Всім Доброго дня! Трошки попрацюємо дистанційно.
Тренування м'язів мовного апарату
Вправи на розвиток голосу без тренування мовного
апарату будуть неповними. Щоб отримати гарне звучання вашої мови, необхідно
тренувати м'язи нижньої щелепи, мови і губ.
Заняття
для зміцнення нижньої щелепи включають такі вправи:
·
Відкриваємо
рот і затримуємо нижню щелепу опущеною на 5 секунд. Потім повільно закриваємо
рот.
·
Здійснюємо
опущеною нижньою щелепою рух вправо -
вліво. Виконуємо його в повільному темпі.
·
Опущену
нижню щелепу виносимо вперед і повертаємо в природне положення. Робимо в повільному
темпі.
Тренування
м'язів мови обов'язкове. Малорухливі, слаборозвинені м'язи мови стають причиною
нерозбірливою мови.
Наступні вправи:
1.
Потрібно звертати язик в трубочку.
2.
Висовуємо язик так далеко з рота, наскільки вийде.
Здійснюйте їм рух вгору-вниз-вправо-вліво.
3.
Облизувати губи, приділяючи особливу увагу куточків рота.
4.
Активно цокаємо язиком.
Вправи
необхідно виконувати у вільному темпі, без напруження м'язів.
Вправи для зміцнення м'язів обличчя
і губ:
·
Рот
закритий. Піднімайте / опускайте губи, не відкриваючи ясен. М'язи обличчя
напружуватися не повинні.
·
Розтягуйте
губи в закритій усмішці, а потім складайте їх в трубочку.
·
Проводьте
масаж губ: нижніми зубами акуратно верхню, а верхніми - нижню.
·
Складіть
губи в трубочку і робіть ними рухи вправо-вліво.
У тренуванні потребують і
м'язи глотки.
·
Потрібно по черзі повторювати звуки І, У. Спочатку
пошепки, потім вголос. Ви повинні відчувати напругу м'язів в районі горла.
Всього 15 повторів. Вправа допомагає в розробці рухливості м'язів гортані.
·
Через стислі
зуби потрібно втягувати повітря.
·
Витягуємо
губи «качечкою» і втягуємо в себе повітря.
·
Імітація пережовування їжі. Спочатку з відкритим,
потім з закритим ротом. Навантаження отримують м'язи гортані, м'якого
піднебіння, язика, губ і глотки.
Розвиток правильного дихання
Вправа1
Тренуємо правильне дихання. Станьте прямо, але не напружуйтеся. Покладіть одну
долоню на верхню частину живота, другу – збоку на талію. Це потрібно, щоб ви
могли відчути руху ребер і діафрагми під час вправи. Без зусиль вдихніть, а
видихайте на рахунок від 1 до 5. Рахувати вголос не треба, зосередьтеся на русі
ребер і діафрагми. Грудна клітка не повинна розтягуватися, як при глибокому
вдиху! Вдих короткий і природний, видих – довгий і плавний, але без зусилля.
Вправа2
Економний вдих – короткий і безшумний. Послухайте аудіокнигу, яку читає відомий
актор, і зверніть увагу,: ви не чуєте, як він вдихає. Ви також можете записати
власне читання вголос, щоб переконатися: вдих може бути чути, іноді через нього
виникають порушують сенс паузи. Щоб цього не відбувалося, тренуємо економний
вдих. Для цього потрібно вдихнути носом, затримати на рахунок 1-3 дихання і
плавно видихнути через рот на рахунок від 1 до 5. Видих – довгий і плавний,
вдих – короткий і природний. Слідкуйте за м'язами преса! Вони не повинні
розслаблятися, живіт повинен бути підібраний.
Вправа3
Ще одна вправа на економний видих. Зробіть глибокий вдих через ніс на рахунок
1-3. Затримайте дихання на рахунок «раз», а потім плавно видихайте через рот,
вимовляючи «с», «ф» або «ш». Звук» с " повинен звучати без поштовхів,
вібрації або ослаблення до кінця видиху.
Вправи для розвитку голосу:
Вправа1
Займайтеся сидячи, але не сутультеся – положення тіла впливає на звук. Злегка
підніміть голову. Зробіть глибокий вдих через ніс, а на видиху тягніть сонорні
звуки: «л», «м», «л», «р». Стежте, щоб звук виходив рівномірним, не тремтів, не
згасав і не зривався.
Вправа2
Ускладніть попередню вправу: додавайте до сонорних звуків голосні. Вимовляєте
їх на видиху плавно і протяжно, як ніби співаєте. Важливо: акцент повинен бути
не на гласному звуці, а на сонорном: «ммма», «ммме», «ммми» і так далі. Щоб
поставити мову і розширити діапазон, поступово підсилюйте гучність: кожен склад
вимовляєте тихо, голосніше і голосно. Потім у зворотному порядку: голосно,
тихіше, тихо.
Вправа3
Якщо виходить протягувати склади рівномірно, без тремтіння і поштовхів,
переходите до наступного рівня складності. На видиху промовляйте серію складів
з кожним сонорним, наприклад:
"Ла",
"Ле", "Лі", "Ло", "Лу", "Ли",
"Ле", "Ля".
Склади не повинні зливатися в одне слово, робіть між ними
паузу. Спочатку говоріть повільно, потім – з прискоренням до кінця ряду, потім
– з уповільненням. За таким же принципом можна займатися зі скоромовками.
·
Потрібно вголос промовляти пари складів
АМ-ОМ, УМ-ЕМ, ИМ-ІМ.
При цьому перша з них повинна звучати голосно, а друга
- тихіше.
·
Необхідно вголос озвучувати склади
«АЙ-АЙ-АЙ»,
«ОЙ-ОЙ-ОЙ», «ЕЙ-ЕЙ-ЕЙ»
в послідовності дзвінко-приглушено-дзвінко.
·
Треба імітувати собачий
рик, пароплавний гудок, дзижчання бджоли, комариний писк. Звуки
вимовляються спочатку по зростаючій і з подальшим затиханням так, якби уявний
об'єкт спочатку наближався, а потім віддалявся.
·
Проспівуємо вголос у вигляді музичної гами наступні
склади: МАМ-МОМ-МУМ-МЕМ-МИМ-МІМ.
Спочатку по порядку, потім в протилежному напрямку.
Кожну вправу необхідно зробити 3 рази. Дуже важливо
дихати рівномірно.
ЗИМОВІ
ЧИСТОМОВКИ
Ди-ди-ди —
йшли качата до води,
Иця-иця-иця — а назустріч їм лисиця.
Ити-ити-ити — та качат не треба вчити:
Юсь-юсь-юсь — вони з розбігу у воду — плюсь!
Ок-ок-ок —
ось колючий їжачок,
Ми-ми-ми — приготувався до зими.
Чок-чок-чок — повна хата грушечок.
Ок-ок-ок — частуватиме діток.
Із-із-із —
бoрсучок в нору заліз.
Ди-ди-ди — наступили холоди.
Ить-ить-ить — бoрсучок тут смачно спить
Ни-ни-ни — аж до самої весни.
Ить-ить-ить —
заєць в полі аж тремтить.
Ем-ем-ем — він сховався за кущем.
Уха-уха-уха — але довгі в нього вуха,
Їх-їх-їх — не сховати зайцю їх.
Аха-аха-аха —
а де ж наша черепаха?
Оня-оня-оня — черепаха наша — соня.
Ів-ів-ів — до весняних теплих днів
Оню-оню-оню — не турбуйте нашу соню.
Ям-ям-ям —
важко взимку горобцям,
Ти-ти-ти — їм зерняток не знайти.
Ати-ати-ати — треба крихт їм накидати,
Ать-ать-ать — щоб їм під стріхою дрімать.
Ички-ички-ички —
тут же скачуть і синички,
Ів-ів-ів — доганяють горобців.
Ди-ди-ди— будуть довго холоди?
Ни-ни-ни — чи діждемося весни?
Альня-альня-альня — ось на дереві їдальня.
Сі-сі-сі — годівниці гарні всі.
Ці-ці-ці — вам, синички й горобці,
Їх-їх-їх — прилаштували дітки їх.
Ги-ги-ги —
ой, як біло навкруги!
Узі-узі-узі — птахи — наші гарні друзі.
Ді-ді-ді — допоможем їм в біді
Ди-ди-ди — в осінні й зимні холоди.
Ія-ія-ія —
а це що за чудасія?
Іг-іг-іг — це ж ведмежий барліг.
Ить-ить-ить — тут ведмідь у ньому спить,
Ни-ни-ни — бачить він медові сни.
Сі-сі-сі —
будьте впевнені усі,
Уть-уть-уть — зимові місяці пройдуть,
Не-не-не — засяє сонечко ясне,
Іх-іх-іх — обігріє нас усіх.
Ами-ами-ами —
вже весна не за горами.
Іти-іти-іти — їй зрадіють усі діти
Ки-ки-ки — і звірята, і пташки,
Ля-ля-ля — зрадіє матінка-земля!
Ато-ато-ато —
чистомовок є багато.
Ті-ті-ті — та найкращі будуть ті,
Ята-ята-ята — що поможуть вам, малята,
Ув-ув-ув — ротик щоб слухняним був!
А зараз нова скоромовочка:
Там, де росла липа біля Пилипа,
який жив із Пилипицею та пилипеленятами. Якраз із пилипеленятами у цей час
пиляв Пилип поліна з лип. Притупив пилку Пилип. А потім Пилип і Пилипко
поливали липки. Виросли липки й у Пилипа, й у Пилипка.
Всім гарного дня!
Ніхто в цілому світі не має права забирати
у дітей життя! Це основна ідея вистави, в якій розповідається про
випробовування, що випали в роки німецько-фашистської окупації на долю мирних
мешканців Вінниці - Ірочки, Сергія та його мами Марії.
https://www.youtube.com/watch?v=ttSnQHoS07E
1. Сценічна мова та дикторська майстерність комплексні вправи від Софії Козуб
Вправа Настроювач.
Вивільніться. Сядьте рівно.
Беззвучно, плавно вимовляйте голосні І,
И, Е, А, О, У. Уважно прослідкуйте за роботою нижньої щелепи, язика. А
тепер озвучте голосні. Уявіть, що ви настроюєте радіоприймач на відповідну
хвилю.
Протяжно вимовляйте голосні І, И, Е, А, О, У пошепки. Активно
включайте в роботу діафрагму. Вона у вас – „стартова площадка” для дихання.
Дихання на діафрагмі дасть вашим голосним енергію. Голосні не повинні
затримуватись над язиком, а ринути по вертикалі дальше – в простір,
безкінечність.
Кидаючи м’яч товаришу, що сидить
навпроти або батькам, або уявний м’яч чітко, виразно промовляємо
голосну “І”. Наступний – “И” і т.д. за звукорядом голосних. А
тепер ускладніть вправу, підключивши до вимови поєднання голосних:
ІИ, ІЕ, ІА. ІО. ІУ
ИІ, ИЕ, ИА, ИО, ИУ
ЕІ, ЕИ, ЕА, ЕО, ЕУ
УІ, УИ, УЕ, УА, УО
ОІ, ОИ, ОЕ, ОА, ОУ
АІ, АИ, АЕ, АО, АУ
Слідкуйте за правильною артикуляцією
голосних. Вправа створює передумову для спілкування – зв’язку між партнерами.
Вправа Ходьба.
Уявіть, що ви перестрибуєте через
калюжі. Підключіть вимову голосних: І! –
И! – Е! – А! – О! – У! Вимовляйте голосні коротко, чітко. А тепер ви
“йдете” проти вітру: І–І–І ! – Е– Е– Е !
і т.д., промовляєте ви перемагаючи його опір (створіть етюд, підключивши до
вимови поєднання голосних.).
Вправа. Дно річки.
Ви прийшли на річку наловити раків. Для цього вам потрібно уважно
обстежити дно ріки біля берега, де саме люблять ховатися раки. Занурюєте в
“уявну воду” то одну, то другу руку, але натикаєтесь на різні предмети, що
знаходяться на дні: водорості, слизьку рибу і т.д. Виразіть своє ставлення до
піднятого предмета, підключивши до вимови голосні звуки: відчуття
огиди – через І–І–І!; – задоволення – А – А – А!; – вкусив
рак –
ОЙ–ЙО–ОЙ! і т.д. (нафантазуйте пропоновані обставини)
Вправа Прохання.
Вимовляйте голосні І, И, Е, А, О, У голосно, підключіть до
голосного приголосний „М”. Попросіть
допомоги – МММІМ, МММІМ, МММІМ, МММІМ,
МММІМ. Поєднайте звук „М” з
іншими голосними, повторіть вправу, оправдайте її, поєднуючи звучання
звукосполучень з фізичною дією.
Сеанс радіозв’язку. Перший радист передає
рядок: “МММІМММІМММ”, і прагнучи
з’ясувати, чи його зрозуміли, чекає відповіді. Другий відповідає, що текст
зрозумів і повторює переданий текст. Перший радист переходить до вимови
наступного рядка з голосною „И” ( і
т.д.). В кінці з’єднайте з приголосною „М”
всі голосні звукоряду, роблячи наголос на кожен голосний: МММІ, МММИ, МММЕ, МММА, МММО, МММУ.
Артикуляційна казка "Пригоди промінчика"
https://www.youtube.com/watch?v=tYrWTWf6NyE
Сценічна мова та дикторська майстерність комплексні вправи від Софії Козуб
Космічна артикуляційна гімнастика
Тренуємо правильне дихання. Станьте прямо, але не напружуйтеся. Покладіть одну долоню на верхню частину живота, другу – збоку на талію. Це потрібно, щоб ви могли відчути руху ребер і діафрагми під час вправи. Без зусиль вдихніть, а видихайте на рахунок від 1 до 5. Рахувати вголос не треба, зосередьтеся на русі ребер і діафрагми. Грудна клітка не повинна розтягуватися, як при глибокому вдиху! Вдих короткий і природний, видих – довгий і плавний, але без зусилля.
Економний вдих – короткий і безшумний. Послухайте аудіокнигу, яку читає відомий актор, і зверніть увагу,: ви не чуєте, як він вдихає. Ви також можете записати власне читання вголос, щоб переконатися: вдих може бути чути, іноді через нього виникають порушують сенс паузи. Щоб цього не відбувалося, тренуємо економний вдих. Для цього потрібно вдихнути носом, затримати на рахунок 1-3 дихання і плавно видихнути через рот на рахунок від 1 до 5. Видих – довгий і плавний, вдих – короткий і природний. Слідкуйте за м'язами преса! Вони не повинні розслаблятися, живіт повинен бути підібраний.
Вправа3
Ще одна вправа на економний видих. Зробіть глибокий вдих через ніс на рахунок 1-3. Затримайте дихання на рахунок «раз», а потім плавно видихайте через рот, вимовляючи «с», «ф» або «ш». Звук» с " повинен звучати без поштовхів, вібрації або ослаблення до кінця видиху.
Ритмічність
Музична гра "Повтори ритм"
https://www.youtube.com/watch?v=bYbJivKFuEo
Музична гра " Ритмічні ручки "
https://www.youtube.com/watch?v=AJZHZ41gErI
Музично-ритмічна гра "Крокуй як я".
1) Вправа «Звичайне у незвичайному».
Треба відкрити пляжку з водою, напитися. Ускладнення:
- у вас руки із скла
- права рука в гіпсі
-у фляжці не вода, а елексир сили.
2) Вправа «Тонкий-товстий».
Займаємось справою як тонкий, а потім як товстий
- збираємо яблука;
- збираємо гриби;
- збираємо сірники з підлоги
Відчуваємо вагу тіла!
Обговорення.
3) Вправа «Стільці» Треба пренести стільці:
- як важкі ящики;
- як дорогі музейні експонати;
- як хімічні прилади для лабораторії.
4) Вправа «Хто ти?»
Оберіть собі представника флори та фауни : (ворон, лисиця, ведмідь, хробак). Відчуйте характерні зовнішні ознаки тварини і дійте відповідно до цих ознак. Наприклад, орел поважний, але залишається живою людиною.
https://www.youtube.com/watch?v=NE7uYxGyKmU
Комплекс вправ для хорошої постави
1. Сісти зручніше, послабити напругу й почати перевірку зайвих напружень. Звернути увагу на те, що навіть у спокійному положенні можна спостерігати часткові напруги в м’язах рук, ніг тощо. Щоб точніше навчитися визначати затискачі, потрібно злегка напружити кисті рук, плечі, ноги, розслабити їх і зрозуміти різницю між станами.
2. Сісти на поручні крісла, визначити затискачі і зняти їх.
3. Походити по кімнаті, визначити зайву напругу і зняти її. Перевірити, чи не перейшла напруга, наприклад, з кисті руки в лікоть або шию, а з шиї в плечі тощо.
4. Притулитися до стіни, спертися на стіл, на підвіконня тощо. І знову знайти зайву напругу.
5. Лежачи на дивані, відпочиваючи, визначити, де затискачі, зняти їх.
Усі ці вправи треба варіювати доти, поки не відчуєте хоча б часткової м’язової свободи. Тільки тренажем можливо домогтися вміння спостерігати і контролювати затиск і свободу м’язів — «розвинути в собі м’язового контролера».
Людина повинна невпинно, як у житті, так і на сцені, стежити за тим, щоб ніде не з’являлося зайвої напруги, м’язових затискачів. Цей процес самоперевірки і зняття зайвої напруги має бути доведений до механічності.
Вправи на виявлення індивідуальних затискачів і зняття їх:
- виміряти довжину кімнати звичайним, спокійним кроком;
- відкрити і закрити двері;
- поставити п’ять стільців до стіни;
- приготувати кімнату для прийому гостей;
- відчинити вікно і протерти скло;
- розібрати вміст сумочки;
- зав’язати краватку, зашнурувати черевики, пов’язати косинку.
Космічна артикуляційна гімнастика
Артикуляційна казка "Чаювання друзів"
22.03.23р.
Ритмічність
Музична гра "Повтори ритм"
https://www.youtube.com/watch?v=bYbJivKFuEo
Музична гра " Ритмічні ручки "
https://www.youtube.com/watch?v=AJZHZ41gErI
Музично-ритмічна гра "Крокуй як я".
https://www.youtube.com/watch?v=yd28tvUy2Y4
Гра-релаксація "У лісі"
старша гр
Сценічне спілкування
Українська народна казка "Коза - дереза"
https://www.youtube.com/watch?v=SERTTyR11EY
Чекаю на обговоренні.
Вправи на уяву і фантазію.
https://www.youtube.com/watch?середня гр (3-4 кл)
АДАПТАЦІЯ ОРГАНІЗМУ ДО ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
04.11.22р.
Робота над етюдами
"В чарівному лісі"
02.11.22р.
молодша гр.
Ритмічність
https://www.youtube.com/watch?v=kuA3xyL8AFI
Гра на стаканчиках. Ритмічні вправи
середня гр
- 1. Слухаємо звуки на вулиці, в коридорі або в іншій кімнаті, в кімнаті.
- 2. Включаючи фантазію і уяву, намалювати життя вулиці, коридору, кімнати за звуками, які доносяться.
- 1. Розглянути того, хто знаходиться в кімнаті.
- 2. Розглянути який-небудь предмет у кімнаті.
- 3. Розглянути ілюстрацію і виконати зображені на ній пози людей.
- 4. Скласти із сірників фігуру, показати дітям, потім прикрити і запропонувати їм відтворити ту фігуру.
- 5. „Дзеркало” (діти знають цю вправу)
- 6. „Тінь” (діти знають, вони покажуть)
старша гр
Практичні навички з акторської майстерності
01.11.22р.
Добре поставлений голос потрібен не тільки професійним вокалістам. Він необхідний кожному, хто хоче отримувати максимальний ефект від комунікації.
Щоб відкрити голос, потрібно звільнити горло і передати основну роботу губ і діафрагму. Для цього вимовляєте склади «кью-ікс». На «кью» округляйте губи, на «ікс» - розтягуйте їх в широкій посмішці. Після 30 повторень спробуйте вимовити невелику промову. Ви відчуєте, що зв'язки менше напружуються, а губи краще виконують ваші команди.
Найпростіший спосіб розслабити м'язи гортані - гарненько позіхнути. Виконуйте цю просту вправу по 5 хвилин в день, і ви помітите, як блоки і затиски в голосі зникають.
Ця вправа допоможе розкрити природне звучання вашого голосу. Суть його зводиться до того, щоб озвучити свій видих.
Положення: ноги стоять на підлозі, щелепу прочинені і розслаблена. Починайте вдихати повітря, а на видиху видавати будь-який звук. Робіть це без будь-яких зусиль - якщо все правильно, у вас повинен вийти стогін.
Вправа йогів
Дану тренування практикують індійські йоги, щоб домогтися глибокого і красивого голосу.
Положення: стоячи, ноги на ширині плечей. Спочатку зробіть кілька спокійних вдихів і видихів, потім - глибокий вдих і різкий видих зі звуком «ха-а». Видих повинен бути максимально повним і гучним. Корпус при цьому можна злегка перемістити вперед.
Протяжні склади
Глибоко вдихніть, а на видиху промовте протяжно «бом-м», «бім-м», «бон-н». Тягніть останні звуки якомога довше. В ідеалі повинна виникнути вібрація в районі верхньої губи і носа.
Схоже вправу можна робити зі складами «мо-мо», «ми-ми», «му-му», «ме-ме». Але в цьому випадку спочатку скажіть їх коротко, а вже потім протяжно.
Звуки «і», «е», «а», «о», «у»
Зробіть видих, потім - глибокий вдих і на другому видиху промовте довгий звук «і». Робіть це вільно, до тих пір, поки вистачає повітря. Насильно повітря з легень не видавлюйте. Таким же чином скажіть інші звуки: «е», «а», «о», «у». Виконайте три повторення.
Послідовність цих звуків не випадкова: вони розподілені по висоті. Відповідно, «і» - найвищий (активізує верхню область голови), «у» - найнижчий (задіє низ живота). Якщо ви хочете зробити голос нижче і глибше, частіше тренуйте звук «у».
Вправа Тарзана
Виконуйте попереднє завдання, тільки тепер бийте себе кулаками в груди, подібно Тарзана. Вправа покликане наповнити голос енергією і прочистити бронхи, тому, якщо вам захочеться відкашлятися, не зупиняйте себе.
Ця вправа активізує роботу грудей і живота. Видихніть і вдихніть. На наступному видиху починайте вимовляти з закритим ротом звук «м». Виконайте три підходи: спочатку мукаєте тихо, потім - на середній гучності і в кінці - дуже голосно.
Розслаблений мову підійміть до неба і починайте промовляти звук «р». Має вийти «р-р-р», як у трактора. Повторіть вправу три рази, після чого виразно прочитайте з десяток слів, в яких є звук «р». Обов'язково супроводжуйте читання розкотистим «р».
Вправа Шаляпіна для настройки голоси
Великий співак Федір Шаляпін щоранку теж починав з гарчання. Але виконував він його не один, а разом зі своїм бульдогом. Після тренування звуку «р» Федір Іванович починав гавкати на вихованця: «ав-ав-ав».
Ви можете повторити Шаляпінський вправу або, якщо не виходить розслабити гортань, замінити його на злочинний театральний сміх. Робиться це просто. З відкритим ротом на видиху злобно смієтеся: «а-а-а-а-ха-ха-ха-ха-а-а-а-а». Звук повинен виходити легко і вільно. Одночасно можна пострибати і побити себе руками в груди. Ця вправа миттєво прочистить голос і підготує його до роботи.
старша гр
Логіка мови
Розбираємо текст
31.10.22р.
середня гр
Робота над дикцією
Працюємо над скоромовками
старша гр
Психофізичний тренінг
28.10.22р.
молодша гр
Мовно - рухова та вокально - рухова координація
Космічна артикуляційна гімнастика
https://www.youtube.com/watch?v=aR6n5P8CbWw
середня гр
Вправи на уяву і фантазію.
27.10.22р.
молодша гр
Постава та хода
Руханка з Патроном
https://www.youtube.com/watch?v=foFUavVgKg4
Комплекс
вправ
https://www.youtube.com/watch?v=XT8wOh8q_Ew
середня гр
Постава та хода
Комплекс вправ для профілактики порушень постави. Дистанційне навчання
https://www.youtube.com/watch?v=XT8wOh8q_Ew
Гарного
дня!
старша гр
Логіка мови. Робота над матеріалом
Словесна
дія – це елемент психотехніки актора, що міцно пов’язаний з внутрішнім
психологічним процесом людини. Це єдність логіки та емоції, жесту, міміки та
пластики тіла. Тому актуальним для майбутнього актора, є вивчення законів
логіки задля точного донесення думки автора тексту до слухачів/глядачів.
Необхідно знати засоби й правила логіки сценічної мови, вміти “прочитати”
розділові знаки у мові оригіналу, знати правила розставлення логічних
наголосів, усвідомлено читати прості та складні речення і т. ін. Засвоювати ці
правила обов’язково потрібно в умовах живого спілкування, адже слова автора перетворюються
на сцені з граматичного речення в спілкування і цей процес перетворення
надзвичайно відповідальний для актора. Для того, щоб мовлення стало дієвим,
воно повинно бути виразним. “Виразність – це така комунікативна якість, завдяки
якій здійснюється вплив на емоції та почуття аудиторії…” [8, с. 100]. Останнім
часом на телебаченні та в театрі стає розповсюдженою манера мовлення з
фонаційним наголошенням службових частин мови, наголошування, акцентуація майже
кожного слова в реченні без виправданих на те причин, або така мелодійна
“пісенність” слова. Найбільше від цього страждає думка, яку закладає автор в
тексті, стає незрозумілою мовлення, текст перетворюється на суцільний,
безсистемний звуковий потік. Особливо помітно це в тележурналістиці, коли
інтонаційний наголос на кожному слові спричиняє відчуття важкості мовлення,
несе певну агресію, або навпаки монотонним словом заколихує слухача. На жаль,
сьогодні можемо спостерігати й в мові акторів порушення норм законів логічного
мовлення, а саме: наголос на певному слові без урахування попередньої думки,
контексту; застосування правил наголошування в рамках окремого закінченого
речення, а не всього тексту; наголошування службових частин мови, або слів
неважливих за думкою, дією, запропонованих обставин, психофізичним та
внутрішнім процесом образу. У мовному спілкуванні партнерів на сцені або в кіно
народжуються логічні паузи. Неправильно ж визначена логічна пауза порушує логіку
мислення, тобто спотворює головну думку, може надавати реченню іншого, а інколи
й протилежного змісту.
Відповідно
до виокремлених К. С. Станіславським законів логіки мови, основним у творчості
актора є виявлення суті твору (надзавдання) і втілення її в ролі (наскрізна
дія). Актор повинен зрозуміти внутрішню логіку персонажа, причини його вчинків,
повинен для себе "виправдати" кожне слово і кожну дію персонажа,
тобто зрозуміти причини й мету. На думку К. С. Станіславського, "сценічна
дія має бути внутрішньо обґрунтованою, логічною, послідовною і можливою в
дійсності" [3]. В останні роки життя Станіславський особливо наполегливо
домагався точного дотримання правил логіки сценічної мови – розставляння
логічних пауз, наголосів, достовірної передачі в звучанні розділових знаків і
т. д. Розглянемо основні із них. Закон словесної дії вимагає від виконавця
розцінювати спілкування з партнерами за допомогою слова як свідому діяльність,
спрямовану на виконання певної творчої задачі.
Визначити місце логічного наголосу допомагає
правило про порівняння: порівнюючи, наголос падає на той предмет (його умовно
називають другим членом порівняння), з яким порівнюється те, про що йде мова”
[5, c. 141]. Якщо в реченні є слова "наче, неначе, мов, немов, як" –
перед ними, або після них обов'язково ставиться пауза;
Прорветься
слово, // як вода... (Т. Шевченко)
Між
горами старий Дніпро,
Неначе // в молоці дитина. (Т. Шевченко)
Годвінсон: Сім’я ся вбога за своє нечестя.
Тепер ся жінка, // мов вівця покірна,
Бо злидні стисли… Та душа в ній вовча.
(До Кембля): адже вона не слухала тебе!
Їй майстер, бач, потрібен, не громада.
Господь її скарає, // як Сапфіру,
Ананієву жінку нечестиву, що покривала чоловіка гріх… (Леся Українка,
“У пущі”)
Не менш важливим є прийом
підставлення слів, який допомагає в проясненні логічного смислу фрази, отже,
знаходженні логічного наголосу:
Жадаєте
багато, а (якщо)(коли) не дістанете нічого, то весь Борислав вас висміє
(І. Франко)
“Досить після сполучника а вставити ще один –
якщо або коли, як фраза буде осмислена й інтонація почне підніматися до слова
нічого, яке знаходиться в інтонаційному переломі” [5, c. 144].
Має свою інтерпретацію і закон
протиставлення. Якщо в тексті є протиставлення (явне чи приховане), то
наголошуються ті слова, завдяки яким це протиставлення оформляється. При цьому
розповідне речення вимагає підвищення тону на першому з тих слів, що
протиставляються, і зниження тону – на другому [5, с. 143]. у Т. Шевченка:
Не нам
на прю з тобою стати
Не нам
діла твої судить
Нам
тільки плакать, плакать, плакать…
І хліб
насущний замісить кривавим потом і сльозами.
В даному прикладі
протиставляється: не нам судити, а нам тільки плакати. Протиставлення
здійснюється зміною інтонації. Перша половина порівняння виділяється засобами
мовної техніки й вимовляється швидше, друга – вимовляється з пониженням
регістру і повільніше. Дещо інший характер має протиставлення у прозі: –
Не чорна хмара з-за синього моря
наступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара
над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха. Дві
сім”ї, як дві чорні хмари, наближалися одна до другої, сумно й понуро. (І.
Нечуй-Левицький)
Даний приклад має протиставлення
і порівняння. Протиставляється чорна хмара - Мотря і Карпо та сиза хмара -
Кайдашиха. Порівнюються дві сім’ї з двома чорними хмарами. При детальній роботі
над партитурою тексту звертаємо увагу на специфіку наголошування у тексті
окремих частин мови. Наголошення займенника, відповідно до правила про нове
поняття, виключається, (виняток: займенник наголошується при протиставленні,
або коли можна поставити запитання хто? і стоїть після прикметника).
Мій народе!
У сади
твої, залиті сонцем.
не
повернуться ночі страшні.
Я твій
атом, в твоїй я орбіті,
І
другої не треба мені. (В. Сосюра)
В даному прикладі не наголошуємо займенники: мій,
твої, я, твій, мені. Наголошуємо тільки займенник твоїй через те, що цей атом
знаходиться саме в цій, конкретній орбіті, решта орбіт не цікавить. Це
приховане протиставлення тому наголошуємо цей займенник. Не беруть на себе
наголосу і прикметники: якщо вживаються при іменнику; якщо прикметники
підкреслюють ознаки предмета (однорідні члени речення); якщо прикметник не
наголошується; виняток: є протиставлення, або запитання "який?", або
ж він стоїть після прикметника має функцію означення); наголос більше падає на
іменник (вона побачила червоні, зелені помаранчеві хустки) якщо в реченні
декілька прикметників, то останнє вимовляється як одне ціле з іменником. Дуже
часто у драматичних творах наголошуються дієслова, при цьому частіше логічний
наголос буває наприкінці мовного такту, а у групових найменуваннях (при
переліку) наголошується останнє слово, якщо енергія мовлення підвищується; і
навпаки – перше, якщо енергія спадає.
Лучицька (усміхається щасливо): Так, так…
Ви примирили мене… розважили… Безродний: Та ще й жити будемо… Он і я,
який дохлий, а ще сподіваюсь потрудитись… Вірте, вірте!
Лучицька: Ох, коли б! Як мені хочеться жити, серцем радіти…
Господи, не вкороти мого віку! (становиться на коліна) Пошли мені хоч хвилинку
щастя… Я не зазнала його… Я нікому зла не вчинила!.. (М. Старицький, “Талан”)
Завжди наголошуються однорідні
члени речення, які мають різні поняття:
– Все йде, все минає – і краю
немає, куди ж воно ділось? відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе… умирає… одно зацвіло А друге зав’яло, навіки зав’яло … (Т. Шевченко)
– Слухай, дивись, учись.
Будь
сьогоденним! (М. Рильський)
Сценічне виконання твору вимагає
дотримання правила родового відмінка: якщо до дієслова або іменника додається
пояснювальне слово чи додаток, то наголошується саме це слово як нове поняття
(я дивилась виставу – я дивилась виставу Ефроса; я знаю її дочку – я знаю її
дочку Єлизавету). Логічний наголос при поширених звертаннях падає на саме
звертання (зоре, моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко); О земле рідна,
велетнів роди! (М. Рильський); Земле, моя всеплодющая мати, … (І. Франко); О
слово дзвінке, озиваєшся в славі, До нас ти крізь давні століття імлаві (Л.
Первомайський).
Для визначення логічного наголосу у складному
реченні, його треба поділити на прості й вже у них визначати головні й
другорядні синтагми.
“Володіння логікою сценічної мови
дає можливість передавати в звучанні думки автора, укладені в тексті ролі,
розповіді, виступі, допомагає певним чином організувати текст, щоб найбільш
точно й осмислено впливати на партнера на сцені й на глядача”
Уривок з казки М.Коцюбинського "Хо"
Фрагмент заняття з виразності сценслова студентів
НАМ ім.Чайковського.Проводить н.а. України А.Паламаренко.
https://www.youtube.com/watch?v=2oD8gjgPBGQ
26.10.22р.
Робота над етюдом
Руханка-танок "Привіт, привіт"
https://www.youtube.com/watch?v=PeMWpKpfBTs
Акторська майстерність для дітей та дорослих
https://www.youtube.com/watch?v=0Ven38_r62Q
https://www.youtube.com/watch?v=YvrVO0sCsQg
Пропонуємо
дітям: відкрити пляшку з водою,
напитися.
Ускладнення: - у вас руки із скла - права
рука в гіпсі -у фляжці не вода, а еліксир сили
Етюд як ми знаємо - це вправа,
яка допомагає нам розвивати свою акторську майстерність. Акторські навички
потрібні в повсякденному житті, а володіння ними робить вас відкритими до
спілкування, переконливими, дозволяє спілкуватися з будь-ким і на будь-які
теми.
Етюд «У міському транспорті».
середня гр
Звільнення
м’язів і подолання м’язових затискувань
Визначення
зайвих «затискачів» і звільнення від них
1. Сісти зручніше, послабити
напругу й почати перевірку зайвих напружень. Звернути увагу на те, що навіть у
спокійному положенні можна спостерігати часткові напруги в м’язах рук, ніг
тощо. Щоб точніше навчитися визначати затискачі, потрібно злегка напружити
кисті рук, плечі, ноги, розслабити їх і зрозуміти різницю між станами.
2. Сісти на поручні крісла,
визначити затискачі і зняти їх.
3. Походити по кімнаті, визначити
зайву напругу і зняти її. Перевірити, чи не перейшла напруга, наприклад, з
кисті руки в лікоть або шию, а з шиї в плечі тощо.
4. Притулитися до стіни, спертися
на стіл, на підвіконня тощо. І знову знайти зайву напругу.
5. Лежачи на дивані, відпочиваючи,
визначити, де затискачі, зняти їх.
Усі ці вправи треба варіювати доти, поки не відчуєте хоча б
часткової м’язової свободи. Тільки тренажем можливо домогтися вміння
спостерігати і контролювати затиск і свободу м’язів — «розвинути в собі
м’язового контролера».
Людина повинна невпинно, як у житті, так і на сцені,
стежити за тим, щоб ніде не з’являлося зайвої напруги, м’язових затискачів. Цей
процес самоперевірки і зняття зайвої напруги має бути доведений до
механічності.
Вправи на виявлення індивідуальних затискачів і
зняття їх:
§ виміряти довжину кімнати
звичайним, спокійним кроком;
§ відкрити і закрити двері;
§ поставити п’ять стільців до
стіни;
§ приготувати кімнату для прийому
гостей;
§ відчинити вікно і протерти скло;
§ розібрати вміст сумочки;
§ зав’язати краватку, зашнурувати
черевики, пов’язати косинку.
https://www.youtube.com/watch?v=VTEFjcQvCoQ
старша гр
Мізансцена –
мова вистави
https://www.youtube.com/watch?v=6tHH-lvKInY
Вправа
«Замри в пропонованих обставинах »
В
момент зупинки мелодії вам потрібно прийняти позу, наприклад, тільки лежачи,
сидячи, стоячи.
Вправа «5 швидкостей»
1 – швидкість – рух здійснюється на кожну 4
долю ( робот, грабіжник, детектив)
2 – швидкість– рух здійснюється на кожну 2
долю (марш солдат, ведмідь, слон, старий дідусь)
3 – швидкість – рух здійснюється на кожну
долю 1,2,3,4…(наша повсякденна хода)
4 – швидкість – рух здійснюється на кожну
долю 1і,2і,3і,4і…(лакей, балерина, пінгвін)
5 – швидкість – біг
6 - швидкість – найшвидші рухи
Давайте згадаємо Від
чого залежить швидкість героя на сцені?
Швидкість залежить від характеру героя,
ситуації в якій він знаходиться.
Вправа «Сигнал»
Ваша задача: Ви сидите на стільцях й зайняті
якоюсь справою.
Праворуч і ліворуч від вас «уявні» вікна.
За моїм сигналом - подразник справа – ви
повинні відреагувати різким поворотом голови. Другий сигнал - подразник зліва -
ви повертаєте голову в протилежну сторону з невеликим рухом корпусу. Третій
сигнал - реакція вправо, рух корпусу активніше. Четвертий - реакція вліво, всі
актори різко встали. П'ятий сигнал – всі підбігли до вікна в праву сторону.
Шостий сигнал - розбіглися в сторони.
Завдання: Знайдіть виправдання діям.
25.10.22р.
Робота над дикцією
Дихальні ігри та вправи
https://www.youtube.com/watch?v=P_OZ5X0YMfY&list=RDLVfWU9INOh74I&index=14
старша гр
Темпоритм мови
У
ритора повинне бути відчуття ясного композиційного дроблення тексту: як тільки
почалася зайва квапливість, донесення думки виявляється "змащеним".
Осмислене вкладене ідей і слів у розум слухачів розпочинається з поділу мови на
такти. Стихійною, неврегульованою, такою, що підпорядковується якимсь законам
сучасної енергетики, народженим сучасним станом суспільного духу і настрою, є
часом мова дикторів сучасних молодіжних радіокомпаній, де закони поділу мови на
такти не дотримані, існує лише бажання нагнітати емоції та енергетику в
максимальному обсязі фрази, де неврегульоване дихання і можливі то максимально
довгі за обсягом фрази, то раптом короткі репліки, із зупинками, утрудненими
заіканням і меканням...
Невипадково
саме з цього пропонував починати роботу над текстом Станіславський:
"Беріть по частіше книгу, олівець і розмічайте прочитане по мовних тактах.
Набийте собі на цьому вухо, око і руку... Розмітка мовних тактів і читання по
ним необхідні тому, що вони примушують аналізувати і вникати в їх суть. Не
вникнувши в неї, не скажеш правильно фрази. Звичка говорити по тактах зробить
вашу мову не тільки стрункою за формою, зрозумілою за передачею, але і глибокою
за змістом, оскільки змусить вас постійно думати про те, що ви говорите...
Роботу над мовою і словом треба розпочинати з поділу на мовні такти або, інакше
кажучи, з розстановки пауз".
Тому доводиться рекомендувати всякому риторові
пам'ятати про значення паузи в його мові. Пауза - великий прояв майстерності. Поза
паузою не може бути осмислене сприйняття мови. Мова взагалі - чергування
звучання і мовчання. Не доцільні як відсутність пауз, так і їх затягування.
"Кулеметний" стиль мови пропонується в сучасних уранішніх новинах,
аби показати напруженість наших новодемократичних буднів, натренований диктор з
красивим низьким баритоном "шпарить" без зупинки всі блоки новин. У
слухача, який ще не проснувся, на думку авторів тексту, має з'явитися відчуття
енергійного життєвого ритму - шкода, що в результаті думка того, хто говорить,
не доноситься, тому що сприйняття думки відбувається під час паузи.
Темп, інакше швидкість мови, також необхідна частина
сприйняття мови. Помилка сучасних молодих риторів у ЗМІ полягає, що, не
володіючи основами мовних наук і заперечуючи колишню культуру мови, намагаючись
сформувати новий стиль, вони безупинно і багато говорять, темп їх мови свідчить
ніби вони хочуть показати "мистецтво" базікати на різні теми, уміння
говорити "розкутою" мовою. До чого призведе така "кулеметность"
мови? Насамперед до неможливості говорити на серйозні теми.
Проте
якщо оратор передає значущий зміст, він не має висловлюватися у форсованому
темпі. Сучасній людині, зануреній в дуже швидкі ритми буття, як правило,
рекомендується говорити повільніше. Звичайно, поганий і дуже повільний темп, що
викликає бажання слухачів підштовхнути оратора до руху (час дорогий!). Таким
чином, і тут рекомендується пошук золотої середини. Під час навчання темп мови
встановлюється через читання вголос, поради тримати паузу, усвідомлюючи
значущість своїх слів, що не "кидаються на вітер".
Мова має ритм як гармонійне чергування певних частин - у вимові
вони вимовляються плавно, благозвучно в поєднанні з окремими сегментами мови.
Порушення ритму гармонійної мови може виявлятися в затягуваних, паузах,
неузгодженості частин - як крупних відрізків мови, так і дрібних.
Звернемо
увагу на те, що в українській риторичній класиці по-іншому будуть розставлені
акценти, але основи вимог до сучасної вимови будуть принципово ті ж:
"напруга в грудях" вабить постановку дихання і вимовну енергетику
ритора, "твердість" мови, що "виливає" кожне слово, -
виразна метафора, цілком ясна для кожного оратора, що займається сьогодні
тренінгами з дикції. Темп - "не стрімкий і не повільний"; нарешті,
важко описати термін "спритність мови", але ясно, що під ним
розуміється рухливість, жвавість, розкутість органів артикуляції.
Для опрацювання, зокрема, швидкості мовлення пропонується технічна вправа, що будується на ритмічній вимові парних приголосних
Б - П, Д - Т, Т - Ц, В - Ф, 3
- С, М - Н, Р - Л, К - Ґ, X - Г, Ж - Ш, Ч - Щ, Дж - Дз у поєднанні з голосними
за відомою табличкою: І-Е-А-О-У-И.
Як
швидко говорити, щоб тебе зрозуміли
https://www.youtube.com/watch?v=l1Nk3ah6liw
Попрацюйте гарно над вправами! За бажанням можете записати.
24.10.22р.
середня гр
Розвиток голосу
Руханка з Патроном
https://www.youtube.com/watch?v=foFUavVgKg4
Вправи на розвиток дихання
https://www.youtube.com/watch?v=leOJqoXwtCg
Лія та Сем пропонують виконати вправи на тренування наших легень. Сьогодні будемо дмухати та допомагати нашим героям. Приємного перегляду!
Дихальні ігри та вправи
https://www.youtube.com/watch?v=P_OZ5X0YMfY&list=RDLVfWU9INOh74I&index=14
Гарного дня!
старша гр
Психофізичний тренінг
Вправи для вироблення вміння відчувати роботу м’язів і підпорядковувати їх своїй свідомій волі:
§ сісти прямо й відвести плечі назад. Перевірити, які м’язи спини працюють. Ці рухи повторити декілька разів. У тій же позі відвести спершу праве плече, потім ліве, не допомагаючи собі руками;
21.10.22р.
Ритмічність
Музична гра "Повтори ритм"
https://www.youtube.com/watch?v=bYbJivKFuEo
Музична гра " Ритмічні ручки "
https://www.youtube.com/watch?v=AJZHZ41gErI
Музично-ритмічна гра "Крокуй як я".
https://www.youtube.com/watch?v=yd28tvUy2Y4
Гра-релаксація "У лісі"
старша гр
Сценічне спілкування
Українська народна казка "Коза - дереза"
https://www.youtube.com/watch?v=SERTTyR11EY
Чекаю на обговоренні.
20.10.22р.
Адаптація організму до тренувального процесу
https://www.youtube.com/watch?v=k3tGGMCrm6c
Сценічний рух та пластика актора
https://www.youtube.com/watch?v=fw02WvPOmT0
старша гр
Темпоритм дії
Гра на стаканчиках. Ритмічні вправи
https://www.youtube.com/watch?v=NRILFXlwddc
Опановуємо вправу 😊
19.10.22р.
Дія в умовах вимислу
Українська народна казка "ГОРОБЕЦЬ МОЛОДЕЦЬ"
https://www.youtube.com/watch?v=22Ywe0SZx0w
Дивимось і навчаємось 😊
середня гр
старша гр
Пластика тварин
Іспит | Майстерність актора | 1
курс | Етюди тварини | ЧАСТИНА ПЕРША
https://www.youtube.com/watch?v=IOWpOtsD5Cg
18.10.22р.
Казка про
Язичок. Ознайомлення дітей із будовою артикуляційного апарату. Артикуляційна
гімнастика.
https://www.youtube.com/watch?v=7JXVscAK7Nk
Руханка з Патроном
https://www.youtube.com/watch?v=foFUavVgKg4
Вправи на розвиток дихання
https://www.youtube.com/watch?v=leOJqoXwtCg
Лія
та Сем пропонують виконати вправи на тренування наших легень. Сьогодні будемо
дмухати та допомагати нашим героям. Приємного перегляду!
Дихальні ігри та вправи
https://www.youtube.com/watch?v=P_OZ5X0YMfY&list=RDLVfWU9INOh74I&index=14
Гарного
дня!
старша гр
Практичні навички з акторської
майстерності
Вистава «Коза Дереза». Микола Лисенко Дитяча комічна
опера на дві дії.
https://www.youtube.com/watch?v=iDBuua3uuAE
Зверніть увагу на образи, характери,
взаємодію. Наступного разу подивимось ще одну виставу "Коза Дереза" і
потім буде обговорення. Приємного перегляду.
1) Вправа «Звичайне у незвичайному».
Треба відкрити пляжку з водою, напитися. Ускладнення:
- у вас руки із скла
- права рука в гіпсі
-у фляжці не вода, а елексир сили.
2) Вправа «Тонкий-товстий».
Займаємось справою як тонкий, а
потім як товстий
- збираємо яблука;
- збираємо гриби;
- збираємо сірники з підлоги
Відчуваємо вагу тіла!
Обговорення.
3) Вправа «Стільці» Треба пренести стільці:
- як важкі ящики;
- як дорогі музейні експонати;
- як
хімічні прилади для лабораторії.
4) Вправа «Хто ти?»
Оберіть собі представника флори та фауни : (ворон, лисиця,
ведмідь, хробак). Відчуйте характерні зовнішні ознаки тварини і дійте
відповідно до цих ознак. Наприклад, орел поважний, але залишається живою людиною.
старша гр
Техніка дихання.
Дихальні вправи на кожен день.
Правльне дихання допомогає розвитку мовлення.
https://www.youtube.com/watch?v=MwofuNcLO0U&t=0s
Вісім вправ за методом Стрельнікової.
Ви навчитесь техниці виконання вправ за методом Стрельнікової. Цей комплекс допоможе навчитися правильно дихати. Повторюйте ці вправи кожен день і ваша дикція покращиться.
https://www.youtube.com/watch?v=fWU9INOh74I
Робота над виставою.
Вправи на уяву і фантазію.
Сирена – моя помічниця. Що таке
сигнал повітряної тривоги та як поводитися - анімований ролик дітям
https://www.youtube.com/watch?v=wNVwcJ9rrjA
старша гр
Психофізичний тренінг
Вправи
для вироблення вміння відчувати роботу м’язів і підпорядковувати їх своїй
свідомій волі:
§ сісти прямо й відвести плечі назад. Перевірити, які м’язи спини працюють. Ці рухи повторити декілька разів. У тій же позі відвести спершу праве плече, потім ліве, не допомагаючи собі руками;
- § «Ганчіркові ляльки» — вправа на повне
розслаблення тіла. Учні — ганчіркові ляльки, підвішені на гвоздики. Їх
знімають з гвоздика і скидають на підлогу;
- § «Під парканом» — вправа, що виконується з уявним
парканом. Манок: «треба пробратися під парканом в сад, щоб сторож не помітив».
На перший оплеск пробираємося під уявним парканом, який умовно розташований на
40 см вище підлоги. Поступово просовуємо під парканом голову, плечі тощо. На
другий оплеск (манок: «сторож йде») — вибираємося з-під паркану;
- § «Кішечка»: встати рачки. На перший оплеск (або на
манок: «киць-киць») прогнути хребет до підлоги, ніби кішка, ласкаво
потягуючись, тягнеться до вас. На другий оплеск (або на манок: «зась») вигнути
хребет дугою, ніби кішка сердиться і фиркає, стає в позу захисту;
- § встати у стіни і на рахунок 4, 8, 16, 32 поступово
згинатися. Потім на цей же рахунок розгинатися. Цю ж вправу виконати в сидячому
положенні. Спочатку падає голова, потім згинається шия, перший хребець, другий
тощо;
- § перевірити роботу м’язів кисті рук: порухати кожним
пальцем руки окремо. Зігнути пальці по черзі. Потрясти кистями рук, нібито
струшуючи з них краплю води. Помахати кистями рук на обличчя, ніби жарко.
Малювати кистями рук лежачу вісімку, робити «віяло», наче стріляти пальцями,
хапати пальцями. Зчепити кисті і зробити руками безперервну хвилю — можна
разом, а можна по черзі, ніби передаючи її по черзі один одному;
- § залишаючи все тіло спокійним, діяти тільки однією
рукою, однією ногою, потім головою тощо;
- § покласти праву ногу на ліву і ступнею правої ноги намалювати літери: О, Д, А та інші, а потім те ж зробити лівою ступнею;
- § вправа на виразність рук і ніг: для рук — за
обідом, на іспиті, примиренні; для ніг — очікування зустрічі; перший рік
на військовій службі. Виконуючи вправу, залучаємо лише руки або ноги. Зважаючи
на дії рук або ніг, присутні повинні здогадатися, яку ситуацію запропоновано.
Вправи для вироблення вміння
відчувати роботу м’язів і підпорядковувати їх своїй свідомій волі:
- § встати у стіни і на рахунок 4, 8, 16, 32 поступово згинатися.
Потім на цей же рахунок розгинатися. Цю ж вправу виконати в сидячому положенні.
Спочатку падає голова, потім згинається шия, перший хребець, другий тощо;
- § перевірити роботу м’язів кисті рук: порухати кожним пальцем руки
окремо. Зігнути пальці по черзі. Потрясти кистями рук, нібито струшуючи з них
краплю води. Помахати кистями рук на обличчя, ніби жарко. Малювати кистями рук
лежачу вісімку, робити «віяло», наче стріляти пальцями, хапати пальцями.
Зчепити кисті і зробити руками безперервну хвилю — можна разом, а можна по
черзі, ніби передаючи її по черзі один одному;
- § залишаючи все тіло спокійним, діяти тільки однією рукою, однією
ногою, потім головою тощо;
- § покласти праву ногу на ліву і ступнею правої ноги намалювати
літери: О, Д, А та інші, а потім те ж зробити лівою ступнею;
Ритм і темп
https://www.youtube.com/watch?v=4FfBn5_fEbo&list=UU9rAyzCykmpIgmpuMoNKEPg&index=9
Музично - ритмічні вправи
https://www.youtube.com/watch?v=P4Gy1Orfj4w
1. Сісти зручніше, послабити напругу й почати
перевірку зайвих напружень. Звернути увагу на те, що навіть у спокійному
положенні можна спостерігати часткові напруги в м’язах рук, ніг тощо. Щоб
точніше навчитися визначати затискачі, потрібно злегка напружити кисті рук,
плечі, ноги, розслабити їх і зрозуміти різницю між станами.
2. Сісти на поручні крісла, визначити затискачі і
зняти їх.
3. Походити по кімнаті, визначити зайву напругу і
зняти її. Перевірити, чи не перейшла напруга, наприклад, з кисті руки в лікоть
або шию, а з шиї в плечі тощо.
4. Притулитися до стіни, спертися на стіл, на
підвіконня тощо. І знову знайти зайву напругу.
5. Лежачи на дивані, відпочиваючи, визначити, де
затискачі, зняти їх.
Усі ці вправи треба варіювати
доти, поки не відчуєте хоча б часткової м’язової свободи. Тільки тренажем
можливо домогтися вміння спостерігати і контролювати затиск і свободу м’язів —
«розвинути в собі м’язового контролера».
Людина повинна невпинно, як у
житті, так і на сцені, стежити за тим, щоб ніде не з’являлося зайвої напруги,
м’язових затискачів. Цей процес самоперевірки і зняття зайвої напруги має бути
доведений до механічності.
Вправи на виявлення індивідуальних затискачів і зняття їх:
- ü
виміряти довжину кімнати
звичайним, спокійним кроком;
- ü
відкрити і закрити двері;
- ü
поставити п’ять стільців до
стіни;
- ü
приготувати кімнату для прийому
гостей;
- ü
відчинити вікно і протерти скло;
- ü
розібрати вміст сумочки;
- ü
зав’язати краватку, зашнурувати
черевики, пов’язати косинку.
Сценічна
мова та дикторська майстерність комплексні вправи від Софії Козуб
Добре
поставлений голос потрібен не тільки професійним вокалістам. Він необхідний
кожному, хто хоче отримувати максимальний ефект від комунікації.
Щоб відкрити
голос, потрібно звільнити горло і передати основну роботу губ і діафрагму. Для
цього вимовляєте склади «кью-ікс». На «кью» округляйте губи, на «ікс» -
розтягуйте їх в широкій посмішці. Після 30 повторень спробуйте вимовити
невелику промову. Ви відчуєте, що зв'язки менше напружуються, а губи краще
виконують ваші команди.
Найпростіший
спосіб розслабити м'язи гортані - гарненько позіхнути. Виконуйте цю просту
вправу по 5 хвилин в день, і ви помітите, як блоки і затиски в голосі зникають.
Ця вправа
допоможе розкрити природне звучання вашого голосу. Суть його зводиться до того,
щоб озвучити свій видих.
Положення:
ноги стоять на підлозі, щелепу прочинені і розслаблена. Починайте вдихати
повітря, а на видиху видавати будь-який звук. Робіть це без будь-яких зусиль -
якщо все правильно, у вас повинен вийти стогін.
Вправа йогів
Дану тренування практикують
індійські йоги, щоб домогтися глибокого і красивого голосу.
Положення: стоячи, ноги на ширині
плечей. Спочатку зробіть кілька спокійних вдихів і видихів, потім - глибокий
вдих і різкий видих зі звуком «ха-а». Видих повинен бути максимально повним і
гучним. Корпус при цьому можна злегка перемістити вперед.
Протяжні
склади
Глибоко
вдихніть, а на видиху промовте протяжно «бом-м», «бім-м», «бон-н». Тягніть
останні звуки якомога довше. В ідеалі повинна виникнути вібрація в районі
верхньої губи і носа.
Схоже вправу
можна робити зі складами «мо-мо», «ми-ми», «му-му», «ме-ме». Але в цьому
випадку спочатку скажіть їх коротко, а вже потім протяжно.
Звуки «і»,
«е», «а», «о», «у»
Зробіть видих, потім - глибокий вдих
і на другому видиху промовте довгий звук «і». Робіть це вільно, до тих пір,
поки вистачає повітря. Насильно повітря з легень не видавлюйте. Таким же чином
скажіть інші звуки: «е», «а», «о», «у». Виконайте три повторення.
Послідовність цих звуків не
випадкова: вони розподілені по висоті. Відповідно, «і» - найвищий (активізує
верхню область голови), «у» - найнижчий (задіє низ живота). Якщо ви хочете
зробити голос нижче і глибше, частіше тренуйте звук «у».
Вправа
Тарзана
Виконуйте
попереднє завдання, тільки тепер бийте себе кулаками в груди, подібно Тарзана.
Вправа покликане наповнити голос енергією і прочистити бронхи, тому, якщо вам
захочеться відкашлятися, не зупиняйте себе.
Ця вправа
активізує роботу грудей і живота. Видихніть і вдихніть. На наступному видиху починайте
вимовляти з закритим ротом звук «м». Виконайте три підходи: спочатку мукаєте
тихо, потім - на середній гучності і в кінці - дуже голосно.
Розслаблений
мову підійміть до неба і починайте промовляти звук «р». Має вийти «р-р-р», як у
трактора. Повторіть вправу три рази, після чого виразно прочитайте з десяток
слів, в яких є звук «р». Обов'язково супроводжуйте читання розкотистим «р».
Вправа
Шаляпіна для настройки голоси
Великий співак
Федір Шаляпін щоранку теж починав з гарчання. Але виконував він його не один, а
разом зі своїм бульдогом. Після тренування звуку «р» Федір Іванович починав
гавкати на вихованця: «ав-ав-ав».
Ви можете
повторити Шаляпінський вправу або, якщо не виходить розслабити гортань,
замінити його на злочинний театральний сміх. Робиться це просто. З відкритим
ротом на видиху злобно смієтеся: «а-а-а-а-ха-ха-ха-ха-а-а-а-а». Звук повинен
виходити легко і вільно. Одночасно можна пострибати і побити себе руками в
груди. Ця вправа миттєво прочистить голос і підготує його до роботи.
Правильне почування актора на
сцені
Правильне самопочуття актора
виявляється перш за все в тому, що він на все, що трапляється і відбувається на
сцені, реагує як дана дійова особа абсолютно вільно і безпосередньо —
відповідає на кожну репліку партнера тією або іншою інтонацією, тим або іншим
рухом, жестом не тому, що йому режисер наказав саме так реагувати на цю
репліку, і навіть не тому, що він сам собі це наказав, а тому, що так само
собою сталось, так вийшло, так зреагувалось, абсолютно мимоволі, ненавмисно,
вільно, саме так, як це і буває зазвичай в дійсному житті. Жодного насильства,
жодного примусу, повна свобода — в цьому основна ознака правильного творчого
самопочуття актора.
Але ця свобода зовсім не повинна перетворюватися на безвідповідальне свавілля анархічної фантазії. У тому-то і трудність, що всі реакції актора на сцені — кожна інтонація, кожен жест — мають бути не лише вільними, але ще і вірними, тобто повинні відповідати певному творчому задуму, заздалегідь поставленому завданню (і, зрозуміло, режисерському у тому числі). Вся поведінка актора на сцені має бути одночасна і вільним і вірним. Це означає, що на те, що все відбувається на сцені, на всі дії довкілля актор повинен реагувати так, щоб, по-перше, у нього було відчуття абсолютної ненавмисності кожної його реакції, — іншими словами, йому самому повинно здаватися, що він реагує так, а не інакше тому, що йому хочеться так реагувати, тому, що інакше він просто не може реагувати, — і аби, по-друге, ця єдино можлива реакція строго відповідала свідомо поставленому завданню (режисером або самим актором). Вимога дуже важка, але необхідне.
Допустимо, що акторові вказана
режисером певна мізансцена. Актор зобов'язаний її виконати. Більш того: він
зобов'язаний виконувати її всякий раз, на кожній репетиції, а потім — на
кожному спектаклі. Він повинен виконувати її тому, що ця мізансцена не
випадкова, вона продумана режисером, відчута і містить в собі певний сенс —
вона так, а не інакше розкриває даний шматок п'єси і поведінку дійових осіб, і,
отже, саме цю, а не яку-небудь іншу мізансцену повинен виконати актор. Але суть
справи полягає в тому, що виконувати цю єдино можливу мізансцену актор повинен
неодмінно так, щоб процес виконання був його органічною потребою. А це
станеться лише тоді, коли актор зрозуміє, відчує, що задана йому поведінка є
для даного образу в даних обставинах абсолютно необхідним, обов'язковим. Саме
ця мізансцена, цей жест, ця інтонація. Тоді у нього і не виникне потреби
здійснити іншу мізансцену. І це відчуття внутрішньої необхідності зробити так,
а не інакше, викличе відчуття свободи.
Виконати вказану вимогу буває
нелегко. Суспіль та поруч відбувається так. Режисер говорить акторові: от як ти
повинен тут реагувати. І актор згоден, він зрозумів сенс і необхідність
запропонованою йому сценічній реакції. Але він намагається її здійснити, і у
нього це виходить штучно, розсудливо, нарочито, сковано. Режисер говорить йому:
звільняю тебе від всяких зобов'язань, роби, як вийде, роби, як тобі хочеться!
Актор робить, як йому хочеться, і виходить невірно — те, що він робить, не
відповідає завданню, задуму, не відповідає певному розумінню образу,
пов'язаному із загальною ідеєю спектаклю. Результат — спотворення задуму,
спотворення ідеї. Лише тоді, коли необхідне робиться з відчуттям свободи, коли
необхідність і свобода зливаються, актор дістає можливість творити. Поки актор
використовує свою свободу не як усвідомлену необхідність, а як своє особисте,
суб'єктивне свавілля, він не творить. Творчість завжди пов'язана з вільним
підпорядкуванням певним вимогам, певним обмеженням і нормам. Але якщо актор
механічно виконує поставлені перед ним вимоги, він теж не творить. І в тому і в
іншому випадку повноцінної творчості немає. І суб'єктивне свавілля актора, і
розсудлива гра, коли актор насильницький змушує себе до виконання певних вимог,
— це ще не творчість. Елемент примусу в творчому акті має бути абсолютно
відсутнім: цей акт має бути гранично вільним і в той же час підкорятися
необхідності. Як цього досягти?
По-перше, необхідно мати витримку і
терпіння, не задовольнятися до тих пір, поки виконання завдання, не стане
органічною потребою актора. Для цього режисер повинен не лише роз'яснити
акторові сенс свого завдання, але і захопити його цим завданням. Він повинен
роз'яснювати і захоплювати — впливаючи одночасно і на розум, і на відчуття, і
на фантазію актора — до тих пір, поки сам собою не виникне творчий акт, тобто
доки результат режисерських зусиль не виразиться у формі здійснений вільною, як
би зовсім неумисній, мимовільній реакції актора.
Трудність цього полягає в тому, що
всі репліки і вчинки партнера, всі факти, що відбуваються на сцені, і події, аж
до самого фіналу п'єси, відомі акторові заздалегідь. А тим часом він
зобов'язаний будь-якій заздалегідь відомий йому факт сприйняти як щонайповнішу
для нього несподіванку. Він повинен вірити, що він не знає, яку репліку зараз
виголосить партнер, і що він потім на неї відповість, хоча і те і інше він
заздалегідь вивчив напам'ять. Творче самопочуття актора найяскравіше
виявляється саме в цій здатності заздалегідь відомі дії сприймати як
несподівані і так же на них відповідати. Той, хто взагалі на це не здатний, —
не актор.
Отже, творче самопочуття актора
виражається в тому, що він, знаходячись на сцені, всяка заздалегідь відома дія
приймає як несподіване і відповідає на нього вільно і в той же час вірний.
Чекаю на Ваші думки й запитання 😊
Правильної артикуляції і красивого тембру не буде без
тренування дихання, а дикційні вправи заодно покращують звучання голосу.
Розвиток правильного дихання
Тренуємо правильне дихання. Станьте прямо, але не напружуйтеся. Покладіть одну
долоню на верхню частину живота, другу – збоку на талію. Це потрібно, щоб ви
могли відчути руху ребер і діафрагми під час вправи. Без зусиль вдихніть, а
видихайте на рахунок від 1 до 5. Рахувати вголос не треба, зосередьтеся на русі
ребер і діафрагми. Грудна клітка не повинна розтягуватися, як при глибокому
вдиху! Вдих короткий і природний, видих – довгий і плавний, але без зусилля.
Економний вдих – короткий і безшумний. Послухайте аудіокнигу, яку читає відомий актор, і зверніть увагу,: ви не чуєте, як він вдихає. Ви також можете записати власне читання вголос, щоб переконатися: вдих може бути чути, іноді через нього виникають порушують сенс паузи. Щоб цього не відбувалося, тренуємо економний вдих. Для цього потрібно вдихнути носом, затримати на рахунок 1-3 дихання і плавно видихнути через рот на рахунок від 1 до 5. Видих – довгий і плавний, вдих – короткий і природний. Слідкуйте за м'язами преса! Вони не повинні розслаблятися, живіт повинен бути підібраний.
Вправа3
Ще одна вправа на економний видих. Зробіть глибокий вдих через ніс на рахунок
1-3. Затримайте дихання на рахунок «раз», а потім плавно видихайте через рот,
вимовляючи «с», «ф» або «ш». Звук» с " повинен звучати без поштовхів,
вібрації або ослаблення до кінця видиху.
Будь-яка роль – це безкінечний ланцюжок
етюдів. І чим життєвіший, яскравіший, різноманітний цей ланцюжок, тим повніше,
виразніше сценічний образ, тим він правдивіше, життєвіше.
Створення складного повноцінного людського характеру починається
з маленьких правд поведінки, а точніше з невеличких етюдів.
Що ж необхідно зрозуміти перш за все? Робота над етюдом починається зі
спостережень.
Всі ви знаєте, що етюд – це завжди якась історія, в основі якої лежить подія.
Завдання: поспостерігати за будь якою твариною та підготувати етюд. Етюд можна засняти на телефон й вислати мені відео. Потім ми його обговоримо в нашому чаті.
Вправи на слухову увагу
- 1. Слухаємо звуки на вулиці, в коридорі або в іншій кімнаті, в кімнаті.
- 2. Включаючи фантазію і уяву, намалювати життя вулиці, коридору, кімнати за звуками, які доносяться.
- 1. Розглянути того, хто знаходиться в кімнаті.
- 2. Розглянути який-небудь предмет у кімнаті.
- 3. Розглянути ілюстрацію і виконати зображені на ній пози людей.
- 4. Скласти із сірників фігуру, показати дітям, потім прикрити і запропонувати їм відтворити ту фігуру.
- 5. „Дзеркало” (діти знають цю вправу)
- 6. „Тінь” (діти знають, вони покажуть)
1) етюди
"спостереження". Це Ваші спостереження із життя інших людей. Вони
ґрунтуються на «підгляданні» того, що роблять інші люди, як вони існують у
певних ситуаціях. Дуже важливо, щоб у БУДЬ-ЯКОМУ акторському етюді
простежувалася емоційна зміна Вашого персонажа — від початку до кінця.
2) етюди на
"ПФД" (пам'ять фізичної дії). Це етюди, у яких перше місце
виходить достовірність фізичних рухів задля досягнення Вами певних цілей. Наприклад, Ви заходите до себе в кімнату,
сідайте за стіл, берете аркуш паперу та ручку, і пишете лист своєму близькому
другові. Потім, дописавши, упаковуєте листа в конверт і берете його з собою,
щоб надіслати поштою. І лист, і конверт повинні бути уявними.
3) етюди «я
у запропонованих обставинах». Це вигадані чи невигадані історії, що
відбулися з Вами особисто, або можуть статися з Вами. Наприклад: Ви приходите до себе додому,
заходите до своєї кімнати, бачите, що там все вгору дном, і починаєте
прибирання.
https://www.youtube.com/watch?v=NE7uYxGyKmU
Комплекс вправ для хорошої постави
https://www.youtube.com/watch?v=gZ7ZeayP17k
Сценічна мова та дикторська майстерність комплексні вправи від Софії Козуб | Star City
https://www.youtube.com/watch?v=NE7uYxGyKmU
Комплекс вправ для хорошої постави
1. Сісти зручніше, послабити напругу й почати перевірку зайвих напружень. Звернути увагу на те, що навіть у спокійному положенні можна спостерігати часткові напруги в м’язах рук, ніг тощо. Щоб точніше навчитися визначати затискачі, потрібно злегка напружити кисті рук, плечі, ноги, розслабити їх і зрозуміти різницю між станами.
2. Сісти на поручні крісла, визначити затискачі і зняти їх.
3. Походити по кімнаті, визначити зайву напругу і зняти її. Перевірити, чи не перейшла напруга, наприклад, з кисті руки в лікоть або шию, а з шиї в плечі тощо.
4. Притулитися до стіни, спертися на стіл, на підвіконня тощо. І знову знайти зайву напругу.
5. Лежачи на дивані, відпочиваючи, визначити, де затискачі, зняти їх.
Усі ці вправи треба варіювати доти, поки не відчуєте хоча б часткової м’язової свободи. Тільки тренажем можливо домогтися вміння спостерігати і контролювати затиск і свободу м’язів — «розвинути в собі м’язового контролера».
Вправи на розвиток дихання
https://www.youtube.com/watch?v=leOJqoXwtCg
https://www.youtube.com/watch?v=NE7uYxGyKmU
Комплекс вправ для хорошої постави
https://www.youtube.com/watch?v=NE7uYxGyKmU
Комплекс вправ для хорошої постави
https://www.youtube.com/watch?v=gZ7ZeayP17k
Гарного Всім дня!
https://www.youtube.com/watch?v=NE7uYxGyKmU
Комплекс вправ для хорошої постави
середня гр (5-6 кл)
середня гр (3-4 кл)
https://www.youtube.com/watch?v=NE7uYxGyKmU
Комплекс вправ для хорошої постави
Сценічна мова та дикторська майстерність комплексні вправи від Софії Козуб | Star City
Вправи на розвиток дихання
https://www.youtube.com/watch?v=leOJqoXwtCg
https://www.youtube.com/watch?v=NE7uYxGyKmU
Комплекс вправ для хорошої постави
середня гр (3-4 кл)
1. Сісти зручніше, послабити напругу й почати перевірку зайвих напружень. Звернути увагу на те, що навіть у спокійному положенні можна спостерігати часткові напруги в м’язах рук, ніг тощо. Щоб точніше навчитися визначати затискачі, потрібно злегка напружити кисті рук, плечі, ноги, розслабити їх і зрозуміти різницю між станами.
2. Сісти на поручні крісла, визначити затискачі і зняти їх.
3. Походити по кімнаті, визначити зайву напругу і зняти її. Перевірити, чи не перейшла напруга, наприклад, з кисті руки в лікоть або шию, а з шиї в плечі тощо.
4. Притулитися до стіни, спертися на стіл, на підвіконня тощо. І знову знайти зайву напругу.
5. Лежачи на дивані, відпочиваючи, визначити, де затискачі, зняти їх.
Усі ці вправи треба варіювати доти, поки не відчуєте хоча б часткової м’язової свободи. Тільки тренажем можливо домогтися вміння спостерігати і контролювати затиск і свободу м’язів — «розвинути в собі м’язового контролера».
Людина повинна невпинно, як у житті, так і на сцені, стежити за тим, щоб ніде не з’являлося зайвої напруги, м’язових затискачів. Цей процес самоперевірки і зняття зайвої напруги має бути доведений до механічності.
Вправи на виявлення індивідуальних затискачів і зняття їх:
- виміряти довжину кімнати звичайним, спокійним кроком;
- відкрити і закрити двері;
- поставити п’ять стільців до стіни;
- приготувати кімнату для прийому гостей;
- відчинити вікно і протерти скло;
- розібрати вміст сумочки;
- зав’язати краватку, зашнурувати черевики, пов’язати косинку.
Сценічна мова та дикторська майстерність комплексні вправи від Софії Козуб | Star City
https://www.youtube.com/watch?v=uAN2Lga2XH0
https://www.youtube.com/watch?v=NE7uYxGyKmU
Комплекс вправ для хорошої постави
https://www.youtube.com/watch?v=gZ7ZeayP17k
Віртуальний тур українськими музеями
Google Ukraine у партнерстві з
Міністерством культури України, оцифрували сім музеїв в різних регіонах України
і створили спеціальний сайт, де можна здійснити віртуальну подорож, дізнатися
більше про народну архітектуру і побут, відчути всю самобутність української
культури.
Подивитися екскурсію можна за
покликанням: https://museums.authenticukraine.com.ua/ua/
Google Ukraine у партнерстві з
Міністерством культури України, оцифрували сім музеїв в різних регіонах України
і створили спеціальний сайт, де можна здійснити віртуальну подорож, дізнатися
більше про народну архітектуру і побут, відчути всю самобутність української
культури.
Подивитися екскурсію можна за
покликанням: https://museums.authenticukraine.com.ua/ua/
Google Ukraine у партнерстві з Міністерством культури України, оцифрували сім музеїв в різних регіонах України і створили спеціальний сайт, де можна здійснити віртуальну подорож, дізнатися більше про народну архітектуру і побут, відчути всю самобутність української культури.
Подивитися екскурсію можна за покликанням: https://museums.authenticukraine.com.ua/ua/
Космічна артикуляційна гімнастика
Артикуляційна казка "Чаювання друзів"
https://www.youtube.com/watch?v=NE7uYxGyKmU
Комплекс вправ для хорошої постави
https://www.youtube.com/watch?v=gZ7ZeayP17k
ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ (орфоепічні правила).
1. Дзвінкі приголосні звучать дзвінко, як в кінці, так і в середині слів: ДУБ, САД, ВІЗ, РІЖ, РИБКА, ВУДКА, РІЖКИ, ЛІЗТИ.
2. Приголосні перед Е звучать твердо: ДЕНЬ, ТЕПЕР, СЕЛО, ДЕРЕВО, БЕРЕГ.
3. Перед І приголосні пом’якшуються: ЛІНІЯ, ВІТЧИЗНА, САДІВНИК (виняток: стик префікса і кореня: БЕЗІМЕННИЙ, ПЕДІНСТИТУТ).
4. Приголосний В кінці слова, складу вимовляється як (Ў) (груба помилка – вимова замість В – Ф). ЛЕВ, ВОВНА, МАВПА, СТОВП ЛЕЎ, ВОЎНА, МАЎПА, СТОЎП
5. Приголосні Ж, Ш, Щ і, особливо, Ц перед Й звучать твердо; ЧИСТИЙ, ЖИТО, ЩИРИЙ
6. У ряді слів на місці букви Г слід вимовляти проривний приголосний Ґ: ҐАНОК, ПРОҐАВИТИ, ГНІТ, ГРАТИ, ҐВАЛТ, ҐЕЛҐОТАТИ
7. Сполучення ДЗ, ДЖ вимовляються як єдиний звук: ДЖМІЛЬ, ҐУДЗИК, ДЗИҐА. Приголосні звуки у вимові здатні уподібнюватись (асимілюватись пом’якшуватись, подовжуватись і спрощуватись).
Артикуляційна казка "Чаювання друзів"
Сценічна мова та дикторська майстерність комплексні вправи від Софії Козуб | Star City
Вправи на розвиток дихання
https://www.youtube.com/watch?v=leOJqoXwtCg
https://www.youtube.com/watch?v=kuA3xyL8AFI
Артикуляційна казка "Пригоди промінчика"
https://www.youtube.com/watch?v=tYrWTWf6NyE
середня гр (3-4 кл)
Артикуляційна казка "Пригоди
промінчика"
ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ (орфоепічні правила).
1. Дзвінкі приголосні звучать дзвінко, як в кінці, так і в середині слів: ДУБ, САД, ВІЗ, РІЖ, РИБКА, ВУДКА, РІЖКИ, ЛІЗТИ.
2. Приголосні перед Е звучать твердо: ДЕНЬ, ТЕПЕР, СЕЛО, ДЕРЕВО, БЕРЕГ.
3. Перед І приголосні пом’якшуються: ЛІНІЯ, ВІТЧИЗНА, САДІВНИК (виняток: стик префікса і кореня: БЕЗІМЕННИЙ, ПЕДІНСТИТУТ).
4. Приголосний В кінці слова, складу вимовляється як (Ў) (груба помилка – вимова замість В – Ф). ЛЕВ, ВОВНА, МАВПА, СТОВП ЛЕЎ, ВОЎНА, МАЎПА, СТОЎП
5. Приголосні Ж, Ш, Щ і, особливо, Ц перед Й звучать твердо; ЧИСТИЙ, ЖИТО, ЩИРИЙ
6. У ряді слів на місці букви Г слід вимовляти проривний приголосний Ґ: ҐАНОК, ПРОҐАВИТИ, ГНІТ, ГРАТИ, ҐВАЛТ, ҐЕЛҐОТАТИ
7. Сполучення ДЗ, ДЖ вимовляються як єдиний звук: ДЖМІЛЬ, ҐУДЗИК, ДЗИҐА. Приголосні звуки у вимові здатні уподібнюватись (асимілюватись пом’якшуватись, подовжуватись і спрощуватись).
Артикуляційна казка "Чаювання друзів"
Космічна артикуляційна гімнастика
Космічна артикуляційна гімнастика
https://www.youtube.com/watch?v=aR6n5P8CbWw
Вправи на розвиток дихання
https://www.youtube.com/watch?v=leOJqoXwtCg
https://www.youtube.com/watch?v=NE7uYxGyKmU
Комплекс вправ для хорошої постави
https://www.youtube.com/watch?v=gZ7ZeayP17k
Вправи на розвиток дихання
Сценічна мова та дикторська майстерність комплексні вправи
від Софії Козуб | Star City
https://www.youtube.com/watch?v=uAN2Lga2XH0
Вправи на виявлення індивідуальних затискачів і зняття їх:
- виміряти довжину кімнати звичайним, спокійним кроком;
- відкрити і закрити двері;
- поставити п’ять стільців до стіни;
- приготувати кімнату для прийому гостей;
- відчинити вікно і протерти скло;
- розібрати вміст сумочки чи шкільного рюкзака;
- зав’язати краватку, зашнурувати черевики, пов’язати косинку.
- придумати й зробити свої дії.
https://www.youtube.com/watch?v=NE7uYxGyKmU
Комплекс вправ для хорошої постави
https://www.youtube.com/watch?v=gZ7ZeayP17k
старша гр.
АДАПТАЦІЯ ОРГАНІЗМУ ДО ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Гарного Всім дня!
Правила поведінки під час
весняних канікул 2022/ Під час воєнного стану/Безпечні весняні канікули
https://www.youtube.com/watch?v=kuA3xyL8AFI
Гра на стаканчиках. Ритмічні вправи
https://www.youtube.com/watch?v=NE7uYxGyKmU
Комплекс вправ для хорошої постави
https://www.youtube.com/watch?v=gZ7ZeayP17k
Гарного Всім дня!
https://www.youtube.com/watch?v=14VpM1xc-f8
Ритмічна вправа
https://www.youtube.com/watch?v=kuA3xyL8AFI
Гра на стаканчиках. Ритмічні вправи
1. Сісти зручніше, послабити напругу й почати перевірку зайвих напружень. Звернути увагу на те, що навіть у спокійному положенні можна спостерігати часткові напруги в м’язах рук, ніг тощо. Щоб точніше навчитися визначати затискачі, потрібно злегка напружити кисті рук, плечі, ноги, розслабити їх і зрозуміти різницю між станами.
2. Сісти на поручні крісла, визначити затискачі і зняти їх.
3. Походити по кімнаті, визначити зайву напругу і зняти її. Перевірити, чи не перейшла напруга, наприклад, з кисті руки в лікоть або шию, а з шиї в плечі тощо.
4. Притулитися до стіни, спертися на стіл, на підвіконня тощо. І знову знайти зайву напругу.
5. Лежачи на дивані, відпочиваючи, визначити, де затискачі, зняти їх.
Усі ці вправи треба варіювати доти, поки не відчуєте хоча б часткової м’язової свободи. Тільки тренажем можливо домогтися вміння спостерігати і контролювати затиск і свободу м’язів — «розвинути в собі м’язового контролера».
Людина повинна невпинно, як у житті, так і на сцені, стежити за тим, щоб ніде не з’являлося зайвої напруги, м’язових затискачів. Цей процес самоперевірки і зняття зайвої напруги має бути доведений до механічності.
Вправи на виявлення індивідуальних затискачів і зняття їх:
- виміряти довжину кімнати звичайним, спокійним кроком;
- відкрити і закрити двері;
- поставити п’ять стільців до стіни;
- приготувати кімнату для прийому гостей;
- відчинити вікно і протерти скло;
- розібрати вміст сумочки;
- зав’язати краватку, зашнурувати черевики, пов’язати косинку.
Вправи на
слухову увагу
1. Слухаємо звуки на вулиці, в коридорі або в іншій кімнаті, в
кімнаті.
2. Включаючи фантазію і уяву, намалювати життя вулиці,
коридору, кімнати за звуками, які доносяться.
Вправи на
зорову увагу
1. Розглянути того, хто знаходиться в кімнаті.
2. Розглянути який-небудь предмет у кімнаті.
3. Розглянути ілюстрацію і виконати зображені на ній пози
людей.
4. Скласти із сірників фігуру, показати дітям, потім прикрити і
запропонувати їм відтворити ту фігуру.
5. „Дзеркало” (діти знають цю вправу)
6. „Тінь” (діти знають, вони покажуть)
1. Сісти зручніше, послабити напругу й почати перевірку зайвих напружень. Звернути увагу на те, що навіть у спокійному положенні можна спостерігати часткові напруги в м’язах рук, ніг тощо. Щоб точніше навчитися визначати затискачі, потрібно злегка напружити кисті рук, плечі, ноги, розслабити їх і зрозуміти різницю між станами.
2. Сісти на поручні крісла, визначити затискачі і зняти їх.
3. Походити по кімнаті, визначити зайву напругу і зняти її. Перевірити, чи не перейшла напруга, наприклад, з кисті руки в лікоть або шию, а з шиї в плечі тощо.
4. Притулитися до стіни, спертися на стіл, на підвіконня тощо. І знову знайти зайву напругу.
5. Лежачи на дивані, відпочиваючи, визначити, де затискачі, зняти їх.
Усі ці вправи треба варіювати доти, поки не відчуєте хоча б часткової м’язової свободи. Тільки тренажем можливо домогтися вміння спостерігати і контролювати затиск і свободу м’язів — «розвинути в собі м’язового контролера».
Людина повинна невпинно, як у житті, так і на сцені, стежити за тим, щоб ніде не з’являлося зайвої напруги, м’язових затискачів. Цей процес самоперевірки і зняття зайвої напруги має бути доведений до механічності.
Вправи на виявлення індивідуальних затискачів і зняття їх:
- виміряти довжину кімнати звичайним, спокійним кроком;
- відкрити і закрити двері;
- поставити п’ять стільців до стіни;
- приготувати кімнату для прийому гостей;
- відчинити вікно і протерти скло;
- розібрати вміст сумочки;
- зав’язати краватку, зашнурувати черевики, пов’язати косинку.
ВИМОВА
ГОЛОСНИХ (орфоепічні правила)
1. Голосні фонеми звучать виразно
(повнозвучно) під наголосом, і відносно повнозвучно ненаголошені.
2. Заміна О на А („акання”)
українській мові зовсім не властиве: око, облога, коло, молоко.
3. В позиції перед наступним
наголошеним У в словах побутового змісту при жвавому темпі фонема О набирає
відтінку фонеми У і звучить, як (ОУ): КОЖУХ (коу жух), ЗОЗУЛЯ (зоу зуля), ЛОПУХ
(лоу пух).
4. Ненаголошені Е, Й в жвавій мові
звучать як ЕИ, ИИ (особливо виразно ці відтінки відчуваються в переднаголосному
складі перед наступним наголосом на Й і Е): ПШЕНИЦЯ, СТЕПИ, КИШЕНЯ; (ПШЕИНИЦЯ,
СТЕИПИ, КИЕШЕНЯ).
ВИМОВА
ПРИГОЛОСНИХ (орфоепічні правила).
1. Дзвінкі приголосні звучать
дзвінко, як в кінці, так і в середині слів: ДУБ, САД, ВІЗ, РІЖ, РИБКА, ВУДКА,
РІЖКИ, ЛІЗТИ.
2. Приголосні перед Е звучать
твердо: ДЕНЬ, ТЕПЕР, СЕЛО, ДЕРЕВО, БЕРЕГ.
3. Перед І приголосні
пом’якшуються: ЛІНІЯ, ВІТЧИЗНА, САДІВНИК (виняток: стик префікса і кореня:
БЕЗІМЕННИЙ, ПЕДІНСТИТУТ).
4. Приголосний В кінці слова,
складу вимовляється як (Ў) (груба помилка – вимова замість В – Ф). ЛЕВ, ВОВНА,
МАВПА, СТОВП ЛЕЎ, ВОЎНА, МАЎПА, СТОЎП
5. Приголосні Ж, Ш, Щ і, особливо,
Ц перед Й звучать твердо; ЧИСТИЙ, ЖИТО, ЩИРИЙ
6. У ряді слів на місці букви Г
слід вимовляти проривний приголосний Ґ: ҐАНОК, ПРОҐАВИТИ, ГНІТ, ГРАТИ, ҐВАЛТ,
ҐЕЛҐОТАТИ
7. Сполучення ДЗ, ДЖ вимовляються
як єдиний звук: ДЖМІЛЬ, ҐУДЗИК, ДЗИҐА. Приголосні звуки у вимові здатні
уподібнюватись (асимілюватись пом’якшуватись, подовжуватись і спрощуватись).
Тренувальна
картка 1
Порівняйте схему артикулятивного
положення голосних “О” та “А”:
Опис, осуд, облік, оранка, огляд, одяг, обшук, опір, обстріл
Атака, парад, порада, голова, шапочка, хаос, ранок, канава, балкон
Тренувальна
картка 2
Контролюйте правильність вимови
ненаголошеного “О”. Не допускайте
вимови “А” на місці букви “О”:
Рило, вило, порада, одні, воли, пора, орел, мороз
Овал, обман, окраїна, океан, корма, домкрат, оливки
Тренувальна
картка 3
Повнозвучно
вимовляйте ненаголошені “О” та “А” в кінцевому складі слова: Галас, бранка, спогад, вираз, малина, долина, калина, загата, загадка, опера Вихор, голос, вирок, поліно, зело, болото, свято, радо, колос, дорого
Тренувальна
картка 4
Вимовляйте слова спочатку повільно,
потім у швидкому темпі, відстежуючи вимову ненаголошеного “О” перед “У”:
Зозуля, голубка, розумний, козуля, когутик, добути, роззути
Тренувальна
картка 5
Простежте за виразністю відтінку фонеми
“Е” в наголошеному складі та
позиційного відтінку в ненаголошеному:
перепел – перепелиця, череп – черепиця, вересень – верещати, великий – велет, ревіти – ревінь, дерево – дерев’яний, зелений – зелень
Тренувальна
картка 6
Порівняйте звучання фонеми “И” в наголошеному та ненаголошеному
складах:
сила – силенна, килим – кирея, житель – жилетка, стимул – стипендія, липень – липневий
Тренувальна картка 7
Чітко
вимовляйте закінчення:
дикий – дикій, великий – великій, далекий – далекій, убогий – убогій, високий – високій, глибокий – глибокій, глухий – глухій, дикий – дикій, сухий – сухій, сліпий – сліпій, куций – куцій
Немає коментарів:
Дописати коментар