Drop Down MenusCSS Drop Down MenuPure CSS Dropdown Menu

7-Б клас Виховна година

2023-2024 навчальний рік

                   ЩОРАНКУ  9.00
ВІЧНА  ПАМ'ЯТЬ КОЖНОМУ, ХТО  ЗАГИНУВ  ЗА УКРАЇНУ!






31.05.2024
Бесіда: Основні правила поведінки на воді. Правила поведінки під час літніх канікул

24.05.2024
Бесіда: Геологічні явища. Захист у надзвичайних ситуаціях природного характеру

17.05.2024
Бесіда: Безпека руху велосипедиста


10.05.2024
Бесіда: Попередження отруєння грибами та отруйними рослинами


02.05.2024
Бесіда: Ти заблукав
Хоч головна порада тому, хто загубився або зазнав аварії, залишитися на місці, проте з нього бувають винятки. Наприклад, якщо ніхто не знає, куди ти пішов, може минути багато часу, перш ніж тебе почнуть шукати. Тоді людині доводиться покладатися на власні знання і вміння.
Головне у такій ситуації – правильно визначити напрямок руху і дотримуватися його в дорозі. Компас і карта дають змогу точно визначити місце, де ти знаходишся, і напрямок руху до найближчого житла, а також точно дотримуватися визначеного напрямку. Для цього виконай такі дії.
1. За допомогою компаса визнач напрямок на північ.
2. Поклади карту так, щоб її верхня частина була зорієнтована на північ.
3. Роздивись навколо і визнач місце, в якому ти знаходишся, за допомогою помітних орієнтирів: річки, озера, гори.
4. Познач його на карті.
5. За допомогою компаса визнач азимут до найближчого житла. (азимут – це кут між напрямком на північ і напрямком на об’єкт).
6. Рухатися за азимутом потрібно так:
§ відпусти утримувач стрілки компаса;
§ зачекай, поки стрілка зупиниться;
§ поверни компас так, щоб кінець стрілки, який указує на північ, зупинився біля нульової позначки;
§ установи візирне коло на число, яке вказує напрямок руху;
§ цілик і мушку спрямуй у напрямку руху;
§ обери в напрямку руху будь-який орієнтир: дерево, скелю тощо.
Рухатися треба до орієнтира. Зупинись. Для пошуків наступного орієнтира порядок дій слід повторити.
Орієнтування за допомогою годинника. Якщо мандрівник має з собою компаса, він досить точно може зорієнтуватися на місцевості за допомогою годинника по небесних світилах. Відомо, що сонце і місяць не стоять на місці, але у визначений час вони вказують на одну зі сторін світу. Наприклад, опівдні сонце і опівночі місяць знаходяться на півдні.
Орієнтування по тіні. Якщо о 13-й годині (влітку о 14-й) стати спиною до сонця, тінь вкаже на північ. Схід буде праворуч, захід – ліворуч. Запам’ятай, що в цей час всі предмети відкидають найкоротшу тінь. Ясної місячної ночі найкоротша тінь падає о 1-й (влітку о 2-й) годині ночі.
Орієнтування по зорях і неповному місяцю. Ясної ночі можна спробувати зорієнтуватися по місяцю і зорях навіть без годинника.
Вночі, коли на небі неповний місяць, досить легко визначити напрямок на південь. Для цього треба подумки з’єднати кінці ріжків місяця прямою лінією і продовжити її до перетину з лінією горизонту. це буде приблизний напрямок на південь.
Чумацький Шлях зорієнтовано приблизно з півдня на північ.
Полярна зірка завжди вказує напрямок на північ. Вона знаходиться в сузір’ї Малої Ведмедиці. Щоб відшукати її на небі, знайди сузір’я Великої Ведмедиці й подумки відклади п’ять відстаней між двома її зірками.
Орієнтування за місцевими прикметами. Цей спосіб стає у пригоді, коли хмарно. Добре відомо, що рослини та комахи чутливі до сонячного тепла. У південному напрямку кора дерев буває світлішою, а північна частина, навпаки, нерідко вкрита мохом. Для орієнтира найкраще обирати поодинокі дерева, що ростуть на галявинах. Як ти думаєш, чому?
Однак пам’ятай, що орієнтування за місцевими прикметами – найменш надійне. Слід постійно шукати підтвердження своїм спостереженням.
Чи знаєш ти, що …
Ідучи без компаса в заданому напрямку, час від часу треба перевіряти його правильність. Адже людина, якій здається, що вона рухається прямо, насправді робить праве коло діаметром 3 – 4 км. Ходити по колу людину змушує сила, яка виникає завдяки тому, що Земля обертається навколо своєї вісі. Ця сила відхиляє вправо течію річок. Тому правий берег річок крутий, а лівий – пологий. Це в північній півкулі. А в південній – навпаки. Там людина, що заблукала, також ходить по колу, але відхиляється не вправо, а вліво.

Правила СОС
СТІЙ – Як тільки зрозумів, що загубився (не бачиш дорослих з якими був, або не впізнаєш місцевість) – негайно зупиняйся! Чим далі від місця зникнення дитина відійде тим важче буде її знайти.
ОЗИРНИСЬ – Озирнись навкруги, можливо ти побачиш їх.
СМІЛИВО ЗАКРИЧИ – Не бійся кричати та не бійся свого голосу. В даному випадку це твоя зброя- використай її. Поклич маму або тата, можливо вони тебе почують. Якщо цього не трапилось – залишайся на місці! Більшість дітей соромляться кричати, чи кликати на допомогу. Але, якщо ти відчуваєш небезпеку, не треба боятись та соромитись кричати.
Запам’ятай, правило трьох “Н”
Ніколи
Ні з ким
Не йди
Важко розрізнити хороших чи поганих людей. Знайомі та незнайомі люди поняття теж відносне. Придумай з батьками кодове слово, по якому можна розрізнити, це дійсно мама чи тато послали знайомого/незнайомого забрати тебе.
Безпечні дорослі, до яких можна звернутись по допомогу:
Поліцейські, медики, пожежні, охорона, продавці у аптеці та крамниці, мами з маленькими дітьми.
Деякі конкретні ситуації:
Вулиця, багатолюдні місця, торгівельні центри, вокзали, аеропорти:
1. Пам’ятай “СОС”: Стій, Озирнись, Сміливо закричи
2. Звернись за допомогою до безпечних дорослих. Безпечні дорослі – це поліцейські, охорона, продавці у аптеці та крамниці або мама з маленькими дітьми!
3. Попроси про допомогу, скажи, що загубився та шукаєш батьків, назви ім’я та прізвища батьків та їх номера телефону, поліції можеш назвати адресу, де живеш. Ти маєш пам’ятати їх на пам’ять, або носити з собою записку, де це записано.
І пам’ятай Ніколи Ні з ким Не йди! Чекай!
- Пам’ятай, що відійти від місця де ти загубився можна тільки з поліцейським!
Дорога додому:
1. Завжди повертайся вчасно, або попереджай батьків, що запізнюєшся
2. Ніколи не розмовляй та нікуди не йди з незнайомими людьми (пам’ятай Ніколи Ні з ким Не йди)! Навіть, якщо дорослий обіцяє тобі щось подарувати. Або, якщо просить про допомогу: доросла людина ніколи не проситиме допомоги у дитини.
3. Намагаються кудись відвести – голосно кричи! «Я вас не знаю! Це не мій тато/мама»
4. Ходи додому завжди одним і тим самим шляхом по освітлених вулицях.
Транспорт:
1. Якщо залишився на зупинці, а дорослий поїхав – стій на місці! За тобою обов’язково повернуться. Домовся про це з батьками заздалегідь.
2. Якщо дорослий вийшов на зупинці, а ти поїхав далі, вийди на наступній зупинці і чекай, за тобою приїдуть. Домовся про це з батьками заздалегідь.
3. Поїхав далеко? Звернись за допомогою до водія або контролера, вони тобі допоможуть!
Ліс:
Перед тим, як йти до лісу, запам’ятай:
1. Не ходи у ліс без батьків!
2. Вдягни яскравий одяг
3. Візьми з собою свисток, пляшку води, трохи їжі та повністю заряджений телефон!
Що робити якщо ти заблукав у лісі:
1. Пам’ятай “СОС” : Стій, Озирнись, Сміливо закричи
2. Відповідай шумом на шум: використовуй свисток, бий палкою по дереву або, якщо можеш, кричи!
3. Не сиди на землі! Побудуй собі лежанку, або шалаш з гілок.
4. Запам’ятай Ніколи не підходь до водойм, навіть якщо дуже хочеш пити!
5. Не їж гриби та ягоди!Ці прості правила допоможуть тобі у скрутній ситуації!



26.04.2024
Бесіда: Будьте обережні на залізниці!


19.04.2024
Бесіда: Правила поведінки на вулиці
Діти! Ми знаємо, що шлях до школи і зі школи додому повинен бути, без­печним. Але багатьом з вас долаючи цей шлях треба переходити вулицю. Тому, щоб з вами не трапився нещасний випадок на дорозі, треба дотримувались правил поведінки на вулиці.
  • Ніколи не переходь дорогу на червоне світло, навіть коли поблизу немає машин, краще переходити дорогу в спеціальних місцях для переходу - так безпечніше.
  • Обходь стороною виїзди з гаражів, автостоянок та інших подібних місць: автомобіль може виїхати заднім ходом і водій тебе не помітить.
  • Якщо тобі треба перейти дорогу, а в тому місці немає світлофора, то уваж­но подивись в обидві сторони, щоб впевнитись, що поблизу немає машин, а тільки потім переходь.
  • Якщо тобі страшнувато переходити вулицю одному, попроси кого-небудь з дорослих тебе перевести, або навіть дочекайся поки дорослий буде переходити дорогу, і йди разом з ним.
  • Будь особливо обережним при переході вулиці, коли в очі світить сонце, яскраве сонячне світло сліпить очі, і ти можеш не помітити машину, яка наближається. Якщо на тобі немає шапочки з козирком, закрийся від сонця рукою чи книжкою.
  • Не вискакуй на проїжджу частину з м’ячем чи іграшкою: ти ризикуєш не побачити машину і попасти під неї.
  • Якщо на перехресті чергує регулювальник, слухайся його вказівок.
  • Не катайся на велосипеді по проїжджій частині вулиці - це дуже небезпечно.Ніколи не ходи гуляти без відома дорослих.
  • Якщо ти загубив батьків у незнайомому місці, стій там, де ти загубився. Якщо їх довго немає, звернися по допомогу: на вулиці – до міліціонера, у магазині – до продавця, у метро – до чергового.
  • Не грайся на вулиці допізна.
  • Не погоджуйся йти з незнайомими людьми до чужого під’їзду, підвалу, на пустир або до інших безлюдних місць.
  • Ніколи не розмовляй на вулиці з незнайомими людьми.
  • Не приймай від незнайомих людей ласощі, подарунки.
  • Ніколи не сідай у машину до незнайомих людей, щоб вони тобі не пропонували.
  • Якщо ти побачиш на вулиці, у транспорті невідому сумку, коробку, згорток, пакет – не чіпай їх.

12.04.2024
Бесіда: Опіки


05.04.2024
Бесіда: Пожежонебезпечні властивості речовин. 
Правила безпечної поведінки учнів під час освітнього процесу
1. Загальні правила
1.1. Учні приходять до школи за 5-10 хвилин до початку занять. У разі повітряної тривоги під час руху до школи, прямують у найближче укриття.
1.2. Забороняється приносити до школи та на її територію з будь-якою метою і використовувати будь-яким способом зброю, вибухові або вогненебезпечні предмети і речовини: спиртні напої, наркотики, інші одурманюючі речовини та отрути, газові балончики, гості та колючо-ріжучі інструменти.
1.3. Не дозволяється без дозволу вчителів йти зі школи і з її території в урочний час. У разі пропуску учбових занять учень повинен надати класному керівнику довідку від лікаря, або записку від батьків (або особи, яка їх заміняє), про причину відсутності на заняттях. Пропускати заняття без поважних причин забороняється.
1.4. Учень до школи приносить необхідні навчальні прилади: книги, зошити, щоденник. Приходить до школи з виконаним домашнім завданням з предметів згідно з розкладом уроків.
1.5. Учень проявляє повагу до старших, піклується про молодших. Учні й педагоги звертаються один до одного шанобливо. Школярі поступаються дорогою дорослим, старші школярі – молодшим, хлопчики – дівчаткам.
1.6. Учні бережуть майно школи, акуратно відносяться як до свого, так і до чужого майна.
2. Поведінка під час занять
2.1. Коли вчитель заходить у клас учні встають на знак вітання, сідають після того, як учитель відповість на привітання і дозволить сісти. Так само учні вітають будь-якого дорослого, що увійшов до класу під час занять.
2.2. Протягом уроку не можна шуміти, відволікатися самому і відволікати інших сторонніми розмовами, іграми та іншими справами, які не стосуються уроку. Учбовий час повинен використовуватися учнями тільки для навчальних цілей. 
2.3. Якщо під час занять учню необхідно вийти з класу, то він повинен підняти руку і попросити дозвіл у вчителя.
2.4. Якщо учень хоче поставити запитання вчителю або відповісти на запитання вчителя, він піднімає руку. Дзвінок про закінчення уроку дається для вчителя. Тільки коли вчитель оголосить про закінчення заняття, учень має право залишити клас. 
2.5. У разі повітряної тривоги учні виконують розпорядження вчителя та рухаються визначеним маршрутом до найближчого укриття
3. Поведінка на перервах
3.1. На перерві кожен учень повинен спокійно вийти з класу, щоб дати змогу черговим приготувати клас до наступного уроку. Категорично заборонено бігати по класу, щоб не штовхнути однокласника, який може отримати травму.
3.2. В коридорі не можна бігати, щоб не збити з ніг школярів, або працівників школи.
3.3. Треба спокійно поводити себе на сходах, не бігати, щоб не зіштовхнути зі сходів іншого учня та не впасти самому. Пам’ятайте, сходи це найнебезпечніша ділянка школи. Не можна з’їжджати зі сходів на перилах, бо якщо не втримаєшся можна одержати серйозну травму.
3.4. Не можна гратись на перерві м’ячем, м’яч може відлетіти у вікно і розбивши вікно діти можуть отримати порізи.
3.5. Не можна гратися та бігати з ручкою, олівцем, палицею або іншими предметами в руках. Можна поступитись і попасти гостряком в очі собі або своєму товаришу. І навіть коли ви абсолютно впевнені, що не впадете, згадайте як часто ви падаєте несподівано.
3.6. Не можна направляти на іншу дитину загострений предмет. Якщо ви бешкетуєте, може трапитись прикра несподіванка, і ви травмуєте інших. Тільки подумайте, які страшні наслідки можуть бути після цього!
3.7. Переходячи з одного кабінету в інший не можна розмахувати сумкою або портфелем, щоб не вдарити тих, хто йде поруч, або не розбити вікно, адже сумка може несподівано вилетіти з рук.
3.8. В зимовий час не можна виходити на вулицю роздягненим, щоб погратися в сніжки. Ви можете захворіти, або ще гірше, отримати чи нанести травму від удару сніжком в обличчя. Категорично заборонено вносити сніг у школу. Коли сніг розтане, то на мокрому місці може послизнутись учень або працівник школи, впасти і отримати забій чи перелом.
3.9. Після закінчення уроків, учні повинні зібратись, спокійно вийти зі школи і безпечним шляхом піти додому. 
3.10. Категорично забороняється учням приносити до школи небезпечні предмети (гострі, колючі, ріжучі, вибухонебезпечні) сірники, цигарки, алкогольні напої, наркотики та предмети, що легко спалахують.
3.11. Під час воєнного стану учням на перерві потрібно знаходитися біля свого кабінету, щоб у разі повітряної тривоги швидко пройти в найближче укриття.
4. Кінцеві положення
4.1. Учні не мають права пропускати заняття без поважних причин.
4.2. Учні не мають права під час знаходження на території школи та при проведенні шкільних заходів скоювати дії, небезпечні для власного життя і здоров’я та оточуючих.
4.3. Учні не мають права знаходитися в приміщенні школи після закінчення учбових занять або позакласних заходів без дозволу працівників школи.


22.03.2024
Бесіда: Правила поведінки дітей під час весняних канікул. Наодинці вдома.



15.03.2024
Бесіда: Здоровий спосіб життя як умова збереження життя та зміцнення здоров’я
«Здоров’я — не все, але все без здоров’я — ніщо»
Сократ
У кожного з вас є своя мрія і кожний мріє швидше закінчити школу отримати спеціальність, заробляти, а хто тільки мати багато грошей, бути успішним у житті і створити сім'ю. Кожна людина в житті чогось прагне. Кожна людина прагне до щастя. А що ж таке щастя?
Для когось щастя – це гроші і влада, для когось – родина і дім, а для інших – здоров`я.
Як не дивно, але визнають за найбільшим щастя - здоров`я ті люди, які його не мають. А, цілком здорові, прагнуть до іншого.
Ми все міряємо у грошових одиницях, думаємо, перш за все, за власну вигоду, нічого не робимо задарма.
У сьогоднішньому суспільстві, якщо вірити медичним дослідженням, здорових людей майже не залишилося. Більшість немовлят уже народжуються хворими: це і хронічні захворювання, і певні фізичні чи психологічні вади, спадковість та інше.
Але ж від цього залежить подальше життя всього людства! Чому ж наші діти народжуються хворими?
По-перше, це наша екологія. Стан нашої екології давно вже гірше припустимого рівня. Ми самі засмічуємо навколишнє середовище відходами промисловості, перетворюємо ліси і парки прилеглі території у сміттєзвалища, не робимо жодних зусиль, щоб покращити стан екології.
Розкажіть про те, як кожний з вас особисто турбується про навколишнє середовище!
По-друге, це наше сучасне життя. Ні для кого не буде дивним побачити майбутню маму з цигаркою в руках або з пляшкою пива. Сучасна молодь вважає, що у «невеликій кількості» це не зашкодить майбутній дитині. А немовля, яке ще в череві матері дихає цигарковим димом та отримує разом з кров`ю матері дозу алкоголю хіба може народитися здоровим ?
Впливає на наше здоров’я і спосіб життя: «просиджування» до ранку за комп`ютером, відсутність свіжого повітря, харчування… Хіба ж сьогодні часто можна побачити підлітків, які катаються на гірці чи грають у сніжки?
Так можна, але після того обов’язково діти хворіють. А це тому, що «живуть» в Інтернеті – там дружать, сваряться, спілкуються. Навіть є такі, що починаючи з початкової школи, діти палять, вживають алкогольні напої. Дуже прикро, що дорослі на це не звертають уваги «Не моя, нехай калічить себе!». А іноді батьки у відповідь «За своїми дивіться!»
Мало хто сьогодні робить зарядку ранком, відвідує спортивні секції… а це все впливає на наше здоров’я і навіть здоров’я майбутніх дітей.
Також на сьогоднішній день у молоді, так би мовити, проблеми з мораллю. Тобто все більше таких, хто вважає нормальними «вільні» стосунки, без зобов`язань. А це, в свою чергу, призводить до різноманітних венеричних захворювань, які також не додають здоров’я молодому організму…
Тобто, можна сказати, що на здоров’я людини впливає багато чинників – як внутрішніх, так і зовнішніх. І якщо людина буде піклуватися про себе і своїх близьких, буде дотримуватися елементарних правил гігієни, правильно харчуватися, радіти сонцю і підставляти долоні теплому весняному дощу, буде піклуватися про навколишнє середовище і допомагати своєму ближньому – то, безперечно, і здоров’я, а разом з тим і душевний стан у неї значно поліпшиться.
Корисні звички. Посміхатися, бути чемним і вихованим, займатися фізкультурою, бути чесним і відкритим, загартовування, ігри на свіжому повітрі, правильне харчування, мити руки перед вживанням їжі, оберігати природу, дбати про рідних, знати свої права та обов’язки, чистити зуби
Шкідливі звички. Куріння, алкоголізм, вживання наркотиків, неповага до старших, битися з товаришами, переїдання, гризти нігті, бути злим і роздратованим, купатися у заборонених місцях, бути жадібним і заздрісним те, вживання токсичних речовин
Загадки
Волосся зачесане певним чином. 
Чим більше миється, тим менше стає. 
Предмет особистої гігієни. 
Їстівні плоди дерев та кущів, що містять вітаміни. 
Збудники захворювань. 
Речовина для чищення зубів. 
Речовина для миття волосся. 
Вислови про здоров'я.
Здоров‘я — це найвище благо, дароване людині природою. Без нього життя не може бути повноцінним і щасливим.
Здоровим потрібно бути з раннього дитинства, добре здоров‘я дається Богом та батьками, але зберігати його мусить кожен сам. Не можна розраховувати на те, що залишишся здоровим, зовсім не докладаючи до цього ніяких зусиль.
Здоров‘я в усі часи вважалося найвищою цінністю, що є важливою складовою активного творчого життя, радості та благополуччя людини. Тільки здорова, усебічно розвинена, освічена людина здатна бути справжнім творцем власної долі й долі своєї країни.
Здоров‘я людей належить до глобальних проблем, тобто таких, які мають життєво важливе значення для всього людства.
Здоров` я – це одна з головних умов досягнення успіху в житті. Бережіть його з молодих літ, зміцнюйте й примножуйте його. Не витрачайте даремно цей безцінний скарб, дарований Природою

Сьогодні ми говорили про те, яким насправді буде життя завтра, через 3, 5, 10 років чи через століття. Чи можемо ми з посмішкою та чистим сумлінням дивитись в очі нашому майбутньому.
Пам'ятайте, що ваше здоров'я – у ваших руках. Будьте здорові!


08.03.2024
Бесіда: Що означає бути справедливим?
Поняття «справедливість» споріднене зі словом «правда». Іноді вони навіть збігаються: коли кажуть, наприклад, жити по правді, кривду переважить. У цьому сенсі правда – справедливість є вищою моральною цінністю, якої споконвіку прагнули люди. Її витлумачують як досконалий лад, якого треба беззастережно дотримуватися. Саме цю правду шукають герої народних казок, переказів, легенд. Поняття правда (справедливість) у цьому значенні протистоїть кривді (несправедливості). Коли ми кажемо «скривдити», то маємо на увазі, що по відношенню до когось вчи­нено несправедливість.
З дитинства кожен знає, що треба завжди казати правду, тобто не брехати, не вигадувати, не перекручувати - не спотворювати своїми словами реальні події. Правдивість є одвічною людською чеснотою. У цьому значенні правда також близька до справедли­вості, бо тільки те ставлення до інших є справедливим, в основі якого лежить правда.
Правда в цьому значенні протистоїть брехні, виявом якої є недо­тримання слова, хитрість, наклеп (обмова), лукавство (лицемірство, святенництво), лестощі.
Зрештою, правду часом витлумачують і як уявлення про дійс­ність. У цьому значенні правда безпосередньо стосується кожної людини, «Скільки людей, стільки уявлень, а отже, й стільки правд!» - скаже хтось із вас. Проте варто пам'ятати, що ця власна (своя) правда, і власна (своя) справедливість є моральними лише тоді, коли спрямовані на досягнення згоди, взаєморозуміння, довіри.
Розглянувши точки дотику понять «правда» і «справедливість», доходимо висновку, що справедливість - це якість, якою міря­ємо, тобто оцінюємо, людські відносини. Критерієм міри при цьому виступає правда. Арабська народна мудрість пояснює це так: «Чотири речі визначають людину, вбираючи в себе все, що існує на світі, - це мудрість, стриманість, розум і справедливість... Правдивість, дотримання зобов'язань, добрі вчинки належать до справедливості».
Отже, справедливість має сенс тільки у відносинах між людьми, у суспільстві. Вона визначає такий порядок людського життя, в якому існує відповідність між діянням і платою, гідністю й винагородою.
Завдання:
Прочитайте афганську казку й біблійну притчу про царя Соломона,  поміркуйте, як в обох випадках правда прислужилася справедливому судові. Чи можна досягти справедливості, якщо не дотримуватися правди? Чому?

СПРАВЕДЛИВИЙ СУДДЯ
В одного скнари пропав гаманець, у якому було сто золотих. Згаявши чимало часу на марні пошуки, він пообіцяв винагороду - десять золотих тому, хто знайде гаманець і поверне гроші. Незабаром у дім скнари прийшов чоловік.
- Візьми свій гаманець, - звернувся він до господаря, - а мені віддай обіцяне.
- У цьому гаманці було сто десять золотих, а тепер тільки сто. Десять монет ти вже взяв собі. Що тобі ще треба?
Пішов тоді чоловік до судді й розказав, як було.
- Чому ти не віддаси чоловікові належне? - спитав суддя у скнари.
- Таж він уже взяв своє з цього гаманця, - вдавано обурився скнара.
Тоді суддя оглянув ще раз гаманець, зав'язав його і сказав скнарі:
- Якщо у твоєму гаманці було сто десять золотих, а тут лише сто, то це не твій гаманець. Йди та пошукай ретельніше свого, а цей віддай чоловікові. Коли знайдеться господар гаманця, він сам поверне його.

ПРИТЧА ПРО ЦАРЯ СОЛОМОНА (3 ТРЕТЬОЇ КНИГИ ЦАРСТВ)
Невдовзі після того як Соломон став царем, прийшли до нього на суд дві жінки. Вони жили в однім домі, і в кожної було по немовляті. Одна з них уві сні випадково задавила своє немовля і підклала його іншій жінці, а в тієї взяла собі. Вранці жінки стали сперечатися: «Жива дитина моя, а мертва твоя», - казала кожна. Так сперечалися вони і перед царем. Вислухавши їх, Соломон наказав: «Принесіть меч». І принесли меч цареві. Соломон сказав: «Розрубайте живу дитину навпіл і віддайте половину одній і половину іншій». Одна з жінок при цих словах вигукнула: «Віддайте їй дитину, але не вбивайте її!». Інша ж, навпаки, казала: «Рубайте, хай не дістанеться не мені, не їй». Тоді Соломон сказав: «Не вбивайте дитини, а віддайте її першій жінці: вона її мати».

Поміркуйте над ситуаціями, коли почувалися скривдженими самі або спостері­гали, як кривдили інших.
Погодьмося, що справедливо ставитися до інших досить складно: адже з позицій моралі ми перші маємо вибачити іншій людині, навіть якщо кривда проти нас з її боку була очевидною. Не чинімо іншим то­го, чого не бажаємо собі, будьмо добрими й милосердними до інших, любімо їх - і лише тоді ми зможемо бути справедливими. Зрозуміло, що досягти цього у відносинах з іншими непросто. Адже ми зазвичай спочатку хочемо, щоб справедливими були до нас, а вже тоді самі ладні відповідати справедливістю на справедливість. Натомість з позицій моралі все добро (любов, милосердя, справедливість) має ініціювати сама людина. Саме цього навчає золоте правило моралі. «Тож досягти справедливості у відносинах між людьми майже не­можливо? » - розчаровано спитає хтось із вас. Не впадайте у відчай! Насправді відчуття справедливості, яке передусім виявляється у спротиві будь-якій кривді, властиве кожній людині. Пошукам прав­ди й справедливості присвячено чи не найбільше творів у фольклорі та художній літературі. Згадайте казки, де на кривдника-лиходія обов'язково падає кара. Моральний досвід людства навчає, що для того, аби бути справедливим, потрібно: по-перше, бути чесним, прав­дивим; по-друге, не зосереджуватися на власній вигоді, користі; по-третє, бути щирим; по-четверте, бути великодушним. Сучасні філосо­фи зауважують, що справедливість та великодушність - це два боки однієї медалі, тож одна цінність не може існувати без іншої.
Завдання:
Почитаємо ще одну притчу та поміркуємо, у чому виявилася великодушність у ставленні братів один до одного. Кому легше досяг­ти справедливості у відносинах - добрим, великодушним людям чи тим, хто дбає лише про себе? Чому?

ПОЛЕ
Один батько залишив своїм синам у спадок поле. Брати його справед­ливо поділили - навпіл. Один брат був багатий і нежонатий, а другий - бідний і мав купу дітей.
Настали жнива. Не йде сон на очі багатому братові, думки в голову лізуть: «Я багатий, навіщо мені стільки збіжжя? А мій брат бідний, йому треба годувати сім'ю».
Устав з ліжка старший брат, пішов на своє поле, взяв кілька снопів і пе­реніс на братове.
Тієї ж ночі бідний брат міркував собі так: «Мій брат не має ні жінки, ні дітей. Єдине, що може його бодай трохи втішити - це багатство. Допоможу йому примножити багатство».
Він устав, пішов на своє поле, взяв кілька снопів і переніс на братове.
Вранці обидва брати потайки дуже дивувалися, що снопів на їхніх полях не поменшало.
Те саме діялося наступними ночами.
Кожен переносив своє збіжжя на братове поле, і обидва щоранку дивувалися, що його не меншає.
Але однієї ночі, переносячи снопи, брати зустрілися на межі. Вони все зрозуміли, засміялися і радісно обійняли один одного.

Прагнення справедливості - одвічна людська мрія. Пам'ятаєте, як невтомно шукав справедливості головний герой народної казки «Про правду та кривду». Найбільшим випробуванням стали для нього життєві негаразди, злидні. Проте від розчарування й відчаю його врятувала правда, яку так ретельно намагалися приховати лиходії. Збагнувши, що його клопіт такий мізерний порівняно зі стражданнями сотень безневинних людей, він відважився проти­діяти кривді - і подолав її. Скарбниця людського досвіду багата на повчальні історії про те, як протидіяти несправедливості. В одній із них ідеться про чоловіка, який перебуваючи перед брамою пекла свято вірив, що він там помилково. «Я - порядна людина, схвильовано розповідав він. За все своє життя я не скоїв нічого протизаконного, намагаючись остерігатися лихих учинків. Я бачив, як одні кривдили інших, проте сам участі в цьому не брав; був свідком, як люди робили неподобства і звинувачували в цьому одне одного. Тільки я був вільний від спокус і не робив нічого. Ніколи». Та коли в пеклі почули цю розповідь, вельми зраділи новому прибульцю, зауваживши, що чоловік потрапив на своє місце, адже добра людина не може просто спостерігати за несправедливістю, а намагається протидіяти їй.
Отже, сприяти справедливості – це передусім протидіяти кривді правдивим словом, небайдужістю, власною активністю.
Кожна людина у своєму житті замислюється над питанням, як це робити. Порадьтесь один з одним з цього приводу і ви.

Підсумуймо :
1. Про які три значення слова «правда» ви довідалися?
2. Чому правда є вищою цінністю?
3. Чи пов’язані поняття «справедливість» та «правда»? Як саме?
4. Що таке справедливість?
5. Як потрібно чинити, щоб бути справедливим?
6. Як справедливість пов’язана з іншими моральними цінностями?
7. Чи можна обстоювати справедливість силою? Чому?
Словничок:
Лестощі - лицемірне, нещире вихваляння; підлабузництво.
Лукавство (лицемірство) - якість характеру людини, чиї вчинки та слова не відповідають справжнім намірам.
Моральні цінності - моральні зразки, поняття, вимоги, приписи, що дають можливість людині оцінювати дійс­ність та орієнтуватися в ній.
Наклеп (обмова) - неправдиві висловлювання про кого-небудь з метою викликати до нього недовіру та зневагу, неправдиві звинувачення.
Святенництво (ханжество, лицемірство) - удавана (не­правдива) доброчесність.
Справедливість - 1. Правильне (правдиве), неупереджене ставлення до кого-небудь або чого-небудь; 2. Людські відносини, що ґрунтуються на моральних засадах.
Хитрість - якість характеру людини, яка для досягнен­ня чого-небудь діє непрямими, обманними шляхами.
Великодушність (від «велика (щира) душа») - якість людини, сповненої добрими, благородними почуттями.



01.03.2024
Бесіда: Небезпека соціальних мереж
 
Виховна година: Чи можна бути волонтером?
Історичні витоки волонтерства.
Волонтерами спочатку називали людей, що добровільно та виключно із свого бажання поступали на воєнну службу в деяких європейських країнах (наприклад, Франції, Іспанії). Зараз від цього громіздкого визначення «волонтерства» залишилося лише слово «добровільно». Правда, додалося ще й «безоплатно».
Волонтерів називають по-різному, але всі знають, що волонтер – це людина, що допомагає сусідам, співвітчизникам та людям, які потребують допомоги вдома чи за кордоном. Волонтери працюють в школах, лікарнях, бібліотеках, таборах з біженцями, при захисті навколишнього середовища – всюди.
Роком виникнення волонтерського руху вважається 1859. Саме тоді французький письменник – журналіст Анрі Дюнан, вражений картинами битви при Сольферино, запропонував ідею створення Червоного Хреста – організації, яка працювала б на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу пораненим бійцям. Принципами, сформульованими Дюнаном, керуються сьогодні волонтерські організації у всьому світі. 
Поняття «волонтер» і «волонтерство» є дуже широким. В основу добровільності покладена здатність однієї людини безкорисливо та, у більшості випадків, анонімно виконувати роботу на благо іншої. Тобто частину часу, енергії, знань, досвіду волонтер витрачає на виконання діяльності, яка приносить користь іншим людям чи суспільству в цілому. Однак, термін «волонтерство» означає передусім діяльність на основі доброї волі.
Волонтерами стають як діти так дорослі. 
Чим же займаються волонтери?
- організовують дозвілля молоді;
- залучають інших до масових форм роботи;
- проводять анкетування, опитування, соціальні дослідження;
- проводять інтелектуальні і розважальні ігри для дітей, молоді, дорослих;
- сприяють розширенню світогляду, інтелектуальному розвитку дітей-інвалідів;
- проводять індивідуальну роботу з інвалідами вдома;
- ведуть пропаганду здорового способу життя;
- беруть участь у заходах, що стосуються навколишнього середовища;
- беруть участь у виїзних акціях тощо.
 А хто зображений на цьому фото?
Це Мати Тереза – одна з найвідоміших, найталановитіших і найулюбленіших особистостей минулого століття. У жовтні 1979 року їй, скромній, проте могутній силою духу індійській черниці, було присуджено Нобелівську премію миру.
Папа Римський Павло шостий на знак вдячності «за її всесвітню місію любові» подарував Матері Терезі власний розкішний білий Лінкольн. Жодного разу не скориставшись автомобілем, Мати Тереза влаштувала лотерею і на одержані кошти заснувала заклад для лікування хворих на проказу.
Агнес Гонкса Бояскіу народилася у 1910 році в місті Скоп`є (Македонія) у заможній албанській родині. Батьки назавжди залишились для неї взірцем подружньої вірності та взаємної любові.
Агнес вирішила служити Богові. Двадцять років вона викладала в монастирському коледжі географію і історію. У 1948 році вона, непримітна черниця, покинула коледж і, маючи лише невелику валізку і п’ять рупій готівкою, вирушила допомагати скривдженим долею й суспільством бідолахам. Щоранку ця невтомна тендітна жінка вирушала в найнебезпечніші, глухі й брудні завулки Калькутти, щоб надати медичну допомогу хворим, нагодувати голодних, втішити стражденних. Так розпочалася ця місія. Самотні, нужденні отримували від неї справжню поміч, яка ґрунтувалася на її глибокій шані до людей і непохитній вірі в неоціненність людського життя. У своєму житті вона керувалась незаперечною істиною: «Найбільше щастя – віддавати себе іншим». Для улюблених своїх бідаків вона давала те, що є найзначущішим у житті кожної людини – час. Час, щоб запропонувати дар дружби самотнім, розраду згорьованим, визнання – зневаженим.
Отже, головними рисами волонтерів є милосердя і доброта.
Милосердя – це безкорислива допомога або співчуття до ближнього, яку здійснює людина від щирого серця. А що ми називаємо добротою?
Доброта – це чуйність, щиросердне ставлення до людей, прагнення зробити добро людям.
Пропоную вам пройти тест на доброту.
Прочитайте по черзі 12 тверджень. Якщо ви згодні – відповідаєте «так», якщо не згодні – «ні».
У тебе є гроші. Міг(могла) б ти витратити все, що є, на подарунки друзям?
Приятель розповідає про свої проблеми. Але це тебе мало хвилює. Чи даси йому зрозуміти, що тебе це зовсім не обходить?
Твій партнер із шахів або якоїсь іншої гри грає погано. Чи будеш ти йому піддаватися, щоб зробити приємно?
Чи часто ти говориш людям гарні слова?
Чи любиш ти злі жарти, розіграші?
Чи довго ти пам’ятаєш нанесені тобі образи?
Зможеш ти терпляче вислухати те, що тебе абсолютно не цікавить?
Чи вмієш ти на практиці застосовувати свої здібності?
Чи залишаєш гру, коли починаєш програвати?
Якщо ти впевнений(а), що правий(а), чи слухаєш заперечення співрозмовників?
Чи охоче ти виконуєш прохання?
Чи насміхаєшся ти над ким-небудь, щоб розвеселити компанію?
Отже, який рівень доброти у кожного з вас – зараз з’ясуєте.
Підрахуйте кількість балів.
Якщо у вас 8 і більше балів – ви люб’язний і доброзичливий. Вмієте спілкуватися з людьми. Тільки одне побажання – бути щирим.
4 – 8 балів: ваша доброта має вибірковий характер; ви можете бути добрим до одних людей і черствим – стосовно інших.
0–4 бали: спілкування з вами буває нелегким, вам не вистачає доброзичливості до людей, відкритості.
Фахівці стверджують, що добрі справи впливають на наше психофізіологічне здоров’я. З’ясувалося, що стан людини, охопленої поривами доброти організм сприймає як позитивний стрес і виробляє величезну кількість захисних речовин. Таким чином, по-справжньому добрі люди набагато рідше хворіють. Крім того, у стані добросердя виробляються гормони, що активізують розумову діяльність і стимулюють творчий потенціал.

Волонтерство в Україні.
Українці завжди опікувалися старими та немічними, вдовами, сиротами. Сильний допомагав слабшому. Великі справи робили разом. Сусіди завжди допомагали один одному під час осінніх робіт у городі чи полі. Чуйність, ніжність у взаєминах між людьми викликали захоплення у мандрівників, які приходили до нас із далеких країн.
Серед відомих нам українців, що творили добрі справи безкорисливо, виділяються Костянтин Острозький – київський воєвода, князь, який за власні кошти відкрив перші школи у деяких містах західної України (16 ст.), в яких училися і діти шляхти, і селянські діти. Окремим фондом здійснювалася підтримка дітей – сиріт.
Гетьмани Петро Сагайдачний і Іван Мазепа у 1702 році на благодійні кошти звели новий великий корпус Києво-Могилянської академії.
Михайло Грушевський – видатний український історик, у 1898 році на власні кошти заснував у Києві школу, в якій діти мали змогу навчатися рідною українською мовою.
Проте, волонтерство в Україні розвивається. Ще у травні 1998 року Україна серед інших країн Європи розпочала реалізацію регіональної програми «Ініціативи по роботі на добровільних засадах». У межах цієї програми був створений Центр волонтеріату «Добра воля», який почав залучати волонтерів і спрямовувати їх у громадські організації. Сьогодні такі організації підтримують і державні структури.
На сучасному етапі ісорії також є багато відомих волонтерів:
Юрій Касьянов. Бізнесмен, став волонтером з початком Евромайдана. З моменту початку проведення АТО збирав і відвозив в зону бойових дій гуманітарну допомогу для військовослужбовців та добровольців. З часом Касьянов разом з іншими волонтерами створив організацію "Армія SOS", яка займається будівництвом розвідувальних безпілотних літальних апаратів для українських військових у зоні АТО. Також "Армія SOS" забезпечує розвідників і артилеристів планшетами з оффлайн картами із супутників і програмою розрахунку балістики. Сьогодні Касянов з командою і далі продовжують забезпечувати армію, крім того, проводять тренінги по роботі з безпілотниками для військових.
Тетяна Ричкова. Родом з Дніпропетровська. Свою діяльність як волонтер Тетяна початку літа 2014 року, коли її чоловік Вадим Ричков пішов служити у 25 десантну бригаду. Ричкова вирішила продати невеликий бізнес і зайнялася забезпеченням армії, в тому числі і на власні кошти. Чоловік Рычковой загинув у серпні 2014 р. в боях під селищем Нижня Кринка. 
Олексій Мочанов. Відомий гонщик є не менш відомим громадським діячем. У часи Евромайдана був одним з лідерів Автомайдану. Після початку бойових дій на Донбасі разом з друзями заснував волонтерське об'єднання "Добровоз", яке допомагає бійцям на фронті. Мочанов активно висвітлює проблеми армії на телебаченні і в соцмережах. У серпні 2015 разом з Володимиром Рубаном був парламентером про повернення українських полонених додому. Був побитий невідомими в прифронтовій зоні.
І це далеко не повний список відомих українців, які були не тільки відомими політиками, культурними діячами, а й меценатами і благодійниками.
Англійський письменник Джек Лондон сказав: «Істинне призначення людини – жити, а не існувати». Люди, які стають волонтерами, розуміють це і відчувають. Вони приносять користь суспільству, натомість отримують задоволення від життя, задоволення від своєї роботи, визнання своєї діяльності іншими (друзями, колегами), отримують вдячність людей, почуття необхідності та можливість змінити щось на краще, отримують позитивні емоції, нові знайомства та нових друзів, можливості реалізації себе як творчої особистості, вони само розвиваються, само реалізовуються, здобувають самоосвіту, мандрують врешті-решт.
 Свого часу ваші бабусі і дідусі, а також батьки, бали участь у «суботниках» і «недільниках». Часто можна було почути, і зараз також, фразу стосовно цього – «добровільно-примусово». Саме таке ставлення заважає відновити престиж і статус волонтерської праці у сучасних умовах. Матеріальні проблеми, засилля світогляду «моя хата скраю», надмірна прагматичність пересічного українця не дають змогу явищу «волонтерства» зацвісти в повну силу. З іншого боку, не дарма кажуть:
Хочеш змінити країну – зміни своє місто,
Хочеш змінити місто – зміни свою вулицю,
Хочеш змінити вулицю – зміни свій будинок,
Хочеш змінити будинок – зміни свою сім’ю,
Хочеш змінити сім’ю – зміни себе!
Нажаль, багато поряд із нами людей, які з різних причин ледве виживають. Якщо кожен із нас буде небайдужим до чужого горя, то це полегшить їхнє життя.
Про що говорять наступні вислови?
Добрі наміри – ніщо, коли вони не стають добрими вчинками.
Нехай схвалення інших буде наслідком твого вчинку, а не його метою. Поділене горе – півгоря.
Я сподіваюсь, що ви у своїх вчинках будете керуватись добром, милосердям, співчуттям. Пам’ятайте, що саме ви – капітан свого корабля життя. І куди ви його спрямуєте – до хорошого, чи поганого – залежить тільки від вас, від вашої особистості.


23.02.2024
Бесіда: Як себе поводити під час хімічної атаки
 
До Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні 
Герої такі не вмирають,
Вони будуть вічно живі.
Героїв завжди пам’ятають
На небі й на рідній землі!
 
- З 2014р. на території України триває війна, війна, яка забрала життя тисячі українців. Початком важких для України випробувань стали події Майдану.
Ніхто не в праві забути морозні дні 2013 – 2014 року, коли від напруги закипала в жилах кров, коли в ім’я віри і правди один за одним падали від куль майданівці.
Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей.
Справжні бої розгорталися в центрі Києва на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, майдані, у Маріїнському парку.
- Першою жертвою від поранення свинцевою кулею став 21-річний Сергій Нігоян, який народився та проживав у Дніпропетровської областіСергія було застрелено близько шостої години ранку, в момент, коли ще тривало перемир’я між мітингувальниками та «Беркутом». В той же день жертвами стали ще декілька осіб.
День за днем тисячі поранених … більше 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти.
- Країна почала дізнаватися все нові і нові імена своїх героїв. Кожна історія викликала гострий, пронизуючий біль, всеохоплюючий гнів та безсилля.
- Кожна нова сповідь закарбувалася в пам’яті, прийшло розумінні, що героїчні подвиги цих звичайних людей не можуть бути забутими. Так з’явилася Небесна Сотня.
Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.
- За нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали – найкращі. І більшість із них – молоді та сильні, ті, що тільки починали жити.
  
- Вони були звичайними хлопцями, а стали Героями, бо в мить останню вiддали нам найдорожче, що мали – своєт життя. За вас вiддали, аби ви жили. Долюбили за них, дiтей їхнiх доколихали, пiсень за них доспiвали. Не плачте, рідні. Дозвольте поплакати свiтовi. Це їх шлях.
- Скільки прекрасних людей загинуло на війні, скільки згоріло міст, скільки полів розтоптали гусениці ворожих танків. В кожній родині, в кожному домі пам’ятають тих, хто боронив нашу землю.
- Кожен із них, як і ми з вами мали свою сім’ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну Україну.
Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!»
- Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв «Небесної Сотні» у наших серцях, а розмірений бій хронометра викарбує час скорботи, душевного болю і жалю…… Тож хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам’ять про загиблих героїв Небесного Війська, героїв АТО..
Небесній Сотні шана й молитви,
За чисті душі, що злетіли в небо.
Їм шлях високий Боже, освяти.
І в мирі, Господи прийми до себе.
- Ми закликаємо вас сьогодні згадати у молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.
-
 Ми Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного – миру, спокою, міцної, квітучої держави та чистого неба над головою. Слава Україні! Героям Слава!


16.02.2024
Бесіда: Відповідальність за диверсії на залізниці
До Міністерства освіти і науки України надійшов лист від Служби безпеки України щодо непоодиноких фактів причетності неповнолітніх громадян віком 14-16 років до вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних із підпалом обладнання, що забезпечує безпеку руху залізничного транспорту.
Так, зокрема, Службою безпеки у столичному регіоні зафіксовано випадки підпалу неповнолітніми особами релейних шаф сигнальних установок, розташованих вздовж залізничних колій Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця».
Релейна шафа сигнальної установки є елементом устаткування сигналізації, блокування на залізничному транспорті, що відповідають за регулювання руху рухомого складу по залізничних коліях (робота світлофорів, перемикання стрілочних переводів, фіксація зайнятості залізничної колії та ін.). Їх пошкодження чи руйнування може призвести до збоїв у русі рухомого складу й виникнення надзвичайних ситуацій на залізниці.
Встановлено, що зловмисники отримують «завдання» на підпал зазначеного обладнання через анонімні групи в соціальних мережах, за що, як правило, пропонується грошова винагорода. Виконавці повинні попередньо здійснити відео фіксацію місця розташування релейної шафи. У подальшому, у темну пору доби, вчиняється її підпал з використанням побутових легкозаймистих речовин. Для гарантованого пошкодження обладнання шафа може відчинятися за допомогою домашніх слюсарних інструментів. З метою отримання грошової винагороди увесь процес підготовки до підпалу та його результати фіксуються на відео, що є обов’язковою умовою замовника.
Не виключається, що анонімними замовниками наведених «завдань» є представники спецслужб країни-агресора, які переслідують мету руйнування або пошкодження об’єктів залізниці, яка має оборонне значення.
Аналогічні випадки пошкодження обладнання залізниці виявлено у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській областях.
Неповнолітні виконавці у повній мірі не усвідомлюють наслідки своїх діянь, що можуть бути кваліфіковані як злочин проти основ національної безпеки України за статтею 113 «Диверсія» Кримінального кодексу України. Відповідальність за вчинення таких діянь настає з 14 років та в умовах воєнного стану карається до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ураховуючи викладене, з метою запобігання несвідомому втягуванню неповнолітніх у протиправну діяльність на шкоду національній безпеці України, можливим особливо тяжким наслідкам на залізничному транспорті просимо терміново провести в закладах освіти профілактично-роз’яснювальну роботу з доведенням до учасників освітнього процесу інформації про:
- ризик прихованого використання супротивником неповнолітніх осіб на шкоду державній безпеці України;
- можливі негативні наслідки для обороноздатності держави і безпеки пасажирських перевезень через виконання «завдань» з пошкодження обладнання залізниці;
- кваліфікацію пошкоджень обладнання залізниці та тяжкість кримінальної відповідальності за вчинення таких діянь, що передбачена статтями 113 «Диверсія», 258 «Терористичний акт», 277 «Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів» Кримінального кодексу України тощо.
Бесіда: Як вчиняти з інформацією, яка несе небезпеку Україні
             Виховна година «Відгомін Афганської війни»
15 лютого – це скорботна дата, День пам’яті воїнів-афганців. Уже минуло 35 років з дня, коли було виведено радянські війська з республіки Афганістан. Афганська війна тривала майже 10 років. Солдати йшли у пекло, вони вірили, що несуть визволення приниженим та поневоленим. Вони вірили, що йдуть не вбивати, а захищати нове життя.
Війна в Афганістані – повномасштабна збройна агресія Радянського Союзу, проти суверенного Афганістану під приводом боротьби з моджахедами, у якому брали участь урядові війська Афганістану і Радянського Союзу проти повстанських груп моджахедів. Розпочалась у грудні 1979 року нападом спецпідрозділів КДБ СРСР на президентський палац у Кабулі і вбивством президента країни Хафізулли Аміна і його оточення та введенням у країну «обмеженого контингенту» Радянської Армії. Війна за офіційними радянськими даними тривала до виводу основної маси радянських військ 15 лютого 1989 року.
Військове угруповання, яке офіційна радянська пропаганда називала винятково Обмеженим контингентом радянських військ, опинилося безпосередньо втягнутим у громадянську війну, що розгорялася в Афганістані, і стало її активним учасником та головним збудником.
У конфлікті брали участь збройні сили уряду Демократичної Республіки Афганістан (ДРА) з одного боку і озброєна опозиція (моджахеди, або «душмани») – з іншого. Боротьба велася за повний політичний контроль над територією Афганістану. Моджахедам в ході конфлікту підтримку подавали військові фахівці США, ряд європейських країн-членів НАТО, а також пакистанські спецслужби.
До складу радянського контингенту входили: управління 40‑ї армії з частинами забезпечення і обслуговування, чотири дивізії, п'ять окремих бригад, чотири окремі полки, чотири полки бойової авіації, три вертолітні полки, одна трубопровідна бригада, одна бригада матеріального забезпечення й деякі інші частини й установи.
За уточненими даними, всього у війні Радянська Армія втратила 14 427 чоловік, КДБ – 576 чоловік, МВС – 28 чоловік загиблими і зниклими безвісти. Поранення і контузії отримали більше 53 тисяч чоловік. Медична допомога була надана 463 тисячам військовослужбовців.
За оцінками незалежних дослідників втрати радянської армії склали до 140 тисяч убитими та до 350 тисяч пораненими.
За національним складом втрати склали: росіян – 6 888 ос., українців – 2 378 ос., узбеки – 1 066 ос., білорусів – 723 ос., татари – 442 ос., казахи – 362 ос., туркмени – 263 ос., таджики – 236 ос., азербайджанці – 195 ос., молдовани – 195 ос.
За віком втрати склали: до 20 років – 8 655 ос. (у тому числі – 2 офіцера);
20-25 років – 3 557 ос. (842 офіцери);
25-30 років – 878 ос. (640 офіцерів);
30-40 років – 573 ос. (396 офіцерів);
понад 40 років – 170 ос. (99 офіцерів)
Точне число загиблих у війні афганців невідоме. Наявні оцінки коливаються від 1 до 2 млн чоловік.
Через горнило радянсько-афганської війни пройшло більше 160 000 українців. З них 2 378 загинули, в тому числі 60 вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили в полон.
Поранення отримали більше 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами.
Із 72 осіб, удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой Радянського Союзу, є 11 українців.
Багрянець ночі догоряв
Багрянець ночі догоряв,
А день новий уже вставав.
Погасла зіронька вгорі,
Схилились в тузі явори.
Ти молодий безвусий був,
Ганяв завзято голубів.
Та не дожив до сивини...
З чужої не вернувсь війни.
Під Кандагаром ліг в бою.
Хто виправдає смерть твою?
За що, скажи, ти воював?
За що життя своє віддав?
На скронях в друзів сивина.
Тебе поглинула пітьма.
Лишився вічно молодим,
І не розсіявсь сивий дим.
Ще БеТееР не догорів,
Тюльпан у горах не розцвів,
Де краплю крові з висоти
Вловить в долоню ти не встиг.
Упала крапля на траву,
Ти молоду лишив вдову-
Мадонну і мале дитя.
Росте синок – твоє життя.
Їх щастя гірке, як полин.
Без батька підростає син.
Нестерпний біль у серці тім.
Осиротів без тебе дім.
Для них твоя зоря горить:
В серцях ще довго будеш жить.
Прилинеш птахом навесні,
Бузком розквітнеш у вікні.
Бої закінчуються, а історія вічна. Пішла в історію і Афганська війна. Але в пам’яті нашій їй ще жити довго, тому що написана ця історія кров’ю солдатів та слізьми матерів. Шануйте і пам’ятайте тих, хто воював та поклав своє життя за теперішнє і майбутнє. А також запам’ятайте, що найстрашнішим і найбезглуздішим у світі – є війна.
Ти – вічний біль, Афганістан,
Ти – наш неспокій.
І не злічить глибоких ран
У боротьбі жорстокій.
І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –
Не всі вернулися сини із тих ночей…
І на завершення, хочу процитувати французького письменника та громадського діяча Анрі Барбюса: “Війна буде повторюватися до тих пір, поки питання про неї буде вирішуватися не тими, хто помирає на полі бою”.


09.02.2024
Бесіда: Обережно, ожеледиця
Дії населення у період ожеледиці
Необхідно знати, що під час ожеледиці краще ходити у взутті з підошвою з мікропористого чи іншого м’якого матеріалу та без високих підборів.
Можна також перед виходом на вулицю на підбори прикріпити шматок поролону або лейкопластиру відповідного розміру. Натерти підошви наждачним папером або прикріпити його на підошву. Намазати підошву клеєм типу «Момент» і поставити взуття на пісок.
Рекомендації щодо запобігання травм у період ожеледиці
Ходити необхідно не поспішаючи, ноги злегка розслабити в колінах, ступати на всю підошву, руки тримати вільними.
У разі втрати рівноваги необхідно швидко присісти, що дасть змогу утриматись на ногах, руки при цьому не тримати в кишенях.
Металеві кришки люків, як правило, покриті льодом. Тому їх необхідно обходити.
Слід пам’ятати, що гальмовий шлях машини під час снігопаду та в ожеледицю збільшується, тому перебігання проїжджої частини дороги під час руху автомобілів може призвести до каліцтва, а можливо, і до загибелі.
Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль в суглобах, а на тілі з’явилися пухлини-необхідно терміново звернутися до лікаря в травмпункт. Підсумовуючи вищесказане, зазначимо, що дотримання рекомендацій населенню щодо поведінки в різноманітних ситуаціях у зимовий період сприятиме зменшенню кількості загиблих, травмованих тощо.


Година спілкування: Азбука спілкування
- Обміркуйте ситуації. Про що вони?:
1) Коли Марійка йшла зранку в школу, то зустріла свою подругу Тетяну. Марійка, привіталася з нею, посміхнулася, але її подружка, просто не помітила її і пішла далі. Коли вона прийшла в школу зрозуміла, що Марія з нею не розмовляє. Як їй розпочати розмову, що не образити подругу ще більше?
2) Сашко посварився зі своїми друзями через те, що вони його не слухали, і не знає з чого почати розмову, а тому не відповідає на їх запитання, відвертається коли з ним говорять, і через це ще більше свариться з ними. Що потрібно зробити Сашку?
- Отже, діти, тема нашого заняття: «Азбука спілкування».
- Такі ситуації трапляються і в казках:
Є така казка про двох горобців, що знайшли одне зернятко і почали його відбирати один в одного, бо кожному кортіло з’їсти. Дійшло до бійки. І поки вони чубилися, кричали, сварилися, прийшла курка і з’їла те зернятко. А потім ще й посміялася над ними, кажучи: «Поки дурні билися, то розумні поживилися». Ось така казка. Вона дуже схожа на правду про деяких дітей, котрі не вміють належно спілкуватися, а всі проблеми намагаються вирішити криком, бійкою і лайкою, хоч і знають, що роблять собі гірше. Та й не раз ви самі спостерігали, як чубляться горобці, як не миряться часом собаки, як скубуть одна одну ворони, і при цьому всі вони голосно кричать. Та це тварини, вони не знають про те, що всі питання можна вирішити спокійно, без крику і бійки. Тварини вирішують свої проблеми на рівні інстинкту і здіймають крик і бійку переважно за їжу, за самку чи самця або за своє гніздо.
- Людина — зовсім інше. У людей, крім інстинктів, є ще великий дар — розум, мова, культура, правила поведінки. А чим саме вона відрізняється, ми з вами зараз дізнаємося із прислів’їв та приказок наших предків. 
Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.
Умієш говорити — умій слухати.
Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам.
Не говори що знаєш, але знай, що говориш.
Удар забувається, а слово пам'ятається.
Від теплого слова і лід розмерзає.
- Як бачите слово – матеріальне, як повітря, вода. Різниця у тому, що воду ми бачимо і відчуваємо, воду п'ємо, і без неї не прожити й дня. Повітрям дихаємо, нам без нього не прожити і двох хвилинок. А от слово сприймається на слух і, здається, що воно менш важливе... Та воно має таку силу, що може підняти людину з колін і змусить робити чудеса, творити, летіти від щастя, а може й убити. Наше спілкування залежить від нас самих, тому людина повинна вміти володіти своєю поведінкою на високому культурному рівні, бо вона має слово, знає правила, що їх виробило людство за тривалий історичний період, уміє спілкуватися із собі подібними. Ось про це ми сьогодні і поговоримо, щоб навчитися спілкуватися з однолітками та дорослими і виробити в собі звичку бути культурними.
Що таке спілкування? Спілкуватися — означає підтримувати взаємні стосунки, діловий, дружній зв’язок із ким-небудь; контактувати. Розуміти один одного; порозумітися. Об’єднуватися для спільних дій. То як нам контактувати одне з одним, щоб не бути схожими на тих двох горобців?
Вітання це слова, які говорять люди під час зустрічі це поздоровленя когось зі святом. Слово "вітання" дуже давнє як і сама традиція вітатися одне з одним. Привітання має бути теплим, з усмішкою, висловлювати бажання спілкуватися й надію на взаємність з боку співрозмовника, засвідчувати вашу привітність. Бути привітним означає радіти іншому, а доброзичливим – бажати добра.
- А як ви вітаєтеся із своїми друзями? А з батьками, вчителями?
- Чи можете ви привітатись на іноземній мові?
1) Привіт - Hello!/Hi! – salut
2) Доброго ранку - good morning – bonjour
3) Добрий день - Good afternoon! - bonne journée
- Як варто звертатися до людей? (з повагою — це перше правило спілкування).
- До дорослих на Ви. І не: «Тітко!», «Дядьку!», бо це не ваші родичі, а чужі люди, і ви не їхні племінники, тому звертайтеся шанобливо: «Пане», «Пані». А до дітей треба звертатися гарно по імені, наприклад, Таню, Танечко, Сашко, а не Танька, Сашка.
Так чудово навесні, як квітне сад —
Чути спів пташок, дитячий сміх.
Як приємно, коли скрізь і мир, і лад,
Щире розуміння поміж всіх.
Між людьми панує світла доброта,
І любов серця нам зігріва.
Мова гарна, щира, мудра і проста
І звучать в ній чарівні слова.
- А які це «чарівні» слова. Давайте пригадаємо їх! (дякую, на добраніч, до побачення, прошу, будь ласка, перепрошую, вибачте, пробачте...)
І звертання чудові лунають у нас:
Таню, Галю, Іванку, Петрусю.
Так спілкуються діти усі повсякчас.
Я сказати про це не боюся.
- Спробуйте назвати свого сусіда, друга, подругу по імені, тільки не кричіть, а говоріть тихо і лагідно. Адже найприємніший звук для людини – це звук її імені.
Ще «Спасибі», «Дякую» звучить,
І «Будь ласка!» чути кожен день.
З цим чудово і приємно в світі жить,
І дружити, і співать пісень!
- Пам’ятайте коли ви правильно, з повагою звертаєтеся до людини або розмовляєте з нею, то і сам заслуговуєш на повагу від людей. Люди тебе починають поважати за те, що ти вихований. А це також важливо для людини.
- Уміння спілкуватися вимагає майстерності й сили волі, знань і творчості, терпіння і сили духу. Людина, котра вміє це робити, може переконати кожного у своїй правоті, вміє змусити іншу людину думати і творити добро, вміє обеззброїти озброєного, може надати сили тому, хто її втратив. А це нелегка справа і вчитися цього треба з самого дитинства. Щоб правильно спілкуватися з людьми, замало лише одних знань, а ще треба змусити інших слухати себе. Для цього потрібно знати певні секрети, як-от: щоб на тебе звернули увагу, не треба кричати на все горло і казати при цьому: «Слухайте!» А навпаки, потрібно тихо, але твердо сказати своє слово та зі знанням справи гарно почати розповідати про те, що хотів. І говорити намагайся гарною мовою, не збиваючись, без слів-паразитів, щоб іншим було зрозуміло та цікаво слухати і твою мову, і ту інформацію, що її хочеш донести.
- Поясніть деякі правила спілкування:
Ставтеся один до одного і до всіх людей з повагою.
Поважай себе, бо ти — Людина.
Дотримуйся правил спілкування.
Дивись людині в очі, коли вітаєшся і розмовляєш з нею.
Говори чітко і спокійно, не кричи — це негарно.
Вживай «чарівні слова».
До дорослих людей звертайся на ВИ!
Ніколи не вживай у своїй мові нецензурних слів.
Ніколи не перебивай розмову людей.
Говори лише правду.
- Ми сьогодні згадували з вами «ввічливі» слова, правильне їх вживання у мові. Перевірте, чи засвоїли ви ці слова.
Гра «Додай «чарівне слово»
Розтопити серце всякого
Сердечне слово … ( «Дякую»)
Коли тебе впіймають раптом за підказку
Ти вчителя розчулиш: … («Вибачте, будь ласка»).
Зеленіє древній пень
Коли почує: … («Добрий день»)
«Всім привіт!», «іди здорова»,
«Дякую красненько»!
Ось така чарівна мова
Радує серденько.
До побачення вам, люди,
Будьте всі здорові!
І слова чарівні всюди
Ви вживайте в мові!




02.02.2024
Бесіда: Профілактика грипу, ГРВІ, Сovid та інших застудних захворювань. Захисні сили організму. Імунітет. Перша допомога при обмороженні.
За імунітет людини відповідає лімфатичним система, кістковий мозок, селезінка і вилочкова залоза (тимус). Вони беруть участь у виробництві і розподілі імунних клітин - лімфоцитів, фагоцитів і макрофагів по всьому організму.
Поломка будь-якого ланцюга імунної системи призводить до імунодефіциту - стану, коли захисні сили організму не справляються зі своїм завданням. В результаті збою роботи імунної системи можуть розвинутися тяжкі захворювання, такі як СНІД, рак, туберкульоз, отруєння, брак вітамінів і мікроелементів. На жаль, на сьогоднішній день кількість людей з ослабленим імунітетом неухильно зростає. Пов'язано це з поганою екологією, впливом електромагнітного і радіаційного випромінювання, стресів, інфекційних захворювань, порушенням правил прийому лікарських препаратів і способу життя.
Зміцнити імунітет під силу кожній людині. Для початку потрібно поміняти свій спосіб життя, якомога більше гуляти на свіжому повітрі, щодня прогулюватися пішки і робити вранці гімнастику. Сидячий спосіб життя і надмірна вага - вороги імунітету. Але різке схуднення також шкідливо для імунної системи. Загартовування відіграє велику роль для підвищення імунітету. Щодня вранці прагніть приймати контрастний душ. Якщо для вас це неприйнятно, обмежуйтеся ножними ваннами - поперемінно занурюючи ноги то в холодну, то в теплу воду.
Щоб не послабити імунну систему ретельно стежте за раціоном свого харчування. Намагайтеся пити тільки чисту фільтровану воду, не зловживайте прийомом лікарських препаратів, особливо антибіотиків і харчових добавок. Віддавайте перевагу натуральним продуктам. Замініть хлібопекарські вироби з борошна вищого гатунку на хліб з висівками, солодощі - на мед і сухофрукти. Після грипу, застуди та інших інфекційних захворювань пийте настої шипшини, м'яти, меліси та інших лікарських рослин.
Добре підвищує імунітет зелений чай з лимоном, свіжі соки фруктів і овочів, продукти бджільництва. Для зміцнення імунітету також можна приймати вітамінні комплекси на натуральній основі. Менше хвилювань і більше сміху - ось те, що потрібно для імунітету. Вже після однієї хвилини душевного сміху в організмі виробляється стільки антитіл, що вони здатні захистити наші дихальні шляхи від величезної кількості вірусів і бактерій.
 

Виховна година «Січові стрільці. Сторінками нашої історії»
Любі діти, з дитинства ми вчимося в українських школах, виховуємося на національних традиціях, шануємось на національних символах. І більшість вважає це нормою, звичайно справою. Та події останніх часів показали, що частина наших громадян навіть не відчуває любові до рідної землі. Як же можна народитися, жити в країні, все життя користуватися її благами, та не поважати цю землю?
У кожного по-різному проявляється патріотизм. Один зробив татуювання з тризубом, другий поставив на робочому столі синьо-жовтий прапорець, третій одягає на свята вишиванку. Бувають такі, хто зовні не демонструє, проте є справжнім патріотом своєї країни. Такі люди цікавляться історією рідного краю, шанують пам’ять предків, виховують дітей гідними людьми.
Про патріотизм судять не по словах, а по справах людини. Любов до Батьківщини є виявом гордості за свою рідну землю, за її матеріальні й духовні надбання. Це готовність захищати інтереси насамперед країни, а не власні.
Тому сьогодні, як ніколи, важливо відчувати себе патріотами рідної землі. Тож яскравим прикладом для вас, сподіваюсь, стануть українські січові стрільці, про подвиг яких і будемо говорити на нашій виховний годині.
Січові стрільці – це добровольча армія, український легіон, відомий з часів Першої Світової війни. Служили вони в лавах армії Австро-Угорщини. Січові стрільці існували з 1914 року до 1918-го. Воювали на боці Австро-Угорщини та Німеччини проти Росії, Англії та Франції. Товариство січових стрільців з’явилося у Львівській області у 1914 році.
Стрільці стали заключним акордом епохи галицько-українського відродження. Саме вони своїми невтомними військовими змаганнями возвели величну споруду: незалежну державу, ім’я якої Західно-Українська Народна Республіка.
Маршем січових стрільців була пісня «Червона калина». До війни загони січових стрільців тренувалися, вчилися поводитися зі зброєю. А коли почалася війна у товаристві січових стрільців вже було 7 тисяч осіб. До товариства приймали тільки українців.
Рух січових стрільців сприяв підняттю українського національного духу, але в їх лавах загинуло багато освідчених людей, які могли б принести велику користь суспільству.
Ще 1914 році січовики заявили про незалежність українців та про свій намір боронити незалежність українського народу. Але реалізувати свій намір про українську самостійність їм не вдалося. Австрійське командування, не впевнене у вірності українських частин, ретельно стежило за ними, не зважаючи на перемогу легіону над супротивником на горі Маківці у 1915 році та героїчну оборону пізніше на Лисянці, де легіон втратив тисячу бійців, але позиції не здав. Січовики лишилися важливою в історії спробою створити першу національну армію України.
За підрахунками дослідників із серпня в 1914-го до початку 1917 року через легіон січових стрільців пройшло більше 7 тисяч вояків. Із них загинуло в боях 350 осіб, 1200 поранено і ще 1500 потрапили до російського полону, чимало з полонених після більшовицького перевороту в Росії перебрались до Києва, де згодом створили корпус Січових Стрільців – одне з найбільш боєздатних формувань УНР.
За часи більшовицької окупації України про УСС не можна було навіть згадувати. Лише починаючи з 1989 року, до нас стала повертатись наша історія.
Стрілецький символ – червона калина, стрілецька пісня і традиції української гвардії часів визвольних змагань – Українських січових стрільців – досі вкарбовані в народну пам’ять.
Сьогодні ми не почуваємось у безпеці, але у нас є мета – побудувати квітучу Україну.
Україна – це земля, де живуть сильні і сміливі чоловіки, віддані і сильні духом жінки, де прапор має два кольори світу – небесний та сонячний. І ми віримо, що з такою кількістю патріотів Україна завжди буде непереможною!

«Крути. Сторінками нашої історії»
Дорогі діти, своє право бути вільною, незалежною державою українці відстоювали впродовж багатьох століть. 104 роки назад, 29 січня 1918 року, у нерівний бій з чотиритисячним підрозділом російської Червоної гвардії вступив нечисленний загін із юних оборонців української державності. Ці події назавжди вкарбувалися в пам’ять поколінь українців як Бій під Крутами. Тоді курсанти, студенти та гімназисти виконали наказ командування і зупинили стрімкий наступ ворога, що дало змогу нашій делегації укласти Берестейський мирний договір, який пізніше врятував молоду українську державність. Утім, під час бою близько 30 хлопців потрапили в полон до більшовиків і були жорстоко і холоднокровно страчені. Вшановуючи пам’ять захисників Української Народної Республіки, що власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху, щороку 29 січня ми відзначаємо День пам’яті Героїв Крут.
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квитне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
 
22 січня 1918 року був проголошений IV універсал Центральної Ради. У ньому зазначалося: «…віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу». А вже через 7 днів, 29 січня 1918 року на підступах до Києва, під станцією Крути, зустрілися в пекельному бою українські підрозділи Центральної Ради та більшовицькі війська, які йшли з Росії.
Проти 300 українських юнкерів, студентів та гімназистів виступало понад 4 тис. червоних радянських вояків на чолі з Михайлом Муравйовим. Крути – це великий перелом на межі двох століть. Ми вчитуємось у цю сторінку історії. Читаємо і не розуміємо: чому так сталось? Чому ніхто не помітив у той радісний час визволення України, що на нашу землю насувалась чорна тінь? Щоб наша держава жила, багатьом її патріотам прийшлося пожертвувати своїм життям. І надто вражає, коли на таку абсолютну самопожертву йдуть молоді люди, які тільки почали здійснювати свій життєвий проект.
Події 29 січня 1918 року, які живуть в душі українського народу, і сьогодні ятрять його серце. То ж давайте зазирнемо в ті дні, відкриємо ще одну сторінку нашої історії, усвідомимо суть трагедії, ім’я якої Крути.
Ще юнаки , ще майже діти ,
А навкруги і смерть , і кров.
На порох стерти , перебити !-
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити ,
Та рано тішитесь кати :
Коли стають до зброї діти,
Народ цей – не перемогти.
Перші згадки і справжня, реальна оцінка захисників Крут відбулася вже після набуття Україною незалежності. Не можна викреслити з пам’яті людської той великий та безсмертний подвиг юних студентів, що захищали українську державність, поклавши на її вівтар найцінніше – власне життя.
Нехай пам’ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.
Любіть Украну, як вірні сини,
Віддати життя їй готові,
Як юні сини, що життя віддали
Під Крутами всі, як герої.
І нехай сучасні вчені-історики розмірковують про міфи і правду Крутянської битви, ніхто не поставить під сумнів високий героїзм і патріотичну самопожертву юних борців за ідею, відданих захисників національної справи.

26.01.2024
Правила поведінки учнів під час освітнього процесу
1. Загальні правила
1.1. Учні приходять до школи за 5-10 хвилин до початку занять. У разі повітряної тривоги під час руху до школи, прямують у найближче укриття.
1.2. Забороняється приносити до школи та на її територію з будь-якою метою і використовувати будь-яким способом зброю, вибухові або вогненебезпечні предмети і речовини: спиртні напої, наркотики, інші одурманюючі речовини та отрути, газові балончики, гості та колючо-ріжучі інструменти.
1.3. Не дозволяється без дозволу вчителів йти зі школи і з її території в урочний час. У разі пропуску учбових занять учень повинен надати класному керівнику довідку від лікаря, або записку від батьків (або особи, яка їх заміняє), про причину відсутності на заняттях. Пропускати заняття без поважних причин забороняється.
1.4. Учень до школи приносить необхідні навчальні прилади: книги, зошити, щоденник. Приходить до школи з виконаним домашнім завданням з предметів згідно з розкладом уроків.
1.5. Учень проявляє повагу до старших, піклується про молодших. Учні й педагоги звертаються один до одного шанобливо. Школярі поступаються дорогою дорослим, старші школярі – молодшим, хлопчики – дівчаткам.
1.6. Учні бережуть майно школи, акуратно відносяться як до свого, так і до чужого майна.

2. Поведінка під час занять
2.1. Коли вчитель заходить у клас учні встають на знак вітання, сідають після того, як учитель відповість на привітання і дозволить сісти. Так само учні вітають будь-якого дорослого, що увійшов до класу під час занять.
2.2. Протягом уроку не можна шуміти, відволікатися самому і відволікати інших сторонніми розмовами, іграми та іншими справами, які не стосуються уроку. Учбовий час повинен використовуватися учнями тільки для навчальних цілей. 
2.3. Якщо під час занять учню необхідно вийти з класу, то він повинен підняти руку і попросити дозвіл у вчителя.
2.4. Якщо учень хоче поставити запитання вчителю або відповісти на запитання вчителя, він піднімає руку. Дзвінок про закінчення уроку дається для вчителя. Тільки коли вчитель оголосить про закінчення заняття, учень має право залишити клас. 
2.5. У разі повітряної тривоги учні виконують розпорядження вчителя та рухаються визначеним маршрутом до найближчого укриття

3. Поведінка на перервах
3.1. На перерві кожен учень повинен спокійно вийти з класу, щоб дати змогу черговим приготувати клас до наступного уроку. Категорично заборонено бігати по класу, щоб не штовхнути однокласника, який може отримати травму.
3.2. В коридорі не можна бігати, щоб не збити з ніг школярів, або працівників школи.
3.3. Треба спокійно поводити себе на сходах, не бігати, щоб не зіштовхнути зі сходів іншого учня та не впасти самому. Пам’ятайте, сходи це найнебезпечніша ділянка школи. Не можна з’їжджати зі сходів на перилах, бо якщо не втримаєшся можна одержати серйозну травму.
3.4. Не можна гратись на перерві м’ячем, м’яч може відлетіти у вікно і розбивши вікно діти можуть отримати порізи.
3.5. Не можна гратися та бігати з ручкою, олівцем, палицею або іншими предметами в руках. Можна поступитись і попасти гостряком в очі собі або своєму товаришу. І навіть коли ви абсолютно впевнені, що не впадете, згадайте як часто ви падаєте несподівано.
3.6. Не можна направляти на іншу дитину загострений предмет. Якщо ви бешкетуєте, може трапитись прикра несподіванка, і ви травмуєте інших. Тільки подумайте, які страшні наслідки можуть бути після цього!
3.7. Переходячи з одного кабінету в інший не можна розмахувати сумкою або портфелем, щоб не вдарити тих, хто йде поруч, або не розбити вікно, адже сумка може несподівано вилетіти з рук.
3.8. В зимовий час не можна виходити на вулицю роздягненим, щоб погратися в сніжки. Ви можете захворіти, або ще гірше, отримати чи нанести травму від удару сніжком в обличчя. Категорично заборонено вносити сніг у школу. Коли сніг розтане, то на мокрому місці може послизнутись учень або працівник школи, впасти і отримати забій чи перелом.
3.9. Після закінчення уроків, учні повинні зібратись, спокійно вийти зі школи і безпечним шляхом піти додому. 
3.10. Категорично забороняється учням приносити до школи небезпечні предмети (гострі, колючі, ріжучі, вибухонебезпечні) сірники, цигарки, алкогольні напої, наркотики та предмети, що легко спалахують.
3.11. Під час воєнного стану учням на перерві потрібно знаходитися біля свого кабінету, щоб у разі повітряної тривоги швидко пройти в найближче укриття.

4. Кінцеві положення
4.1. Учні не мають права пропускати заняття без поважних причин.
4.2. Учні не мають права під час знаходження на території школи та при проведенні шкільних заходів скоювати дії, небезпечні для власного життя і здоров’я та оточуючих.
4.3. Учні не мають права знаходитися в приміщенні школи після закінчення учбових занять або позакласних заходів без дозволу працівників школи.

22.01.2024
Ми українці - наш дім –Україна
- День Соборності – свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919р.
- Свято встановлено в Україні «...враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави...» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999року .
- Це свято відзначаємо щороку в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня.
Аніж земний в чужині рай.
їм красить все їх рідний край
Нема без кореня рослини,
А нас,людей,без Батьківщини.
- Про яку святиню говориться у вірші? У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність своїх земель.
А як добре ви знаєте свою Батьківщину? Давайте перевіримо!
Зупинка «СОБОРНА». Розшифруйте слово «соборність», добираючи до кожної букви цього сло́ва слов̀а́, що стосуються цього свята, України та українців.
С- свобода
О-
Б-
О-
Р-
Н-
І-
С-
Т-
Ь
Багато видатних постатей історії, світового мистецтва і науки були українцями за походженням! Отже, дізнаємось, як добре ви знаєте великих українців. Зупинка «ВИДАТНІ УКРАЇНЦІ». Знайдіть відповідність між прізвищем та діяльністю людини.
1. Леонід Кравчук                                                          Актор
2. Михайло Грушевський                                           Співачка
3. Богдан Хмельницький                                            Поетеса
4. Володимир Великий                                                Історик
5. Ліна Костенко                                                             Гетьман
6. Софія Ротару                                                               Князь
7. Андрій Шевченко                                                      Письменник
8. Богдан Ступка                                                            Спортсмен
9. Іван Котляревський                                                  Президент
Запитаю Вас: «Що нас, українців, об’єднує в один народ?». Так, вірно: спільна територія, історія, традиції, обряди. Але всього цього б не було без рідної мови. Ще В. Сухомлинський писав, що рідна мова — то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції. Отож нам, українцям, потрібно не тільки знати рідну мову, а й підтримувати свою мовну культуру, примножувати словниковий запас . Тож, зупинка «ЛЕКСИЧНА». Завдання – пояснити лексичне значення слів.
1. Крава́тка – ...
2. Ква́питися - ...
3. Ба́рва - ...
4. Бузько́ – ...
5. Дармої́д – ...
6. Калита́ – ...
7. Буцега́рня – ...
8. Дзиґарі́ – ...
9. Кава́лок – ...
10. Філіжа́нка – ...
11. Наклада́нець – ...
12. Зашарі́тися – ...
13. Бережи́на – ...
14. Бляша́нка - ...
15. Живло́ – ...
16. Кана́па – ...
17. Ва́тра – ...
18. Кра́ля – ...
19. Цебе́рко – ...
20. Світли́на – ...
Гори, луки, полонини, річки, озера, степи… - це маленький перелік того, що ми маємо у себе на Батьківщині. Перевіримо, наскільки ми українці – знавці свого рідного краю. Зупинка - «УКРАЇНСЬКА». В кожному рядку знайдіть те, що належить Україні або якось її стосується.
1. Кордильєри, Альпи, Карпати, Гімалаї.
2. Амазонка, Двіна, Волга, Дністер.
3. Байкал, Світязь, Балхаш, Вікторія.
4. Будапешт, Краків, Коломия, Софія. Мальдіви, Канари, Буковель, Сейшели.
А ось і остання зупинка - «ЦІКАВА ВІКТОРИНА». Пригадайте:
1. На честь нього названо Київ. 
2. Він охрестив Русь. 
3. Вона стала першою жінкою, яка правила Давньоруською державою.
4. Українка, яка стала головною дружиною турецького падишаха.
5. Він був першим гетьманом української держави. 
6. Автор першої української конституції. 
7. Автор поеми «Енеїда» - першого твору, написаного полтавським діалектом, що став основою для формування української літературної мови. 
8. Великий українець — один з найбільш видаваних у світі авторів. Його поетичну збірку , яку було перекладено на 100 мов світу , літературознавці прирівнюють до Євангелія. 
9. Конструктор, основоположник космонавтики
10. Він був сценаристом і режисером найвідомішого свого фільму В бій ідуть лише "старики".
Ви - молоде покоління незалежної України повинні вірити, що територіальна цілісність нашої держави, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.
Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багату, вільну й демократичну Україну, якою пишатимуться наші нащадки.
Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.







24.11.2023 
Виховна година до дня пам'яті жертв Голодомору
Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і  життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1933 року.
Зараз щороку Україна прихиляє коліна перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі  колективні могили. Воістину говорять колективний голод, колективний холод, біль і страждання, колективна смерть, вони й понині кровоточать у серцях тих, хто пережив страшні роки, а тепер дістав таку можливість розповідати, свідчити, переконувати.
«Хліба» (бабусина розповідь)
Зимові сутінки швидко огортають моє село. Темно. Холодно. І голодно.
— Мамо, шматочок хліба дайте!
— Спи, моя дитино, спи. Завтра тато принесе.
З горем пополам засинаємо. Але сон той такий неспокійний, ніч така довга. Сниться чудова біла паляниця. Чую її запах. Хочу взяти шматочок хліба, простягаю руки... Але це тільки сон.
Зранку з Аркадієм збираємося до школи. З'їли по декілька ложок юшки,
Яку зварили мама, вкинувши в окріп декілька промерзлих гнилих картоплин.
Трохи вгамували голод. Біжимо до школи, але настирливі думки про шматочок запашного хліба не залишають нас.
— Мамо, тату, хлібця, тільки кусочок хлібця.
— Ой, діти, мої діти, ще трішки почекайте. Прийде весна-красна, буде нам трохи легше.
Але сил чекати ту весну-рятівницю все менше й менше. Сьогодні вже зовсім знесилів Володя. Опух, не може встати, ледь-ледь говорить.
— Мамо, мамочко, я дуже хочу молочка. Як би мені добре стало
відразу, якби ви дали мені трішечки молока.
Мама схоплюється з місця, де й сили беруться. Хапає склянку й біжить до сусідів. Прибігає до однієї хати.
— Тітонько Марфо, дайте молочка крапельку, Володя просить, дуже йому погано, врятуйте, дайте хоч трішечки!
— Немає, Маруся, немає...
Біжить наша мама на другий кінець села.
— Дайте молока...
— Дайте молока...
Везуть на візочку свого померлого батька.
— Царство небесне!
А вдома ще малеча пухне з голоду. Коли, нарешті, сказали, що дошкільнят можна віддати до колгоспних ясел і їх там будуть підгодовувати. Віддали Василька і Клавку.
Через декілька днів біжу до школи, а дорога проходить мимо тих ясел,
чую:
— Олю, Олю, ось візьми, це я тобі приберіг.
Василько виймає з-за пазухи малесенький клаптик паперу. Розгортаю  його, а там — справжній скарб: затірочка — борошняна кулька завбільшки з вишню.
— Їж, Олю.
Зі слізьми змішану, ковтаю ту затірочку. Похиливши голову. Тепер уже не біжу, а ледве шкандибаю далі, до своєї школи, щоб вчити там вірші про батька Сталіна, щоб славити його з ранку й до вечора, дякувати йому за щасливе наше дитинство, а ще, всупереч всьому — чекати весни, чекати нового врожаю і ще чогось чекати, чекати.
І ось вона — весна! Сонце потроху зігріває землю, а заодно й душі людські.
З'являється вже й молоденька лобода. Швиденько назбираємо її, насічемо та й смажимо січеники. Смачно. Веселіше починають бігати наші ніжки. Якось тримаємося.
За весною і літечко не забарилося. Ось уже й урожай пшениці час збирати. Зібрали, намолотили, змололи борошна. Мама пече хліб. Поклала паляницю на стіл і аж тепер заходиться в розпачливому запізнілому зойку:
— Дітоньки, мої дітоньки... Ви ж так просили хлібчика. Простіть мене, мої дорогі!
І такий запашний, такий жаданий хліб, политий гарячими слізьми, обпікає нам. живим, серця і душі.
 
- Який настрій переважає в цьому оповіданні? Доберіть іменники, які приходять на думку після прочитання твору.
- Що найбільше схвилювало вас?
- Скажіть, чому бабуся до дрібнички пам'ятає дні свого життя 1933 року?
- Як ви гадаєте, від чого застерігає ця розповідь?
- Як ви міркуєте, чи залежить щось від кожного з нас, щоб таке горе ніколи не повторилось?
Голодомор залишив в пам’яті народу глибоку травму в кількох поколіннях українців. Унаслідок Голодомору активний, масовий спротив радянському режиму було припинено. У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – геноцид Українського народу.
Роз’єднаність і непорозуміння стали причиною втрати українцями власної держави у 1920-х, її окупації більшовиками і вчинення злочину геноциду. Але зараз Україна і світ – інші. Ми маємо власну державу та Збройні сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу.
І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й переможемо! Та пам’ятаймо, яку страшну ціну платить наш народ зараз як сто років тому за право існування української нації!!! Це мільйони життів тоді і тисячі зараз, це скалічені тіла і душі, загублені долі і ненароджені діти!
Тож ПАМ’ЯТАЙМО, ВІРИМО, МОЛІМОСЯ І ОБОВ’ЯЗКОВО ПЕРЕМОЖЕМО!!!







21.11.2023

Україна – країна нескорених!

21 листопада ми вшановуємо патріотизм і мужність громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору!

- Шукаючи Європу, ми знайшли Україну. Головний символ Революції Гідності – прапор України. Єдиний духовний помічник – національний гімн.

Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Адже, Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.
Після Майдану і до цих пір на території нашої держави немає спокою, розпочалися і продовжуються військові дії на сході та півдні України, в ході яких було втрачено вже кілька тисяч життів солдат та мирних жителів.
На мирних студентів з кийками? Ганьба!
Таке не пробачить країна!
Не вдасться зробити з народу раба!
Не станемо ми на коліна!
Кривавий прем’єр і кривавий «гарант»!
Геть руки від мого народу!
Ми – разом! Йдемо на Євромайдан
За наших дітей, за свободу!
Бандитам не місце на нашій землі!
Ми житимем в вільній державі!
Хай чує весь світ, хай почують в Кремлі:
ГЕРОЯМ МАЙДАНУ – СЛАВА!!!
- Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується!
- Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!
Україно! Ти – моя молитва,
Ти моя розпуко вікова.
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, ненько, горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.

Ви запитаєте: «Яка ціна свободи?» –
Для українців надто дорога:
омита кров’ю поколінь народу,
пронесена століттями в серцях.
Ну що ж, настала наша черга
складати жертву на вівтар борні,
за «Заповітом» розривать кайдани,
кропити волю кров’ю ворогів.
Ми не зганьбили славу наших предків,
нових Героїв дали небесам.
Кров на асфальті…Безліч свіжих квітів…
Свободу не дарують просто так…

Ми - українці - свідомий і відповідальний народ, здатний відстоювати свій вибір. Ми подали історичний приклад того, як солідарність, братерство і взаємоповага між сотнями тисяч людей згуртовує їх довкола спільної мети. Український народ відчув потребу в єднанні, повірив у своє майбутнє і довів, що у нації, яка вийшла на Майдан і заявила, шо спроможна на захист своєї свободи, є велике серце і високий дух.
Революція Гідності кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства, згуртувала свідомих, зрілих громадян - справжніх патріотів Батьківщини. Але шанс на зміни дістався нам дорогою ціною - ціною людських втрат. Вічною раною на серці кожного українця буде пам'ять про героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, кожен з яких віддав за свої переконання найвищу ціну власне життя. Тому прошу вшанувати хвилиною мовчання всіх, хто загинув, захищаючи незалежність і свободу України.
«Зустріч» (Сергія Нігояна та Героя Крут)

Дивлячись на нинішнє становище нашої країни, впевнені, що немає такого українця, який би не бажав миру і спокою Україні. Весь народ нашої держави об’єднався нині проти агресора. Багато чоловіків та жінок мужньо захищають кордони нашої країни. Багато хто із людей працює в тилу для підтримки солдатів. 
Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про захисників нашої держави писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов’язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, – виховуватиметься не одне покоління українців. Бо вони – справжні герої, які у нерівному двобої протиставили  свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін.

Минуть роки, відлетять у вічність, але не згасне пам’ять про героїв Майдану, про героїв-воїнів,  які загинули за цілісність, гідність і свободу нашої держави.

Україна  –  сильна і могутня!
Береже нехай Її Господь.
В Неї світле і святе майбутнє,
Українським серцем є народ.
Б’ється вільно українське серце,
Усім бідам, ворогам на зло
Знайде сили і не розірветься,
Якби гірко й тяжко не було.
І нехай на світі кожен знає,
Чують всі, дорослі і малі,
Українське серце не вмирає
Буде вічно битись на землі!!!



1.09.2023
7-Б! Запрошую вас на перший урок за покликанням
Час: 1 вересня 2023 08:55 
Підключитися до конференції
Ідентифікатор: 767 0964 2051
Код: 1111

Інструкція № 1.20
з безпеки життєдіяльності здобувачів освіти
в умовах воєнного стану
І. Загальні положення.
1.Інструкція поширюється на всіх учасників освітнього процесу на період воєнного стану.
2. Перед початком занять класним керівником (або особою, яка його заміщує) згідно діючого «Порядку проведення та реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності» проводиться первинний, у разі необхідності позаплановий, інструктаж учнів класу з записом у журналі реєстрації інструктажів. У випадку початку освітнього процесу онлайн, інструктаж проводиться в телефонному режимі або з використанням Інтернету.

ІІ. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів, які перебувають на очній формі навчання
1. Учні та їх батьки мають заздалегідь знати місця розташування захисних споруд або найпростіших укриттів по ходу маршруту руху до закладу освіти та короткий шлях до укриттів, які знаходяться на території закладу освіти.

2. Під час занять учні не повинні покидати територію закладу.

3. Під час перерви учні мають знаходитися поруч з кабінетом, у полі зору вчителя.

4. Учні мають знати правила поведінки під час евакуації та перебування в захисній споруді (найпростішому укритті). З ними їх знайомлять вчителі щодня перед початком першого уроку, а батьки - повторюють вдома.
А саме, під час евакуації: слухай дорослих, виконуй всі розпорядження, знай свою пару, не біжи, не штовхайся, не повертайся, не порушуй стрій, не забувай свої найнеобхідніші речі, тримай їх при собі. Заходити до укриття організовано, без паніки, слідувати вказівкам відповідальних осіб або вчителів.
В укритті: займи організовано своє місце, не говори голосно, слухай всі розпорядження дорослих, повідомляй про зміни у самопочутті та про свої потреби працівникам закладу. Покидати укриття після сигналу “Відбій повітряної тривоги” можна тільки разом з вчителем.

5. Учням бажано мати при собі пам`ятку з наступними даними: 1. Прізвище, ім`я. 2. Домашня адреса. 3.Прізвище, імя, по батькові батьків та їх номери телефонів. 4.Номер телефона классного керівника.

6. Батькам учнів слід дбати про ресурсний заряд мобільних телефонів дітей.

7. Учням дозволяється мати при собі певний запас їжі довготривалого терміну зберігання.

8. Почувши сигнал «Повітряна тривога» в класі учитель:
- оцінює обстановку навколо будівлі (на предмет вибухів, руйнувань, тощо),
- припиняє освітній процес,
- організовує одягання дітей (молодша школа),
- закриває вікна, дає команду учням, взяти тільки рюкзаки, вишикуватись парами.
- бере із собою журнал класу або список учнів;
- пересвідчується в тому, що ніхто не заховався в класі, у шафах, тощо;
- розпочинає рух до основного виходу, заздалегідь зазначеними маршрутами або через евакуаційний вихід.

9. Почувши сигнал «Повітряна тривога» на подвір’ї закладу (під час організованого заходу) присутній вчитель:
- дає команду учням, взяти речі, вишикуватись парами;
- перераховує учнів, згідно журналу або списку.

10. Під час перерви між уроками, почувши сигнал «Повітряна тривога» на подвір’ї закладу, учні самостійно організовуються в пари та направляються до укриття.

11. У разі запізнення або при підході до закладу, у час, коли звучать сирени щодо повітряної тривоги, старші школярі та батьки з молодшими школярами повинні пройти до найближчого укриття, яке є на шляху їх руху або безпосередньо до укриття закладу освіти.

12. Заходити до укриття організовано, без паніки, слідувати вказівкам відповідальних осіб або вчителів.

13. Діти із поганим самопочуттям розміщуються біля огорожувальних конструкцій і ближче до повітроводів.

14. Почувши сигнал «Відбій повітряної тривоги!» слід затриматись в укритті ще близько 10 хвилин і тільки потім організовано вийти з укриття.

15. Покидати укриття можна лише з дозволу відповідальної особи(чергового адміністратора) після отримання сигналу, або у разі аварійного стану, що створює загрозу життю і здоров’ю людей.

16. До закінчення «Повітряної тривоги» учнів з укриття батьки забирати не можуть до отримання сигналу «Відбій повітряної тривоги!».

17. Евакуацію з укриття потрібно виконувати в такій послідовності: спочатку на поверхню виходить декілька людей, для того щоб надати допомогу тим, хто не може вийти самостійно, а потім евакуюються потерпілі, діти, а після них – усі інші.

18. Якщо основні виходи не можна використовувати евакуація відбувається через аварійні виходи.

19. Після евакуації з укриття учасники освітнього процесу повертаються до будівлі закладу та навчаються в звичайному режимі.

ІІ. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів, які перебувають на дистанційному навчанні

1. Дії у випадку, коли лунає сигнал «Повітряна тривога»

§ увімкнути радіоприймач або телевізор, щоб своєчасно чути розпорядження місцевої влади або інших офіційних джерел;

§ підготувати засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри, медичну аптечку, документи (паспорт, свідоцтво про народження тощо), гроші, засоби зв’язку, запас їжі та води, предмети особистої гігієни;

§ вимкнути в будинку/квартирі газ, водопостачання, електрику;

§ зачинити вікна в помешканні та ущільнити їх;

§ далі слід прямувати до найближчого укриття;

§ в укритті увімкніть телебачення або радіо на будь -якому носі або відкривайте сторінки офіційних державних каналів, з яких ви можете отримати інформацію про те, що трапилося та отримати інструкції;

§ залишайтеся в укритті щонайменше 10 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги»

2. Дії під час артобстрілів

§ Під час артобстрілу, мінометного обстрілу або авіаційного нальоту не залишатися в під'їздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно ховатися у підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, АЗС і під стінками будинків з легких конструкцій.

§ Якщо вогонь артилерії або мінометний обстріл, авіаційне бомбардування застигли на шляху, негайно лягати на землю, туди, де є виступ або хоч невелике заглиблення. Захистом можуть служити бетонні конструкції (крім тих, які можуть обвалитися або загорітися, траншеї, невеликі підземні колодязі, широкі труби водостоку і канаві.

§ Закривайте долонями вуха та відкривайте рот — це врятує від контузії та баротравми.

§ Не приступати до розбору завалів самостійно. Чекати фахівців з розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.

3. Дії під час обстрілів системами залпового вогню

§ Залп реактивної установки добре видно. Вночі це яскравий спалах на обрії, вдень – димні сліди ракет;

§ Організувати постійне спостереження, постійно тримати у полі зору будівлі та споруди, які знаходяться поруч і які можна використати як укриття. Після сигналу спостерігача є кілька секунд, щоб сховатись.

§ Ховатися у підвалі або іншому заглибленому приміщенні. Вибирати місце у кутку між несучими стінами та недалеко від вікон і дверей, щоб миттєво покинути будинок у випадку потрапляння снаряду.

§ Не виходити з укриття, не почекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, адже після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів і коригування вогню або зміна позиції.

4. Дії під час обстрілу стрілецькою зброєю

§ Під час обстрілу найкраще сховатися у захищеному приміщенні, наприклад у ванній кімнаті. Коли це неможливо, варто лягти, прикрившись предметами, які здатні захистити від уламків і куль.

§ Якщо ви потрапили під обстріл на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками.

§ Де б ви не знаходилися, тіло повинно бути в максимально безпечному положенні. Згрупуватися, лягти в позу ембріона. Розвернутися ногами в бік стрільби, закривши руками голову і відкривши рот, щоб близький вибух не заподіяв шкоди барабанним перетинкам. Чекати, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде хоча б 5 хвилин.

§ Якщо ваше житло знаходиться в зоні регулярних бойових зіткнень, потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою стрічкою) – це допоможе уникнути розльоту осколків скла. Бажано закрити вікна, наприклад, мішками з піском або масивними меблями.

5. Дії для збереження життя і здоров’я у разі можливої вибухової хвилі у приміщенні, де є вікна.

§ Заклеїти вікна скотчем, щоб мінімізувати уламки, які можуть розлетітися в різні боки.

§ Якщо в будинку є жорсткий щит, встановити його на вікно, щоб воно було прикрите.

§ Тримати під рукою аптечку з усіма необхідними медикаментами і документи.

§ Організувати навколо себе безпечний простір, зберігати спокій.

6. У випадку запровадження комендантської години, неухильно дотримуватися визначених правил

§ У період обмеження часу заборонено перебування на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток.

§ Якщо виникла нагальна потреба в період комендантської години знаходитися на вулиці, учні зобов’язані мати з собою документи, що посвідчують особу.

7. Поведінка, якщо опинилися у зоні бойових дій.

§ Носить із собою документ, що посвідчує особу.

§ Тримати в кишені одягу записи про групу крові й про можливі проблеми зі здоров’ям.

§ Намагатися якнайменше перебувати поза житлом, уникати місць скупчення людей.

§ За можливості уникайте демонстрації патріотичної атрибутики: це може спровокувати агресора.

§ Пам’ятати, де розташовані найближчі від оселі чи місць, які ви часто відвідуєте, сховища та укриття.















2022-2023 навчальний рік

03.03.23

Бесіда.

Що робити, якщо виявлено підозрілий чи небезпечний предмет.

 УВАГА! Сьогодні терористичні акти здійснюються з використанням вибухових пристроїв, які замасковані під авторучки, мобільні телефони, гаманці, міні-магнітофони, дитячі іграшки, або розміщені у звичайних портфелях, сумках, банках, пакунках і залишені у багатолюдних місцях.  Поводження з вибухонебезпечними предметами вимагає значної уваги і обережності.

 ВІД ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ  ТА ЗДОРОВ’Я ВАШЕ І ОТОЧУЮЧИХ!  

Перегляньте навчальне відео.



ЗАПАМЯТАЙТЕ!

Як поводитись при виявленні підозрілого предмету, який може виявитись вибуховим пристроєм?

  • Якщо виявлений предмет, на вашу думку, не повинен знаходитися в цьому місці, не залишайте це без уваги.
  • Якщо ви виявили річ, в якої немає господаря, в громадському транспорті, опитайте людей, що перебувають поруч. Намагайтеся встановити, чия вона і хто її міг залишити. Якщо господар не встановлений, негайно повідомте про знахідку водієві. 
  • Якщо ви виявили невідомий предмет у під'їзді свого будинку, опитайте сусідів, можливо, він належить їм. Якщо власник не встановлений - негайно повідомте про знахідку у найближче відділення міліції.
  • Якщо ви виявили невідомий предмет в установі, негайно повідомте про знахідку адміністрацію або охорону.

В усіх перерахованих випадках:

  • не чіпайте, не пересувайте, не розкривайте виявлений предмет;
  • зафіксуйте час виявлення предмету;
  • намагайтеся зробити усе можливе, щоб люди відійшли якнайдалі від знахідки;
  • обов'язково дочекайтеся прибуття оперативно-слідчої групи (пам'ятайте, що ви є свідком).

Пам'ятайте:

  • Зовнішній вигляд предмету може приховувати його справжнє призначення.  Для камуфляжу вибухових пристроїв використовуються звичайнісінькі побутові предмети: пакети, коробки, іграшки.
  • Не робіть самостійно жодних дій зі знахідками або підозрілими предметами, які можуть виявитися вибуховими пристроями - це може призвести до вибуху, численних жертв і руйнувань.
  • Предмет, знайдений на вулиці або в під'їзді, може бути небезпечним.

 


24.02.23

Година спілкування до Дня героїв Небесної Сотні

«Небесна сотня: герої не вмирають!»

Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей. За цю самопожертву українці їх канонізували – за велінням серця долучили до сонму Небесного воїнства на чолі з архистратигом Михаїлом, аби захищали країну від лиха, пильнували й оберігали її з небес… .

Перегляньте відео «Небесну Сотню, Господи, прийми»

Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Битви під Крутами, Голодомору 1932-33рр, Бабиного Яру. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

11-го лютого 2015-го року, Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається тепер щорічно 20-го лютого.

На шляху до незалежності український народ завжди приносив у жертву своїх найкращих синів і дочок. У цьому довгому списку стали і герої Небесної Сотні. Саме вони зуміли рішуче стати до боротьби із злом, заплативши за перемогу надвисоку ціну – власне життя.То чи може бути забутою кров героїв, пролита на вулицях Києва? Чи можемо ми, живі, забути невинно убієнних? Можлива лише одна відповідь – Ні!

Революція гідності або ж Єврореволюція, Євромайдан проходила с листопада 2013 по лютий 2014. Чому ж днем пам’яті героїв Небесної Сотні стало 20 лютого? Бо саме у цей день силові структури вперше відкрито стали застосовувати справжню зброю проти учасників революції. Рівно рік назад у Києві загинуло 67 людей, яких підступно вбивали, не даючи жодного шансу.

Сотня історій, сотня людських життів, сотня нових зірочок на українському небосхилі, сотня героїв! Сьогодні ми поговоримо про декого з них, але згадаємо всіх, бо не маємо права забувати! Ще не скоро висохнуть сльози матерів , які  втратили своїх Героїв. Оплакує Героїв Небесної сотні  вся українська спільнота… Ми повинні завжди пам’ятати про цих мужніх людей, які не боялись померти за Україну…Пам’ятати і розповідати  про них.

Усі герої Небесної сотні були простими людьми – не депутатами, не політиками, не начальниками. У вирішальний час не змогли байдуже сидіти біля телевізора проста дивитися на те, що коїться на вулицях столиці.

Вони не думали проте, що можуть загинути. Вони лише знали, що так як є так далі бути в Україні не може.

Ми Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного - миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою

Благаю, Господи, поглянь на Україну,

Благослови її на спокій, мир і лад.

І збережи її, квітучу і єдину!

Хай кине зброю і обійме брата брат.

Слава Україні! Героям слава!

 

Бесіда «Обережно, ожеледиця»

Перегляньте відео.



Запамятайте!

•        Для виходу на вулицю обирай зручне взуття з неслизькою підошвою.

•        Ходи не поспішаючи, ставай на всю підошву.

•        Бажано, щоб руки були вільні, тому що так легше втримати рівновагу.

•        Якщо послизнувся, намагайся присісти, щоб зменшити висоту.

•        Обходь металеві кришки люків, найчастіше вони вкриті льодом.

 


04.11.22

Бесіда

Правила безпечної поведінки з незнайомими людьми

Нагадуємо, що перебуваючи на вулиці, у громадському місці, треба пам’ятати про деякі правила безпечної поведінки з незнайомими людьми.

Перегляньте відео

 

Запамятайте!

Правила поведінки з незнайомими людьми.

Однією з найбільш серйозних небезпек, що постійно підстерігає дітей і підлітків, особливо в міських умовах, може бути зустріч із небезпечними незнайомцями - людьми схильними до злочинних дій, психічно неврівноваженими, а також тими, хто перебуває в наркотичному чи алкогольному сп’янінні. Серед них можуть бути ґвалтівники, грабіжники, хулігани, убивці, маніяки та ін. Для того, щоб уникнути такої небажаної зустрічі, а якщо вона все ж таки відбулася та зберегти своє життя й здоров'я необхідно знати й завжди дотримуватися простих й у той же час досить ефективних правил поведінки:

 

• Пам'ятати, що небажана зустріч із небезпечним незнайомцем найбільш ймовірна влітку, в період з 21.00 до 1.00, узимку з 19.00 до 24.00. Місцем цієї зустрічі може бути пустельна вулиця, парк або сквер, запущений двір, гаражі, лісопосадки, привокзальні райони, під’їзд житлового будинку, ліфт тощо.

 

• Не вступати в розмови з незнайомими людьми на вулиці, в міському транспорті, інших місцях, а у випадку коли поблизу немає інших людей не відповідати навіть на запитання незнайомців і при цьому не боятися показатися погане вихованими.

 

• Якщо незнайомці проявляють наполегливість в установлюванні контакту з вами необхідно терміново тікати від них. А якщо вони вас переслідують, необхідно голосно кричати й звати на допомогу.

 

• У випадку застосування незнайомцем фізичної сили, активно пручайтеся й голосно кричіть, “Рятуйте!”

 

• Не приймати подарунків й особливо любих видів частувань від незнайомців: цукерок та інших кондитерських виробів, жувальних гумок, соків та інших солодких напоїв, у яких можуть знаходитися отрута та психотропні речовини.

 

• Ніколи не заходити одному в під’їзди будинків, ліфти й інші замкнуті приміщення разом з незнайомими людьми.

 

• Не підніматися поодинці по темним сходам, і ні в якому разі не заходити в чужі квартири. У разі нападу кличте на допомогу. Кричить голосно “Пожежа”, тому що на цей заклик мешканці будинків більш активно реагують, і активно захищайтеся! Для цього застосовуйте всі види опору: свої зуби, нігті, шпильки, гребінці та інші предмети що є під рукою.

 

• Не сідайте в машину, якщо в ній перебувають незнайомі люди.

 

• Ніколи поодинці, без друзів або батьків, не надавайте допомогу незнайомим людям у перенесенні речей, особливо до них додому або до їхньої машини.

 

• У ситуації, коли фізично сильніші за вас незнайомі люди вимагають у вас гроші або речі - віддайте їм те, що вони хочуть, при цьому постарайтеся їх запам'ятати й відразу ж повідомите про те, що трапилося міліцію, за телефоном 02 або безпосередньо першому співробітникові міліції, якого ви зустрінете. Пам’ятайте, що головне в подібній ситуації - зберегти своє життя й здоров'я.

 

• Перш ніж прийняти від друзів або знайомих запрошення відсвяткувати день народження або інші свята обов'язково поцікавтеся хто ще запрошений, де точно буде відбуватися святкування й обов'язково про це повідомте своїм батькам.

 

• Ніколи не приймайте пропозиції від незнайомих людей сходити в кіно , кафе, бар або покататися на машині.

 

• Не приймайте від незнайомих людей пропозицій знятися в рекламному ролику, надати допомогу в устрої на роботу або навчання. Про всі подібні пропозиції обов'язково розповідайте своїм батькам.

 

• Не розповідайте незнайомим людям де живете, хто ваші батьки, як ваше прізвище.

 

• Про всі дивні зустрічі, подарунки і пропозиції незнайомих людей обов'язково й негайно повідомляйте своїм батькам або вчителям.

 

• Пам’ятайте, що говорити ласкаві слова, обіймати, цілувати, дарувати подарунки й пригощати насолодами можуть тільки дуже близькі люди.

 

ДИТИНА І НЕЗНАЙОМЕЦЬ: ВАРІАНТИ ПРИПИНЕННЯ РОЗМОВИ

Розглянемо можливі варіанти безпечної поведінки з незнайомою людиною на конкретних прикладах.

1.     Під час гри у дворі до дитини підходить ровесник і каже: «Недалеко звідси побудували нове спортивне містечко. Підемо подивимося ». Відповідь: «Спочатку мені потрібно запитати дозволу у батьків». Незнайомець продовжує: «Я думав, що ти вже досить великий (велика), а тобі, виявляється, мама не дозволяє. Тобі слабо? ». Відповідь: «Мені не слабо. Я піднімуся додому і попереджу батьків, що піду на спортивне містечко». Після цього дитина швидко відходить на безпечну відстань і йде додому, перевіряючи, чи не переслідує його незнайомець. Після його розповіді батькам варто спуститися у двір і перевірити отриману від нього інформацію.

2.     Поруч з дитиною на вулиці зупиняється автомобіль, і незнайома жінка-водій, посміхаючись, просить: «Сядь, будь ласка, в машину і покажи дорогу до вулиці Липневої, а то я сильно спізнююся». Відповідь: «Вибачте, не можу вам допомогти». Ваша дитина швидко відходить від машини на безпечну відстань, а потім іде в напрямку, протилежному ходу руху автомобіля, перевіряючи, чи не переслідує його жінка. А опинившись у безпечному місці (вдома або у дворі), розповідає про цей випадок батькам, вчителям або іншим знайомим дорослим.

3.     Під час прогулянки у дворі до дитини підходить бабуся і просить: «Допоможи мені, будь ласка, підняти продукти в мою квартиру в сусідньому будинку на третьому поверсі». Правильна відповідь: «Вибачте, не можу вам допомогти. Зверніться по допомогу до дорослих». Опинившись у безпеці, дитина, як і в інших випадках, оперативно зв'язується з батьками і розповідає їм про подію, дослівно переказуючи розмову з незнайомою людиною.


28.10.22

 Година спілкування.

Сьогодні ми поговоримо про прояви насильства, які систематично застосовуються до однієї дитини в учнівському середовищі. Це явище називають булінгом. Розглянемо почуття жертви булінгу, поведінку агресора/агросорки (булера) та свідків цієї ситуації. І найголовніше, разом знайдемо шляхи допомоги постраждалій дитині та спробуємо убезпечити себе, щоб не зіграти одну з ролей у булінгу. І важливо розуміти, що в ситуації булінгу може опинитися будь-хто.

Булінг (цькування) – тривожна тенденція, особливо для сучасного дитячого і молодіжного середовища. Актуальність такого явища як булінг зумовила необхідність системного підходу в профілактиці насильства та булінгу у закладах освіти.

Перегляньте відео.

Наслідки булінгу можуть бути різноманітні. Їх жертви зазнають чимало страждань. Це і заниження самооцінки, поганий сон та апетит, тривожність, вживання алкоголю, паління, думки про самогубство та інші.

Отже, як бачимо, явище булінгу є поширеним, але в наших силах його зупинити і не лишатися осторонь. Адже слід пам’ятати, що сьогодні ти – спостерігач або спостерігачка, а завтра – можеш бути жертвою чи булером.

Рекомендації для тих, хто страждає від булінгу:

1. Це не твоя провина! Є багато причин, чому агресор або агресорка роблять це. Тому не переставай вірити в себе! Напиши на аркуші свої найкращі якості. Прочитай. Це ти!

2. Знайди тих, з ким тобі комфортно спілкуватися. Нехай біля тебе буде більше людей зі спільними інтересами.

3. Звернися за допомогою до дорослих, яким довіряєш.

Поговори про це зі своїм братом, сестрою, знайомими, близькими людьми.

Зателефонуй на Національну дитячу «гарячу лінію» за номером 0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних) або 116 111 (безкоштовно з мобільних), тебе обов’язково вислухають та допоможуть.

До кого звертатися у разі булінгу

За допомогою можеш звернутися:

• до поліції за номером «102»

• Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

• дільничного офіцера поліції поліції

• шкільного офіцера поліції поліції

• служби у справах дітей

• працівників ювенальної превенції

• медичного закладу/медичного працівника

• громадських організацій, які працюють в сфері захисту прав та інтересів дітей.

Перегляньте!

Безпечна школа: як навчити підлітків дружити. Поради Ніка Вуйчича

«Творіть добро, бо навіть маленький добрий вчинок може явити світові велику диво» (Публій Сир).

Дивіться добрі фільми, слухайте веселу музику, пийте чай, гуляйте, висипайтеся, бережіть своїх батьків і, найголовніше, вірте, що все у вас вийде. І саме тоді все буде добре!

Хочу побажати, щоб у нас   класах було лише розуміння і ніхто з вас ніколи не стискався з булінгом. А якщо ви вже стали учасником цькувань, розумієте, що маєте якось змінити цю ситуацію, то будьте сильними, щоб звернутися по допомогу до психолога, класного керівника.

Бесіда

Тема. Перша допомога при порізах, опіках, ударах

Перегляньте навчальні відео

 Перша допомога при опіках

Перша допомога  при кровотечах

Запам'ятайте!

Перша допомога при порізах:

ушкоджене місце треба змазати настоянкою йоду і накласти антисептичну пов’язку. Але спочатку дану ділянку тіла треба звільнити від одягу, взуття, це треба робити дуже обережно щоб не травмувати пошкоджену частину тіла, краще одяг розрізати по шву. А потім вже доставити постраждалого в лікарню.

 При опіках гарячою водою.

Якщо не значний опік (почервоніння), змочити обпечене місце спиртом або одеколоном. А якщо таких не має, то включити кран з водою (холодною) і поставити під нього палець, а потім звернутися до лікаря.

При опіках з утворенням пухирів слід накласти суху стерильну пов’язку і звернутися до лікаря.

При значних опіках потерпілому дають знеболювальне, накладають стерильну пов’язку і терміново та обережно транспортують до найближчої лікарні.

При ударах.

Слід встановити, чи немає пошкодження органів, які знаходяться глибше. Тому, при сильних ударах, особливо ударах голови, які супроводжуються знепритомленням, ударах спини, грудної клітки, живота потерпілому необхідно забезпечити спокій і викликати лікаря. При цьому потерпілий не повинен рухатися.

Як лікувати удари без тяжких ушкоджень? Перш за все спокій, перші 1-2 дні застосування холоду, пізніше тепла.

 

1)Коли слід накласти суху стерильну пов’язку і звернутися до лікаря.

2) Як лікувати удари без тяжких ушкоджень?

3) Яку першу допомогу надають постраждалим при порізах?

 


21.10.22

Година спілкування «Абетка безпеки: профілактика простудних захворювань»

Сьогодні мова піде про небезпеку, яка мимоволі  підстерігає всіх нас. Тема дуже актуальна на сьогоднішній день

З настанням холодної пори року різко зростає кількість гострих респіраторних вірусних інфекцій, які в структурі інфекційних захворювань посідають перше місце. При цьому на грип припадає 12-15%. В епідемічний сезон за короткий період часу (4-6 тижнів) ці недуги підхоплюють 70-85% населення. Близько половини з них – діти.

— Хто знає значення слів інфекція, мікроби, вірус?

— Ось яке наукове тлумачення мають ці слова у словнику:

Інфекція — проникнення до організму людини чи тварини збудника хвороби, зараження.

Мікроб — найдрібніший, здебільшого одноклітинний організм, помітний тільки під мікроскопом.

Вірус — збудник інфекційного захворювання, який розвивається в клітинах людей, тварин і рослин.

Сприйнятливість населення до грипу дуже висока, багато в чому вона залежить від ступеня зміни вірусів. При появі нового штаму все населення виявляється неімунним. Захворювання поширюється лавиноподібно, виникає велика кількість важких форм захворювання і летальних випадків.

Джерелом інфекції є хвора людина. Механізм передачі інфекції – повітряно-крапельний. Масовому поширенню грипу сприяють хворі на легкі форми, особливо ті, хто недбало ставиться до свого здоров’я і до небезпеки зараження оточуючих. З краплинами слизу із дихальних шляхів під час кашлю, чихання, розмови вірус може розсіюватися на кілька метрів від хворого.

Типові симптоми:

  • різкий підйом температури до 38-40оС;
  • лихоманка;
  • слабкість;
  • біль у м’язах, суглобах, животі, очах.

Хворий відчуває ускладнення дихання через ніс, першіння в горлі, стиснення за грудиною, сухий болючий кашель.

Грип вкрай небезпечний своїми ускладненнями:

  • легеневі ускладнення (пневмонія, бронхіт). Саме пневмонія зумовлює найбільше смертей від грипу;
  • ускладнення в роботі верхніх дихальних шляхів (отит, синусит, трахеїт);
  • ускладнення в роботі нервової системи (менінгіт, енцефаліт, невралгії).

Грип часто супроводжується загостренням хронічних захворювань.

Як захистити себе від грипу?

Основним заходом специфічної профілактики є вакцинація. Вона здійснюється протигрипозною вакциною, що відповідає ведучому штаму і містить зазвичай антигени зразу трьох штамів вірусу, які відбираються на основі рекомендацій ВООЗ.

Вакцинація особливо рекомендована групам ризику – дітям, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання, людям похилого віку з хронічними захворюваннями, вчителям, працівникам сфери обслуговування.

Що робити, якщо ви захворіли?

Слід залишатися вдома і дотримуватися постільного режиму протягом усього температурного періоду, оскільки грипозне захворювання є великим навантаженням на серцево-судинну систему.

Пити більше рідини, щоб вимивати токсичні продукти обміну, які утворюються під час інфекційного захворювання. Звернутися до лікаря. Саме він повинен призначити необхідне лікування з урахуванням вашого стану здоров’я і віку.

Профілактика:

  • уникати тісних контактів з людьми, які чихають і кашляють;
  • не торкатися руками очей, рота і носа;
  • носити марлеву пов’язку або разову маску;
  • регулярно ретельно мити руки з милом, протирати їх спиртовмісним засобом для дезінфекції рук;
  • здійснювати вологе прибирання, провітрювання і зволоження повітря в приміщенні.

Перегляньте відео



Завдання. Знайдіть інформацію про  рослини, відвар яких використовують для лікування .

 


14.10.22

Година спілкування буде проходити у форматі зум-конференції.

Час: 8.00

Ідентифікатор конференції : 274 001 8072     Код доступу: 5555

Тема : «14 жовтня —День захисника України».

День захисника́ Украї́ни — свято, що відзначається в Україні 14 жовтня у день святої Покрови Пресвятої Богородиці та водночас з Днем Українського козацтва.

Гортаємо сторінки історії!


14 жовтня, православні християни усього світу святкують величне свято - Покров Пресвятої Богородиці. Народилося це свято ще дуже-дуже давно. У 910р. на місто Константинополь напали вороги. Відчувши небезпеку, жителі міста заховалися від нападників у церкві і щиро благали Божу Матір про допомогу. Святий подвижник Андрій Юродивий побачив у небі над містом Матір Божу із сонмом святих. Пресвята Богородиця з’явилася мешканцям міста та опустила додолу омофор (покривало у вигляді широкого шарфа, котре звичайно жінки носили навколо шиї), прийнявши їх під свій захист. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано. Новина про чудо, яке сталося тоді, обійшла увесь світ. Кожен хто чув її, дивувалися Величі Господній.У «Літописі Руському» йдеться про те, що Великий князь Ярослав Мудрий віддав Київ і всю Землю Руську під покров Божої Матері (XI ст.).

Для нас це свято не тільки народне і релігійне, а й національне. Воно єднає країну, закликає усіх до згуртованості перед сучасними викликами та загрозами. Нині, коли на східних теренах України точиться боротьба за незалежність і суверенітет держави, маємо бути гідними спадкоємцями духовних цінностей та продовжувачами багатих традицій і славних справ предків. Цим зумовлено рішення встановити День захисника України саме 14 жовтня, який має стати святковим для сучасних воїнів та суспільства в цілому. Він має символізувати нерозривний зв’язок усіх поколінь захисників України. На Покрову слід вшановувати пам’ять і тих, хто у різні часи боронив нашу землю від ворога. Пресвята Богородиця й нині залишається заступницею усіх українських військових. Через військову загрозу цілісності своєї держави українці нині часто згадують приклад звернення жителів Константинополя до Богородиці, самі звертаються з молитвою до Божої Матері з проханням покрити свої омофором наших воїнів, які героїчно відстоюють незалежність України.

У страшній борні наш народ і наша армія мужніє, вдосконалюється і перемагає.

Мільйони людей вірять, що небо нашої України-матері стане мирним, адже його оберігають славні воїни! Ми повинні розуміти, як важко нашим воїна знаходитися далеко від своїх родин і друзів, як важко кожного дня переживати смертельні ризики та втрати побратимів.

Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно, бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу, володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу, бо не поділиться народ.

Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно, бо ти на світі в нас одна.




30.09.22

Бесіда  «Як запобігти отруєнню грибами»

Перегляньте відео.

Запамятайте!

ПРОФІЛАКТИКА ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ

*      Збирайте тільки ті грибі, які добрі знаєте.

*      Ніколи не вживайте у їжу незнайомі гриби.

*      Добре знайте відміни їстівних і отруйних грибів.

*      Не збирайте ніяких грибів блізько від залізничних і автомобільних шляхів, атомних і теплових електростанцій, великих промислових зон.

*      Не купуйте на базарах суміші грибів із різних їх видів у якості грибної ікри, салатів, пирогів з грибами та інших виробів з подрібнених грибів.

*      Не робіть домашню заготівлю грибів у герметичній упаковці, щоб уникнути захворювання ботулізмом.

*      Будь-яку заготівлю грибів на зберігання робіть тільки у відкритому посуді під марлею або папером.

*      Обов’язково перевіряйте гриби на радіоактивність.

*      Сушіть тільки певні види грибів, такі як білий гриб, підосичник, підберезник, маслюк, моховик, зморшок і трюфель білий; не користуйтеся сумнівними методами перевірки грибів на отруйність.   

НІ В ЯКОМУ РАЗІ НЕ ДОВІРЯЙТЕ ТАКИМ ПОМІЛКОВІМ ТЛУМАЧЕННЯМ:

*      отруйні грибиі мають неприємний запах, а їстівні – приємний. Отруйні гриби мають як приємний, так і неприємний  запах. Блідна поганка пахне майже так, як і печериця;

*      усі гриби в молодому віці їстівні;

*      личинки комах, черв'яки і равлики не чіпають отруйних грибів. Личинки і слимаки поїдають як отруйні, так і їстівні гриби;

*      опущені у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби;

*      цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні.

*      отрута з грибів видаляється після кип’ятіння протягом кількох годин;

*      сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах.

ПЕРШ  НІЖ  ВЖИВАТИ  ГРИБИ ПОДУМАЙТЕ ЧИ ВАРТО

РИЗИКУВАТИ  СВОЇМ  ЖИТТЯМ  ТА ЗДОРОВ'ЯМ.

 


23.09.22

Безпека на транспорті в умовах воєнного стану.

ЯКЩО ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ ВИ ЗНАХОДИТЕСЬ У ВЛАСНОМУ ТРАНСПОРТІ

У разі якщо обстріл або вибухи застали  вас в автомобілі:

негайно зупиняйте машину, відбіжіть від дороги в протилежному напрямку від багатоповерхівок та промислових об’єктів і заляжте на землю закривши голову і вуха руками, ноги схрестити та відкрити рот бажано,  щоб це було якесь поглиблення.

Не панікуйте! Займіть свою психіку чимось.

Можна рахувати вибухи: знайте, що максимум після 100-го вибуху обстріл точно закінчиться.

Можна подумки рахувати хвилини. По-перше, це відволікає. По-друге, так ви зможете орієнтуватися в ситуації: артилерійський обстріл не триває вічно, максимум двадцять хвилин; авіаналіт – значно менше. У наш час не буває довгих бомбардувань, великі групи бомбардувальників не застосовуються.

Після припинення обстрілу або вибухів, озирніться  і очима знайдіть більш надійне укриття неподалік.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!!!

Не підходять для укриття:

Під’їзди будь-яких будівель, навіть невеликі прибудовані споруди. Від багатоповерхових (багатоквартирних) будинків взагалі слід відбігти хоча б метрів на 30–50, бо є великий ризик опинитися під масивними завалами. Захаращення підвалів таких будівель тягне ризик моментального пожежі або задимленості.

Різна техніка (не можна ховатися, скажімо, під вантажівкою або під автобусом).

Зовні під стінами сучасних будівель. Нинішні бетонні «коробки» не мають ні найменшого запасу міцності й легко розсипаються (або «складаються») не тільки від прямого влучення, але навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик зсувів і завалів.

Не можна ховатися під стінами офісів і магазинів: від вибухової хвилі зверху буде падати багато скла; це не менш небезпечно, ніж металеві осколки снарядів.

Іноді люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, у місцях, закладених контейнерами, заставлених ящиками, будматеріалами тощо (діє підсвідомий рефлекс: сховатися так, щоб не бачити нічого). Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети й речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі.

Часом люди зі страху стрибають у річку, у ставок, фонтан і т. д. Вибух бомби або снаряда у воді навіть на значній відстані дуже небезпечні через сильний гідроудар, що може призвести до важкої контузії.

Підходять для укриття:

Спеціально обладнані бомбосховища. Від звичайного підвалу це бомбосховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції й наявністю двох (і більше) виходів на поверхню.

Підземні переходи.

Метро (ідеально підходить).

Канава, траншея або яма.

Широкі труби водостоку під дорогою (не варто лізти занадто глибоко, максимум на 3–4 метри).

Вздовж високого бордюру або фундаменту паркана.

Дуже глибокі підвали під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав 2 виходи).

Підземне овочесховище.

Оглядова яма відкритого (на повітрі) гаража або СТО.

Каналізаційні труби поруч із вашим будинком, це дуже добрий сховок (але чи вистачить у вас сил швидко відкрити важкий люк? Важливо також, щоб це була саме каналізація або водопостачання – у жодному разі не газова магістраль!)

Ями (воронки), що залишилися від попередніх обстрілів або авіанальотів.

ЯКЩО ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ ВИ ЗНАХОДИТЕСЬ У МІСЬКОМУ  ТРАНСПОРТІ.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!!! Під час обстрілу в транспорті знаходитися небезпечно!

– у випадку, якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі або трамваї – слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в напрямку «від будівель і споруд» і залягти на землю;

– якщо ви перебуваєте в автотранспорті, який став мішенню для прямого обстрілу, негайно вимагайте зупинення транспорту  і негайно залишіть його, краще з протилежного від обстрілу боку. Лягайте на землю, але не поруч з машиною, і поповзом перебирайтеся в більш надійне місце біля узбіччя дороги, в кювет;

– рухайтеся короткими відстанями відразу ж після наступного вибуху;

– легкова машина або автобус – помітна ціль. Найбільша небезпека – вибух бензобака. Дізнавайтеся стан дороги за добу – можливі руйнування мостів, повне блокування доріг.

Пам'ятайте ваше життя і життя ваших рідних це найвища цінність!

Бережіть себе та своїх рідних!

Україна обов'язково переможе і ми будемо подорожувати нашою країною в безпеці!


16.09.22

Всеукраїнський Олімпійський урок «Разом до Перемоги!»

Зазвичай це спортивне свято відбувалося на центральних майданчиках столиці і збирало кілька тисяч поціновувачів спорту та активного способу життя. Зважаючи на умови воєнного стану, сьогодні  урок проходив в режимі онлайн.

Перегляньте відео.



Цікаві факти з історії

 Так, Піфагор був не тільки великим математиком, але ще й олімпійським чемпіоном з кулачного бою.

ü Батько медицини Гіппократ, філософи Платон і Сократ, поети Софокл і Еврипід були володарями різних спортивних нагород.

ü Відважний покоритель Північного полюсу Фрітьоф Нансен завойовував звання чемпіона Норвегії з бігу на ковзанах і лижах.

ü Поет лорд Байрон був відмінним боксером і одного разу переплив Дарданелли - пролив, що розділяє Європу і Азію.

ü Лауреат Нобелевської премії в галузі біохімії Е. Чейн був олімпійським чемпіоном з вітрильного спорту.

ü Біг став невід'ємною частиною життя видатного українського хірурга, академіка Миколи Амосова.

 Вікторина

1.     На вершині якої гори жили боги? 

2.      Скільки  було богів? 

3.     Чим нагороджували переможця?

4.     Якого кольору Олімпійський  прапор?

5.     Як звали самого головного бога Древньої Греції?

6.     Якого  кольору олімпійські  кільця?

7.     Олімпійські ігри проводяться 1 раз на …. Скільки років? 

8.            Що таке НОК?

9.            Хто є засновником  Олімпійських Ігор сучасності?

10.    Імена яких українських олімпійців вам запам’ятались?


09.09.22

Безпечна поведінка учнів під час дистанційного навчання в умовах воєнного стану.

Перегляньте навчальне відео



Запамятайте!







1 вересня 2022

Інструкція № 1.20

з безпеки життєдіяльності здобувачів освіти

в умовах воєнного стану



І. Загальні положення.

1.Інструкція поширюється на всіх учасників освітнього процесу на період воєнного стану.
2. Перед початком занять класним керівником (або особою, яка його заміщує) згідно діючого «Порядку проведення та реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності» проводиться первинний, у разі необхідності позаплановий, інструктаж учнів класу з записом у журналі реєстрації інструктажів. У випадку початку освітнього процесу онлайн, інструктаж проводиться в телефонному режимі або з використанням Інтернету.
ІІ. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів, які перебувають на очній формі навчання
1. Учні та їх батьки мають заздалегідь знати місця розташування захисних споруд або найпростіших укриттів по ходу маршруту руху до закладу освіти та короткий шлях до укриттів, які знаходяться на території закладу освіти.
2. Під час занять учні не повинні покидати територію закладу.
3. Під час перерви учні мають знаходитися поруч з кабінетом, у полі зору вчителя.
4. Учні мають знати правила поведінки під час евакуації та перебування в захисній споруді (найпростішому укритті). З ними їх знайомлять вчителі щодня перед початком першого уроку, а батьки - повторюють вдома.
А саме, під час евакуації:
слухай дорослих, виконуй всі розпорядження, знай свою пару, не біжи, не штовхайся, не повертайся, не порушуй стрій, не забувай свої найнеобхідніші речі, тримай їх при собі. Заходити до укриття організовано, без паніки, слідувати вказівкам відповідальних осіб або вчителів.
В укритті:
займи організовано своє місце, не говори голосно, слухай всі розпорядження дорослих, повідомляй про зміни у самопочутті та про свої потреби працівникам закладу. Покидати укриття після сигналу “Відбій повітряної тривоги” можна тільки разом з вчителем.
5. Учням бажано мати при собі пам`ятку з наступними даними: 1. Прізвище, ім`я. 2. Домашня адреса. 3.Прізвище, імя, по батькові батьків та їх номери телефонів. 4.Номер телефона классного керівника.
6 .Батькам учнів слід дбати про ресурсний заряд мобільних телефонів дітей.
7. Учням дозволяється мати при собі певний запас їжі довготривалого терміну зберігання.
8. Почувши сигнал «Повітряна тривога» в класі учитель:

- оцінює обстановку навколо будівлі (на предмет вибухів, руйнувань, тощо),

- припиняє освітній процес,

- організовує одягання дітей (молодша школа),

- закриває вікна, дає команду учням, взяти тільки рюкзаки, вишикуватись парами.

- бере із собою журнал класу або список учнів;

- пересвідчується в тому, що ніхто не заховався в класі, у шафах, тощо;

- розпочинає рух до основного виходу, заздалегідь зазначеними маршрутами або через евакуаційний вихід.

9. Почувши сигнал «Повітряна тривога» на подвір’ї закладу (під час організованого заходу) присутній вчитель:

- дає команду учням, взяти речі, вишикуватись парами;

- перераховує учнів, згідно журналу або списку.

10. Під час перерви між уроками, почувши сигнал «Повітряна тривога» на подвір’ї закладу, учні самостійно організовуються в пари та направляються до укриття.

11. У разі запізнення або при підході до закладу, у час, коли звучать сирени щодо повітряної тривоги, старші школярі та батьки з молодшими школярами повинні пройти до найближчого укриття, яке є на шляху їх руху або безпосередньо до укриття закладу освіти.

12. Заходити до укриття організовано, без паніки, слідувати вказівкам відповідальних осіб або вчителів.

13. Діти із поганим самопочуттям розміщуються біля огорожувальних конструкцій і ближче до повітроводів.

14. Почувши сигнал «Відбій повітряної тривоги!» слід затриматись в укритті ще близько 10 хвилин і тільки потім організовано вийти з укриття.

15. Покидати укриття можна лише з дозволу відповідальної особи(чергового адміністратора) після отримання сигналу, або у разі аварійного стану, що створює загрозу життю і здоров’ю людей.

16. До закінчення «Повітряної тривоги» учнів з укриття батьки забирати не можуть до отримання сигналу «Відбій повітряної тривоги!».

17. Евакуацію з укриття потрібно виконувати в такій послідовності: спочатку на поверхню виходить декілька людей, для того щоб надати допомогу тим, хто не може вийти самостійно, а потім евакуюються потерпілі, діти, а після них – усі інші.

18. Якщо основні виходи не можна використовувати евакуація відбувається через аварійні виходи.

19. Після евакуації з укриття учасники освітнього процесу повертаються до будівлі закладу та навчаються в звичайному режимі.

ІІ. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів, які перебувають на дистанційному навчанні

1. Дії у випадку, коли лунає сигнал «Повітряна тривога»

§ увімкнути радіоприймач або телевізор, щоб своєчасно чути розпорядження місцевої влади або інших офіційних джерел;

§ підготувати засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри, медичну аптечку, документи (паспорт, свідоцтво про народження тощо), гроші, засоби зв’язку, запас їжі та води, предмети особистої гігієни;

§ вимкнути в будинку/квартирі газ, водопостачання, електрику;

§ зачинити вікна в помешканні та ущільнити їх;

§ далі слід прямувати до найближчого укриття;

§ в укритті увімкніть телебачення або радіо на будь -якому носі або відкривайте сторінки офіційних державних каналів, з яких ви можете отримати інформацію про те, що трапилося та отримати інструкції;

§ залишайтеся в укритті щонайменше 10 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги»

2. Дії під час артобстрілів
§ Під час артобстрілу, мінометного обстрілу або авіаційного нальоту не залишатися в під'їздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно ховатися у підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, АЗС і під стінками будинків з легких конструкцій.

§ Якщо вогонь артилерії або мінометний обстріл, авіаційне бомбардування застигли на шляху, негайно лягати на землю, туди, де є виступ або хоч невелике заглиблення. Захистом можуть служити бетонні конструкції (крім тих, які можуть обвалитися або загорітися, траншеї, невеликі підземні колодязі, широкі труби водостоку і канаві.

§ Закривайте долонями вуха та відкривайте рот — це врятує від контузії та баротравми.

§ Не приступати до розбору завалів самостійно. Чекати фахівців з розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.

3. Дії під час обстрілів системами залпового вогню

§ Залп реактивної установки добре видно. Вночі це яскравий спалах на обрії, вдень – димні сліди ракет;

§ Організувати постійне спостереження, постійно тримати у полі зору будівлі та споруди, які знаходяться поруч і які можна використати як укриття. Після сигналу спостерігача є кілька секунд, щоб сховатись.

§ Ховатися у підвалі або іншому заглибленому приміщенні. Вибирати місце у кутку між несучими стінами та недалеко від вікон і дверей, щоб миттєво покинути будинок у випадку потрапляння снаряду.

§ Не виходити з укриття, не почекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, адже після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів і коригування вогню або зміна позиції.

4. Дії під час обстрілу стрілецькою зброєю

§ Під час обстрілу найкраще сховатися у захищеному приміщенні, наприклад у ванній кімнаті. Коли це неможливо, варто лягти, прикрившись предметами, які здатні захистити від уламків і куль.

§ Якщо ви потрапили під обстріл на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками.

§ Де б ви не знаходилися, тіло повинно бути в максимально безпечному положенні. Згрупуватися, лягти в позу ембріона. Розвернутися ногами в бік стрільби, закривши руками голову і відкривши рот, щоб близький вибух не заподіяв шкоди барабанним перетинкам. Чекати, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде хоча б 5 хвилин.

§ Якщо ваше житло знаходиться в зоні регулярних бойових зіткнень, потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою стрічкою) – це допоможе уникнути розльоту осколків скла. Бажано закрити вікна, наприклад, мішками з піском або масивними меблями.

5. Дії для збереження життя і здоров’я у разі можливої вибухової хвилі у приміщенні, де є вікна.

§ Заклеїти вікна скотчем, щоб мінімізувати уламки, які можуть розлетітися в різні боки.

§ Якщо в будинку є жорсткий щит, встановити його на вікно, щоб воно було прикрите.

§ Тримати під рукою аптечку з усіма необхідними медикаментами і документи.

§ Організувати навколо себе безпечний простір, зберігати спокій.

6. У випадку запровадження комендантської години, неухильно дотримуватися визначених правил

§ У період обмеження часу заборонено перебування на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток.

§ Якщо виникла нагальна потреба в період комендантської години знаходитися на вулиці, учні зобов’язані мати з собою документи, що посвідчують особу.

7. Поведінка, якщо опинилися у зоні бойових дій.

§ Носить із собою документ, що посвідчує особу.

§ Тримати в кишені одягу записи про групу крові й про можливі проблеми зі здоров’ям.

§ Намагатися якнайменше перебувати поза житлом, уникати місць скупчення людей.

§ За можливості уникайте демонстрації патріотичної атрибутики: це може спровокувати агресора.
§ Пам’ятати, де розташовані найближчі від оселі чи місць, які ви часто відвідуєте, сховища та укриття.



Психологічна хвилинка 

Час: 8.50-9.00

9 травня. Психологія життя   10 травня     Техніка релаксації    11 травня   Взаємодія півкуль       
12 травня   Покращення психоемоційного стану   13 травня   Релаксуємо



22 квітня:   Відео              21 квітня:   Відео
20 квітня:   Відео     19 квітня:   Відео      18 квітня:   Відео

15 квітня: Дихальні техніки для зняття надмірного хвилювання
                        ВІДЕО
14 квітня: Вправи для м'язів
                        ВІДЕО
13 квітня:  Вправи на зменшення стресу, тривоги
                        ВІДЕО
12 квітня:  Дихальні техніки для зняття напруження
                        ВІДЕО
11 квітня: Вправи на відновлення
                        ВІДЕО
08 квітня: Релаксація
                      Відео
07 квітня: Дихальні вправи
                     Відео
06 квітня: Заспокоєння психоемоційного стану
                     Відео
05 квітня: Веселі каракулі
                     Відео
04 квітня: Прості вправи для м'язів
                     Відео
01 квітня: Вправи на зниження тривожності
                     Відео
31 березня: Дихальні техніки для зняття напруги
                      Відео
30 березня: Техніка релаксації
                      Відео
29 березня: Розслаблення та зняття напруги
                       Відео
28 березня: Психогімнастика для зняття напруги
                      Відео
21 березня: Для зменшення стресу і тривоги
                      Відео
22 березняВідчуття
                      Відео
23  березня: Зорове сприйняття
                      Відео
24 березня:  Слухове сприйняття
                       Відео
25 березня: Дотикове сприйняття
                       Відео
15 березня: Нейропсихологічна гра "Майстерні руки"
                     Відео
16 березня: Гімнастика для мозку
                      УРОК 1
17 березня:  Гімнастика для мозку
                      УРОК 2
18 березня: Гімнастика для мозку
                      УРОК 3

Джерело: https://mon.gov.ua/ua/vseukrayinskij-rozklad


20 травня

- Добрий день, любі діти
Закінчуємо опановувати курс "ЗНАЙ!  УМІЙ!  ВРЯТУЙ!" 
Сьогодні останнє відеозаняття, після перегляду якого ви зможете пройти тестування і отримати сертифікат про успішнє засвоєння курсу
Урок 8: Судоми. Опіки. Інсульт
Обговорюємо під час онлайн зустрічі на класній годині

13 травня

- Добрий день, любі діти
Урок 7: Кровотечі. Травми кінцівок
Обговорюємо під час онлайн зустрічі на класній годині


6 травня

- Добрий день, діти
Урок 6: Втрата свідомості. Чужорідні тіла в органах дихання
Обговорюємо під час онлайн зустрічі на класній годині

29 квітня

- Доброго дня, семикласники
Урок 5: серцево-легенева реанімація
Обговорюємо під час онлайн зустрічі на класній годині

22 квітня

- Доброго дня, любі діти.
Урок 4: 50 важливих порад під час війни
Обговорюємо під час онлайн зустрічі на класній годині

15 квітня
Урок 3  про важливі питання сьогодення: правила поведінки під час дій воєнного характеру. 
Обговорюємо під час онлайн зустрічі на класній годині

08 квітня

Сьогодні відеоматеріал про дії під час надзвичайних ситуацій. Обговорюємо під час онлайн зустрічі на класній годині

01 квітня

- Доброго дня, діти. 
Запрошую вас на інформаційно-теоретичний курс з практичним аспектом "ЗНАЙ! УМІЙ! ВРЯТУЙ!"

Перегляньте, будь ласка, перший відеоурок "Кризова ситуація. Стрес". Обговоримо його онлайн на класній годині

Також сьогодні піде мова про наркотичну залежність: причини та ознаки. 
Першим кроком на шляху до подолання є визнання того, що ця проблема наркотичної залежності існує. Це не так просто, як здається. Багато людей, які довгий час зловживають наркотичними речовинами, не зізнаються в цьому навіть самим собі. Вони сподіваються, що можуть припинити будь-коли. Навіть коли для оточуючих усе вже давно очевидно, сама людина може не погоджуватися з цим і не приймати допомоги.
Розляньмо 














Для проведення детоксикації (позбавлення від фізичної залежності) існують  такі організації, служби, заклади, які надають допомогу людям, що потрапили у наркотичну залежність. У кожному місті, районі такими службами можуть бути:
-        соціальні служби молоді;
-        анонімні служби допомоги;
-        телефон довіри;
-        відділення спеціалізованої допомоги при медичних установах та інше.
Один із телефонів, куди можна звернутися за консультацією: 044-451-54-51

25 березня 2022 р.

- Доброго дня, любі семикласники. 

Сьогодні про те, ЯК ЗАЛИШИТИ ШАХРАЇВ "БЕЗ РОБОТИ"

     Цей злочин - давній і має «довгу» історію. Однак особливо він поширений в періоди соціальних криз І гострих товарних дефіцитів. До шахраїв схильні зайво довірливі, некритичні і марновірні люди. У 2-х із 3-х випадків шахрайства потерпілими виявлялися жінки.
     З зовнішньої сторони шахрайство виявляється як би в «добровільному» відчуженості майна самим власником і передачі його злочинцю. Частіше усього шахрайство будується на довірчих відношеннях між злочинцем і потерпілим. Соціальний портрет шахрая - досить строкатий. Однак усім їм властивий щось загальне - усі шахраї - це свого роду «артисти». Нерідко вони діють у складі груш. де кожний з учасників мистецьки розкриває свою ретельно відрепетировану роль із монологами, репліками і навіть Із визначеними сценічними картинками. Згадайте наперсточників. Скільки вигуків і реплік виникає, коли вони дурять наївних учасників «гри».
    Резонно було б зауважити, що якщо не хочеш бути обманутим, то не роби нічого в обхід існуючого порядку, але тут о ризик бути незрозумілими іншими.
Як уникнути шахрая:
  • Продаючи або купуючи цінну річ (автомобіль, телевізор; : холодильний комп'ютер, відеоапаратуру й ін.) ніколи не робіть цього по одинці.
  • "Будьте дуже уважні при одержанні обговорених грошових сум упакованих в різні пакети (паперові, целофанові й ін.}.
Увага! Після того як перерахували гроші не передавайте їх більше в руки особі, із якою відбувається угода купівлі - продажу. Підкидання «ляльок» саме і засновано на ігноруванні цієї вимоги.
  • Не купуйте дефіцитні речі у випадкових осіб біля магазинів, на ринках, у підворіттях, особливо « упакованих під фірму», не перевіривши вмісту пакета і не переконавшись у тому, що саме ця річ Вам потрібна.
  • Якщо ви усе-таки вирішили придбати дефіцитну річ через незнайомих осіб, то ні під яким приводом не передавайте цим особам гроші або особисті цінності в якості задатку, а також не оплачуйте визначену покупку наперед.
  • Не піддавайтеся спокусі легкого виграшу в грі в «наперсток». Ваш програш запрограмований з самого початку. На цьому, власне і - засновані подібні цій . Виграють у даних випадках тільки шахраї.
  • Не прагніть купувати ювелірні вироби, інші цінні речі у випадкових осіб, оскільки вони можуть виявитися краденими або підробленими.

25 лютого 2022 р.

- Доброго дня, діти. Сьогодні вкрай важливо пам'ятати ці важливі правила. 























11 лютого 2022 р.

- Доброго дня, діти. Сьогодні докладніше про кілька важливих правил безпеки.

В рамках Тижня Безпечного інтернету на платформі Zoom відвідаймо вебінар з питань кібербезпеки. Спікер: старший інспектор відділу протидії кіберзлочинам кіберполіції в Кіровоградській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Ляпун Олександр Васильович.

ПІДКЛЮЧИТИСЯ  👈

Ідентифікатор: 776 2012 6086
Код: Xb339i











Хоча погода не по-лютневому тепла, варто нагадати про
















04 лютого 2022 р.

- Доброго дня, любі семикласники. Сьогодні ще раз про важливе для кожного з нас

«Здоровий спосіб життя як умова збереження життя й зміцнення здоровя"

Здоров’я – це найвище благо, дароване людині Природою. Без нього життя не може бути повноцінним і щасливим. На жаль, досить часто ми (діти – через необізнаність, дорослі – через легковажність) бездумно розтринькуємо цей дарунок, забуваючи, що втратити здоров’я легко, а повернути – дуже важко, інколи неможливо.


Недарма кажуть: профілактика краща за лікування. Хоча деяких хвороб не уникнути, ви можете багато зробити для того, щоб сповільнити розвиток захворювання чи взагалі йому запобігти. Кілька порад котрі допомагають поліпшити здоров’я.



БУДЬТЕ ФІЗИЧНО АКТИВНИМИ

Щоб добре почуватись, усім нам, незалежно від віку, слід бути фізично активними. Сьогодні, на жаль, багато людей мало рухається.
Тож чому фізичні вправи такі важливі?

Фізична активність допоможе Вам:
♦ Мати хороший сон.
♦ Зберігати рухливість.
♦ Не втрачати міцності кісток та м’язів.
♦ Схуднути або підтримувати нормальну вагу.
♦ Зменшити ймовірність депресії.

Оберіть заняття, котре приносить вам задоволення. Це може бути баскетбол, теніс, футбол, швидка ходьба, їзда на велосипеді, садівництво, рубання дров, плавання, веслування, біг чи будь-яке інше аеробне навантаження. Як визначити, які вправи є помірними, а які — інтенсивними? Зазвичай під час виконання помірних вправ людина пітніє, а під час виконання інтенсивних вправ їй важко вести розмову.

ЗАБЕЗПЕЧТЕ СЕБЕ ХОРОШИМ СНОМ

Потреба у сні в різних людей неоднакова. Більшість новонароджених сплять 16—18 годин на день; діти молодшого шкільного віку потребують принаймні 10 годин сну, а підлітки — приблизно 9—10 годин. Отже, не варто нехтувати належним нічним відпочинком.

Повноцінний сон важливий для:
→ Росту і розвитку дітей та підлітків.
→ Здатності вчитися і запам’ятовувати нову інформацію.
→ Належного гормонального балансу, який впливає на обмін речовин і вагу.
→ Здоров’я серцево-судинної системи.
→ Запобігання хворобам.

Брак сну вважається одним з чинників, які призводять до ожиріння, депресії, хвороб серця, діабету і нещасних випадків. З огляду на це було б мудро приділяти сну достатньо часу.

А як вам бути, коли бачите, що у вас проблеми зі сном?
⇔ Старайтесь лягати спати і вставати у той самий час.
⇔ Подбайте, щоб у вашій спальні було тихо, темно й затишно. У ній не має бути ані надто гаряче, ані надто холодно.
⇔ Коли ви у ліжку, не дивіться телевізор і не користуйтесь електронними пристроями.
⇔ Подбайте, щоб ваше ліжко було максимально зручним.
⇔ Не споживайте перед сном калорійної їжі, кофеїну.
⇔ Якщо ви дотримуєтесь усіх цих порад, але й далі страждаєте від безсоння чи маєте інші розлади сну, як-от надмірну сонливість удень чи проблеми з диханням під час сну, то варто звернутись до досвідченого спеціаліста.


Пам’ятай! Життя є дар,
І той, хто його не цінує,
Цього дарунка не заслуговує.

Леонардо да Вінчі












07.05.2021 Виховна година

Тема: День пам'яті та примирення і день Перемоги над нацизмом у другій світовій війні.

   Друга Світова війна почалася 1 вересня 1939 р. з попередньої злочинної змови керівництва двох країн-агресорів - фашистської Німеччини та більшовицько-комуністичного Радянського Союзу. Того вікопомного вересневого дня гітлерівська Німеччина напала на мирну Польщу. Ця іскра швидко перетворювалася у світову пожежу. У вогняному смерчі Другої Світової війни запала вся Україна...


       Сотні тисяч матерів проводжали своїх синів на фронт. Ішли поети, талановита молодь, вчорашні школярі й школярки, але не всім судилося повернутися до рідної оселі.                           


      На українських землях війна тривала 1225 днів і ночей, з 22 червня 1941 року по 28 жовтня 1944 року. За роки війни представники України одержали 2,5 млн. орденів та медалей, 2072 українці отримали звання Героя Радянського Союзу.  Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України  в руїни і згарища було перетворено 714 міст і 28 тисяч сіл.   334 населені пункти в Україні були спалені фашистами разом зі всіма мешканцями. Найбільшим містечком, знищеним під час війни, стала Корюківка Чернігівської області. За 2 дні із 1300 будинків були спалені 1290, вбито і спалено – 7 тисяч мешканців містечка.  Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами.


    У війни не жіноче обличчя… адже скільки жінок, юних дівчат виносили на своїх тендітних плечах поранених, збивали ворожі літаки, були снайперами, виконували чоловічу роботу в тилу ворога. В різні періоди на фронті зі зброєю в руках воювало від 600 тисяч до 1 мільйона жінок. З них 80 тисяч  були офіцерами. 87 жінок отримали звання «Герой Радянського Союзу».




Подивіться відеоролики, поспілкуйтеся зі своїми батьками. Пригадайте, як звали ваших дідусів та прадідів, які воювали у другій світовій війні, та приготуйте коротку розповідь про них!



28-30.04.2021 "Тиждень безпеки життєдіяльності."

Тема: Правила безпечної поведінки

Дорогі семикласники! На цьому тижні в нашій країні на підприємствах, установах, навчальних закладах, школах та дитсадках проводять заходи та бесіди з безпеки життєдіяльності. Ви знаєте, що небезпека може бути де завгодно: на дорозі, вдома, в ліфті, на вулиці тощо. Для того, щоб не панікувати, а знати як діяти в будь-якій незвичайній ситуації, нам треба знати, що робити, куди звертатися за допомогою, як врятуватись самому та допомогти іншому. 

Міркування: 

1) Які стихійні лиха притаманні для нашої місцевості?

2) Які міри безпеки ви б запропонували, щоб не було великих згарищ?

3) Яка небезпечна ситуація була у твоєму житті? Як ти в неї потрапив? Як ти з неї вийшов?

Гра "безпечні та небезпечні предмети












Дітлахи по своїй суті це – дослідники, яких цікавить все та всі. Дорослі можуть пройти мимо предмета і навіть не звернути увагу на нього, а підлітки - ні. Особливо полюбляють нишпорити вони у лісі, в полі, по ровах та канавах в пошуках пригод та нових вражень. Інколи і в міському середовищі можна виловити цікаві для себе речі. Крім речей, які приносять користь та є просто необхідні для життя, а є такі, які приносять загрозу для життя. Це вибухонебезпечні предмети. Що робити при їх виявленні та як попередити лихо. В такому випадку треба керуватися простим правилом: «Невідоме не чіпай, про безпеку свою дбай!» Бо інколи цікавість може обернутися справжнім лихом. Тобі відома приказка, що цікавій Варварі на базарі носа відірвали, а вибухонебезпечні предмети можуть відірвати не лише носа, а й руку, ногу і взагалі можуть убити. Тому, щоб цього не сталося треба знати та виконувати правила безпеки при виявленні вибухонебезпечних предметів. 


Давайте виберемо із запропонованих картинок ті, які можуть нести загрозу для життя та здоров’я.



Подивіться відео





ЗАВДАННЯ:

Складіть свій план дій на випадок надзвичайної ситуації. Відсилайте його на вайбер для обговорення.






26.04.2021 Виховна година на тему: "Чернобильська АЕС. 35 років міфів."

ЧОРНОБИЛЬСЬКА ТРАГЕДІЯ


Весна в розмаї. Двадцять шосте квітня.

Тривожна ніч. Здригнулася земля.

Невинно  вишні  чарували цвітом,

А вибух все навколо спопеляв.

Дзвінок в пожежній. Швидко мчать машини.

В четвертім вибух і прорвало дах.

Відважні хлопці мужньо, безупинно

У пекло йшли, забувши біль і страх.

Вогненний стовп у небі - гриб кривавий.

Смертельні хмари сколихнули світ.

Вкриває дим будинки, сквери, трави.

Біда навколо... То горить графіт.

Смертельні ізотопи в хмарах диму

Розносить вітер на поля, міста.

Уран і стронцій (ізотоп незримий),

Посіють на усій планеті жах.

Вогонь потрібно погасити прудко,

Бо поруч три реактори стоять.

Водневий вибух може бути швидко.

У Прип’яті прокинулись, не сплять.

Прийшли на допомогу всі охочі,

Не відчуваючи, не знаючи біди.

Вогонь гасили довго: дні і ночі.

На все життя залишились сліди.

До лиха не були вони готові:

Студенти, водії  та шахтарі,

Робітники і льотчики, й військові,

Медсестри, санітари, лікарі.

Лопатами граніт радіаційний

Скидали хлопці... Мужній наш солдат!

Німий потенціал інформаційний,

Бо в Києві - колони і парад.

Ще довго полум’я в Чорнобилі гасили.

Мов бомба атомна зірвалась в мирні дні.

Забрав Чорнобиль і здоров’я, й сили,

І наслідки трагедії сумні.

На все життя хвороб невиліковних...

Захворюваність  — рак і діабет..

Забруднені навколишні водойми,

Поля заражені, ліси — це не секрет.

Я вдячна людям тим, що врятували

Усю планету в найскрутніший час.

Ми перед ними всі заборгували.

Скажу сьогодні просто, без прикрас






16.04.2021 Виховна година на тему: "Перша домедична допомога"


Шановні учні, перша допомога – це проведення найпростіших медичних заходів для порятунку життя, зменшення страждань потерпілого від надзвичайної ситуації і попередження розвитку можливих ускладнень. Професійно таку допомогу надають, звичайно ж, медики, але не завжди швидка допомога може прибути вчасно на місце події. Тому вміння кожного з нас надати першу необхідну допомогу постраждалим до прибуття служб порятунку може відіграти вирішальну роль у порятунку життя людини, адже за статистикою, допомога, надана протягом перших 4 хвилин, збільшує шанси на порятунок на 30%

Задання: Подивіться домашню аптечку. Звільнити її від старих ліків, які вийшли від терміну придатності. За допомогою бинта накласти собі пов'язку на праву ногу. Записати відео та відправити мені на вайбер!)





09.04.2021    Виховна година на тему: "Що треба знати про КОВІД-19. Як діяти в умовах пандемії"










   31.03.2021

Виховна година. Правила поведінки дітей під час канікул.









 Виховна година 

29 січня 2021 року



Тема: "Бережи одяг доки новий, а здоров'я поки молодий"
Мета: 

·        формування фізично і морально здорових, сильних, всебічно розвинених школярів;

·        спонукання учнів до активного способу життя, пропаганда здорового способу життя;

·    формування особистості школяра без шкідливих звичок, що стає джерелом позитивного впливу;

·        виховання в учнів розуміння здоров’я як пріоритетної цінності в житті;

·   мотивація школярів до самовиховання, прагнення здорового способу життя, активної громадянської життєвої позиції.

Тип заходу: виховна година.

Вид: подорож.

Емоційне забарвлення :

«Без здоров’я не можливе щастя» Д. Боккаччо.

«Здоровий бідняк щасливіший за хворого короля». Артур Шопенгауер.

«Той, хто хоче бути здоровим, вже починає одужувати». Д. Боккаччо.

«Наркоманія – це багаторічна насолода смертю». Франсуа Моріан.

 Хід заходу

І. Організаційний момент

Треба всім нам привітатись:

— Добрий день!
Дружно, весело скажімо:
— Добрий день!
Вліво-вправо повернімось,
Туди-сюди усміхнімось:
— Добрий, добрий, добрий день!

- Діти, скажіть, будь ласка, чи любите ви подорожувати?

- А що, на вашу думку, необхідно для того, щоб отримати задоволення від мандрівки?(Настрій, друзі)

Сьгоднішня наша виховна година пройде у формі подорожі. Ми з вами уявно помандруємо до острова скарбів «Здоров’я».

Під час подорожі ви зможете вільно спілкуватися,  висловлювати свою думку, ставити запитання, давати поради, ділитися досвідом. Розмова буде про те, як ви розумієте необхідність вести здоровий спосіб життя.

 Адже, проблема здоров'я давно привертала увагу людини і весь час перебуває на першому плані. Багато людей втрачають своє здоров'я задарма, не замислюючись про наслідки. Здоров'я — це ще не все, але без здоров'я все інше—ніщо.

ІІ. Активізація уваги учнів, створення проблемної ситуації

Учитель. Послухайте, діти, невелике оповідання

У саду, за дорогою металевою огорожею, було гарно, як у казці. Зеленіла молода травичка, п'янили запахом кущі різнокольорового бузку, жаром палали на клумбах тюльпани. А десь у глибині саду, в затінку розквітлих дерев, змагалися в мистецтві співу пташки. У гли­бокому кріслі-гойдалці в холодочку напівлежала тяжко хвора дівчин­ка років 12—13. Легенький вітерець пустотливо ворушив її золотисте волосся, ніби намагався розвеселити. Але ніщо, здається, не радувало її: ні розкішний одяг, ні розкрита на маленькому столику книжка, ні навколишня краса, ні чудова музика, записана на модерному магні­тофоні.

Раптом звідки не взявся гурт дітлахів, босих, замурзаних, у яко­мусь лахмітті замість одягу. А тут, як на лихо, слуга виніс на дорогій таці запашну каву із солодощами й попрямував стежкою до дівчин­ки. Очі дітей так і прикипіли до таці, наякій були недосяжні для них ласощі. «От щаслива!», — зі щирою заздрістю подумали діти і, налякані грізним поглядом слуги, відійшли від загорожі й почали собі гратися.

Якби вони дивились у сад трохи довше, то були б немало здиво­вані: дівчинка навіть не торкнулася ласощів, а згодом, кивком голови, відіславши слугу, стала кидати шматки печива собаці, що саме наго­дився.

Неподалік гралися діти бідняків. Малюки галасували, сміялися, падали в пилюку і ще більше забруднювали свій одяг, дехто й набивав синці, але вони, очевидно, нітрохи цим не журились.

«Щасливі... Боже, які вони щасливі!», — подумала дівчинка, і в її блакитних очах відбилися невимовна туга й біль...

Скажіть:

-   Що подумали діти про дівчинку? А дівчинка про дітей?
-   Чи можна вважати щасливими дітей, які ростуть у злиднях, упроголодь,
не мають пристойного одягу?
-   Кого вам більше шкода: цих дітей чи дівчинку? Чому?
(Відповіді учнів.)

Учитель. Без сумніву, не можна вважати щасливими дітей, які виростають у бідності й нестатках. Але в даному випадку вони таки щасливіші від тієї дівчинки, що купається у розкошах. Їх радує весня­не тепло, що дозволило нарешті покинути убогі оселі й весело гратися на вулиці, вони мають найбільше багатство — здоров'я, якого не має панночка.

У народі кажуть, що здоров'я—щастя вже саме собою, а хвороба— нещастя. Здоров'я — це неоціненний скарб, це щастя, яке ми недооці­нюємо тоді, коли маємо. І багато людей самі є причиною своїх хвороб, самі вкорочують собі життя через деякі шкідливі звички.

-          А зараз ми з вами вирушаємо у подорож. Але, перш ніж зібратись у далеку дорогу, я хочу подивитись, який настрій у кожного з вас, адже саме він є запорукою успішної подорожі, допоможе подолати будь-які перешкоди на шляху. Перед вами квадратики кольорового паперу. Виберіть один з них і покажіть мені.

 (Учні самостійно вибирають свій улюблений колір, а  класний керівник  коментує символіку кольорів).

o   Зелений – спокій, символ природи та молодості.

o   Червоний – тривога, символ любові, страждань.

o   Білий- невинності, чистоти й радості.

o   Оранжевий- символ слави, величі та гідності.

o   Жовтий- символ тепла, радощів і поваги.

o   Голубий- символізує благородство, ніжність, вірність

o   Синій- вірності, довіри, безмежності.


До острова скарбів нам треба на чомусь пересуватись. Перед вами лежать кораблики. Напишіть на них своє ім’я, життєве кредо, тобто, яких принципів ви дотримуєтесь у житті, заповітну мрію 


(Роздати кораблики, учасники пишуть на них, прикріпляють на дошку або на аркуш із намальованим морем.)

Учитель:

А щоб веселіше було подорожувати, складемо наш девіз.

(З окремих розрізаних аркушів учні складають девіз).

Якщо

 

хочеш,

 

щоб

 

життя

 

тобі

 

усміхнулось

 

 

спочатку

 

сам

 

усміхнись

 

життю.

 

Учитель:

     Наші кораблики вже готові до подорожі. Отже, один, два, три, старт.

Перша наша зупинка.

«Острів мрій»
Хочу звернути  Вашу увагу на те, що в цій грі всі мрії стають реальністю. Проте кожен повинен обрати тільки одну мрію з усіх: «Здоров'я», «Багатство», «Слава», «Кохання». «Родина». Усі вони записані на дошці .

(Учні  на стікерах пишуть своє ім’я, по черзі підходять до дошки і обирають відповідну категорію.)

 Декого з учнів можна попросити пояснити свій вибір. Можна поцікавитися, чому окремі учні не обрали мрію «Здоров'я», обговорити, чому ставлення до здоров'я впливає на здійснення будь-якої мрії.

 Потім учитель пропонує визначення поняття здоров'я Всесвітньої організації охорони здоров'я: «Здоров'я — це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад».

Друга наша зупинка. «Звички людини»

Я хочу, щоб ви уважно подивилися на деревце і сказали, чого йому не вистачає? (плодів). А для того, щоб деревце дало плоди, вам потрібно йому допомогти. Для цього у вас на столах лежать  листочки, на яких написані корисні і шкідливі звички. Ваше завдання вибрати тільки корисні звички, які сприяють збереженню здоров’я і роблять наше життя гарним і щасливим. (Листочки з правильними відповідями прикріплюються до дерева, а листочки з шкідливими звичками ми покладемо у скриню та викинемо в море).

Корисні звички (листочки). Посміхатися друзям, бути чемним і вихованим, займатися фізкультурою, бути чесним і відкритим, загартовування, ігри на свіжому повітрі, правильне харчування, мити руки перед вживанням їжі, оберігати природу, дбати про рідних, знати свої права та обов’язки, чистити зуби, здобувати освіту, вивчати правила дорожнього руху, не чіпати бездомних собак і кішок,не відкривати двері незнайомим.Фізична і розумова праця, дотримання гігієни,турбуватися про менших, спати не менше 8 годин на добу, виконувати ранкову зарядку, відвідувати уроки фізкультури.
Шкідливі звички (листочки). Куріння, алкоголізм, вживання наркотиків, неповага до старших, битися з товаришами, гризти нігті, гратися з електроприладами, ходити по льоду,  бути злим і роздратованим, гратися з сірниками, ходити по залізничним коліям, купатися у заборонених місцях, бути жадібним і заздрісним, перебігати дорогу під час руху авто.
Ви прогнали шкідливі звички, адже вони негативно впливають на здоров’я людини! Викликають захворювання, неспокій, знервованість та багато зла. 
Учитель: 

Третя наша зупинка «Яскраве сонечко»

-           Щось  наше сонечко не дуже нам посміхається.

-         Чого сонечку не вистачає?

Гра «Одягни слово».

Пригадайте  прислівя та приказки про здоровя

      1.     Без здоров'я немає щастя.
2.     Веселий сміх - це здоров'я.
3.     Доки здоров'я служить, то людина не тужить.
4.     Було б здоров'я, а все інше наживемо.
5.     Бережи одежу знова, а здоров'я змолоду.
6.     Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.
7.     Весела думка - половина здоров'я.
8.     Глянь на вигляд і про здоров'я не питай.
9.     Здоровий злидар щасливіший від хворого багача.
10.   Здоровому все на здоров'я йде,
11.  Здоров'я більше варте, як багатство.
12.  Здоров'я за гроші не купиш.
13.  Здоров'я - найдорожчий скарб.
14.  Люди часто хворіють, бо берегтися не вміють.
15.  Сміх краще лікує, ніж усі ліки.
16.  Здоров'я - всьому голова.
17.  Хворому і мед гіркий.
18. Часник сім хвороб лікує.
19. Здоровий бідняк щасливіший за хворого короля.
20.У ворожки лікуватись - без здоров'я зостатись.
Намалюймо малюнок на тему здоров'я 
(Діти малюють малюнки, що для них є здоров'я)

Учитель :

Життя людини неповторне і звичайне, радісне і смутне, повне переживань. Людей – мільйони, усі вони неповторні й несхожі. Вони, як зірки на небі, що горять незвичайним світлом. Їхнє життя гірке, як полин, і солодке, як мед. Життя кожного – це дорога, якою тільки йому призначено пройти. І якою буде ця дорога залежить… Від кого?

Здоровий спосіб життя – це просто!!!  
11 правил здоров’я
1. Займайтеся фізичною культурою, хоча б  30 хвилин на добу
2. Раціональне харчування. Вживайте більше їжу,  яка складається з клітковини ,
   та менше – їжу, яка складається з цукру та пшеничної муки. Не забувайте про овочі та
фрукти. Готуйте  їжу на рослинній олії, зменшіть вживання тваринного жиру.
3. Уникайте  надмірної ваги, не вечеряйте після 6 години вечора.
     Вживайте їжу не менше 3 разів на день
4. Упродовж дня пийте більше рідини -  це  позитивно впливає  на стан шкіри, 
 дозволяє продовжити її молодість.
5. Готуйте їжу недовго та при низькій температурі - це дозволить зберегти у
ній якісні вітаміни.
6. Дотримуйтеся режиму дня. Лягайте та вставайте  в один і той же час. Це
Найпростіша порада, для того щоб мати гарний, здоровий, відпочивший вигляд.
7. Будьте психологічно урівноваженні. Не нервуйтеся, тому що нервові клітини не
 відновляються. Так що знаходьте завжди тільки позитивні моменти.
8. Загартовуйте свій організм. Найкраще допомагає контрастний душ – тепла та 
прохолодна вода. Це не тільки корисно, але й допомагає проснутися.
9. І звичайно не куріть, не зловживайте алкоголем та іншими шкідливими  звичками. Адже це основні фактори погіршення здоров’я.
10. Частіше гуляйте у парках, на свіжому повітрі, подалі від автомобілів та інших забруднювачів  повітря.
11. Творіть добро. Адже на добро відповідають добром. Воно обов’язково до Вас
       повернеться  у  вигляді гарного настрою та самопочуття.

       Якщо ви дотримуєтесь хоч половини правил, це додасть Вам здоров’я!!!

 «Не втрачай час на міркування про те, що і заради чого робиться, тому що життя – це спектакль (драма), план якого складений Богом і не доступний людському розумові», - сказав Марк Аврелій. Але драма укладена не в неминучості долі для людини, а всилі або слабкості характеру, здатності або нездатності реалізувати життєві можливості. Тож бережіть своє здоров'я та життя поки ви ще молоді!


22.01.21 
Година спілкування на тему:"При загрозі шантажу"
Мета: Повідомити дітей про можливі наслідки гри в онлайн-ігри та спілкування з незнайомими людьми чреез мережу інтернет. Навчити відрізняти добрі наміри від протилежних їм. Допомогти дітям у вирішенні проблем якщо такі виникли.
Перегляньте відеоролик за посиланням:
https://youtu.be/b-gaa9ZI2JE
Завдання:
1.Напиши, що схожого ти помітив у даному відео?
2.Чи є даний приклад шантажем? і чому?
3.Ти маєш друзів? чи почуваєшся самотньо сьогодні?
4.Щоб ти порадив одноліткам які потрапили до схожої з відео ситуації?
5.Оціни на скільки ти оцінюєш свою залежність від інтернет спілкування сьогодні від 0 до 10.
Відповіді на питання надсилай на електронну адресу tereshchenko711@gmail.com.

15.01.2021

Тема. Визволення Кропивницького (Кіровограда) від німецько-фашистських загарбників

У далекому 1944 році, на другий день після Різдва Христового, у Кіровограді немов народилося інше життя... Після важких та кровопролитних боїв місто над Інгулом було звільнено від гітлерівців.

Дорогою ціною дісталась нашому народові перемога.

Згадаймо, як це було. Перегляньте відео за посиланням:

https://www.facebook.com/KR.PATRIOT/videos/161137805792345/?__so__=permalink&__rv__=related_videos

Кіровоградщина у Великій Вітчизняній війні. Поступальний розвиток краю був перерваний  – на українські землі прийшла війна. 5 серпня 1941року гітлерівці увірвались в обласний центр. Уже в перші дні окупації фашисти розстріляли понад 10 тис. мирних мешканців м. Кіровограда. Гітлерівці створили на території області низку військових й цивільних установ, що забезпечували функціонування окупаційної влади – так звані гебітскомісаріати, районні та сільські управи.

З перших днів війни на території області створювались підпільні організації та партизанські загони. У 1943 р. на Кіровоградщині діяв 21 партизанський загін (7800 партизанів). У диверсійних групах налічувалось 3600 чоловік. За період бойових дій партизанів Кіровоградщини (серпень 1941 – березень 1944 рр.) було знищено біля 11 тис. фашистських вояків, пущено під укіс 74 залізничних ешелони з живою силою і технікою ворога, виведено з ладу 242 паровози, 1367 вагонів і 102 цистерни, знищено 49 мостів на залізницях та шосейних дорогах, підірвано та знищено 3732 автомашини тощо. 8 січня 1944р. війська 2-го Українського фронту визволили Кіровоград. Протягом січня – березня 1944 р. територія області була повністю звільнена від окупантів.

Велика Вітчизняна війна почалася для байрачан на початку серпня 1941 року, коли німецькі окупанти увійшли в село. Насаджуваний ними «новий порядок» мало чим відрізнявся від  режиму концентраційних таборів. Фашистами за період з 1941 по 1943 роки було зруйновано господарські будівлі колгоспів, пограбовано всі ферми, вивезено в Німеччину понад 40 тис. центнерів зерна, фуражу. Зруйновано приміщення шкіл, будинок сільради, сільського клубу. Вигнано на каторжні роботи в Німеччину 61 жителя села. Всі  жахи цієї війни закінчилися вранці 7 січня 1944 року, коли частини 97 – ї гвардійської стрілецької дивізії у взаємодії з частинами 13 – ї і 95 – ї гвардійських стрілецьких дивізій визволили Високі Байраки. Після звільнення села, байрачани виступили ініціаторами збору коштів на танкову колону «Кіровоградський комсомолець».

Понад 360 жителів села  із зброєю в руках захищали свободу і незалежність Вітчизни на фронтах Великої Вітчизняної війни. Майже всі вони  нагороджені орденами і медалями. Серед них – 32 офіцери. 147 воїнів не повернулися в рідне село – загинули в боях з фашистськими загарбниками. Вдячні односельці вшанували пам’ять своїх земляків, звівши у центрі села обеліск Слави  загиблим воїнам та пам’ятник Солдату – визволителю у сільському сквері.

На допомогу дорослим в партизанські загони йшли і діти. Вражає історія маленького хлопчика ,Володі Малахова, який в шестирічному віці став маленьким партизаном. Невміючи рахувати , він вдало вів розвідку в окупованих фашистами селах.  За допомогою камінчиків Володя збирав дані про кількість ворожих солдат та техніки в селі. А партизани, перераховуючи камінці, отримували точні дані про стан ворога на окупованій території.

Не можна не згадати про завжди усміхненого хлопчину – Мішу Давідовича, який виконуючи завдання партизан,потрапив в оточення карателів. Бігти до лісу – означало привести загін карателів до місця знаходження партизанського загону. Залишитися в лісі – означало потрапити в «лапи»ворога. І Міша приймає тяжке рішення. Коли його оточили фашисти, не боячись маленького пораненого хлопчину, пролунав вибух. Міша підірвався сам на гранаті і підірвав фашистів, які так близько підійшли до нього.

 Не кожному судилося вижити.

Мільйони людей загинули в боях, в таборах смерті, під час варварських обстрілів і бомбардувань міст і сіл. Мільйони сплять вічним сном  у степах України, на берегах Дніпра, Інгулу, Синюхи, Ятрані, у незлічених братських могилах одинадцяти країн Європи.

Увесь світ захоплювався мужністю  солдата. І це назавжди залишиться в історії людства, це навічно залишиться в пам’яті нашого народу.

Знову і знову подумки повертаємося до минулого. Без минулого немає майбутнього. Повертаємося не тільки тому, що пережите залишає невиправний слід у пам’яті, але і для того, щоб мати уроки на  майбутнє. Щоб увиразнити нашу пам’ять про Велику Вітчизняну, щоб не розгубити її в скороминучих і розтривожених буднях сьогодення.

Величний подвиг в ім’я людства – поза часом. Пам’ять – незгасна.

Всім, хто поліг у боях, вічна пам’ять! Низький уклін визволителям, які принесли нам таку довгоочікувану весну 45-го, весну Свободи, Життя і Щастя!


 Є в нашому парку алея сумна.

В кінці її – братська могила.

Вкарбовані в вічність бійців імена,

І бронзовий воїн над ними.

Вшанування пам'яті загиблих хвилиною мовчання.

У час важкий, у час негоди

Життя ви врятували нам.

 Можливо, ми не розумієм,

Крізь що пройти дісталось вам,

Але ми зберегти зумієм

Той мир, що нам ви принесли.

 Бесіда: "Правила безпечної поведінки під час навчально - виховного процесу." 
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальну середню освіту»  учень – це особа, яка навчається і виховується в одному із загальноосвітніх навчальних закладів, зарахування до яких, як правило, здійснюється з 6 років.

Статус учнів як учасників навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах, їх права та обов’язки визначаються Законом України «Про освіту», Законом України «Про загальну середню освіту» та іншими нормативно – правовими актами чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про освіту»  учні  як здобувачі освіти 

мають право на:

-        навчання упродовж життя та академічну мобільність;

-       індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;

-         якісні освітні послуги;

-         справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;

-         відзначення успіхів у своїй діяльності;

-      свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності тощо;

-         безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці;

-         повагу людської гідності;

-      захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;

-     користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;

-    доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;

-        інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення.

Учні як здобувачі освіти зобов’язані:

-        виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;

-         поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;

-         відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;

-        дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов Статуту освітнього закладу.

Здобувачі освіти мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.

Здобувачам освіти забороняється:

  • допускати прояви грубості, вульгарності;
  • палити у приміщеннях і на території навчального закладу;
  • використовувати петарди;
  • вживати алкогольні напої, наркотичні та токсичні речовини;
  • псувати державне, громадське та особисте майно.

 28.11.2020

Правила поведінки дітей під час канікул. Наодинці вдома.
Зимові канікули — пора відпочинку, свят та розваг. Але для того, щоб канікули були веселими й корисними, необхідно пам 'ятати про безпечну поведінку.
правила поведінки на вулицях і дорогах у зимовий період
• Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.
• Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб не виїхати на проїжджу частину, бо це дуже небезпечно.
• Не ходіть близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування
• При переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машини. Або тоді, коли транспортні засоби вже зупинилися.
• Ніколи не перебігайте дорогу навіть коли немає транспортних засобів, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.
• Не катайтеся на ковзанах по тротуару чи дорозі - це небезпечно.
• Ніколи не чіпляйтеся до транспортних засобів, щоб прокататися з «вітерцем». Це приведе до тяжких трагічних наслідків.
• Ніколи не спускайтеся з гірки на санчатах або лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.
• Залізниці взимку також небезпечні, адже скрізь слизько. Якщо виникає потреба перейти залізничну колію, то будьте уважні.
• Не грайтеся в рухливі ігри поблизу проїжджої частини. Не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса автомобіля.
• Коли чекаєте на зупинці громадський транспорт, ніколи не ставайте на край тротуару, тому що можете посковзнутися самі або ненароком хтось може штовхнути вас, і ви потрапите під колеса.
• Поводьтеся на вулиці та зупинці культурно, чемно, адже соромно бути невихованим.
• Обходьте транспортні засоби дуже уважно, коли обмежена чи недостатня видимість. • Зимова дорога криє в собі небезпеку, тому зосередьте на ній всю увагу.
Правила поведінки на водоймах, вкритих кригою.
• Не можна з'їжджати на лижах із крутого берега на кригу: у разі різкого навантаження він може провалитися.
• Категорично забороняється дітям грати на тонкій кризі.
• Небезпечно бути біля берегів, де найчастіше виникають промоїни, тріщини й розриви льоду.
• На льоду краще мати при собі знаряддя безпеки (лижі, мотузку, палицю).
• Обходь місця, вкриті товстим шаром снігу: під снігом лід завжди тонший; тонкий лід і там, де розливаються джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку.
• Переходь річку тільки у встановлених місцях, товщина льоду має бути не менше за 15—20 см.
• Катайся на ковзанах лише в перевірених та обладнаних для цього місцях.
• Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини, негайно повертайся на берег. Не біжи, відходь повільно, не відриваючи ніг від льоду./Files/na_lodu2(1).jpgОбережно: бурульки!













• Нестійкі погодні умови — відлига вдень і заморозки вночі — сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків із похилим дахом) та великих деревах.
• Будь особливо уважним, проходячи біля будинків або високих дерев. Спершу впевнись у відсутності загрози падіння льодових наростів.
• Якщо це можливо, тримайся на відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху.
• У жодному разі не заходь за спеціальні огорожі поблизу будинків або дерев.
Правила поведінки під час ожеледиці/Files/f.png• Ходи не поспішаючи, ноги злегка розслаб у колінах, ступай на всю підошву. Руки мають бути вільні. Пам'ятай, що поспіх збільшує небезпеку під час ожеледиці, тому виходь із будинку заздалегідь.
• У разі порушення рівноваги швидко присядь — це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.
• Падай із мінімальною шкодою для свого здоров'я. Відразу присядь, щоб знизити висоту. У момент падіння зберись, напруж м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотися — удар, спрямований на тебе, зменшиться.
• Не тримай руки в кишенях: це збільшує можливість не тільки падіння, а й важких травм, особливо переломів.
• Обходь люки: як правило, вони покриті льодом. Крім того, люки можуть бути погано закріплені, що збільшує ризик травмування.
• Ідучи тротуаром, не проходь близько до проїжджої частини дороги. Це небезпечно, адже є ризик підковзнутися і впасти по, колеса автомобіля, що проїжджає.
• Не перебігай проїжджу частину дороги під час снігопаду та ожеледиці. Пам'ятай, що через ожеледицю значно збільшаться відстань гальмівного шляху.
• Якщо ти впадеш і через деякий час відчуєш біль у голові й суглобах, нудоту - терміново звернися до лікаря.
Правила пожежної безпеки під час святкування Нового року/Files/ялинка(3).jpgЩоб свято не затьмарилось пожежею, необхідно дотримуватись таких правил:
• Ялинка має стояти на стійкій основі.
• При виявленні несправності святкової ілюмінації (блимання лампочок, іскріння) слід одразу її вимкнути.
• Не можна прикрашати ялинку целулоїдними іграшками.
• Дітям забороняється купувати та використовувати піротехнічні засоби: феєрверки, петарди, ракети!
• Пам'ятай! Щороку збільшується кількість людей, які отримали травми через недотримання правил користування піротехнікою.
Правила використання піротехнічних предметів:
• використання піротехнічних предметів біля ялинки суворо заборонено;
• запалювання бенгальських вогнів біля хвої ялинки категорично заборонено;
• хлопавки у великому скупченні людей використовувати заборонено;
• якщо хлопавки використовують, то запалюють у напрямку від людей і вгору;
• петардами всіх видів дітям користуватися заборонено;
• у місцях святкування новорічних свят петардами користуватися заборонено.
Правила протипожежної безпеки
• Не грайся із сірниками та запальничками.
• Не запалюй свічки та бенгальські вогні без нагляду.
• Не залишай іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів.
• Не суши речі над газовою плитою.
• Не пали багать у сараях, підвалах, на горищах.
• Не вмикай багато електроприладів одночасно: електромережа може згоріти.
• Обов'язково вимикай електроприлади, коли виходиш із дому. Не тягни за дріт руками, обережно вийми штепсель із розетки.
• На дачі або в селі не відкривай грубку: від маленької вуглинки, що випаде з неї, може статися пожежа.
Правила поведiнки при користуванні електричними приладами
При користуванні електричними приладами не можна:
- залишати без догляду ввімкнені прилади;
- ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;
- вмикати у розетку декілька приладів одночасно;
- торкатися оголених місць при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки;
- вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;
- стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути; телевізор необхідно негайно вимкнути.

Немає коментарів:

Дописати коментар