiдлiсть? Охороняти лiси, гаï, сади - зелене багатство нашоï краïни закликає нас вiдомий украïнський письменник Євген Гуцало.
Сьогодні ми продовжимо розмову про оповідання Євгена Гуцала «Лось» і звернемо увагу на образи цього твору, спробуємо їх проаналізувати і з’ясувати, чому ж персонажі вчинили так чи інакше.
Тому тема сьогоднішнього уроку «Співчуття і милосердя – шлях до перемоги добра». Вслухайтеся, вчитайтеся в тему…Про що ми будемо говорити? Про співчуття і милосердя.
Вікторина «Спостережливий читач».
Учні записують «0» — якщо твердження неправильне, та «1» — якщо твердження правильне.
1. Роги лося нагадували осінній кущ, із якого обнесло листя.
2. Лось хотів повернутись на свою батьківщину, у тайгу.
3. До річки він прийшов, щоб збити вовків зі сліду.
4. Лось не передбачив, що лід на річці затонкий для нього.
5. Хлопчаки приїхали до лісу по хмиз.
6. Брати покликали дядька на допомогу.
7. Лось злякався хлопчаків.
8. Жодному з братів не вірилося, що такий великий Лось міг втопитись.
9. Шпичак не почав стріляти в Лося на очах у дітей.
10. Дядько пропонував братам поділити здобич.
11. Мисливець знав, що Лось був мешканцевм заповідника.
12. У фіналі оповідання Шпичак щиро каявся у всьому, що наробив.
Людина має безліч чеснот: доброту, щедрість, чуйність, уміння співчувати і любити. Усі вони засновані на любові людини до людини та людини до природи. І є ще така щиросердечна якість, як милосердя. Для того щоб бути милосердним, потрібно вміти прощати та бути щирим гуманістом. Тому що споконвічно милосердя було проявом великодушності до переможеного. Герої оповідання «Лось» яскаво демонструють нам це, але — по-різному: брати мають усі ці чесноти, незважаючи на юний вік та відсутність життєвого досвіду, а Шпичак — зовсім позбавлений цих якостей.
У творі зображено дивовижний світ заповідної природи, ще не зіпсованої людиною. Саме тому Лось почувається тут, як удома. У заповідниках люди зустрічаються рідко — це здебільшого туристи, які хочуть помилуватися красою природи або мислівці, які нелегально полюють на тварин. І якщо перші не становлянь ніякої загрози, то другі, часом, стають справжніми ворогами дикої природи.
-Щоб розібратися, звідки береться зло, попрацюймо над характеристикою персонажів оповідання.
Характеристика дійових осіб твору.
Герої | Хлопчики-підберезники | Дядько Шпичак |
Дії | Кинулися рятувати звіра, незважаючи на небезпеку; кмітливо придумали спосіб порятунку, хоч були маленькі й слабосилі | Дорослий, але сидів і насмішкувато з кущів спостерігав, як діти рятували лося; вистрілив у нього; боячись покарання, хотів його позбавитися |
Портрет | Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями і схожі на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда | Кругленький, як підпалок, з підпалкуватим, добре випеченим обличчям, в розтоптаних, з довгими халявами, чоботях, в яких він тонув мало не по пояс. Радість на його обличчі змагалася з настороженістю, і від того воно бралося то темними, то світлими спалахами |
Що уособлюють | Добро, милосердя, справедливість,хоробрість, кмітливість | Зло, шкоду, безсердечність, боягузтво, лцемірство |
Тема та ідея оповідання
Тема | Ідея |
Лось, вирвавшись із однієї біди, потрапив у іншу. | Гармонія світу людини та природи; уславлення чесності та справедливості, гуманного ставлення до природи; засудження жорстокості, підступності. |
Які проблемні питання порушено у творі?
• любов і ненависть
• добро і зло
• безкорисливість і жага до збагачення.
Шпичак в оповіданні є втіленням зла. Він жорстокий та черствий. Лось потрібен йому вбитим, щоб продати його роги та м'ясо. Шпичак навіть не вагається у своєму рішенні підстрелити Лося на очах у племінників, тому що впевнений — вони будуть на його боці. Його самовпевненість зрадила йому — хлопці не захотіли мати з ним справу. У фіналі оповідання він дуже хоче, щоб Лось ожив. Але не тому, що йому шкода вбиту ним тварину або його мучає сумління. Він лише злякався відповідальності, бо якщо діти повідомлять керівництву заповідника про цю подію, у Шпичака будуть великі неприємності.
Детективна гра «Лісовий лабіринт»
Впізнайте за описом місцевості, де знаходяться персонажі:
1. «Навкруги кущі й дерева, бачу ялинник, за ним, трохи подалі — байрак, і все це оточено березами та іншими деревами. Де ж це я?» (Заповідник)
2. «Зараз я на відкритій місцині, тут багато трухлявих пеньків, не квітів не трав не має, бо ще не сезон. Ну що, зрозуміли, де я? (Поляна)
3. «Я там, де ходити почали не так давно. Запахів вовка, лиса, або людини тут немає. Лише подекуди — ямки од заячих ніг. Вгадали, де я?» (Стежка)
4. «Тут прохолодно, багато льоду і якось неспокійно. В мене погані передчуття, тому швидше скажіть мені — де я?» (Річка або ополонка)
Домашнє завдання:
1. Охарактеризуйте братів за допомогою 5-7 епітетів (риси характеру)
2. Охарактеризуйте Шпичака за допомогою 5-7 епітетів(риси характеру)
3.Запишіть поради «З чого почати робити добро»
4. Потренуйтеся! https://learningapps.org/view6873491
5. Прочитати оповідання В. Винниченка "Федько-халамидник" на с.187-205 елекронного підручника.
2.Зразок твору.
У давні часи, коли землю України ще заселяли кочівники, жила своя героїня – наша вітчизняна княгиня Ольга.
Ольга була чарівною та розумною жінкою, яка прославилась своїми вчинками та рішучістю. Вона була дружиною князя Ігоря, який загинув у битві з древлянами. Після цього Ольга стала регенткою за свого неповнолітнього сина Святослава.
Вона була не лише витонченою та гідною жінкою, а й мужньою та сміливою воїнкою. Ольга була першою княгинею, яка звернулася до християнства та прийняла хрещення у Константинополі.
Ольга також відома своєю красою та вдалим управлінням князівства. Вона розпочала реформування правосуддя та обійшлася без тиску на народ та кривавих розправ.
Вона також відома своїм вибором правопорядку – на її розпорядження були побудовані перші українські фортеці та засновано міста, які і досі існують – Олеськ та Ольвія.
Таким чином, наша княгиня Ольга є яскравим героєм своєї епохи, яка була витоком української державності та віри. Її вчинки та навіть ім'я залишилися в історії та пам'яті народу як символ краси, сили та мудрості.
Домашнє завдання: на подвійних аркушах написати твір.
Прочитати казку "Запорожці" І.Нечуя-Левицького на с.164-174 електронного підручника.
Історична казка «Запорожці», написана автором у 1872 році, була вперше надрукована у львівському журналі «Правда» (1873 р.). Цього ж року вона вийшла у Львові окремою брошурою, а у 1874 році в Києві, увійшовши у збірку «Повісті Нечуя-Левицького».
За жанром «Запорожці» - літературно- фантастична казка.
Тема: нагадування сучасникам про призабуту славу Запорізької Січі та запорожців – захисників та оборонців всього українського.
Ідея: уславлення героїки минулого українського народу – гімн волі та мужності запорожців.
https://naurok.com.ua/test/i-s-nechuy-levickiy-zaporozhci-1950990.html
Бесіда за прочитаним твором
1) «Високий, чорнявий, кучерявий, гарний зі стану, кругом гарний зі стану, кругом гарний, ще й до того сміливий...» Про кого йде мова?
2) Як ставився лоцманський отаман до Карпа?
3) Яка була погода, коли судно Карпа Летючого відпливло?
4) Який шлях проходило судно? Показати, які пороги пройшов Карпо, а який подолати не вдалося?(до дошки на карті)
5) «.. .От дивиться Карпо вниз - а між тими стінами росте пишний сад...»
- Що побачив Карпо в саду?
6) А кого зустрів лоцман в саду? Знайдіть і прочитайте опис «тих людей».
«Отож, щоб ти знав, тут тепер Запорізька Січ... Як зруйнували Січ, то наші
чаклуни її зачарували. З того часу наша Січ з островом, з гетьманом, з козаками
отут!..»
В основу твору покладено реальні події: небезпечна робота лоцманів на страшних дніпрових порогах; становище українців у XIX столітті; життя козаків-запорожців та фантастичні: зачарована Запорозька Січ, яка перебуває під водами Дніпра.
Тож для з’ясування реального та фантастичного в казці, уважно опрацюйте презентацію до уроку за посиланням:
Домашнє завдання: виконати завдання , вказані а останньому слайді презентації.
Пройти тест за посиланням:https://vseosvita.ua/test/start/lds808
Тема. Природа та язичницькі боги у вірші Олександра Олеся «Україна в старовину». Оспівування князя Олега у творі «Похід на Царгород»
Доба Київської Русі — загадковий та прекрасний період нашої історії. Попри війни, які точилися на той час із хижими завойовниками, попри міжусобиці, які деколи затьмарювали мирне існування держави, цей період подарував нам розвиток писемності, прекрасні літописні твори, видатних історичних особистостей та великі перемоги над ворогом.
«Україна в старовину» описує природу нашої країни у стародавні часи, зображує рослини (граби, вільхи, явори, сосни, дуби) та тварин (вепри, тури, олені, вовки, кабани, ведмеді, лосі, рисі, зубри, борсуки), які зустрічались на нашій території у ті далекі часи. Також цей уривок дає уявлення про заняття первісних українців.
.jpg)
- Які найменування рослин зображені в уривку? Чи всі вони є частиною природного фонду України в наш час?
- Які тварини описані в уривку? Кого з них занесено в Червону книгу України?
- Чим займались первісні українці?
- Як ви розумієте останню строфу фрагменту?
§ Тема: розповідь про історичне минуле нашого народу, вірування наших пращурів, утворення Києва та Київської Русі, княже правління, війни та військові походи.
§ Ідея: уславлення пращурів-героїв, їхнього патріотизму та відданості рідній землі.
Сьогодні ми маємо змогу простежити моральні висоти наших предків: безкорисливу любов до батьківщини і ненависть до її ворогів, працьовитість, доброзичливість, щирість, вірність у коханні, уболівання за рідними і друзями, розглянувши вірш „Похід на Царгород”
Історична довідка.
В ніч на 18 червня 860 року над Константинополем чи Царгородом, як називали його наші предки, бушувала гроза. Безпечні греки веселились, охорона на вежах понапивалаcя, впевнена, що ніяке лихо не загрожує „цариці міст” з її міцними мурами. На ранок Константинополь був приголомшений: у Золотому Розі — затоці, вхід до якої особливо охоронявся, — грізно вишикувалося кілька сотень чужих кораблів. Під стіни столиці Візантії прийшов новий, незнаний досі ворог. Невдовзі греки довідалися і про його ім’я: роси. Відтоді, з того знаменитого походу, Русь чи народ Рос, як називали їх греки, стає відомим на міжнародній арені. Грецькі хроністи детально описали цей напад. А наш літописець Нестор надавав походові настільки важливе значення, що саме від нього вирішив почати систематичний виклад нашої історії: „У рік 860 стала прозиватися Руська земля”.
Виразне читання вірша
- Чому Олег пішов у похід на Царгород?
- Що зробили греки, аби перешкодити йому?
- Чому греки перелякались та пристали на умови Олега?
- Якою була ціна перемоги Олега?
Самостійна робота учнів
Завдання: визначити тему та ідею поезії О.Олеся
Тема | Ідея |
? | ? |
Довідка:
Тема: похід Олега на Царгород з метою встановлення торговельних відносин;
Ідея: уславлення мудрості, благородства, хоробрості, любові до рідної землі
Чи уважні ви
1. Інша назва Константинополя?
2. Що перетягли греки, щоб не пустити вояків в пристань?
3. Яка сила природи допомогла Олегові?
4. Хто не любив чужинців?
5. Чим здається Царгород вдень?
6. Що святочно цілував цар?
7. Кого послали до Олега греки?
8. Чим було укрите Чорне море
| |||||||||||||||
Домашнє завдання: виразно читати «Україна в старовину « (сторінки електронного підручника 156-157), «Похід на Царгород» (сторінки (157-158). Поділіть оповідь «Похід на Царгород» на частини за змістом, доберіть до них заголовки й запишіть їх як пункти плану.
Тема.Олександр Олесь. Давня Україна у вірші Олександра Олеся «Заспів»
Народ, який не знає свого минулого , не має майбутнього. О.Довженко
Гра «Так» чи «Ні». Я висловлюю думку, а ви повинні її підтвердити або спростувати.
1. Автором «Повісті минулих літ» є Никон Великий.
2.Літопис – це найдавніший вид історичної літератури
3.Народ, який першим оселився в Києві, називався древлянами.
4 У Кия, Щека,Хорива було дві сестри.
5. Нестор Літописець був монахом.
6. Князя Святослава убили печеніги.
7. Русь охрестила княгиня Ольга
8.Киян хрестили у Дніпрі.
9. Ярослав збудував Срібні ворота
10. Ярослав дуже любив книги.
Любі діти, ми продовжуємо з вами знайомитися з історичним минулим нашої рідної землі. А допоможе нам сьогодні Олександр Олесь, письменник, з творчістю якого ми вже знайомилися в цьому році, вивчаючи драму-казку «Микита Кожум’яка».
Перегляньте навчальне відео з теми:
Поетична оповідь про минуле нашого народу. Поезії з книги «Княжа Україна».
Поетичний цикл «Княжа Україна» створений в еміграції. Він складається з 43 віршів. Характер всіх поезій збірки — описовий, здебільшого інформаційний. Сама книга була написана дуже швидко — менше ніж за місяць, що може свідчити про те, що Олесь просто переводив у римовані форми добре знайомі йому факти з минулого Батьківщини.
Словникова робота.
Заспів — усталений початок співаного фольклорного твору — думи, билини, рідше історичної пісні. У ліро-епічному творі заспів є, власне, ліричним вступом.
Язичництво» (стцерк.-слов. Ѩзыкъ) — у значенні «народ», «плем'я». Оскільки євреї звали «язи́ками» (גויים, «гоїм») всі неєврейські народи, їхні релігії відповідно називались «язичницькими». З появою християнства це слово стало вживатися і щодо нехристиянських релігій.
«Заспів» є першим віршем збірки, з нього стає зрозумілим, про що буде йти мова в цілому творі. У ньому розповідається про язичницькі вірування наших пращурів, згадуються Дажбог, Стрибог, Перун, духи, хануни-водяники, мавки, лісовик, русалки та описується їхня діяльність на землі та на небі.
Волос - бог скотарства, торгівлі у давніх слов’ян .
Стрибун - бог вітру, бурі, негоди у давніх слов’ян
Перун - бог дощу, грому, блискавки.
Хануни-водяники - духи річок, озер, колодязів.
Лісовик - міфологічна істота, яка, за уявленням багатьох народів, жила в лісі.
Мавка - лісова казкова істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям.
Волхв – у давніх слов’ян – ворожбит, чарівник, маг.
Виразне читання фрагменту «Заспів».
«Заспів» є першим віршем збірки, з нього стає зрозумілим, про що буде йти мова в цілому творі. У ньому розповідається про язичницькі вірування наших пращурів, згадуються Дажбог, Стрибог, Перун, духи, хануни-водяники, мавки, лісовик, русалки та описується їхня діяльність на землі та на небі.
-Як наші пращури взаємодіяли з природою?
-Які боги згадуються в цьому уривку? Чим вони займались?
-А що робили тим часом преставники «нечистої сили»?
-Яка роль була відведена у всьому цьому людині?
- Знайдіть фрагмент, який повторюється в уривку декілька разів.
Гра «Доповни речення».
« Перед вами стародавні...»
«У часи ті бог великий…»
«Розкажу вам, як боролись…»
Гра «Хто це?»
- «І ходив-блукав до ночі
Синім степом без дорог...». (Дажбог)
- Представники «нечистої сили», які жили у лісі. (Лісовик, мавки)
- «По пустелі лісовій…. літав на крилах, грав на кобзі золотій...». (Стрибог)
- Представники «нечистої сили», які жили на річці. (Русалки, хануни-водяники)
- «...Часом плакав, як дитина,
Часом сурмами будив...». (Перун)
Перевірте себе!
https://learningapps.org/16281685
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Виразно читати поезію, с.154-155 електронного підручника, відповідати на питання, зробити ілюстрації до твору. Виконати на оцінку тест за посиланням:
https://vseosvita.ua/test/start/flx733
Тема: «Про хрещення Русі князем Володимиром». Значення літописання для нащадків.
Добрий день, діти
Пригадаймо!
Пригадайте літописи з минулого уроку. Які з них вам найбільше запам’ятались?
-Хто такий Нестор-літописець?
-Що ви знаєте про «Повість минулих літ»?
Перегляньте навчальні відео
Літопис «Про хрещення Русі князем Володимиром»
Володимир віддав Корсунь грекам як віно за царицю, а сам повернувся в Київ. І коли прийшов, повелів звергнути всіх кумирів: одних порубать, а других попалити. Перуна ж повелів прив’язати коневі до хвоста і волочити з гори Боричевим узвозом на Ручай, а дванадцять мужів приставив бити його жезлами. І робили це не тому, що дерево може відчувати, а для наруги над бісами, що спокушали цим образом людей, хай прийме відплату від людей. Великий єси, Господи, і дивні діла твої! Вчора був шанований людьми, а сьогодні зневажений. І коли тягли Перуна Ручаєм до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо ще не прийняли хрещення. І, притягнувши, вкинули його в Дніпро. І приставив Володимир (до нього людей), кажучи: «Якщо де пристане, то відпихайте його від берега, аж доки не пройде пороги, тоді залишите його». Вони ж виконали, як було звелено. І коли пустили Перуна і пройшов він через пороги, викинув його вітер на рінь, що й до сьогодні називається Перунова рінь. Після цього Володимир послав своїх посланців по всьому городу сказати: «Якщо завтра хто-небудь не буде на річці: чи багатий, чи вбогий, чи жебрак, а чи раб, — той буде ворог мій». І, почувши це, люди йшли з радістю, раділи і говорили: «Якби це не було добре, не прийняли б його князь і бояри». Ранком зійшов Володимир із царициними і корсунськими попами до Дніпра, і зійшлось людей без ліку: і ввійшли всі в воду, і стояли в ній по шию, а другі — до грудей, малі біля берега, інші тримали дітей на руках, дорослі бродили, а попи ж стояли і творили молитву. І було видно радість велику на небі і на землі: стільки душ врятованих!
Авторів «Повісті» найбільше цікавила проблема походження добра і зла. Зло — це диявол, добро — бог. Людина має право вибору між добром і злом. Бог дав людині «закон», дотримуючи якого, вона після смерті потрапить у рай, якщо ж піддасться диявольській спокусі — буде приречена на вічні муки. Будь-яке лихо людей — справедлива кара за їхні гріхи. Отже, історія людства — це прояв божественної волі. Всім історичним фактам і подіям літописець дає оцінку, керуючись цим критерієм добра і зла.
Важливою справою для літописця є моральна оцінка вчинків героїв. Якщо князь, на думку автора, вчинив правильно, на користь руській землі, богові і церкві, то він всіляко вихваляється; якщо ж він діє всупереч цим інтересам, то його неминуче чекає тяжка кара.
У «Повісті» об’єднано в одне ціле твори книжного і фольклорного походження різних жанрів. Усні оповідання, перекази, легенди, прислів’я, історичні пісні, воїнські повісті, житія, ораторські промови, повчання, твори перекладної літератури, давніші літописні нотатки — усе це під рукою літописця-патріота перетворилося на один монументальний твір, основним завданням якого було з’ясувати історію руської землі, її походження, розвиток, боротьбу з ворогами. Велич і слава Русі, заклик до єднання, боротьба проти княжих усобиць, уболівання за долю рідної землі, її народу — це провідні ідеї і мотиви літопису.
Домашнє завдання:переказувати розглянуті твори, виконати тест за посиланням
14.03.2024
На минулих уроках ми знайомилися з літературою Київської Русі. Мені здалося, що ця тема вас зацікавила і ви із задоволенням працювали, і, мабуть, багато запам’ятали.
Перевірка домашнього завдання (відповіді дати письмовов зошиті)
✵ Який розділ літератури ми вивчаємо? («Історичне минуле нашого народу» )
✵ Звідки ми можемо дізнатися про історичне минуле нашого народу?
✵ Дайте визначення літопису.
✵ Як називається найдавніший літопис, його автор?
✵ Хто такий Нестор Літописець?
✵ Який факт свідчить про високоосвіченість Нестора?
ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Прегляньте відео про Ярослава Мудрого:
Читання літописної оповіді "Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвла книгам"
1. Погана звістка.
2. Битва.
3. Перемога князя.
4. Будівництво храмів.
5. Книги – джерело мудрості.
6. Поширення християнства.
Опрацювання оповіді за презентацією:
https://drive.google.com/file/d/0B20V9V4whzdWVFdUWEhTLWdSaVU/view?usp=sharing
Бесіда за змістом. Рубрика "Поміркуй над прочитаним"
- Яку характеристику ви можете дати князю Ярославу, прочитавши цей фрагмент легенди? (хоробрий, відважний, воїн, за яким підуть інші, патріот, захисник своєї землі).
- Назвіть найвизначніші будівлі часів Ярослава Мудрого. - Як вирозумієте вислів «Батько цього всього Володимир, він землю зорав і розпушив її…»?
- Якими справами Ярослав продовжив ідеї князя Володимира?
- За правління Ярослава на давньоруських землях було відкрито багато шкіл, приділялася велика увага літописанню, книжній справі, була відкрита перша бібліотека.
Завдання: знайти в тексті підтвердження цих слів та вислови, які стверджують важливість книг у житті людини.
- Чому князя Ярослава в народі назвали Мудрим?
Домашнє завдання: с.135-136, читати та переказувати оповіді, дати письмово відповіді на запитання:
-Які риси характеру є спільними для руських князів Володимира і Ярослава Мудрого, з якими ми познайомилися в літописних оповідях.
Тема. Діагностувальна робота з теми :"Аудіювання та читання художніх творів"
Підсумкова діагностувальна робота допоможе тобі узагальнити знання про художні твори української літератури, пригадати, про що в них йшлося, згадати літературних героїв та авторів цих творів. А ще ти зможеш об’єктивно оцінити свої читацькі вміння, зрозуміти, чи успішно ти рухаєшся шляхом компетентного читача.
Бажаю успіхів!
1.АУДІЮВАННЯ. Прослухай художній твір ( казка «Лисиця та Журавель») або перейди за покликанням: https://kazky.org.ua/zbirky/franko-zviri/lysyczka-i-zhuravelj
Дай короткі відповіді на запитання:
1.1. Назви героїв цього твору, місце та час подій.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
1.2. Опиши свої враження від почутого. Хто із героїв тобі сподобався, а хто викликав негативні ставлення. Чому?
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
1.3. Сформулюй тему та головну думку твору.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
1.4. Розкрий алегоричний зміст персонажів твору.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
1.5. До якого літературного жанру належить твір? Свою відповідь обґрунтуй.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
1.6. Поясни, чого навчив тебе цей твір.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2.ЧИТАННЯ. Пригадай художні твори, прочитані в І семестрі, та виконай завдання:
2.1. Установи відповідність між назвою твору та його жанром:
1. «Неопалима купина» А Акровірш
2. «Яйце-райце» Б Легенда
3. «Що за птиця?» В Драма-казка
4. «Микита Кожум’яка» Г Народна казка
2.2. Установи відповідність між назвою твору та його героєм:
1. Макака А «Про правду і кривду»
2. Білобог Б «Мавка-вербинка»
3.Орел В «Цар Плаксій і Лоскотон»
4.Дурень Г «Мудра дівчина»
5.Мавка Ґ «Фарбований Лис»
6.Змій Д «Яйце-райце»
7.Маруся Е «Берегиня»
8. Мавпа Фрузя Є «Летючий корабель»
9.Чорти Ж «Микита Кожум’яка»
2.3. Установи відповідність між автором та назвою твору
1. «Фарбований Лис» А Олександр Олесь
2. «Мавка-вербинка» Б Іван Франко
3. « Цар Плаксій та Лоскотон» В Василь Королів-Старий
4. «Микита Кожум’яка» Г Василь Симоненко
2.4.Установи героя твору за описом (портретом)
1.«..незвичайно красна дівчина, що з'явилася не знати звідки,..темні очі, що були, як фіалки або фіалова тінь; … довге темно-синє волосся, що відблискувало, як гайвороняче крило, …довгі світло-зелені шати. А тим часом вона простягла до нього ніжні, білі, як лілеї, руки, й він почув голос, неначе задзвонили навколо сині дзвіночки…»
_______________________________________________________________
2. « Голова його мов бочка, Очі - ніби кавуни..»
_____________________________________________________________________________3. «всі його лають, сміються з нього, а він, знай, на печі в просі сидить в чорній сорочці».
_____________________________________________________________________________4. « А найменший - щось страшне!
Вже трилітком клав мене!
... Раз колись коня мій син
Перекинув через тин.
... А сердитий! Тільки слово -
І скипів, і вже готово!
Що підвернеться під руку,
Все потрощить, як макуху!
Чулий хлопець він і добрий,
І розумний, і хоробрий,
І всіх любить нас, либонь,
А зачепиш - як огонь!»
______________________________________________________________________________________________________
5. «Якийсь дивний і страшний звір, синій-синій, з препоганим запахом, покритий не то лускою, не то якимись колючими гудзами, не то їжовими колючками, а хвіст у нього — не хвіст, а щось таке величезне а важке, мов довбня або здоровий ступернак, і також колюче»
______________________________________________________________________
Тема.Точність, дотепність та повчальний характер прислів’їв та приказок. Жанрові особливості.Засоби художньої виразності в загадках, прислів’ях, приказках.
Прислів’я та приказки відображають споконвічну спостережливість і мудрість українського народу, його погляди на світ, суспільне життя, характер і поведінку людей. Недарма їх називають золотими зернами народної мудрості. Наприклад, люди зауважили, що робота, виконана нашвидкуруч, має гірший результат, ніж та, яку виконують старанно, не поспішаючи, і висловили помічене стисло: “Скорий поспіх – людям посміх”. Спостерігаючи за природою, переконалися: що кращий урожай, то щедріше прогодуєш себе і родину взимку: “Влітку один день рік годує”.
Прославляючи працелюбність, сміливість, скромність, кмітливість, розсудливість, розум, вірність слову, прислів’я засуджують ледачих, пихатих, скупих, брехунів, базік.
Прислів’я та приказки відбивають характерні риси українського народу – почуття гумору, оптимізм, вміння з іронією ставитися до своїх труднощів та негараздів.
Фактично прислів’я та приказки вживалися у найрізноманітніших сферах життя, тому й їхня кількість дуже велика. На сьогоднішній день дослідником, який зібрав й упорядкував найбільшу кількість цих коротких висловів є І. Франко. Він записав 31 091 прислів’я й приказку. Сьогодні ми закріпимо набуті знання про прислів’я та приказки, спробуємо їх практично застосувати.
Діти, пререгляньте навчальне відео:
– З поданих висловів виписати в одну колонку прислів’я, а в іншу – приказки.
1. Спатимеш – не побачиш, як сходить сонце.
2. На дерево дивись, як родить, а на людину – як робить.
3. Стук-грюк, аби з рук.
4. Лінивому все ніколи.
5. Зроби діло – гуляй сміло.
6. Як дбаєш, так і маєш.
7. Косо, криво, аби живо.
8. Не мудруй багато, а працюй завзято.
9. А йому щодня неділя.
10. Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
11. І за холодну воду не береться.
Відгадай прислів'я за картинками:
1.
Гра “Перефразуй”.Перетворити загадки на прислів’я.
Наприклад:На вазі не зважиш, на базарі не купиш. (Загадка). – Розум на вазі не зважиш і на базарі не купиш. (Прислів’я).
Гра “Розпізнай”.
1. Яким прислів’ям оцінюють вашу працю, якщо ви швидко й добре відремонтуєте стілець, радіоприймач, тощо?
2. Яке прислів’я ви загадаєте, якщо довго не могли відгадати загадку, а разом з товаришем зробили це швидко?
3. Що скаже вчитель тому, хто першим здав самостійну роботу, виконану неправильно?
4. Якщо ви надмірно усім цікавитесь, втручаєтесь із недоречними запитаннями в розмову старших, що вам можуть сказати
5. Якщо з вами трапиться біда і вам на допомогу прийдуть друзі, яке прислів’я згадаєте?
6. Яке прислів’я допоможе вам відшукати дорогу в незнайомому ?
Тема. Прислів'я та приказки. Їхня краса й мудрість. Народне уявлення про довколишній світ. Види прислів’їв і приказок
Народ скаже, як зав’яже.
Народна мудрість
Добрий день, діти. Що слово – то наука. Це про народну мудрість. Що може бути краще за фольклор, який був, є і буде найкращим порадником?
Сьогодні ми продовжуватимо говорити про неоціненні коштовності українського народу – прислів’я і приказки. Це правила, яким людина може керуватися у повсякденному житті. Вони рекомендують, застерігають, схвалюють і засуджують.
В прислів’ях не має готового вирішення якоїсь проблеми, а тільки порада, і поштовх до роздумів. Прислів’я і приказки цінні не лише через те, що в них ховається авторитет наших предків, а й тому що вони зачіпають практично кожну ділянку життя пересічної людини, її побуту, принципів її існування.
Поради, що є у прислів’ях та приказках підійдуть усім. І старим, і молодим і ще зовсім юним,таким, як ви. Тож давайте будемо вивчати нашу народну творчість. Пишаймося такими фольклорними надбаннями, які має наша українська культура.
Перегляньте відеоурок
Гра «Розпізнай» Допоможуть вам здогадатися, про який вислів йде мова, малюнки-підказки.
1. Яку приказку кажуть, коли хтось перебільшує у своїй розповіді?
2. Яким прислів’ям попереджають людей про те, що слово неможливо повернути назад?
3. Так кажуть про того, хто хоче зробити одночасно декілька справ.
4. Яку приказку кажуть тоді, коли згадали про людину, а вона , ніби почувши, прийшла?
5. Яким прислів’ям оцінюють вашу працю, якщо ви швидко й добре відремонтуєте стілець, телефон, телевізор чи будь-які інші речі?
6. Яке прислів’я ви згадаєте, якщо довго не могли виконати якесь завдання, а разом з товаришем зробили це швидко?
7. Яке прислів’я допоможе вам відшукати дорогу в незнайомому місті?
8. Якщо з вами трапиться біда і вам на допомогу прийдуть друзі, яке прислів’я згадаєте?
Відповіді: робити із мухи слона, слово не горобець, вилетить – не спіймаєш; на двох стільцях не всидиш ; про вовка промовка; діло майстра величає; одна голова добре, а дві – краще; язик до Києва доведе; друзі пізнаються в біді.
Дешифратор. Відновіть зашифровані прислів’я та приказки.
1. Оба анп, оба пав про.
2. Ків вижи, ікв чисьу.
3. Єад і з кур ен пусвикає .
4. Увім утизя, муій і дати від.
5. З векоїли хрима лийма щод.
6. Не рів вамсло, а вір малід.
7. Дурвіне ноказ ен сапиний.
Між рьомат редевами блузакав.
Відновіть прислів’я та приказки. Усно поясніть, як ви розумієте ці вислови.
1. Книгу прочитав – … а) та немає вороття.
2. Щоб правду знати… б) кочергою не дістанеш.
3. Горе тому жить… в) не на наші зуби.
4. Хоч і довго вчився… г) на крилах політав.
5. Є каяття… ґ) та дурнем лишився.
6. Така робота – … д) хто життям не дорожить.
7. Ці горіхи… е) ні в тин, ні в ворота.
8. Пожалів вовк кобилу… є) треба книгу читати.
9. Задер носа, що… ж) залишив кістки та гриву.
Відповідь: 1- г, 2- є, 3- д, 4- ґ, 5- а, 6- е, 7- в, 8- ж, 9- б.
Друже, сьогодні ми з тобою над загадками попрацюємо, розум і кмітливість потренуємо.
Перевір себе. А загадка — це твір невеличкий,
буває прозовий або поетичний.
В загадці предмет не називають,
а за ознаками вміло ховають.
Ануте, діти, ось сідайте!
Я загадку за хвіст піймав;
Подумайте і розгадайте,
Чи я диковину придбав.
-Який цікавий початок у цій загадці! Ось такий інтригуючий зміст. Ну й дивовижа! Хто ж бо з нас не захоче прочитати її далі до кінця що ж воно там буде? А дідусь тільки посміхався собі, погладжуючи бороду, читайте, малята, мені того і треба.
Від дідуся Кенира діти отримували хитрі – хитрющі загадочки. Ось хоча б оця:
Хто доня?
Мати доні молодій
Огородик наділила.
Розкошує доня мила,
Каже неньці — тісно їй:
«В земляній сиджу коморі,
А коса моя надворі».
Хочу цей раз штуку втнуть:
Не скажу, як доню звуть;
Ви ж до загадки верніться,
З краю пильно придивіться.
-Придивилися? Складіть перші букви кожного рядка зверху вниз! Ось і вийшла відгадка — морква
-І справді, на цей раз штуку втнув дідусь. Це ж треба так скласти загадку, щоб вона в собі містила замасковану відгадку.
Загадки Леоніда Глібова цікаві своєю формою і змістом. Вони нагадують дитині маленьку казочку із таємничим сюжетом.
Отже, Л. Глібов розвинув жанр поетичної загадки, спираючись на усну народну творчість. Так з’явилася літературна загадка.
Ось і сьогодні ми ознайомимося з його поетичними загадками та акровіршами, відгадкою до яких були букви, складені з перших рядків віршів.
Робота над теоретико-літературними поняттями.
Запишіть:
Літературна загадка ─ загадка, складена автором.
Акровірш – це поетичний твір, у якому початкові літери кожного рядка, прочитувані згори вниз, утворюють слово чи фразу. Ще називається віршована загадка.
– Який настрій переважає у вірші-загадці «Химерний, маленький…» Леоніда Глібова?
─ Про що розповідається у вірші-загадці «Химерний, маленький…»
Л. Глібова?
Прочитайте вірш мовчки. Поміркуйте, на скільки частин його можна поділити?
(На дві. У першій описується вареник, а в другій ─ відгадка)
Свою думку аргументуйте.
-Чи любите ви загадки? А смачні вареники?
-Доберіть слова з тексту, які автор використовує для характеристики вареника. (Химерний, маленький, бокастий, товстенький)
-За допомогою яких дієслів Л. Глібов зображує рухливість вареника? (Удавсь, прибравсь, напхався, купався, уродився, умився, скакав, напився, скотився, пропав).
-З якою метою автор використовує ці дієслова?-
За якими ознаками (словами) ви відгадали загадку?
-Визначте основну думку вірша (Щоб їжа була смачною, необхідно її вміло приготувати, саме за цією ознакою її визначають).
-Чим пояснити те, письменник зображує вареник як живу істоту?
-Що ви уявляли, коли читали акровірш «Що за птиця»?
-Про якого птаха говорилося у творі? (Про муху)
-Чому муху названо птахом?
-Які негативні риси людського характеру письменник висміює на прикладі мухи-птаха? (Лінь, хвалькуватість, підступність, хитрість…)
-Які художні засоби використані в акровірші? (порівняння (як пташка), синоніми (просить, гнеться), протиставлення (ходить старець, просить, гнеться, а у неї всюди є)).
-З якою метою автор використовує ці художні засоби? (Ці художні засоби допомагають яскравіше уявити описуваний предмет, знайти відгадку).
-Визначте основну думку акровірша. (Засудження тих, хто живе за рахунок інших).
Тема. Загадка як вид усної народної творчості. Зміст і форма загадок
Добрий день, діти. Наш урок ми розпочинаємо з розв’язання пелюсткового кросворду. Необхідно правильно вписати відповіді, щоб у виділених кружечках прочитати тему уроку, над якою ми будемо працювати сьогодні.
1. Як називається фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події?
2. Який синонім можна добрати до слова коштовність?
3. Антонім слова важко.
4. Як записати слово робота п’ятьма буквами?
5. Як називали дівчину в казці, що відгадала всі загадки пана?
6. Група речень, об’єднаних спільним змістом, головною думкою і граматично,— дє….
7. Не кущ, а з листочками, не людина, а навчить.
Сьогодні на уроці ми ознайомимося із загадками як видом усної творчості, розглянемо зміст і форму загадок, з’ясуємо роль метафори в ній, а також навчимося визначати види загадок та відгадувати їх.
- Пригадайте прочитані народні казки, де персонажі рятують когось або себе від лиха, відгадуючи поставлені їм загадки.
- У сиву давнину відгадування загадок було частиною весільного обряду — своєрідним екзаменом на розумову зрілість молодої чи молодого. У ліричних піснях, широко відомих і нині, живуть спогади про цю давню традицію:
Дівчинко моя, Галю,
Щось я тобі загадаю.
Як вгадаєш — моя будеш,
Не вгадаєш — чужа будеш.
- У чому ж полягає основна особливість загадки?
Підказка! У тому, що в її основі лежить метафоричне запитання.
• А що таке метафора?
Метафора (переміщення, віддалення) — перенесення рис одного предмета на інший на основі подібності.
Все про загадки ви дізнаєтеся із відео
Перевірмо себе!
- Який твір називається загадкою?
- Назвіть основні особливості загадок.
Порівняйте загадки на одну й ту ж тему (про очі) у фольклорі різних народів:
Українське: Два брати під одним дахом, один другого не бачить.
Грецьке: Два брати посварилися, одна гора їх розвела (у перекладі).
- То як звучать загадки на одну тему у фольклорі різних народів?
Але українські загадки мають яскравий національний колорит, віддзеркалюють особливості побуту українського народу, його світобачення.
Тема. Виразне читання народних переказів. «Як Сірко переміг татар». Зміст та жанрові особливості народних переказів
Добрий день. Сьогодні ми знайомимося з непересічною особистістю, козаком-характерником, про чиї подвиги ходять легенди.
Пригадаймо!
- Хто такі характерники? Якими вміннями вони володіли?
- Чому козакам важливо було володіти цими вміннями?
Поміркуймо!
Дивлячись на портрет, пофантазуйте, як склалось життя цієї людини.
Відео серйозно і напівжартома розповість про особистість Івана Сірка більше.
Що ж розповість про отамана народний переказ?
Завдання: виразно прочитайте цей твір.
ЯК СІРКО1 ПЕРЕМІГ ТАТАР
Давно-давно це було, ще за запорожців та за кошового Сірка. Пройшло років чимало, як жив Сірко і як його не стало, а слава про нього і не пройшла, і не пропала. Він був для ворогів страшний і сердитий, а, напроти, для християн був дуже добрий і милостивий.
Одного разу запорожці пішли з Сірком у похід, а татари прочули про те та одразу й побігли на Січ і почали там хазяйнувати: усіх православних християн2 забрали та й повели у полон. А вони, бідні, не хочуть іти та плачуть і ридають так, що аж земля стогне. А татари на плач не вдаряють та нагайками їх підганяють.
Як ось прочув про те кошовий Сірко. Зараз зібрав своїх козаків — та в погоню за татарами: визволяти православних людей. Та летить, як птиця. Добіг близько до татар; бачить, що їх дуже багато, а козаків дуже мало — і давай хитрити. Спинив свого коня і крикнув на козаків:
— А стійте, братця! Підождіть, не ворушіться!
Тоді зіскочив з коня, дав його другому козакові, а сам кувирдь — та й зробився хортом і побіг до татар.
Татари бачать: хорт, красивий такий! Сподобався він їм. Узяли вони його, нагодували. Звик ото той хорт.
Як стали ті татари відпочивати, то той хорт поробив їм так, що вони всі поснули. Тоді він назад до козаків та знову кувирдь — і зробився чоловіком! Кинувся тоді з козаками до татар, усіх їх вирубав, а християн вернув назад.
Християни дуже дякували Сіркові і пішли собі щасливо додому. А Сірко з своїми козаками став гуляти по-старому.
Поміркуймо!
- Як ви вважаєте, чому про Івана Сірка складали народні перекази?
- Які найголовніші риси його характеру?
- Ким би був Іван Сірко у наш час?
Добрий день, діти.Сьогодні ми зустрілись не просто так. Привід для нашої зустрічі особливий! І це особливі люди, українці, про яких з давніх-давен знали по всьому світі! Про них знято не один фільм! Крім того, вони стали героями популярного мультфільму! Це-козаки, які жили на Запорізькій Січі.
Довідка!
Козаки – вільні озброєні люди, представники військового стану
Запорізька Січ – це фортеця-містечко. Козаки жили там увесь вільний від військової діяльності час.
На минулих уроках ми з вами читали міфи і легенди, обговорювали їх. Сьогодні ознайомимося із переказами.
Пригадаймо!
Перекази — усні оповіді про життєві факти, явища, драматичні ситуації, пов´язані з конкретними історичними подіями, інформація про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання почутого (звідси і назва — переказ).
Джерелом для переказів були розповіді учасників чи очевидців історичних подій минулого, які, викликавши зацікавлення слухачів, почали передаватися з уст в уста.
Їхня мета – донести до нащадків сутність тих чи інших подій, нерідко - з повчальним підтестом.
Перекази зберігають історичну пам'ять народу, учать любити й захищати свою землю, виховують мужність.
Перегляньте відеоуроки :
Тема. Легенди та перекази Кіровоградщини
Добрий день, діти. Кіровоградщина – рідний край, який близький і дорогий кожному, хто хоч раз побачив безмежне привілля степу, вдихнув чистого й п’янкого повітря на луках, почув сюрчання коника в лагідному надвечір’ї.
Вітри героїчної історії проносилися над нашою землею і назавжди залишилися в степових могилах німими свідками історії.
Пригадаймо!
Легенда – це фантастичне оповідання про історичне минуле, чудесну пригоду, яке сприймається як достовірне.
Фантастика і вимисел легенди – саме ті чинники, за допомогою яких неясне стає зрозумілим, а недосяжне – досяжним.
Переказ – достовірна оповідь про минуле.
Перекази, як і легенди, покликані зберегти в народній пам’яті й передати майбутнім поколінням знання про історичне минуле народу.
Сьогодні ми прочитаємо легенди та перекази про той край, звідки ми родом, про походження назв сіл, хуторів, лісів, озер, річок.
Прочитайте легенди та перекази, які були створені на території Кіровоградщини
Про походження річок і балок.
Колись на Землі жив Змій. Багато він пожер людей, бо дужчого від нього на світі не було.
У той час жили Дем’ян і Кузьма – Божі ковалі. Задумали вони Змія зі світу згубити.
Одного разу Змій поткнувся до них, а вони – в кузню… Заперли залізні двері. Змій і каже: "Кузьмо, Дем’яне, Божі ковалі, відчиніть, бо ковтну вас із кузнею!"
Ті відповідають:
– Коли ти силу маєш, то полижи двері. Ми тоді сядемо на язик – і ковтай.
Змій лиже, а ковалі гріють і гріють залізо та кують кліщі. Пролизав Змій двері, висунув язик, а Кузьма й Дем’ян кліщами за того язика вхопили й молотами почали гатити… Уморили Змія, запрягли в плуг, що на дванадцять пар волів і давай орати.
Скільки Змій не просив – не давали йому ні пити, ні їсти.
– Буде з тебе, - кажуть Божі ковалі, – і того жиру, що викохав на людях.
– Ну, – каже Змій, – коли так, то перед страшним судом освічу я своїм жиром увесь світ!
Чи довго ще орали, чи ні, дійшли вже до моря. Змій – у море, – і випив усе море. Від того й лопнув. Кузьма та Дем’ян узяли та й закопали Змія під горою. Бог його знає, коли це на світі було. Але через деякий час полився гас із тієї гори. Але люди вважали цей гас нечистим, тому боялися ним світити…
Кузьма й Дем’ян поки не заморили Змія, орали глибоко – потекли ріки, а як заморилися, орали мілко – і стали балки.
Так і взялися по селах річки й балки.
Словник
Віл – самець великої рогатої худоби у віці старший 2 років. Використовується як м'ясна й робоча тварина.
Гас – горюча рідина, продукт перегонки нафти.
Походження могил і долин.
Люди кажуть, що про могили й долини існує своя легенда.
Давно, Бог його знає й коли, жив на світі богатир, і була в нього сестра. Той богатир щодня їздив на полювання, а сестра залишалася вдома й варила обідати.
От сестра покохала Змія, який був надзвичайно дужим. Але проти богатиря нікого у світі дужчого не було.
Задумала сестра звести брата зі світу.
Одного разу приїхав той додому, а сестра підсіла до нього й питає:
– Скажи, братику, є хто проти тебе дужчий?
– Нема, – каже брат.
– А якби зв’язати руки дротом?
– Розірву й дріт!
– Що ж є таке, щоб ти не розірвав?
– Усе порву, але є одне – шовк, шовком якби зав’язав товсто, тоді б, хто його знає…
– Ну добре, брате. Дістану шовку – спробуєш сили?
– Добре, сестро, дістань.
На другий день дістала вона шовку, а Змія сховала під підлогою.
Тут приїхав богатир.
– Нумо, брате, пробувати силу, поки голодний!
– Нумо!
Сів богатир на лаві, а сестра давай його в’язати, давай обкручувати руки. Мотає та й мотає. Намотала вже так товсто, що руками не обійме!
– Ну, братику, пробуй!
– Добре, зараз побачу.
Смикнув богатир – не рветься.
Сестра тоді:
– Вилазь, Змію, скоріше!
Тільки той показав голову, а богатир як нап’явся, так той шовк зі шкірою й зліз із рук. Тоді махнув він раз, удруге, втретє шаблею, - усі голови в Змія позлітали.
– Отака ти, – каже, – в мене вірна сестра?!
Узяв тоді її за коси, прив’язав дикому коневі до хвоста й пустив…
Де вдариться вона головою, – там могила, де вдариться спиною, – там долина…
Оббіг той кінь півсвіту. З того часу, кажуть, стали могили й долини.
Дійсно, різноманітна та приваблива земля Кіровоградщини… Вийдеш у поле, задивишся на лани або на степи наші, заслухаєшся в шум, який безперестанку над ними несеться, і здається, що земля про своє минуле з тобою розмовляє, що вона тебе, як мати сина, навчити хоче: як ти маєш її шанувати й любити, як маєш про неї дбати.
Легенди й перекази – свідки історії, зразки історичної пам’яті народу. Їх зберегли для нас літописи, береже й берегтиме народна пам’ять. Адже "Велесова книга стверджує: "Старі часи – то наше благо. Дістанемо від них твердості і кріпості…"
Поміркуймо!
· Чому, на вашу думку, ми сьогодні вели мову про легенди та перекази рідного краю?
· Що свідчить про мудрість і мужність нашого народу?
· Чому богатирів у легендах народ наділяв здатністю творити дива?
· Що пов’язує легенду та переказ, адже вони завжди крокують разом?
Тема. «Берегиня» - міф про зародження людської цивілізації та про охоронницею людей від темних сил
Добрий день, діти. Як ви вважаєте, чи було те, що оповідають нам міфи та легенди, насправді? Чи це лише казки, які дійшли до нас із давніх-давен? Ніхто не може відповісти напевно, але якщо ми цікавимось минулим наших пращурів, ми маємо знайомитись з тими речами, які вони поважали і так само з повагою ставитися до всіх пам’яток, які збереглися з тих часів. Це частина нашої історії, знати яку — наш обов’язок, якщо ми хочемо мати майбутнє, про яке згодом будуть оповідати і нашим нащадкам.
Слов’яни вірили в багатьох богів і пов’язували з кожним з них ті чи інші сили природи, стихії та явища. Добрі боги дарували людям добробут, щастя, врожаї, захищали від злого ока та заздрощів; погані ж боги творили зло, насилали злидні, смуток, чвари та смерть. Усі боги мали своїх послідовників, тому одвічне протистояння добра і зла має витоки ще за тих часів.
Сьогодні ми познайомимось з міфом, з якого ви зрозумієте, які боги та богині, за віруваннями древніх слов’ян, панували колись на землі та які добрі та погані вчинки характеризують їхні постаті у міфології.
Реальні та фантастичні елементи людської поведінки
Кожен міф чи легенда мають головних та другорядних героїв, яким притаманні як реальні, так і фантастичні елементи поведінки. Щоб правильно їх розрізняти, давайте визначимо, що таке реальність.
Реальність (від лат. realis — «речовинний», «дійсний») — це термін, який означає те, що існує насправді. Тобто реальне — це те, що існує в об’єктивній дійсності, дійсне, протилежне до уявного, вигаданого, фантастичного.
Фантастика — жанр художньої літератури, у якому за допомогою додавання вигаданих, уявних елементів створюється світ, відмінний від сьогоденного, реального. Фантастичне — це щось химерне, вигадане, малоймовірне, створене уявою.
Із відео ви дізнаєтесь про міфічні істоти, про які йдеться у міфі «Берегиня»
А також попрацюйте з текстом разом із відеоуроком
Берегиня — це богиня життя і родючості, матір усього сущого, яка дає життя і оберігає людей від усякого зла, добра «хатня» богиня, що оберігала оселю, малих дітей, добробут сім’ї. Зображення Берегині — стилізованої жіночої фігурки з піднесеними для благословення руками — і сьогодні можна зустріти на українських вишиванках і писанках. У давньослов’янській релігії — це русалка, добрий дух, хранителька.
Поміркуйте!
-На що спонукають людей боги-захисники? Наведіть цитати з тексту.
- Чим хотіла допомогти людям Берегиня?
- Як Чорнобог хотів перешкодити світлим богам?
-Хто переміг у протистоянні світлих та темних сил?
-У чому виражалась вдячніть людей своїй захисниці?
Тема. «Неопалима купина», «Як виникли Карпати». Уявлення про добро і зло
Діти, погляньте навколо себе — усе, що нас оточує, було створено або людьми, або вищими силами. І якщо можна зрозуміти, хто зробив парту, стіл, книгу, класну дошку та вікно, то звідки насправді взялися озера, річки, гори, дерева? Чи замислювались ви над тим, хто або що сприяло їхній появі? Природознавчі науки дадуть вам чіткі відповіді на це питання, але художня література має свої, більш цікаві версії та історії, з якими ми ознайомимось сьогодні на уроці.
До вашої уваги легенда «Про неопалиму купину». Із відео ви дізнаєтесь , що таке неопалима купина, зміст міфу та його аналіз
- Що нового ви дізналися з цієї легенди?
Чи знаєте ви, як виникли Карпати? Ні? Тоді наступна легенда вам усе розповість.
Уявлення про добро і зло
Добро́ — категорія етики, якою позитивно оцінюють певну поведінку, явища чи події. Добро — благо, моральне, правильне, стверджувальне, позитивний початок, корисне, пожиточне.. Людській волі є властивим бажання добра, краси або правдивого щастя. Кожна людина гостро відчуває природне бажання добра, яке б зробило її щасливою. Добро протистоїть злу, поганому, руйнівному, негативному початку.
Зло — це щось погане, якась кривда та несправедливість. Тобто все, що викликає в нас незадоволення, огиду, або взагалі оцінюється нами негативно.
У душі кожної людини завжди живуть ці дві несумісні протилежності — добро і зло. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важливо, щоб душі більшості з нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися там і перемогти.
Пригадайте ті казки, які розповідали вам бабусі,— у них завжди перемагають справедливість, правда, добро, незважаючи на важкі перешкоди та вчинки поганих персонажів. У них герої знешкоджують страховиськ, відьом, підступних тварин. У казках завжди щасливий кінець. Завдяки їм ми знайомимось із добрими героями: хоробрими воїнами, відважними принцами, богатирям, намагаючись наслідувати їх, та недолюблюючи поганих — Чахлика невмирущого, Бабу-Ягу тощо. Казки вчать доброти, милосердя, любові, вони — наші перші вчителі.
Добро і зло зустрічаються не тільки в легендах та міфах, вони повсякчас навколо нас. Ми маємо навчитись одне від іншого та творити добро, щоб зло ніколи не перемогло.
Що вже мохом поросло,
Що, нащадками забуте,
За водою поплило.
Перед вами стародавні
Пройдуть хвилями часи,
Із могил до вас озвуться
Наших предків голоси...
Рядки вірша відомого українського поета Олександра Олеся звучать немов від імені кожного, хто прагнув донести до читачів дух далекого часу.
Ще з давніх-давен люди прагнули зрозуміти, звідки з'явився світ, чому ніч змінює день, від чого буває вітер, як виникає дощ.
Давні люди намагалися пояснити ці явища могутніми надприродними силами богів і духів, яким усе підвладне у світі. Так з'явилися міфи і легенди.
Поміркуймо!
- Як ви думаєте, що можна зробити за допомогою фантазії?
- Коли людина звертається до фантазії?
Перегляньте навчальне відео з теми:
Легенда - народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою; міф, фантазія, вигадка, повір'я.
Міф
1. Оповідь, переказ, що передає вірування стародавніх народів про богів і легендарних героїв.
2. Щось вигадане, неіснуюче.
Легенда близька до міфу. Але якщо міфу вірили безоглядно, то в легенді більше відчували фантастичний елемент, поетичне, образне перебільшення.
Завдання: записати до зошита у дві колонки відмінності міфу і казки.
Казка | Міф (легенда) |
• Невизначеність місця і часу дії. • Персонажі максимально типізовані, відсутня індивідуальність. • Обожнювання природи більшою чи меншою мірою. • Зображення фантастичних подій. • Сприймається слухачем як фантастика, вигадка, розповідається для того, щоб розважитися або з метою повчання. • Можлива велика кількість епізодів, прозова форма | • Зображуване (незвичайне і фантастичне) претендує на певну достовірність у минулому. • Персонажі – конкретні люди зі своїми іменами і психологічними особливостями, але володіють незвичайними здібностями, надприродними якостями. • Природа не обожнюється, хоча окремі міфологічні мотиви й образи зберігаються. • Зображення незвичайних подій, наявність чудодійних предметів, перевтілення. • Незважаючи на вимисел, сприймається слухачем як достовірна розповідь. • Стисле зображення лише одного епізоду, прозова форма |
Пояснення назви.
«Великий Віз» або «Велика Ведмедиця» — це сузір’я північної небесної півкулі, складається з семи великих зір та багатьох малих. Сім великих зір утворюють на небосхилі форму возу, за що й дістали таку назву. На території України спостерігається протягом цілого року.
Послухайте легенду «Про зоряний Віз»
А тепер до вашої уваги легенда про те «Чому пес живе коло людини?»
- Які ваші враження? Що сподобалося чи найбільше запам’яталося?
Поміркуйте!
- Яка ж роль добра і зла в житті людини?
Порівняйте свої висновки із тими , які є у відео.
- Якого героя ви хотіли б наслідувати? Чому?
Немає коментарів:
Нові коментарі наразі не дозволено.